Khreshchatyknews.com

Позначка: Запоріжжя

  • Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%

    Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%

    Українська металургія у серпні пережила один із найгірших місяців від початку повномасштабної війни. Підприємства виплавили лише 277 тис. тонн сталі — на 57,3% менше, ніж у серпні минулого року, і на 39,4% менше, ніж у липні. За оцінкою GMK Center, нижчими місячні показники за весь період великої війни були лише у квітні та грудні 2022 року — у моменти, коли галузь фактично перебудовувалася після втрати частини виробничих потужностей, окупації Маріуполя та розриву традиційної логістики.

    Падіння охопило не тільки виплавку сталі. За даними ОП «Укрметалургпром», виробництво чавуну у серпні становило 257,1 тис. тонн. Це на 65,6% менше, ніж роком раніше, та на 40,5% нижче липневого рівня. Виробництво товарного металопрокату скоротилося до 269,5 тис. тонн — мінус 57,4% у річному вимірі та мінус 29,6% лише за місяць. Таким чином, різке просідання одночасно відбулося практично на всіх ключових етапах металургійного виробництва.

    Якщо дивитися на перші вісім місяців року, картина поки що виглядає менш драматичною, але тенденція також негативна. У січні–серпні українські підприємства виробили 4,3 млн тонн сталі, що на 12,5% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Випуск чавуну впав на 14,8% — до 4,35 млн тонн, товарного прокату — на 15,6%, до 3,59 млн тонн. Ще після семи місяців року падіння сталі становило лише 5,6%, тобто саме серпень суттєво погіршив загальну статистику.

    Одним із головних ударів для галузі стала зупинка «Запоріжсталі». У ніч на 11 серпня промисловий майданчик у Запоріжжі атакувала російська балістика. За даними «Метінвесту», загинули семеро працівників підприємства, ще 21 людина дістала поранення. Компанія повідомляла, що удар стався фактично відразу після оголошення повітряної тривоги, коли частина працівників прямувала до укриттів. Після атаки виробництво на комбінаті було зупинене.

    На цьому удари не припинилися. Вранці 27 серпня російські війська знову атакували «Запоріжсталь» — цього разу, за інформацією підприємства, одразу п’ятьма балістичними ракетами. Влучання припали на обладнання доменного цеху, енергетичну й транспортну інфраструктуру та відкриті території комбінату. На той момент завод ще не відновив повноцінної роботи після першої серпневої атаки.

    Наслідки видно безпосередньо у виробничих цифрах. У серпні «Запоріжсталь» встигла випустити лише 46,2 тис. тонн сталі, 42,4 тис. тонн чавуну та 45 тис. тонн прокату. Для порівняння: ще у липні підприємство виробило 192,7 тис. тонн сталі, 217,3 тис. тонн чавуну та 171,4 тис. тонн прокату. Тобто лише на одному з найбільших металургійних підприємств країни виробництво сталі за місяць скоротилося більш ніж у чотири рази.

    І серпнем проблеми не закінчилися. У ніч на 5 вересня кілька російських балістичних ракет вдарили по комбінату «Каметсталь» у Кам’янському. П’ятеро людей загинули, ще четверо працівників дістали поранення. Було пошкоджено агломераційне виробництво, системи енергопостачання та транспортну інфраструктуру, після чого підприємство повністю зупинило виробничі процеси. Терміни відновлення на момент останніх повідомлень залишалися невідомими.

    Масштаб цієї зупинки особливо відчутний, якщо врахувати потужність підприємства. За підсумками 2025 року «Каметсталь» випустила близько 2 млн тонн сталі. Комбінат виробляє квадратну заготовку, арматуру та фасонний прокат. Тому повна зупинка такого активу вже у вересні створює ризик нового просідання загальноукраїнської статистики — навіть нижче серпневого мінімуму.

    Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко вже попередив, що вересневі цифри можуть виявитися ще гіршими. За його словами, серпневі 277 тис. тонн — один із найнижчих результатів за весь період повномасштабної війни. Експерт називає одразу кілька факторів: проблеми з морською логістикою, обмеження експорту до Євросоюзу та прямі російські удари по виробничих потужностях.

    Проблеми з портами для металургії мають подвійний ефект. Через море підприємства не лише експортують готову продукцію, а й отримують частину необхідної сировини. У серпні, наприклад, «Запоріжкокс» скоротив виробництво доменного коксу майже на 40% порівняно з липнем — до 38,1 тис. тонн. У GMK Center пояснювали падіння, серед іншого, скороченням поставок вугільного концентрату через атаки Росії на торговельні судна та фактичне ускладнення роботи чорноморської логістики. У річному вимірі випуск коксу на підприємстві впав більш ніж наполовину.

    Для металургійного комбінату дефіцит коксу чи вугілля — це не просто дорожча доставка. Це ризик скорочення завантаження доменних печей і, як наслідок, падіння випуску чавуну та сталі. Саме тому удари по портах, енергетиці, залізниці та безпосередньо по металургійних підприємствах складаються для галузі в один ланцюг проблем.

    Додатковий тиск у 2026 році прийшов із боку європейського ринку, який після початку повномасштабної війни став особливо важливим для українських експортерів. Від 1 січня в ЄС почав діяти основний режим механізму CBAM — вуглецевого коригування імпорту. Він охоплює, зокрема, залізо та сталь і має зрівняти вуглецеву ціну імпортної продукції з тією, яку несуть виробники всередині ЄС.

    Для українських заводів проблема полягає в тому, що значна частина металургійних потужностей побудована на традиційній доменно-конвертерній технології з високими викидами CO₂. Модернізація потребує мільярдних інвестицій, тоді як підприємства одночасно витрачають кошти на ремонти після атак, резервне енергозабезпечення та воєнну логістику. Українська влада ще раніше зверталася до Єврокомісії щодо можливості застосувати для України спеціальні умови через форс-мажор, пов’язаний із російською агресією. Водночас станом на 2026 рік країна готує підприємства до виконання вимог CBAM.

    З липня з’явився ще один бар’єр. Євросоюз запровадив новий механізм захисту власної сталеливарної промисловості: загальна тарифна квота на безмитний імпорт сталі встановлена на рівні 18,3 млн тонн на рік — приблизно на 47% нижче рівня квот 2024 року. За постачання понад визначені квоти діє мито у 50%. Єврокомісія пояснює це глобальним надлишком сталеливарних потужностей та необхідністю захищати європейських виробників. Для партнерів ЄС за угодами про вільну торгівлю передбачено сприятливіший розподіл квот, однак сам режим усе одно означає жорсткіші рамки доступу на європейський ринок.

    Особливо контрастно нинішні цифри виглядають на довшому часовому горизонті. У 2021 році, до повномасштабного вторгнення, Україна виплавила 21,4 млн тонн сталі і посідала 14-те місце серед найбільших виробників світу. У 2025 році виробництво становило вже лише 7,4 млн тонн, а Україна опустилася на 23-тє місце світового рейтингу.

    При цьому 2025 рік ще давав галузі обережну надію на стабілізацію: виплавка чавуну збільшилася на 11,2% — до 7,88 млн тонн, виробництво товарного прокату зросло на 4,8% — до 6,52 млн тонн, хоча випуск сталі скоротився на 2,2% — до 7,41 млн тонн. Серпень 2026 року фактично показав, наскільки швидко ця крихка стабілізація може бути зруйнована кількома великими атаками та логістичними проблемами.

