Khreshchatyknews.com

Позначка: YouTube

  • Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Європейська комісія 17 вересня представила масштабний законодавчий проєкт EU KIDS Act, який має суттєво змінити правила доступу дітей до соціальних мереж, відеоплатформ, онлайн-ігор та сервісів зі штучним інтелектом. Найпомітніша норма — діти до 13 років взагалі не повинні мати акаунтів у соціальних мережах, а самостійно створювати власний профіль у ЄС пропонують дозволяти лише з 15 років.

    Для підлітків від 13 до 15 років передбачений проміжний режим: батьки або опікуни зможуть створити для них спеціальний обмежений акаунт, контролювати контакти та встановлювати максимальний час використання сервісу — до однієї години на день.

    Водночас це ще не чинний закон. Пропозицію Єврокомісії мають розглянути Європейський парламент і Рада ЄС. Лише після переговорів між інституціями та остаточного схвалення нові правила зможуть стати обов’язковими на території Євросоюзу.

    До 13 років — без власного акаунта

    Єврокомісія пропонує побудувати систему поступового доступу дітей до цифрових сервісів залежно від віку.

    Для дітей молодше 13 років власні акаунти у соцмережах мають бути заборонені.

    При цьому ЄС не збирається повністю «відключати» дітей від інтернету. На спеціалізованих дитячих відеоплатформах батьки зможуть дозволяти дитині переглядати контент через власний батьківський акаунт.

    Але й тут діятимуть обмеження: персоналізована стрічка та пошук мають бути вимкнені, а тривалість користування батьки зможуть обмежити максимум однією годиною на добу.

    Тобто ідея Єврокомісії полягає не просто у формальній перевірці дати народження, а в тому, щоб принципово змінити спосіб взаємодії дітей із цифровими платформами.

    Для 13–14-річних — лише «мініакаунти»

    Діти від 13 років і до моменту досягнення 15-річчя зможуть користуватися соцмережами, але лише через спеціальний обмежений профіль.

    Такий акаунт має створювати та контролювати батько, мати або законний опікун.

    Функціональність буде урізаною: батьки контролюватимуть контакти, а щоденне користування конкретним сервісом не повинно перевищувати однієї години.

    А вже з 15 років підліток зможе самостійно відкрити власний акаунт.

    Однак це не означає, що після 15 років для платформ зникають обмеження. До 18-річчя користувача соцмережі та інші цифрові сервіси повинні працювати за принципом safe by design — безпечні за замовчуванням.

    Нескінченну стрічку для дітей хочуть прибрати

    EU KIDS Act спрямований не лише на вікові обмеження.

    Єврокомісія хоче заборонити або серйозно обмежити функції, які можуть навмисно утримувати дитину біля екрана.

    Серед них — нескінченний скролінг, нав’язливі push-сповіщення у години сну, механіки винагороди за постійне повернення до застосунку та алгоритми, що поступово затягують користувача у дедалі екстремальніший або потенційно шкідливий контент.

    Рекомендаційні алгоритми для неповнолітніх мають бути перероблені так, щоб дитина отримувала більше можливостей самостійно контролювати, який контент їй показують.

    Окремо пропонується заборонити неповнолітнім проводити прямі трансляції.

    Акаунти дітей зроблять приватними

    За задумом Єврокомісії, профіль неповнолітнього має бути приватним за замовчуванням.

    Платформи повинні максимально знизити ризик небажаних контактів із незнайомими людьми та дати дитині прості інструменти блокування і вимкнення контактів.

    Окремі обмеження стосуватимуться доступу сервісів до чутливих функцій пристрою.

    За моделлю, яку пропонує Комісія, геолокація та інші потенційно ризиковані функції для дитячих акаунтів мають бути максимально обмежені або вимкнені за замовчуванням.

    Під правила потраплять і ШІ-чатботи

    EU KIDS Act виходить далеко за межі Instagram, TikTok чи Facebook.

    Нові принципи «безпеки за замовчуванням» поширюватимуться також на онлайн-ігри, цифрові сервіси, AI-компаньйонів і чатботи.

    Особливу увагу ЄС приділяє так званим AI companions — системам, які імітують дружні або романтичні стосунки з користувачем.

