Khreshchatyknews.com

Позначка: законопроєкт

  • В Україні планують збільшити одноразову виплату при народженні дитини до 50 тисяч гривень

    В Україні планують збільшити одноразову виплату при народженні дитини до 50 тисяч гривень

    Міністерство соціальної політики України пропонує значно змінити механізм фінансової підтримки сімей після народження дитини. Відповідний законопроєкт вже передано на розгляд Кабінету Міністрів. Про це розповіла перший заступник міністра Дарія Марчак.

    За новою ініціативою, молодим батькам пропонують одразу виплачувати по 50 000 гривень при народженні малюка. Ця одноразова допомога буде доступна всім мамам незалежно від доходів сім’ї.

    Крім того, планують суттєво підвищити щомісячні виплати протягом першого року життя дитини. Зараз сім’ї отримують 860 гривень щомісяця, однак у межах реформи ця сума зросте у кілька разів — точна цифра поки не розголошується, оскільки тривають узгодження.

    Головна мета змін — забезпечити жінкам більшу фінансову незалежність, особливо в сім’ях, де основний дохід має чоловік. Як наголосила Дарія Марчак, навіть якщо мама тимчасово не працює, вона має мати власні кошти, щоб не бути повністю залежною.

    Якщо Кабмін затвердить проєкт, його передадуть до Верховної Ради. Вже ведеться діалог із Міністерством фінансів, щоб у бюджеті на 2026 рік передбачити необхідні кошти.

    Очікується, що нові виплати почнуть діяти з 1 січня 2026 року.

    Нині допомога при народженні дитини становить загалом 41 280 гривень: 10 320 виплачують одноразово, а решту — по 860 гривень щомісяця протягом 36 місяців.

    За словами експертів, модернізація системи допомоги є важливим кроком для підтримки молодих сімей в умовах зростання вартості життя та інфляції. Вона також сприятиме покращенню демографічної ситуації в країні.

  • Верховна Рада готується скасувати спецпенсії для суддів і прокурорів

    Верховна Рада готується скасувати спецпенсії для суддів і прокурорів

    Поки більшість українських пенсіонерів виживають на кілька тисяч гривень, окремі представники судової, прокурорської та силової систем отримують десятки, а то й сотні тисяч. Саме з такими “кастовими” підходами до пенсій хоче покінчити влада — Верховна Рада готує рішення, яке може радикально змінити ситуацію.

    Про підготовку законопроєкту, який передбачає скасування спеціальних пенсій, публічно заявив голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев. За його словами, спецвиплати для невеликої групи обраних — це «офіційне, публічне і зухвале визнання винятковості окремих каст».

    Йдеться про суддів, прокурорів, силовиків і держслужбовців, які отримують пенсії в десятки разів вищі за середні по країні. І все це — на фоні мінімальної пенсії в 2 361 гривню і ситуації, коли понад половина пенсіонерів отримують менше ніж 5 000 гривень.

    Законопроєкт, який уже пройшов розгляд у профільному комітеті, пропонує скасування чинної системи спецпенсій. Замість неї мають бути запроваджені нові, більш уніфіковані правила, які ближчі до загальнообов’язкової системи пенсійного страхування. Зокрема:

    • Пенсія за вислугу років для прокурорів буде можливою лише після 65 років і лише за умови 25 років загального стажу, з яких 15 — саме в органах прокуратури. Це стосується тих, хто народився після 1 січня 1986 року.

    • Отримання пенсії — тільки після звільнення з прокуратури, тобто паралельна служба і виплати будуть неможливі.

    • Пенсії по інвалідності призначатимуться за загальними правилами — без додаткових пільг.

    • Щорічне підвищення пенсій має відбуватись згідно з коефіцієнтом, визначеним для всієї системи, без окремих “прив’язок” до окладів суддів чи прокурорів.

    Юридично — ні. Фактично — так. Закон не позбавляє права на пенсію взагалі, але повністю руйнує звичну систему особливих виплат, прив’язаних до посад, статусу та рішень спеціальних комісій. Для «обраних» умови стануть суттєво жорсткішими — як за віком, так і за стажем.

    Причин кілька. По-перше, — соціальна справедливість. Війна, фінансова криза і тиск від суспільства роблять привілейовану пенсійну систему токсичною. По-друге, — вимоги міжнародних партнерів. Прозора пенсійна система — одна з умов співпраці з МВФ. І, по-третє, — елемент політичної кампанії: влада готується до виборчого циклу й намагається продемонструвати боротьбу з «кастами».

    Законопроєкт ще не проголосований у другому читанні. Остаточний текст поки не опубліковано, але тенденція зрозуміла: привілеї мають зникнути, а пенсійна система — стати єдиною для всіх.

