Khreshchatyknews.com

Позначка: закон

  • Президент підписав закон, згідно якого 17-річних юнаків будуть вносити у базу призовників

    Президент підписав закон, згідно якого 17-річних юнаків будуть вносити у базу призовників

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4197-ІХ, який вносить зміни до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Документ передбачає оновлення порядку взяття громадян України на військовий облік призовників та проведення їх медичного огляду під час базової загальновійськової підготовки.

    Про це повідомляє сайт Верховної Ради.

    Відповідно до закону, кожного року з 1 січня до 31 липня юнаки, яким виповнюється 17 років, беруться на облік призовників із внесенням відомостей до Єдиного держреєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів:

    • за допомогою електронного кабінету;
    • особистого прибуття до ТЦК та СП.

    Також перед проходження практичних занять базової загальновійськової підготовки громадяни проходять медичний огляд.

    Окрім цього закон продовжує до 1 березня можливість поставлення на облік військовослужбовців, які вчинили СЗЧ, та які добровільно прибули до військових частин. Таким особам, командир не пізніше 72 годин продовжує відповідно військову службу, дію контракту, а також поновлює виплату грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення.

    А ось жінки, придатні до проходження військової служби і які виявили бажання проходити базову військову службу, беруться на військовий облік призовників добровільно.

    Весною минулого року в Україні всіх військовозобов’язаних і призовників зобов’язали оновити свої дані. Раніше ми писали про те, що у певних випадках військовозобов’язаних можуть оголосити у розшук ТЦК.

    Також раніше Рада в першому читанні підтримала законопроєкт, яким пропонується знизити штраф за порушення правил військового обліку в особливий період з 17 тисяч гривень до 8 500 гривень.

  • Веніславський розповів чи варто чекати прийняття закону про демобілізацію найближчим часом

    Веніславський розповів чи варто чекати прийняття закону про демобілізацію найближчим часом

    Попри заяви Міністерства оборони України про готовність законопроєкту щодо демобілізації, його реалізація залишається відкритим питанням. Народний депутат від “Слуги народу” Федір Веніславський заявив, що масового звільнення військовослужбовців у найближчі три місяці очікувати не варто. Це пов’язано із низкою факторів, які впливають на прийняття рішень у цьому питанні.

    На сьогоднішній день кількість особового складу Збройних сил України становить приблизно один мільйон осіб. Однак безпосередню участь у бойових діях беруть лише кілька сотень тисяч. Це означає, що значна частина військових виконує завдання в тилу або на інших напрямках, що потребує детального аналізу ефективності їхньої роботи.

    Однією з ключових причин затримки з ухваленням законопроєкту є необхідність розробки механізмів заміни значної кількості демобілізованих. Зараз Міністерство оборони працює над:

    • аудитом ефективності роботи тилових підрозділів;
    • удосконаленням системи рекрутингу;
    • пошуком способів залучення нових військових до лав ЗСУ.

    За словами Веніславського, ухвалення законопроєкту потребуватиме серйозних політичних і військових консультацій. Будь-які рішення, що можуть послабити обороноздатність країни, зазнають тривалих дискусій як на рівні Міністерства оборони, так і в парламенті.

    Через три місяці, як зазначають представники Міністерства оборони, законопроєкт може бути представлений у парламенті. Однак його прийняття залежатиме від узгодження позицій між різними політичними силами та аналізу його впливу на обороноздатність країни.

  • В Україні посилено відповідальність за домашнє насильство

    В Україні посилено відповідальність за домашнє насильство

    З 19 грудня 2024 року набув чинності новий закон, який посилює відповідальність за домашнє насильство та насильство за ознакою статі. Закон передбачає низку нововведень, зокрема адміністративну відповідальність за сексуальні домагання та насильство на основі статі.

    Згідно з новим законодавством, дитина визнається потерпілою не тільки в кримінальних справах про домашнє насильство, а й у справах про адміністративні правопорушення. Це розширює захист неповнолітніх, які можуть стати свідками або жертвами насильства.

    Закон чітко розмежовує два поняття: насильство за ознакою статі та домашнє насильство. Перше включає дії, спрямовані на дискримінацію через стать або стереотипи про ролі чоловіків та жінок у суспільстві, а друге – стосується насильства, яке відбувається в межах сім’ї або між близькими людьми.