    Єврокомісія побоюється, що діти можуть формувати емоційну залежність від таких систем.

    Тому чатботи в дитячих застосунках чи іграх не повинні автоматично активуватися, нав’язуватися дитині або спеціально підштовхувати її до тривалої взаємодії. Їх також має бути легко вимкнути.

    Вік користувача доведеться справді перевіряти

    Одне з головних питань — як заборона працюватиме на практиці, якщо дитина просто вкаже іншу дату народження.

    Єврокомісія прямо визнає: нинішня система, коли користувачу достатньо вписати потрібний рік народження, фактично не працює.

    Саме тому EU KIDS Act передбачає значно жорсткіший механізм age assurance — підтвердження віку.

    Платформи та магазини застосунків мають визначати, чи відповідає користувач віковим вимогам.

    При цьому ЄС заявляє, що перевірка повинна розкривати платформі лише необхідну інформацію про вік, а не повні паспортні чи інші персональні дані користувача.

    Тема такої верифікації в Європі готується вже давно.

    Раніше Nenka.info писала про новий європейський інструмент перевірки віку користувачів, який дозволяє підтверджувати досягнення певного віку без передачі платформі повного набору персональних даних. Його тестування починалося у Данії, Франції, Греції, Італії та Іспанії.

    Тепер така технологія може стати одним із ключових інструментів нової загальноєвропейської системи.

    Старі акаунти дітей теж перевірять

    Законопроєкт стосується не лише нових користувачів.

    Єврокомісія пропонує після початку дії правил дати платформам шість місяців, щоб перевірити вік власників уже існуючих акаунтів.

    Якщо сервіс встановить, що користувачу менше 15 років, або не зможе достовірно визначити його вік, такий звичайний акаунт мають відключити або перевести у відповідний віковий режим.

    Для більшості дорослих користувачів, вік яких платформа вже може визначити з високою впевненістю, повторна перевірка, за задумом ЄК, може взагалі не знадобитися.

    Відповідати тепер мають самі технологічні компанії

    Одна з найважливіших концептуальних змін — перенесення тягаря доказування на платформи.

    Зараз батькам, регуляторам або дослідникам часто доводиться доводити, що певна функція шкодить дітям.

    EU KIDS Act передбачає протилежний підхід: технологічна компанія повинна ще до запуску нової функції перевірити її ризики для дітей і довести, що продукт є безпечним.

    Після запуску сервіс також має продовжувати моніторинг потенційної шкоди.

    За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, технології, якими сьогодні користуються діти, спочатку не створювалися з урахуванням їхнього добробуту, тому відповідальність не можна перекладати виключно на батьків.

    Компаніям можуть загрожувати величезні штрафи

    За даними Reuters, у разі ухвалення пропозиції порушення вимог може каратися штрафами до 6% глобального річного обороту компанії.

    Для корпорацій масштабу Meta, Google чи ByteDance це потенційно мільярди євро.

    Тому нове регулювання може змусити великі платформи суттєво перебудувати не лише систему перевірки віку, а й сам дизайн застосунків для неповнолітніх.

    Чому ЄС вирішив діяти зараз

    Єврокомісія посилається на дедалі більшу кількість досліджень і суспільне занепокоєння щодо кібербулінгу, залежного дизайну, шкідливого контенту, проблем зі сном, тривожності та психологічного здоров’я дітей.

    За даними спеціального Eurobarometer 2026 року, 92% європейців вважають посилення захисту дітей і молоді в інтернеті одним із важливих політичних пріоритетів.

    Перед підготовкою законопроєкту Єврокомісія також зібрала спеціальну групу більш ніж із 60 експертів — представників громадських організацій, молоді, батьків, педагогів, дитячих психіатрів, медиків, неврологів і технологічних фахівців.

    Австралія вже пішла ще далі

    Європа тут не перша.

    У грудні 2025 року Австралія запровадила загальнонаціональну заборону соцмереж для дітей до 16 років.

    Схожі кроки обговорюють або впроваджують інші країни.

    Nenka.info раніше писала про обмеження соцмереж для підлітків у Великій Британії, де влада також орієнтується на австралійський досвід та посилення вікової верифікації.

