Khreshchatyknews.com

Позначка: євроінтеграція

  • Пашинян знову змінює курс? Чому фаворит виборів у Вірменії може розчарувати і Захід, і Росію

    Пашинян знову змінює курс? Чому фаворит виборів у Вірменії може розчарувати і Захід, і Росію

    Уже 7 червня у Вірменії відбудуться парламентські вибори, які можуть визначити не лише майбутнє країни, а й баланс сил на всьому Південному Кавказі. За даними останніх соціологічних опитувань, найбільші шанси на перемогу має чинний прем’єр-міністр Нікол Пашинян та його партія «Громадянський договір». В Україні та країнах Європейського Союзу на це дивляться з обережним оптимізмом, сподіваючись на подальше дистанціювання Єревана від Москви. Водночас експерти застерігають: історія політичної кар’єри Пашиняна свідчить, що його позиція може змінюватися залежно від обставин.

    Нинішні вибори стануть першими після остаточної втрати Нагірного Карабаху, який десятиліттями залишався головним питанням вірменської політики. Саме ця поразка стала переломним моментом для країни та особисто для Пашиняна.

    До влади нинішній прем’єр прийшов у 2018 році на хвилі так званої Оксамитової революції. Тоді він став символом боротьби з корупцією та старою політичною елітою. Пашинян обіцяв повернути владу громадянам, реформувати економіку та посилити державні інституції. Його прихід до влади багато хто сприймав як початок нової епохи для Вірменії.

    У перші роки прем’єрства Пашинян позиціонував себе як реформатор та противник корупційних схем, пов’язаних із так званим «карабаським кланом» колишніх президентів Роберта Кочаряна та Сержа Саргсяна. Однак питання Нагірного Карабаху залишалося центральним викликом для його уряду.

    Ситуація кардинально змінилася восени 2020 року, коли Вірменія програла 44-денну війну Азербайджану. За підсумками конфлікту Баку повернув контроль над значною частиною територій, які раніше контролювали вірменські сили. Тоді Пашинян опинився під потужним внутрішнім тиском, але зміг зберегти владу.

    Після війни риторика прем’єра помітно змінилася. У передвиборчій кампанії 2021 року він уже наголошував на стратегічному партнерстві з Росією та важливості Організації договору про колективну безпеку. Москва залишалася ключовим гарантом безпеки для Єревана, адже саме російські миротворці контролювали Лачинський коридор, який з’єднував Нагірний Карабах із Вірменією.

    Однак ці розрахунки не виправдалися. У 2023 році Азербайджан остаточно встановив контроль над усім Нагірним Карабахом. Російські миротворці фактично не втрутилися у розвиток подій, а понад 100 тисяч вірмен були змушені залишити регіон та переїхати до Вірменії.

    Саме після цього відносини між Єреваном і Москвою почали стрімко погіршуватися. Вірменія фактично заморозила свою участь в ОДКБ, а Пашинян почав дедалі частіше говорити про необхідність диверсифікації зовнішньої політики та розвитку відносин із Заходом.

    У нинішній передвиборчій програмі «Громадянського договору» вже немає традиційних для попередніх кампаній акцентів на стратегічному союзі з Росією. Натомість одним із ключових пріоритетів проголошено зближення з Європейським Союзом та отримання безвізового режиму для громадян Вірменії.

    Ще однією важливою складовою політики Пашиняна став курс на мир із сусідами. Прем’єр фактично відмовився від концепції «історичної Вірменії», яка включала Нагірний Карабах, та почав просувати ідею «реальної Вірменії» в межах міжнародно визнаних кордонів.

    Саме тому нині Єреван активно веде переговори з Азербайджаном щодо підписання мирного договору. Паралельно триває процес нормалізації відносин із Туреччиною. Для реалізації цього курсу влада навіть готує нову Конституцію, яка має усунути суперечливі положення щодо Карабаху.

    Водночас така політика викликає серйозний опір усередині країни. Особливо гостро її критикують біженці з Нагірного Карабаху, які звинувачують Пашиняна у фактичній відмові від захисту регіону та його населення.

    Соціальні мережі Вірменії регулярно стають майданчиком для конфліктів між прихильниками та противниками прем’єра. Сам Пашинян намагається формувати образ «народного політика»: часто їздить громадським транспортом, спілкується з громадянами на вулицях, веде активну комунікацію через соціальні мережі та демонструє близькість до звичайних людей.

    Попри це, його рейтинги залишаються неоднозначними. Частина суспільства вважає його єдиним політиком, здатним забезпечити мир і стабільність після багаторічного конфлікту. Інші переконані, що саме його політика призвела до найбільшої геополітичної поразки Вірменії за останні десятиліття.

    На Заході перемогу Пашиняна часто розглядають як шанс остаточно послабити російський вплив у регіоні. Проте аналітики застерігають від надмірних очікувань. За вісім років перебування при владі вірменський прем’єр уже неодноразово змінював політичні акценти — від антикорупційного реформатора до націоналіста, від прихильника російського партнерства до прихильника європейської інтеграції.

