Khreshchatyknews.com

Позначка: забудовники

  • Сім років не платили за 176 гектарів: столичний забудовник повернув Києву понад 132 млн грн

    Сім років не платили за 176 гектарів: столичний забудовник повернув Києву понад 132 млн грн

    Один зі столичних забудовників сплатив до бюджету понад 132 млн грн земельного податку, який, за даними слідства, не перераховував упродовж семи років. Йдеться про користування одразу 176 гектарами комунальної землі, відведеної під будівництво житлового комплексу в Києві. Трьом керівникам товариства повідомили про підозру, однак після повного погашення боргу прокуратура попросила суд звільнити їх від кримінальної відповідальності.

    Про це повідомили Офіс генерального прокурора та Київська міська прокуратура.

    За матеріалами слідства, будівельна компанія не виконувала податкові зобов’язання у період із 2017 до 2024 року. За цей час за користування 176 га столичної землі накопичилася заборгованість у розмірі понад 132 млн грн.

    Земельні ділянки перебувають у комунальній власності та були виділені для реалізації масштабного житлового проєкту.

    Сім років без земельного податку

    Як встановили правоохоронці, товариство мало сплачувати земельний податок за користування землею, однак необхідні платежі до місцевого бюджету не надходили.

    Сума боргу поступово зростала й у підсумку перевищила 132 млн грн.

    Розслідування проводили детективи Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури.

    У межах кримінального провадження підозри отримали троє керівників товариства. Їхні дії кваліфікували за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

    Закон передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від податків, якщо такі дії призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у встановлених законом розмірах.

    У цьому випадку йдеться про одну з найбільших сум земельного податкового боргу, про повернення якої столична прокуратура повідомляла останнім часом.

    Понад 132 млн грн повернули ще до суду

    Під час досудового розслідування ситуація суттєво змінилася.

    За даними прокуратури, троє підозрюваних визнали свою провину, а товариство повністю погасило накопичену податкову заборгованість.

    До бюджету перерахували понад 132 млн грн.

    Таким чином, кошти вдалося повернути ще до початку розгляду справи по суті в суді.

    Після повного відшкодування несплачених податків прокуратура скерувала матеріали кримінального провадження до суду разом із клопотанням про звільнення трьох керівників товариства від кримінальної відповідальності.

    Такий механізм передбачений законодавством для податкових правопорушень за певних умов: якщо особа до притягнення до кримінальної відповідальності повністю сплачує податки, збори та відшкодовує шкоду, завдану державі несвоєчасною сплатою.

    Остаточне рішення щодо звільнення підозрюваних має ухвалити суд.

    Назву забудовника правоохоронці не розкрили

    Водночас офіційні повідомлення містять важливу деталь: ані прокуратура, ані Офіс генерального прокурора не називають компанію-забудовника.

    Так само не оприлюднюються імена трьох її керівників, які отримали підозри.

    Однак до повідомлення Офіс генпрокурора додав фотографію території біля київських озер Тягле та Небреж. На це звернуло увагу агентство «Інтерфакс-Україна».

    Територія площею близько 176 га між озерами Тягле, Небреж та Мартишів у Дарницькому районі багато років перебуває у центрі суперечок навколо масштабної житлової забудови.

    У 2005 році Київрада погодила передачу ТОВ «Контактбудсервіс» п’яти земельних ділянок у житловому масиві Осокорки-Центральні загальною площею близько 176 га. На цій території планувався комплекс «Патріотика на озерах».

    Після банкрутства банку «Аркада» питання добудови його житлових проєктів перейшло до нового етапу, а на частині території згодом почали реалізовувати ЖК H2O. У січні 2025 року Stolitsa Group оголосила про продаж квартир у цьому комплексі.

    Водночас офіційного підтвердження від прокуратури, що нинішнє кримінальне провадження стосується саме Stolitsa Group або ЖК H2O, немає. Тому називати конкретного девелопера фігурантом справи без рішення правоохоронців було б некоректно.

    Що відомо про 176 гектарів на Осокорках

    Історія ділянки на Осокорках триває понад два десятиліття.

    У 2005 році Київська міська рада передала п’ять ділянок загальною площею близько 176 га в оренду на 15 років для забудови об’єктами житлового та соціально-побутового призначення.