    А ЄС тепер намагається створити єдине правило для всіх 27 держав, щоб дитина не мала різного рівня захисту залежно від того, у якій країні вона перебуває.

    Є й критики

    Не всі підтримують запропонований підхід.

    Технологічна асоціація CCIA Europe вже попередила, що масова перевірка віку може створити нові ризики для приватності та кібербезпеки, якщо платформи почнуть збирати надмірну кількість інформації про користувачів.

    Саме тому одним із ключових питань під час подальших переговорів стане баланс між захистом дітей та правом усіх користувачів на приватність.

    Коли нові правила почнуть діяти

    Поки що конкретної дати немає.

    17 вересня Єврокомісія лише офіційно внесла законодавчу пропозицію. Це проєкт регламенту Європейського парламенту та Ради — COM(2026) 681.

    Тепер документ має пройти законодавчу процедуру в Європарламенті та Раді ЄС. Під час переговорів окремі норми — вікові межі, механізм перевірки віку, відповідальність компаній чи обмеження функцій — ще можуть змінитися.

    Тому твердження, що в ЄС «вже заборонили соцмережі дітям до 13 років», наразі було б передчасним.

    Точніше: Єврокомісія запропонувала таку заборону і винесла її на розгляд законодавців ЄС.

    Якщо EU KIDS Act ухвалять у близькому до нинішнього вигляді, це може стати одним із наймасштабніших у світі втручань державного регулятора в те, як соцмережі, відеосервіси, ігри та штучний інтелект взаємодіють із дітьми.

  • Екснардеп, блогер і критик влади: чому навколо санкцій проти Берези спалахнув скандал

    Екснардеп, блогер і критик влади: чому навколо санкцій проти Берези спалахнув скандал

    Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про нові персональні санкції, серед фігурантів яких опинився колишній народний депутат, блогер і ексречник “Правого сектору” Борислав Береза. Це рішення одразу стало однією з найгучніших політичних тем дня, адже Береза виявився єдиним громадянином України у списку, де більшість осіб пов’язують із російською пропагандою, підтримкою війни проти України або діяльністю в інтересах РФ. Відповідні укази №587/2026 та №588/2026 оприлюднені на сайті президента.

    За даними українських медіа, указ №588/2026 стосується 15 фізичних осіб: 14 громадян Росії та одного громадянина України — Борислава Берези. Загалом новий санкційний пакет охоплює постачальників обладнання для російського військово-промислового комплексу, російських пропагандистів і осіб, яких українська влада пов’язує з підтримкою агресивної політики Кремля.

    Офіційне формулювання щодо фігурантів санкційного списку стосується підтримки агресивної політики Росії проти України, поширення кремлівської пропаганди, перекручування фактів та незаконної діяльності на тимчасово окупованих територіях. Водночас у публічних повідомленнях не наведено детального персонального обґрунтування саме щодо Берези. Це й стало головною причиною суспільного резонансу: частина коментаторів вимагає пояснити, які саме дії екснардепа стали підставою для санкцій.

    Сам Береза вже відреагував на рішення РНБО і пов’язав його зі своєю критикою влади. Він заявив, що санкції проти нього є спробою “закрити рота” і обмежити поширення його дописів та відео серед української аудиторії. Екснардеп також нагадав, що ще у 2018 році Росія внесла його до власного санкційного списку. “Мати одночасні санкції від Путіна і Зеленського — це бінго”, — написав Береза, натякаючи, що вважає рішення політично вмотивованим.

    Санкції для Берези запроваджені на 10 років. За повідомленнями ЗМІ, вони передбачають блокування активів, обмеження торговельних операцій, заборону виведення капіталу за межі України, участі у приватизації, оренді державного майна та державних закупівлях. Також ідеться про безстрокове позбавлення державних нагород.

    Борислав Береза — помітна фігура української політики періоду після Революції гідності. Він народився у Києві в 1974 році. У 1990-х роках займався книговиданням і книжковою торгівлею, згодом працював у медіа, був телеведучим і радіоведучим. У 2014 році став одним із публічних облич “Правого сектору”, виконуючи функції речника організації.