    Саме тому головною інтригою майбутніх виборів залишається не лише питання перемоги Пашиняна, а й те, яким буде його наступний політичний курс після голосування. В умовах складної геополітичної ситуації та постійного тиску з боку сусідів Вірменія може знову опинитися перед необхідністю балансувати між Заходом і Росією.

    І хоча сьогодні Нікол Пашинян виглядає найбільш проєвропейським лідером в історії незалежної Вірменії, його політична біографія показує: остаточні висновки щодо зовнішньополітичного вибору країни робити ще зарано.

  • Путін застеріг Вірменію від зближення з Європою та пригрозив НАТО через Калінінград

    Путін застеріг Вірменію від зближення з Європою та пригрозив НАТО через Калінінград

    Прагнення Вірменії до поглиблення співпраці з Європейським Союзом знову стало приводом для різких заяв з боку Кремля. Президент Росії Володимир Путін під час пресконференції за підсумками саміту Євразійського економічного союзу в Астані фактично пригрозив Єревану повторенням «українського сценарію», а також виступив із жорсткими попередженнями на адресу НАТО через дискусії навколо Калінінградської області. Його слова стали черговим свідченням того, що Москва дедалі болісніше реагує на спроби своїх традиційних союзників проводити більш незалежну зовнішню політику та розширювати співпрацю із Заходом.

    Коментуючи наміри Вірменії активізувати євроінтеграційний курс, Путін провів прямі паралелі з подіями в Україні, які передували російській агресії. За його словами, криза в Україні нібито почалася через спроби Києва зблизитися з Європейським Союзом. Російський лідер вкотре повторив тезу, яку Кремль просуває вже багато років, стверджуючи, що саме процес європейської інтеграції України став відправною точкою конфлікту.

    Такі заяви пролунали на тлі суттєвого охолодження відносин між Росією та Вірменією. Протягом десятиліть Єреван вважався одним із найближчих союзників Москви на Південному Кавказі та входив до всіх ключових інтеграційних структур під російським впливом. Вірменія є членом Євразійського економічного союзу, а також тривалий час брала активну участь в Організації Договору про колективну безпеку. Саме Росія традиційно розглядалася як головний гарант безпеки Вірменії в регіоні.

    Однак ситуація почала стрімко змінюватися після подій у Нагірному Карабаху. У Єревані дедалі частіше висловлювали невдоволення політикою Москви та звинувачували російське керівництво у невиконанні союзницьких зобов’язань. Особливо гостро ці претензії пролунали після того, як Азербайджан встановив контроль над Карабахом, а російські миротворці фактично не змогли запобігти розвитку подій. Вірменське керівництво заявило, що механізми безпеки, на які країна покладалася роками, не спрацювали у критичний момент.

    На цьому тлі уряд прем’єр-міністра Нікола Пашиняна розпочав активний перегляд зовнішньополітичних пріоритетів. Вірменія стала суттєво розширювати контакти з Європейським Союзом та Сполученими Штатами, активізувала співпрацю з Францією, яка стала одним із головних партнерів Єревана в Європі, а також почала поступово дистанціюватися від російських безпекових структур. Фактично країна заморозила свою участь в ОДКБ і неодноразово відмовлялася брати участь у заходах організації.

    Кремль сприйняв такі кроки як виклик власному впливу в регіоні. Для Росії Південний Кавказ традиційно залишається однією з ключових зон геополітичних інтересів, тому будь-яке посилення західної присутності тут викликає занепокоєння російського керівництва. Саме тому останні заяви Путіна багато аналітиків розглядають як спробу чинити політичний тиск на Вірменію та застерегти її від подальшого руху в бік Європейського Союзу.

    Особливу увагу експертів привернуло використання Путіним терміна «український сценарій». На думку оглядачів, такі формулювання можуть сприйматися як завуальоване попередження про можливі наслідки у разі подальшого віддалення Вірменії від Росії. При цьому в Кремлі традиційно уникають прямих погроз, використовуючи натомість політичні аналогії та історичні паралелі.

    Показово, що це вже не перший випадок, коли російський президент публічно висловлює невдоволення політикою Єревана. Ще під час пресконференції 9 травня він заявляв, що Вірменія має визначитися між Європейським Союзом та Євразійським економічним союзом. Тоді Путін фактично вимагав проведення референдуму щодо стратегічного вибору країни та натякав на можливі наслідки, якщо вірменська влада продовжить рух у напрямку європейської інтеграції без узгодження своїх дій із Москвою.

    Водночас під час виступу в Астані Путін торкнувся ще однієї чутливої для Росії теми — безпеки Калінінградської області. Приводом стала нещодавня заява міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, який зазначив, що в разі військового конфлікту НАТО має можливість швидко нейтралізувати російські військові об’єкти в Калінінграді. Литовський дипломат наголосив, що регіон є надзвичайно мілітаризованим та становить важливий елемент російської військової присутності в Балтійському регіоні.

    У відповідь Путін заявив, що Росія «зрівняє із землею» будь-кого, хто спробує атакувати Калінінградську область. За його словами, Москва розглядатиме подібні дії як прямий напад на Російську Федерацію та відповідатиме максимально жорстко. Ця заява стала однією з найрізкіших з боку російського президента за останні місяці та вкотре продемонструвала готовність Кремля використовувати войовничу риторику у відносинах із Заходом.

