Khreshchatyknews.com

Позначка: ЄС

  • Німеччина посилює правила для отримувачів соцдопомоги: хто ризикує втратити гроші вже після 1 липня

    Німеччина посилює правила для отримувачів соцдопомоги: хто ризикує втратити гроші вже після 1 липня

    У Німеччині офіційно набула чинності масштабна реформа системи соціальної підтримки безробітних. Із 1 липня країна почала поетапний перехід від виплати Bürgergeld (“Бюргергельд”) до нової базової соціальної допомоги Grundsicherungsgeld. Нововведення передбачають суттєве посилення вимог до одержувачів допомоги: працездатні громадяни повинні активніше шукати роботу, а за порушення встановлених правил їм можуть скорочувати або повністю припиняти виплати.

    Про це повідомив уряд Німеччини.

    Реформа базується на новому принципі соціальної політики, який уряд формулює як “вимагати і підтримувати”. Це означає, що держава й надалі гарантуватиме фінансову допомогу людям, які справді її потребують, однак від тих, хто здатний працювати, очікуватимуть максимальних зусиль для працевлаштування та поступової відмови від залежності від соціальних виплат.

    Однією з головних змін стало перейменування самої програми. Замість Bürgergeld, яка діяла останні роки, запроваджується Grundsicherungsgeld. Водночас зміна назви супроводжується переглядом підходів до роботи центрів зайнятості та оцінки можливостей кожного одержувача допомоги.

    Відтепер першочерговим завданням служб зайнятості буде не направлення людей на курси чи програми перекваліфікації, а перевірка можливості їхнього негайного працевлаштування. Лише якщо знайти роботу одразу неможливо, людині можуть запропонувати навчання або здобуття нової професії. Особливу увагу приділятимуть громадянам віком до 30 років, яких намагатимуться якомога швидше інтегрувати на ринок праці.

    Нові правила також значно посилюють вимоги до працездатних отримувачів соціальної допомоги. Самотні люди, які не мають об’єктивних перешкод для працевлаштування, повинні працювати повний робочий день, якщо така робота є для них прийнятною з огляду на стан здоров’я, кваліфікацію та інші обставини. Головною метою є забезпечення такого рівня доходів, щоб людина більше не потребувала державної підтримки.

    Суттєво змінилися й умови для батьків із малолітніми дітьми. Якщо раніше обов’язок активного пошуку роботи виникав після досягнення дитиною трирічного віку, то тепер центри зайнятості можуть залучати батьків до програм працевлаштування або професійної інтеграції вже після того, як дитині виповниться 14 місяців.

    Одним із ключових елементів реформи стало посилення відповідальності за невиконання вимог центрів зайнятості. Якщо людина без поважної причини відмовляється подавати заявки на вакансії, не виконує узгоджений план пошуку роботи або зривала програму підтримки, розмір базової допомоги можуть скоротити на 30% строком на три місяці.

    Окремі правила стосуються пропуску обов’язкових зустрічей із працівниками центрів зайнятості. Перший пропуск не призводитиме до санкцій, однак уже після другого випадку виплати скорочуватимуть на 30% протягом місяця. Якщо ж людина тричі поспіль ігноруватиме призначені зустрічі, процедура поступово може завершитися повним припиненням соціальної підтримки, включно з компенсацією витрат на житло.

    Ще жорсткішими стали правила щодо безпідставної відмови від запропонованої роботи. Так звану “норму про відмову від роботи” переглянули таким чином, що тепер базову соціальну допомогу можуть повністю призупинити щонайменше на один місяць, а в окремих випадках — на два. Крім того, застосовувати такі санкції дозволено швидше, ніж це було передбачено попереднім законодавством.

    Реформа також змінює підхід до оцінки майнового стану одержувачів допомоги. Уряд скасовує річний “пільговий період”, протягом якого майно людини майже не враховувалося при визначенні права на виплати. Надалі допустимий обсяг захищених заощаджень залежатиме від віку отримувача соціальної допомоги.

    Крім цього, посилюється контроль за витратами на житло. Якщо раніше протягом пільгового періоду оренда фактично компенсувалася без суттєвих обмежень, то тепер навіть у цей час діятиме максимальний поріг допустимих витрат. Він становитиме півтора розміру від загального нормативу, встановленого для відповідного регіону.

    Окрему увагу уряд приділив боротьбі зі зловживаннями системою соціальної підтримки. Центри зайнятості отримають додаткові інструменти для перевірки інформації про доходи, майно та виконання одержувачами своїх зобов’язань.

    Нова реформа вписується у ширшу тенденцію, яка останніми роками спостерігається в країнах Європи. Все більше держав переглядають підходи до соціальної допомоги, намагаючись поєднати підтримку громадян із більш активним залученням їх до ринку праці. Подібні зміни вже впроваджують або обговорюють у низці європейських країн, зокрема щодо механізмів підтримки біженців та інших отримувачів соціальних виплат.

    Водночас українці, які перебувають за кордоном і планують повернутися додому, можуть скористатися українською платформою “Додому”. Вона допомагає скласти індивідуальний план повернення, включаючи пошук житла, працевлаштування, оформлення документів та організацію навчання дітей.

  • США оголосили курс на демонтаж МКС: Рубіо пригрозив санкціями навіть союзникам

    США оголосили курс на демонтаж МКС: Рубіо пригрозив санкціями навіть союзникам

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір адміністрації президента Дональда Трампа домогтися фактичного демонтажу Міжнародного кримінального суду (МКС). За його словами, Вашингтон використовуватиме весь спектр дипломатичних, економічних та політичних інструментів для боротьби з діяльністю суду, який у Білому домі вважають загрозою національній безпеці США. Одночасно американська влада попередила партнерів і союзників, що підтримка МКС може вплинути на подальше отримання американської допомоги.

    Про це повідомляє CNN.

    Марко Рубіо звинуватив Міжнародний кримінальний суд у використанні міжнародного права як інструменту політичного тиску на Сполучені Штати. За його словами, суд веде боротьбу проти Америки не військовими засобами, а шляхом юридичного переслідування американських громадян.

    «Міжнародний кримінальний суд веде війну проти США не кулями чи ракетами, а силою так званого міжнародного права», – заявив держсекретар.

    У Вашингтоні переконані, що діяльність МКС виходить за межі його міжнародного мандата та становить пряму загрозу американському суверенітету. Саме тому адміністрація Дональда Трампа має намір посилити тиск на міжнародну судову інституцію та обмежити її можливості працювати.

    Конфлікт між США та Міжнародним кримінальним судом триває вже кілька років. Його витоки сягають ще першого президентського терміну Дональда Трампа, коли МКС розпочав розслідування можливих воєнних злочинів американських військових в Афганістані. Відтоді відносини між Вашингтоном і судом залишаються вкрай напруженими.

    Новий етап протистояння передбачає не лише тиск на сам МКС, а й вимоги до інших держав визначитися зі своєю позицією. Представник Державного департаменту США заявив, що країни, які продовжать визнавати юрисдикцію суду щодо американських громадян або співпрацюватимуть із ним у відповідних розслідуваннях, можуть опинитися під особливою увагою Вашингтона.

