Khreshchatyknews.com

Позначка: ЄС

  • Влада України побоюється, що Європа готує переговори з Росією без Києва

    Влада України побоюється, що Європа готує переговори з Росією без Києва

    За даними джерел в Офісі президента України зростає розчарування позицією французького лідера Емманюеля Макрона, який виступив з ініціативою запуску переговорного треку з президентом РФ Володимиром Путіним. На Банковій вважають, що йдеться про черговий формат, у якому західні партнери можуть намагатися вирішувати власні політичні та безпекові питання за рахунок інтересів України.

    За інформацією співрозмовників у владі, українська сторона сприймає ідею переговорів із Кремлем як сигнал про пошук «швидких рішень» у Європі, які не обов’язково враховуватимуть позицію Києва щодо відновлення територіальної цілісності та гарантій безпеки. У Києві наголошують, що будь-які контакти з Москвою без чітких умов і координації з Україною створюють ризик політичного тиску на жертву агресії, а не на агресора.

    Джерела також зазначають, що в Європейському Союзі ідея переговорів із Путіним набирає підтримку на тлі внутрішніх проблем України, зокрема корупційних скандалів і розслідувань, які ведуть НАБУ та САП щодо окремих представників оточення президента Володимира Зеленського. У європейських столицях, за їхніми словами, це використовують як аргумент для обґрунтування необхідності «перезавантаження» підходів до війни.

    На Банковій побоюються, що поєднання переговорних ініціатив із критикою внутрішньої ситуації в Україні може створити ґрунт для політичних компромісів, які послаблять позиції Києва на міжнародній арені. Водночас українська влада публічно наполягає, що будь-які мирні ініціативи можливі лише за умови повного виведення російських військ і відновлення суверенітету України.

  • Конфлікт у ЄС через використання 90 млрд євро, виділених Україні

    Конфлікт у ЄС через використання 90 млрд євро, виділених Україні

    У Євросоюзі виникли розбіжності щодо використання 90 мільярдів євро, виділених Україні на підтримку у грудні 2025 року. Як повідомляє Politico з посиланням на джерела в дипломатичних колах, суперечки стосуються передусім розподілу контрактів на закупівлю озброєння.

    Президент Франції Еммануель Макрон пропонує скоротити закупівлі американської зброї та передати контракти європейським виробникам. На думку Парижа, це зменшить наростаючий розкол у НАТО та підтримає європейську промисловість. Проте такий підхід може призвести до затримок у постачанні озброєння для України, зазначає видання.

    Більшість країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, виступають проти зміни напрямку контрактів, наголошуючи на пріоритеті швидкої допомоги Києву. Позицію Франції підтримують лише Греція та Кіпр.

    За словами дипломатів ЄС, понад дві третини виділених коштів, ймовірно, буде спрямовано на військові потреби, а не на звичайну бюджетну допомогу. Німеччина при цьому наполягає на пріоритеті для компаній тих країн, які надають Україні найбільшу фінансову допомогу, включно з Німеччиною.

    «Це викликає велике розчарування. Ми втрачаємо з виду нашу головну мету, а вона полягає не в тому, щоб займатися бізнесом», — зазначив один із європейських дипломатів.

    Напруженість у відносинах між ЄС і США зростає на тлі дискусій про підтримку України, а також після заяв колишнього президента США Дональда Трампа про можливе захоплення Гренландії.

  • The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    Попри зростання кількості дипломатичних контактів і активізацію міжнародних переговорів, кінець повномасштабної війни Росії проти України залишається далеким. Таку оцінку дала директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у колонці для The Guardian.

    За її словами, регулярні зустрічі між Україною, Сполученими Штатами та європейськими партнерами, а також епізодичні контакти між Вашингтоном і Москвою не змінили базової реальності: припинення вогню немає, механізми безпеки не визначені, а Росія не демонструє готовності завершувати війну.

    Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

    Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

    На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

    Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

    Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

    Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

    Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

    Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.

  • Питання фінансування ЗСУ відклали через позицію США та можливості ЄС

    Питання фінансування ЗСУ відклали через позицію США та можливості ЄС

    Питання фінансування української армії свідомо не виносили на обговорення під час підписання декларації про наміри щодо створення багатонаціональних сил для забезпечення припинення вогню в Україні. Про це повідомили джерела, обізнані з перебігом переговорів.