    Калінінградська область має особливе значення для російської військової стратегії. Вона розташована між Польщею та Литвою і є ексклавом Росії, відокремленим від основної території країни. Саме тут розміщено значну частину сил Балтійського флоту, сучасні системи протиповітряної оборони, ракетні комплекси та інші стратегічно важливі військові об’єкти. Західні експерти вважають регіон одним із найбільш мілітаризованих у Європі.

    На тлі повномасштабної війни проти України Калінінград набув ще більшого значення для військового планування як Росії, так і НАТО. Альянс регулярно проводить навчання у Балтійському регіоні, а країни Балтії та Польща посилюють свою оборону через побоювання щодо потенційних загроз із боку Москви. Росія, своєю чергою, використовує Калінінград як важливий елемент стримування та демонстрації сили.

    Заяви Путіна пролунали в умовах, коли відносини Росії із Заходом залишаються на найнижчому рівні за останні десятиліття. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну НАТО значно посилило свою присутність на східному фланзі, а кількість союзницьких військ у Польщі, Румунії та країнах Балтії суттєво зросла. Водночас держави Альянсу продовжують надавати Україні масштабну військову допомогу, що викликає дедалі гострішу реакцію Кремля.

    Експерти зазначають, що останні висловлювання російського президента відображають ширшу проблему, з якою стикається Москва. Через війну проти України та погіршення відносин із Заходом Росія поступово втрачає вплив на частину пострадянських держав, які дедалі активніше шукають альтернативні центри підтримки та співпраці. Вірменія є одним із найяскравіших прикладів цього процесу. Якщо ще кілька років тому Єреван майже повністю орієнтувався на Москву в питаннях безпеки та економіки, то сьогодні країна дедалі активніше розвиває контакти з Європейським Союзом та Сполученими Штатами.

    На цьому тлі погрози Кремля можуть свідчити про спробу зберегти свій вплив у регіоні шляхом політичного тиску та демонстрації сили. Однак залишається відкритим питання, чи зможуть такі заяви змінити зовнішньополітичний курс Вірменії, яка останніми роками дедалі активніше демонструє прагнення до більшої незалежності від Москви та розширення співпраці із західними партнерами. Для багатьох спостерігачів слова Путіна стали ще одним підтвердженням того, що боротьба за геополітичний вплив на пострадянському просторі залишається одним із ключових елементів сучасної міжнародної політики.

  • Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не підтримає відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу без виконання Києвом комплексу з 11 вимог, які стосуються прав угорської національної меншини в Україні. За його словами, це питання є принциповим для угорської сторони і без його врегулювання рух України до наступних етапів євроінтеграції буде заблокований.

    Мадяр наголосив, що позиція Угорщини залишається послідовною і напряму пов’язує прогрес у переговорах про вступ України до ЄС із виконанням вимог щодо освітніх, мовних і культурних прав угорської громади. Він підкреслив, що йдеться про близько ста тисяч громадян угорського походження, які проживають на території України, і, на думку Будапешта, мають гарантувати можливість повноцінного використання рідної мови в освітній системі, культурному житті та в адміністративній сфері.

    За словами угорського прем’єра, пакет із 11 пунктів не є новим і вже неодноразово передавався українській стороні в межах двосторонніх консультацій. Він зазначив, що частина технічних переговорів між Києвом і Будапештом триває і відбувається у робочому форматі, однак політичне рішення про відкриття кластерів напряму залежить від виконання цих вимог.

    Мадяр також заявив, що, попри політичні розбіжності, технічний рівень контактів між сторонами є “конструктивним і таким, що дає підстави для обережного оптимізму”. Водночас він підкреслив, що Угорщина очікує конкретних гарантій і документально підтверджених кроків з боку України щодо виконання всіх пунктів, а не лише політичних заяв.

    Питання відкриття переговорних кластерів для України наразі перебуває в центрі обговорень на рівні Європейського Союзу. Рішення щодо наступних етапів євроінтеграції Києва очікується після консультацій у Європейській раді, тоді як позиція окремих держав-членів, зокрема Угорщини, залишається одним із ключових факторів, що впливають на темпи переговорного процесу.

    Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС продовжує підтримувати євроінтеграційний шлях України і працює над технічним запуском переговорних кластерів. Водночас Україна наголошує, що вже реалізує необхідні реформи та готова до відкриття всіх кластерів у найкоротші терміни.

    Українська сторона також неодноразово заявляла, що питання прав національних меншин є частиною ширшого діалогу з ЄС і регулюється європейськими стандартами, а всі спірні моменти можуть вирішуватися в межах двосторонніх консультацій. Однак позиція Будапешта фактично зберігає політичну напругу навколо старту наступного етапу переговорів про вступ України до Євросоюзу.

  • ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про надання Україні нового траншу фінансової допомоги в межах програми Ukraine Facility. Йдеться про майже 2,8 млрд євро, які Київ отримає після позитивної оцінки виконання реформ та зобов’язань перед ЄС.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, виділення коштів стало можливим після того, як Європейська комісія підтвердила виконання Україною умов Плану України за четвертий квартал 2025 року.

    «Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції. Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру», — наголосила Свириденко.