    Того ж року Береза був обраний народним депутатом України VIII скликання як позафракційний парламентар. У Верховній Раді він працював до 2019 року. Також у 2015 році балотувався на посаду мера Києва, вийшов у другий тур виборів, але програв Віталію Кличку. Після завершення депутатської каденції Береза активно розвивав власні сторінки у соцмережах та YouTube-канал, де регулярно критикував президента Зеленського, Офіс президента та представників чинної влади.

    Останніми роками навколо Берези виникало кілька резонансних скандалів. Один із них стосувався так званої “угорської справи” Ощадбанку. Після затримання в Угорщині інкасаторських автомобілів державного банку, які перевозили готівку та банківські цінності, Береза публічно поширював твердження про нібито схему виведення капіталу. У травні 2026 року Комерційний суд Відня задовольнив заяву Ощадбанку про забезпечувальний захід і зобов’язав Березу видалити відповідні публікації та утриматися від поширення подібних тверджень. За порушення цієї заборони йому може загрожувати штраф до 100 тисяч євро за кожне порушення.

    Ще один резонансний епізод стався у 2022 році, коли в медіа повідомляли про вручення Березі повістки у Львівській області. За даними Zaxid.net, працівники ТЦК приходили до нього в приміщення жіночого монастиря УГКЦ у Трускавці, де, за поясненням самого Берези, перебувала його сім’я. Тоді екснардеп заявляв, що вже мав контракт із територіальною обороною, а ситуацію з повісткою називав політичним тиском.

    У 2024 році з’явилися повідомлення, що Береза виїхав з України через пункт пропуску “Старокозаче” на кордоні з Молдовою і нібито після цього не повертався. Про це писало видання “Закон і бізнес”, а згодом інформацію переказали кілька українських медіа. Сам Береза такі твердження заперечував, однак публічних доказів свого перебування в Україні, як зазначали ЗМІ, не надав. Цю інформацію слід розглядати саме як дані медіа, а не офіційне повідомлення державних органів.

    Окремо у біографії Берези згадують і давніші скандали, зокрема звинувачення щодо можливого підроблення диплома про вищу освіту. Ця тема активно обговорювалася під час його політичної кар’єри, однак у відкритих джерелах немає остаточного судового рішення, яке б ставило крапку в цій історії.

    Нинішні санкції проти Берези створили одразу кілька важливих питань. Перше — юридичне: чи може громадянин України ефективно оскаржити санкції РНБО у Верховному Суді, якщо вважає їх безпідставними. Друге — політичне: чи пояснить влада детально, які саме дії Берези стали підставою для включення до списку поруч із російськими пропагандистами. Третє — суспільне: чи не стане це рішення новим приводом для дискусій про межу між боротьбою з ворожими інформаційними впливами та тиском на критиків влади.

    Поки що офіційна позиція держави обмежується текстом указів і загальним описом санкційного пакета. Береза, зі свого боку, наполягає, що рішення є політичною помстою. Остаточну відповідь на питання, чи матиме ця історія судове продовження і чи будуть оприлюднені конкретні докази проти екснардепа, дадуть наступні тижні.

  • По всьому світу фіксують проблеми в роботі цифрових сервісів

    По всьому світу фіксують проблеми в роботі цифрових сервісів

    У роботі низки популярних цифрових сервісів по всьому світу зафіксовано масштабні перебої. Користувачі з різних країн повідомляють про проблеми з доступом до банківських застосунків, месенджерів, стримінгових платформ, хмарних сервісів та телекомунікаційних систем.

    Про це свідчать дані сервісу моніторингу Downdetector, який фіксує скарги користувачів на роботу онлайн-платформ у режимі реального часу.

    Згідно з повідомленнями користувачів, проблеми спостерігаються у роботі низки фінансових сервісів. Зокрема, скарги надходять на роботу Monobank, ПриватБанку та Ощадбанку. Частина клієнтів повідомляє про труднощі з входом до застосунків, проведенням платежів та отриманням інформації про рахунки.

    Крім банківського сектору, перебої торкнулися й телекомунікаційної сфери. Користувачі мобільних операторів “Київстар” та “Vodafone Україна” повідомляють про нестабільне з’єднання, проблеми з доступом до мобільного інтернету та окремих цифрових сервісів.

