Khreshchatyknews.com

Позначка: законодавство

  • У Раді розкритикували урядову антикорстратегію через ЄС-порушення

    У Раді розкритикували урядову антикорстратегію через ЄС-порушення

    Голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила про суттєві розбіжності між парламентським комітетом і урядом щодо проєкту Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки. За її словами, урядова версія документа не враховує низку ключових положень, які безпосередньо пов’язані з виконанням євроінтеграційних зобов’язань України та можуть впливати на подальший рух до членства в Європейському Союзі.

    Про це Анастасія Радіна повідомляє у Facebook. Радіна стверджує, що уряд уже схвалив власний варіант стратегії 15 травня без широкого публічного обговорення, тоді як офіційного оприлюднення документа на момент її заяви на сайті Верховної Ради не було, хоча текст перебуває в її розпорядженні. Вона підкреслила, що ситуація викликає занепокоєння через відсутність належної координації між гілками влади у формуванні стратегічних антикорупційних рішень.

    За словами Радіної, урядовий проєкт не включає низку реформ, які вважаються критичними для посилення незалежності антикорупційної інфраструктури. Зокрема, йдеться про реформування процедури призначення генерального прокурора, запровадження прозорого та незалежного конкурсу для обрання керівника Державного бюро розслідувань, а також розширення процесуальної автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури без необхідності додаткових погоджень із генеральним прокурором. На думку очільниці комітету, вилучення цих положень суттєво послаблює інституційну спроможність антикорупційної системи.

    Радіна також наголосила, що такі зміни суперечать зобов’язанням України в межах європейської інтеграції, зокрема так званим проміжним бенчмаркам, які використовуються Європейським Союзом для оцінки прогресу країн-кандидатів. Вона заявила, що ці критерії є невід’ємною частиною переговорного процесу щодо вступу України до ЄС і їх невиконання може вплинути на темпи інтеграції.

    Окремо депутатка згадала так званий “план Качки-Кос”, який у політичних дискусіях використовується як орієнтир для низки реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. За її словами, урядовий документ не враховує його ключових положень, що може свідчити про відхід від попередніх домовленостей та узгоджених дорожніх карт реформ.

    Вона підкреслила, що антикорупційна стратегія є не просто внутрішнім політичним документом, а елементом ширшої системи зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про фінансову підтримку з боку ЄС, де частина коштів у межах великої кредитної програми на десятки мільярдів євро прямо пов’язана з виконанням реформ у сфері верховенства права, судової системи та антикорупційної політики.

    У Національному агентстві з питань запобігання корупції раніше повідомляли, що до парламенту було подано два альтернативні варіанти Антикорупційної стратегії — від Кабінету міністрів і від профільного парламентського комітету. Обидва документи базуються на єдиній законодавчій основі, розробленій НАЗК, однак відрізняються підходами до інституційних реформ і розподілу повноважень між органами влади.

    Аналітики зазначають, що паралельне існування двох різних підходів до формування антикорупційної політики може ускладнити фінальне ухвалення єдиної стратегії. Це, у свою чергу, потенційно затягує виконання частини міжнародних зобов’язань України та може стати предметом додаткових консультацій із Європейською комісією.

    Попри критику, урядова сторона поки публічно не коментувала закиди щодо змісту документа. Очікується, що дискусія навколо Антикорупційної стратегії 2026–2030 років продовжиться в парламенті, де документ має пройти подальше опрацювання та можливе узгодження між різними політичними та інституційними центрами впливу перед остаточним ухваленням.

  • Польща змінює правила отримання громадянства

    Польща змінює правила отримання громадянства

    Міністерство внутрішніх справ Польщі розробляє масштабний пакет законодавчих змін, який має суттєво змінити підхід до надання польського громадянства. Головна мета реформи — гарантувати, що паспорт Польщі отримуватимуть лише ті іноземці, які мають реальний і довготривалий зв’язок із державою, її культурою, мовою та суспільством. Про це повідомляє Polsat News.

    У польському МВС наголошують, що чинна система містить елементи “автоматизму”, коли громадянство може надаватися після виконання формальних вимог без глибокої оцінки рівня інтеграції особи. Нова модель, яку пропонує відомство, має змінити цей підхід і зробити процес більш вибірковим та багаторівневим.

    За задумом уряду, громадянство має стати не формальною процедурою, а підсумком тривалого процесу інтеграції. У міністерстві прямо заявляють, що Польща прагне уникнути помилок інших держав, які, на їхню думку, надто спростили доступ до громадянства, що згодом створило соціальні та політичні виклики.

