Khreshchatyknews.com

Позначка: земельні ділянки

  • Бізнес-партнер Міндіча скупив землі в Карпатах на сотні мільйонів

    Бізнес-партнер Міндіча скупив землі в Карпатах на сотні мільйонів

    Бізнесмен Ігор Хмельов, якого пов’язують із підозрюваним у створенні злочинної організації Тимуром Міндічем, у 2023–2024 роках придбав у Карпатах 11 земельних ділянок загальною площею 2,6 гектара. Землю було куплено для реалізації проєкту камерного клуб-готелю в одному з найбільш привабливих туристичних регіонів країни.

    Ділянки розташовані в урочищі Горішків на межі сіл Яблуниця Івано-Франківської області та Лазещина Закарпатської області. Формальним власником виступає або сам Хмельов, або підконтрольна йому компанія «Евентус Менеджмент».

    За ринковими оцінками, вартість землі в цій локації стартує від 300 тисяч доларів за гектар. Таким чином, загальна ціна придбаних активів може обчислюватися десятками мільйонів гривень. Водночас офіційна фінансова звітність «Евентус Менеджмент» свідчить, що компанія протягом останніх років декларувала збиткову діяльність, що викликає запитання щодо джерел фінансування таких інвестицій.

    У 2014–2016 роках керівником «Евентус Менеджмент» був Тимур Міндіч. Надалі Хмельов і Міндіч зберегли тісні ділові зв’язки, маючи спільні бізнес-проєкти. У матеріалах, відомих як «плівки Міндіча», Хмельов, за інформацією народних депутатів, фігурує під псевдонімом «Шмель».

    Крім того, Хмельов співпрацював із народним депутатом Ігорем Палицею, який є співвласником курорту «Буковель». Це додатково посилює увагу до земельних активів бізнесмена, з огляду на їх розташування у безпосередній близькості до ключної туристичної інфраструктури регіону.

    Наприкінці 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Івано-Франківської області оголосила тендер на розробку проєктної документації нової автомобільної дороги у селах Бистриця, Поляниця та Яблуниця вартістю понад 6,5 млрд гривень. Запроєктована траса мала проходити поруч із земельними ділянками Хмельова. Після суспільного резонансу тендер було скасовано.

    Кримінальне провадження, в межах якого НАБУ оголосило підозру Тимуру Міндічу, було відкрито 21 серпня 2025 року. Слідство вважає, що він створив і очолив злочинну організацію, займався відмиванням коштів у великих розмірах та впливав на членів уряду з метою ухвалення вигідних рішень.

    За версією правоохоронців, протягом 2025 року Міндіч контролював ключові державні закупівлі в енергетичній сфері через особисті контакти з міністрами та високопосадовцями. Для координації схем він залучив співорганізатором бізнесмена Олександра Цукермана. На цьому тлі придбання дорогих земель у Карпатах бізнес-партнерами Міндіча привертає особливу увагу слідства та громадськості.

  • Суд підтвердив конфіскацію майна ексголови райради Рівненщини на 5,6 мільйона

    Суд підтвердив конфіскацію майна ексголови райради Рівненщини на 5,6 мільйона

    Апеляційна інстанція залишила без змін рішення суду першої інстанції про конфіскацію необґрунтованих активів колишнього голови однієї з районних рад Рівненської області. Загальна вартість майна, яке підлягає стягненню в дохід держави, перевищує 5,6 мільйона гривень. Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення.

    Підставою для такого рішення стали результати моніторингу способу життя посадовця, а також матеріали правоохоронних органів. У ході перевірки встановлено, що експосадовець набув у власність п’ять земельних ділянок загальною площею близько чотирьох гектарів у Київській області.

    Аналіз доходів і витрат показав, що законних фінансових ресурсів для придбання такого майна посадовець не мав. Вартість земельних ділянок суттєво перевищувала задекларовані та підтверджені доходи, що і стало підставою для визнання активів необґрунтованими.

    Рішення апеляційного суду остаточно підтвердило законність конфіскації. Відповідно до чинного законодавства, особи, щодо яких набрало законної сили судове рішення про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, підлягають звільненню з посад у встановленому законом порядку.

