Позначка: зарплата військових

  • Військовим затримали частину виплат: у Міноборони назвали причину

    Військовим затримали частину виплат: у Міноборони назвали причину

    Частина українських військовослужбовців отримала за червень не повний обсяг грошового забезпечення, що викликало численні запитання у соцмережах та військових спільнотах. У Міністерстві оборони пояснили, що наразі виплачено або найближчим часом буде виплачено лише базове грошове забезпечення, тоді як додаткові винагороди, зокрема бойові виплати та нові доплати, нараховуватимуться окремо після завершення необхідних процедур оформлення документів.

    У Міноборони наголосили, що затримка не пов’язана з браком фінансування. Причина полягає у порядку оформлення документів та нових правилах нарахування додаткових виплат, які набрали чинності після реформи системи грошового забезпечення військовослужбовців. Саме тому військові спочатку отримують основне грошове забезпечення, а додаткові винагороди надходять окремими платежами.

    У відомстві уточнили, що доплата у 10 тисяч гривень для військовослужбовців, які виконують службу поза районами ведення бойових дій і не отримують бойових винагород, буде виплачуватися разом з іншими додатковими виплатами за червень. Зараз Міністерство оборони, Генеральний штаб ЗСУ та інші органи військового управління завершують роз’яснення порядку застосування нових правил у військових частинах.

    Окремо Міноборони пояснило порядок виплати бойових винагород. Доплати за безпосередню участь у бойових діях, а також винагороди за взяття противника в полон нараховуватимуться лише після видання командиром військової частини відповідного наказу із зазначенням конкретних сум для кожного військовослужбовця. Лише після оформлення такого наказу фінансові служби можуть провести виплату.

    Додатковий порядок діє і для нових винагород за ударно-пошукові та штурмові дії. Їх виплачуватимуть після отримання від вищого штабу документів, які офіційно підтверджують виконання відповідних бойових завдань. Якщо підтвердження надійде вже після завершення строків нарахування виплат за поточний місяць, кошти будуть виплачені вже разом із грошовим забезпеченням наступного місяця.

    У Міноборони звернули увагу, що наказ №260 визначає чіткі строки оформлення документів. Зокрема, вищий штаб повинен підтвердити виконання штурмових дій протягом трьох діб після отримання відповідних матеріалів від військової частини. Саме швидкість оформлення таких документів безпосередньо впливає на строки отримання винагороди військовослужбовцем.

    Окремий механізм передбачено для виплат за знищення живої сили противника. Такі винагороди нараховуватимуться лише після перевірки інформації у бойовій інформаційній системі «Дельта». Після завершення верифікації командир військової частини повинен видати наказ про виплату. У Міноборони повідомили, що детальний порядок такої перевірки буде оприлюднений окремо.

    Нагадаємо, у червні в Україні стартувала масштабна реформа грошового забезпечення військовослужбовців. Вона передбачає підвищення мінімального рівня грошового забезпечення, нову систему мотиваційних виплат та суттєве збільшення винагород за виконання бойових завдань. За новими правилами військові можуть отримувати різні види додаткових виплат залежно від характеру служби, участі у штурмових діях, перебування на передових позиціях, взяття противника в полон та інших результатів виконання бойових завдань.

    Зокрема, Міністерство оборони раніше повідомляло, що військовослужбовці, які у червні проходили службу в тилу, повинні отримати додаткову винагороду не менше 10 тисяч гривень. Водночас виплати за штурмові дії, безпосередню участь у боях, взяття полонених чи інші спеціальні завдання здійснюються лише після оформлення відповідних наказів та підтвердження виконаних бойових завдань.

    Підставою для реформи стали зміни до державного бюджету, які Президент України Володимир Зеленський підписав 22 червня. Закон передбачив додаткове фінансування сектору оборони, що дозволило збільшити видатки на грошове забезпечення військовослужбовців та впровадити нову систему матеріального стимулювання захисників України.