    Масштабні збої також фіксуються серед міжнародних технологічних платформ. Скарги надходять на роботу Google Cloud та Amazon Web Services — двох найбільших у світі постачальників хмарної інфраструктури. Саме ці платформи забезпечують функціонування великої кількості вебсайтів, мобільних застосунків та цифрових сервісів, тому перебої в їхній роботі можуть спричиняти ланцюговий ефект для багатьох інших систем.

    На тлі проблем із хмарною інфраструктурою користувачі також повідомляють про перебої в роботі YouTube, Netflix, Discord, Zoom, Reddit, соціальної мережі X та месенджера Viber. У багатьох випадках йдеться про труднощі з авторизацією, завантаженням контенту, обміном повідомленнями або підключенням до серверів.

    Проблеми зачепили й сервіси корпорації Microsoft. Користувачі повідомляють про нестабільну роботу Microsoft Azure — однієї з найбільших платформ хмарних обчислень у світі. Також надходять скарги щодо роботи супутникової системи Starlink.

    Масштабний збій вплинув і на ігрову індустрію. Про перебої повідомляють користувачі Steam, PlayStation Network та Roblox. Частина гравців скаржиться на неможливість підключитися до серверів, проблеми з авторизацією та роботою окремих онлайн-функцій.

    Не оминули труднощі й сферу штучного інтелекту. Повідомлення про перебої надходять від користувачів сервісів Claude та Cursor, які використовуються для роботи з генеративним штучним інтелектом та програмуванням.

    Наразі офіційні причини масштабних збоїв залишаються невідомими. Водночас експерти припускають, що джерело проблем може бути пов’язане з перебоями в роботі великих хмарних провайдерів або мережевої інфраструктури, від якої залежить значна кількість цифрових платформ по всьому світу.

    Компанії поступово аналізують ситуацію та працюють над відновленням стабільної роботи сервісів. Частина платформ уже повідомляє про поступове усунення проблем, однак користувачі продовжують фіксувати перебої в роботі окремих ресурсів.

    Нагадаємо, подібні масштабні інциденти вже траплялися раніше. Зокрема, у квітні користувачі в різних країнах повідомляли про перебої в роботі популярних систем штучного інтелекту, серед яких Gemini, Claude, Copilot та ChatGPT. Тоді причиною також стали технічні проблеми в інфраструктурі, що забезпечує роботу цифрових платформ.

  • Суд зменшив заставу ексведучому каналів Медведчука: Назаров вийшов на свободу під 4 мільйони

    Суд зменшив заставу ексведучому каналів Медведчука: Назаров вийшов на свободу під 4 мільйони

    Києво-Святошинський районний суд зменшив заставу колишньому ведучому підсанкційних телеканалів «Наш» і NewsOne Максу Назарову (справжнє ім’я — Назар Діордіца), якого обвинувачують у виправдовуванні російської агресії проти України. Суму застави скоротили з 8,5 мільйона до 4 мільйонів гривень.

    Про це повідомила Медійна ініціатива за права людини.

    Судове засідання відбулося 26 травня. Під час слухання прокурорка зачитала обвинувальний акт, який стосується шести відео, оприлюднених у 2023–2024 роках на ютуб-каналі Назарова «Да, это так». Йдеться про інтерв’ю з проросійськими коментаторами та так званими «політекспертами», серед яких Михайло Чаплига, Дмитро Корнійчук, Фікрет Шабанов та Костянтин Бондаренко.

    За даними слідства, у цих ефірах поширювалися наративи російської пропаганди. Висновок експерта Інституту імені Бокаріуса вказує, що в матеріалах містяться ознаки виправдовування збройної агресії РФ проти України. Зокрема, у відео стверджувалося, що війна нібито є результатом домовленостей між США та Росією, а також просувалися тези про те, що «Україна не перебуває у стані війни з РФ», оскільки формально не введено відповідний юридичний режим.

    Окремі фігуранти ефірів наразі перебувають за кордоном. Як зазначалося в суді, стаття 436-2 Кримінального кодексу України про виправдовування російської агресії не передбачає процедури заочного розслідування. Водночас один із гостей програми — Дмитро Корнійчук — був затриманий і наразі перебуває під особистим зобов’язанням.

