Позначка: Володимир Зеленський

  • У 15 регіональних управліннях СБУ готують зміну керівництва

    У 15 регіональних управліннях СБУ готують зміну керівництва

    За інформацією наших джерел, найближчим часом будуть змінені керівники в 15-ти регіональних управліннях СБУ.

    Як повідомляє джерело, “процес чистки СБУ курує перший заступник голови СБУ Олександр Поклад, а всі кандидатури знаходяться на фінальній стадії узгодження”.

    Нагадаємо, раніше масштабні чистки в СБУ анонсував Президент України Володимир Зеленський.

    “Олександр Поклад займеться також очищенням Служби безпеки України від тих, хто служить на посадах не Україні, а іншим інтересам. Потрібні жорсткі дії та реально повністю сильна Служба безпеки України. Я очікую результати“, – сказав Зеленський.

  • Der Spiegel заявив про нібито обізнаність ЦРУ щодо планів підриву «Північного потоку»

    Der Spiegel заявив про нібито обізнаність ЦРУ щодо планів підриву «Північного потоку»

    Німецький журнал Der Spiegel із посиланням на власні джерела заявив, що Центральне розвідувальне управління США нібито було обізнане з планами України щодо підриву газопроводів «Північний потік». За версією видання, операцією керував тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

    За даними Der Spiegel, навесні 2022 року в Києві українські фахівці з диверсій зустрілися зі знайомими співробітниками ЦРУ та повідомили їм про намір підірвати газопроводи. Співрозмовник журналу стверджує, що спочатку американські представники нібито позитивно оцінили план і навіть обговорювали технічні деталі його реалізації.

    Під час наступної зустрічі, як пише видання, українська сторона могла скласти враження, що США не заперечують проти реалізації задуму та потенційно можуть сприяти фінансуванню. Втім згодом позиція Вашингтона, за твердженням джерел журналу, змінилася. Американська сторона нібито попередила Київ про неприпустимість здійснення такої операції.

    У ЦРУ назвали інформацію, викладену Der Spiegel, «абсолютно неправдивою». Водночас журнал припускає, що американські агенти могли демонструвати зацікавленість виключно з метою збору розвідувальної інформації. Не виключається також, що дані про обговорення планів могли із затримкою дійти до політичного керівництва США, яке не підтримало ідею.

    У матеріалі також йдеться, що в червні 2022 року інформація про можливу підготовку диверсії стала відома Нідерландам і Німеччині, які попередили Сполучені Штати. Німецька сторона спершу поставилася до цих відомостей скептично, оскільки зазначені терміни вже минули.

    За версією Der Spiegel, представник ЦРУ з київського офісу нібито контактував із представниками Офісу президента України, вимагаючи скасувати операцію. Водночас журнал стверджує, що рішення про проведення диверсії могло бути ухвалене без відома президента Володимира Зеленського.

    Попри застереження, підрив газопроводів усе ж відбувся. Видання також зазначає, що фінансування операції, за його даними, могло забезпечити приватне українське джерело, яке виділило близько 300 тисяч доларів.

    Нагадаємо, раніше в Європі затримали двох громадян України, яких підозрюють у причетності до підриву газопроводу. Українська сторона ці звинувачення заперечує. Офіційних підтверджень версії, оприлюдненої Der Spiegel, наразі немає.

  • Арешт ексміністра енергетики Галущенка пов’язують із переговорним процесом та тиском США

    Арешт ексміністра енергетики Галущенка пов’язують із переговорним процесом та тиском США

    У політичних колах активно обговорюють обставини арешту ексміністра енергетики Галущенка та можливий міжнародний контекст цієї справи. За інформацією джерела в Офісі Президента, дії НАБУ та САП могли бути пов’язані з ширшим переговорним треком за участі США.

    За словами співрозмовника, арешт відбувся не лише в межах внутрішнього антикорупційного процесу, а й на тлі активізації контактів із американською стороною. Джерело стверджує, що ініціатива могла бути погоджена в межах політичних консультацій з адміністрацією Дональда Трампа.

    У цій версії подій справа Галущенка розглядається як елемент демонстрації впливу на українські еліти. Мовляв, через публічні антикорупційні кроки Банковій сигналізують про наявність матеріалів щодо ширшого кола осіб, наближених до влади.

    За словами джерела, йдеться про масштабні корупційні схеми, суми в яких вимірюються мільярдами гривень. Таким чином, справа може розглядатися як своєрідне попередження — у контексті майбутніх переговорів та внутрішньополітичних рішень.