    Згодом територію почали пов’язувати із масштабним проєктом «Патріотика на озерах» банку «Аркада».

    Проєкт передбачав будівництво десятків багатоповерхових житлових будинків. Водночас частина місцевих мешканців та екологічних активістів виступає за збереження зеленої території та створення «Екопарку Осокорки».

    Після проблем та банкрутства банку «Аркада» у 2020 році добудова його житлових комплексів стала окремою проблемою для тисяч інвесторів.

    Згодом Stolitsa Group погодилася долучитися до завершення будівництва частини об’єктів «Аркади». На території колишньої «Патріотики на озерах» з’явився новий проєкт H2O.

    Саме збіг площі — 176 га — та фотографії озер Тягле і Небреж у повідомленні Офісу генпрокурора дозволив профільним медіа припустити зв’язок нинішньої податкової справи із цією територією. Але поки це залишається висновком медіа, а не офіційно встановленим фактом.

    Для бюджету Києва 132 млн грн — значна сума

    Масштаб повернутого боргу можна оцінити у порівнянні із загальними надходженнями земельних платежів у столиці.

    За даними, які наводять київські медіа, протягом січня-липня 2026 року платники податків перерахували до бюджету Києва близько 3,439 млрд грн земельного податку та орендної плати. Це приблизно на 257 млн грн більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

    Таким чином, лише один погашений борг забудовника у 132 млн грн дорівнює приблизно половині всього річного приросту відповідних надходжень, зафіксованого за перші сім місяців року.

    Земельний податок належить до місцевих податків і є одним із джерел наповнення бюджетів громад.

    Для Києва це кошти, які можуть бути спрямовані на транспорт, житлово-комунальне господарство, освіту, соціальну сферу, відновлення міської інфраструктури та інші потреби столиці.

    Чому фігурантів можуть не покарати кримінально

    На перший погляд ситуація може виглядати парадоксально: компанія сім років не сплачувала понад 132 млн грн податків, керівники отримали підозри, але прокуратура сама просить звільнити їх від кримінальної відповідальності.

    Однак це пов’язано з особливостями податкового кримінального законодавства.

    Для держави у таких провадженнях одним із ключових завдань є фактичне повернення грошей до бюджету.

    Якщо заборгованість та пов’язані з нею платежі погашені у передбачений законодавством строк, закон допускає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності.

    Саме такий сценарій зараз і реалізується у справі столичного забудовника.

    Компанія перерахувала всю суму боргу, а невиконаних податкових зобов’язань, за інформацією прокуратури, більше немає.

    Тепер слово за судом.

    Якщо клопотання прокуратури задовольнять, троє керівників товариства не нестимуть кримінальної відповідальності у цій справі, однак головний фінансовий результат розслідування вже досягнуто — понад 132 млн грн повернули до бюджету.

  • Квартири продавали двічі: у Києві викрили аферу на 175 млн грн, ЗМІ назвали відомого забудовника

    Квартири продавали двічі: у Києві викрили аферу на 175 млн грн, ЗМІ назвали відомого забудовника

    У Києві правоохоронці розслідують масштабну справу про ймовірне шахрайство з нерухомістю у житловому комплексі на Печерську. За версією слідства, учасники схеми повторно продавали квартири, майнові права на які вже належали державному банку та приватним інвесторам. Загальна сума встановлених збитків перевищує 175 млн гривень, а йдеться щонайменше про 58 квартир.

    Про нові подробиці справи 14 серпня повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його інформацією, підозри отримали дев’ять осіб — ймовірний організатор та ще вісім учасників схеми. Слідство вважає організатором колишнього депутата Дніпровської міської ради, який свого часу отримав корпоративні права групи компаній, пов’язаних із кількома недобудованими об’єктами у центрі Києва.

    Імені підозрюваного в офіційному повідомленні правоохоронців не називали. Водночас українські ЗМІ повідомили, що йдеться про бізнесмена та колишнього депутата Дніпровської міськради Олександра Турчина. Цю інформацію варто відокремлювати від офіційної позиції слідства: остаточно винуватість будь-якої особи може встановити лише суд.