    Новий пакет фінансування стане частиною масштабної чотирирічної програми Ukraine Facility, яка є основним механізмом підтримки України з боку Євросоюзу в умовах повномасштабної війни.

    Загальний бюджет програми на 2024–2027 роки становить 50 млрд євро. Після надходження нового траншу загальна сума допомоги, яку Україна вже отримала за цією програмою, сягне 26,8 млрд євро.

    Уряд України зазначає, що кошти будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, фінансування державного бюджету, продовження реформ та забезпечення функціонування ключових державних інституцій в умовах війни.

    Окремий акцент у програмі робиться на євроінтеграційних змінах. Станом на кінець травня 2026 року Україна вже виконала 86 кроків Плану України, ще 65 перебувають у процесі реалізації.

    Йдеться про зміни у сфері антикорупційної політики, судової реформи, державного управління, митної та податкової систем, енергетики, цифровізації та управління державними фінансами.

    У Кабміні підкреслюють, що позитивне рішення ЄС також стало результатом співпраці уряду та Верховної Ради, яка ухвалювала необхідні законодавчі зміни у стислі терміни.

    Паралельно Євросоюз продовжує готувати масштабні пакети макрофінансової допомоги для України.

    Ще 20 травня 2026 року Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння щодо окремої програми макрофінансової підтримки на 8,35 млрд євро.

    Це фінансування є частиною значно більшого пакета підтримки обсягом 90 млрд євро, який ЄС погодив для України на 2026–2027 роки.

    Верховна Рада вже ратифікувала відповідну угоду з Європейським Союзом.

    Згідно з документами, частина коштів піде на покриття дефіциту державного бюджету та соціальні витрати, а значна частина — на фінансування оборонного сектору, закупівлю озброєння та розвиток українського військово-промислового комплексу.

    У Брюсселі наголошують, що нові механізми підтримки мають не лише допомогти Україні вистояти під час війни, а й підготувати економіку до майбутнього вступу в ЄС.

    Особливу увагу привертають умови фінансування.

    Євросоюз фактично бере на себе виплату відсотків за кредитами завдяки високому кредитному рейтингу ЄС, а повернення основної суми боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Таким чином, як заявляють у Києві та Брюсселі, поточного прямого навантаження на український бюджет ця допомога не створює.

    Окремо Євросоюз працює над новими оборонними пакетами для України.

    За даними українського уряду, Брюссель завершує підготовку програми приблизно на 6 млрд євро для закупівлі дронів та розвитку українського безпілотного флоту.

    У ЄС вважають, що підтримка оборонної промисловості України стала одним із ключових елементів європейської безпеки на тлі тривалої війни з Росією.

    Європейські чиновники також наголошують: подальше фінансування залежатиме від продовження реформ та збереження демократичних інституцій.

    Серед основних вимог Брюсселя — верховенство права, незалежність антикорупційних органів, прозоре управління державними фінансами та продовження реформ у податковій і митній системах.

    Попри складну ситуацію через війну, Україна залишається одним із найбільших отримувачів міжнародної фінансової допомоги у світі.

    За оцінками уряду, підтримка ЄС та міжнародних партнерів дозволяє уникати критичних макрофінансових ризиків, забезпечувати виплати зарплат і пенсій, підтримувати армію та фінансувати базові соціальні потреби держави.

  • Рада ухвалила один із ключових законів для вступу до ЄС: Україні відкривають доступ до $3,5 млрд

    Рада ухвалила один із ключових законів для вступу до ЄС: Україні відкривають доступ до $3,5 млрд

    Верховна Рада 27 травня ухвалила новий закон «Про публічні закупівлі», який повністю оновлює правила державних тендерів відповідно до стандартів Європейського Союзу. Законопроєкт №11520 підтримали 245 народних депутатів. Документ уже називають одним із ключових євроінтеграційних рішень України та важливим етапом переговорів про вступ до ЄС.

    Про ухвалення закону повідомила пресслужба апарату Верховної Ради. У парламенті наголошують, що нові правила мають не лише наблизити українське законодавство до права ЄС, а й зробити систему державних закупівель більш прозорою, конкурентною та ефективною — особливо в умовах війни та майбутнього масштабного відновлення країни.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, ухвалення документа також має фінансове значення для держави. Він заявив, що цей закон є одним із так званих «маяків» для міжнародних партнерів і допоможе Україні розблокувати близько 3,5 млрд доларів фінансової підтримки від Світового банку.

    Новий закон передбачає комплексне реформування системи публічних закупівель, яка останні роки працювала переважно на основі воєнних винятків та тимчасових процедур. Одним із головних завдань реформи є гармонізація українських правил із директивами ЄС у сфері тендерів та державних контрактів.

    У Верховній Раді наголошують, що документ має забезпечити більш жорсткий контроль за витрачанням бюджетних коштів, зменшити корупційні ризики та підвищити довіру міжнародних донорів до української системи державних закупівель.

    Окремий блок змін стосується професіоналізації закупівель. Закон дозволяє державним замовникам офіційно залучати професійних закупівельників за контрактом. Також документ змінює механізми оскарження тендерів через Антимонопольний комітет України та вдосконалює низку процедурних норм.