    І це важливо далеко не лише для самих металургів. За оцінкою GMK Center, якщо враховувати пов’язані ланцюги постачання, гірничо-металургійний комплекс забезпечує близько 5,5% українського ВВП та приблизно 15% експортних доходів країни. У 2025 році експортна виручка галузі перевищувала $6 млрд. Тому тривала зупинка найбільших комбінатів означає менший експорт, менше валютної виручки, скорочення вантажів для залізниці та портів, нижчі податкові надходження і ризики для десятків тисяч робочих місць не лише безпосередньо на заводах.

    Ситуація на початку вересня виглядає ще складнішою, ніж серпнева статистика. «Запоріжсталь» після двох балістичних атак залишається одним із головних факторів падіння виробництва, а до неї додалася повна зупинка «Каметсталі». Крім того, у ніч на 5 вересня російський удар пошкодив виробничі потужності Дніпровського металургійного заводу.

    Тому серпневі 277 тис. тонн можуть виявитися не дном, а лише попередженням. Якщо великі підприємства швидко не повернуться до роботи, а проблеми з портами та експортом до ЄС збережуться, у вересні українська металургія ризикує отримати ще слабший результат. Після чотирьох із половиною років великої війни галузь, яка колись виплавляла понад 20 млн тонн сталі на рік, знову опинилася в ситуації, коли обсяги виробництва визначають не стільки попит і ціни на світовому ринку, скільки можливість заводів фізично пережити наступний російський удар.

  • Федоров очолив Агентство відновлення і зберіг вплив у Запоріжжі

    Федоров очолив Агентство відновлення і зберіг вплив у Запоріжжі

    Призначення Івана Федорова головою Агентства відновлення змінює його політичну вагу значно сильніше, ніж виглядає формальна зміна посади. З керівника однієї з найбільших прифронтових областей він переходить у структуру, через яку держава керує відновленням об’єктів по всій Україні — від доріг і мостів до лікарень, захисних споруд і критичної інфраструктури.

    При цьому Федоров не відрізаний від Запоріжжя. Його колишнього заступника Михайла Семікіна призначено виконувачем обов’язків голови ОВА, а сам Федоров зберігає участь в обласній Раді оборони. Таким чином, регіональна команда не зникає після його відходу, а залишається вбудованою в систему управління областю.

    Особливо важливий інший момент. Запорізька служба відновлення вже є частиною Агентства, яке тепер очолює Федоров. Виходить єдина вертикаль між територією, де він кілька років розподіляв інфраструктурні пріоритети, і центральним відомством, яке тепер визначає правила й обсяги відновлення для всієї країни.

    Це набуває додаткової ваги на тлі історії запорізьких закупівель. За період керівництва Федорова навколо інфраструктурних контрактів виникали претензії до окремих тендерів, складу учасників і умов договорів. До правоохоронних органів спрямовували заяви про можливі зловживання, а в судах розглядали скарги на бездіяльність слідчих органів. Окремий пласт звинувачень стосується ймовірного тиску на силовиків і контактів представників оточення Федорова з кримінальними фігурами. Ці твердження самі по собі не є доведеними фактами і потребують окремої перевірки за матеріалами проваджень і судовими рішеннями.

    Тепер ця історія отримує принципово інший масштаб. Ті самі питання, які виникали навколо управління інфраструктурними грошима в одній області, стають релевантними вже для національного відомства. Тим більше що Агентство працює не через один центральний офіс, а через систему регіональних служб і державних замовників.

    Є й важлива кадрова деталь. Сергій Сухомлин подав заяву про звільнення 29 липня — задовго до публічного оголошення кандидатури Федорова. 3 вересня Федоров підтвердив, що отримав пропозицію очолити Агентство, а вже 4 вересня Кабмін оформив його призначення. Одночасно зі зміною голови з керівництва пішов перший заступник Микола Бойко.

    Таким чином, за кілька тижнів відбулася повна перебудова верхівки відомства, а призначення Федорова виявилося підготовленим заздалегідь. Наступний шар історії — кадрова і підрядна карта Агентства після цієї зміни. Які люди збережуться на місцях, хто прийде із запорізької команди, які регіональні служби отримають нових керівників і чи зміниться коло компаній, що отримують найбільші інфраструктурні контракти.

    Саме тут міститься потенційно найсильніша частина історії. Федоров отримує не просто кабінет у Києві, а вже існуючу національну систему розподілу інфраструктурних проєктів — після кількох років управління аналогічними потоками в Запорізькій області.

     

  • Ударна хвиля війни: найбільший торгово-розважальний центр Запоріжжя призупинив роботу після обстрілу «Епіцентру»

    Ударна хвиля війни: найбільший торгово-розважальний центр Запоріжжя призупинив роботу після обстрілу «Епіцентру»

    Найбільший торгогово-розважальний комплекс Запоріжжя City Mall офіційно оголосив про призупинення своєї роботи щонайменше до кінця вересня. Таке рішення адміністрація ухвалила після недавньої ворожої атаки, яка зачепила сусідній гіпермаркет мережі «Епіцентр».

    «ТРЦ City Mall не будет работать в сентябре. Приносим извинения за временные неудобства и благодарим за понимание», – йдеться в офіційному повідомленні компанії.

    City Mall є найбільшим моллом у Запоріжжі з загальною торговою площею понад 23 400 квадратних метрів, що більш ніж удвічі перевищує показники другого за розміром ТРЦ «Аврора», де цей параметр становить близько 10 000 квадратних метрів. Об’єкт перебуває в управлінні девелоперської компанії Arricano Real Estate PLC. Хоча пряму причину закриття у пресслужбі не конкретизували, оголошення з’явилося одразу після руйнівного російського удару по розташованому поблизу «Епіцентру», який стався 28 серпня.

    Цей інцидент став черговим епізодом цілеспрямованого терору агресора проти торговельної та цивільної інфраструктури України. За тиждень до цього ворожий безпілотник цинічно вдарив по переповненому людьми ТРЦ «Солнечная галерея» у Кривому Розі, внаслідок чого загинуло 16 людей, а кількість поранених сягнула близько 140 осіб. Загалом із початку повномасштабного вторгнення внаслідок російських атак зазнали руйнувань і пошкоджень уже 38 українських торгово-розважальних центрів, причому деякі з них, як-от столичний Blockbuster Mall чи «Квадрат», ставали мішенями ворога неодноразово.

  • Залізничний колапс після ударів РФ: понад 90 потягів вибилися з графіка, один запізнюється більш ніж на 17 годин

    Залізничний колапс після ударів РФ: понад 90 потягів вибилися з графіка, один запізнюється більш ніж на 17 годин

    В Україні 27 серпня після чергової масованої російської атаки виникли масштабні збої у русі пасажирських поїздів. Станом на середину дня із запізненням прямували понад 90 рейсів «Укрзалізниці», а найбільша затримка перевищила 17 годин. Частина пасажирських поїздів запізнюється на 6–11 годин, а приміські рейси Київського вузла також масово вибилися з графіка.

    Найскладніша ситуація станом на 12:43–12:45 була з поїздом №775/776 Суми — Київ-Пасажирський: його затримка сягнула 17 годин 15 хвилин. Поїзд №93/94 Харків — Хелм відставав від графіка на 11 годин 30 хвилин. Таким чином, для частини пасажирів запланована ранкова або денна поїздка фактично перетворилася на багатогодинне очікування.