    Сам Назаров своєї провини не визнає. Він заявляє, що справа має політичний характер, а також стверджує, що після початку кримінального переслідування правоохоронці фактично змусили його припинити журналістську діяльність.

    Захист Назарова просив змінити запобіжний захід із застави на особисте зобов’язання. Адвокат Максим Тхорівський наголосив, що його підзахисний не порушував умов запобіжного заходу та регулярно з’являвся на всі судові засідання й слідчі дії.

    Інший адвокат, Сергій Руденко, звернув увагу суду на те, що Корнійчук, якому інкримінують ту саму статтю, перебуває під м’якшим запобіжним заходом.

    «За нашим підзахисним не зафіксовано жодного неприбуття як на стадії досудового слідства, так і під час судового розгляду. Вважаємо, що відпала потреба у такому великому розмірі застави», — заявив Руденко.

    Прокурорка, своєю чергою, наполягала на продовженні обов’язків, покладених на Назарова, вважаючи, що саме застава гарантує його належну процесуальну поведінку.

    У результаті суд частково задовольнив клопотання сторони захисту та зменшив суму застави до 4 мільйонів гривень, залишивши чинними всі раніше визначені обмеження.

    Згідно з рішенням суду, Назаров зобов’язаний:

    — не залишати межі Києва та Київської області без дозволу суду;
    — прибувати за першою вимогою;
    — повідомляти про зміну місця проживання;
    — здати закордонний паспорт;
    — утримуватися від спілкування зі свідками у справі.

    Наступне засідання призначене на 19 червня.

    Нагадаємо, СБУ оголосила Назарову підозру ще 18 січня 2025 року. Через кілька днів Солом’янський районний суд Києва взяв його під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 12 мільйонів гривень. Пізніше суму застави зменшили до 8,5 мільйона.

    За версією слідства, після початку повномасштабного вторгнення Росії ексведучий телеканалів Медведчука створив власний ютуб-канал, де продовжив поширювати проросійські меседжі та запрошував гостей, частина яких нині перебуває в Росії.

    Правоохоронці вважають, що під час трансляцій виправдовувалися російські воєнні злочини та ракетні удари по цивільній інфраструктурі України.

    У квітні 2026 року Назаров вийшов із СІЗО після внесення застави у понад 8,4 мільйона гривень.

    Водночас його адвокати наполягають, що сам Назаров нібито не виправдовував агресію РФ особисто, а лише надавав платформу для інтерв’ю.

    Раніше ютуб-канал «Да это так» був заблокований на території України. У серпні 2024 року він припинив оновлюватися, однак сам Назаров згодом заявляв про намір запустити новий медійний проєкт.

  • СБУ оголосила нову підозру Мураєву

    СБУ оголосила нову підозру Мураєву

    Служба безпеки України заочно повідомила про нову підозру колишньому народному депутату та лідеру забороненої проросійської партії «Наші» Євген Мураєв. Українські правоохоронці заявляють, що зібрали додаткові докази його підривної діяльності та системного поширення російської пропаганди, спрямованої на виправдовування війни проти України.

    Про це повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора. За даними слідства, навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії Мураєв продовжив публічно транслювати тези Кремля, фактично заперечуючи російську агресію та намагаючись представити війну як «внутрішній конфлікт».

    Ключовим епізодом у новій справі стало інтерв’ю, оприлюднене у січні 2025 року на одному з YouTube-каналів. У ньому колишній депутат заявив, що його «батьківщина — СРСР», а війну Росії проти України назвав «громадянською війною». За словами Мураєва, нібито «воюють громадяни однієї країни», що повністю повторює один із головних російських пропагандистських наративів, який Кремль використовує ще з 2014 року для виправдання агресії проти України.

    Крім цього, під час інтерв’ю Мураєв намагався перекласти відповідальність за початок війни з Росії на Україну та її західних партнерів. Він заявляв, що Росію нібито «втягнули у війну», хоча міжнародно визнаним фактом є те, що саме Російська Федерація окупувала Крим у 2014 році, розпочала бойові дії на Донбасі, а 24 лютого 2022 року здійснила повномасштабне вторгнення на територію України.