    Йдеться про документ, який підписали президенти України та Франції Володимир Зеленський і Еммануель Макрон, а також прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Декларація має політичний характер і фіксує наміри сторін щодо участі міжнародних сил після можливого припинення бойових дій, однак не містить фінансових зобов’язань.

    За інформацією співрозмовників, ключовою причиною стало розуміння того, що необхідні для утримання української армії обсяги коштів — орієнтовно 30–40 мільярдів доларів на рік — Європейський Союз самостійно не здатен забезпечити. Водночас Сполучені Штати, за словами джерел, відмовляються брати на себе будь-які довгострокові фінансові зобов’язання щодо фінансування Сил оборони України.

    У результаті тему фінансового забезпечення армії вирішили не включати до порядку денного під час підписання декларації. За словами джерел, сторони зосередилися на політичних сигналах і демонстрації єдності, уникаючи конкретних цифр та механізмів утримання українських військ.

    Співрозмовники зазначають, що формально чисельність Збройних сил України може бути задекларована на рівні навіть одного мільйона військовослужбовців. Однак без чітко визначених і гарантованих джерел фінансування держава не зможе утримувати таку армію в середньо- та довгостроковій перспективі.

    Йдеться не лише про виплату грошового забезпечення військовим. Значних коштів потребують закупівля озброєння, логістика, навчання, медичне забезпечення, ремонт і відновлення техніки, а також соціальні гарантії для військовослужбовців і ветеранів.

    За словами джерел, саме небажання партнерів брати на себе фінансову відповідальність стало однією з причин, чому питання фінансування ЗСУ вирішили відкласти. Повернення до нього можливе пізніше, але вже в іншому політичному та безпековому контексті.

  • Європа змінює правила безвізу для українців з 2026 року

    Європа змінює правила безвізу для українців з 2026 року

    Європейський Союз змінює правила безвізових подорожей для громадян третіх країн, зокрема й України. Наприкінці 2026 року для в’їзду до більшості європейських держав українцям буде недостатньо лише закордонного паспорта — перед поїздкою доведеться оформлювати електронний дозвіл у системі ETIAS та сплачувати відповідний збір.

    Розмір обов’язкового платежу за оформлення дозволу ETIAS становитиме 20 євро з кожного заявника. Подання групових або сімейних заяв не передбачене — кожна особа повинна реєструватися окремо. Оформлений дозвіл діятиме протягом трьох років або до завершення строку дії закордонного паспорта, якщо він сплине раніше.

    ETIAS надаватиме право на багаторазові короткотермінові поїздки тривалістю до 90 днів у межах кожного 180-денного періоду. Система охоплюватиме близько 30 європейських країн, зокрема держави Шенгенської зони, а також Болгарію, Румунію і Кіпр.

    Водночас Європейський Союз визначив категорії осіб, які звільняються від сплати збору. Безкоштовно оформити дозвіл зможуть діти та підлітки до 18 років, особи віком від 70 років, а також члени сімей громадян ЄС або людей, які мають право на вільне пересування в межах Союзу. Проте навіть ці категорії зобов’язані пройти реєстрацію в системі та отримати схвалення перед поїздкою.

    Подання заявки на ETIAS відбуватиметься виключно онлайн — через офіційний вебресурс або мобільний застосунок системи. Оплата здійснюватиметься банківською карткою, а розгляд анкети розпочинатиметься лише після підтвердження платежу.

    Варто враховувати, що сплачений збір не підлягає поверненню. У разі відмови або помилки в анкеті, зокрема неправильного зазначення паспортних даних чи імені, дозвіл анулюється, і процедуру доведеться проходити повторно з новою оплатою.

    У Європейській комісії окремо попереджають про ризик шахрайства. Заявникам радять користуватися виключно офіційними ресурсами ETIAS, оскільки сторонні сайти-посередники часто додають додаткові «сервісні збори», через що вартість дозволу може зрости до 50–100 євро.

    Також підкреслюється, що навіть чинний дозвіл ETIAS не гарантує автоматичного в’їзду до Європейського Союзу. Остаточне рішення ухвалюватимуть прикордонні служби після перевірки документів і біометричних даних у системі в’їзду-виїзду.