  • Прокуратура Одеси розслідує шахрайство із незабудованими ділянками

    Прокуратура Одеси розслідує шахрайство із незабудованими ділянками

    В Одесі прокуратура повідомила про підозру організатору та учасникам масштабної земельної афери. За даними слідства, у період з 2022 по 2024 роки група осіб створювала підроблені документи на право власності для незабудованих ділянок, які не мали офіційних власників.

    Керівником схеми був 55-річний чоловік. Під його керівництвом дві жінки займалися пошуком незабудованих земельних ділянок та їх підготовкою для перереєстрації. Далі землю багаторазово перереєстровували на підконтрольних фізичних і юридичних осіб, ділили на частини та готували до продажу.

    За висновками слідства, такі дії завдали територіальній громаді Одеси збитків на суму понад 75 млн грн. Наразі триває досудове розслідування для встановлення всіх осіб, причетних до афери, а також обсягу завданих збитків.

    Прокуратура наголошує, що незаконне привласнення земельних ділянок є серйозним порушенням закону та підлягає кримінальній відповідальності за статтями про шахрайство та підробку документів.

  • Ексзаступник ДМС Одещини задекларував квартиру за 7 гривень

    Ексзаступник ДМС Одещини задекларував квартиру за 7 гривень

    Колишній перший заступник начальника управління Державної міграційної служби в Одеській області Іван Безкищенко, якого раніше підозрювали у привласненні бюджетних коштів, задекларував квартиру за символічні 7 гривень. Такі дані містяться у його щорічній декларації.

    Згідно з документами, Безкищенко володіє значною кількістю нерухомості в Одеській області. Зокрема, він задекларував земельну ділянку площею 600 квадратних метрів у селі Кошари, придбану ще у 1998 році. Її вартість у декларації не вказана, а право власності чиновник зазначив лише на 1%, хоча, за даними реєстрів, є одноосібним власником цієї землі.

    Аналогічна ситуація з дачним будинком у Кошарах площею майже 73 квадратних метри, який він придбав у 2016 році. У декларації також вказано лише 1% права власності, хоча будинок повністю належить Безкищенку.

    Окрім цього, експосадовець задекларував квартиру площею 28,7 квадратного метра в Одесі, придбану у 2019 році за 360 тисяч гривень. Така сума суттєво нижча за ринкові ціни на одеську нерухомість навіть того періоду.

    Найбільше запитань викликає ще одна квартира в Одесі площею 36,7 квадратного метра, яка перебуває у спільній власності Івана та його дружини Марії. Кожному з них належить по 50%, а загальна вартість житла у декларації становить лише 7 гривень.

    За кілька місяців до звільнення з ДМС, у квітні 2024 року, Безкищенко став співвласником половини великої земельної ділянки площею майже 4,6 гектара у селі Нерубайське Одеської області. Інша половина належить Василю Юренку — особі, пов’язаній з компанією «Донецьке спеціалізоване управління “Електромонтаж”», яка після окупації Донецька була перереєстрована за законами так званої «ДНР» та присутня у російських державних реєстрах. Юренко також фігурує як керівник однойменної компанії у Росії і, за даними реєстрів РФ, має податкову реєстрацію у Ростовській області.

    Дружина експосадовця Марія Безкищенко з 2022 року володіє трьома земельними ділянками загальною площею 26 тисяч квадратних метрів у Хмельницькій області, однак вартість жодної з них у декларації не зазначена.

    У декларації також вказано об’єкт незавершеного будівництва — гараж площею 15 квадратних метрів в Одесі. Землю під ним Безкищенко орендує в Одеської міської ради, а сам гараж збудований за його кошти і належить йому.

    Сім’я володіє кількома автомобілями. Серед них Opel Omega 1996 року, Toyota RAV4 2005 року, придбана за заниженою ціною 69 тисяч гривень, а також старі моделі ВАЗ та «Москвич», оформлені на подружжя.

    За 2024 рік Безкищенко отримав понад 750 тисяч гривень зарплати у ДМС, 239 тисяч гривень пенсії, соціальні виплати та невеликі доходи від оренди. Його дружина задекларувала пенсію та доходи від оренди. Водночас заощадження родини перевищують півтора мільйона гривень у гривнях та іноземній валюті.

