Позначка: зовнішня політика

Майбутній прем’єр-міністр Угорщини, лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр заявив про намір ініціювати масштабні зміни до конституції, ключовим елементом яких стане обмеження кількості термінів перебування на посаді глави уряду. Про це він повідомив під час пресконференції в Будапешті.

За словами Мадяра, нова влада планує запровадити чітке обмеження — не більше двох термінів для прем’єр-міністра, що в угорській політичній системі означатиме максимум вісім років на посаді. Такий крок, за його задумом, має запобігти надмірній концентрації влади та повторенню ситуації, яка склалася за часів Віктора Орбана, що очолював уряд протягом чотирьох каденцій поспіль і фактично домінував у політичному житті країни понад десятиліття.

Мадяр підкреслив, що його політична сила отримала конституційну більшість у парламенті, що відкриває можливість для внесення змін до основного закону без необхідності формувати коаліції або шукати компроміси з опозицією. Водночас він не уточнив, чи обмеження стосуватиметься лише безперервного перебування на посаді, чи загальної кількості термінів упродовж політичної кар’єри.

Запропонована ініціатива є нетиповою для парламентських демократій Європи, де обмеження строків зазвичай застосовуються до президентів, але рідко — до прем’єр-міністрів. Сам Мадяр пояснює це необхідністю посилити демократичні запобіжники після тривалого періоду концентрації влади в руках однієї політичної сили.

Окрім конституційних змін, майбутній прем’єр окреслив низку кроків, спрямованих на зміну курсу Угорщини у відносинах із Європейським Союзом. Зокрема, він заявив про намір приєднати країну до Європейської прокуратури — органу ЄС, який розслідує фінансові злочини, зокрема пов’язані з використанням європейських коштів. Попередній уряд Орбана відмовлявся від цього кроку, що було одним із джерел напруженості між Будапештом і Брюсселем.

Мадяр наголосив, що приєднання до Європейської прокуратури є важливим сигналом для партнерів у ЄС і необхідною умовою для відновлення доступу до фінансових ресурсів. Йдеться приблизно про 20 млрд євро, які Угорщина наразі не може повною мірою отримати через претензії Єврокомісії щодо дотримання принципів верховенства права, незалежності судової системи та боротьби з корупцією.

Політик також заявив, що відновлення цих коштів є критично важливим для економіки країни, оскільки без них складно забезпечити стабільне економічне зростання, інвестиції в інфраструктуру та соціальні програми.

Політичні зміни в Угорщині вже викликали значний резонанс у Європейському Союзі. Після багаторічних конфліктів із урядом Орбана, який неодноразово блокував рішення ЄС — зокрема санкції проти Росії та фінансову допомогу Україні — у Брюсселі сподіваються на більш конструктивну позицію нового керівництва.

На цьому тлі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про необхідність «вивчити уроки» періоду правління Орбана. Вона наголосила, що ЄС має розглянути можливість реформування механізмів ухвалення рішень, зокрема відходу від принципу одностайності у сфері зовнішньої політики, який дозволяв окремим країнам блокувати стратегічні рішення.

Очікується, що Петер Мадяр офіційно вступить на посаду прем’єр-міністра на початку травня 2026 року. Його перемога на виборах і отримання конституційної більшості відкривають можливість для швидких і глибоких реформ, які можуть суттєво змінити політичну систему Угорщини.

Аналітики зазначають, що ініційовані зміни можуть мати довгострокові наслідки не лише для внутрішньої політики країни, а й для її ролі в Європейському Союзі. Зокрема, відновлення співпраці з європейськими інституціями та зняття фінансових обмежень може зміцнити позиції Угорщини в ЄС і водночас вплинути на європейську політику щодо України та Росії.

Таким чином, заяви Мадяра свідчать про намір нового уряду провести комплексне перезавантаження політичної системи — від конституційних правил до зовнішньополітичного курсу, що може стати одним із наймасштабніших реформаторських етапів в сучасній історії Угорщини.