    Однією з ключових змін стане суттєве збільшення мінімального терміну легального проживання в країні. Згідно з пропозицією, він може становити до восьми років. Цей період планується розділити на дві частини: три роки тимчасового перебування та п’ять років постійного проживання. Упродовж цього часу кандидати на громадянство мають демонструвати стабільну інтеграцію в польське суспільство, участь в економічному житті країни та відсутність порушень законодавства.

    Окрему увагу в реформі приділено мовному питанню. Якщо зараз вимоги передбачають знання польської мови на певному рівні, то нові правила передбачають суттєве підвищення планки до рівня вільного володіння, що відповідає щонайменше рівню B2. У МВС підкреслюють, що без глибокого знання мови повноцінна інтеграція в суспільство є неможливою, особливо у сферах роботи, освіти та взаємодії з державними інституціями.

    Ще одним елементом реформи стане запровадження державного іспиту для кандидатів на громадянство. За попередніми даними, тест складатиметься приблизно з 40 запитань і охоплюватиме історію Польщі, основи конституційного ладу, а також ключові цінності Європейського Союзу. Таким чином уряд прагне переконатися, що майбутні громадяни не лише формально проживають у країні, а й розуміють її політичну та культурну систему.

    Крім того, планується введення додаткових процедур перевірки лояльності. Серед них — підписання спеціального акта лояльності, а також вимога підтвердження податкового резидентства в Польщі. Це має засвідчити, що кандидат не лише проживає в країні, але й фактично пов’язує з нею свої економічні та життєві інтереси.

    У польському уряді підкреслюють, що ці заходи спрямовані на зміцнення соціальної згуртованості та підвищення престижу громадянства. Там наголошують, що польський паспорт має сприйматися як “заслужений привілей”, а не як автоматичний результат тривалого перебування в країні.

    Попередні принципи реформи були представлені ще у жовтні 2025 року. Тоді йшлося про створення комплексної системи оцінювання кандидатів, яка включатиме не лише мовні та історичні знання, а й перевірку рівня інтеграції в суспільство.

    Паралельно в Європі загалом спостерігається тенденція до перегляду міграційної політики. Деякі країни вже посилили вимоги до натуралізації. Зокрема, Португалія збільшила терміни для отримання громадянства на тлі рекордного зростання кількості іноземців, а Швеція запровадила нові критерії перевірки кандидатів, посиливши вимоги до інтеграції та знання мови.

    Таким чином, польська ініціатива вписується у ширший європейський тренд, який передбачає більш жорсткий підхід до надання громадянства та акцент на довготривалій інтеграції іноземців у національні суспільства.

  • Без довідки від психіатра — ніякої зброї: в Україні готують жорсткі нові правила отримання дозволів

    Без довідки від психіатра — ніякої зброї: в Україні готують жорсткі нові правила отримання дозволів

    В Україні можуть суттєво змінити правила отримання дозволу на володіння зброєю — Міністерство охорони здоров’я готує оновлення медичних вимог, які зроблять процедуру значно суворішою. Головна новація — розширення переліку протипоказань і обов’язковий психіатричний контроль для всіх без винятку заявників.

    Як повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я України, у відповідь на запит hromadske, ключова зміна полягає в тому, що протипоказом до отримання дозволу на зброю можуть стати всі психічні розлади, включно з тими, що виникають унаслідок вживання психоактивних речовин. Це означає відхід від нинішньої практики, коли конкретного чіткого переліку таких станів фактично не існує, а рішення часто ухвалюється індивідуально.

    Сьогодні для отримання дозволу необхідна медична довідка форми №127/о, яку видає лікарсько-консультативна комісія після комплексного обстеження. До нього входять базові аналізи, перевірка серцево-судинної системи, зору, а також наркологічний огляд і перевірка на обліку в психіатра. Однак навіть за наявності окремих психічних станів можливість отримання дозволу іноді залишалася відкритою.

    Після змін підхід стане значно жорсткішим. Передбачається, що для ухвалення рішення комісія обов’язково враховуватиме офіційний висновок психіатричного огляду, включно з оцінкою щодо вживання психоактивних речовин. Фактично це означає, що без проходження психіатра отримати довідку буде неможливо.