    Серед інших найбільш проблемних рейсів — №21/22 Харків — Львів із затримкою понад дев’ять годин, №7/8 Харків — Одеса із відставанням приблизно на 7 годин 46 хвилин, №75/76 Кривий Ріг — Київ — на понад 7,5 години, №147/148 Житомир — Одеса — більш ніж на сім годин. Приблизно на такий же час від графіка відстають поїзди із Запоріжжя до Львова, Ясіні та Києва.

    Проблеми охопили практично всю мережу: у списку затриманих є маршрути між Києвом, Харковом, Дніпром, Запоріжжям, Одесою, Львовом, Мукачевом, Ужгородом, Чернівцями, Раховом, Кривим Рогом, Сумами, а також міжнародні поїзди до Хелма та Перемишля. Частина рейсів відстає від графіка на дві-три години, але навіть ці затримки створюють ланцюговий ефект для наступних оборотних рейсів.

    Що сталося із залізницею

    Масштабний збій відбувається на тлі систематичних російських ударів по українській залізничній інфраструктурі та тривалих повітряних тривог. Офіційний сервіс «Укрзалізниці» у графі причин затримок прямо зазначає для низки рейсів «вплив бойових дій». Компанія також попереджає, що прогнозований час прибуття та відправлення є орієнтовним і може змінюватися.

    Ситуація погіршується тим, що російська армія протягом останніх тижнів посилила атаки безпосередньо на залізничну інфраструктуру, локомотиви та рухомий склад.

    Ще 11 серпня «Укрзалізниця» була змушена тимчасово призупинити продаж квитків на окремі дати та напрямки саме починаючи з 27 серпня. У компанії тоді пояснювали, що після серії російських атак необхідно перебудовувати логістику і графіки через пошкодження та знищення локомотивів, вагонів і елементів інфраструктури, а також через загибель працівників.

    Тобто нинішній транспортний збій виник не на порожньому місці: залізниця вже кілька тижнів працює в умовах посиленого тиску та постійної необхідності змінювати логістику.

    Росія дедалі частіше б’є безпосередньо по поїздах

    Масштаб нинішньої проблеми особливо помітний на тлі серії нещодавніх атак.

    За даними «Укрзалізниці», лише за п’ять днів на початку серпня Росія 41 раз атакувала залізницю. Внаслідок цих ударів загинули шестеро працівників, ще 17 людей отримали поранення. Також було пошкоджено 11 локомотивів, а через небезпеку атак пасажирів доводилося сотні разів евакуйовувати з поїздів.

    Один із найбільш резонансних випадків стався на Одещині, де реактивний російський дрон атакував пасажирський поїзд. Російські удари також пошкоджували залізничні вокзали, локомотиви та іншу критичну інфраструктуру.

    22 серпня російські війська завдали балістичного удару по одному із залізничних підприємств у Дарницькому районі Києва. Внаслідок атаки загинув працівник «Укрзалізниці».

    Ці удари мають не лише локальні наслідки. Якщо пошкоджується вузлова станція, локомотивне депо, електропостачання або ключова ділянка колії, затримка одного рейсу може автоматично впливати на десятки наступних.

    Поїзди в Україні часто використовують один і той самий склад у зворотному напрямку. Якщо рейс прибув із запізненням на шість-сім годин, залізничникам залишається набагато менше часу на технічне обслуговування, прибирання, підготовку вагонів і формування наступного маршруту. В результаті виникає своєрідна «ланцюгова реакція» запізнень.

    Проблеми не лише з далекими рейсами

    На Київщині 27 серпня через безпекову ситуацію та тривалі повітряні тривоги затримуються також приміські електропоїзди.

    Наприклад, рейс №6905 Ніжин — Київ-Волинський відставав від графіка приблизно на 3 години 50 хвилин, №6903 того ж напрямку — на 3 години 35 хвилин, а №6002 Фастів — Київ-Пасажирський — більш ніж на три години.

    «Укрзалізниця» окремо попереджає пасажирів про правила безпеки. Під час повітряної тривоги компанія просить не чекати поїздів просто на платформах, а переходити в укриття або відходити на безпечну відстань від залізничної інфраструктури.

    У разі підвищеної небезпеки поїзди можуть тимчасово зупинятися. Це також безпосередньо впливає на графік, але у компанії наголошують, що пріоритетом залишається безпека пасажирів та працівників.

    Затримки можуть змінюватися протягом дня

    Важливо враховувати, що дані про запізнення не є сталими.

    На офіційному сервісі «Укрзалізниці» час затримки оновлюється залежно від проходження поїздом маршруту. Так, зранку 27 серпня поїзд Суми — Київ мав близько 14 годин відставання, тоді як уже опівдні його затримка збільшилася до 17 годин 15 хвилин.

    Тому пасажирам варто перевіряти не лише початковий час відправлення за квитком, а й актуальний статус свого поїзда безпосередньо перед виїздом на вокзал.

    Для цього «Укрзалізниця» має окремий онлайн-сервіс «Що з потягами?», де можна знайти конкретний номер рейсу та побачити поточну затримку, прогнозований час прибуття і причину зміни графіка.

    У компанії також попереджають, що прогноз може коригуватися, оскільки ситуація залежить від безпекової обстановки, тривалості повітряних тривог, стану колій та можливості оперативно пропускати поїзди альтернативними маршрутами.

    Залізниця працює в умовах системного тиску

    Для України залізничний транспорт залишається критично важливим не лише для цивільних перевезень, а й для евакуації людей із прифронтових територій, міжнародного пасажирського сполучення та функціонування економіки.

    Саме тому посилення атак по локомотивах, станціях, депо, коліях та енергетичному обладнанню створює значно ширшу проблему, ніж запізнення окремого поїзда.

    У серпні залізничникам уже доводилося перебудовувати маршрути, використовувати резервні локомотиви та змінювати технологію руху. «Укрзалізниця» зазначала, що має резервні сценарії та комбіновані трансфери для збереження сполучення навіть після атак.

    Станом на середину дня 27 серпня рух пасажирських поїздів не зупинено, однак масштаб затримок залишається надзвичайно великим. Для окремих рейсів йдеться вже не про кілька десятків хвилин чи навіть дві-три години, а про фактичне зміщення поїздки майже на добу.

    Найпоказовішим став маршрут Суми — Київ із затримкою понад 17 годин. Водночас десятки інших поїздів продовжують рух із багатогодинним відставанням, а ситуація може змінюватися до кінця дня залежно від нових повітряних тривог та темпів відновлення пошкодженої інфраструктури.

  • Росія добиває «Запоріжсталь»: п’ять ракет влучили в те саме місце

    Росія добиває «Запоріжсталь»: п’ять ракет влучили в те саме місце

    Російські війська в ніч проти 27 серпня знову атакували металургійний комбінат «Запоріжсталь» у Запоріжжі. За інформацією народного депутата та голови підкомітету Верховної Ради з питань промислової політики Муси Магомедова, по підприємству влучили п’ять ракет — причому саме в ту частину промислового майданчика, яка вже зазнала руйнівного удару 11 серпня.

    Наслідки нової атаки Магомедов назвав надзвичайно серйозними. За його словами, наразі неможливо навіть точно спрогнозувати, скільки часу знадобиться для відновлення виробничих потужностей.

    «Росіяни буквально знищують українську металургію», — заявив депутат, коментуючи повторний удар.

