Позначка: Європарламент

  • Європа остерігається, що Росія може скористатися слабкістю НАТО у найближчі роки

    Європа остерігається, що Росія може скористатися слабкістю НАТО у найближчі роки

    У Європейському Союзі посилюються дискусії щодо можливого зростання ризиків з боку Росії у найближчі один-два роки. За оцінками частини європейських політиків і представників оборонних відомств, Кремль може сприймати цей період як потенційне «вікно можливостей» для перевірки міцності НАТО, поки США перебувають під керівництвом президента Дональда Трампа, а оборонні спроможності Європи ще не досягли повної готовності до самостійного стримування загроз. Про це повідомляє Politico із посиланням на європейських чиновників, а також матеріал Європейська правда.

    У центрі обговорень у Брюсселі та столицях країн ЄС перебуває питання, чи може Росія використати період внутрішніх трансформацій у трансатлантичних відносинах для обмеженого тестування єдності Альянсу. Йдеться не лише про класичний військовий сценарій, а й про можливі гібридні дії, які можуть бути розраховані на створення невизначеності в межах НАТО та перевірку готовності союзників застосовувати механізми колективної оборони, передбачені статтею 5 Північноатлантичного договору.

    Фінський депутат Європейського парламенту Міка Аалтола, якого цитують журналісти, заявив, що Європа може зіткнутися з потенційними загрозами значно швидше, ніж очікується офіційно. Він наголосив, що в умовах, коли трансатлантичні відносини перебувають під тиском, а Європейський Союз ще не завершив процес нарощування власної оборонної спроможності, навіть обмежені дії Росії можуть мати серйозний політичний ефект. За його словами, найнебезпечнішим сценарієм є не обов’язково масштабне вторгнення, а навмисні кроки, які створюють «сіру зону» відповідальності і змушують союзників довго погоджувати реакцію.

    У матеріалі підкреслюється, що попри такі оцінки, у більшості оборонних структур Європи зберігається обережний підхід до прогнозів. Представники НАТО та окремих держав-членів наголошують, що прямий військовий напад Росії на країну Альянсу залишається малоймовірним, зокрема через значне виснаження російських ресурсів унаслідок війни проти Україна. Водночас вони визнають, що ризики гібридних операцій, кібератак та локальних провокацій залишаються актуальними.

    Дискусія в Європі загострюється через різницю підходів між державами-членами. Країни Північної Європи та Балтії, включно з Фінляндією та Литвою, закликають до прискореного зміцнення оборонних можливостей, зокрема систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також до збільшення запасів озброєнь. Вони вважають, що час є критичним фактором, а будь-яке зволікання може підвищити вразливість регіону.

    Натомість частина інших країн ЄС і НАТО займає більш стриману позицію, наголошуючи, що надмірне нагнітання ситуації може бути контрпродуктивним і навіть зіграти на користь Кремля. На їхню думку, публічні заяви про неминучість конфлікту можуть створювати паніку та дестабілізувати суспільства, що є однією з цілей гібридного впливу.

    Окремим фактором у цих оцінках залишається політична ситуація у Сполучених Штатах. За даними Politico, в Європі уважно стежать за риторикою адміністрації Трампа щодо НАТО, оскільки неодноразові заяви про необхідність більшої самостійності Європи у сфері безпеки змінюють довгострокове планування Альянсу. На цьому тлі у Брюсселі обговорюють сценарії, за яких Європа повинна буде швидше взяти на себе основну відповідальність за власну оборону.

    Європейський Союз уже затвердив довгострокові плани підвищення оборонної готовності, згідно з якими блок має досягти здатності до надійного стримування потенційних супротивників до 2030 року. Проте чиновники визнають, що реальний ефект від зростання оборонних бюджетів, які суттєво збільшилися після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році, стане відчутним лише поступово.

    На тлі цих процесів у Європі триває внутрішня дискусія щодо того, як балансувати між стримуванням загроз і уникненням надмірної ескалації. Частина політиків вважає, що недооцінка ризиків є небезпечною, тоді як інші попереджають про необхідність зберігати холодну оцінку ситуації, щоб не сприяти підвищенню напруги.

    Попри різницю в підходах, у ЄС визнають, що безпекове середовище в Європі залишається нестабільним, а події найближчих років можуть стати визначальними для майбутнього всієї архітектури європейської та трансатлантичної безпеки.