    За словами американських посадовців, насамперед це стосується держав, які отримують фінансову чи військову допомогу від США, розміщують на своїй території американські військові бази або користуються американськими безпековими гарантіями. Саме такі країни, як заявляє Вашингтон, мають офіційно відмовитися визнавати повноваження Міжнародного кримінального суду щодо переслідування громадян США.

    Фактично адміністрація Дональда Трампа дає зрозуміти, що подальший рівень співпраці зі Сполученими Штатами може залежати від ставлення окремих держав до МКС. Це може зачепити і низку європейських країн, які є учасниками Римського статуту та визнають юрисдикцію суду.

    У своїй статті Марко Рубіо заявив, що Вашингтон готовий послідовно послаблювати діяльність суду доти, доки він не втратить можливість діяти у нинішньому форматі.

    «Використовуючи всі інструменти, що є в розпорядженні нашого уряду, працюючи пліч-о-пліч з кожним союзником, з яким ми можемо мати спільну справу, ми демонтуємо Міжнародний кримінальний суд — цеглинка за цеглиною, якщо це буде необхідно», — написав держсекретар США.

    За інформацією CNN, адміністрація Трампа вже готує комплекс заходів, спрямованих на максимальну ізоляцію МКС. Серед можливих кроків розглядаються запровадження нових економічних санкцій, анулювання американських віз для співробітників суду, заборона на в’їзд до США, фінансові обмеження, а також дипломатичний тиск на країни, які співпрацюють із судом.

    Марко Рубіо також стверджує, що Міжнародний кримінальний суд перетворився на інструмент політичної боротьби проти США. За його словами, діяльність установи підтримують сили, які негативно ставляться до американської зовнішньої політики.

    На думку держсекретаря, на роботу суду значний вплив мають міжнародні неурядові організації, прихильники глобалістських підходів та уряди окремих держав, які критично налаштовані щодо Сполучених Штатів.

    Загострення відносин між Вашингтоном і МКС відбувається на тлі низки резонансних рішень суду останніх років. Окрім розслідування щодо можливих злочинів американських військових в Афганістані, адміністрація Трампа різко критикувала розгляд справ, пов’язаних з ізраїльським прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу. Саме після цього риторика Білого дому щодо суду стала ще жорсткішою.

    Паралельно Міжнародний кримінальний суд залишається одним із головних міжнародних органів, які розслідують воєнні злочини, скоєні під час російської агресії проти України. Суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та низки інших російських посадовців, яких підозрюють у незаконній депортації українських дітей та інших воєнних злочинах. У відповідь російська влада відкрила кримінальні справи проти суддів і прокурора МКС та оголосила їх у розшук.

    Україна, своєю чергою, у серпні 2024 року ратифікувала Римський статут, що стало важливим кроком до повноцінної співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Наразі юрисдикцію МКС визнають 125 держав світу, які є учасницями Римського статуту.

    Попри різку позицію Вашингтона, більшість держав-учасниць МКС продовжують підтримувати діяльність суду, наголошуючи на його ролі у притягненні до відповідальності осіб, яких підозрюють у геноциді, злочинах проти людяності, воєнних злочинах та злочині агресії.

  • ЄС вдарив санкціями по причетних до катувань українців

    ЄС вдарив санкціями по причетних до катувань українців

    Рада Європейського Союзу запровадила новий пакет санкцій проти 15 фізичних осіб та однієї установи, яких вважають причетними до катувань, жорстокого поводження та порушення прав українських військовополонених і цивільних, незаконно утримуваних на тимчасово окупованих територіях України та в Росії. Нові обмеження стали черговим кроком ЄС у відповідь на численні задокументовані випадки порушення міжнародного гуманітарного права під час російської агресії проти України.

    Про це повідомила Рада ЄС.

    До санкційного списку увійшов перший заступник начальника виправної колонії в окупованій Оленівці Донецької області Дмитро Нєєлов. За даними Євросоюзу, він безпосередньо причетний до катувань, побиття, принижень і жорстокого поводження з українськими військовополоненими та цивільними особами. Крім того, саме його ЄС вважає відповідальним за дії після масової загибелі українських полонених у ніч із 28 на 29 липня 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії загинули десятки українських захисників. Згідно з рішенням Ради ЄС, Нєєлов свідомо затримав евакуацію поранених, що призвело до ще більшої кількості жертв.

    Окрім нього, під санкції потрапили ще кілька керівників та співробітників колонії в Оленівці, яких підозрюють у систематичному принизливому поводженні, фізичному насильстві та жорстокому ставленні до українських полонених.

    Європейський Союз також запровадив обмеження проти начальника охорони виправної колонії №7 у селищі Пакіно Володимирської області Росії Олексія Хавецького. За даними ЄС, саме під його керівництвом у колонії діяла система регулярних знущань над українськими військовополоненими. Колишні бранці повідомляли про застосування електричного струму, систематичні побиття, навмисне голодування, сексуальне насильство, психологічний тиск та інші форми нелюдського поводження. У документі зазначається, що частина таких дій здійснювалася персоналом колонії навмисно з метою приниження людської гідності полонених.

    Під санкції також потрапив співробітник Федеральної служби безпеки Росії Ян Заневський. За інформацією Ради ЄС, він причетний до незаконних затримань цивільного населення на окупованих територіях Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей. Його звинувачують у застосуванні фізичного насильства, удушення, жорстоких побиттів та сексуального насильства під час допитів українських цивільних.

    Окремо Євросоюз включив до санкційного списку слідчий ізолятор №2 у російському Таганрозі. За даними ЄС, саме цей заклад став одним із місць систематичного утримання українських військовополонених і цивільних, серед яких були журналісти та жінки. У рішенні наголошується, що застосування катувань у СІЗО мало системний характер і в окремих випадках призводило до смерті ув’язнених.

    Саме в цьому ізоляторі, як зазначає Європейський Союз, після майже року незаконного ув’язнення померла українська журналістка Вікторія Рощина. За наявною інформацією, на її тілі були виявлені численні сліди катувань, що викликало широкий міжнародний резонанс і стало одним із символів жорстокого поводження Росії з незаконно утримуваними українцями.

    Крім цього, за окремим санкційним режимом Рада ЄС внесла до списку ще сімох осіб, які пов’язані з діяльністю виправної колонії №10 у селі Ударний. Під обмеження потрапили начальник установи Олександр Гнутов, п’ятеро його заступників, а також керівниця медичної частини Галина Мокшанова.

    За інформацією Європейського Союзу, саме у цій колонії утримували сотні українських військовополонених і цивільних осіб, вивезених із тимчасово окупованих територій України. Колишні в’язні розповідали про систематичне застосування електроструму, жорстокі побиття, тривале утримання у так званих стресових позах, які призводили до тяжких фізичних ушкоджень, сексуальне насильство, імітацію розстрілів, психологічний тиск та повну відмову у наданні медичної допомоги. За свідченнями постраждалих, цивільних осіб утримували в однакових умовах із військовополоненими без будь-яких судових рішень чи офіційного правового статусу.