    Поєднання значних активів, занижених цін на нерухомість і земельні ділянки, а також зв’язків із особами, пов’язаними з бізнесом на окупованій території, викликає серйозні питання до фінансової прозорості способу життя колишнього високопосадовця міграційної служби.

  • На Закарпатті кадастровому реєстратору висунули підозру через втрату 2,6 га земель НПП «Синевир»

    На Закарпатті кадастровому реєстратору висунули підозру через втрату 2,6 га земель НПП «Синевир»

    На Закарпатті правоохоронці повідомили про підозру кадастровому реєстратору, який через службову недбалість допустив незаконне вибуття земель Національного природного парку «Синевир».

    За даними прокуратури, ексспівробітник Держземагентства під час реєстрації земельної ділянки не перевірив технічну документацію та помилково відніс 2,6 га території парку до земель сільськогосподарського призначення. Через це ділянка була передана у комунальну власність Синевирської сільської ради, хоча з 2000 року вона належала до земель природно-заповідного фонду.

    Прокуратура кваліфікувала дії реєстратора як службову недбалість, що призвела до незаконного вибуття земель державного значення. Встановлюється розмір шкоди та причини, через які технічна документація не була належним чином перевірена перед внесенням змін до державного реєстру.

    Наразі триває слідство, реєстратор перебуває під процесуальним контролем, а прокуратура розглядає питання про можливе повернення ділянки у державну власність.

  • НАБУ і САП передають до суду справу ексвіцепрем’єра та його оточення

    НАБУ і САП передають до суду справу ексвіцепрем’єра та його оточення

    НАБУ та САП завершили досудове розслідування у масштабній корупційній справі щодо колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова та ще п’ятьох фігурантів. Йдеться про схеми із незаконним відчуженням земельних ділянок у Києві, заниженням вартості нерухомості та отриманням хабарів на десятки мільйонів гривень.

    Про завершення слідства повідомило Національне антикорупційне бюро. Імена підозрюваних офіційно не оприлюднювалися, однак обставини справи вказують, що одним із ключових фігурантів є саме Олексій Чернишов, який раніше очолював Міністерство розвитку громад та територій, а згодом обіймав посаду віцепрем’єр-міністра з питань національної єдності.

    За версією слідства, один із київських забудовників намагався незаконно отримати земельну ділянку під житлову забудову. Для реалізації цього плану він звернувся до керівництва Мінрегіону. У схемі, за даними НАБУ, брали участь міністр, державний секретар, радник та директорка державного підприємства, через яке землю передали підконтрольному забудовнику.

    Надалі державне підприємство уклало інвестиційні договори з «потрібною» будівельною компанією. Умови передбачали передачу державі частини квартир залежно від вартості землі. Водночас землю та об’єкти нерухомості оцінили майже у п’ять разів дешевше за ринкову ціну. Через це держава могла втратити активи на понад 1 мільярд гривень.

    Слідство встановило, що винагородою за сприяння стали значні знижки на квартири у вже збудованих житлових комплексах. Квадратний метр для учасників схеми коштував від 1 до 8 тисяч гривень за ринкової ціни близько 30 тисяч гривень. Загальна сума неправомірної вигоди, яку отримав міністр, перевищила 14,5 мільйона гривень.

    Реалізувати схему до кінця не вдалося: НАБУ і САП домоглися арешту земельної ділянки, а також накладення арешту на більшість квартир, отриманих за заниженою ціною.

    Окрім земельної справи, Олексій Чернишов фігурує ще у кількох кримінальних провадженнях. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем, отриманні хабарів, будівництві маєтків у Козині на десятки мільйонів гривень, а також у корупційних схемах, пов’язаних з «Енергоатомом».

    Окремий епізод стосується масштабної корупційної схеми в енергетиці, відомої як справа «шлагбаум». У листопаді НАБУ оприлюднило серію аудіозаписів, з яких випливає, що контрагентів «Енергоатому» змушували платити 10–15% «відкату» за розблокування платежів або збереження статусу постачальника. За даними слідства, через пов’язаний офіс було легалізовано близько 100 мільйонів доларів.

