Касаційний цивільний суд скасував рішення апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції у справі №490/7829/23 щодо позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення кредитної заборгованості. Про це повідомляє «Закон і Бізнес».

Суть спору полягала в тому, що банк вимагав стягнути з клієнта понад 68 тисяч гривень заборгованості за кредитом. Суд першої інстанції задовольнив позов лише частково, визначивши до стягнення 4732,86 грн, але відмовив у стягненні відсотків. Крім того, він врахував, що понад 69 тисяч гривень було списано з рахунку відповідача у травні 2022 року в результаті несанкціонованої операції. Вину клієнта в цьому інциденті банк не довів.

Апеляційний суд дійшов протилежного висновку, визнавши, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду чи інших даних. Підставою стало посилання на запис розмови з оператором «гарячої лінії», де клієнт начебто визнав передачу пароля від електронного кабінету.

Однак КЦС наголосив: сам факт коректного введення вихідних даних для проведення операції не може автоматично свідчити про вину клієнта. За відсутності беззаперечних доказів сумніви тлумачаться на користь споживача, адже він є «слабкою стороною» у правовідносинах із банком.

Суд також підкреслив, що банк мав надати всі належні докази ще в суді першої інстанції. Натомість у апеляції він посилався на обставини, які раніше сам заперечував, що суперечить принципам добросовісності та забороні суперечливої поведінки. Крім того, врахування нових доказів апеляційним судом без їх належного розкриття було визнано порушенням процесуальних норм.

Таким чином, Верховний Суд підтвердив: відповідальність за безпеку операцій лежить насамперед на банку, а сумніви щодо вини клієнта не можуть ставитися йому в провину без належної доказової бази.