    У пояснювальних матеріалах до законопроєкту зазначається, що система закупівель повинна відповідати не лише умовам воєнного стану, а й майбутнім потребам післявоєнного відновлення України, коли через державні тендери проходитимуть десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги.

    За оцінками уряду та міжнародних партнерів, саме прозорість закупівель стане одним із ключових критеріїв для подальшого фінансування програм відновлення України. Європейський Союз, Світовий банк, МВФ та інші донори неодноразово наголошували, що ефективний контроль за використанням державних коштів буде обов’язковою умовою надання фінансової підтримки.

    Документ також посилює інтеграцію української системи закупівель із європейськими механізмами. Йдеться про адаптацію правил до директив ЄС, які регулюють конкуренцію, доступ бізнесу до тендерів та недискримінаційні умови участі в державних закупівлях.

    У профільному комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку заявляють, що новий закон має створити більш прогнозовані умови для українського та міжнародного бізнесу, який працюватиме на ринку відбудови України.

    На тлі цього голосування у парламенті тривають і дискусії щодо інших економічних законопроєктів, пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями України. Напередодні Верховна Рада не підтримала зміни до Митного кодексу щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, хоча ця норма також була серед вимог міжнародних партнерів.

    Паралельно Україна продовжує переговори з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування EFF на 8,1 млрд доларів. Однією з ключових тем консультацій із МВФ також залишаються антикорупційні реформи, цифровізація державних процесів та прозоре управління бюджетними коштами.

    Експерти зазначають, що саме система Prozorro після 2014 року стала одним із найбільш успішних прикладів цифрової антикорупційної реформи в Україні. Водночас після початку повномасштабної війни частину закупівель перевели в закритий режим через безпекові ризики, що викликало критику з боку громадських організацій та міжнародних партнерів.

    Тепер влада намагається знайти баланс між безпекою та прозорістю, повертаючи конкурентні механізми у сферу державних закупівель навіть під час війни.

    У Верховній Раді переконані, що ухвалення нового закону стане важливим сигналом для Брюсселя перед наступними етапами переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що реформа публічних закупівель є одним із базових критеріїв для інтеграції України до спільного ринку ЄС.

  • Зеленський жорстко відповів Мерцу щодо «урізаного» членства України в ЄС

    Зеленський жорстко відповів Мерцу щодо «урізаного» членства України в ЄС

    Президент України Володимир Зеленський розкритикував ідею так званого «асоційованого» членства України в Європейському Союзі без права голосу, яку запропонував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Український лідер заявив, що Київ не погоджується на формат «неповноцінної участі» у ЄС та заслуговує на рівноправне членство.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на лист Зеленського до керівництва Європейського Союзу.

    За даними агентства, президент України назвав несправедливою модель, за якої Україна могла б бути присутньою у структурах ЄС, але не мала б права голосу під час ухвалення рішень.

    «Було б несправедливо, якби Україна була присутня в Європейському Союзі, але залишалася без права голосу», — наголосив Зеленський у листі.

    Документ був адресований голові Європейської ради Антоніу Кошті, президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Кіпру Нікосу Христодулідісу, країна якого нині головує у Раді ЄС.

    У зверненні Зеленський підкреслив, що Україна не може погодитися на «напівзаходи» у питанні європейської інтеграції, особливо з огляду на роль Києва у стримуванні російської агресії.

    «Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, і не напівзаходами. Україна заслуговує на справедливе ставлення та рівні права в Європі», — заявив президент.

    Зеленський також зазначив, що після політичних змін в Угорщині з’явилося більше можливостей для просування переговорів про вступ України до ЄС.

    «Настав час рухатися вперед у питанні членства України повноцінним і змістовним чином», — підкреслив глава держави.

    Ідея «асоційованого членства» пролунала раніше від канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Він запропонував проміжний формат інтеграції між статусом кандидата та повноцінним членством у ЄС. За задумом Берліна, українські представники могли б брати участь у самітах та роботі європейських інституцій, однак без права голосувати.

    У Німеччині пояснювали таку ініціативу необхідністю поступової інтеграції України в європейські структури на тлі складного процесу реформ та дискусій щодо майбутнього розширення ЄС.

    Втім, в Україні ця пропозиція викликала неоднозначну реакцію. Частина експертів розцінила її як спробу створити «другий сорт членства» для Києва або відтермінувати повноцінний вступ України до Євросоюзу.

    У Єврокомісії після заяв Мерца наголосили, що підтримують дискусію щодо майбутнього України в ЄС, але будь-які формати інтеграції мають базуватися на принципі заслуг країн-кандидатів і не повинні підміняти повноцінний процес вступу.

    Питання членства України в ЄС залишається одним із ключових напрямків української зовнішньої політики після початку повномасштабної війни. У червні 2022 року Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, а у 2023 році ЄС погодив відкриття переговорів про членство.

    Однак сам процес вступу може тривати роками та вимагатиме масштабних реформ у сферах правосуддя, антикорупційної політики, економіки та державного управління.

    На цьому тлі Київ дедалі активніше наполягає на тому, що Україна має отримати чіткі політичні гарантії повноцінного членства, а не проміжні або символічні формати участі у європейських структурах.