    Також планується розширити трактування ризиків: до протипоказань можуть віднести не лише тяжкі психічні захворювання чи недієздатність, а й стани, пов’язані з агресивною або аутоагресивною поведінкою, когнітивними порушеннями, невротичними розладами та іншими психоемоційними відхиленнями.

    Ініціатива з’явилася не випадково. Поштовхом до обговорення стали резонансні інциденти, зокрема стрілянина в центрі Києва у квітні 2026 року, коли чоловік відкрив вогонь по цивільних. Тоді загинули люди, а правоохоронці ліквідували нападника. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко прямо заявив, що необхідно перевірити, яким чином особа зі нестабільним психічним станом змогла отримати медичні документи для дозволу на зброю.

    Після цього в уряді активізували роботу над змінами. Водночас дискусія виходить за межі лише медичних вимог. Частина посадовців, зокрема в МВС, паралельно виступає за розширення права українців на збройний самозахист, що створює певний баланс між доступом до зброї та контролем за її використанням.

    Фактично Україна зараз стоїть перед вибором моделі: або лібералізація доступу до зброї за умови жорсткого медичного та психологічного контролю, або збереження обмеженого доступу із менш формалізованими процедурами. Нові ініціативи МОЗ свідчать, що держава схиляється до першого варіанту — відкритість із максимальною перевіркою.

    Експерти вказують, що такі зміни наближають українське законодавство до європейських стандартів, де психічне здоров’я є одним із ключових факторів при видачі дозволів. У багатьох країнах ЄС саме психіатричний висновок має вирішальне значення, а будь-які відхилення автоматично блокують доступ до зброї.

    Водночас критики застерігають: надто широке трактування «психічних розладів» може призвести до зловживань або дискримінації. Наприклад, люди з легкими або контрольованими станами можуть втратити право на володіння зброєю, навіть якщо не становлять загрози.

    Наразі зміни перебувають на етапі напрацювання, і остаточна редакція правил ще може змінитися. Очікується, що після узгодження в уряді документ винесуть на ширше обговорення, оскільки питання напряму стосується як безпеки громадян, так і їхніх прав.

    Майбутні нововведення можуть суттєво змінити сам принцип доступу до зброї в Україні: від формальної перевірки — до глибокої оцінки психічного стану. І саме цей фактор, імовірно, стане головним бар’єром для отримання дозволу.

  • Цивільний кодекс перепишуть із боями: Тарас Качка попередив про складні дебати перед фінальним голосуванням

    Цивільний кодекс перепишуть із боями: Тарас Качка попередив про складні дебати перед фінальним голосуванням

    В Україні триває підготовка до одного з наймасштабніших оновлень законодавства за останні роки — нової редакції Цивільного кодексу. Документ уже підтримано в першому читанні, однак попереду — тривалий і непростий процес доопрацювання, який може затягнутися на кілька місяців.

    Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час брифінгу у Києві. За його словами, ключовим етапом стане період між першим і другим читанням, коли до документа внесуть критично важливі правки.

    «Перед другим читанням відбудуться справді складні та інклюзивні дебати. Нам знадобиться кілька місяців, щоб підготувати кодекс, адже його легітимність залежить від сприйняття суспільством», — наголосив Тарас Качка.

    За словами урядовця, найбільше дискусій викликають положення, пов’язані із сімейним правом. Саме цей розділ став предметом активної критики з боку експертів, громадськості та правозахисників.

    Зокрема, у суспільстві активно обговорювалися питання регулювання цивільних шлюбів, процедур розлучення, а також потенційні зміни до мінімального віку для укладення шлюбу. Хоча найбільш суперечливі норми — зокрема можливість укладення шлюбу з 14 років у певних випадках — були виключені з версії, ухваленої в першому читанні, дискусії довкола них не вщухають.

    Віцепрем’єр підкреслив, що уряд прагне знайти баланс між модернізацією законодавства та захистом прав громадян. За його словами, обговорення таких чутливих тем, як дискримінація, сімейні відносини та приватне право, є необхідним етапом реформування.

    Оновлення Цивільного кодексу відбувається на тлі загального курсу України на європейську інтеграцію. Чинний документ, який був ухвалений ще на початку 2000-х років, уже не відповідає сучасним реаліям — ані економічним, ані соціальним.

    Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук раніше зазначав, що робота над новою редакцією тривала понад сім років. До її розробки було залучено сотні юристів, науковців і практиків з усієї країни.