    У межах операції «Мідас» затримали п’ятьох осіб, ще сімом оголосили підозри. Серед них — бізнесмен Тимур Міндіч, якого слідство вважає організатором схеми, а також колишні та чинні посадовці «Енергоатому» і учасники бек-офісу з легалізації коштів. Частину фігурантів узяли під варту, щодо інших внесли застави на десятки мільйонів гривень. Міндіча та Олександра Цукермана оголосили в розшук, а ВАКС заочно обрав Міндічу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    На оприлюднених записах також фігурують тодішній міністр енергетики Герман Галущенко та нинішня очільниця Міненерго Світлана Гринчук. Обидва міністри подали у відставку, а президент Володимир Зеленський вивів їх зі складу РНБО. Після цього влада оголосила про аудит найбільших державних компаній та перезавантаження управління енергетичним сектором.

  • На Рівненщині колишньому депутату сільради повідомили про підозру за приховування майна

    На Рівненщині колишньому депутату сільради повідомили про підозру за приховування майна

    У Рівненській області колишньому депутату однієї з сільрад Дубенського району повідомили про підозру у внесенні недостовірних даних до електронної декларації.

    За даними слідства, у деклараціях за 2023 та 2024 роки посадовець навмисно вказав неправдиву інформацію про своє майно на суму понад 30 млн грн.

    Зокрема, колишній депутат не задекларував 6 об’єктів нерухомості та 4 приміщення ферми загальною площею 1,7 тисячі квадратних метрів. Також він приховав наявність вантажних та легкових автомобілів, напівпричепів і близько 40 земельних ділянок загальною площею понад 60 гектарів.

    Слідство кваліфікує дії посадовця за статтею про декларування недостовірної інформації, що передбачає кримінальну відповідальність. Розслідування триває, встановлюється точний обсяг прихованих активів та джерела їх придбання.

  • Мільйони, землі та дорогі авто: чим володіє суддя Печерського суду Хайнацький

    Мільйони, землі та дорогі авто: чим володіє суддя Печерського суду Хайнацький

    Ми звернули увагу на майнові та процесуальні аспекти, пов’язані з суддею Печерського районного суду Києва Євгеном Хайнацьким. У декларації його сім’ї фігурують земельні наділи, квартири та елітні автомобілі, тоді як низка рішень судді — зокрема відмови у скаргах щодо бездіяльності прокурорів — викликає питання щодо прозорості й неупередженості у резонансних справах.

    Аналізуючи публічні декларації та судову практику можна знайти кілька потенційно неоднозначних моментів у діяльності судді Печерського районного суду Києва Євгена Хайнацького.

    За даними декларації за 2024 рік, родина судді володіє значним майном. У документі вказані два земельні наділи — у Чернігівській та Київській областях. Більшість нерухомості задекларована на дружину Юлію Кияновську: квартира в Києві, заміський маєток під столицею, десятки земельних ділянок у Чернігівській області та селах Київщини, а також частка у спільній власності будинку. У 2024 році, ідеться у публікаціях, Кияновська придбала ще одну столичну квартиру за понад 2,3 млн грн.

    Автопарк родини також виглядає представницьким: згадується Lexus RX 350, зареєстрований на дружину, а BMW X5 і BMW X7 — якими сім’я користується нібито безоплатно від підприємств, пов’язаних із нею. Окрім того, у відкритих реєстрах Кияновська фігурує як акціонерка ПрАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», тоді як у декларації судді відсутні відомості про корпоративні права.

    Разом із майновими деклараціями увагу привертає й судова практика Хайнацького. Суддя систематично відмовляє в скаргах на бездіяльність прокурорів у випадках, коли йдеться про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Як приклад можна навести скаргу, пов’язану з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером: матеріали розслідування містили ознаки можливих протиправних дій — від використання підконтрольних схем до розкрадань і рейдерських захоплень. Офіс Генерального прокурора відмовився вносити відомості до ЄРДР, а суддя Хайнацький залишив без задоволення скаргу, пославшись на «недостатність обʼєктивних відомостей».

    У низці інших резонансних справ суддя також ухвалював рішення, які ускладнюють доступ до ефективного розслідування і тим самим можуть захищати інтереси впливових осіб та бізнес-кіл. Поєднання великого майна родини й судової практики, яка часто спричиняє відсутність слідчих дій, викликає занепокоєння щодо можливих конфліктів інтересів та прозорості рішень.

