Khreshchatyknews.com

Позначка: Володимир Путін

  • Каллас жорстко відкинула ідею Шредера як переговорника з Росією

    Каллас жорстко відкинула ідею Шредера як переговорника з Росією

    Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас різко розкритикувала можливість залучення колишнього канцлера Німеччини Герхард Шредер до потенційних переговорів між Європейським Союзом і Росією щодо завершення війни проти України. Про це заявила Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 11 травня.

    Кая Каллас заявила, що вважає таку ідею неприйнятною і політично небезпечною для Європейського Союзу. Вона прямо назвала Герхарда Шредера «лобістом російських державних компаній» і наголосила, що його участь у будь-яких переговорах із Росією виглядала б як конфлікт інтересів.

    За словами Каллас, подібний сценарій фактично створює ризик ситуації, за якої представник із тісними зв’язками з Москвою міг би впливати на позицію ЄС у переговорах. Вона підкреслила, що це дало б Росії можливість непрямо формувати порядок денний переговорів через особу, яка, на її думку, має проросійську позицію.

    «Герхард Шредер був високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тому зрозуміло, чому Володимир Путін хотів би бачити саме його в такій ролі — це створювало б ситуацію, коли він фактично сидів би по обидва боки столу», — заявила Каллас.

    Вона також наголосила, що Європейський Союз не може дозволити Російській Федерації впливати на те, хто саме представляє європейську сторону у можливих переговорах щодо завершення війни. На її думку, це підривало б довіру до самого переговорного процесу та створювало б ризики внутрішнього розколу в ЄС.

    Окремо Каллас прокоментувала ширший контекст заяв про можливе «перемир’я», які останнім часом звучали з боку Москви. Вона зазначила, що такі ініціативи неодноразово мали тактичний характер і не призводили до реального зниження бойових дій. За її словами, попри заяви про припинення вогню, російські удари по цивільній інфраструктурі в Україні продовжувалися.

    У європейських дипломатичних колах також звертають увагу, що ідея залучення Шредера як потенційного посередника вже раніше викликала різку реакцію в Німеччині. Офіційний Берлін, за повідомленнями ЗМІ, не підтримує такі пропозиції і розглядає їх як спробу послабити єдність Європейського Союзу та створити політичні суперечності всередині блоку.

    Герхард Шредер очолював уряд Німеччини у 1998–2005 роках і тривалий час був одним із ключових політиків Соціал-демократичної партії Німеччини. Після завершення політичної кар’єри він неодноразово зазнавав критики через роботу у структурах, пов’язаних із російським енергетичним сектором, а також через публічні заяви на користь відновлення економічних зв’язків із Росією.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну його позиція залишилася незмінною, що викликало додаткову хвилю критики як у Німеччині, так і в ширшому європейському політичному середовищі. У січні 2026 року Шредер публічно закликав не «демонізувати Росію» та виступав за відновлення енергетичної співпраці, що знову актуалізувало дискусії щодо його ролі та впливу.

    У Соціал-демократичній партії Німеччини неодноразово порушували питання його виключення, однак ці ініціативи так і не були реалізовані. Ситуація навколо його можливої ролі у міжнародних переговорах і далі викликає гострі політичні дискусії в Європі, особливо на тлі війни Росії проти України та пошуку форматів можливого дипломатичного врегулювання.

  • У Кремлі заявили про “послання” Зеленського: Путін чекає особистого дзвінка

    У Кремлі заявили про “послання” Зеленського: Путін чекає особистого дзвінка

    У Кремлі заявили, що президент України Володимир Зеленський нібито вже неодноразово передавав сигнали Москві через посередників, однак російський диктатор Володимир Путін очікує на особистий контакт із українським лідером.

    Про це заявив помічник Путіна Юрій Ушаков, коментуючи інформацію про те, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо нібито привіз до Москви “послання” від Зеленського.

    За словами Ушакова, подібні сигнали Кремль отримував і раніше — зокрема через президента США Дональда Трампа та інших посередників.

    “Це старі сигнали, які передавалися через багатьох осіб, у тому числі й через Трампа. Якщо хоче — нехай телефонує в Москву, ми готові прийняти й провести переговори”, — заявив представник Кремля.

    Водночас Ушаков уточнив, що “жодних особливих послань” від Києва словацький прем’єр не передавав, але розповів Путіну про свої контакти із Зеленським.

    Тема можливих переговорів між Україною та Росією останніми місяцями активно обговорюється на тлі дипломатичних ініціатив США та заяв про можливе припинення вогню.

    Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що Київ і Москва нібито ведуть консультації щодо потенційної зустрічі лідерів держав. Також повідомлялося про ідею проведення тристоронньої зустрічі за участю США, України та Росії.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до особистої зустрічі з Путіним, однак наголошував: переговори не можуть відбуватися на території Росії або Білорусі, які беруть участь у війні проти України.

    Натомість Кремль продовжує наполягати саме на Москві як можливому майданчику для переговорів.

    На тлі цих заяв у російських медіа також активно обговорюють дипломатичні контакти прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, який останнім часом неодноразово робив заяви про необхідність завершення війни та відновлення діалогу між Заходом і Росією.

  • Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    У Москві 9 травня відбувся один із найменш масштабних парадів за всю сучасну історію правління Володимира Путіна. Цьогорічне святкування Дня перемоги на Красній площі пройшло без традиційної демонстрації важкої військової техніки, із масштабними відключеннями мобільного інтернету та на тлі посилених заходів безпеки через загрозу українських атак.

    Парад тривав лише близько 45 хвилин, що стало найкоротшим показником за останні десятиліття. Для порівняння: ювілейний парад 2025 року тривав майже півтори години.

    Російська влада пояснила скорочений формат “поточною оперативною ситуацією”. Утім, експерти пов’язують зміни насамперед із війною проти України, великими втратами техніки та страхом можливих ударів по Москві.

    Цього року Красною площею не проїхав жоден танк чи ракетний комплекс. Замість традиційної демонстрації озброєння глядачам показали лише колони військових, кілька кабріолетів та відеоролики з безпілотниками, атомними підводними човнами й “новітньою російською технікою”.

    Серед учасників параду були російські військові, учасники війни проти України, а також солдати КНДР, які, за даними російських джерел, брали участь у бойових діях у Курській області.

    Парад проходив в умовах безпрецедентних заходів безпеки. У центрі Москви масово вимикали мобільний інтернет, а Кремль розгорнув додаткові системи ППО. Напередодні російська влада також неодноразово погрожувала “жорсткою відповіддю” у разі атак на столицю РФ.

    На цьому тлі президент США Дональд Трамп заявив про триденне перемир’я між Україною та Росією на 9–11 травня та анонсував обмін полоненими у форматі “1000 на 1000”.

    За словами Трампа, саме він ініціював домовленість, а на неї погодилися і Путін, і президент України Володимир Зеленський.

    Зеленський, коментуючи ситуацію навколо параду, заявив, що “Красна площа менш важлива, ніж життя українських полонених”.

    Водночас у мережі активно поширювався фейковий “указ” про нібито дозвіл України на проведення параду в Москві. Офіційного підтвердження існування такого документа немає, а українська влада подібних рішень не ухвалювала.

    У Кремлі на інформаційну хвилю відреагували нервово. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росії “не потрібен чужий дозвіл” на проведення параду, а російські пропагандисти називали ситуацію “інформаційною спецоперацією”.

    На парад до Москви приїхала значно менша кількість іноземних гостей, ніж у попередні роки. Серед присутніх були самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, король Малайзії Султан Ібрагім та президент Лаосу Тонглун Сісуліт.

    Захід відбувався на тлі дедалі більшої міжнародної ізоляції Росії та економічного виснаження через війну. Як зазначає Reuters, цьогорічний парад проходив в атмосфері занепокоєння щодо майбутнього війни, економічних проблем та погіршення відносин Кремля із Заходом.

    Видання Politico також звернуло увагу на те, що українські далекобійні удари дедалі сильніше впливають на поведінку російського керівництва. У матеріалі йдеться, що Путін фактично змушений дедалі частіше покладатися на систему бункерів і надзвичайні заходи безпеки.

    Журналісти Forbes у свою чергу порівняли поведінку Зеленського та Путіна під час війни. Якщо український президент регулярно записував звернення просто на вулицях Києва, то російський лідер, як зазначає видання, дедалі більше ізолюється від публічного простору.

    На тлі скороченого параду та обмеженої кількості техніки російські соцмережі заполонили критичні коментарі. Частина росіян скаржилася на “втрату величі” параду та відсутність традиційної демонстрації сили.

  • “Європу нема чим лякати”: росіяни масово розкритикували парад у Москві та промову Путіна

    “Європу нема чим лякати”: росіяни масово розкритикували парад у Москві та промову Путіна

    У Росії після військового параду 9 травня в Москві почали масово з’являтися критичні коментарі та хвиля розчарування серед прихильників Кремля. Росіяни скаржаться на відсутність важкої техніки, “порожню” промову президента РФ Володимир Путін та втрату колишньої помпезності головного пропагандистського шоу Кремля.