    Усі фізичні особи та установа, включені до санкційних списків, підпадають під повне заморожування активів на території Європейського Союзу. Громадянам і компаніям країн ЄС заборонено надавати їм будь-які фінансові ресурси чи економічну підтримку. Крім цього, щодо всіх фігурантів запроваджено заборону на в’їзд до держав-членів Європейського Союзу та транзит через їхню територію.

    У Раді ЄС наголосили, що рішуче засуджують катування, жорстоке поводження та позасудові страти українських військовополонених і цивільних. Брюссель закликав Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного комітету Червоного Хреста, до всіх місць утримання українців. Також Європейський Союз підкреслив необхідність притягнення до відповідальності всіх осіб, винних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права та воєнних злочинах.

    Нові санкції стали частиною ширшого пакета обмежувальних заходів проти Росії. Крім осіб, причетних до катувань українців, під санкції також потрапили низка російських технологічних компаній, серед яких соціальна мережа VK та месенджер Max. Водночас глава Російської православної церкви патріарх Кирило, який уже кілька років уникає європейських санкцій через позицію окремих держав-членів, цього разу також не був включений до нового санкційного списку. За інформацією ЗМІ, цьому сприяла позиція Болгарії.

  • «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш виступив із резонансною заявою щодо українських громадян, які перебувають у Польщі. Він заявив, що всі молоді українці, придатні до військової служби, мають повернутися до України та долучитися до її оборони від російської агресії. Крім того, глава польського оборонного відомства закликав видворяти з країни українців, які порушують громадський порядок, зокрема тих, хто демонстративно поводиться в публічних місцях або стає учасником резонансних інцидентів.

    Заяву Косіняка-Камиша було зроблено 13 липня в ефірі польського телеканалу TVP Info. Коментуючи ситуацію з українськими біженцями, він наголосив, що Польща з початку повномасштабної війни відкрила свої кордони для мільйонів українців, однак це не означає, що будь-яка поведінка гостей країни є прийнятною.

    За словами міністра, польське суспільство проявило безпрецедентну солідарність після російського вторгнення, прийнявши близько трьох мільйонів українців без створення таборів для біженців. Водночас він висловив занепокоєння тим, що останнім часом у суспільстві посилюється напруга, яку, на його думку, підживлюють як радикальні політичні сили, так і окремі резонансні випадки за участю українців.

    «Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні»

    Найбільший резонанс викликала саме частина виступу, присвячена українцям призовного віку.

    «Чи все гаразд з українцями? Ні, не все гаразд. Чи нормально розбивати автомобілі за мільйони злотих і заїжджати на “Морське Око”? Ні, це ненормально, і таких треба виганяти. Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні й там служити своїй батьківщині», — заявив Косіняк-Камиш.

    Водночас важливо зазначити, що міністр не оголошував про ухвалення рішення щодо масової депортації всіх українців призовного віку. Його слова є політичною позицією, висловленою під час телевізійного ефіру. Наразі польський уряд не повідомляв про запровадження нового механізму примусового повернення українських чоловіків до України.

    Чому міністр згадав дорогі автомобілі

    Під час виступу Косіняк-Камиш навів приклад українців, які їздять дорогими автомобілями та потрапляють у гучні історії.

    Він згадав інциденти в районі озера Морське Око в Татрах, де окремі водії на дорогих автомобілях порушували правила дорожнього руху та громадський порядок. Міністр використав ці випадки як приклад поведінки, яка, на його думку, викликає обурення серед польського суспільства.

    Подібну позицію Косіняк-Камиш висловлював і раніше. Ще у 2024 році він заявляв, що багатьох поляків дратує, коли вони бачать молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях, готелях чи ресторанах, тоді як Польща витрачає значні кошти на підтримку України та прийом біженців. Тоді він також говорив про готовність Варшави допомогти Україні, якщо Київ звернеться із запитом щодо повернення чоловіків мобілізаційного віку.

    На тлі дискусії про майбутнє тимчасового захисту

    Заява польського міністра пролунала в момент, коли в Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі механізму тимчасового захисту для українців.

    Наприкінці червня Європейська комісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас у ЄС обговорюються різні сценарії поступового переходу від режиму тимчасового захисту до інших правових механізмів перебування українців у країнах Союзу. Однією з тем дискусії є статус осіб, які можуть ухилятися від військової служби в Україні. Остаточне рішення держави-члени ЄС планують ухвалити найближчими місяцями.

    Польща залишається одним із головних центрів прийому українців

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. Мільйони громадян України отримали доступ до тимчасового захисту, медичних послуг, освіти та ринку праці.

    За офіційними даними польської влади, значна частина українців працює легально, сплачує податки та інтегрувалася в місцеву економіку. Українці сьогодні є найбільшою іноземною громадою в Польщі та відіграють важливу роль у багатьох галузях — від промисловості до сфери послуг.

    Водночас останніми місяцями тема українських біженців дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у Польщі. На тлі президентських виборів та активізації правих сил питання міграції, соціальної підтримки та історичної пам’яті регулярно використовуються у внутрішньополітичній боротьбі.

    Польща не змінює підтримки України

    Попри жорсткі висловлювання щодо окремих категорій українців, Косіняк-Камиш одночасно розкритикував політиків, які розпалюють антиукраїнські настрої.

    Він заявив, що Польща зробила безпрецедентний внесок у допомогу Україні та не повинна допустити перетворення цієї підтримки на ненависть до українців. Міністр також наголосив, що радикалізація суспільних настроїв є небезпечним явищем, яке може зашкодити польсько-українським відносинам.

    Крім того, нещодавно Міністерство оборони Польщі оголосило про розсекречення інформації щодо військової допомоги Україні за 2022–2026 роки. За словами Косіняка-Камиша, загальна вартість польських поставок озброєння обчислюється мільярдами злотих, а Варшава залишається одним із ключових союзників Києва.

    Чи можливі масові депортації

    Станом на 13 липня жодного рішення польського уряду про автоматичну депортацію всіх українців призовного віку не існує.

    Юридично питання повернення українських чоловіків залишається складним і пов’язане як із польським законодавством, так і з нормами Європейського Союзу щодо тимчасового захисту біженців. Будь-які зміни вимагатимуть окремих рішень польської влади та, у низці випадків, узгодження з європейським законодавством.

    Тому нинішня заява Владислава Косіняка-Камиша є насамперед політичним сигналом і відображає його особисту позицію як міністра оборони. Водночас вона демонструє, що тема українців призовного віку дедалі активніше обговорюється не лише в Україні, а й серед європейських партнерів, які вже понад чотири роки приймають мільйони українських громадян.

  • Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італійські правоохоронці викрили масштабну шпигунську мережу, яка, за даними слідства, діяла в інтересах російської військової розвідки (ГРУ) та збирала секретну інформацію про сучасні західні системи протиповітряної оборони, оборонні розробки НАТО, військово-промислові програми Італії та допомогу Україні. За підсумками розслідування уряд Італії вже оголосив персонами нон грата двох російських військових аташе, яких підозрюють у координації шпигунської діяльності на території країни.