  • Штрафи за російську музику у кафе зростуть до 25 тисяч гривень

    Штрафи за російську музику у кафе зростуть до 25 тисяч гривень

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №9547, який передбачає жорсткіші санкції за використання російського музичного контенту у громадських місцях. Йдеться про кафе, ресторани, магазини, салони краси та інші заклади обслуговування населення.

    Наразі чинне законодавство передбачає символічний штраф — 70 гривень. Автори нової ініціативи вважають це неефективним інструментом боротьби з інформаційним впливом країни-агресора.

    Що пропонують депутати?

    •  Штрафи зростуть у десятки разів — від 5100 до 8500 грн за перше порушення, а у разі повторного — до 25 500 грн.
    • Відповідальність нестимуть керівники закладів, які дозволяють або не контролюють трансляцію забороненої музики. Звичайні громадяни до відповідальності не притягуються.
    • Мета законопроєкту — національна безпека. За словами ініціаторів, такі заходи спрямовані на зменшення культурного впливу Росії та зміцнення інформаційного суверенітету України.

    У пояснювальній записці згадано резонансний випадок у селі Погреби Київської області, де влітку 2023 року у караоке закладі лунала російська музика. Після зауваження відвідувачки її вивели з приміщення, а поліція виписала закладу лише мінімальний штраф. Цей інцидент викликав обурення у суспільстві.

    Наразі законопроєкт перебуває на розгляді профільного комітету. Якщо його підтримають, заклади, які нехтують забороною, зіштовхнуться з серйозними фінансовими санкціями.

  • Громади зможуть здавати соціальне житло в оренду: Рада готує новий закон

    Громади зможуть здавати соціальне житло в оренду: Рада готує новий закон

    В Україні стартувала підготовка до створення повноцінного фонду соціального житла. Як повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та містобудування Олена Шуляк, ухвалення відповідного законопроєкту очікується не пізніше IV кварталу 2026 року.

    За її словами, підготовка документа вже розпочалась. Він стане продовженням комплексної житлової реформи, розпочатої з ухвалення законопроєкту №12377 «Про основні засади житлової політики». Цей закон є частиною міжнародних зобов’язань України в межах пакету Ukraine Facility на 50 мільярдів євро.

    «Без прозорих правил оренди, які мають бути закріплені в законодавстві та податковій реформі, ефективної житлової політики не буде», — заявила Шуляк.

    Згідно з концепцією, фонд соціального житла буде створений на рівні територіальних громад. Саме громади отримають право надавати таке житло в соціальну оренду. Надходження від оренди спрямовуватимуться до місцевих бюджетів у спеціальні револьверні фонди — кошти з яких використовуватимуться виключно на цільові житлові програми.

    Окремо передбачено, що частину житла з цього фонду можна буде надавати як службове житло. Але за умови: його не можна буде приватизувати, воно залишатиметься у власності громади й надаватиметься лише на період потреби.

    Новий фонд має стати відповіддю на зростаючу потребу в доступному житлі для вразливих категорій громадян, внутрішньо переміщених осіб, а також для працівників, яких громади хочуть залучити до роботи в регіонах — учителів, медиків, соціальних працівників.

    У перспективі нова модель дозволить:

    • зробити ринок соціальної оренди прозорим;

    • уникнути спекуляцій із службовим житлом;

    • створити сталу систему фінансування житлової інфраструктури громад.

    Прийняття закону стане одним з ключових кроків у реформі державної житлової політики, яка в Україні до останнього часу існувала лише у фрагментарному вигляді.

  • У Раду внесено законопроєкт про переведення співробітників спецслужб до ЗСУ

    У Раду внесено законопроєкт про переведення співробітників спецслужб до ЗСУ

    Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки подав законопроєкт №13346, який покликаний створити правові механізми для переведення окремих військовослужбовців зі складу спецслужб — Служби безпеки України (СБУ), Головного управління розвідки (ГУР) та Служби зовнішньої розвідки (СЗР) — до Збройних Сил України.

    Як зазначено в пояснювальній записці до документу, цей крок передбачався ще у 2024 році в межах ширшого пакету змін до законодавства, спрямованого на посилення мобілізації. Проте реалізація зіткнулася з низкою юридичних труднощів — зокрема, відсутністю чітко прописаних механізмів зміни типу військової служби для осіб, які переходять із однієї силової структури до іншої.

    Наразі ці обмеження фактично унеможливлюють переведення фахівців, навіть за їхньої згоди, на службу до ЗСУ чи інших формувань оборонного сектору.

    Документ має на меті виправити цю прогалину та забезпечити нормативну базу для організованого процесу кадрових переміщень в умовах війни.