    Про це повідомляє 24 Канал.

    Цьогорічний парад у Москві, присвячений 81-й річниці перемоги у Другій світовій війні, став одним із найскромніших за останні роки. Замість масштабної демонстрації бронетехніки та озброєння по Красній площі проїхали переважно кілька кабріолетів, а в небі з’явилася обмежена кількість літаків.

    Саме це викликало хвилю невдоволення навіть серед проросійської аудиторії в телеграм-каналах та соцмережах. Користувачі писали, що “Європу нема чим лякати”, згадували провали так званої “СВО” та заявляли про “розтоптану гордість”.

    Частина коментаторів відкрито висловлювала розчарування тим, що парад більше не виглядає символом військової сили Росії. Деякі користувачі навіть іронізували, що головною “перемогою” стало те, що під час заходу Москву не атакували українські безпілотники.

    «На кладовищі має бути тиша, а не парад та свято. Одним словом “СВО” — дивна військова операція», — писали користувачі у коментарях під трансляціями.

    Окрему хвилю критики викликала промова Путіна. Росіяни звернули увагу, що президент РФ фактично повторив тези попередніх років про “російський характер”, “подвиг переможців” та “агресію НАТО”, не зробивши жодних гучних заяв чи анонсів.

    Деякі користувачі прямо писали, що речник Кремля Дмитро Пєсков обіцяв “важливу” промову, однак у результаті росіяни почули “старий текст без жодного сенсу”.

    Згодом адміністратори проросійських телеграм-каналів почали масово видаляти критичні коментарі про парад, війну та ситуацію в Росії. У частині чатів також закрили можливість залишати повідомлення.

    На тлі цього експерти зазначають, що цьогорічний парад став значно менш масштабним через великі втрати техніки у війні проти України, економічні проблеми та посилені заходи безпеки через загрозу атак дронів.

    Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко заявив, що Кремль перед 9 травня опинився у значно складнішій ситуації, ніж очікував.

    За його словами, Росія вже не може демонструвати образ абсолютної сили, який роками будувався навколо параду на Красній площі. Замість демонстрації могутності Москва змушена концентруватися на безпеці самого заходу та інформаційному контролі.

    Цьогоріч на параді були присутні лише окремі союзники Кремля, зокрема представники Білорусі, Казахстану та військові з Північної Кореї. Кількість іноземних гостей та делегацій також виявилася значно меншою, ніж у попередні роки.

    Окрему увагу російські медіа приділили тому, що поруч із Путіним уперше посадили учасника війни проти України — за даними росЗМІ, ним став військовий Леонід Рижов.

    На цьому тлі російська пропаганда намагалася зробити акцент не на масштабі параду, а на “єдності суспільства” та “підтримці армії”, однак у соцмережах переважали саме критичні та саркастичні реакції.

  • Фіцо у Москві: назвав себе «чорною вівцею» ЄС і заявив про можливий кінець війни

    Фіцо у Москві: назвав себе «чорною вівцею» ЄС і заявив про можливий кінець війни

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час візиту до Москви заявив, що вважає себе «чорною вівцею» серед країн Європейського Союзу, а також висловив переконання, що війна між Росією та Україною нібито наближається до завершення. Про це повідомляє словацьке видання Dennik N.

    Після прибуття до російської столиці Фіцо поклав вінок до могили Невідомого солдата біля Кремля. Ця церемонія традиційно є частиною протокольних заходів для іноземних гостей у Москві та використовується російською стороною як елемент вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні.

    У коментарях для російських медіа Фіцо наголосив, що виступає за «нормальні та прагматичні відносини» між Словаччиною та Російською Федерацією. Він заявив, що планує обговорити з президентом РФ Володимиром Путіним низку «практичних питань», не уточнюючи їхнього змісту. Водночас політик підкреслив, що його позиція часто відрізняється від загальноєвропейської лінії, і саме тому він, за власними словами, відчуває себе «чорною вівцею» в межах ЄС.

    Фіцо заявив, що виступає проти «єдиної обов’язкової думки» в Європейському Союзі, наголошуючи, що політична дискусія має залишатися відкритою. Він підкреслив, що різні підходи в ЄС є нормальним явищем, однак, на його думку, вони не повинні призводити до ізоляції окремих держав-членів.