    Про це повідомляє Defense News.

    За інформацією видання, розслідування прокуратури засвідчило, що російська військова розвідка протягом тривалого часу здійснювала систематичний збір інформації про новітні зразки озброєння, які використовуються країнами НАТО або можуть бути передані Україні. Особливу увагу Москва приділяла засобам протиповітряної оборони, які стали одним із ключових факторів стримування російських масованих ракетних і дронових атак.

    Слідчі встановили, що одним із головних завдань шпигунської мережі було отримання технічних характеристик, принципів роботи, виробничих процесів та логістичних деталей щодо сучасних європейських систем ППО. Російські спецслужби намагалися з’ясувати не лише можливості цих комплексів, а й темпи їх виробництва, перспективи модернізації та масштаби майбутніх поставок Україні.

    Особливий інтерес Кремля викликала система протиповітряної оборони SAMP/T, яку Італія та Франція вже передали Україні. Саме цей комплекс став одним із найважливіших елементів української багаторівневої системи ППО, здатним перехоплювати балістичні ракети, крилаті ракети та інші складні повітряні цілі. Російська сторона прагнула отримати максимально повну інформацію про її можливості, систему управління, технічне обслуговування та ефективність під час бойового застосування.

    Окремим напрямком діяльності агентів став збір інформації про нову зенітно-ракетну систему MBDA CAMM-ER. За даними слідства, російські спецслужби уважно стежили за переговорами щодо можливої локалізації виробництва окремих компонентів цих комплексів в Україні. Кремль цікавило, наскільки швидко український оборонно-промисловий комплекс зможе інтегруватися у виробництво сучасних європейських засобів протиповітряної оборони.

    Ще одним об’єктом шпигунської діяльності стала перспективна система “Купол Мікеланджело”, яку розробляє італійська компанія Leonardo. Ця система має відкриту архітектуру та дозволяє інтегрувати різні типи радарів, засобів управління й озброєння в єдиний комплекс. За інформацією Defense News, випробування цієї системи на території України заплановані вже найближчими місяцями, що ще більше посилило інтерес російської розвідки.

    Однак діяльність агентурної мережі не обмежувалася лише протиповітряною обороною. Російська військова розвідка також прагнула отримати відомості про плани Італії щодо закупівлі британсько-французьких крилатих ракет Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час українських ударів по військових об’єктах окупаційних сил.

    Серед запитів, які отримували агенти, також були документи щодо програм переозброєння Збройних сил Італії, перспектив розвитку оборонної промисловості Європейського Союзу, нових військових програм НАТО, а також будь-яка інформація про допомогу Україні у створенні власних далекобійних ракетних систем.

    Крім цього, російські спецслужби активно цікавилися перспективними військово-морськими розробками компанії Leonardo. Зокрема, йшлося про підводний безпілотний апарат нового покоління, який проходить випробування на полігоні в Ла-Спеції. У Москві прагнули оцінити потенціал цієї системи та можливість її використання в майбутніх військових операціях НАТО.

    Серед інших тем, що цікавили російську сторону, були також оцінки ефективності нещодавніх ударів по іранських ядерних об’єктах, результати аналізу сучасних засобів повітряного нападу та новітніх систем протиракетної оборони.

    Центральною фігурою розслідування став 59-річний Гавіно Пірас — колишній співробітник італійських спецслужб, який після завершення служби, за версією слідства, погодився співпрацювати з російською військовою розвідкою.

    Італійська прокуратура вважає, що безпосереднім куратором Піраса був російський військовий аташе в Римі Михайло Астаков. Слідчі переконані, що він працював під дипломатичним прикриттям, хоча фактично був кадровим офіцером Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ.

    Для передачі інформації використовувалися методи конспірації, характерні для класичної агентурної діяльності. За даними слідства, Астаков передавав Пірасу списки інформації, яку необхідно було отримати, а той залишав карти пам’яті microSD із документами у спеціально обладнаній схованці в отворі стіни. Подібний спосіб передачі даних дозволяв уникати безпосереднього контакту та мінімізувати ризики викриття.

    За кожен пакет переданої інформації російський куратор виплачував приблизно 4 тисячі євро готівкою. Загалом, за версією слідства, йдеться про тривалу співпрацю, під час якої було передано значний масив службової інформації.

    У матеріалах кримінальної справи наведено запис однієї із розмов між Пірасом та російським куратором.

    «Все, що я можу тобі дати, я тобі дам. Передай це своєму начальнику», — сказав Пірас під час однієї із зустрічей.

    Слідство також встановило, що отримані від російської сторони гроші використовувалися не лише як винагорода самому агенту. За версією прокуратури, Пірас створив власну мережу інформаторів серед військовослужбовців, працівників оборонних підприємств та інших осіб, які могли мати доступ до службової інформації.

    Наразі слідчі перевіряють діяльність ще щонайменше п’ятьох осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Не виключається, що коло підозрюваних може суттєво розширитися.

    Особливий інтерес для слідчих становлять стенограми переговорів між Пірасом та Астаковим. З них випливає, що агент регулярно інформував російську сторону про питання, пов’язані з війною в Україні.

    Зокрема, він повідомив своєму куратору, що, за його інформацією, Україна отримує допомогу від британських спецслужб під час планування далекобійних ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших стратегічних об’єктах.

    Також Пірас розповідав про дослідження, які італійські військові проводили щодо захопленого російського танка Т-90. За його словами, особливий інтерес викликала автоматизована система керування кулеметом, принцип роботи якої намагалися детально вивчити західні спеціалісти.

    У розмовах із російським куратором він навіть попереджав, що італійські інженери можуть спробувати відтворити технологію після її детального аналізу.

    У квітні 2025 року Астаков також вимагав отримати інформацію про діяльність компанії Avio, яка спеціалізується на виробництві твердопаливних двигунів для ракетної техніки. Інтерес Москви до цього підприємства виник після початку його співпраці зі Сполученими Штатами щодо виробництва компонентів для американських ракетних програм.

    Після затримання Гавіно Піраса його адвокат категорично відкинув усі звинувачення, заявивши, що його підзахисний нібито не передавав Росії секретної інформації, яка могла б становити державну таємницю або загрожувати безпеці Італії.

    Втім, уряд Італії відреагував на результати розслідування максимально жорстко. Міністерство закордонних справ ухвалило рішення про висилку двох російських військових аташе, включно з Михайлом Астаковим, якого прокуратура називає ключовою фігурою всієї шпигунської операції.

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні наголосив, що Москва продовжує використовувати методи гібридної війни проти західних демократій, поєднуючи шпигунство, кібератаки, інформаційні операції та діяльність агентурних мереж.

    За його словами, такі дії є прямим втручанням у внутрішні справи Італії, становлять загрозу національній безпеці країни та безпеці всього Північноатлантичного альянсу.

