Khreshchatyknews.com

Позначка: зловживання владою

  • Чи будуть покарані? 68 нардепів під слідством за хабарництво та зловживання владою

    Чи будуть покарані? 68 нардепів під слідством за хабарництво та зловживання владою

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про 68 глядачів та колишніх народних депутатів у період з 2016 по 2024 рік. Як зазначається в повідомленні НАБУ, 41 із цих переконань було оголошено лише за останні два роки – з 2022 по 2024-й. Основні звинувачення стосуються хабарництва та зловживання владою.

    Типові злочини за участі нардепів:

    • привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;
    • одержання хабаря;
    • зловживання владою;
    • декларування недостовірної інформації;
    • незаконне збагачення.

    Image

    Нагадаємо

    Народного депутата Олександра Дубінського, якого підозрюють у державній зраді та у незаконному переправленні осіб через кордон, внесли до реєстру корупціонерів.

    САП розпочала провадження щодо нардепа Романа Каптєлова через незадекларовану нерухомість його сім’ї в москві. Справа стосується проживання дружини та дітей в рф, а також доходів дружини від російської держустанови.

    14 лютого суд взяв під варту нардепа Віктора Бондаря  – одного з організаторів заволодіння понад 140 млн грн при закупівлі кабелів АТ “Укрзалізниця”.

    В січні ми повідомляли про підозру “куратору” РПЦ в Україні, нардепу кількох скликань від “Опозиційного блоку” Вадиму Новинському. Його підозрюють у державній зраді та розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті.

  • ДБР розслідує зловживання владою командиром 207-го батальйону ТрО

    ДБР розслідує зловживання владою командиром 207-го батальйону ТрО

    Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру командиру 207-го окремого батальйону територіальної оборони Віктору Юшку. Йому інкримінують зловживання владою або службовим становищем, що могло завдати суттєвої шкоди державним інтересам.

    Про це повідомляє детективне бюро Absolution.

    За інформацією ДБР, командир батальйону Юшко видавав незаконні накази про відрядження військових до центрів благодійної допомоги в Харкові та Миколаєві.

    Зокрема, йдеться про Віталія Шабуніна, який був мобілізований до цієї частини в перші дні повномасштабного вторгнення. Також у списках фіктивно мобілізованих значився активіст Дмитро Шерембей.

    Слідство встановило, що Юшко використав службове становище для створення «прикриття» діяльності Шабуніна, який фактично не виконував обов’язків військовослужбовця та не перебував за місцем несення служби.

    Попри це, командир батальйону у 2022-2023 роках підписував розрахунково-платіжні відомості, на підставі яких Шабунін отримував повне грошове забезпечення як військовослужбовець. Загальна сума незаконно виплачених коштів становить понад 224 тисячі гривень.

    Державне бюро розслідувань підозрює Віктора Юшка у зловживанні владою або службовим становищем (ч.1 ст.364 ККУ).

    За даними слідства, Юшко видавав накази без наявності на це правових підстав і реальної необхідності, а також сприяв отриманню незаконних виплат.

    Крім того, правоохоронці вважають, що командир діяв із власних інтересів – використовуючи зв’язки з Шабуніним для отримання неправомірної вигоди нематеріального характеру.

    Наразі триває досудове розслідування, яке має встановити всі деталі схеми та інших можливих причетних осіб. Якщо провину Віктора Юшка доведуть, йому загрожує до трьох років позбавлення волі, обмеження права обіймати певні посади або штраф.

    Водночас питання щодо статусу Шабуніна та повернення незаконно отриманих коштів залишається відкритим.

  • Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ?

    Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ?

    Міністерство оборони України завершило аудит діяльності Агенції оборонних закупівель (АОЗ) за перше півріччя 2024 року. Перевірка виявила низку серйозних проблем, які негативно впливають на забезпечення Збройних сил України необхідними ресурсами.

    Про це керівник департаменту Олександр Титковський розповів в ексклюзивному коментарі «Бабелю».

    За даними аудиту, 70% контрактів АОЗ передбачали поставки у 2024 році, ще 30% — у 2025–2026 роках. Однак значна частина товарів, які мали надійти цього року, не була поставлена вчасно. Це викликало серйозні проблеми із забезпеченням фронту необхідними матеріалами.