    За задумом авторів, новий кодекс має не лише оновити правові норми, а й закласти основу для сучасного приватного права в Україні. Йдеться про врегулювання майнових відносин, цифрових активів, нових форм бізнесу, а також захисту прав людини в умовах цифрової економіки.

    Водночас експерти зазначають, що масштабність змін автоматично означає складність їхнього впровадження. Будь-які новації у сфері цивільного права безпосередньо впливають на життя громадян — від сімейних відносин до ведення бізнесу.

    Саме тому, як наголошує Тарас Качка, головним завданням є досягнення суспільного консенсусу. Без цього документ ризикує стати джерелом нових конфліктів замість їх вирішення.

    У парламенті очікують, що друге читання стане ключовим етапом, під час якого депутати розглянуть усі поправки та визначать остаточну редакцію документа. Не виключено, що обговорення супроводжуватиметься гострими політичними дискусіями.

    Новий Цивільний кодекс України перебуває на етапі глибокого доопрацювання. Його ухвалення може стати однією з найважливіших правових реформ останніх років, однак шлях до фінального голосування обіцяє бути складним і тривалим.

  • Відстрочки під питанням: студентів можуть мобілізувати інакше — у Раді озвучили сценарій змін

    Відстрочки під питанням: студентів можуть мобілізувати інакше — у Раді озвучили сценарій змін

    В Україні можуть переглянути правила надання відстрочок від мобілізації, зокрема для студентів, які здобувають освіту. Йдеться не про вже ухвалені рішення, а про можливі зміни підходів до формування мобілізаційного ресурсу, які наразі обговорюються на рівні державної політики. Про це заявив народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Федієнко, коментуючи перспективи трансформації системи мобілізації в умовах повномасштабної війни.

    За словами депутата, сьогодні в Україні існує близько 17 категорій громадян, які мають право на відстрочку від мобілізації. Водночас він вважає, що ця система потребує перегляду, оскільки не повністю відповідає сучасним викликам і потребам оборони держави. Одним із можливих напрямів змін може стати уточнення критеріїв щодо осіб, які навчаються, особливо тих, хто здобуває не першу освіту.

    Федієнко наголосив, що наразі Міністерство оборони України не представило публічної стратегії чи доктрини, яка б чітко визначала майбутні кроки у сфері мобілізації. Втім, за його оцінкою, логіка дій відомства може полягати у поступовому розширенні мобілізаційного ресурсу. Саме тому перегляд відстрочок, пов’язаних із навчанням, виглядає як один із імовірних інструментів для досягнення цієї мети.

    «Ймовірно, такі підходи можуть бути змінені з метою вивільнення додаткового мобілізаційного ресурсу», — зазначив депутат. Він уточнив, що особлива увага може приділятися випадкам, коли громадяни отримують другу або третю освіту, що потенційно дозволяє їм довше уникати мобілізації.

    Окремо Федієнко звернув увагу на проблему ухилення від мобілізації. За його словами, в Україні є значна кількість громадян, які перебувають у розшуку через невиконання мобілізаційних обов’язків. Йдеться про великі цифри, які можуть обчислюватися мільйонами. Частина цих людей продовжує вести звичайне життя, не з’являючись до територіальних центрів комплектування.

    У цьому контексті депутат запропонував застосовувати більш системний підхід до роботи з такими громадянами. Він провів аналогію з банківською сферою, де щодо боржників діє чіткий алгоритм — від попереджень до примусового стягнення через виконавчу службу. Подібну модель, на його думку, можна адаптувати і до мобілізаційних процесів, забезпечивши поступовий і законний вплив на тих, хто ухиляється.

    Водночас Федієнко підкреслив важливість збереження балансу між оборонними потребами та функціонуванням економіки. За його словами, держава не може дозволити собі повністю зосередитися лише на військовій сфері, ігноруючи інші галузі. Критично важливо забезпечити роботу інфраструктури, бізнесу та соціальної сфери, адже саме вони підтримують економічну стійкість країни під час війни.

    «Якщо рухатися шляхом повної мілітаризації економіки, це може призвести до негативних наслідків і нагадуватиме радянську модель», — зауважив депутат. Він наголосив, що Україна має уникати крайнощів і будувати гнучку систему, яка одночасно дозволяє підтримувати армію та забезпечувати життєздатність держави.

    На тлі цих заяв у суспільстві зростає дискусія щодо справедливості мобілізації. Частина громадян підтримує ідею перегляду відстрочок, вважаючи, що правила мають бути однаковими для всіх. Інші ж наголошують на важливості захисту права на освіту та необхідності враховувати індивідуальні обставини.