  • «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    Депутат Європейського парламенту Міхаель Галер виступив із критикою перебігу справи Юлії Тимошенко, заявивши про можливі порушення принципів справедливого судочинства та змагальності сторін. За його словами, низка процесуальних дій викликає серйозні сумніви щодо неупередженості розслідування.

    Йдеться, зокрема, про обшуки у партійному офісі без ухвали слідчого судді, обмеження доступу захисту до ключових матеріалів справи та запровадження обмежень на міжнародну діяльність політикині. У Європарламенті наголошують, що такі дії можуть суперечити базовим стандартам кримінального процесу.

    Галер підкреслив, що команда захисту не має повноцінного доступу до основного доказу — оригінального аудіофайлу розмови, який є центральним елементом обвинувачення. На його думку, це порушує фундаментальний принцип рівності сторін у судовому процесі та унеможливлює проведення незалежної експертизи.

    Європейський політик закликав українські органи забезпечити відкритість розслідування та надати захисту доступ до всіх матеріалів, необхідних для повноцінного аналізу доказів. Він наголосив, що без цього складно говорити про дотримання міжнародних стандартів правосуддя.

    Окрему увагу Галер звернув на обмеження, пов’язані з міжнародною діяльністю Тимошенко. За його словами, заборона на закордонні відрядження може негативно вплинути на парламентську дипломатію, яка залишається важливим інструментом для України в умовах війни.

    У цьому контексті він закликав не перешкоджати політичному діалогу з міжнародними партнерами, підкресливши, що активна взаємодія з європейськими інституціями є критично важливою для підтримки України.

    Критика з боку Європарламенту не є поодинокою. Раніше Парламентська асамблея Ради Європи також висловлювала занепокоєння перебігом справи, вказуючи на можливі порушення принципу змагальності та недотримання практики Європейський суд з прав людини.

    У відповідних заявах наголошувалося на необхідності забезпечення чесного та прозорого розслідування, яке відповідатиме європейським стандартам. Зокрема, йшлося про важливість дотримання процесуальних гарантій та недопущення політизації правосуддя.

    Сам Галер є одним із ключових представників Європарламенту, який опікується питаннями України. Він виступає доповідачем щодо українського напрямку та бере участь у формуванні політики Європейського Союзу стосовно Києва. Його заяви традиційно розглядаються як сигнал про настрої в європейських політичних колах.

    На тлі цих подій очікується публікація чергової доповіді Європарламенту щодо України. У документі, ймовірно, буде дана оцінка не лише реформам, а й стану верховенства права та функціонування судової системи.

    Експерти зазначають, що подібні заяви можуть мати значення для подальших відносин України з Європейським Союзом. Питання правосуддя, прозорості та дотримання прав людини залишаються одними з ключових критеріїв у процесі євроінтеграції.

    Водночас у самій Україні справа Тимошенко продовжує викликати широкий суспільний резонанс. Дискусії точаться як навколо юридичних аспектів, так і щодо можливого політичного контексту розслідування.

    У підсумку критика з боку Європарламенту підкреслює важливість дотримання стандартів правосуддя навіть в умовах війни. Міжнародні партнери очікують від України не лише ефективного захисту, а й безумовного дотримання принципів верховенства права.

  • Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Європейська комісія ініціювала процедуру перегляду фінансування Венеційської бієнале та попередила про можливе замороження або повне скасування гранту обсягом 2 мільйони євро. Причиною такого кроку стало рішення організаторів допустити участь російського павільйону в цьогорічній мистецькій виставці. Про це повідомляє Euronews.

    За інформацією видання, 10 квітня президент Венеційської бієнале П’єтранджело Буттафуоко отримав офіційного листа від Виконавчого агентства Європейського Союзу з питань освіти та культури. У документі йдеться про запуск процедури перегляду фінансування у зв’язку з присутністю Росії на одному з найвідоміших культурних майданчиків світу.

    Європейська комісія надала організаторам 30 днів для надання пояснень і аргументації рішення щодо допуску російського павільйону. Після завершення цього терміну Брюссель оцінить отриману відповідь і ухвалить подальше рішення щодо збереження або припинення фінансування.

    Йдеться про грантову підтримку, яка, за даними Euronews, передбачена для Венеційської бієнале до 2028 року. У разі якщо пояснення організаторів не будуть визнані переконливими або позиція щодо участі Росії залишиться незмінною, фінансування може бути повністю зупинене.

    Питання участі Росії у бієнале викликало широку дискусію в європейських політичних колах. За даними ЗМІ, протягом останніх тижнів низка депутатів Європарламенту закликала Єврокомісію зайняти більш жорстку позицію та переглянути підтримку заходу у випадку збереження російської участі.