    Дані з відкритих джерел підтверджують політичний та будівельний бекграунд Олександра Турчина. Рух ЧЕСНО вказує, що він був депутатом Дніпровської міської ради кількох скликань: уперше обрався ще 2002 року, згодом представляв «Нашу Україну», Партію регіонів та «Опозиційний блок». На виборах 2020 року він балотувався знову, але депутатом не став.

    У центрі справи — квартири у ЖК Delmar

    За даними «Економічної правди» та інших українських медіа, справа стосується житлового комплексу Delmar на Печерську. Відкриті каталоги нерухомості вказують адресу комплексу — вулиця Андрія Верхогляда, 4б, колишня вулиця Михайла Драгомирова. ЖК належить до преміального сегмента, складається з двох секцій і налічує понад 400 квартир. ЛУН наразі вказує для комплексу 32 поверхи та 426 квартир.

    Історія самого будинку почалася задовго до нинішнього кримінального провадження. У старіших матеріалах про будівництво зазначалося, що первинний проєкт змінювався: свого часу йшлося про 22 поверхи, пізніше — про 27, а після зміни концепції висотність збільшилася до 32 поверхів.

    Саме зміна параметрів об’єкта тепер фігурує і в описі ймовірної шахрайської схеми. За версією слідства, після отримання контролю над компаніями, пов’язаними з недобудовами, учасники схеми почали розпоряджатися квартирами, хоча права на значну частину житла вже належали іншим особам.

    Найбільший епізод стосується 50 квартир. Майнові права на них, як стверджують правоохоронці, на підставі судового рішення належали одному з державних банків. Однак квартири нібито повторно відчужили на користь інших покупців.

    Для цього, за матеріалами слідства, могли змінювати технічні характеристики приміщень, використовувати документи з неправдивими відомостями та проводити нову реєстрацію майнових прав. Збитки лише державному банку оцінюють у понад 164 млн гривень.

    Ще вісім квартир, за версією правоохоронців, раніше придбали фізичні особи. Попри це, житло нібито повторно продали іншим людям. Таким чином, у справі наразі фігурують щонайменше 58 об’єктів нерухомості.

    При цьому правоохоронці не виключають, що встановлена кількість квартир — не остаточна. Слідство продовжує перевіряти можливі інші епізоди подвійних продажів і встановлювати повне коло потерпілих.

    Навіщо могли змінювати характеристики квартир

    Одна з найцікавіших деталей справи стосується маніпуляцій із самим об’єктом нерухомості. За даними прокуратури, для ускладнення ідентифікації квартир могли змінювати їхні технічні параметри та використовувати підроблені документи.

    Окремо повідомляється про зміну юридичної адреси житлового комплексу. У відкритих джерелах справді зустрічаються різні варіанти адреси Delmar — зокрема Верхогляда, 4б та 14а. На різних майданчиках нерухомості відрізняються навіть дані щодо поверховості будинку: частина каталогів вказує 30 поверхів, інші — 32.

    Сам факт таких розбіжностей не доводить кримінальної схеми, однак демонструє, наскільки складною може бути історія документації цього об’єкта.

    ЖК при цьому давно введений в експлуатацію. За даними ЛУН, будівництво завершили та будинок ввели в експлуатацію у другому кварталі 2019 року. Комплекс має підземний паркінг приблизно на 300 автомобілів і розташований у престижній частині Печерського району.

    Хто такий Олександр Турчин

    Олександр Турчин має багаторічний досвід у будівельній сфері. За даними ЧЕСНО, він здобув освіту у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури за спеціальністю «Теплогазопостачання і вентиляція».

    Відкриті реєстрові дані також пов’язують його з низкою юридичних осіб у будівельній та суміжних сферах. Зокрема, у реєстрах він фігурує серед керівників або власників компаній та громадських організацій, пов’язаних із будівництвом.

    Окремо столичні медіа раніше писали про Турчина як засновника Dema Development. У портфелі компанії згадувалися проєкти у Києві та інших містах. У публікаціях також простежувалися зв’язки Турчина з юридичними особами, назви яких містили Delmar. Зокрема, повідомлялося, що у 2014–2015 роках він був заступником директора ТОВ «Дельмар Арена».