    За вчинення насильства за ознакою статі закон передбачає штрафи від 1700 до 3400 грн, а також можливість громадських робіт до 40 годин або виправних робіт. За сексуальне домагання розміри штрафів становлять від 1360 до 2720 грн. Водночас за домашнє насильство порушникам можуть накладати штрафи від 340 до 680 грн, громадські роботи до 40 годин або адміністративний арешт.

    Новий закон посилює відповідальність за ухилення від виконання покарання, зокрема за невиконання громадських робіт. Тепер кожні 4 години невідпрацьованих робіт оцінюються в 85 грн (раніше було лише 17 грн). Крім того, порушників можуть направляти на корекційні програми, спрямовані на зміну поведінки та запобігання повторним правопорушенням.

    Строк адміністративного затримання осіб, які вчиняють домашнє насильство або порушують заборонні приписами, збільшено до 12 годин, що є значним кроком уперед у боротьбі з насильством.

    Ці зміни мають на меті не лише підвищення відповідальності за насильство, а й покращення системи захисту жертв, зокрема жінок та дітей, від насильницьких дій у суспільстві.

  • Зеленський підписав закон про гральний бізнес: головні нововведення

    Зеленський підписав закон про гральний бізнес: головні нововведення

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що кардинально змінює правила гри для ринку азартних ігор. Основні нововведення включають ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), заборону реклами азартних ігор, а також осучаснення інструментів нагляду за галуззю.

    Головні положення закону

    Як повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податків та митної політики Данило Гетманцев, закон передбачає:

    • Ліквідацію КРАІЛ: її функції будуть розподілені між профільним міністерством і новим органом без колегіального статусу.
    • Заборону реклами азартних ігор: виключення зроблено лише для обмеженого переліку дозволених способів, а також спонсорства у сфері спорту.
    • Контрольовану гру: впроваджено новий механізм нагляду за діяльністю операторів замість звичних перевірок.
    • Боротьбу з лудоманією: посилено вимоги до організаторів, додано нові підстави для анулювання ліцензії, а також передбачено блокування нелегальних вебсайтів.
    • Обов’язкові безготівкові розрахунки: тепер усі транзакції мають проходити через банки.
    • Нові правила для державних лотерей: введено вимоги, аналогічні до правил для операторів азартних ігор, включно з прозорістю структури власності та бездоганною діловою репутацією.

    Ці зміни вплинуть не лише на операторів азартних ігор, а й на учасників державних лотерей. Закон також зобов’язує суб’єктів ринку відновити подання звітності навіть у період воєнного стану.

    Ключовим нововведенням є боротьба з лудоманією, що передбачає жорсткіший контроль за діяльністю операторів. Водночас заборона реклами може обмежити популяризацію азартних ігор серед молоді.

    Новий закон – це крок до прозорості, що має скоротити зловживання у сфері азартних ігор і забезпечити захист інтересів як гравців, так і держави.

  •  Ліквідація МСЕК: Зеленський підписав закон

     Ліквідація МСЕК: Зеленський підписав закон

    Президент України Володимир Зеленський затвердив закон, який передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) з 2025 року. Законопроєкт №12178, спрямований на реформування системи визначення інвалідності, отримав підтримку парламенту та був підписаний главою держави.

    Зазначається, що закон було повернуто з підписом від президента України сьогодні, 30 грудня.

    Як ми повідомляли, у листопаді Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт №12178, яким передбачено реформу МСЕК. Зокрема, що з 1 січня 2025 року запрацюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування людини, які складатимуться з практикуючих лікарів.

    19 грудня парламент ухвалив закон про ліквідацію МСЕК з 2025 року. Натомість, як зазначив народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк, з 1 січня 2025 року “впроваджується створення експертних комісій у кластерних і надкластерних лікарнях (сучасна система оцінювання функціонування особи)”.

  • Чи можуть ухилянтів позбавити водійських прав: відповідь юриста

    Чи можуть ухилянтів позбавити водійських прав: відповідь юриста

    Позбавлення водійських прав ухилянтів від військової служби, передбачене новим законом, залишається радше теоретичною перспективою. На практиці цей механізм майже не працює через численні адміністративні труднощі та брак ресурсів у ТЦК.

    Юрист Тарас Боровський пояснив, що реалізація закону передбачає багатоетапну процедуру:

    1. Ухилянт отримує повістку. Якщо він її не приймає, на нього накладається штраф.
    2. Якщо штраф не сплачено, повторно надсилається повістка, а потім людину оголошують у розшук.
    3. Дільничний фіксує відсутність особи за адресою і передає цей акт до територіального центру комплектування (ТЦК).
    4. ТЦК має місяць, щоб подати адміністративний позов про позбавлення прав.