  • Єврокомісія прокоментувала ідею Мерца щодо України в ЄС

    Єврокомісія прокоментувала ідею Мерца щодо України в ЄС

    Європейська комісія підтвердила отримання офіційного листа канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, в якому він запропонував обговорити можливість запровадження для України проміжного статусу “асоційованого членства” в Європейському Союзі до моменту набуття повноправного членства. У Брюсселі наголосили, що така ініціатива вже стала предметом політичної дискусії серед держав-членів ЄС, однак будь-які рішення можуть ухвалюватися лише на рівні Європейської ради.

    Про це заявив речник Єврокомісії під час брифінгу, коментуючи появу відповідної пропозиції в європейському політичному просторі.

    За словами представника Єврокомісії, Брюссель вітає сам факт активної дискусії щодо майбутнього розширення Європейського Союзу та участі України в цьому процесі.

    “Ми дійсно отримали лист від канцлера Мерца. Ми вітаємо те, що ця дискусія відбувається між державами-членами. І ми закликаємо продовжувати цю дискусію на рівні Європейської ради”, — зазначив речник.

    У Єврокомісії підкреслили, що розширення ЄС розглядається як довгостроковий геополітичний процес, який має фундаментальне значення для безпеки, стабільності та економічного розвитку всього Європейського Союзу. Окремо в Брюсселі наголосили, що вступ України до ЄС безпосередньо пов’язаний із безпекою європейського простору в умовах триваючих загроз у регіоні.

    “Стає дедалі очевиднішим, що розширення є геостратегічною інвестицією в наше процвітання, мир та безпеку. А вступ України до Європейського Союзу також фундаментально пов’язаний із безпекою нашого Союзу”, — заявив речник Єврокомісії.

    Водночас у Брюсселі наголосили, що будь-які нові або “інноваційні” механізми інтеграції повинні залишатися в межах чинних правил і базуватися на принципі заслуг кожної країни-кандидата. Це означає, що прогрес на шляху до членства залежить від виконання критеріїв реформ, відповідності законодавству ЄС та політичної готовності держав-членів до розширення.

    Також у Єврокомісії звернули увагу на необхідність завершення вже запущених процесів вступу з усіма країнами-кандидатами, які протягом багатьох років перебувають у різних етапах євроінтеграції.

    “Будь-які інноваційні рішення також мають ґрунтуватися на принципі заслуг. Дивлячись у майбутнє, ми маємо переконатися, що наш підхід до розширення відповідає поставленим цілям”, — додав речник.

    Ініціатива Фрідріха Мерца передбачає створення тимчасового статусу для України, який міг би частково наблизити її до інституцій ЄС ще до завершення повної процедури вступу. За даними європейських медіа, йдеться про можливість ширшої участі України в роботі європейських структур, поступову інтеграцію до бюджетних програм ЄС, а також посилення політичної та безпекової взаємодії.

    Водночас ця концепція розглядається як компромісний варіант між вимогою України щодо прискореної інтеграції та обережністю частини держав-членів ЄС, які наполягають на дотриманні стандартної процедури розширення без винятків, що можуть створити прецеденти для інших країн-кандидатів.

    Подібні ідеї “часткового членства” або “вступу авансом” уже неодноразово обговорювалися в європейських політичних колах як можливий механізм пришвидшення інтеграції України та країн Західних Балкан і Молдови.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Україна не розглядає формат неповного або проміжного членства в ЄС як кінцеву мету, підкреслюючи, що стратегічним завданням є повноправна інтеграція до Європейського Союзу без створення “другосортних” статусів.

    Обговорення ініціативи Мерца, за оцінками експертів, може стати одним із ключових елементів ширшої дискусії про реформу політики розширення ЄС на тлі війни Росії проти України та зміни архітектури безпеки в Європі.

  • Україна запускає контроль агроекспорту до ЄС за новими правилами

    Україна запускає контроль агроекспорту до ЄС за новими правилами

    Кабінет Міністрів України розпочинає впровадження експериментального проєкту з посилення контролю та належної перевірки сільськогосподарської продукції, яка експортується до країн Європейського Союзу. Ініціатива має на меті адаптацію українського агросектору до нових екологічних і регуляторних вимог ЄС, а також збереження стабільного доступу українських виробників до одного з ключових зовнішніх ринків збуту.

    Про це повідомили в Міністерстві економіки України, посилаючись на постанову уряду, ухвалену 20 травня.

    Йдеться про запровадження механізму підтвердження відповідності вимогам законодавства Європейського Союзу (acquis ЄС), зокрема щодо походження аграрної продукції. Згідно з новими підходами, експортери повинні будуть підтверджувати, що продукція була вирощена на земельних ділянках, які після 31 грудня 2020 року не зазнали знеліснення або деградації лісових екосистем.

    Це є прямою підготовкою до імплементації Регламенту ЄС 2023/1115, який стосується боротьби з глобальним знелісненням та деградацією лісів. Документ набуде чинності з 1 січня 2027 року і встановлює жорсткі вимоги до простежуваності походження товарів, що потрапляють на ринок Євросоюзу. Україна, запускаючи експериментальний механізм заздалегідь, фактично починає перехід до повної відповідності цим стандартам ще до їх обов’язкового впровадження.