    Також у Міноборони звернули увагу на відсутність системного підходу до відбору постачальників. АОЗ не має єдиної бази виробників зброї та військової техніки, яка охоплювала б міжнародний ринок. Хоча представники Агенції заявляють, що така база існує, аудитори з’ясували, що вона ведеться у таблицях Excel, а спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з постачальниками немає.

    Ще однією серйозною проблемою є неефективна система обліку та аналізу комерційних пропозицій. Через відсутність єдиного механізму оцінки ризикованих постачальників і управління ризиками Міноборони не змогло отримати об’єктивну оцінку компаній, які зірвали поставки, зокрема українського заводу, що не виконав контракт на постачання боєприпасів.

    До того ж відсутність чітких алгоритмів для відбору постачальників і підготовки контрактів призвела до того, що значна частина закупівель здійснювалася через посередників. За даними аудиторів, 45% контрактів АОЗ у першому півріччі 2024 року були укладені з підприємствами-імпортерами, а 24% — з одним спецекспортером, який мав проблемні відносини з Міністерством оборони.

    Окрім системних проблем із постачанням, аудитори виявили, що Агенція закуповувала за державні кошти товари за завищеними цінами. За результатами перевірки Міноборони передало АОЗ свої рекомендації та планує перевірити, чи були вони виконані.

    Ще одна ключова претензія до АОЗ — довготривалий процес підписання контрактів. У 2024 році лише 29% бюджетних коштів Агенція витратила на нові контракти, за якими поставки відбулися цього ж року. 21% коштів пішло на закриття контрактів 2023 року, 44% — на контракти із поставками у 2025 році, 5% — це прострочені контракти без виконаних поставок, а 1% коштів взагалі не було використано та повернуто в бюджет.

    Що зміниться після аудиту?

    Аудит став важливим сигналом для Міноборони щодо необхідності реформування АОЗ. Водночас за даними ЗМІ, у другому півріччі 2024 року ситуація почала змінюватися. Кількість прямих контрактів із виробниками суттєво зросла, зокрема з міжнародними компаніями. Більшість угод із посередниками була укладена ще у 2023 році, до приходу нинішнього керівництва АОЗ.

    Міністерство оборони очікує, що Агенція виконає всі рекомендації аудиту, зменшить затримки у постачанні та запровадить ефективні механізми відбору постачальників. Це має покращити систему оборонних закупівель і забезпечити українську армію необхідним озброєнням у найкоротші терміни.

    Нагадаємо, Міністр оборони України Рустем Умєров оголосив про масштабні кадрові зміни в Міністерстві оборони, які торкнулися заступника міністра Дмитра Кліменкова, голови Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Марини Безрукової та представників держави в наглядовій раді агентства. Причиною такого рішення стало незадовільне забезпечення фронту необхідними ресурсами.

    Однак Агенція оборонних закупівель заявила, що продовжить роботу під керівництвом Марини Безрукової, попри рішення міністра оборони.

    Водночас Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до НАБУ щодо дій Рустема Умєрова, звинувативши його у зловживанні владою та втручанні в діяльність Наглядової ради АОЗ.

    Зрештою, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження проти міністра оборони, що викликало резонанс у політичних колах.

    Проте пізніше Міністерство юстиції України виправило реєстраційні зміни щодо керівництва ДП “Агенція оборонних закупівель” (АОЗ) після звернення Міністерства оборони. Відповідно до ухваленого рішення, Марина Безрукова залишається директоркою, але відстороненою від посади на час службового розслідування, а Арсен Жумаділов офіційно виконує обов’язки керівника з відповідним обмеженням.

  • ЦПК звинуватив Умєрова у зловживанні владою

    ЦПК звинуватив Умєрова у зловживанні владою

    Центр протидії корупції (ЦПК) звернувся до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) із заявою щодо можливого зловживання владою міністром оборони Рустемом Умєровим. Приводом для заяви стала ситуація з непродовженням контракту директорки Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Марини Безрукової та звільненням двох членів Наглядової ради, які підтримали її кандидатуру.

    За інформацією ЦПК, Умєров порушив положення статуту АОЗ, яке закріплює виключне право Наглядової ради на вирішення кадрових питань щодо директора. Зокрема, статут визначає, що такі рішення не належать до компетенції Міністерства оборони.

    ЦПК також зазначає, що, згідно з законодавством України, дії міністра, спрямовані на непродовження контракту з Безруковою, суперечать інтересам обороноздатності країни.