    “Це тривала процедура, яка потребує значних ресурсів. У кожному випадку позов має бути підготовлений індивідуально, що займає близько трьох годин роботи юриста. А таких справ може бути тисячі,” — наголошує Боровський.

    На думку Боровського, юристи ТЦК часто не встигають працювати над такими позовами через завантаженість або навіть корупцію.

    “Юристи ТЦК дуже часто зайняті іншими справами — наприклад, підрахунком хабарів,” — додає він.

    Крім того, навіть якщо справа дійде до суду, людина має право надати свої свідчення, через що позов можуть відхилити.

    На момент заяви Боровського жодного випадку позбавлення водійських прав ухилянтів не було зафіксовано.

    Новий закон створює більше бюрократичних труднощів, ніж реальних результатів. Експерти зазначають, що без суттєвого доопрацювання механізму та збільшення ресурсів у ТЦК цей захід залишатиметься лише декларативною нормою.

    Позбавлення водійських прав — сильний інструмент впливу, але наразі він майже не використовується через складнощі реалізації.

  • Зрадникам і домашнім тиранам – зась: Рада ухвалила важливий законопроєкт

    Зрадникам і домашнім тиранам – зась: Рада ухвалила важливий законопроєкт

    Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №10298, який розширює перелік осіб, що не можуть стати усиновлювачами або опікунами. Ініціатива отримала підтримку 245 народних депутатів, повідомив нардеп Олексій Гончаренко.

    Новий законопроєкт спрямований на посилення захисту дітей і запроваджує суворіші вимоги до потенційних усиновлювачів. Згідно з документом, усиновлювачами не зможуть стати:

    1. Особи, засуджені за злочини проти держави – державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво агресору, виправдовування агресії Росії або глорифікацію її учасників.
    2. Особи, які притягувалися до відповідальності за домашнє насильство чи насильство за ознакою статі.

    Після ухвалення в першому читанні законопроєкт має пройти друге читання, де депутати зможуть внести правки. У разі остаточного прийняття він стане важливим інструментом захисту прав дітей та боротьби з небезпечними явищами в суспільстві.

    Ініціатива є особливо актуальною в умовах війни, коли злочини проти держави та домашнє насильство стали більш помітними проблемами. Законодавці наголошують, що такі зміни сприятимуть підвищенню рівня відповідальності та запобіганню ризикам для дітей, які залишилися без піклування.

  • Зеленський у новому інтерв’ю: Україна «недостатньо мобілізувала» після посилення закону про мобілізацію

    Зеленський у новому інтерв’ю: Україна «недостатньо мобілізувала» після посилення закону про мобілізацію

    Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю одному з українських телеканалів висловив занепокоєння щодо недостатньої мобілізації після недавнього посилення закону про мобілізацію. Він зазначив, що попри всі заходи, Україна ще не досягла бажаного рівня підготовленості, необхідного для забезпечення стабільної обороноздатності на фоні війни з Росією.

    «Ми справді мобілізували недостатньо людей після ухвалення закону… Норми закону про мобілізацію потрібно коригувати» , – сказав президент.

    Він спростував чутки, що Україна мобілізувала півмільйона людей після ухвалення закону. «Ніхто пів мільйона не мобілізував», – заявив Зеленський.

    У зв’язку з цим він заявив, що поповнення бригад відбувається повільно. «На сході стоять виснажені бригади, потрібна ротація. Хлопці втомлюються, йдуть. Маємо їх замінити свіжими збройними підрозділами», – повідомив Зеленський.

    Ситуацію на сході України він назвав «справді складною» і визнав, що «є повільне просування росіян з різних причин».

    Серед інших причин він назвав затримки з поставками зброї, за деякими видами озброєнь затримка становить рік від обіцяного.

  • Новий закон: українські банки будуть передавати Нацполіції інформацію про рахунки підозрюваних

    Новий закон: українські банки будуть передавати Нацполіції інформацію про рахунки підозрюваних

    Президент України Володимир Зеленський підписав новий закон, який надає правоохоронним органам розширені повноваження щодо доступу до банківської інформації громадян та компаній.

    Відтепер Національна поліція має право отримувати від усіх банків дані про рахунки та фінансові операції підозрюваних у разі розслідування кримінальних злочинів. Закон викликав активне обговорення у суспільстві, після чого він порушує питання конфіденційності особистих даних і водночас є числом кроків у боротьбі зі злочинністю та фінансовими правопорушеннями.