    У пояснювальній записці також акцентується, що мова йде про оптимізацію кадрових ресурсів у секторі безпеки та оборони, а не про примусове скорочення чи звільнення. Законопроєкт передбачає зміни до чинного законодавства, які дозволять прозоро і в межах правових норм переводити військовослужбовців між відомствами без втрати їхнього статусу та гарантій.

    На тлі широкого суспільного обговорення питань мобілізації, увагу також привертає ситуація з іншими структурами безпеки. Зокрема, за офіційною статистикою, станом на кінець 2024 року в лавах Національної поліції налічувалося 70–75 тисяч чоловіків віком від 25 до 60 років. При цьому близько 90% із них мають звільнення від мобілізації, що породжує дискусії щодо рівномірності розподілу мобілізаційного ресурсу.

    Чи вдасться законопроєкту №13346 пройти необхідні етапи розгляду та реалізації — покаже час. Але його поява свідчить про те, що у владі визнають потребу адаптації кадрової політики в умовах тривалого воєнного конфлікту.

  • У Раді зареєстровано законопроєкт про включення криптовалют до золотовалютних резервів України

    У Раді зареєстровано законопроєкт про включення криптовалют до золотовалютних резервів України

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13356, який може суттєво змінити підхід до формування золотовалютних резервів України. Ініціатори документа пропонують дозволити врахування віртуальних активів як окремої складової національного резерву.

    Проєкт закону передбачає внесення змін до чинного Закону «Про Національний банк України». Хоча повний текст документа наразі не оприлюднений, його картка вже доступна на сайті парламенту. Над ініціативою працювали представники різних політичних фракцій, зокрема Ярослав Железняк, Олексій Жмеренецький, Максим Бужанський, Павло Фролов та Ярослав Юрчишин.

    На сьогодні структура золотовалютних резервів України включає іноземну валюту (зокрема долари США, євро, фунти стерлінгів і японські єни), фізичне золото, спеціальні права запозичення (СПЗ) МВФ та інші високоліквідні фінансові інструменти. Віртуальні активи — криптовалюти, токени, стейблкоїни — до цього переліку не входять.

    Ідея створення крипторезерву може стати своєрідною відповіддю на глобальні виклики у сфері фінансів і безпеки, зокрема враховуючи досвід санкційних обмежень, валютних обвалів та потребу в диверсифікації інструментів.

    Станом на 1 червня 2025 року обсяг міжнародних резервів України становив 44,53 млрд доларів. Протягом травня обсяг скоротився на 4,6% через валютні інтервенції та обслуговування державного боргу. Частково втрати компенсувалися надходженнями від Євросоюзу (1,12 млрд доларів) та продажем валютних ОВДП (227,6 млн доларів).

    Запропонована ініціатива може стати кроком до інтеграції цифрових активів у систему державного фінансового управління. Проте до її реалізації необхідно буде врегулювати низку питань: правовий статус криптовалют, порядок обліку, оцінку волатильності та інструменти зберігання.

    Аналітики очікують, що деталі документа та реакція НБУ будуть вирішальними для подальшої дискусії навколо доцільності створення крипторезерву.

  • Розкритикував схему, якою сам урятувався: Шабунін у центрі нового скандалу

    Розкритикував схему, якою сам урятувався: Шабунін у центрі нового скандалу

    Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін розгорнув публічну кампанію проти законопроєкту, який дозволяє обвинуваченим уникати судового розгляду, якщо вони мобілізовані до лав ЗСУ. На думку антикорупціонера, це може стати «індульгенцією для топкорупціонерів», адже вже зараз такою можливістю потенційно можуть скористатися щонайменше 54 фігуранти гучних кримінальних справ.

    «Це — схема ухилення від правосуддя. І така “законна” лазівка лише підірве довіру до мобілізації, судів і держави загалом», — написав Шабунін у соцмережах.

    Втім, саме через цю схему його самого нині публічно звинувачують у спробі уникнути відповідальності. Журналіст і військовий Володимир Бойко нагадав, що у 2023 році адвокат Шабуніна подала до суду клопотання про призупинення розгляду справи щодо побиття журналіста Всеволода Філімоненка (інцидент стався ще у 2017 році). Підставою стало нібито проходження Шабуніним служби у 207 окремому батальйоні територіальної оборони.

    Суд погодився, і слухання справи відклали. Як стверджує Бойко, метою було дотягнути до завершення строків притягнення до кримінальної відповідальності. Однак у квітні 2024 року Дніпровський райсуд Києва встановив, що Шабунін насправді проживає у столиці та службу не проходить. Розгляд справи поновили, а наступне засідання призначено на 10 червня 2025 року.

    Таким чином, Шабунін виявився у складному становищі — публічно засуджуючи законодавчу норму, яка відкриває двері для потенційного зловживання, він сам виявився її першим і доволі показовим прикладом.

