У 2025 році вперше за новоюліанським календарем Медовий Спас або Маковія в Україні святкуватимуть 1 серпня, а не 14-го, як це було до календарної реформи 2023 року. Це одне з найшанованіших свят у серпні, яке поєднує в собі давні християнські традиції, народні обряди та символи родинного затишку.

Свято маку, меду і води

Медовий Спас традиційно відкриває серію трьох Спасів. У народі його називають ще й «Спасом на Воді», оскільки в цей день прийнято освячувати річки, джерела та колодязі. Люди вірили, що купання в освяченій воді зміцнює здоров’я, але після 1 серпня вже не рекомендували плавати у відкритих водоймах — «вода стає брудною».

Ще одна назва — «Маковія», адже саме в цей період дозріває мак. Господині печуть пиріжки з маком, готують напої на основі меду, зокрема традиційний «збитень» — медово-трав’яний напій з прянощами, який вважається цілющим.

Маковійчик — головний оберіг свята

Зранку дівчата плетуть святкові букети з лікарських трав і макових голівок — так звані «маковійчики». Їх несуть до церкви на освячення, після чого прикрашають ними оселю або підвішують біля ікон. Вважалося, що такий букет захищає дім від лиха і служить оберегом на цілий рік.

У різних регіонах України святкування має свої особливості. Наприклад, на Поліссі та в Карпатах окремо освячують колодязі, а на півдні до букетів додають калину, м’яту, руту чи чорнобривці.

Що не можна робити на Медовий Спас

Це свято вважається великим церковним днем, тому заборонено:

• виконувати фізичну роботу або прибирати в оселі;

• влаштовувати гучні гуляння;

• лаятися, сваритися, кричати — все це «віддається назад»;

• купатися після 1 серпня — «вода більше не має цілющої сили».

Також з цього дня починається Успенський піст, тож віруючі відмовляються від м’яса, риби, молочних продуктів.

Свято вдячності та очищення

Медовий Спас — це не лише день врожаю й води, а й символ внутрішнього очищення. Саме з цього моменту українці традиційно готувалися до осені: завершували польові роботи, зберігали мед, сушили трави, запасалися на зиму.

Це родинне, тихе свято, без шуму й застіль, яке нагадує про вдячність за все, що дає земля, і про гармонію людини з природою.