  • США наполягають на визначенні лінії розмежування для надання гарантій безпеки Україні

    США наполягають на визначенні лінії розмежування для надання гарантій безпеки Україні

    За інформацією наших джерел президент України Володимир Зеленський наполягає на отриманні міжнародних гарантій безпеки для України в межах кордонів 1991 року. Саме це питання стало ключовим у переговорах щодо відповідного документа та спричинило паузу в його публічному представленні.

    За словами співрозмовників, близьких до Офісу президента, Київ прагне закріпити гарантії безпеки без визнання будь-яких територіальних втрат. Українська сторона виходить із принципової позиції, що міжнародні зобов’язання партнерів мають стосуватися всієї території держави в міжнародно визнаних кордонах.

    Водночас американська сторона, зокрема представники адміністрації Дональда Трампа, наполягають на іншому підході. У Вашингтоні вважають, що підписанню гарантій має передувати мирний договір із чітким визначенням кордонів або лінії розмежування. Лише після цього, за їхньою логікою, можливе юридичне оформлення безпекових зобов’язань.

    Саме через розбіжності в підходах сторони поки що не дійшли згоди щодо остаточного формату документа. Публічна пауза пояснюється необхідністю узгодження позицій і пошуку компромісного рішення.

  • «Енергетичне перемир’я і вибори»: про що говорили Рубіо та Зеленський у Мюнхені

    «Енергетичне перемир’я і вибори»: про що говорили Рубіо та Зеленський у Мюнхені

    За інформацією наших джерел, під час зустрічі на полях Мюнхенської конференції з безпеки Президент України Володимир Зеленський та держсекретар США Марк Рубіо обговорювали “питання 30-ти денного енергетичного перемир’я та проведення виборів в Україні”.

    Зокрема, за інформацією джерела, Марк Рубіо запропонував Володимиру Зеленському  30-денне енергетичне перемир’я з РФ.

    “Як уже обговорювалося в Абу-Дабі, росіяни згодні не завдавати ударів по об’єктах електро- та теплопостачання в обмін на повну відмову України від ударів в глиб РФ.

    Водночас росіяни мають намір продовжити удари по логістиці, зокрема по складам та залізниці.

    Виходячи зі стану енергетики, Україна, швидше за все, погодиться. Це поки що єдине рішення, яке може бути прийняте в Женеві”, – зазначає джерело.

    Також, за інформацією джерела, американці у Мюнхені проговорили з Володимиром Зеленським “питання виборів”.

    “Зеленський просуває ідею виборів і референдуму одночасно.

    Росіян та американців такий варіант влаштовує, вони хочуть, щоб за результатами виборів в Україні з’явився новий президент, який і підпише мирний договір.

    Вибори разом з референдумов в травні – це спільна позиція США та РФ.

    Саме тому у Зеленського заговорили про неможливість виборів у травні і будуть намагатися перенести їх на жовтень”, – зазначає джерело.

  • У Мюнхені не чекають швидкого миру: переговори щодо України зайшли в глухий кут

    У Мюнхені не чекають швидкого миру: переговори щодо України зайшли в глухий кут

    Щорічна Мюнхенська конференція з безпеки цього року відбувається на тлі дипломатичного застою у спробах припинити війну Росії проти України. Попри участь десятків світових лідерів, європейські посадовці не очікують конкретних результатів — радше чергових заяв про підтримку Києва.

    До готелю Bayerischer Hof прибудуть президент України Володимир Зеленський, державний секретар США Марко Рубіо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Однак, за словами кількох європейських чиновників, конкретних домовленостей чекати складно.

    Гарантії безпеки — після завершення війни

    За інформацією джерел серед європейських та американських посадовців, США дали зрозуміти Києву, що не укладатимуть окрему угоду щодо гарантій безпеки до досягнення загального припинення війни між Україною та Росією.

    В адміністрації Дональда Трампа наголошують, що не хочуть підписувати документ, який може обмежити простір для подальших переговорів. Один із високопосадовців США на умовах анонімності заявив, що американський лідер прагне узгодити ключові параметри домовленостей перед тим, як переходити до формального підписання.

    Головною перешкодою залишається територіальне питання. Росія наполягає на повному контролі над Донбасом, включно з районами, які вона наразі не контролює. Україна ж не готова поступатися територіями, що залишаються під її юрисдикцією.

    Нові зустрічі — без гарантій результату

    США, Україна та Росія планують нову зустріч наступного тижня — ймовірно, у Маямі або Абу-Дабі. Водночас попередній раунд переговорів, який відбувся в Абу-Дабі, завершився без прориву.

    Сторони попередньо окреслили підходи до можливого припинення вогню та параметрів демілітаризованої зони. Однак питання визначення кордонів та можливого розміщення західних сил безпеки в Україні залишаються неврегульованими.

    Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що наразі не бачить ознак серйозної готовності Росії до миру. За її словами, Москва намагається отримати за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою.

    Київ наполягає на посиленні тиску

    Володимир Зеленський під час виступів у Мюнхені планує закликати партнерів до посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення української протиповітряної оборони. Також очікується обговорення розширення спільного виробництва озброєння і нових пакетів військової допомоги.

    Українська парламентарка Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що Росію неможливо переконати до миру — її можна лише змусити.

    Водночас частина західних посадовців вважає, що економічні труднощі Росії та обмеження її енергетичних доходів можуть поступово посилювати тиск на Кремль.

    Переговори у глухому куті

    Литовський депутат Гедрімас Єглінскас зазначив, що переговорний процес фактично зайшов у глухий кут. Росія не погоджується на присутність західних сил безпеки в Україні, а Київ відкидає вимоги Кремля щодо територіальних поступок.

    За його словами, Україні доведеться триматися доти, доки Росія не змінить позицію, попри складні умови — зокрема зимові атаки на енергетичну інфраструктуру.

    Таким чином, Мюнхенська конференція цього року може стати радше майданчиком для координації позицій союзників, ніж місцем, де буде зроблено реальний крок до завершення війни.

  • Рубіо анонсував контакт із Зеленським і прокоментував удари РФ по Україні

    Рубіо анонсував контакт із Зеленським і прокоментував удари РФ по Україні

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив про можливу зустріч із президентом України Володимиром Зеленським під час Мюнхенської конференції з безпеки, яка стартує сьогодні та триватиме три дні.

    Про це він повідомив в інтерв’ю американському телеканалу CNN. За словами Рубіо, український лідер, імовірно, буде присутній на заході, а зустріч уже попередньо внесена до його графіка.

    «Думаю, що він буде там, і є шанс побачити його. Я вважаю, що це в моєму розкладі, не впевнений на 100%, але я впевнений, що ми це зробимо», — зазначив держсекретар.

    Окремо Рубіо прокоментував російські удари по Україні в умовах зимового періоду, наголосивши на масштабі страждань цивільного населення.

    «Це жахливо. Це війна. Саме тому ми хочемо, щоб війна закінчилася. Люди страждають. Це найхолодніша пора року. Страждання, які неможливо уявити. У цьому й полягає проблема війни. Ось чому війни — це погано, і саме тому ми вже понад рік наполегливо працюємо, щоб спробувати покласти край цій війні», — заявив він.

    Коментуючи відносини між США та Європейським Союзом, Рубіо підкреслив важливість трансатлантичного партнерства.

    «Європа важлива для нас. Ми глибоко пов’язані з Європою, і наше майбутнє завжди було пов’язане і буде пов’язаним. Нам просто потрібно поговорити про те, як виглядає це майбутнє», — сказав держсекретар.

    Очікується, що питання підтримки України, безпеки в Європі та перспектив завершення війни стануть одними з ключових тем цьогорічної конференції.

  • Коли в Україні переходять на літній час у 2026 році

    Коли в Україні переходять на літній час у 2026 році

    Тема переведення годинників в Україні знову стала актуальною напередодні весни. Попри те, що влітку 2024 року Верховна Рада підтримала відмову від літнього часу та перехід на постійний зимовий, відповідний законопроєкт так і не набув чинності.

    Документ не був підписаний президентом України, тому зміни юридично не вступили в силу. Відповідно, у 2026 році в Україні продовжить діяти чинний порядок сезонного переведення годинників.

    Згідно з урядовою постановою, перехід на літній час відбувається в останню неділю березня — стрілки годинника переводять на одну годину вперед. Повернення на зимовий час здійснюється в останню неділю жовтня — стрілки переводять на одну годину назад.

    У 2026 році перехід на літній час припадає на 29 березня. О 03:00 за київським часом стрілки потрібно буде перевести на одну годину вперед.

    Більшість сучасних електронних пристроїв — смартфони, планшети та комп’ютери — змінять час автоматично. Натомість механічні годинники доведеться налаштовувати вручну.

    Ініціатори скасування сезонного переведення часу аргументували свою позицію турботою про здоров’я громадян та економічною доцільністю. На їхню думку, відмова від дворазової зміни часу могла б позитивно вплинути на самопочуття людей та оптимізувати робочі процеси.

    Водночас рішення викликало дискусії в суспільстві. Частина експертів наголошувала на необхідності узгодження українського часу з європейськими країнами, де сезонне переведення годинників поки що залишається чинним.