    У Міноборони закликають військовослужбовців не хвилюватися через отримання неповної суми за червень. Якщо всі документи щодо виконання бойових завдань будуть оформлені вчасно, додаткові винагороди нарахують окремими платежами вже у липні. Якщо ж підтвердження надійде пізніше встановлених строків, відповідні кошти виплатять разом із грошовим забезпеченням наступного місяця.

  • Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    В Україні вже понад 12 тисяч колишніх ув’язнених долучилися до лав Збройних сил України у межах спеціального механізму, який дозволяє окремим категоріям засуджених добровільно піти на військову службу в обмін на звільнення від покарання. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, передає українські ЗМІ.

    Йдеться про програму, яка почала діяти у 2024 році та стала одним із інструментів поповнення війська в умовах повномасштабної війни. За словами представників Міністерство юстиції України, держава залучає виключно добровольців, а сам процес відбору є багатоетапним і жорстко регламентованим. Щомісяця розглядається близько 1500 заяв від засуджених, які бажають вступити до армії.

    Середній вік кандидатів становить 30–35 років, що свідчить про достатній фізичний ресурс для служби. Водночас участь у програмі суворо обмежена: до неї допускаються переважно особи, засуджені за нетяжкі злочини. Особи, які вчинили тяжкі насильницькі правопорушення або злочини проти національної безпеки, не можуть брати участь у цій ініціативі.

    Перед тим як потрапити до війська, кандидати проходять кілька рівнів перевірки. Зокрема, йдеться про медичне обстеження, психологічну оцінку та фізичну підготовку. Такий підхід покликаний мінімізувати ризики як для самих військових, так і для підрозділів, у які вони потрапляють. Лише після успішного проходження всіх етапів відбору укладається контракт, і добровольці проходять базову військову підготовку.

    Після навчання їх направляють до підрозділів ЗСУ, де вони виконують бойові або тилові завдання нарівні з іншими військовослужбовцями. При цьому термін служби для таких бійців відповідає невідбутій частині їхнього покарання. Якщо військовий отримує поранення або після завершення воєнного стану, він може бути повністю звільнений від подальшого відбування покарання.

    У Мін’юсті наголошують, що колишні засуджені мають такі ж права на грошове забезпечення, як і інші військові. Вони отримують зарплату, передбачену для відповідних посад у ЗСУ, а також можуть підтримувати зв’язок із родинами. Водночас для цієї категорії військовослужбовців передбачено посилений контроль. Зокрема, вони не мають права самовільно залишати зону виконання бойових завдань.

    Програма вже продемонструвала суттєве зростання. Якщо раніше повідомлялося про приблизно 9,5 тисячі добровольців із числа засуджених, то станом на квітень 2026 року ця цифра перевищила 12 тисяч. Серед них є і жінки, хоча їхня частка залишається відносно невеликою.

    Запровадження такого механізму викликало активну дискусію в суспільстві. З одного боку, це можливість для засуджених отримати другий шанс і довести свою лояльність державі. З іншого — питання безпеки, дисципліни та морально-етичних аспектів залишаються предметом обговорення серед експертів.

    Фактично Україна застосовує модель, яку в різні історичні періоди використовували й інші країни під час воєн. Водночас український підхід відрізняється тим, що участь є виключно добровільною, а відбір — значно жорсткішим. Це дозволяє уникнути масового залучення людей без належної підготовки або мотивації.

    В умовах тривалої війни кадрове забезпечення армії залишається одним із ключових викликів. Саме тому держава шукає різні способи залучення людського ресурсу, не знижуючи при цьому вимог до якості підготовки військових. Програма для засуджених стала одним із таких інструментів, який, за оцінками уряду, вже демонструє результат.

    Водночас у Міністерство юстиції України підкреслюють, що цей механізм не є масовою практикою і не може замінити стандартні процедури мобілізації. Його головна мета — дати можливість тим, хто цього хоче, змінити своє життя та зробити внесок у захист країни.

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених, які вже служать у ЗСУ, стали частиною ширшого процесу трансформації української армії в умовах війни. І хоча ця практика залишається дискусійною, вона демонструє прагнення держави використовувати всі доступні ресурси для зміцнення обороноздатності країни.