  • У Полтаві викрили кол-центри, пов’язані з колишнім прокурором Антоном Столітнім

    У Полтаві викрили кол-центри, пов’язані з колишнім прокурором Антоном Столітнім

    У Полтаві правоохоронці встановили місця, де діяла мережа кол-центрів, замаскованих під легальні офіси. За даними слідства, вони працювали в бізнес-центрі «Олімп» на вулиці Чорновола, 12, у торгово-розважальному центрі «Київ» на Зіньківській, 6/1-а, а також в офісах на Європейській, 21 і 169. Через ці локації здійснювалося координування діяльності, яка дозволяла уникати контролю державних органів і залучати людей до сумнівних операцій.

    Кол-центри були частиною однієї структури, яка діяла під виглядом комерційної діяльності, але фактично мала приховану схему управління та контролю. Організатором цієї мережі, за даними джерел, вважають колишнього керівника Полтавської обласної прокуратури Антона Столітнього.

    Столітній розпочав кар’єру ще за часів Януковича, працював у Генеральній прокуратурі, а згодом очолював управління нагляду за дотриманням законів органами СБУ, ДМС і ДПСУ. Його досвід та зв’язки у силових і судових структурах дозволили створити систему впливу, через яку, за даними слідства, могли координуватися незаконні дії кол-центрів.

    Це не перший раз, коли ім’я Антона Столітнього згадується у контексті резонансних історій. Під час його керівництва прокуратурою Полтавської області відбувалися конфлікти довкола земель, які були безоплатно виділені учасникам бойових дій — членам спілки АТО Полтавської області. Прокуратура ініціювала низку позовів, намагаючись через суди повернути ділянки, які ветерани отримали законно.

    Землі були оформлені відповідно до чинного законодавства та державної інвентаризації, однак дії прокуратури під керівництвом Столітнього фактично позбавили частину ветеранів можливості володіти своєю власністю. Такі випадки викликали широкий резонанс серед громадськості та стали символом зловживання владою в регіоні.

  • Прокурор Анатолій Кузьменко та елітне життя родини у Дніпрі

    Прокурор Анатолій Кузьменко та елітне життя родини у Дніпрі

    Очільник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровщини Анатолій Кузьменко проживає в елітному закритому житловому комплексі “Кипарисний” у Дніпрі. Згідно з даними детективного бюро Absolution, площа його квартири у декларації менша майже на 30 квадратних метрів порівняно з даними майнового реєстру.

    У декларації прокурор зазначив квартиру площею 274 кв. м, розташовану у Жовтневому районі. Реєстр же фіксує площу 305 кв. м. Помешкання розташоване у триповерховому таунхаусі з гаражем, балконом та двома терасами, з панорамним видом на річку Дніпро.

    На фото видно й інші будинки родини Кузьменків: маєток Сергія Кузьменка та житло Галини Кузьменко, матері прокурора. Квартира на провулку Кипарисному, 6 була придбана у 2011 році за понад 583 тисячі гривень, тоді як нинішня ринкова вартість подібних квартир у комплексі значно вища: третій поверх площею 160 кв. м продається за 270 тисяч доларів, а трикімнатна квартира на другому поверсі – за 120 тисяч доларів.

    Галина Кузьменко є єдиною підприємницею у родині. Вона займається роздрібною торгівлею продуктами, напоями та тютюновими виробами, а також володіє ТОВ “Гея”, що спеціалізується на випічці хлібобулочних виробів у Павлограді. У власності матері прокурора перебувають чотири квартири загальною площею 330 кв. м, три земельні ділянки (загалом 2,16 га) та будинок на 209 кв. м у селі Новоолександрівка Дніпропетровського району.

    Поруч із цією ділянкою розташована ще одна, яка ймовірно належить Сергію Кузьменку – колишньому заступнику прокурора Самарського району Дніпра. У січні цього року він, ймовірно, подарував матері квартиру на 115,2 кв. м у селі Чайки під Києвом.

    Анатолія Кузьменка на посаду керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 призначив Віктор Шокін у грудні 2015 року. До цього він працював заступником прокурора Дніпра. Призначення викликало запитання, адже Кузьменко посідав лише 13 місце у рейтинговому списку кандидатів, набравши 71 бал на тесті знань законів та 56,7 бала за рівень загальних здібностей.