    Цитата із заяви ЦПК:

    “Рішення міністра було прийнято умисно, зі зловживанням владою та службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків для оборонного сектору”.

    Хронологія подій

    1. Січень 2024 року: Наглядова рада АОЗ проголосувала за продовження контракту Марини Безрукової на один рік.
    2. 24 січня 2024 року: Рустем Умєров подав до Кабміну подання на звільнення свого заступника Дмитра Кліменкова та заявив, що контракт із Безруковою продовжувати не буде.
    3. Реакція Наглядової ради: Тарас Чмут та Юрій Джигир, члени ради, були звільнені, що викликало занепокоєння щодо узурпації повноважень ради міністром.

    Марина Безрукова очолила Агенцію оборонних закупівель 29 січня 2024 року. Її призначення стало частиною реформи в оборонному секторі, спрямованої на посилення прозорості й ефективності держзакупівель. Проте напруженість між міністром і керівництвом АОЗ вказує на можливі внутрішні конфлікти в управлінні оборонними ресурсами.

    Ця ситуація демонструє, як політичні рішення можуть впливати на функціонування стратегічних державних органів, особливо в умовах війни. Висунуті звинувачення ставлять під питання спроможність Міністерства оборони ефективно управляти оборонними ресурсами та співпрацювати з підзвітними структурами.

    Результати розслідування НАБУ можуть мати серйозні наслідки як для репутації Рустема Умєрова, так і для реформ у секторі оборони.

  • За останні три роки різкий ріст кримінальних справ щодо зловживання владою в Україні

    За останні три роки різкий ріст кримінальних справ щодо зловживання владою в Україні

    В Україні за останні три роки спостерігається значне збільшення кількості кримінальних справ, пов’язаних зі зловживанням владою та службовим становищем. З початку 2022 року до вересня 2024 року правоохоронні органи зареєстрували понад 8 тисяч кримінальних проваджень за статтею 364 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за зловживання владою.

    Як зазначається у відповіді ОГП, лише за 9 місяців цього року правоохоронні органи зареєстрували 2 092 кримінальні провадження за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них було закрито 229 справ, ще у 167 провадженнях обвинувальні акти направлені на розгляд суду.

    У 2023 році таких кримінальних проваджень, за даними ОГП, було відкрито 3545. З них правоохоронці закрили 563 справи, а ще 634 обвинувальних акти передали на розгляд суду.

    У 2022 році було відкрито 2 729 кримінальних справ за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них 516 проваджень було закрито, ще 160 справ були направлені на розгляд суду по суті і містили обвинувальні акти.

    Як свідчить статистика, з кожним роком кількість справ, повʼязаних зі зловживаннями чиновників, стрімко зростає. Це може бути наслідком того, що посадовці відчувають свою безкарність, адже навіть не половина справ, відкритих проти посадовців, доходить до суду.

    Одним із прикладів такої впевненості можна назвати кримінальне провадження проти головного юриста Національного банку України Олександра Зими. Справа була відкрита наприкінці 2022 року і досі розслідується. А тим часом Зима продовжує працювати в Нацбанку.

    Справа була відкрита через лист Зими до Фонду гарантування вкладів фізосіб. У документі Зима, який одночасно є головним юристом Нацбанку і головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізосіб, від імені Нацбанку рекомендував Фонду гарантування вкладів відкликати позови, подані банком “Конкордом” проти Національного банку України.

    Ішлося про чотири позови, у яких “Конкорд” вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Вони були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

    Фонд дослухався до рекомендації, яку отримав від імені регулятора. Лист містив цифровий підпис Олександра Зими, який одночасно є головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів, яка призначає і звільняє його керівництво.

    Таким чином Зима ймовірно поставив під сумнів незалежність дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що тепер має негативний вплив на взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями. Адже не виключено що, наприклад, МВФ, через незадоволення ситуацією, почав активно вимагати від України розробки процедури і проведення відкритого конкурсу на посаду директора-розпорядника ФГВФО.

    Окрім того, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд.

    Наразі справа Зими передана з ДБР на розслідування Печерському управлінню поліції м. Києва. Правоохоронці повідомили, що планують визначити коло потерпілих, а також допитати головного юриста Нацбанку. Також, після вручення Зимі повідомлення про підозру слідчі звертатимуться із клопотанням до суду щодо відсторонення його від виконання обовʼязків директора юридичного департаменту НБУ.