    Окрему частину заяв прем’єр-міністр Словаччини присвятив історичній пам’яті. Він наголосив, що вважає важливим вшанування всіх, хто боровся проти нацизму у Другій світовій війні, зокрема згадав свій візит до меморіального комплексу Дахау, а також заплановані поїздки до Нормандії та місць поховання румунських солдатів, які брали участь у визволенні Чехословаччини. За його словами, він послідовно виступає проти «перекручування історії» та вибіркового трактування подій минулого.

    Фіцо також згадав про замах на нього, який стався у 2024 році, підкресливши, що цей досвід не вплинув на його рішення відвідати Москву. Він заявив, що розраховує на особисту зустріч із Володимиром Путіним, під час якої має намір поставити низку запитань і передати певні послання. Політик також зазначив, що його поїздка викликала інтерес у частини європейських політичних кіл.

    Ключовим меседжем виступу Фіцо стало твердження про необхідність діалогу між сторонами міжнародних конфліктів. Він наголосив, що, на його думку, лише переговори та прямі контакти можуть привести до врегулювання війни, а не політика ізоляції чи санкцій.

    Окремо прем’єр-міністр Словаччини заявив, що підтримує будь-які форми перемир’я у війні Росії проти України та висловив припущення, що конфлікт може наближатися до завершення. Водночас він не навів конкретних аргументів на користь такої оцінки, обмежившись загальними політичними заявами.

    Фіцо також підкреслив, що повага до жертв Другої світової війни має залишатися універсальною цінністю для всіх країн Європи, незалежно від сучасних політичних суперечностей. Він наголосив на важливості пам’яті про роль СРСР у війні, зазначивши, що цей аспект історії не можна ігнорувати.

    За даними медіа, під час перебування в Москві Фіцо має провести переговори з Володимиром Путіним, однак участі у військовому параді 9 травня він не братиме.

    Раніше повідомлялося, що словацький урядовець може передати російській стороні окремі дипломатичні сигнали, пов’язані з війною в Україні. Водночас українська сторона вже коментувала можливі контакти між Братиславою та Москвою, наголошуючи на чутливості будь-яких таких перемовин у контексті триваючої війни.

  • Росія оголосила “перемир’я” до 10 травня та пригрозила ударами по Києву

    Росія оголосила “перемир’я” до 10 травня та пригрозила ударами по Києву

    Росія офіційно оголосила про запровадження так званого “перемир’я” з 00:00 8 травня до 10 травня, заявивши про нібито повне припинення бойових дій на фронті на час святкування 9 травня. Відповідну заяву оприлюднило Міністерство оборони РФ на тлі масштабних безпекових заходів у Москві, скасування парадів у низці російських регіонів та посилення атак безпілотників по території Росії напередодні Дня перемоги.

    У Міноборони РФ заявили, що всі угруповання російських військ мають припинити ведення бойових дій, а також не завдавати ударів ракетними військами, артилерією, високоточною зброєю великої дальності морського та повітряного базування та ударними дронами по українських силах і об’єктах інфраструктури. Російська сторона також закликала Україну “наслідувати цей приклад”, хоча одночасно супроводила свою заяву прямими погрозами.

    У Москві заявили, що у разі “порушення перемир’я” з боку ЗСУ або спроб “зірвати святкування” 9 травня у російській столиці російська армія дасть “адекватну відповідь”. Крім того, російські чиновники та пропагандистські медіа відкрито пригрозили масованим ракетним ударом по центру Києва у випадку атак по Москві або інших російських регіонах під час проведення військового параду.

    Оголошення про “режим тиші” пролунало на фоні попередніх заяв Кремля про готовність до короткострокового припинення вогню на період святкувань. Ще наприкінці квітня помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков повідомляв про телефонну розмову російського правителя з президентом США Дональдом Трампом, під час якої Путін заявив про намір оголосити “перемир’я” на 9 травня.

    Україна та західні партнери скептично поставилися до таких заяв. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що не можна говорити про мирні наміри, коли Росія щодня продовжує обстрілювати українські міста та вбивати цивільних. Зеленський назвав нелогічною ситуацію, коли Москва спочатку атакує Україну, а потім пропонує одноденне або короткострокове припинення вогню під власні політичні та пропагандистські заходи.

    Ще 4 травня Україна оголосила власний “режим тиші”, який мав початися з 00:00 6 травня. Однак, за даними української влади та Повітряних сил, Росія порушила його практично одразу після початку. Протягом наступних днів окупанти продовжували масовані атаки по українських регіонах, використовуючи ударні безпілотники, ракети та артилерію.