    Нічна атака на «Запоріжсталь» стала частиною масштабного комбінованого удару Росії по Україні 27 серпня. За даними Повітряних сил, РФ застосувала дві протикорабельні ракети «Онікс», балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 та 258 безпілотників різних типів. Українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі, однак влучання були зафіксовані щонайменше на 15 локаціях. Під ударом опинилися також Київ, Одеса, Кривий Ріг, Полтавщина та інші регіони.

    Для «Запоріжсталі» ця атака стала вже другою надзвичайно важкою за неповні три тижні.

    У ніч проти 11 серпня російські війська завдали балістичного удару по виробничих потужностях групи «Метінвест» у Запоріжжі, серед яких був і металургійний комбінат «Запоріжсталь».

    Тоді удар мав трагічні наслідки.

    За офіційною інформацією підприємства, балістична ракета влучила в момент, коли працівники після оголошення повітряної тривоги прямували до укриття.

    Загинули семеро співробітників «Запоріжсталі», ще 21 працівник дістав поранення.

    Після атаки підприємство повністю припинило роботу. Було пошкоджено енергетичні підрозділи та інфраструктуру запорізьких підприємств «Метінвесту», а також основні й допоміжні потужності коксового та доменного виробництва. Інші виробничі майданчики групи в Запоріжжі змушені були перейти на роботу зі зниженими потужностями.

    Таким чином, новий удар 27 серпня припав по підприємству, яке фактично ще не встигло оговтатися від попередньої атаки.

    Саме це робить нинішній обстріл особливо небезпечним для подальшої роботи комбінату: йдеться не просто про нові пошкодження, а про повторне ураження вже пошкодженої промислової інфраструктури.

    Причому між двома великими атаками минуло лише 16 днів.

    Додатково 13 серпня російські війська вже атакували ще один промисловий об’єкт у Запоріжжі. Тоді начальник Запорізької ОВА Іван Федоров повідомляв про удар без постраждалих.

    Тобто протягом серпня російські атаки на промислову інфраструктуру Запоріжжя фактично набули системного характеру.

    «Запоріжсталь» при цьому є не рядовим заводом, а одним із найбільших металургійних підприємств України.

    Комбінат входить до групи «Метінвест» і є частиною великого виробничого ланцюга української гірничо-металургійної галузі. Саме такі підприємства забезпечують роботою тисячі людей, формують значну частину промислового виробництва та експорту і генерують валютну виручку для держави.

    Тому масштабні руйнування «Запоріжсталі» можуть мати наслідки далеко за межами самого Запоріжжя.

    Проблеми комбінату почали накопичуватися ще до серпневих ракетних ударів.

    За підсумками першого півріччя 2026 року «Запоріжсталь» отримала 1,06 млрд гривень чистого збитку, тоді як за аналогічний період 2025 року підприємство показувало 1,37 млрд гривень чистого прибутку.

    Водночас виручка підприємства за перші шість місяців 2026 року становила близько 38,7 млрд гривень.

    Ці цифри показують, наскільки великим економічним активом є комбінат навіть у воєнних умовах.

    І кожен тиждень простою означає не лише прямі збитки для підприємства, а й менше виробництва сталі, менше експорту, нижчі податкові надходження та скорочення замовлень для компаній, які працюють із металургійним сектором.

    Ситуація стає ще складнішою через загальну кризу української металургії.

    Муса Магомедов заявив, що повторний удар по «Запоріжсталі» відбувається в момент, коли гірничо-металургійний комплекс одночасно стикається одразу з кількома важкими викликами.

    Серед них він назвав проблеми з роботою портів Великої Одеси, можливе зростання вантажних тарифів «Укрзалізниці», нові європейські обмеження та квоти на імпорт сталі, а також запровадження європейського механізму вуглецевого коригування CBAM.

    За словами депутата, поєднання військових ударів і економічних обмежень створює для української металургії критичну ситуацію.

    Магомедов навіть попередив, що без термінових рішень уряду Україна ризикує втратити значну частину галузі вже до весни.

    При цьому йдеться не лише про «Запоріжсталь».

    За роки повномасштабної війни українська металургія вже втратила частину своїх найбільших активів.

    Після захоплення Маріуполя Україна фактично втратила металургійні комбінати «Азовсталь» та ММК імені Ілліча. Авдіївський коксохімічний завод був зруйнований унаслідок тривалих бойових дій і російської окупації міста.

    Тепер під постійною загрозою перебувають підприємства, які продовжують працювати на контрольованій Україною території.

    Саме тому удари по «Запоріжсталі» мають не лише військовий або локальний економічний вимір.

    Фактично Росія завдає ударів по одному з небагатьох великих металургійних центрів, які Україна зберегла після втрати промислових потужностей Донбасу та Приазов’я.

    Офіційно російська сторона під час масштабних атак традиційно заявляє, що атакує військові або військово-промислові об’єкти. Однак «Метінвест» після удару 11 серпня окремо наголошував, що його запорізькі підприємства є цивільними промисловими об’єктами, які виробляють металургійну та коксохімічну продукцію й забезпечують роботою десятки тисяч людей.

    Після нового удару головним питанням залишається, чи зможе «Запоріжсталь» відновити виробництво і скільки часу для цього знадобиться.

    Після атаки 11 серпня підприємство вже перебувало в режимі повної зупинки, а фахівці оцінювали масштаби пошкоджень та можливості ремонту.

    Тепер п’ять нових ракет, за словами Магомедова, влучили саме в район попереднього удару.

    Якщо інформація про повторне ураження одних і тих самих виробничих вузлів підтвердиться остаточними технічними оцінками підприємства, це може суттєво ускладнити і здорожчити відновлення.

    Водночас точний тип усіх п’яти ракет, масштаби пошкоджень окремих агрегатів та конкретні строки можливого запуску виробництва станом на момент публікації офіційно не розкриті.

    Тому говорити про повне знищення комбінату наразі неправильно.

    Але вже відомі факти достатньо серйозні: після балістичного удару 11 серпня «Запоріжсталь» втратила сімох працівників, понад два десятки людей були поранені, а виробництво повністю зупинилося. Через 16 днів підприємство отримало новий удар — цього разу, за даними Магомедова, п’ятьма ракетами в район попереднього влучання.

    На тлі збитків у понад мільярд гривень за перше півріччя, проблем із логістикою та експортом і загального падіння стійкості металургійної галузі новий удар може стати для комбінату одним із найважчих за весь час повномасштабної війни.

    І саме тому історія «Запоріжсталі» сьогодні — це вже не просто новина про ще один обстріл Запоріжжя.

    Це питання про те, чи зможе Україна зберегти одну зі своїх ключових промислових галузей під системними російськими ударами.

  • Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія в ніч проти 27 серпня здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів ракет і сотні безпілотників. Вибухи протягом ночі лунали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, на Полтавщині, Сумщині та в інших регіонах. Під ударами опинилися житлові будинки, навчальні заклади, промислові підприємства, склади та енергетична інфраструктура. Є загиблі та поранені.

    Повітряні сили ЗСУ вранці розкрили масштаб російського удару. За офіційними даними, атака розпочалася ще близько 18:00 26 серпня.

    Російські війська застосували дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму, балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 з території Брянської та Курської областей Росії, а також 258 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливу увагу привертає ще одна деталь: за інформацією Повітряних сил, приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Це означає, що Росія дедалі активніше застосовує швидкісні модифікації ударних безпілотників, які залишають українській ППО значно менше часу на реагування.