  • Верховну Раду просять обмежити строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів

    Верховну Раду просять обмежити строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13271-2, що передбачає обмеження строків зберігання інформації про осіб, притягнутих до відповідальності за корупцію. Документ ініціював народний депутат Владлен Неклюдов. Законодавча ініціатива стосується Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

    Згідно з текстом законопроєкту, пропонується зберігати інформацію:

    • 1 рік – у разі притягнення до адміністративної або цивільно-правової відповідальності;

    • до зняття або погашення судимості – у разі кримінальної відповідальності;

    • 5 років – для юридичних осіб, які отримали кримінально-правові санкції.

    Після спливу зазначених строків відомості мають автоматично вилучатися з Реєстру.

    Автор ініціативи наголошує: встановлення чітких меж зберігання даних узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Ситник проти України”. Тоді ЄСПЛ дійшов висновку, що безстрокове перебування у Реєстрі порушує право на повагу до приватного життя і суперечить статті 8 Конвенції з прав людини.

    На думку Владлена Неклюдова, нові правила дозволять досягти балансу між боротьбою з корупцією та дотриманням прав громадян:

    “Це зробить антикорупційну систему більш справедливою, не послаблюючи механізми відповідальності”, — підкреслює депутат.

    Реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, є одним із ключових інструментів у системі антикорупційного контролю. Водночас, як зазначено в обґрунтуванні законопроєкту, надмірне і безстрокове збереження інформації може перетворитися на інструмент стигматизації осіб, які вже понесли покарання згідно із законом.

    У разі ухвалення цього законопроєкту, порядок обробки даних у Реєстрі буде оновлено, а відповідні технічні зміни має забезпечити НАЗК.

  • Комітет Ради не підтримав законопроект про зменшення пенсій прокурорам – Гетманцев

    Комітет Ради не підтримав законопроект про зменшення пенсій прокурорам – Гетманцев

    Законопроект, що передбачає скасування спеціальних пенсій для працівників прокуратури, пройшов перше читання у Верховній Раді, але не отримав схвалення профільного Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    За його словами, ініціатива зіткнулася з потужним спротивом, попри підтримку з боку керівництва комітету.

    Опір зсередини

    «Опір з боку прокурорської спільноти та деяких депутатів, які їх підтримують, виявився шаленим», — зазначив Гетманцев. Він підкреслив, що тиск із боку зацікавлених сторін зупинив ухвалення позитивного рішення, хоча аргументи авторів законопроєкту базуються на ідеї соціальної справедливості та економічної доцільності.

    Питання справедливості і ресурсів

    На думку Гетманцева, скасування спецпенсій — це не лише крок до рівності в пенсійній системі, а й реальна можливість перерозподілити кошти на користь тих, хто отримує найменше.

    «Мова йде не просто про зміни у законодавстві, а про вивільнення ресурсів для підвищення мінімальних пенсій, що є особливо актуальним в умовах воєнного часу та економічної нестабільності», — заявив він.

    Наступні кроки

    За словами Гетманцева, законопроект можуть доопрацювати вже на наступному тижні під час чергового засідання Комітету. Якщо компроміс буде знайдено, документ можуть винести на голосування у другому читанні.

    Зараз доля законопроєкту лишається невизначеною, однак ініціатори налаштовані рішуче. «Це питання принципу», — додав Гетманцев.

  • У Раду подали законопроєкт, щоб мобілізовані обвинувачені не уникнули відповідальності

    У Раду подали законопроєкт, щоб мобілізовані обвинувачені не уникнули відповідальності

    Група народних депутатів на чолі з Анастасією Радіною зареєструвала законопроєкт №13284, що має на меті усунути ризики безкарності для мобілізованих осіб, які є фігурантами кримінальних проваджень.

    Йдеться про ситуацію, коли обвинувачені призиваються до лав Збройних сил, через що судові розгляди зупиняються, але строки притягнення до відповідальності продовжують спливати. У пояснювальній записці зазначено, що станом на 29 квітня 2025 року щонайменше 54 таких обвинувачених перебувають на військовій службі, зокрема у справах, які веде Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

    Щоб унеможливити втечу від відповідальності через сплив строків, законопроєкт передбачає:

    • Доповнення ст.49 Кримінального кодексу: строк давності зупиняється для обвинувачених у провадженнях НАБУ, які призвані до армії.

    • Зміни до ст.335 Кримінального процесуального кодексу: судове провадження може бути зупинене лише у випадку, якщо участь обвинуваченого в суді є дійсно неможливою, у тому числі в режимі відеоконференції.

    Для підтвердження такої неможливості участі потрібен бойовий наказ або бойове розпорядження, видане командиром військової частини.

    Законопроєкт покликаний встановити баланс між захистом держави і недопущенням зловживань, коли обвинувачені використовують військову службу як спосіб уникнення відповідальності.