  • Організатора міжнародного наркотрафіку затримали в Одесі

    Організатора міжнародного наркотрафіку затримали в Одесі

    Державне бюро розслідувань спільно з Державною прикордонною службою України ліквідувало міжнародний канал постачання кокаїну в Україну з країн Європейського Союзу. Про це повідомили у ДБР.

    За даними слідства, діяльність транснаціонального наркотрафіку організувала злочинна група, до складу якої входили громадяни України, Вірменії, Чехії та Німеччини. Угруповання діяло в умовах жорсткої конспірації та використовувало розгалужену мережу контактів у кількох країнах.

    Організатор схеми раніше відбував покарання у Сполучених Штатах Америки за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів. Після повернення в Україну він відновив протиправну діяльність та залучив до неї спільників на території держав Європейського Союзу.

    На початковому етапі кокаїн доставляли в Україну невеликими партіями за допомогою кур’єрів, які перетинали кордон. Паралельно учасники угруповання готували масштабні поставки наркотиків, у тому числі із застосуванням морської логістики через порт Одеси.

    За планами зловмисників, до України мали завозити до двох кілограмів кокаїну щотижня. Вартість однієї такої партії на чорному ринку перевищувала 200 тисяч доларів США.

    Під час спецоперації правоохоронці затримали організатора злочинної групи в Одесі. Йому повідомлено про підозру за частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України — незаконне виробництво, зберігання, перевезення або збут наркотичних засобів у складі організованої групи.

    Наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх учасників схеми та каналів фінансування наркотрафіку.

  • Спікер парламенту Чехії різко засудив українську владу

    Спікер парламенту Чехії різко засудив українську владу

    Спікер Палати депутатів Чехії Томіо Окамура у своєму новорічному виступі різко розкритикував українську владу та політику підтримки Києва зі сторони західних країн. Виступ був показаний на чеських телеканалах і викликав широкий резонанс у суспільстві.

    Окамура засудив постачання зброї Україні, назвавши конфлікт «абсолютно безглуздим» і неприпустимим використанням коштів чеських громадян. За його словами, гроші пенсіонерів, людей з інвалідністю та сімей з дітьми витрачаються на війну, яку він вважає марною.

    «Ми не повинні передавати кошти наших громадян іноземцям лише тому, що цього вимагає провоєнна пропаганда», — заявив політик. Він також висловив сподівання, що Чехія «зійде з брюссельського потяга», який, на його переконання, веде до Третьої світової війни.

    Окамура критикував Західну Європу за стимулювання власного військово-промислового комплексу через продаж «неефективної зброї», яка, за його словами, швидко знищується на фронті. Спікер підкреслив, що у цьому процесі простежується корупційна складова, зокрема серед українських чиновників.

    «Грошові потоки йдуть на всі боки, і кожен у цьому бізнесі щось отримує. Західні компанії та уряди, а також українські злодії з оточення зеленої хунти, які будують собі золоті туалети. Нехай крадуть, але не за наш рахунок, і нехай така країна не вступає до Європейського Союзу», — заявив Окамура.

    Його різкі заяви викликали неоднозначну реакцію у політичному та медійному просторі Чехії, особливо щодо позиції країни у постачанні військової допомоги Україні та співпраці з союзниками по НАТО.

  • Податки для українців за кордоном: коли платити в Україні не потрібно

    Податки для українців за кордоном: коли платити в Україні не потрібно

    Через повномасштабну агресію Росії мільйони українців були змушені виїхати за кордон, де шукають безпеку та роботу. У зв’язку з цим у суспільстві активно обговорюють питання: чи повинні українські біженці сплачувати податки в Україні з доходів, отриманих в інших країнах.

    За словами експерта з податків Павла Себастьяновича, загальний принцип полягає в тому, що податки сплачуються відповідно до законодавства країни перебування. Україна має угоди про уникнення подвійного оподаткування з країнами Європейського Союзу, що захищає громадян від необхідності платити податки двічі з одного і того ж доходу.

    Як пояснює експерт, якщо українець працює, наприклад, у Польщі чи Німеччині та сплачує податки там, додатково платити податки в Україні не потрібно. Винятком є США, де громадяни зобов’язані декларувати доходи та сплачувати податки незалежно від країни проживання.