    Загалом українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі.

    Серед них — одна з двох ракет «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три безпілотні літальні апарати S8000 «Бандероль» та 222 ударні й імітаційні дрони.

    Водночас Повітряні сили повідомили про влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на 11 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Частина російських засобів ураження не досягла своїх цілей.

    Одним із напрямків удару знову став Київ.

    У столиці протягом ночі кілька разів оголошували повітряну тривогу. Спочатку місто перебувало під загрозою безпілотників, а згодом Повітряні сили окремо попередили про небезпеку застосування балістичного озброєння.

    Близько третьої години ночі у Києві пролунала серія потужних вибухів. Їх чув і кореспондент Reuters, який перебував у столиці. Міжнародне агентство підтвердило, що Росія в цей час здійснювала комбіновану ракетно-дронову атаку на Україну.

    Унаслідок роботи ППО уламки російських цілей впали в Подільському районі Києва, у дворі між житловими будинками.

    Ще серйозніші пошкодження зафіксували у Шевченківському районі. За словами мера Віталія Кличка, там значно пошкоджено приміщення однієї з гімназій.

    Вибуховою хвилею також вибило вікна у комунальному медичному закладі. За попередньою інформацією, у столиці обійшлося без потерпілих.

    Серйозні наслідки атаки зафіксували і в Київській області.

    У Бориспільському районі внаслідок російського удару виникла пожежа у складських приміщеннях. Пошкоджені складські об’єкти також у Фастівському районі, а у Броварському та Вишгородському районах — приватні житлові будинки.

    Під ударами опинилася й Полтавщина, причому однією з цілей стала енергетична інфраструктура.

    Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що російські сили атакували промислові підприємства у Кременчуцькому районі.

    Одночасно ворог ударив по одному з об’єктів енергетики у Миргородському районі.

    Після удару сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі одразу семи населених пунктів. На місцях працювали аварійні служби. Інформації про травмованих на момент ранкового повідомлення не надходило.

    Ще однією з основних цілей нічної атаки стала Одещина.

    Область перебувала під масованим комбінованим ударом понад сім годин. Російські військові застосовували ракети та безпілотники.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про пошкодження 16-поверхового житлового будинку, двох навчальних закладів та приватної оселі.

    Також пошкоджені об’єкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі та автомобілі місцевих жителів.

    Унаслідок ударів у кількох місцях виникли пожежі. Пошкодження отримали фасад, дах та скління багатоповерхівки.

    Попри масштаби руйнувань, станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих на Одещині не надходило.

    Під потужним ударом опинилося і Запоріжжя.

    У місті протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Внаслідок російської атаки постраждали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка.

    За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, пошкоджені автомобіль і кілька будівель, виникла пожежа. Потерпілим надали медичну допомогу.

    Факт вибухів у Запоріжжі та поранення трьох людей також підтверджував Reuters.

    Балістичними ракетами Росія атакувала Кривий Ріг.

    За інформацією місцевої влади, ракети влучили у промислове підприємство. Поранення отримали двоє чоловіків віком 46 та 58 років. Їх госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Окрім промислового об’єкта, пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Reuters також повідомив про удар ракетами по промисловому об’єкту Кривого Рогу і підтвердив інформацію про двох постраждалих.

    Трагічні наслідки нічного удару зафіксували на Сумщині.

    Близько опівночі російські військові масовано атакували Роменську громаду. За даними місцевої влади, ворог спрямував по ній дев’ять безпілотників.

    Один із дронів уразив житловий будинок.

    Внаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей — три жінки віком 63, 69 і 75 років та 69-річний чоловік — постраждали.

    Поліція повідомляє, що в Роменській громаді також пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, приватний будинок, адміністративна будівля та десять вантажних автомобілів.

    У Харкові російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі.

    Пошкоджені фасад і скління будівлі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес та отримав допомогу медиків.

    Повідомлялося про наслідки російських атак і в Херсоні, де внаслідок влучань виникли пожежі, зокрема загорілася двоповерхова будівля магазину. За даними місцевої влади, є загиблий та поранені.

    На Черкащині, за інформацією начальника ОВА Ігоря Табурця, українські захисники знищили чотири російські безпілотники. Інформації про травмованих або руйнування інфраструктури не надходило.

    Масштаб нічної атаки показує, як Росія продовжує змінювати тактику повітряних ударів по Україні.

    Йдеться вже не лише про великі хвилі звичайних Shahed. Москва одночасно комбінує балістичні ракети, протикорабельні «Онікси», безпілотники різних типів, дрони-імітатори та все більшу кількість швидкісних реактивних БпЛА.

    Саме поєднання різних типів цілей створює особливо складне навантаження на українську протиповітряну оборону. Балістичні ракети мають надзвичайно малий час підльоту та потребують спеціалізованих комплексів перехоплення, тоді як сотні безпілотників одночасно змушують розосереджувати засоби ППО по великій території.

    За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня українська ППО перехопила понад 5300 повітряних цілей, тоді як Росія протягом місяця застосувала понад дев’ять тисяч ударних дронів і ракет. У відомстві прямо зазначали, що протиповітряна оборона працює в умовах дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    Ніч на 27 серпня показала цю проблему особливо виразно.

    З одного боку, українській ППО вдалося збити або подавити абсолютну більшість із 258 безпілотників та перехопити сім балістичних ракет. З іншого — навіть ті цілі, які прорвали оборону, призвели до загибелі людей, поранень, масштабних пожеж та пошкоджень критично важливої інфраструктури.

    Удари цієї ночі були розтягнуті від Сумщини і Харкова до Одеси, від Київщини до Полтавщини та Запоріжжя.

    Горіли склади, були пошкоджені житлові багатоповерхівки та школи, ракети влучили у промислові підприємства, а удар по енергетичному об’єкту залишив без електрики сім населених пунктів.

    І найпоказовіша цифра всієї атаки — близько третини російських ударних дронів були реактивними. Це може свідчити про подальше нарощування Росією використання швидкісних безпілотників під час комбінованих ударів — нового виклику, до якого Україні доводиться адаптувати систему ППО просто під час війни.

  • Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    У ніч проти 27 серпня Росія здійснила масовану комбіновану повітряну атаку на Україну, застосувавши ракети та ударні безпілотники, зокрема реактивного типу. Повітряні тривоги охопили значну частину країни, а вибухи протягом ночі лунали у Києві, Кривому Розі, Запоріжжі, Одесі, на Полтавщині та в інших регіонах. Уже відомо про загиблу та поранених серед цивільного населення, пошкодження житлових будинків, підприємства, навчального закладу та іншої цивільної інфраструктури.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Спочатку Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух ударних безпілотників, зокрема швидкісних реактивних БпЛА, а згодом оголосили загрозу застосування балістичного озброєння. Близько третьої години ночі у столиці пролунали потужні вибухи. Кореспондент Укрінформу також повідомляв про вибухи на тлі попередження Повітряних сил щодо балістичних ракет, які рухалися у напрямку Києва.

    Факт нічних вибухів у столиці окремо підтвердило міжнародне агентство Reuters. Його кореспондент чув вибухи в Києві в той час, коли Росія атакувала Україну ракетами та безпілотниками. Агентство також звернуло увагу, що українські військові окремо оголосили для столиці попередження про балістичну загрозу.