    Ці відомості самі по собі не свідчать про причетність до злочину, але пояснюють, чому саме його ім’я з’явилося в медійних публікаціях про нинішнє розслідування.

    Слідство перевіряє рух грошей

    Окремий напрям кримінального провадження стосується коштів, отриманих від операцій із квартирами. За версією правоохоронців, гроші могли переводити в готівку та проводити через підконтрольні підприємства, а згодом спрямовувати на придбання іншого майна та фінансування будівельних проєктів.

    Саме тому справа не обмежується лише ймовірним шахрайством із квартирами. Повідомлені фігурантам підозри стосуються також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, і використання підроблених документів.

    Правоохоронці тепер мають простежити весь ланцюг операцій — від первинних майнових прав на квартири до їх повторного оформлення, руху отриманих від покупців грошей та подальшого використання цих коштів.

    Паралельно слідство встановлює можливих нових потерпілих. Це особливо важливо у випадку подвійних продажів, адже в результаті на один і той самий об’єкт можуть претендувати одразу кілька сторін, кожна з яких має власний пакет документів.

    Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів підозрюваним. Остаточні висновки щодо їхньої вини може зробити лише суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили всі фігуранти відповідно до презумпції невинуватості вважаються невинуватими.

    Розслідування водночас може виявитися значно масштабнішим, ніж уже оголошені 58 квартир і понад 175 млн грн збитків. Правоохоронці продовжують перевіряти документацію, рух коштів та інформацію про можливі інші подвійні продажі.

  • У Раді готують масштабне оновлення програми єОселя

    У Раді готують масштабне оновлення програми єОселя

    Державну програму доступної іпотеки «єОселя» планують суттєво оновити вже у 2026 році. У Верховній Раді визнають, що попри ефективність інструменту, його потенціал використано не повністю, а сам механізм потребує модернізації.

    Про це повідомив голова підкомітету з питань захисту інвестицій в об’єкти будівництва Андрій Стріхарський. За його словами, нинішня модель програми має низку системних недоліків, які стримують її розвиток.

    Зокрема, йдеться про відсутність чітких правил взаємодії між забудовниками та банками, складні процедури акредитації, а також неоднорідність вимог до документів. Крім того, наразі не врегульовано механізм кредитування через девелоперські компанії.

    У парламенті вже працює спеціальна група, яка готує пакет змін. Основна увага приділяється спрощенню процедур, уніфікації документів та скороченню строків погодження. Окремим напрямом стане цифровізація процесів, що має зменшити бюрократичне навантаження на учасників програми.

    За словами Стріхарського, ключова мета оновлення — зробити іпотеку швидшою та доступнішою для громадян. Очікується, що після змін більше українців зможуть отримати житло без затримок і складних процедур.

    Оновлення програми також має позитивно вплинути на ринок нерухомості. В умовах війни «єОселя» залишається одним із небагатьох інструментів, що підтримують будівельну галузь і стимулюють інвестиції у житло.

    Станом на кінець березня 2026 року програмою вже скористалися понад 24 тисячі українських родин. Загальний обсяг інвестицій у житло перевищив 42,8 мільярда гривень.

    У парламенті наголошують, що подальший розвиток «єОселі» має стати одним із ключових факторів відновлення житлового сектору та підвищення доступності власного житла для громадян.

  • Детектива БЕБ на Київщині підозрюють у схемі з фіктивними підозрами забудовникам

    Детектива БЕБ на Київщині підозрюють у схемі з фіктивними підозрами забудовникам

    У той час як держава шукає ресурси для фінансування оборони, у Київській області, за інформацією джерел, могла працювати схема, яка перетворює кримінальні провадження на інструмент заробітку. У центрі цієї історії — територіальне управління Бюро економічної безпеки та один із його керівників.

    Про це пише тг-канал “Злий фіскал”.

    Йдеться про кримінальне провадження №72024111400000009, яке, за даними співрозмовників, використовувалося для тиску на забудовників Ірпеня. У фокусі опинилися житлові комплекси Green Life-3 та GL Club, пов’язані з компанією «ІРПІНЬ АЛЬЯНС БУД».