    В уряді наголошують, що цей крок має подвійне значення. З одного боку, він дозволяє українським виробникам поступово адаптуватися до нових правил і уникнути різких обмежень у майбутньому. З іншого — забезпечує безперервність експорту агропродукції до ЄС, що є критично важливим для економіки України в умовах воєнного стану та високої залежності від зовнішньої торгівлі.

    У межах реалізації проєкту передбачається створення в Державному аграрному реєстрі (ДАР) спеціалізованої автоматизованої геоінформаційної системи. Вона стане центральним інструментом збору, обробки та верифікації даних щодо земельних ділянок, на яких вирощується продукція для експорту до ЄС. Система забезпечуватиме цифрову простежуваність усього виробничо-логістичного ланцюга — від конкретної ділянки землі до моменту експорту товару за кордон.

    Фактично це означає створення єдиної електронної екосистеми контролю походження агропродукції, яка дозволить відслідковувати її історію на всіх етапах виробництва та постачання. Такий підхід відповідає загальноєвропейській тенденції до посилення екологічної прозорості та боротьби з нелегальним використанням земельних ресурсів.

    Для участі в механізмі виробники агропродукції повинні будуть подати заяву про проходження належної перевірки через електронний кабінет у Державному аграрному реєстрі. На основі поданої інформації формуватиметься офіційний електронний витяг, який підтверджуватиме відповідність продукції вимогам законодавства ЄС і слугуватиме підставою для її експорту.

    Ключовим елементом системи стане міжвідомча електронна взаємодія. Перевірка даних здійснюватиметься шляхом інтеграції ДАР із Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно через систему “Трембіта”. Це дозволить автоматично звіряти інформацію про земельні ділянки, їх правовий статус та історію використання, мінімізуючи людський фактор і ризики зловживань.

    У Міністерстві економіки підкреслюють, що впровадження такого механізму є важливим кроком не лише для агросектору, а й для загальної інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу. Йдеться про поступове наближення до стандартів ЄС у сфері екологічної безпеки, простежуваності продукції та цифрового управління даними.

    Очікується, що експериментальний проєкт дозволить протестувати систему в реальних умовах, виявити потенційні технічні та адміністративні проблеми, а також відпрацювати взаємодію між державними реєстрами та бізнесом до моменту повноцінного запуску європейських вимог.

    Окремо зазначається, що новий підхід може стати додатковим конкурентним інструментом для українських експортерів. В умовах посилення екологічних стандартів у світі наявність прозорої цифрової системи простежуваності може підвищити довіру до української продукції та зміцнити її позиції на ринку ЄС.

    Уряд розглядає цей крок як частину ширшої стратегії євроінтеграції, яка передбачає не лише політичне зближення з ЄС, а й глибоку гармонізацію економічних, екологічних та цифрових стандартів.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Україна та Європейський Союз домовилися про розширення безмитних квот на низку аграрних товарів. Це рішення вважається черговим етапом поступового зближення торговельних режимів і посилення інтеграції українського агросектору до європейського ринку.

  • Угорщина поставила нову умову Україні для вступу до ЄС: що заявив Мадяр

    Угорщина поставила нову умову Україні для вступу до ЄС: що заявив Мадяр

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не погодиться на відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до Європейського Союзу без вирішення питання прав угорської меншини на Закарпатті.

    Про це глава угорського уряду заявив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском у межах візиту до Польщі, “Європейська правда“.

    За словами Мадяра, Угорщина вже передала українській стороні свою позицію та розпочала консультації на технічному рівні щодо мовних, культурних та інших прав угорської меншини, яка проживає на Закарпатті.

    «Ми надіслали повідомлення українській стороні, а також повідомили, що розпочалися консультації на технічному рівні щодо мовних, культурних та інших прав угорської меншини, яка проживає у Закарпатті, щоб вони отримали те, на що мають право всі меншини в Європейському Союзі», — заявив угорський прем’єр.

    Він висловив сподівання, що переговори між Києвом та Будапештом будуть швидкими та результативними.

    Водночас Мадяр наголосив, що питання прав угорської меншини є для його уряду принциповим у контексті євроінтеграції України.

    «Для нас це condicio sine qua non — основна й необхідна умова для того, щоб ми дали згоду на відкриття першого кластера в процесі вступу України до ЄС, оскільки він стосується саме верховенства права та демократії», — сказав глава угорського уряду.

    Також він додав, що вирішення цього питання стало б «сильним сигналом» з боку України перед початком нового етапу переговорів щодо членства в Євросоюзі.

    Йдеться про відкриття першого переговорного кластера у процесі вступу України до ЄС. Саме він охоплює питання верховенства права, демократичних інститутів, прав людини та функціонування державних інституцій. Для старту переговорів необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів Євросоюзу, тому позиція Угорщини залишається критично важливою.

    На цьому тлі 20 травня Україна та Угорщина офіційно розпочали консультації експертного рівня щодо прав національних меншин. У переговорах беруть участь міністр закордонних справ Угорщини Аніта Орбан, глава МЗС України Андрій Сибіга та віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

    За словами Аніти Орбан, Будапешт очікує, що нові консультації можуть стати початком «нового процесу» у відносинах між двома країнами.