    Експерти зазначають, що будь-які зміни у сфері мобілізації мають бути чітко врегульовані законодавчо і супроводжуватися прозорою комунікацією з суспільством. В умовах війни питання мобілізації є не лише військовим, а й соціальним, адже воно безпосередньо впливає на мільйони громадян.

    Варто також враховувати, що паралельно Міністерство оборони України заявляє про намір посилити контроль за діяльністю територіальних центрів комплектування, зокрема щодо дотримання законності та уникнення зловживань. Це свідчить про прагнення влади не лише розширювати мобілізаційний ресурс, а й підвищувати довіру до самої системи.

    Ідея перегляду відстрочок для студентів наразі перебуває на етапі обговорення, але вже стала важливою частиною ширшої дискусії про майбутнє мобілізаційної політики України. Остаточні рішення залежатимуть від позиції Міністерства оборони, парламенту та загальної безпекової ситуації в країні.

  • Україна запускає антикорупційний прорив разом із ОЕСР: що зміниться вже найближчим часом

    Україна запускає антикорупційний прорив разом із ОЕСР: що зміниться вже найближчим часом

    Україна готується до запуску масштабного антикорупційного проєкту, який має стати одним із ключових етапів реформування держави на шляху до європейської інтеграції. Про це заявив Кирило Буданов після зустрічі з делегацією Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

    За словами посадовця, йдеться не про точкові зміни, а про системну трансформацію, яка передбачає гармонізацію українського законодавства із міжнародними стандартами. Проєкт реалізовуватиметься за підтримки Швейцарії і має на меті суттєво підвищити ефективність боротьби з корупцією в Україні — однією з ключових вимог як міжнародних партнерів, так і українського суспільства.

    У центрі ініціативи — приведення української правової системи у відповідність до норм і практик країн ОЕСР, які вважаються «золотим стандартом» у сфері економічного управління та антикорупційної політики. Організація об’єднує 38 розвинених держав, на які припадає понад 60% світового ВВП, і відіграє важливу роль у формуванні глобальних економічних правил.

    Буданов підкреслив, що Україна вже зробила важливий крок у цьому напрямку: у грудні 2025 року було підписано угоду про приєднання до Робочої групи ОЕСР з питань боротьби з хабарництвом. Це означає, що країна бере на себе зобов’язання впроваджувати міжнародні стандарти прозорості, контролю за фінансовими потоками та відповідальності за корупційні правопорушення.

    Новий проєкт, за словами представників влади, має стати практичним інструментом реалізації цих зобов’язань. Очікується, що він включатиме не лише зміни до законодавства, а й реформу інституцій, які відповідають за запобігання та розслідування корупції. Йдеться, зокрема, про підвищення ефективності роботи антикорупційних органів, вдосконалення механізмів контролю за державними фінансами та запровадження сучасних цифрових рішень для прозорості.

    Контекст запуску цієї ініціативи є надзвичайно важливим. Україна перебуває у стані повномасштабної війни, що створює додаткові ризики для фінансової дисципліни та використання бюджетних коштів. Водночас саме в таких умовах міжнародні партнери особливо уважно стежать за тим, як держава управляє ресурсами.

    Останні антикорупційні скандали лише підсилюють актуальність реформи. Зокрема, навесні 2026 року правоохоронці викрили низку резонансних справ — від хабарів у сотні тисяч доларів до зловживань у регіональних органах влади. Такі випадки не лише підривають довіру громадян, а й можуть впливати на обсяги міжнародної допомоги.

    Саме тому запуск масштабного проєкту з ОЕСР розглядається як сигнал для партнерів: Україна не просто декларує боротьбу з корупцією, а переходить до системних змін. Це особливо важливо в контексті євроінтеграції, адже виконання антикорупційних вимог є однією з ключових умов для просування до членства в ЄС.

    Окрім політичного значення, проєкт має і економічний вимір. Ефективна боротьба з корупцією безпосередньо впливає на інвестиційний клімат. Чим прозорішою є система, тим більше шансів залучити іноземний капітал, що критично важливо для відновлення економіки після війни.

    Експерти зазначають, що гармонізація законодавства з ОЕСР може відкрити для України нові можливості у сфері міжнародної торгівлі та співпраці. Це також дозволить інтегруватися у глобальні економічні процеси на більш вигідних умовах.