    Під обстрілами опинилися Дніпро, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Суми та інші міста. Одним із найбільш резонансних епізодів став удар по дитячому садку в центрі Сум, куди влучили російські дрони. Внаслідок атаки загинули дві працівниці закладу, ще кілька людей дістали поранення. У ніч перед оголошеним Росією “перемир’ям” окупанти також запустили по Україні понад сотню ударних безпілотників із кількох напрямків. Повітряні сили повідомляли про влучання дронів на різних локаціях та падіння уламків у регіонах.

    Після нової хвилі атак президент Зеленський заявив, що Україна діятиме дзеркально у відповідь на дії Росії. У Києві підкреслюють, що справжнє припинення вогню не може бути короткостроковою акцією під конкретну дату або парад, а має супроводжуватися реальними кроками до деескалації та завершення війни.

    На цьому тлі в самій Росії різко посилили заходи безпеки перед 9 травня. У Москві влада оголосила про повне відключення мобільного інтернету та SMS-повідомлень на час проведення святкових заходів. Російська влада пояснює це “необхідністю забезпечення безпеки”. Водночас незалежні російські медіа повідомляють, що побоювання Кремля пов’язані насамперед із масованими атаками безпілотників, які останніми днями регулярно фіксуються у різних регіонах РФ, включно з Москвою.

    7 травня Міноборони РФ заявило про нібито знищення понад 300 українських дронів, які атакували низку російських регіонів. Водночас російська влада традиційно не повідомляє, скільки безпілотників досягли своїх цілей і які об’єкти могли бути уражені. Через загрозу атак безпілотників у багатьох російських містах скасували або суттєво обмежили святкування 9 травня.

    За даними російських незалежних медіа, у третині столиць регіонів РФ паради взагалі не відбудуться. У низці міст святкування пройдуть без військової техніки або з мінімальними заходами безпеки. У Москві вперше за багато років парад на Червоній площі планують провести без демонстрації значної частини техніки.

    Росія також закликала іноземні держави евакуювати свої дипломатичні представництва з Києва “на випадок провокацій”. У відповідь Європейський Союз заявив, що не змінюватиме свою присутність у столиці України попри погрози Москви. Речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні наголосив, що Росія продовжує використовувати безрозсудну ескалаційну риторику та щодня атакує українські міста.

    Західні дипломати та аналітики зазначають, що оголошене Кремлем “перемир’я” має насамперед політичний та символічний характер і спрямоване на забезпечення проведення святкових заходів у Москві без ризику нових атак. Водночас триваючі удари по Україні та прямі погрози новими обстрілами ставлять під сумнів реальні наміри Росії щодо будь-якої деескалації війни.

  • Війна прийшла до Москви: лояльні Кремлю блогери різко критикують Путіна, аеропорти закривають, ППО не справляється — звіт ISW

    Війна прийшла до Москви: лояльні Кремлю блогери різко критикують Путіна, аеропорти закривають, ППО не справляється — звіт ISW

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зафіксували нову тенденцію всередині Росії: навіть ті групи, які раніше відкрито підтримували Кремль, починають публічно критикувати Володимира Путіна. Причиною стала зміна характеру війни — бойові дії дедалі відчутніше «переносяться» на територію самої Росії, а влада, на думку критиків, не здатна адекватно реагувати на нові виклики.

    За даними ISW, українські удари по військових і промислових об’єктах у глибині РФ змушують російську владу вживати екстрених заходів безпеки. Зокрема, 5 травня російські авіаційні служби одночасно закривали аеропорти одразу в 15 містах, а також вводили обмеження у всіх чотирьох ключових аеропортах Москви. Це безпрецедентна ситуація, яка демонструє, що навіть столиця країни більше не відчуває себе у безпеці.

    Симптоматичним сигналом стало й оголошення повітряної тривоги у віддалених регіонах. Зокрема, у Ханти-Мансійському автономному окрузі — більш ніж за 2000 кілометрів від України — вперше за весь час повномасштабної війни пролунали відповідні попередження. При цьому, як підкреслюють аналітики, немає підтверджень, що українські сили планували удари саме по цьому регіону, що свідчить про загальне зростання нервозності всередині Росії.

    На цьому тлі різко активізувалися російські так звані «мілблогери» — ультранаціоналістичні військові коментатори, які традиційно підтримували війну. Тепер вони дедалі частіше звинувачують російське керівництво у відриві від реальності. Основна претензія — пріоритет символічних і пропагандистських заходів над реальною безпекою країни.