    Таким чином, у 2026 році українці житимуть за звичним графіком сезонної зміни часу. Питання остаточного скасування літнього часу поки що залишається відкритим.

  • США вимагають завершити війну до літа, але тиск знову спрямований на Україну

    США вимагають завершити війну до літа, але тиск знову спрямований на Україну

    Сполучені Штати посилюють тиск на Україну та Росію з вимогою завершити війну до літа. Водночас такий дедлайн не є чимось принципово новим, адже адміністрація Дональда Трампа вже неодноразово висувала подібні часові рамки, які зрештою не призводили до реального прогресу.

    З моменту вступу на посаду Трамп зробив жорсткі терміни одним із ключових інструментів своєї зовнішньої політики. Дедлайни використовувалися у спробах врегулювати конфлікти на Близькому Сході, у переговорах щодо іранської ядерної програми, а також у контексті російсько-української війни.

    Навіть якщо не враховувати гучну передвиборчу обіцянку завершити війну в Україні за 24 години, у перші тижні президентства команда Трампа говорила про можливу мирну угоду протягом 100 днів після інавгурації — до травня 2025 року. Згодом з’явилися нові орієнтири, зокрема вимога підписати мирну угоду до американського Дня подяки наприкінці листопада.

    Однак ані Україна, ані Росія фактично не зважали на ці дедлайни. Обидві сторони продовжують розраховувати на зміну балансу сил — або на полі бою, або через внутрішнє ослаблення противника.

    Західні аналітики звертають увагу, що час дедалі більше грає не на користь України. На їхню думку, нинішня стратегія Білого дому полягає у спробі вкластися в озвучені строки, і саме тому основний тиск імовірніше спрямовуватиметься на Київ, а не на Москву.

    Експерти також зазначають, що щоразу, коли з’являється перспектива посилення позицій України — зокрема через можливість отримання далекобійного озброєння, — дипломатичні контакти між Вашингтоном і Москвою призводять до корекції американської позиції.

    Водночас адміністрація Трампа демонструє небажання застосовувати жорсткі механізми тиску на Росію, маючи при цьому значно більше важелів впливу на Україну. Ці інструменти, за оцінками аналітиків, уже неодноразово використовувалися.

    У такій ситуації можливі лише два сценарії завершення війни. Перший — Україна буде змушена погодитися на невигідні рішення через виснаження та неможливість нормального життя у містах. Другий — на Росію буде здійснено серйозний міжнародний тиск, який змусить її припинити війну на поточній лінії зіткнення.

    Таким чином, новий дедлайн до літа радше продовжує вже знайому тактику Білого дому, ніж свідчить про появу принципово нового підходу до припинення війни.

  • Закрита соціологія зафіксувала падіння рейтингу президента в Україні

    Закрита соціологія зафіксувала падіння рейтингу президента в Україні

    В Офісі Президента зафіксували тривожні зміни в суспільних настроях. За інформацією джерел, нещодавно було проведене закрите соціологічне дослідження президентських рейтингів, результати якого викликали серйозне занепокоєння у керівництва держави.

    Згідно з внутрішніми даними, за короткий період суттєво зріс рівень підтримки Кирила Буданова — з приблизно 12% до 19%. У соціології його дедалі частіше сприймають як фігуру, пов’язану з можливим альтернативним підходом до завершення війни. Саме асоціація з потенційним «мирним треком» забезпечує йому позитивну динаміку, особливо серед виборців, які втомилися від затяжного протистояння та невизначеності.

    На цьому тлі рейтинг Володимира Зеленського продовжує знижуватися. За оцінками джерел, реальна підтримка президента просідає, а в суспільстві наростає розчарування і відчуття втоми від чинної моделі управління в умовах війни. Все частіше звучать претензії щодо відсутності зрозумілої перспективи та замкненості влади у власному інформаційному колі.

    Особливе занепокоєння в ОП викликає те, що зростання підтримки Буданова відбувається без активної політичної кампанії. Це свідчить про стихійний запит на альтернативне лідерство, який формується не зусиллями штабів, а як реакція на загальне падіння довіри до чинної влади.

    У владних кулуарах зазначають, що результати цього опитування стали неприємним сигналом і для президентського оточення, і для керівництва ОП. Соціологія демонструє, що Банкова поступово втрачає монополію на формування політичного порядку денного, а суспільство шукає нові символи надії та змін.

    За словами співрозмовників, зараз в Офісі Президента аналізують різні сценарії реагування — від корекції комунікаційної політики до перегляду ключових меседжів щодо війни, мобілізації та можливих шляхів її завершення. Ігнорування цих тенденцій, попереджають джерела, може лише поглибити розрив між владою та суспільством.