    Водночас шлях до реальних змін буде непростим. Гармонізація законодавства — це тривалий процес, який потребує не лише політичної волі, а й ефективної реалізації на практиці. Важливу роль відіграватиме контроль за виконанням реформ та готовність державних інституцій працювати за новими правилами.

    Буданов у своєму коментарі наголосив, що Україна сьогодні не лише бореться за свою незалежність, а й активно трансформується як держава. За його словами, реформи — це не менш важливий фронт, ніж військовий.

    У підсумку запуск антикорупційного проєкту за участю ОЕСР може стати одним із ключових кроків у зміні української системи управління. Якщо ініціатива буде реалізована ефективно, вона здатна не лише зменшити рівень корупції, а й закласти основу для довгострокового економічного розвитку та інтеграції України у світову спільноту.

  • Нова депутатка у Верховній Раді: Олена Київець склала присягу та зайняла місце у фракції “Слуга народу”

    Нова депутатка у Верховній Раді: Олена Київець склала присягу та зайняла місце у фракції “Слуга народу”

    У Верховній Раді України відбулися кадрові зміни: новообрана народна депутатка Олена Київець офіційно набула повноважень, склавши присягу під час пленарного засідання парламенту 28 квітня. Вона увійшла до складу фракції партії «Слуга народу», замінивши депутатку Дар’ю Володіну, яка достроково припинила свої повноваження.

    Під час урочистої процедури Київець зачитала текст присяги, зобов’язавшись діяти в інтересах українського народу, дотримуватися Конституції та законів України, а також захищати суверенітет і незалежність держави. Після цього вона офіційно стала повноправною учасницею законодавчого процесу.

    Її обрання відбулося за рішенням Центральної виборчої комісії, яка визнала її наступною кандидаткою у виборчому списку партії після вибуття попередньої депутатки. Така процедура передбачена законодавством у разі дострокового складання мандата народним депутатом.

    Олена Київець має значний досвід у юридичній та науковій сфері. Вона є докторкою юридичних наук, працювала у вищих навчальних закладах, зокрема викладала на кафедрах цивільного, міжнародного та європейського права. Її професійна діяльність тривалий час була пов’язана з підготовкою юристів та науковими дослідженнями у сфері права.

    Зокрема, упродовж 2013–2020 років вона працювала у Національній академії прокуратури України, де обіймала посаду професорки кафедри цивільно-правових дисциплін. Пізніше продовжила викладацьку діяльність у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, зосередившись на міжнародному та європейському праві.

    Крім академічної кар’єри, Київець має досвід роботи у сфері парламентської діяльності. У 2012–2019 роках вона була помічницею народного депутата Олега Кулініча, спочатку на громадських засадах, а згодом і на платній основі. Це дало їй практичне розуміння роботи парламенту, підготовки законопроєктів та взаємодії між депутатами.

    Важливим елементом її біографії є участь у створенні громадських організацій. Вона була співзасновницею низки ініціатив, зокрема «Ліги професорів права» та «Центру законотворення та правової експертизи». Також брала участь у діяльності громадських об’єднань, пов’язаних з аграрною політикою та правовими питаннями.

    У 2019 році Київець уже намагалася потрапити до парламенту, балотуючись від партії «Слуга народу», однак тоді перебувала у непрохідній частині списку. Попри це, вона залишилася активною у політичному середовищі та згодом очолила партію «Довіра», яку пов’язують із групою народних депутатів однойменного об’єднання.

    Її призначення до Верховної Ради відбувається у період, коли парламент продовжує працювати в умовах воєнного стану, ухвалюючи рішення, що стосуються оборони, економіки, соціальної політики та міжнародної співпраці. У такому контексті поява нових депутатів має значення не лише з формальної точки зору, а й з огляду на баланс сил у парламенті.

    Фракція «Слуга народу», до якої увійшла Київець, залишається найбільшою у Верховній Раді та відіграє ключову роль у формуванні законодавчого порядку денного. Зміни у її складі можуть впливати на внутрішню динаміку роботи парламенту, зокрема на розподіл голосів під час ухвалення важливих рішень.

    Експерти зазначають, що прихід до парламенту депутатів із юридичним та академічним бекграундом може посилити якість законопроєктної роботи, особливо у сферах правової реформи, євроінтеграції та гармонізації законодавства з європейськими стандартами.