    За підрахунками аналітиків самого БЕБ, фігуранти могли завдати державі збитків на суму близько 57 мільйонів гривень — приблизно 48 мільйонів податків, недоплачених компанією та пов’язаними особами, і ще 9 мільйонів, які інкримінуються фізичній особі.

    Втім, як стверджують джерела, замість повноцінного розслідування справа могла бути використана як інструмент для домовленостей. У схемі, за цими даними, ключову роль відіграє заступник керівника відділу детективів ТУ БЕБ у Київській області Андрій Безушко.

    За описом співрозмовників, забудовникам нібито запропонували «вирішити питання» через підставну особу. Нею став Дмитро Вдовенко, який формально взяв на себе відповідальність за фінансові порушення, хоча до будівництва, за словами джерел, прямого відношення не мав.

    Для цього, як стверджується, були оформлені договори заднім числом, де Вдовенко фігурував як виконавець робіт. Після цього йому оголосили підозру, він визнав провину і сплатив до бюджету близько 6 мільйонів гривень.

    Таким чином, сума відшкодування склала лише близько 12% від попередньо встановлених збитків. Решта коштів, за інформацією джерел, так і не була повернута державі.

    Ця історія вкотре порушує питання про ефективність роботи правоохоронних органів у сфері економічних злочинів. Адже замість системного покарання та відшкодування втрат бюджету окремі справи можуть завершуватися мінімальними виплатами та формальним закриттям проваджень.

    Нагадаємо, раніше ми писали про колишнього співробітника БЕБ, який вимагав у бізнесмена 700 тисяч доларів за «вирішення питання» у податковій справі, але після затримання з готівкою отримав лише умовний термін.

  • Суд зупинив спробу поділу майна родини Чернишових на тлі кримінальної справи

    Суд зупинив спробу поділу майна родини Чернишових на тлі кримінальної справи

    Печерський районний суд Києва залишив без руху позов Світлани Чернишової про поділ спільного майна з її чоловіком — колишнім віцепрем’єр-міністром та ексміністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Йдеться про спробу юридично закріпити за собою значний масив активів у момент, коли сам Чернишов є ключовим фігурантом антикорупційних розслідувань.

    Згідно з матеріалами справи, Світлана Чернишова претендувала на елітну нерухомість у Києві, цінні папери на мільйони гривень, а також кошти, розміщені на двадцяти одному банківському рахунку. Окремий цинізм ситуації полягає в тому, що предметом поділу стали й гроші, вже вилучені детективами НАБУ, а також суми застав, внесені в межах кримінального провадження щодо Олексія Чернишова.

    Поки дружина намагається формалізувати контроль над активами, сам Олексій Чернишов залишається центральною фігурою у справі про масштабні зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій. Слідство вважає, що за його сприяння забудовникам держава втратила понад мільярд гривень. За версією правоохоронців, у межах земельної схеми посадовець отримував квартири за символічними цінами — від однієї до восьми тисяч гривень за квадратний метр.

    Прізвище Чернишова також фігурує у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими потоками навколо державних компаній, зокрема «Енергоатома», а також у матеріалах щодо так званої «пральні» для легалізації коштів, яку пов’язують із бізнес-оточенням Тімура Міндіча. Сам ексвіцепрем’єр публічно заперечує участь у корупційних схемах, однак розміри застав, які дозволяють йому уникати СІЗО, викликають серйозні запитання.

    Особливу увагу привертає історія саме із заставами. Останній транш у розмірі 51 мільйон гривень був внесений Андрієм Проциком та Іриною Федорович. До цього суд прийняв рекордну заставу у 120 мільйонів гривень, з яких 44 мільйони внесла Дарія Бедя — топменеджерка девелоперської групи DIM.

    Група DIM належить бізнесменам Олександру Насіковському та Максиму Кріппі. Останній на початку 2025 року інвестував у групу близько 100 мільйонів доларів, істотно посиливши її позиції на ринку. Саме ці обставини породжують підозри, що застави за Чернишова могли сплачуватися структурами будівельного бізнесу, інтереси яких він потенційно лобіював, перебуваючи на високих державних посадах.

    Попри це, НАБУ та САП досі не оприлюднили публічних результатів перевірки походження коштів, внесених як застава. Фактично це дозволяє фігуранту резонансної справи залишатися на волі за рахунок ресурсів можливих бенефіціарів його ж рішень.