    Особливо гостро критику викликало рішення Кремля не відмовлятися від проведення параду до 9 травня. Деякі блогери прямо заявляють, що погрози з боку російського Міноборони на адресу України були спричинені не стратегічними міркуваннями, а страхом за іміджеві заходи. Один із них назвав це проявом «марнославства», яке ставиться вище за безпеку населення.

    Окрему увагу критики приділяють стану протиповітряної оборони. На їхню думку, ресурси ППО розподіляються неефективно, що дозволяє українським безпілотникам і ракетам досягати цілей у глибокому тилу. Це створює додаткову напругу, адже Кремль змушений обирати між захистом фронту, стратегічних об’єктів і великих міст.

    Аналітики Інституту вивчення війни підкреслюють, що Україна активно використовує географічні та інфраструктурні слабкості Росії. Велика територія країни, розгалужена мережа об’єктів військово-промислового комплексу та обмежені ресурси ППО змушують російське керівництво постійно балансувати між різними напрямками захисту.

    Водночас внутрішня ситуація у Росії поступово ускладнюється. За оцінками ISW, суспільство дедалі більше відчуває наслідки війни: зростають втрати, посилюється фінансовий тиск, а влада відповідає на це посиленням цензури та обмеженням доступу до інформації, зокрема мобільного інтернету.

    Додатковим фактором напруги є ситуація на фронті. За повідомленнями різних джерел, частину боєздатних підрозділів Росія перекидає до Москви для участі у параді, що послаблює позиції на передовій. Натомість їх замінюють менш підготовлені військові, що призводить до зростання втрат і деморалізації.

    Паралельно Кремль значно посилив заходи безпеки для вищого керівництва. За даними відкритих джерел, Володимир Путін дедалі рідше з’являється у публічних місцях і значну частину часу проводить у захищених об’єктах. Також посилено охорону ключових військових і державних об’єктів, а навколо Москви розгортають додаткові системи ППО.

    ISW робить висновок, що відмова Кремля визнавати зміну характеру війни лише поглиблює внутрішні проблеми. Чим більше Україна демонструє здатність завдавати ударів у глибокому тилу, тим сильніше це підриває образ «контрольованої ситуації», який намагається підтримувати російська влада.

    У підсумку аналітики констатують: війна, яку Росія намагалася тримати далеко від своїх громадян, дедалі більше повертається всередину країни. І це вже не лише військовий фактор, а й серйозний виклик для внутрішньої стабільності режиму.

  • Росія оголосила “перемир’я” на 8–9 травня і пригрозила ударами по Києву у разі “провокацій”

    Росія оголосила “перемир’я” на 8–9 травня і пригрозила ударами по Києву у разі “провокацій”

    Росія заявила про намір запровадити так зване «перемир’я» з нагоди Дня перемоги у Другій світовій війні, яке, за оголошенням Москви, має діяти протягом 8 та 9 травня 2026 року. Водночас у публічних заявах російської сторони поряд із деклараціями про припинення вогню містяться прямі погрози нових ударів по території України, зокрема по столиці Києву, у разі «провокацій» з українського боку.

    Про це повідомило Міністерство оборони РФ, заяву якого цитує пропагандистське агентство ТАСС. У повідомленні стверджується, що Росія нібито «припиняє бойові дії» на період святкувань і розраховує, що Україна «підтримає» цю ініціативу. Водночас російське відомство супроводило заяву попередженням, у якому йдеться, що у разі будь-яких ударів або дій, які Москва трактує як спробу зриву святкування Дня перемоги, російські війська можуть завдати «ударів у відповідь», зокрема по центральних районах Києва.

    Окремо у заяві Міноборони РФ міститься звернення до цивільного населення української столиці та працівників іноземних дипломатичних представництв із закликом «завчасно залишити місто». Подібні формулювання фактично були сприйняті як елемент тиску на цивільну інфраструктуру та дипломатичний корпус, хоча офіційного міжнародного підтвердження або оцінки цих заяв наразі не оприлюднено.

    Українська сторона станом на момент публікації не надала офіційного коментаря щодо оголошеного Росією «перемир’я» та супровідних погроз. Водночас попередні заяви українського керівництва неодноразово наголошували, що Росія використовує подібні «гуманітарні паузи» або «режими тиші» переважно як інформаційно-політичний інструмент, а не як реальний механізм припинення бойових дій.