    Питання угорської меншини на Закарпатті вже кілька років залишається однією з головних тем у відносинах Києва та Будапешта. Угорська влада неодноразово критикувала українське законодавство щодо освіти та використання мов нацменшин, заявляючи про нібито обмеження прав етнічних угорців.

    Водночас Україна наголошує, що ухвалені мовні та освітні норми відповідають європейським стандартам і спрямовані на зміцнення державної мови в умовах війни та тривалого російського впливу.

    Останніми місяцями Київ і Будапешт активізували переговори щодо врегулювання суперечливих питань. Українська влада сподівається, що це дозволить розблокувати подальший рух країни до членства в ЄС.

    Нагадаємо, Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у 2022 році, а в грудні 2023-го лідери ЄС схвалили початок переговорів про вступ. Однак відкриття окремих кластерів потребує підтримки всіх держав-членів Євросоюзу.

    Раніше Будапешт уже блокував або затягував низку рішень ЄС щодо України, зокрема пов’язаних із фінансовою допомогою та санкційною політикою проти Росії.

  • Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Президент України Володимир Зеленський не поїде з офіційним візитом до Сербії, хоча напередодні сербські медіа повідомляли про підготовку його приїзду до Белграда. Натомість Україна направить до Сербії урядову делегацію на чолі з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою.

    Про це повідомив сам Зеленський після розмови з президентом Сербії Александром Вучичем.

    За словами глави держави, сторони обговорили перспективи двосторонніх відносин та економічної співпраці між країнами. Зеленський наголосив, що Київ і Белград мають потенціал для розвитку партнерства, попри складний політичний контекст та різні підходи до окремих міжнародних питань.

    “Обговорили з президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами. Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку”, — заявив президент України.

    Окремий акцент сторони зробили на економічному співробітництві. Україна розраховує на відновлення переговорів щодо зони вільної торгівлі із Сербією, а також на нові торговельні домовленості між країнами.

    Саме з цими питаннями до Белграда і вирушить українська делегація. Очікується, що Тарас Качка проведе низку зустрічей із сербськими урядовцями та представниками бізнесу.

    Напередодні сербський телеканал Pink повідомив, що Сербія очікує на приїзд української делегації, яку може очолити особисто Володимир Зеленський. Також йшлося про можливе підписання меморандуму про взаєморозуміння у сфері торговельного співробітництва.

    Втім, як випливає із заяви українського президента, формат візиту було змінено. Причини офіційно не пояснюються.

    Контакти між Києвом і Белградом залишаються непростими від початку повномасштабної війни. Сербія офіційно підтримує територіальну цілісність України та голосує за відповідні резолюції ООН, однак водночас відмовляється приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії.

    Президент Сербії Александр Вучич неодноразово заявляв про “традиційно добрі відносини” з Москвою та необхідність збереження балансу між Заходом і РФ. Через це Белград регулярно опиняється під тиском Брюсселя, який вимагає від Сербії більш чіткої зовнішньополітичної позиції як від країни-кандидата на вступ до ЄС.

    Попри це, упродовж останнього року між Україною та Сербією спостерігається поступове пожвавлення контактів. Перші прямі переговори Зеленського і Вучича після початку великої війни відбулися ще у серпні 2023 року в Афінах під час саміту “Україна — Південно-Східна Європа”.

    Пізніше президенти неодноразово зустрічалися на міжнародних майданчиках, зокрема під час самітів Європейської політичної спільноти та міжнародних конференцій щодо підтримки України.

    Особливу увагу Києва останнім часом привертає економічний напрямок співпраці із Сербією. Україна зацікавлена у розширенні торгівлі з країнами Балканського регіону, особливо на тлі війни та переорієнтації логістичних маршрутів.

    За даними Міністерства економіки, ще до повномасштабного вторгнення Україна та Сербія вели переговори щодо створення зони вільної торгівлі, однак процес фактично був заморожений.

    Тепер Київ намагається повернутися до цієї теми. Участь у переговорах саме Тараса Качки — одного з головних урядових переговорників у сфері міжнародної торгівлі — свідчить про те, що економічний блок стане головною темою візиту.

    На цьому тлі Сербія також намагається балансувати між ЄС та Росією. Белград залишається залежним від російського газу та підтримує політичні контакти з Кремлем, однак одночасно прагне зберегти діалог із Заходом і уникнути міжнародної ізоляції.

    В останні місяці Вучич дедалі частіше заявляє про необхідність миру в Україні та економічної стабільності у Європі. Водночас у Сербії продовжують відбуватися проросійські акції, а частина місцевих політичних сил відкрито підтримує Москву.

    Для України нинішній контакт із Белградом важливий ще й у контексті європейської інтеграції та посилення позицій у Південно-Східній Європі. Київ намагається не допустити посилення російського впливу на Балканах та одночасно вибудовувати прагматичні економічні зв’язки із Сербією.

    Сам Зеленський останніми днями активно проводить міжнародні переговори. Окрім Сербії, він обговорював питання безпеки та війни з лідерами країн ЄС, а також наголошував на необхідності посилення дипломатичного тиску на Росію.