    На цьому тлі спроба Світлани Чернишової терміново поділити майно виглядає не як побутовий сімейний спір, а як спроба убезпечити активи від потенційної конфіскації. Судова пауза у розгляді позову лише підсилює підозри щодо походження цих статків і страху родини перед реальними наслідками кримінального провадження.

  • Поліція як бізнес: що відбувається у відділенні Бучі під керівництвом Маланчука

    Поліція як бізнес: що відбувається у відділенні Бучі під керівництвом Маланчука

    Історія керівника поліції Бучі Андрія Маланчука стала показовою для розуміння того, як окремі підрозділи Національної поліції в Київській області фактично втрачають функцію правоохоронного органу та перетворюються на джерело системного незаконного заробітку. За інформацією джерел у правоохоронних органах, Маланчук є протеже голови обласного управління поліції Анатолія Щадила, що, за твердженням співрозмовників, і забезпечило йому призначення та подальше «імунітетне» перебування на посаді попри катастрофічні результати роботи.

    За рік керування бучанським підрозділом відділення опинилося у глибокій кадровій кризі. Дефіцит дільничних поліцейських, за оцінками, сягає близько 60 відсотків, слідчих — до 70 відсотків, оперативних співробітників — до 90 відсотків. Працівники масово звільняються або переводяться в інші регіони та служби. Причина, за словами як колишніх, так і чинних співробітників, полягає у стилі управління керівника, якого в підрозділі характеризують як людину, зосереджену виключно на особистій вигоді.

    На тлі розвалу структури, за даними джерел, у поліції Бучі вибудувано систему регулярних незаконних доходів. Покровительство наркоторгівлі, за оцінками, приносить близько 50 тисяч доларів США щомісяця. Аналогічні суми надходять від «кришування» проституції та салонів, а також від несанкціонованої торгівлі й тимчасових споруд. Окремим напрямком є стоянки, парковки та магазини без ліцензій на алкоголь і тютюн — цей сегмент, за словами джерел, може приносити до 100 тисяч доларів США на місяць.

    Найприбутковішою статтею доходів називають кримінальні провадження. «Вирішення питань» у справах, як стверджують співрозмовники, стартує від 10 тисяч доларів США і може доходити до 100 тисяч. У цю суму, за твердженням джерел, одразу закладена частка прокуратури. Окремо оцінюється зняття арештів з майна — від 5 до 20 тисяч доларів, організація обшуків — від 5 тисяч, негласні слідчі дії та фальсифікація матеріалів — від 10 тисяч доларів США. Затримання «за рапортом» коштує від 3 тисяч доларів.

    Ще одним напрямком, який згадують джерела, є так звана «бусифікація». За суму близько 3 тисяч доларів питання затриманої особи може бути вирішене через прямий дзвінок керівнику, після чого надходить вказівка про звільнення. Окрім цього, системним джерелом доходів називають невтручання в земельні та будівельні афери. За інформацією джерел, фіксовані платежі від забудовників можуть сягати до 100 тисяч доларів США за гарантії «тиші» з боку поліції.

    Фінансовий результат такої діяльності, якщо вірити даним з оточення, виглядає вражаюче. Андрію Маланчуку приписують володіння вісьмома квартирами, трьома автомобілями загальною вартістю майже мільйон доларів США, кількома банківськими рахунками із сумарними залишками близько 19 мільйонів гривень, а також значними обсягами готівки. Окремо згадуються 13 земельних ділянок, оформлених на підставних осіб.

    Навіть якщо частина цієї інформації потребує ретельної юридичної перевірки, сама структура описаних схем і репутація, що сформувалася навколо керівника поліції Бучі, свідчать про глибоку системну проблему. Йдеться не про одиничний збій, а про модель, за якої правоохоронний орган фактично перетворюється на ринок платних послуг. Поки подібні практики залишаються під негласним захистом обласного керівництва, говорити про відновлення довіри до поліції в Київській області не доводиться.

  • Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Novus виграв суд проти Київміськбуду на півтора мільйона доларів

    Господарський суд міста Києва задовольнив позов ТОВ «Новус Україна» до ПрАТ ХК «Київміськбуд» та зобов’язав комунального забудовника сплатити 1 мільйон 550 тисяч 828 доларів США 80 центів. Відповідне рішення ухвалила суддя Марина Литвинова 22 грудня 2025 року.

    Як випливає з рішення суду, між компаніями 1 лютого 2019 року був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №20350/РН-Н. Згідно з угодою, «Київміськбуд» зобов’язувався у визначені строки завершити будівництво об’єкта та передати майнові права замовнику — ТОВ «Новус Україна».

    Втім, як встановив суд, комунальна компанія свої зобов’язання вчасно не виконала і не передала майнові права покупцю. Це стало підставою для звернення «Новус Україна» до суду з вимогою стягнути з «Київміськбуду» сплачені кошти.

    Суд погодився з аргументами позивача та визнав вимоги обґрунтованими, ухваливши рішення про повне задоволення позову.

    Варто зазначити, що «Київміськбуд» у період з лютого 2024 року по травень 2025 року очолював Василь Олійник, якого на ринку пов’язують із бізнес-орбітою девелоперки Владислави Молчанової. Раніше він керував компаніями «Моноліт стройсервіс» та «Спецстрой-моноліт», які будували житлові масиви, де девелопером виступала Stolitsa Group.

    Саме до орбіти цієї девелоперської групи, за даними журналістських розслідувань, також відносять компанію «Новус Україна», що посилює суспільний інтерес до цього судового рішення.

  • НАБУ і САП передають до суду справу ексвіцепрем’єра та його оточення

    НАБУ і САП передають до суду справу ексвіцепрем’єра та його оточення

    НАБУ та САП завершили досудове розслідування у масштабній корупційній справі щодо колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова та ще п’ятьох фігурантів. Йдеться про схеми із незаконним відчуженням земельних ділянок у Києві, заниженням вартості нерухомості та отриманням хабарів на десятки мільйонів гривень.

    Про завершення слідства повідомило Національне антикорупційне бюро. Імена підозрюваних офіційно не оприлюднювалися, однак обставини справи вказують, що одним із ключових фігурантів є саме Олексій Чернишов, який раніше очолював Міністерство розвитку громад та територій, а згодом обіймав посаду віцепрем’єр-міністра з питань національної єдності.

    За версією слідства, один із київських забудовників намагався незаконно отримати земельну ділянку під житлову забудову. Для реалізації цього плану він звернувся до керівництва Мінрегіону. У схемі, за даними НАБУ, брали участь міністр, державний секретар, радник та директорка державного підприємства, через яке землю передали підконтрольному забудовнику.

    Надалі державне підприємство уклало інвестиційні договори з «потрібною» будівельною компанією. Умови передбачали передачу державі частини квартир залежно від вартості землі. Водночас землю та об’єкти нерухомості оцінили майже у п’ять разів дешевше за ринкову ціну. Через це держава могла втратити активи на понад 1 мільярд гривень.

    Слідство встановило, що винагородою за сприяння стали значні знижки на квартири у вже збудованих житлових комплексах. Квадратний метр для учасників схеми коштував від 1 до 8 тисяч гривень за ринкової ціни близько 30 тисяч гривень. Загальна сума неправомірної вигоди, яку отримав міністр, перевищила 14,5 мільйона гривень.

    Реалізувати схему до кінця не вдалося: НАБУ і САП домоглися арешту земельної ділянки, а також накладення арешту на більшість квартир, отриманих за заниженою ціною.

    Окрім земельної справи, Олексій Чернишов фігурує ще у кількох кримінальних провадженнях. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем, отриманні хабарів, будівництві маєтків у Козині на десятки мільйонів гривень, а також у корупційних схемах, пов’язаних з «Енергоатомом».

    Окремий епізод стосується масштабної корупційної схеми в енергетиці, відомої як справа «шлагбаум». У листопаді НАБУ оприлюднило серію аудіозаписів, з яких випливає, що контрагентів «Енергоатому» змушували платити 10–15% «відкату» за розблокування платежів або збереження статусу постачальника. За даними слідства, через пов’язаний офіс було легалізовано близько 100 мільйонів доларів.