    Себастьянович наголошує, що якщо податки вже сплачені в іншій державі, повторна сплата в Україні не вимагається. Водночас він звертає увагу на нюанс: у деяких випадках може виникати потреба в доплаті різниці, якщо податкова ставка в країні перебування нижча, ніж в Україні. Проте в більшості країн ЄС податкові ставки є вищими, тож така ситуація трапляється рідко.

    Окремо експерт пояснив ситуацію з віддаленою роботою. Багато українців за кордоном продовжують працювати на українські компанії. У такому разі податкові зобов’язання покладаються на роботодавця, а працівнику не потрібно самостійно займатися сплатою податків.

    Якщо ж людина працює як фізична особа-підприємець, перебуваючи за кордоном, вона продовжує сплачувати податки в Україні через електронний кабінет. Для найманих працівників, за словами експерта, усі податкові питання вирішує роботодавець.

    Окремо Павло Себастьянович торкнувся теми податкових реформ. За його словами, після Майдану він брав участь у робочих групах при Міністерстві фінансів і податковому комітеті, однак реального бажання змінювати систему тоді не було. Зокрема, не вдалося реалізувати модель, подібну до естонської, із податком на виведений капітал та спрощеним адмініструванням для ФОП.

    Натомість, як вважає експерт, нині в Україні простежується курс на ускладнення умов для підприємців. Ідеться про спроби нав’язати адміністрування ПДВ для ФОП, що фактично може зруйнувати спрощену систему оподаткування та створити додаткові бар’єри для малого бізнесу.

  • Як бездіяльність Європи підштовхує війну до нової фази

    Як бездіяльність Європи підштовхує війну до нової фази

    2025 рік може увійти в історію як момент, коли поняття «Захід» перестало існувати як єдина політична та стратегічна сила. Таку оцінку висловлює британський оглядач, застерігаючи: якщо Європа не змінить свій підхід уже зараз, 2026 рік може виявитися ще більш небезпечним і дестабілізуючим.

    На думку автора, символом стратегічної слабкості Європейського Союзу став так званий «історичний саміт» наприкінці 2024 року. Попри гучні заяви про непохитну підтримку України, лідери ЄС так і не спромоглися ухвалити рішення, здатні завдати Росії відчутного удару. Заморожені російські активи залишилися недоторканими, а потенційні фінансові ризики фактично переклали на європейських платників податків.

    Аналітик звертає увагу, що Європа фактично прив’язала власну безпеку та майбутнє України до волі союзника, який може виявитися ненадійним. Уже за рік наслідки такого підходу стали очевидними. Росія відчула безкарність і активізувала гібридні атаки проти країн ЄС. Інцидент із російським безпілотником у повітряному просторі Польщі, за оцінкою оглядача, став безпрецедентним моментом прямої взаємодії між НАТО та Москвою, що ще кілька років тому здавалося немислимим.

    Паралельно Сполучені Штати, як зазначається в аналізі, демонструють дедалі меншу солідарність із європейськими партнерами. Адміністрація Дональда Трампа надсилає сигнали про можливе зближення з Кремлем, водночас публічно критикуючи як європейських союзників, так і президента України. Однією з ключових помилок Європи автор вважає віру в сумлінність Москви за столом переговорів і небезпечні ілюзії щодо «швидкого завершення» війни.

    Оглядач підкреслює, що російська економіка вже давно перебудована на тривалу війну. Зростання військових витрат не стримує агресію, а навпаки — створює додаткові стимули для її продовження. У такій ситуації будь-які поступки принципами, на його думку, неминуче призводять до нових втрат територій і людських життів.

    Головний висновок аналізу полягає в тому, що ціна європейської бездіяльності може виявитися значно вищою, ніж здається сьогодні. Якщо Європа не усвідомить масштаб загрози та не почне діяти рішучіше, наслідки російської агресії можуть безпосередньо торкнутися вже не лише України, а й самих європейців.

  • ЄС схвалив фінансування України на 90 мільярдів євро за рахунок репарацій Росії

    ЄС схвалив фінансування України на 90 мільярдів євро за рахунок репарацій Росії

    Європейський Союз схвалив рішення про надання Україні фінансування в обсязі 90 мільярдів євро. Кошти будуть доступні вже на початку наступного року. Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.

    За словами Мерца, гроші для України можуть надійти не пізніше другої половини січня. Йдеться про кредит, який надаватиметься в межах спільного рішення країн Європейського Союзу.

    Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

    «Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

    Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

    Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

    Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

    Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

    Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

    «У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.