Вчені з Гонконгу проаналізували дані більш ніж 40 тисяч людей із застосуванням МРТ, функціональної МРТ та інших інструментальних методів і дійшли висновку: розподіл жирової тканини в організмі по-різному впливає на мозок. Хоча загальне ожиріння корелювало зі зменшенням товщини коркового шару в різних частинах мозку, вісцеральний жир — той, що накопичується навколо внутрішніх органів — пов’язаний із додатковими змінами саме в префронтальній корі, яка відповідає за пам’ять, увагу, планування та когнітивний контроль.
Автори пояснюють біологічний механізм через системне запалення: вісцеральний жир виділяє прозапальні молекули, які, проходячи через печінку, змінюють обмін речовин та сприяють інсулінорезистентності. Ці процеси підвищують ризик гіпертонії, деменції й порушень міжнейронних зв’язків. Дослідники також відзначили зниження щільності аксонів і структурні зміни нервової тканини при підвищеному рівні вісцерального жиру.
Ключовий висновок роботи — індекс маси тіла (ІМТ) не дає повної картини нейрокогнітивних ризиків. ІМТ відображає загальну масу тіла, але не показує, як саме розподілено жир. Тому люди з однаковим ІМТ можуть мати різні профілі ризику, залежно від того, чи переважає в їхніх тілах вісцеральний жир.
Практичні наслідки дослідження: фокус охорони здоров’я має зміщуватися від одного лише контролю ваги до оцінки розподілу жирової тканини та метаболічного стану. Наявні методи (наприклад, вимір обхвату талії, оцінка співвідношення талія/стегна, у деяких випадках — візуалізація) допомагають виявити вісцеральне ожиріння і підказують напрямок втручань. Автори радять звертати увагу на маркери метаболічного ризику — інсулінорезистентність, підвищений артеріальний тиск і маркери запалення — і працювати з лікарем над зниженням саме вісцерального жиру через зміну харчування, фізичну активність і, за потреби, медичну терапію.
Дослідження підкреслює: боротьба з ризиками для мозку — це не тільки схуднення, а передусім поліпшення метаболічного профілю та зменшення вісцеральних відкладень. Подальші роботи мають уточнити, які втручання найефективніші саме для захисту мозку від наслідків вісцерального ожиріння.