    Викриття шпигунської мережі стало ще одним підтвердженням того, що російські спецслужби значно активізували спроби отримати інформацію про оборонні технології західних країн після початку повномасштабної війни проти України. Подібні випадки вже фіксувалися у Німеччині, Польщі, Великій Британії, країнах Балтії та інших державах НАТО. Європейські спецслужби неодноразово попереджали, що Росія дедалі активніше використовує дипломатичне прикриття, колишніх військових і завербованих агентів для збору інформації про військову допомогу Україні, виробництво сучасного озброєння та оборонні програми Альянсу.

  • Українці в Німеччині зможуть обміняти водійські права без іспитів

    Українці в Німеччині зможуть обміняти водійські права без іспитів

    Українські громадяни, які проживають у Німеччині, отримають можливість значно простіше оформити німецьке водійське посвідчення. Федеральна рада Німеччини (Бундесрат) схвалила зміни до законодавства, які дозволяють обмінювати українські водійські права на німецькі без необхідності складати теоретичний і практичний іспити. Одночасно українську мову включили до переліку мов, якими можна складати теоретичний екзамен на отримання посвідчення водія в Німеччині.

    Про це йдеться в офіційному підсумковому повідомленні за результатами 1067-го пленарного засідання Бундесрату.

    Згідно з ухваленим рішенням, до німецького Положення про водійські посвідчення внесено зміни, які суттєво спрощують процедуру визнання українських документів.

    Україну офіційно включили до переліку держав, громадяни яких можуть конвертувати свої національні посвідчення водія у німецькі без проходження повторного навчання та без складання теоретичного або практичного іспитів.

    Аналогічне право також отримали громадяни Чорногорії.

    До цього українці, які були зобов’язані обмінювати посвідчення, у більшості випадків проходили ту саму процедуру, що й інші іноземці з держав, права яких не входили до спеціального переліку. Це означало необхідність підтверджувати знання Правил дорожнього руху Німеччини, складати письмовий тест, а також демонструвати практичні навички керування автомобілем.

    Тепер ця вимога для українських водіїв скасовується.

    Фактично процедура буде обмежуватися адміністративним оформленням документів, медичними вимогами, якщо вони передбачені конкретною категорією посвідчення, та перевіркою дійсності українських прав.

    У Бундесраті зазначають, що такі зміни мають зробити систему більш сучасною, гнучкою та врахувати особливості великої кількості українських громадян, які переїхали до Німеччини після початку повномасштабної війни.

    Окремим рішенням Федеральна рада Німеччини також розширила перелік мов, якими можна проходити теоретичний іспит для отримання німецького посвідчення водія.

    Відтепер екзаменаційні тести будуть доступні українською мовою.

    До переліку також додано курманджі — один із найпоширеніших діалектів курдської мови.

    Це означає, що українці, які лише навчаються в автошколах Німеччини або планують отримати посвідчення водія вперше, зможуть проходити письмовий іспит рідною мовою без необхідності перекладати спеціалізовані терміни німецькою.

    Очікується, що це дозволить значно скоротити кількість помилок під час складання теоретичного тесту та зробить процес навчання доступнішим.

    Ще однією важливою зміною стало врегулювання питання водійських посвідчень, які були обміняні в інших країнах Європейського Союзу.

    Тепер посвідчення, отримані внаслідок офіційного обміну документів із третіх країн в іншій державі-члені ЄС, автоматично визнаватимуться й на території Німеччини.

    Таким чином люди, які спочатку проживали, наприклад, у Польщі, Чехії чи інших країнах Євросоюзу, а згодом переїхали до Німеччини, не будуть змушені повторно проходити процедуру підтвердження своїх прав.

    Крім того, нові правила стосуються і професійних водіїв.

    Бундесрат дозволив дипломованим оптикам проводити перевірку гостроти зору для водіїв вантажних автомобілів та автобусів.

    Раніше для цього часто потрібно було звертатися виключно до лікарів-офтальмологів або спеціалізованих медичних центрів, що збільшувало строки проходження медичних процедур.

    Нововведення має зробити оформлення документів швидшим та доступнішим.

    На сьогодні українські водійські посвідчення вже офіційно визнаються на території Федеративної Республіки Німеччина протягом усього строку дії тимчасового захисту.

    Українці можуть користуватися своїми національними документами без необхідності перекладати їх німецькою мовою або отримувати міжнародне посвідчення водія.

    Також німецькі органи визнають цифрові посвідчення водія, які містяться у застосунку «Дія».

    У разі необхідності поліція або інші державні органи можуть перевірити справжність такого документа через українські електронні державні реєстри.

    До ухвалення нових змін право користуватися українськими посвідченнями без обміну мали переважно особи, які перебували в Німеччині під тимчасовим захистом, запровадженим Європейським Союзом після початку повномасштабної війни.

    Водночас українці, які проживали у ФРН на інших законних підставах, повинні були проходити процедуру обміну посвідчення.

    Йдеться, зокрема, про власників робочих віз, дозволів на постійне проживання, студентських віз, Blue Card ЄС та інших документів, що дозволяють довгострокове перебування у країні.

    Після офіційної реєстрації місця проживання вони були зобов’язані протягом шести місяців замінити українське посвідчення на німецьке.

    Для багатьох українців ця процедура була тривалою та дорогою, адже вимагала навчання в автошколі, складання іспитів, оплати екзаменаційних зборів і проходження додаткових адміністративних процедур.

    Нове рішення Бундесрату значно спрощує цей процес.

    Очікується, що воно допоможе десяткам тисяч українських громадян швидше інтегруватися в німецьке суспільство, отримати можливість працювати водіями, кур’єрами, логістами або використовувати автомобіль у повсякденному житті без зайвих бюрократичних перешкод.

    Для багатьох українців наявність німецького посвідчення водія також є важливою умовою працевлаштування, особливо у транспортній, будівельній, сервісній та медичній сферах, де роботодавці часто віддають перевагу місцевим документам.

    Рішення Федеральної ради Німеччини стало черговим кроком у напрямку адаптації законодавства країни до потреб українців, які були змушені залишити батьківщину через російську агресію. Воно доповнює вже запроваджені механізми підтримки, серед яких право на тимчасовий захист, доступ до ринку праці, соціальної допомоги, освіти, медичних послуг та визнання українських офіційних документів.

    Ухвалені зміни мають не лише практичне значення для українських водіїв, а й демонструють подальшу готовність Німеччини спрощувати адміністративні процедури

  • У Бельгії запровадять платний проїзд дорогами

    У Бельгії запровадять платний проїзд дорогами

    Уряд Бельгії готується запровадити нову систему оплати за користування автомобільними дорогами, яка передбачає обов’язкове придбання дорожньої віньєтки для всіх водіїв. Нові правила поширюватимуться не лише на громадян країни, а й на іноземців, які в’їжджатимуть до Бельгії власним транспортом або транзитом перетинатимуть її територію. Таким чином держава планує змінити підхід до фінансування дорожньої інфраструктури та водночас стимулювати використання екологічніших автомобілів.