    Водночас політичне минуле Київець, зокрема її зв’язки з різними політичними проєктами та робота з окремими народними депутатами, може викликати додаткову увагу з боку громадськості та аналітиків. Такі призначення традиційно стають предметом обговорення в контексті прозорості кадрових рішень і політичної відповідальності.

    Верховна Рада продовжує працювати у штатному режимі, попри кадрові зміни. Очікується, що новообрана депутатка долучиться до роботи профільних комітетів та братиме участь у підготовці законодавчих ініціатив.

    Складання присяги Оленою Київець стало черговим етапом оновлення парламенту в межах чинного скликання. Хоча такі зміни не є масовими, вони впливають на політичний ландшафт і можуть мати значення для подальшої роботи законодавчого органу.

  • Пенсії під загрозою: хто з українців може втратити виплати у 2026 році та що потрібно зробити

    Пенсії під загрозою: хто з українців може втратити виплати у 2026 році та що потрібно зробити

    В Україні окремі категорії пенсіонерів ризикують залишитися без виплат, якщо не виконають обов’язкові вимоги держави. Йдеться насамперед про громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях або тривалий час перебувають за кордоном. Про це передає видання «На пенсії».

    Згідно з актуальними правилами, ці категорії мають підтвердити своє право на отримання пенсії. У разі невиконання умов виплати можуть бути призупинені або повністю припинені.

    До групи ризику входять, зокрема, пенсіонери, які проживають або раніше проживали на тимчасово окупованих територіях. Також це стосується громадян, які виїхали за межі України і перебувають там понад 183 дні протягом року — незалежно від того, чи мають вони статус тимчасового захисту або біженця.

    Ключова вимога для збереження виплат — проходження фізичної ідентифікації. Це процедура підтвердження особи, яка дозволяє державі переконатися, що пенсію отримує саме той громадянин, якому вона призначена.

    Зробити це потрібно до 31 грудня 2026 року. Якщо пенсіонер не пройде ідентифікацію, виплати можуть бути призупинені. У деяких випадках це вже відбулося — зокрема для тих, хто не підтвердив свою особу у попередньому періоді.

    Окрема вимога стосується мешканців окупованих територій. Вони повинні подати письмове підтвердження про те, що не отримують пенсію від Росії. Без такого повідомлення українська сторона може призупинити виплати, щоб уникнути подвійного фінансування.

    Процедура підтвердження максимально спрощена і доступна у кількох форматах. Пенсіонери можуть звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду, скористатися електронними послугами через онлайн-портал або пройти ідентифікацію дистанційно через відеозв’язок.

    Для тих, хто перебуває за кордоном, передбачено ще один варіант — звернення до консульських установ України. Там можна оформити необхідні документи та передати їх до Пенсійного фонду.

    Якщо виплати вже були припинені, їх можна відновити. Для цього потрібно пройти ідентифікацію або подати необхідні документи. Після підтвердження права на пенсію виплати поновлюються.

    Експерти пояснюють, що такі правила пов’язані з необхідністю контролю за державними виплатами в умовах війни. Значна кількість громадян змінила місце проживання, а частина територій перебуває під окупацією, що ускладнює перевірку отримувачів соціальної допомоги.

    Водночас держава намагається зберегти доступ до виплат для всіх, хто має на них право. Саме тому запроваджено альтернативні способи підтвердження особи — як офлайн, так і онлайн.

    Пенсіонерам радять не відкладати проходження ідентифікації, адже наприкінці року можливе збільшення навантаження на систему та затримки в обробці заяв.

    У підсумку нові вимоги не означають автоматичне скасування пенсій, але зобов’язують громадян підтвердити своє право на їх отримання. Вчасне виконання процедур дозволить уникнути зупинки виплат і зберегти фінансову стабільність.

  • Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    З українських шкіл почали надходити повідомлення про перевірку військово-облікових документів у старшокласників, що викликало хвилю запитань серед учнів і батьків. У Міністерстві оборони України офіційно роз’яснили: заклади освіти дійсно мають право перевіряти наявність військово-облікових документів у призовників, однак вимагати виключно паперовий варіант — незаконно. Йдеться насамперед про електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), який нині має повноцінну юридичну силу.