    Згодом почала надходити інформація про наслідки атаки. У Подільському районі Києва уламки впали у дворі житлового будинку. Київська міська військова адміністрація повідомила, що дані про можливих потерпілих та пошкодження уточнюються.

    Ще одну локацію зафіксували у Шевченківському районі. Там уламки впали на території навчального закладу. Таким чином, станом на ранок офіційно було відомо щонайменше про дві локації падіння уламків у столиці.

    Однак Київ був лише одним із напрямків комбінованої атаки. Майже одночасно повідомлення про ракети, безпілотники та вибухи почали надходити з інших областей.

    Особливо серйозного удару зазнав Кривий Ріг. Керівник Ради оборони міста Олександр Вілкул повідомляв про атаку двома балістичними ракетами. Ціллю стало промислове підприємство міста.

    Унаслідок удару поранено двох людей. За попередньою інформацією, їхній стан не був важким. Reuters також підтвердив інформацію про двох постраждалих після ракетного удару по промисловому об’єкту в Кривому Розі.

    Під ударом уночі опинилося і Запоріжжя. За даними місцевої влади, внаслідок нічної атаки по обласному центру поранення отримали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка. Пошкоджено автомобіль і кілька будівель, також виникла пожежа.

    Загалом ситуація у Запорізькій області протягом попередньої доби була надзвичайно напруженою. За даними керівника ОВА Івана Федорова, російські війська 738 разів атакували область, під вогнем опинилися 56 населених пунктів. Зафіксовано шість ракетних ударів по Запоріжжю, 17 авіаційних ударів, застосування 482 безпілотників різних модифікацій, 228 артилерійських обстрілів та п’ять ударів із реактивних систем залпового вогню. До поліції надійшло 110 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів, господарських споруд та інфраструктури. Загалом за добу в області були поранені семеро людей, серед яких троє дітей.

    Трагічні наслідки російського удару зафіксували на Сумщині. Пізно ввечері 26 серпня російські війська здійснили масовану атаку на Роменську громаду. За інформацією голови Сумської ОВА Олега Григорова, противник спрямував туди попередньо дев’ять безпілотників.

    Частину дронів вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак були влучання по цивільній інфраструктурі. Один із безпілотників уразив житловий будинок.

    Унаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей звернулися по медичну допомогу. Масштаби руйнувань продовжували уточнювати.

    Неспокійною ніч була й на Одещині. Повітряні сили попереджали про рух реактивних безпілотників, а близько 02:10 вибух пролунав в Одесі. Згодом стало відомо про пошкодження внаслідок нічних атак інфраструктури, навчального закладу та багатоповерхового житлового будинку. Станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих не надходило.

    Про вибухи повідомляли також на Полтавщині. За даними українських медіа, вночі Росія застосовувала проти України не лише ударні БпЛА, а й балістичні та швидкісні ракети різних типів. Повітряні сили протягом атаки попереджали про балістичну загрозу та перебування у повітряному просторі реактивних безпілотників.

    Крім того, наслідки зафіксували у Харкові. Російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес, йому надали медичну допомогу.

    Таким чином, нічна атака 27 серпня мала комбінований і географічно широкий характер. Одночасно під загрозою перебували столиця, центральні, південні, східні та північно-східні області країни. Російські війська поєднували застосування ударних безпілотників із швидкісними засобами ураження та балістичними ракетами, змушуючи українську систему ППО реагувати одразу на різні типи цілей.

    На масштаб атаки звернули увагу і міжнародні медіа. Reuters повідомив, що Росія в ранні години четверга атакувала Україну дронами та ракетами, підтвердивши вибухи у Києві, поранення двох людей у Кривому Розі та ще трьох у Запоріжжі.

    Станом на ранок 27 серпня остаточні масштаби нічного удару ще встановлюються. Повна кількість запущених Росією ракет і безпілотників, а також підсумкові результати роботи української протиповітряної оборони мають бути уточнені Повітряними силами. Тому називати остаточну кількість повітряних цілей або збитих ракет і дронів до офіційного зведення було б передчасно.

    Уже підтверджено, що внаслідок російських атак є загибла та поранені мирні жителі, а пошкодження зафіксовані у житловому секторі, на промисловому підприємстві, території навчального закладу та інших об’єктах цивільної інфраструктури.

    Ніч проти 27 серпня вкотре стала для багатьох регіонів України ніччю повітряних тривог і вибухів — цього разу Росія одночасно застосувала балістичні ракети та різні типи безпілотників, розтягнувши атаку на значну частину території країни.

  • У ще одній єпархії УПЦ МП знайшли зв’язки з Москвою: що тепер може статися

    У ще одній єпархії УПЦ МП знайшли зв’язки з Москвою: що тепер може статися

    Державна служба України з етнополітики та свободи совісті завершила дослідження діяльності Управління Запорізької єпархії Української православної церкви та заявила про виявлення трьох ознак афілійованості з церковними структурами, пов’язаними з Російською православною церквою.

    Перевірка тривала з 12 серпня 2026 року. За її результатами ДЕСС видала відповідний наказ про виявлення ознак афілійованості.

    Йдеться про одну з помітних єпархій УПЦ у прифронтовому регіоні. За даними Суспільного, їй підпорядковується близько 150 церков, приблизно 70 із яких розташовані на підконтрольній Україні території. Єпархію очолює митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука — Андрій Коваленко.

    Які саме зв’язки виявила ДЕСС

    Перша встановлена Держетнополітики ознака полягає в організаційній структурі єпархії.

    За висновками відомства, Управління Запорізької єпархії є структурним підрозділом Української православної церкви та входить до складу Київської митрополії УПЦ. Сама Київська митрополія раніше була визнана ДЕСС афілійованою з Російською православною церквою, діяльність якої в Україні заборонена.

    Друга ознака стосується документів самої Запорізької єпархії. ДЕСС проаналізувала її статут та інші документи, які регулюють діяльність організації, і дійшла висновку, що вони підтверджують належність єпархії до структури Київської митрополії УПЦ.

    Найцікавішою є третя ознака, яка стосується безпосередньо керівника єпархії.

    ДЕСС встановила, що статут Російської православної церкви передбачає входження керівника Запорізької єпархії до статутних органів управління РПЦ.

    Більше того, за інформацією Суспільного, на офіційному ресурсі РПЦ митрополит Лука зарахований до її єпископату та діячів, а також зазначений як член Синодальної комісії РПЦ з біоетики. Дослідницька група ДЕСС не знайшла документів, які б підтверджували його вихід із відповідних органів російської церкви.

    Таким чином, ДЕСС виявила дві ознаки зв’язку через Київську митрополію УПЦ та одну — безпосередньо з РПЦ.

    Що тепер може статися із Запорізькою єпархією

    Сам факт появи висновку ДЕСС не означає автоматичного закриття храмів або негайної ліквідації єпархії.

    Це принципово важливий момент.

    Механізм, передбачений українським законодавством, складається з кількох етапів. Це видно, зокрема, з процедури, яку ДЕСС раніше застосовувала щодо Київської митрополії УПЦ: після встановлення ознак афілійованості їй був винесений припис про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

    Якщо встановлені законодавством вимоги не будуть виконані, справа може перейти до наступного юридичного етапу.

    Законодавство передбачає можливість звернення уповноваженого органу до суду щодо припинення діяльності відповідної релігійної організації. Тобто остаточне припинення діяльності не відбувається одним рішенням ДЕСС — воно потребує передбаченої законом процедури.