    Тема можливого короткочасного припинення вогню навколо 9 травня з’являлася й раніше в міжнародному контексті. Наприкінці квітня 2026 року відбулася телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом РФ Володимиром Путіним, яка, за повідомленнями сторін, тривала понад півтори години. У ході цієї розмови порушувалося питання можливого «обмеженого припинення вогню» у війні Росії проти України, однак конкретних домовленостей або механізмів реалізації не було оприлюднено.

    Президент України Володимир Зеленський раніше коментував подібні ініціативи, підкреслюючи, що короткострокові «перемир’я», які оголошує Кремль, можуть мати переважно демонстраційний характер і бути спрямованими на забезпечення спокійного проведення військових заходів у Росії, після чого бойові дії можуть бути відновлені. Українська влада наголошує на необхідності реального та довготривалого припинення вогню з чіткими гарантіями контролю та безпеки.

    Оголошення Росією нового «перемир’я» відбувається на тлі продовження активних бойових дій уздовж лінії фронту та відсутності узгоджених між сторонами домовленостей про повне припинення вогню. Одночасне поєднання заяв про нібито зниження інтенсивності бойових дій із погрозами нових ударів по столиці України вкотре підкреслює суперечливий характер російських ініціатив та загальну нестабільність безпекової ситуації.

  • Зеленський розкритикував “перемир’я” на 9 травня

    Зеленський розкритикував “перемир’я” на 9 травня

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував ідею короткострокового перемир’я на 9 травня, яку обговорюють на тлі контактів між США та Росією, заявивши, що така ініціатива виглядає цинічною і неприйнятною в умовах щоденних обстрілів українських міст. Про це він сказав під час спілкування з журналістами у Єреван, де проходили міжнародні зустрічі за участі європейських лідерів.

    За словами Зеленського, Росія досі офіційно не інформувала Україну про будь-які домовленості щодо припинення вогню, а сама ідея одноденного «режиму тиші» на тлі постійних атак виглядає як спроба маніпуляції. Він наголосив, що пропозиції зупинити бойові дії лише на символічну дату не мають нічого спільного з реальним прагненням до миру, особливо коли перед цим відбуваються удари по цивільній інфраструктурі та гинуть мирні жителі.

    Президент навів як приклад нещодавні атаки на українські міста, зокрема Мерефа та Дніпро, де внаслідок російських ударів були загиблі та поранені, серед яких і діти. За його словами, після таких подій пропозиції «зупинитися на день» виглядають несерйозно і не можуть сприйматися як крок до врегулювання конфлікту. Зеленський підкреслив, що для України війна не має пауз, пов’язаних із календарними датами, і після 9 травня бойові дії, найімовірніше, продовжаться з тією ж інтенсивністю.

    Контекстом для цих заяв стала інформація про телефонну розмову між президентом США Дональд Трамп та російським лідером Володимир Путін, під час якої, за даними російської сторони, обговорювалася можливість тимчасового припинення вогню на період святкування так званого «Дня перемоги» у Москві. Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявляв, що Кремль нібито готовий піти на такий крок, тоді як Трамп пізніше зазначив, що саме він пропонував ідею короткострокового перемир’я.

    Водночас жодних підтверджених і узгоджених форматів такого припинення вогню офіційно не оголошено, а українська сторона наголошує, що будь-які ініціативи мають бути предметом прямих переговорів і містити чіткі гарантії виконання. Зеленський зазначив, що Київ планує з’ясувати деталі під час контактів із американською стороною, однак підкреслив, що Україна не розглядає варіанти тимчасових «пауз», які можуть використовуватися Росією у власних інтересах.

    За словами президента, Кремль може прагнути використати короткострокове перемир’я для забезпечення безпеки проведення військового параду в Москві, не змінюючи при цьому загальної стратегії ведення війни. Він назвав таку можливу тактику «обманом», який має на меті створити ілюзію мирних намірів перед міжнародною аудиторією, водночас продовжуючи військові дії після завершення символічних заходів.

    Українська позиція, як наголосив Зеленський, полягає у необхідності повноцінного і тривалого припинення вогню, яке має базуватися на чітких міжнародних гарантіях безпеки. Він підкреслив, що лише такі домовленості можуть створити передумови для реального завершення війни, тоді як короткострокові ініціативи без механізмів контролю і відповідальності не здатні забезпечити стабільність.

    На тлі цих заяв експерти відзначають, що подібні пропозиції «символічних перемир’їв» уже використовувалися в інших конфліктах і часто мали обмежений ефект або використовувалися сторонами для перегрупування сил. У випадку війни Росії проти України, яка триває у форматі виснажливого протистояння, будь-які короткі паузи без політичного врегулювання не змінюють стратегічної ситуації.