    Про це повідомляє агентство Belga News.

    За попередніми планами, нова система має набути чинності з 1 травня. Водночас остаточний запуск залежить від завершення переговорів між трьома автономними регіонами Бельгії — Фландрією, Валлонією та Брюссельським столичним регіоном. Саме ці адміністративні одиниці повинні остаточно узгодити всі юридичні та фінансові аспекти реформи.

    Запровадження дорожньої віньєтки стане можливим після набуття чинності спеціальної угоди про співпрацю між трьома регіонами країни. За інформацією бельгійських ЗМІ, сторони вже погодили більшість положень документа. На фінальному етапі залишилося визначити лише механізм розподілу коштів, які надходитимуть від продажу віньєток.

    Очікується, що після досягнення остаточної домовленості бельгійська влада офіційно представить нову систему оплати за користування дорогами та розпочне її практичне впровадження.

    Однією з головних особливостей реформи стане те, що розмір плати залежатиме від екологічних характеристик транспортного засобу. Зокрема, при визначенні вартості віньєтки враховуватиметься рівень викидів вуглекислого газу (CO₂).

    Такий підхід відповідає екологічній політиці Європейського Союзу, яка передбачає заохочення громадян до використання менш шкідливого для довкілля транспорту та поступове скорочення кількості автомобілів із високими викидами.

    Для автомобілів із нульовим рівнем викидів, насамперед електромобілів, річна віньєтка коштуватиме 90 євро.

    Власники автомобілів, які відповідають щонайменше екологічному стандарту Євро-4, сплачуватимуть 100 євро на рік.

    Найдорожчий тариф встановлять для транспортних засобів із найвищими показниками шкідливих викидів. Для таких автомобілів річна вартість користування дорогами становитиме 125 євро.

    Таким чином уряд прагне зробити використання більш екологічних автомобілів фінансово вигіднішим порівняно зі старішими транспортними засобами, які сильніше забруднюють атмосферу.

    Окрім річної віньєтки, влада планує запропонувати кілька короткострокових варіантів оплати. Водії зможуть придбати дозвіл на один день, десять днів, один місяць або два місяці.

    Такий формат покликаний зробити нову систему більш зручною для туристів, іноземних водіїв, міжнародних перевізників і громадян інших країн, які відвідуватимуть Бельгію на короткий період або використовуватимуть її територію для транзиту.

    Нові правила однаково стосуватимуться як бельгійських громадян, так і іноземців. Це означає, що всі водії, незалежно від країни реєстрації автомобіля, повинні будуть придбати відповідну віньєтку для законного користування автомагістралями та регіональними дорогами Бельгії.

    Влада розраховує, що впровадження нової системи забезпечить стабільне джерело фінансування для ремонту, модернізації та розвитку дорожньої мережі. Крім того, очікується, що диференційовані тарифи залежно від рівня викидів сприятимуть оновленню автопарку та популяризації екологічного транспорту.

    Запровадження віньєток також наблизить Бельгію до практики, яка вже давно використовується в багатьох країнах Європи. Аналогічні системи оплати за користування дорогами діють, зокрема, в Австрії, Чехії, Словаччині, Угорщині, Словенії, Болгарії, Румунії та Швейцарії. У більшості цих держав водії також можуть придбати віньєтки на різні строки — від одного дня до року.

    Фахівці зазначають, що останніми роками дедалі більше європейських країн переглядають механізми фінансування дорожньої інфраструктури, прагнучи поєднати їх із кліматичною політикою та принципом «забруднювач платить». Саме тому вартість користування дорогами дедалі частіше залежить не лише від типу транспортного засобу, а й від його впливу на довкілля.

    Якщо три бельгійські регіони остаточно погодять усі деталі реформи найближчим часом, уже з 1 травня нова система стане обов’язковою для всіх водіїв. Це означатиме, що перед поїздкою до Бельгії автомобілістам необхідно буде заздалегідь придбати відповідну дорожню віньєтку або оформити її після в’їзду до країни відповідно до нових правил.

  • Після гучного скандалу: Зеленський і Навроцький понад годину говорили в Анкарі

    Після гучного скандалу: Зеленський і Навроцький понад годину говорили в Анкарі

    Президент України Володимир Зеленський та президент Польщі Кароль Навроцький провели першу особисту зустріч після дипломатичного загострення між Києвом і Варшавою, яке виникло через історичні суперечки та рішення польської сторони позбавити українського лідера найвищої державної нагороди Польщі. Переговори відбулися 8 липня на полях саміту НАТО в Анкарі та тривали понад годину. За словами обох сторін, розмова була відвертою, змістовною та стосувалася як двосторонніх відносин, так і ключових безпекових викликів, які сьогодні стоять перед двома країнами.

    Про проведення переговорів журналістам повідомив радник президента України Дмитро Литвин.

    За його словами, зустріч завершилася після тривалих переговорів, у яких брала участь також українська делегація.

    «Щойно завершили. Була довгою», — сказав Литвин журналістам після закінчення переговорів.

    Він уточнив, що окрім президентів у зустрічі брали участь представники української команди, а сам Володимир Зеленський позитивно оцінив перебіг переговорів.

    Пізніше президент України підтвердив, що бесіда тривала більше години та дала можливість обговорити всі ключові питання, які накопичилися у відносинах між Києвом і Варшавою.

    «Зустрілися з президентом Польщі Каролем Навроцьким. Була важлива і потрібна розмова, ми говорили більше години. Загроза у нас одна і спільна: це Росія. І дуже важливо зберігати взаєморозуміння, підтримку та діяти об’єднано», — наголосив Зеленський.

    Президент України зазначив, що, незважаючи на складні історичні питання, дві країни повинні зберігати стратегічне партнерство, адже саме Польща з початку повномасштабного вторгнення стала одним із головних союзників України, надаючи військову, фінансову, гуманітарну та політичну підтримку.

    За словами Зеленського, сторони домовилися продовжити політичний діалог і підтримувати регулярні контакти, щоб не допустити подальшого погіршення двосторонніх відносин.

    Український президент підкреслив, що Росія залишається головною загрозою для безпеки як України, так і Польщі, а тому обидві держави мають концентруватися на спільній протидії агресору, а не дозволяти історичним суперечкам руйнувати багаторічне партнерство.

    Зустріч відбулася лише за кілька тижнів після найбільшої дипломатичної кризи у відносинах Києва та Варшави за останні роки.

    Причиною загострення стало рішення президента України присвоїти Незалежному центру спеціальних операцій Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «Героїв УПА». Цей крок викликав різку реакцію польської влади, яка традиційно пов’язує діяльність Української повстанської армії із трагічними подіями Волинської трагедії під час Другої світової війни.

    19 червня президент Польщі Кароль Навроцький підписав рішення про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, якою нагороджують за виняткові заслуги перед державою.

    У Варшаві пояснили, що таке рішення стало відповіддю саме на присвоєння українському військовому підрозділу почесного найменування на честь героїв УПА.