    Саме тому нинішній висновок щодо Запорізької єпархії варто розглядати як серйозний юридичний крок, але ще не як її заборону.

    Запорізька єпархія раніше заперечувала підпорядкованість Москві

    Особливого резонансу ситуації додають попередні заяви керівництва єпархії.

    Митрополит Лука раніше публічно заперечував наявність підпорядкованості чи організаційних зв’язків із російськими церковними структурами.

    У коментарі Суспільному він стверджував, що після початку повномасштабної війни навіть листування з представниками РПЦ було припинене.

    Однак тепер державна дослідницька група дійшла іншого висновку, спираючись передусім на статутні та організаційні документи.

    Що відомо про митрополита Луку

    Навколо керівника Запорізької єпархії вже не вперше виникають резонансні історії.

    У травні 2024 року СБУ повідомила митрополиту Луці про підозру у розпалюванні релігійної ненависті в Україні. Крім того, ще у грудні 2022 року проти нього та низки інших ієрархів УПЦ були запроваджені персональні санкції рішенням РНБО.

    Тепер до цього додався офіційний висновок ДЕСС щодо структури, яку він очолює.

    Чому ця історія важлива

    Рішення щодо Запорізької єпархії демонструє, що механізм перевірки релігійних організацій на зв’язки з Росією застосовується не лише до центральних церковних структур.

    Раніше аналогічний процес пройшла Київська митрополія УПЦ: ДЕСС встановила ознаки її афілійованості з РПЦ, а згодом винесла припис про усунення порушень.

    Тепер подібна процедура фактично дійшла до регіональної єпархії.

    І саме подальші дії ДЕСС покажуть, чи зможе Запорізька єпархія юридично усунути встановлені зв’язки, чи справа зрештою перейде до питання припинення її діяльності в судовому порядку.

    Варіанти заголовків: «У ще одній єпархії УПЦ МП знайшли зв’язки з Москвою: що тепер може статися»; «ДЕСС знайшла одразу три зв’язки Запорізької єпархії УПЦ МП з Росією: що їй загрожує»; «Дійде до суду? ДЕСС встановила афілійованість Запорізької єпархії УПЦ МП з РПЦ»; «Зв’язок веде до Москви: ДЕСС винесла рішення щодо Запорізької єпархії УПЦ МП».

  • Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти

    Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти

    У Запорізькій області почали будувати підземні енергетичні об’єкти, які мають захистити критично важливе обладнання від російських ракет, дронів та авіабомб. Підземні конструкції вже зводять на двох трансформаторних підстанціях, а до початку опалювального сезону в регіоні планують завершити захист усіх ключових трансформаторів.

    Про це начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров розповів в інтерв’ю Укрінформу. За його словами, Запорізька область стала першою в Україні, де почали реалізовувати такий проєкт.

    «Ми почали будувати підземні енергетичні об’єкти. На двох трансформаторних підстанціях зводимо підземні конструкції. Такого ніхто в Україні не робив, ми це робимо першими і вперше», — заявив Федоров.

    Проєкт реалізують на тлі систематичних російських атак на енергетичну інфраструктуру прифронтової Запорізької області та підготовки регіону до опалювального сезону 2026–2027 років.

    Найцінніше обладнання ховають від російських ударів

    За словами Федорова, особливу увагу приділяють захисту трансформаторів. Це одні з найдорожчих і водночас найбільш вразливих компонентів енергетичної системи.

    Пошкодження такого обладнання може мати наслідки далеко за межами самої підстанції. Вихід трансформатора з ладу здатен ускладнити передачу та розподіл електроенергії, а його швидка заміна не завжди можлива.

    Федоров зазначив, що виготовлення трансформатора в середньому займає близько дев’яти місяців. Саме тому завдання полягає не лише у відновленні пошкодженого обладнання після російських атак, а й у фізичному захисті найбільш критичних елементів до можливого удару.

    Очільник ОВА не став розкривати кількість і місця розташування об’єктів із міркувань безпеки.

    Водночас він повідомив, що наразі в області захищено вже понад половину ключових трансформаторів.

    «Більше половини вже захищено, до зими захистимо всі», — сказав Федоров.

    За його словами, відповідні будівельні роботи перебувають на завершальній стадії.

    Захисні споруди вже пройшли перевірку атаками

    Фізичний захист енергетичних об’єктів у Запорізькій області вже довелося перевіряти не під час випробувань, а безпосередньо в умовах російських атак.

    За словами керівника ОВА, раніше побудовані укриття витримували удари російських дронів типу Shahed та близькі влучання керованих авіаційних бомб.

    Федоров стверджує, що після таких атак захищене обладнання залишалося працездатним.

    Це особливо важливо для Запорізької області, значна частина якої перебуває у безпосередній близькості до фронту.

    Російські війська мають можливість застосовувати проти регіону не лише далекобійні ракети й ударні безпілотники, а й керовані авіаційні бомби. Через це енергетична інфраструктура області постійно перебуває під загрозою повторних ударів.

    Навіщо енергетичні об’єкти переносять під землю

    Україна вже кілька років будує багаторівневий фізичний захист енергетичної інфраструктури. Його завдання — не зробити підстанції абсолютно невразливими, що в умовах масованих ракетних атак практично неможливо, а мінімізувати наслідки влучань.

    Для цього навколо критичного обладнання споруджують спеціальні бетонні конструкції, захисні стіни та інженерні укриття.

    Однак у Запорізькій області вирішили піти далі та розпочати будівництво підземних конструкцій.

    Технічних характеристик цих об’єктів Федоров не розкриває. Це логічно з погляду безпеки: інформація про конструкцію, точне місце розташування, глибину та рівень захисту стратегічної інфраструктури може бути використана противником.

    Відомо лише, що роботи вже ведуться на двох трансформаторних підстанціях.

    Якщо експеримент продемонструє ефективність, досвід Запорізької області потенційно може бути використаний і в інших регіонах України.

    Запоріжжя готується до нових блекаутів

    Підземні енергооб’єкти — лише одна частина підготовки регіону до наступної зими.

    За словами Федорова, Запорізька область також повністю сформувала мобільний резерв обладнання, необхідного для оперативного відновлення енергопостачання.

    Окрему увагу приділили резервній генерації.

    Завдяки допомозі міжнародних партнерів область, за словами керівника ОВА, на 100% забезпечена резервними дизельними генераторами на випадок нових масштабних відключень електроенергії.

    Таке обладнання особливо важливе для лікарень, об’єктів водопостачання, соціальних установ та іншої критичної інфраструктури.

    Резервні генератори не здатні замінити централізовану енергосистему для всього регіону, однак дозволяють підтримувати роботу найважливіших об’єктів під час аварійних відключень.

    Росія продовжує бити по енергетиці Запоріжжя

    Посилений захист будується не на випадок теоретичної загрози.

    Російські війська регулярно атакують енергетичні об’єкти Запоріжжя та області.

    Зокрема, в ніч проти 7 серпня російська армія тричі атакувала один з енергетичних об’єктів у Запоріжжі. Після ударів виникла пожежа. Через пошкодження без електропостачання залишилися десятки тисяч споживачів.

    Енергетики почали відновлювальні роботи одразу після того, як безпекова ситуація це дозволила.

    Подібні атаки показують одну з головних проблем української енергосистеми під час війни: відновлений після одного удару об’єкт може практично одразу стати ціллю наступної атаки.