    У межах операції «Мідас» затримали п’ятьох осіб, ще сімом оголосили підозри. Серед них — бізнесмен Тимур Міндіч, якого слідство вважає організатором схеми, а також колишні та чинні посадовці «Енергоатому» і учасники бек-офісу з легалізації коштів. Частину фігурантів узяли під варту, щодо інших внесли застави на десятки мільйонів гривень. Міндіча та Олександра Цукермана оголосили в розшук, а ВАКС заочно обрав Міндічу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    На оприлюднених записах також фігурують тодішній міністр енергетики Герман Галущенко та нинішня очільниця Міненерго Світлана Гринчук. Обидва міністри подали у відставку, а президент Володимир Зеленський вивів їх зі складу РНБО. Після цього влада оголосила про аудит найбільших державних компаній та перезавантаження управління енергетичним сектором.

  • Прокурорка Вінниці придбала квартиру на 15–30 % дешевше за ринок

    Прокурорка Вінниці придбала квартиру на 15–30 % дешевше за ринок

    Прокурорка відділу земельних відносин Вінницької обласної прокуратури Лариса Моніч задекларувала суттєві зміни у майновому стані. 2 грудня вона придбала квартиру у Вінниці площею 54,7 м² за 2,22 млн гривень, що викликало підозри щодо вигідності угоди.

    Ціна за квадратний метр у цій угоді становить приблизно 970 доларів. Для порівняння, середня ціна нового житла у Вінниці наприкінці 2025 року коливається в межах 45–55 тис. грн/м², у популярних житлових комплексах — 60–80 тис. грн/м², а у преміумсегменті — до 100–110 тис. грн/м². Таким чином, квартира прокурорки обійшлася на 15–30 % дешевше від ринкової вартості.

    Продавцем виступив Концерн «Поділля» (ЄДРПОУ 33126939), один із найбільших забудовників Вінниці, земельні питання якого регулярно потрапляють до відділу Лариси Моніч.

    Згідно з декларацією, 24 листопада прокурорка внесла перший платіж у розмірі 962 тис. грн, а 2 грудня оформила кредит і доплатила 1,3 млн грн. Офіційно угода задекларована, податки сплачені.

    Факт придбання квартири за ціною, що значно нижча за ринкову, викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів, адже прокурорка відповідає за земельні справи місцевих забудовників.

  • Прокурор САП заявив про ймовірний вплив Владислави Молчанової на медіа у справі щодо обрання запобіжного заходу

    Прокурор САП заявив про ймовірний вплив Владислави Молчанової на медіа у справі щодо обрання запобіжного заходу

    Під час судового засідання щодо обрання запобіжного заходу для забудовниці Владислави Молчанової та її бізнес-партнерки, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури навів низку фактів, які, на його думку, свідчать про ризик можливого впливу підозрюваних на медійний простір і, відповідно, на перебіг кримінального провадження.

    За словами прокурора, у матеріалах слідства містяться приватні листування, де Молчанова нібито обговорювала публікації на сайті “Апостроф.Медіа” та давала згоду на їх вихід. Також було згадано інший діалог, у якому фігурував документ, що, ймовірно, стосувався угоди із зазначеним медіа. Ці дані прокурор навів як аргумент у підтвердження ризику потенційного впливу підозрюваної на громадську думку через медійні ресурси.

    САП вважає, що така можливість створює додаткові загрози для об’єктивності розслідування, оскільки медійний вплив може використовуватися для формування суспільного ставлення до справи або тиску на учасників процесу.

    Додатковим інформаційним аспектом стали дані аналітичної системи YouControl. Згідно з ними, ТОВ “Апостроф Медіа” має зв’язок із фінансово-промисловою групою “Група родини Владислави Молчанової”. Зокрема, з початку травня 2024 року одним із кінцевих бенефіціарів видання став син бізнесвумен — Іван Молчанов, який отримав 23% статутного капіталу компанії.

    Прокурор наголосив, що наведені обставини не є звинуваченням щодо редакційної політики медіа, але вони важливі для оцінки ризиків під час обрання запобіжного заходу. Суд має вирішити, чи можуть ці фактори вплинути на хід розслідування та на можливість стороннього впливу з боку фігурантів справи.