    Після цього український президент повернув нагороду польській стороні, а згодом від польських державних відзнак відмовилися також колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

    Напруження між країнами посилили й інші заяви польських посадовців. Зокрема, Канцелярія президента Польщі розкритикувала українську ініціативу щодо створення Національного пантеону, заявивши, що такий крок може ще більше загострити історичні суперечки між державами.

    Крім того, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що Варшава не готова підтримувати подальший рух України до членства в Європейському Союзі, якщо українська влада продовжить політику вшанування окремих історичних діячів, які викликають негативне ставлення в Польщі.

    Сам Кароль Навроцький напередодні переговорів із Зеленським також підтвердив, що не змінив своєї позиції щодо історичних питань.

    Водночас польський президент наголосив, що Польща і Україна мають зберігати діалог, оскільки обидві країни стикаються зі спільною загрозою з боку Росії.

    Він заявив, що навіть за наявності принципових розбіжностей у трактуванні історії Київ і Варшава повинні підтримувати співпрацю у сфері безпеки та оборони.

    Переговори між Зеленським і Навроцьким відбулися на полях саміту НАТО в Анкарі, де головними темами стали подальша підтримка України, посилення протиповітряної оборони, розвиток спільного оборонного виробництва та координація військової допомоги союзників.

    На саміті країни Альянсу вже оголосили про нові пакети військової підтримки України, підтвердили намір і надалі фінансувати українську оборону та домовилися про розширення співпраці у сфері виробництва озброєння. Крім того, союзники продовжили обговорення перспектив виробництва сучасних систем ППО, зокрема комплексів Patriot, безпосередньо на території України.

    Попри складний політичний фон останніх тижнів, зустріч Зеленського та Навроцького продемонструвала готовність обох сторін не допустити перетворення історичних суперечок на повноцінну політичну кризу. Україна й Польща залишаються стратегічними партнерами у сфері безпеки, а підтримка Варшави залишається одним із ключових елементів міжнародної коаліції на підтримку Києва у війні проти Росії.

  • НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    Країни-члени НАТО підтвердили намір продовжувати довгострокову військову підтримку України та оголосили про новий масштабний пакет допомоги. У підсумковій декларації саміту Альянсу в Анкарі союзники заявили, що у 2026 році виділять Україні 70 мільярдів євро на військову допомогу, озброєння, навчання українських військових та інші потреби сектору безпеки. Водночас держави НАТО взяли на себе політичне зобов’язання зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки і в 2027 році. Окрім цього, Альянс оголосив про рекордні інвестиції у власну оборонну промисловість, розвиток сучасних військових технологій та збільшення виробництва озброєння.

    Про це йдеться у підсумковій декларації саміту НАТО в Анкарі.

    Однією з головних тем зустрічі лідерів держав-членів Альянсу стала війна Росії проти України та питання подальшої підтримки Києва. У документі наголошується, що союзники залишаються єдиними у своїй позиції щодо необхідності допомагати Україні стільки, скільки це буде потрібно для захисту її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності.

    У декларації зазначено, що країни НАТО погодилися у 2026 році виділити Україні військову допомогу загальним обсягом 70 мільярдів євро. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю сучасного озброєння, систем протиповітряної та протиракетної оборони, боєприпасів, бронетехніки, засобів зв’язку, підготовку українських військовослужбовців, забезпечення логістики та інші критично важливі потреби українського сектору оборони.

    Особливу увагу союзники приділили тому, що підтримка України має бути не разовою, а довгостроковою. Саме тому в декларації окремо зафіксовано політичне зобов’язання держав Альянсу зберегти щонайменше аналогічний рівень допомоги і впродовж 2027 року.

    “Союзники підтверджують свої суверенні зобов’язання підтримувати щонайменше еквівалентний рівень у 2027 році”, — зазначено у документі.

    У НАТО наголосили, що українська армія сьогодні захищає не лише власну державу, а й фактично забезпечує безпеку всього євроатлантичного простору. Саме тому підтримка України розглядається як стратегічна інвестиція у колективну безпеку держав-членів Альянсу.

    У декларації підкреслюється, що країни НАТО залишаються непохитними у підтримці України та підтверджують свою готовність допомагати їй у захисті свободи, незалежності, суверенітету та міжнародно визнаної територіальної цілісності.

    Окремо союзники відзначили внесок України у зміцнення трансатлантичної безпеки. У документі наголошується, що досвід української армії, здобутий під час війни з Росією, вже сьогодні активно враховується під час реформування військових доктрин НАТО, розвитку сучасних систем озброєння та підготовки військовослужбовців країн Альянсу.

    У НАТО також звернули увагу на те, що основний обсяг військової підтримки України нині забезпечують саме європейські союзники та Канада. Значна частина озброєння, фінансової допомоги, програм навчання українських військових, постачання техніки, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони фінансується через двосторонні угоди між країнами або в межах багатосторонніх міжнародних механізмів.

    Окрім військової підтримки, країни НАТО привітали рішення Європейського Союзу щодо створення багаторічного механізму фінансування України. Йдеться про позику обсягом 90 мільярдів євро, яка має забезпечити стабільне фінансування українських потреб, підтримку економіки, відбудову пошкодженої інфраструктури, розвиток оборонно-промислового комплексу та реалізацію реформ, необхідних для майбутнього членства України в ЄС.

    Разом із рішеннями щодо України учасники саміту ухвалили масштабний пакет заходів із посилення власної обороноздатності. Зокрема, країни НАТО погодили нові оборонні закупівлі на суму 50 мільярдів доларів США. Ці кошти планується спрямувати на виробництво сучасного озброєння, модернізацію армій держав-членів та збільшення запасів критично важливих видів зброї.

    У декларації наголошується, що союзники домовилися значно розширити співпрацю з оборонною промисловістю, збільшити виробничі потужності підприємств та прискорити впровадження новітніх технологій.

    “Зобов’язуємося розширювати колективні виробничі потужності і співпрацю з промисловістю з метою прискорення інновацій”, — йдеться у документі.

    Окремий блок декларації присвячено розвитку нових напрямків оборонної політики Альянсу. Держави НАТО домовилися активно інвестувати у створення високоточних далекобійних систем ураження, інтегрованих систем протиповітряної та протиракетної оборони, сучасних безпілотних комплексів, розвідувальних платформ, цифрових систем управління бойовими діями, трансатлантичних хмарних сервісів для військових операцій, а також штучного інтелекту, який дедалі активніше застосовується у сучасній війні.

    Крім цього, союзники мають намір збільшити спроможності щодо швидкого розгортання військових сил, удосконалити логістичне забезпечення та посилити координацію між державами-членами Альянсу у випадку можливих кризових ситуацій.

    Під час саміту значна увага також приділялася питанням розвитку української системи протиповітряної оборони. Президент України Володимир Зеленський провів окрему зустріч із президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили можливість збільшення кількості систем Patriot для України, передачу ліцензій на їх виробництво, а також подальшу локалізацію виробництва сучасного західного озброєння на українських підприємствах.