    Згідно з чинним законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів №1487, школи зобов’язані вести персональний військовий облік учнів призовного віку. Це означає, що адміністрація навчального закладу повинна перевіряти, чи перебуває учень на обліку, і зберігати відповідну інформацію в його особовій справі. Найчастіше такі перевірки проводяться під час зарахування до старших класів або напередодні вступу до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві оборони підкреслюють: сучасна система військового обліку передбачає цифровий формат. Електронний військово-обліковий документ, доступний через застосунок Резерв+ або портал Дія, є повноцінною альтернативою паперовому приписному. Ба більше, він має таку ж юридичну силу, як і традиційний документ.

    Е-ВОД містить усі необхідні дані з державного реєстру, включно з персональною інформацією та унікальним QR-кодом для перевірки. Саме цей код використовують у школах для підтвердження дійсності документа. Якщо технічної можливості для сканування немає, допускається роздрукована копія електронного документа, яку підшивають до особової справи учня.

    Важливо, що термін дії електронного документа становить один рік із моменту формування. Після цього його потрібно оновити, щоб дані залишалися актуальними. У Міноборони наголошують: якщо учень уже має е-ВОД, вимога надати паперовий документ є порушенням законодавства.

    Окрему увагу приділяють процедурі взяття на військовий облік. У 2026 році громадяни чоловічої статі, яким виповнюється 17 років, зобов’язані стати на облік у період з 1 січня до 31 липня. Це можна зробити двома способами: або особисто звернувшись до територіального центру комплектування, або дистанційно — через електронні сервіси.

    У більшості випадків, якщо реєстрація здійснюється через цифрові платформи, особиста явка до ТЦК не є обов’язковою. Після внесення даних до реєстру електронний документ автоматично з’являється в системі, і його можна одразу використовувати.

    Водночас ігнорування обов’язку стати на військовий облік може мати правові наслідки. Закон передбачає відповідальність за порушення правил обліку, тому в Міноборони закликають учнів та їхніх батьків не відкладати процедуру.

    Впровадження електронного військового обліку є частиною ширшої цифровізації державних послуг. Україна активно переходить до використання цифрових документів, що дозволяє спростити процедури, зменшити бюрократію та мінімізувати необхідність особистих візитів до державних установ.

    Паралельно змінюється і підхід до військової підготовки молоді. У Міністерство освіти і науки України раніше повідомляли, що у вищих навчальних закладах планують запровадити нову обов’язкову дисципліну — «Основи національного спротиву». Її вивчатимуть усі студенти незалежно від статі, що свідчить про комплексний підхід держави до питань оборони та безпеки.

    Перевірка військово-облікових документів у школах є не нововведенням, а частиною чинної системи обліку. Водночас ключова зміна полягає у переході до електронного формату, який значно спрощує процес як для учнів, так і для навчальних закладів. Головне, що підкреслюють у Міноборони, — жоден учень не зобов’язаний надавати паперовий документ, якщо має чинний електронний аналог.

    Ситуація також демонструє, як війна та безпекові виклики впливають на освітню систему та державні процеси загалом. Україна поступово адаптує свої інституції до нових умов, поєднуючи цифровізацію з посиленням обороноздатності.

  • У 2026 році змінили порядок відстрочки для багатодітних батьків

    У 2026 році змінили порядок відстрочки для багатодітних батьків

    Батьки трьох і більше неповнолітніх дітей і надалі мають право на відстрочку від мобілізації. Це правило залишається чинним і у 2026 році, однак порядок її оформлення зазнав змін, які викликають запитання у громадян.

    Як пояснюють юристи, право на відстрочку зберігається за тими, хто виховує трьох або більше дітей віком до 18 років. Водночас на практиці люди стикаються зі зміною строків, зазначених у документах або електронних системах.

    Зокрема, один із чоловіків повідомив, що отримав відстрочку до 2032 року — до моменту повноліття найстаршої дитини. Проте після оновлення даних у застосунку «Резерв+» кінцева дата раптово змінилася на травень 2026 року.

    Юристи наголошують, що такі зміни не означають скасування права на відстрочку. За словами адвоката Юрія Айвазяна, сам механізм залишився, однак змінився формат його реалізації.

    Тепер відстрочка надається на обмежений період — орієнтовно на три місяці. Після цього вона автоматично продовжується, якщо зберігаються підстави для її отримання.

    Причиною цього стало правило, за яким строк відстрочки не може перевищувати тривалість загальної мобілізації. Відповідно, кожне її продовження оформлюється синхронно з продовженням мобілізаційного періоду.

    Таким чином, багатодітні батьки не втратили свого права на відстрочку, але повинні враховувати, що тепер вона відображається коротшими періодами, які регулярно оновлюються.