    У СБУ зазначають, що аналогічні тези Мураєв систематично поширював і через власні інформаційні ресурси, зокрема Telegram-канал. У своїх дописах він звинувачував у війні «зовнішні сили», уникав будь-якого засудження дій Кремля та фактично просував російську інформаційну повістку.

    За даними правоохоронців, проведена експертиза підтвердила, що висловлювання екснардепа містять ознаки виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії Росії проти України.

    На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили Мураєву про підозру за частинами 1 та 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України. Йдеться про виправдовування, заперечення та визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, а також глорифікацію її учасників. Максимальне покарання за цими статтями передбачає до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що це вже не перше кримінальне провадження проти Мураєва. Правоохоронці нагадали, що він перебуває у розшуку за підозрою у державній зраді та розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.

    Ще восени 2022 року співробітники СБУ провели масштабні обшуки за місцями проживання та в офісах, пов’язаних із Мураєвим. Слідчі дії тоді проводилися в межах справи про державну зраду. За даними джерел українських медіа, політик залишив територію України у травні 2022 року — вже після початку повномасштабної війни.

    У липні 2023 року СБУ вже оголосила Мураєву заочну підозру у державній зраді. За версією слідства, він здійснював інформаційно-підривну діяльність на користь Росії та використовував власні медійні ресурси для поширення антиукраїнських меседжів.

    Ім’я Мураєва неодноразово фігурувало у міжнародних політичних скандалах. Ще на початку 2022 року британські спецслужби заявляли, що Кремль розглядав його як одного з потенційних кандидатів на роль маріонеткового керівника України у разі успішного захоплення Києва. Сам Мураєв тоді заперечував ці звинувачення.

    Після початку великої війни діяльність партії «Наші», яку очолював Мураєв, була заборонена в Україні разом із низкою інших політичних сил, які українська влада вважала проросійськими та такими, що становлять загрозу національній безпеці.

    Додатковий резонанс викликало інтерв’ю Мураєва у січні 2025 року, під час якого він повідомив, що працює у Китаї. При цьому точне місце його перебування офіційно не розкривається. Українські правоохоронці заявляють, що продовжують комплексні заходи для встановлення його місцеперебування та подальшого притягнення до кримінальної відповідальності.

  • Музика майбутнього: популярні українські пісні створює штучний інтелект

    Музика майбутнього: популярні українські пісні створює штучний інтелект

    Чи впевнені ви, що музика, яку слухаєте у навушниках, створена людиною, а не штучним інтелектом? У 2025 році це питання стало актуальнішим, ніж будь-коли: хіти, створені ШІ, вже не рідкість і часто займають місця у чартах, хоча слухачі цього не помічають.

    Дослідження показують, що 97% людей не можуть відрізнити музику, створену штучним інтелектом, від роботи живого артиста. Це викликає занепокоєння серед справжніх музикантів, адже штучні треки можуть підміняти живу творчість. Деякі артисти, як Пол Маккартні, виступають проти використання власних пісень для навчання ШІ, щоб потім генерувати нові композиції.

    В Україні прикладом популярного ШІ-хіта стала пісня “Туман танцює по землі повільно”, яка набрала понад 17 мільйонів переглядів на YouTube. Слухачі активно коментують і підтримують її, хоча її вокал повністю синтезований. Інший відомий ШІ-трек – “Ніч” від Amaya Roma – набрав 34 мільйони переглядів, і його походження викликає питання: пісня українською, але потенційно створена за участю росіян у Грузії.

    Деякі українські музиканти поєднують власну творчість і ШІ. Репер Marshroot (Михайло Творцов) для треку “Переболить” написав текст і аранжування, а вокал створив за допомогою ШІ через брак часу. За його словами, ШІ допомагає, але емоції і творчість залишаються його внеском.

    Популярність ШІ-треків пояснюють просто: вони підлаштовуються під середньостатистичні хіти, повторюють тренди і ритми, які вже подобаються слухачам. Як зазначає музичний оглядач Альберт Цукренко, це не створення нового жанру, а швидкий спосіб отримати популярний трек.

    Ознаки ШІ у музиці: надто ідеальна обробка голосу, плоский звук, дивні шлейфи та простріли, одноманітність тембру. Водночас живі виконавці додають “людський фактор” — імпровізацію, недосконалість і емоції, які не передасть алгоритм.