    У Брюсселі раніше також заявляли, що можливість позбавлення бієнале грантового фінансування розглядається як один із інструментів реагування на рішення щодо участі держави-агресора у міжнародному культурному проєкті.

    Окремо свою позицію висловили представники Європейської комісії, зокрема виконавча віцепрезидентка Хенна Вірккунен та комісар ЄС з питань культури Гленн Мікаллеф. У спільній заяві вони засудили рішення керівництва бієнале про допуск російського павільйону, яке було озвучене ще 10 березня.

    На тлі цього Україна закликала організаторів переглянути рішення, наголошуючи на неприпустимості участі держави, що веде повномасштабну війну, у провідних міжнародних культурних подіях. Подібні заклики також лунали з боку окремих країн Європейського Союзу.

    Водночас керівництво Венеційської бієнале наполягає, що рішення про допуск російського павільйону не порушує правил заходу. Організатори підкреслюють, що бієнале має залишатися «простором для діалогу, відкритості та художньої свободи», а культурні події повинні бути відокремлені від політичних процесів.

    Цьогорічна участь Росії стала першою на Венеційській бієнале з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У межах російської експозиції заплановані мистецькі проєкти за участі художників із різних країн, а сам павільйон позиціонується як міжнародний культурний майданчик поза політичними обмеженнями.

    Подальша доля фінансування Венеційської бієнале буде визначена після завершення 30-денного терміну, який Єврокомісія надала організаторам для офіційної відповіді та роз’яснень.

  • Депутатка Європарламенту заявила, що Польща повинна була отримати “гарантії повернення” допомоги Україні

    Депутатка Європарламенту заявила, що Польща повинна була отримати “гарантії повернення” допомоги Україні

    Депутатка Європарламенту від польської антиукраїнської партії “Конфедерація” Анна Брилка висловила думку про те, що допомога Україні має свою “вартість”. За її словами, Польща, яка активно підтримує Київ від початку повномасштабного вторгнення Росії, мала б отримати “гарантії повернення” наданої допомоги.

    В інтерв’ю виданню Onet Брилка зазначила, що підтримка України зі сторони Польщі та інших країн Європи коштує значних фінансових витрат, і тому Польща повинна була б отримати гарантії щодо того, як буде повернута її допомога. Її заява відображає загальну думку щодо необхідності забезпечення фінансових інтересів країн, які підтримують Україну.

    Окрім того, Брилка звернула увагу на те, що дії президента США Дональда Трампа також обумовлені бажанням отримати компенсацію за надану допомогу. Вона зазначила, що в обмін на забезпечення безпеки України Сполучені Штати очікують на доступ до стратегічно важливих рідкоземельних металів.

    На питання про те, чи є це неоколоніалізмом, Брилка заперечила, підкресливши, що йдеться саме про умови надання допомоги, яка має певну “вартість”.

  • Парламент та Рада ЄС планують подовжити пільги для української сільхозпродукції

    Парламент та Рада ЄС планують подовжити пільги для української сільхозпродукції

    ЄС продовжить пільги для українських аграріїв ще на рік, проте з правом їх “екстреного гальмування”. Список продукції, яку можна “загальмувати”, розширився на головний експортний продукт України – зерно.

    Єврорада і Європарламент попередньо затвердили продовження скасування мит до 5 червня 2025 року.

    Там зазначили, що Єврокомісія може вжити “оперативних заходів”, якщо через український імпорт виникнуть збої на ринках однієї або кількох країн ЄС.

    А саме – “будь-які заходи, які визнає необхідними, якщо станеться значний збій на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох країн ЄС через український імпорт”.

    Таке “екстрене гальмування” вже було передбачено для птиці, яєць, цукру. Але цього разу депутати Європарламенту домоглися розширення цього списку за рахунок вівса, кукурудзи, круп і меду.

    “Вони також домоглися від Комісії твердих зобов’язань вжити заходів у разі різкого збільшення імпорту пшениці з України. Базовим періодом для запуску екстреного гальмування будуть 2022 і 2023 роки, а це означає, що якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги за ці два роки, тарифи буде знову введено”, – ідеться в заяві Європарламенту.

    Також вирішено, що такі рішення ухвалюватимуть за 14 днів (раніше було за 21).

    Парламент і Рада ЄС мають остаточно схвалити угоду до 5 червня, коли спливає нинішній термін призупинення мит.