    Українські банки і небанківські фінустанови (насамперед платіжні організації) почнуть ділитися клієнтською інформацією з Національною поліцією. Сьогодні, 6 листопада, президент підписав законопроєкт №11043, ухвалений на початку жовтня Верховною Радою – «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг».

    Документ посилює вимоги і штрафи до фінансистів, розширює повноваження Нацбанку, а головне – зобов’язує платіжні організації надавати потрібні поліції дані на письмову вимогу правоохоронців.

    Це не автоматична передача фінансової інформації про все і про всіх. Йдеться про відповіді на конкретні запити Нацполіції у відкритих кримінальних справах за наявності ознак кримінального злочину. У законі перераховано види кримінальних статей, за яких розкриватимуть дані.

    «Інформацію про заходи реагування постачальника платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту про здійснену платіжну операцію користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 362-363 Кримінального кодексу України», – буквально йдеться в документі.

    Перераховані статті КК стосуються грошових крадіжок/заволодіння коштів обманом (ст. 185, 192), шахрайства (ст. 190), незаконних переказів/дій з рахунком (ст. 200) і злому інформаційних мереж банків та інших платіжних організацій (ст. 361, 362, 363).

    Очікується, що отримана інформація допоможе поліцейським, насамперед підрозділу Кіберполіції, боротися з шахрайством. Від зломів систем даних і карткових рахунків до обману українців, у яких пропадають гроші через шахраїв.

    З цією метою правоохоронці зможуть отримувати у фінустанов не тільки відомості про їхніх клієнтів, які беруть участь у злочині – жертв, підозрюваних: ПІБ, номер картки/рахунку, вид операції. Але також дані про їхню геолокацію, щоб з’ясувати їхнє територіальне розташування. Повний список даних, які будуть розкриватися широкий:

    – ПІБ, назва юридичної особи, задіяних в операції.

    – Ідентифікаційний код (або ЄДРПОУ) учасників усіх підозрюваних.

    – IP-адреса учасників.

    – Дані геолокації.

    – Фактична адреса пристрою, що використовувався для здійснення операції.

    – Дані про застосунок, у якому було здійснено платіж.

    – Адреса каси, де було здійснено платіж.

    – Дані про постачальника платіжних послуг – банк, небанківська організації та інші учасники.

    – Ідентифікатор платіжного пристрою.

    – Унікальний ідентифікатор платника і номер електронного рахунку платника.

    Щоб швидко встановити всіх підозрюваних/постраждалих у розкраданні коштів, учасників платіжної операції.

    Нагадаємо, що багато банків ще до повномасштабної війни зробили обов’язковою функцією відстеження геолокації своїх клієнтів. Без увімкнення функції геолокації людям не дають здійснювати операції через мобільні додатки. Завдяки чому фінансисти можуть відстежувати пересування користувачів.

  • Новий закон передбачає відповідальність за зберігання дров без документів

    Новий закон передбачає відповідальність за зберігання дров без документів

    10 жовтня 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон, який передбачає відповідальність за зберігання та використання дрів без документів про їхнє походження. Якщо закон підпише президент, ця нова норма може суттєво вплинути на побутові практики українців, особливо в сільській місцевості, де дрова є основним джерелом тепла.

    Адвокат Олексій Кінебас у коментарі «Суспільному» розповів, що якщо закон набуде чинності, правопорушниками можуть стати всі жителі сіл у Чернігівській області.

    Він заявив, що комусь загрожує штраф, а комусь і кримінальна відповідальність.

    «Внесено нову статтю до Кримінального кодексу та Адміністративного кодексу – незаконне зберігання деревини. Тепер може бути або адміністративна, або кримінальна відповідальність просто за зберігання, перевезення або збут. Наприклад, дві людини, подружжя, зберігають дрова на суму понад 30 000 гривень, не мають документів, де вони ці дрова купили. Кримінальна відповідальність передбачена від п’яти до семи років», – розповів адвокат.

    Якщо шкоду через незаконну вирубку або пошкодження дерев і чагарників буде кваліфіковано як істотну, пояснює адвокат, за це загрожує від 34 000 гривень штрафу, аж до п’яти років позбавлення волі. Усе залежить від вартості пошкодженої деревини та обставин.

    Якщо знищення дерев і чагарників кваліфікують як таке, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану, покарання прописано суворіше, пояснив Кінебас.