    Популярність ШІ не означає кінець справжньої музики. Артисти, як Jerry Heil, вбачають у цьому шанс на новий творчий початок. Гурти та продюсери вже експериментують із технологіями, додаючи інноваційні елементи до власних пісень, але концерти та живий контакт із публікою залишаються незамінними.

    ШІ у музиці пришвидшує процес виробництва, створює нові формати, але не замінює людську душу. Ті слухачі, які цінують емоції, історії і справжній голос артиста, завжди помітять різницю.

  • Суд у Чернігові відправив до в’язниці блогера, який погрожував військовим

    Суд у Чернігові відправив до в’язниці блогера, який погрожував військовим

    Новозаводський районний суд Чернігова визнав винним блогера, який підбурював до насильства проти представників Територіальних центрів комплектування та поширював антисемітські висловлювання.

    Як повідомляє «Судовий репортер», вирок було ухвалено 24 жовтня 2025 року.

    У липні 2023 року чоловік, який веде YouTube-канал під назвою «ЗвиЧАЙний хлопецЬ», опублікував відео з назвою «Против шаболд ТЦК. САМООБОРОНА. Молоток, камни, соль, перец, песок, лимонная кислота, бензин, арматура». У ролику він демонстрував знаряддя, якими радив «захищатися» від представників ТЦК, фактично закликаючи до застосування сили проти військових комісарів.

    Через два місяці блогер виклав інше відео під назвою «Самые жестокие ТЦКашники в Украине», у якому називав співробітників на ім’я, показував їхні обличчя та місце перебування, поширюючи відверто агресивні та небезпечні заклики.

    Крім того, на його каналі були знайдені відео з антисемітськими висловлюваннями. Під час судового розгляду обвинувачений намагався виправдатися, заявивши, що не має ненависті до єврейського народу і що публікації здійснював його модератор.

    За даними суду, чоловік є уродженцем Республіки Саха (РФ) і на момент затримання у квітні 2024 року вже перебував у розшуку за ухилення від мобілізації. У суді він відмовився визнавати себе громадянином України, стверджуючи, що «народився в СРСР» і не визнає легітимності українських військових структур.

    Психіатрична експертиза виявила у чоловіка емоційно нестійкий розлад особистості, але встановила, що він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

    Суд визнав блогера винним у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України та розпалюванні національної ворожнечі. Його засудили до п’яти років позбавлення волі.

  • СБУ повідомила заочну підозру львівському блогеру, який поширював проросійську пропаганду

    СБУ повідомила заочну підозру львівському блогеру, який поширював проросійську пропаганду

    Служба безпеки України повідомила заочну підозру 43-річному уродженцю Самбірщини, Володимиру Паньчаку-Шереметі, який, перебуваючи за кордоном, активно поширює проросійські наративи через YouTube та соціальні мережі. Підозрюваний позиціонує себе як «політичний експерт українського медіапростору».

    За даними слідства, з 2022 року він поширює тези кремлівської пропаганди, дискредитує українську владу та виправдовує збройну агресію Росії проти України. Зокрема, підозрюваний давав інтерв’ю білоруському каналу, де возвеличував радянський союз, засуджував Майдан та закликав до об’єднання українців, білорусів, молдован, грузинів та вірмен у «спільну цивілізацію».

    У відеоблогах Паньчак-Шеремета стверджував, що війна є «договірною» та спланованою владою, переконував, що «українських жінок та дітей депортують, а козаків утилізують промисловими масштабами». Він виправдовував дії Росії та запевняв, що «все буде добре у співіснуванні з росіянами».

    За даними прокуратури, блогер неодноразово проводив спільні ефіри з відомим львівським провокатором Остапом Стахівим. Слідчі СБУ повідомили йому заочну підозру за двома статтями ККУ – державна зрада та виправдовування агресії Росії (ч. 2 ст. 111; ч. 2 ст. 436-2).

    Оскільки підозрюваний перебуває за межами України, правоохоронці проводять комплекс заходів для притягнення його до відповідальності. За законом йому загрожує до 15 років ув’язнення або довічне позбавлення волі.