    Таким чином, заява Зеленського демонструє жорстку позицію Києва щодо подібних ініціатив і підкреслює недовіру до намірів Росії у питаннях припинення вогню, особливо коли вони прив’язані до внутрішньополітичних чи пропагандистських подій, таких як 9 травня.

  • Путін під тиском: що може змінити хід війни

    Путін під тиском: що може змінити хід війни

    Ситуація навколо війни Росії проти України, за оцінками західних аналітиків, поступово ускладнюється для Кремля, однак ознак швидкого краху російського режиму наразі не спостерігається. Водночас у політичних та економічних процесах усередині Росії накопичуються проблеми, які можуть у перспективі вплинути на рішення Володимира Путіна щодо подальшого ведення війни, зокрема щодо можливого припинення вогню або перегляду військової стратегії.

    Про це під час Київського безпекового форуму заявив оглядач Девід Ігнатіус, коментуючи нинішній стан російської економіки, ситуацію на фронті та міжнародні наслідки війни. За його словами, Росія змогла частково перебудувати економіку під воєнні потреби, однак ця трансформація має серйозні побічні ефекти. Зокрема, цивільні галузі економіки демонструють стагнацію, інвестиційна активність скорочується, а структура виробництва дедалі більше залежить від оборонного сектору. Така модель, на думку експерта, забезпечує короткострокову стабільність, але створює довгострокові ризики для розвитку країни.

    Ігнатіус наголосив, що попри значні втрати та затяжний характер бойових дій, російське керівництво продовжує вести війну з розрахунком на виснаження України та її партнерів. Водночас очікування Кремля щодо швидких військових успіхів не справдилися. Російська армія не змогла досягти ключових оперативних цілей, зокрема встановити повний контроль над низкою великих міст на сході України, які залишаються під контролем українських сил. Ба більше, за даними українського військового командування, Сили оборони змогли провести локальні контрнаступальні дії та звільнити значні території на південному напрямку, що свідчить про збереження їхньої наступальної спроможності навіть у складних умовах війни.

    Окремо експерт звернув увагу на те, що Росія фактично опинилася у стані затяжного військового конфлікту, який вимагає постійного поповнення людських ресурсів. На цьому тлі все частіше з’являються повідомлення про труднощі з набором військовослужбовців, а також про приховані або часткові мобілізаційні заходи. За оцінками аналітичних центрів, Кремль може розглядати можливість розширення мобілізації або посилення призову резервістів, що потенційно може змінити баланс сил на фронті, але водночас створює серйозні внутрішньополітичні ризики для російської влади.

    Ігнатіус нагадав, що попередня часткова мобілізація у Росії у 2022 році спричинила значний соціальний резонанс і масовий виїзд громадян за кордон. Повторення подібного сценарію може ще більше загострити внутрішню ситуацію, особливо в умовах економічного тиску та зростаючого навантаження на державний бюджет, який дедалі більше спрямовується на фінансування війни.

    На міжнародному рівні Росія також стикається з поступовим звуженням політичного простору. Західні країни продовжують підтримувати Україну, а політичні зміни в окремих державах Європи, за словами експерта, не завжди грають на користь Москви. Це поступово ускладнює для Кремля можливості дипломатичного маневру та посилює ізоляцію на міжнародній арені.

    Водночас Ігнатіус підкреслив, що попри всі ці виклики, не варто очікувати швидких змін режиму в Росії. За його словами, політична система залишається централізованою та контрольованою, а Володимир Путін продовжує утримувати ключові важелі влади. Саме тому сценарії різкого внутрішнього обвалу наразі виглядають малоймовірними.

    Серед можливих варіантів розвитку подій експерт назвав і тимчасове припинення вогню, яке Росія може використати для перегрупування сил, відновлення військових ресурсів і коригування стратегії. Такий сценарій, за його словами, не означатиме завершення конфлікту, а радше його перехід у нову фазу. Водночас Ігнатіус наголосив, що ключовим фактором залишається політична мотивація російського керівництва, яке продовжує розглядати Україну як стратегічну ціль.

    Таким чином, за оцінками західних спостерігачів, Росія поступово входить у період довготривалого стратегічного виснаження, де економічні обмеження, військові втрати та міжнародний тиск формують складну і нестабільну рівновагу, однак остаточний розвиток подій значною мірою залежатиме від політичних рішень у Кремлі та ситуації на фронті.