    Тому паралельно з ремонтами Україна намагається посилювати фізичний захист обладнання та створювати резерви, які дозволять швидше відновлювати електропостачання.

    Захист енергетики став одним із ключових завдань перед зимою

    Питання захисту генерації, підстанцій і газової інфраструктури стає особливо актуальним напередодні опалювального сезону 2026–2027 років.

    Росія систематично атакує українську енергосистему з осені 2022 року. За цей час під ударами опинялися теплові та гідроелектростанції, високовольтні підстанції, трансформатори, газові об’єкти та мережі розподілу електроенергії.

    Після кожної великої хвилі атак енергетикам доводиться не лише ремонтувати обладнання, а й шукати нові способи його захисту.

    Для прифронтового Запоріжжя ця проблема ще гостріша через невелику відстань до російських позицій та, відповідно, коротший час для реагування на деякі типи загроз.

    Саме тому регіон робить ставку одночасно на кілька напрямків: фізичний захист трансформаторів, підземні конструкції, резервне обладнання та автономні джерела живлення.

    До зими хочуть захистити всі ключові трансформатори

    Головним дедлайном для регіональної влади залишається початок опалювального сезону.

    До цього часу Запорізька ОВА планує завершити захист усіх ключових трансформаторів області.

    Федоров не називає їх кількості та конкретних підстанцій, де ведуться роботи. В умовах війни така інформація не розголошується.

    Проте понад половину необхідного обладнання, за його словами, вже захищено, а роботи на інших об’єктах перебувають на фінальній стадії.

    Будівництво перших підземних енергооб’єктів фактично стає наступним етапом цієї роботи.

    Російські атаки на українську енергетику повністю припинити неможливо, однак завдання таких інженерних рішень — зробити окреме влучання менш руйнівним і не дозволити противнику одним ударом залишити без електроенергії велику кількість людей.

    Для Запоріжжя, яке регулярно перебуває під ракетними, дроновими та авіаційними ударами, ця підготовка може стати критично важливою вже найближчої зими.

  • Росія вдруге за три дні вдарила по «Епіцентру» в Запоріжжі: ТЦ знову охопила пожежа

    Росія вдруге за три дні вдарила по «Епіцентру» в Запоріжжі: ТЦ знову охопила пожежа

    Російські війська в ніч проти 15 серпня знову атакували Запоріжжя ударними безпілотниками. Під удар потрапили щонайменше два об’єкти — торговельний центр та територія одного з промислових підприємств. Однією з цілей став ТЦ мережі «Епіцентр», який лише за три дні до цього вже зазнав руйнівного російського удару. Після нового влучання на території торговельного об’єкта знову спалахнула пожежа.

    Про нічну атаку повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. За наявною інформацією, російські безпілотники атакували місто приблизно о третій годині ночі. Один із дронів поцілив у торговельний центр, ще одне влучання зафіксували на території промислового підприємства. На місцях ударів працювали відповідні служби.

    У перші години після атаки інформації про постраждалих безпосередньо внаслідок цих двох влучань не надходило. Влада продовжувала встановлювати масштаби пошкоджень. Водночас оприлюднені після удару кадри свідчать про серйозні руйнування торговельного об’єкта.

    Особливість нинішньої атаки полягає в тому, що цей самий торговельний центр російські війська атакували лише кількома днями раніше. У ніч проти 12 серпня ударний безпілотник РФ влучив у запорізький «Епіцентр», після чого там виникла масштабна пожежа. За даними ДСНС, тоді вогонь охопив близько 10 тисяч квадратних метрів складських і торговельних приміщень. Інформації про поранених унаслідок того удару не було.

    У самій компанії після атаки 12 серпня повідомляли, що торговельний центр фактично вигорів. Таким чином, удар у ніч на 15 серпня став повторною атакою на вже суттєво пошкоджений цивільний комерційний об’єкт.

    Це далеко не перший випадок, коли об’єкти мережі «Епіцентр» потрапляють під російські удари під час повномасштабної війни. Одним із найтрагічніших епізодів стала атака на гіпермаркет у Харкові у травні 2024 року, коли в будівлі під час удару перебували люди. Відтоді компанія неодноразово повідомляла про пошкодження та знищення своїх торговельних, складських і виробничих об’єктів у різних регіонах України.

    Новий удар відбувається на тлі надзвичайно високої інтенсивності російських атак на Запорізьку область. За даними Запорізької ОВА, лише протягом попередньої доби, 14 серпня, російська армія завдала 971 удар по 42 населених пунктах області. Для атак застосовували авіацію, безпілотники, реактивні системи залпового вогню та артилерію. Внаслідок обстрілів були поранені люди.

    Серед постраждалих напередодні опинилися 25-річна жінка та її п’ятирічна донька. Російські військові завдали удару поблизу цивільного автомобіля в Запорізькому районі. Обидві отримали поранення. В обласному центрі внаслідок інших обстрілів також фіксували пошкодження підприємства та гаражного кооперативу.

    Запоріжжя останнім часом регулярно стає ціллю різних типів російського озброєння. Окрім ударних безпілотників великої дальності, російська армія використовує проти міста авіаційні засоби ураження та інші типи дронів. Близькість міста до лінії фронту суттєво скорочує час між виявленням окремих повітряних загроз і можливим ударом.

    Наслідки таких атак уже неодноразово були тяжкими. Зокрема, після одного з російських авіаударів по Запоріжжю 10 серпня кількість постраждалих зросла до 24 людей. Серед травмованих були діти, а одна 10-річна дівчинка перебувала в лікарні у тяжкому стані.

    На цьому тлі повторний удар по «Епіцентру» лише через три дні після масштабної пожежі привертає особливу увагу. Йдеться про цивільний торговельний об’єкт, який уже був суттєво зруйнований попередньою атакою. Офіційних повідомлень про те, чому російські війська повторно атакували саме цю територію, немає, тому робити висновки щодо конкретної мети нового удару наразі неможливо.

    Після попередньої атаки навколо знищеного торговельного центру також активізувалася російська пропаганда. Російські ресурси намагалися поширювати твердження про нібито військове використання об’єкта, зокрема видаючи конструкції всередині зруйнованого магазину за військове обладнання. Українські медіа, які аналізували відео з місця події, вказували на невідповідність цих тверджень реальним кадрам із торговельного центру.

    Паралельно російська армія продовжувала масовані атаки безпілотниками й по інших регіонах України. У ніч проти 15 серпня повітряні тривоги через рух ударних БпЛА оголошували в низці областей. Особливо тяжкі наслідки зафіксували у Марганці Дніпропетровської області, де російський дрон влучив у багатоповерховий житловий будинок. Загинуло тримісячне немовля, ще 11 людей дістали поранення, серед них діти.

    Запорізька область при цьому залишається одним із регіонів, які зазнають найбільш систематичних російських ударів. Сотні атак за добу, використання різних типів безпілотників та артилерії і регулярні удари по цивільній інфраструктурі перетворили повітряну загрозу для обласного центру та навколишніх громад на практично постійну.

    Станом на ранок 15 серпня інформація про загиблих чи поранених саме внаслідок нічних влучань у торговельний центр і промислове підприємство не надходила. Остаточний масштаб пошкоджень встановлюється. Водночас уже підтверджено головне: російські війська повторно атакували запорізький «Епіцентр», який був серйозно зруйнований лише три дні тому, а другим об’єктом нічного удару стало промислове підприємство міста.