    Після переговорів Дональд Трамп заявив, що США готові допомогти Україні освоїти виробництво комплексів Patriot, назвавши це одним із важливих напрямків двосторонньої співпраці. За його словами, американські компанії можуть долучитися до створення виробничих потужностей безпосередньо в Україні, а українські спеціалісти отримають необхідні технології та навчання.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також повідомив, що Київ уже проводить переговори з міжнародними партнерами щодо отримання ліцензій на виробництво систем Patriot. За його словами, розвиток власного оборонно-промислового комплексу стане одним із ключових елементів довгострокової стратегії зміцнення української безпеки.

    Під час саміту Дональд Трамп також заявив, що робота над можливою мирною угодою щодо завершення війни триває, хоча переговорний процес залишається складним. Водночас країни НАТО у своїй декларації наголосили, що продовжуватимуть підтримувати Україну незалежно від розвитку дипломатичних процесів і не допустять послаблення її обороноздатності.

    Ухвалені в Анкарі рішення стали одним із найбільших пакетів міжнародної підтримки України за весь час повномасштабної війни. Вони підтверджують, що союзники не лише продовжують постачати озброєння та фінансову допомогу, а й дедалі активніше інвестують у розвиток українського оборонного потенціалу, локалізацію виробництва сучасної зброї та інтеграцію України до спільної системи безпеки євроатлантичного простору.

  • Європарламент підтримав вступ України до ЄС, але розкритикував рішення щодо УПА

    Європарламент підтримав вступ України до ЄС, але розкритикував рішення щодо УПА

    Європейський парламент підтвердив підтримку подальшого просування України на шляху до членства в Європейському Союзі, високо оцінивши прогрес держави у проведенні реформ навіть в умовах повномасштабної війни. Водночас у схваленій резолюції депутати окремо звернули увагу на рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України почесного найменування “Героїв УПА”, зазначивши, що цей крок негативно вплинув на українсько-польський діалог.

    Про це йдеться в офіційній заяві Європейського парламенту.

    Документ, який підтримала більшість європейських депутатів, загалом має позитивний характер щодо України. У ньому наголошується, що Київ продовжує демонструвати відданість європейському курсу, незважаючи на війну, проводить структурні реформи, зміцнює демократичні інституції та поступово адаптує законодавство до стандартів Європейського Союзу. Разом із цим автори резолюції вважають, що процес вступу має супроводжуватися подальшим виконанням реформаторських зобов’язань, насамперед у сфері правосуддя, боротьби з корупцією та верховенства права.

    Окремий розділ документа присвячений українсько-польським історичним суперечкам. У резолюції зазначається, що депутати Європарламенту із жалем сприйняли рішення про присвоєння одному з елітних підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь героїв Української повстанської армії. На думку європейських парламентарів, під час ухвалення цього рішення не були належним чином враховані історична чутливість питання для Польщі та ставлення польського суспільства до діяльності УПА.

    У тексті резолюції наголошується, що такий крок може негативно позначитися на добросусідських відносинах між двома державами та створити додаткові труднощі для розвитку стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою.

    “Депутати Європарламенту висловлюють жаль з приводу ігнорування почуттів та скорботи польської сторони і вважають, що це рішення підриває добросусідські відносини, закликаючи до деескалації та поновлення зусиль у дусі доброї волі з метою примирення”, — зазначено в документі.

    Поправку щодо цього питання ініціювала Європейська народна партія. Вона була включена до масштабної доповіді про прогрес України на шляху до членства в Європейському Союзі, яку підготував німецький депутат Європарламенту Міхаель Галер. Попри дискусійну поправку, загальна оцінка розвитку України залишається позитивною.

    У резолюції наголошується, що з моменту початку європейської інтеграції після Революції Гідності у 2014 році Україна здійснила масштабні демократичні перетворення. Європарламент зазначає, що російська повномасштабна агресія не лише не зупинила процес реформ, а навпаки — у багатьох сферах прискорила їх проведення. Депутати відзначили стійкість українських державних інституцій, продовження роботи органів влади навіть під час війни, ухвалення важливих законодавчих змін та наближення української правової системи до європейських стандартів.

    Водночас у документі підкреслюється, що для успішного відкриття нових переговорних кластерів Україні необхідно продовжувати судову реформу, забезпечити незалежність судової влади, зміцнювати систему верховенства права, а також гарантувати стабільну та незалежну роботу антикорупційних органів. Саме ці напрями, на думку європейських депутатів, залишаються ключовими критеріями подальшого просування України до повноправного членства в ЄС.

    Після голосування доповідач Міхаель Галер заявив, що Україна вже продемонструвала значний прогрес у виконанні європейських критеріїв, а її трансформація за останні роки є безпрецедентною.

    “З моменту початку європейського шляху України у 2014 році країна зазнала глибоких змін на краще. Агресивна війна Росії навіть прискорила цей процес”, — наголосив євродепутат.

    За його словами, українська влада повинна й надалі приділяти особливу увагу реформуванню судової системи, забезпеченню незалежності антикорупційної інфраструктури та зміцненню демократичних інститутів, оскільки саме ці сфери визначатимуть швидкість переговорного процесу щодо вступу до Євросоюзу.

    Під час голосування резолюцію підтримали 460 депутатів Європейського парламенту. Проти документа висловилися 136 парламентарів, ще 59 утрималися. Хоча резолюція не має обов’язкової юридичної сили, вона відображає політичну позицію Європарламенту щодо подальшої європейської інтеграції України та визначає пріоритети, на які Брюссель звертатиме особливу увагу під час переговорного процесу.

    Питання Української повстанської армії вже тривалий час залишається одним із найскладніших аспектів українсько-польських відносин. Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Незалежному центру спеціальних операцій Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування “Героїв УПА”. В Україні це рішення пояснили вшануванням учасників визвольної боротьби за незалежність держави.

    Водночас у Польщі діяльність Української повстанської армії традиційно оцінюють значно критичніше через події Волинської трагедії під час Другої світової війни. Саме тому рішення Києва викликало гостру реакцію польських політиків та частини суспільства, які заявили про неприпустимість героїзації УПА.

    Подальший розвиток ситуації призвів до дипломатичного загострення між двома країнами. Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, після чого український лідер повернув державну нагороду польській стороні. Згодом про відмову від польських державних відзнак оголосили також колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

    Попри це польський прем’єр-міністр Дональд Туск закликав обидві держави уникати подальшої ескалації та зосередитися на відновленні конструктивного діалогу. Він наголосив, що Україна й Польща залишаються стратегічними партнерами, а їхня співпраця має особливе значення в умовах триваючої російської агресії та спільних безпекових викликів для всієї Європи.

    Попри зауваження щодо історичної тематики, ухвалена резолюція демонструє незмінну підтримку України з боку Європейського парламенту. Документ підтверджує готовність Європейського Союзу й надалі підтримувати український євроінтеграційний курс, водночас очікуючи від Києва продовження реформ та збереження конструктивного діалогу із сусідніми державами, насамперед із Польщею, яка залишається одним із ключових союзників України в Європі.