Позначка: ВМФ Росії

  • Росія вперше за 12 років залишилася без бойових кораблів у Середземному морі

    Росія вперше за 12 років залишилася без бойових кораблів у Середземному морі

    Росія вперше з 2013 року повністю втратила свою військово-морську присутність у Середземному морі. Станом на початок липня в акваторії не залишилося жодного російського бойового корабля, що аналітики називають безпрецедентною подією за останні 12 років. На ситуацію вплинула сукупність факторів, серед яких обмеження на проходження військових кораблів через турецькі протоки, зміни в Сирії та перекидання частини російського флоту на інші напрямки.

    Про це повідомляє аналітичний проєкт Russian Forces Spotter у соціальній мережі X.

    За даними дослідників, станом на 1 липня 2026 року в Середземному морі не перебувало жодного бойового корабля Військово-морського флоту Росії. Востаннє подібна ситуація спостерігалася ще до початку активного розширення російської військової присутності в регіоні у 2013 році.

    Однією з головних причин такого розвитку подій аналітики називають рішення Туреччини, ухвалене після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Анкара застосувала положення Конвенції Монтре, відповідно до яких протоки Босфор і Дарданелли були закриті для проходження військових кораблів держав, залучених до війни.

    Через це Чорноморський флот Росії фактично втратив можливість безперешкодно перекидати свої кораблі між Чорним і Середземним морями. У результаті російське командування опинилося обмеженим у можливостях підтримувати постійну військово-морську присутність у регіоні.

    Додатковим ударом по позиціях Москви стали зміни в Сирії. Після політичних подій наприкінці 2024 року Росія суттєво втратила можливості використовувати пункт матеріально-технічного забезпечення у Тартусі, який багато років був головною опорою російського флоту в Середземному морі. Саме ця база забезпечувала ремонт, дозаправлення та матеріально-технічне обслуговування російських кораблів під час тривалих походів.

    Ще одним чинником стало перекидання окремих кораблів на інші напрямки. За інформацією аналітиків, частина російських військових суден наразі виконує інші завдання, зокрема супроводжує державні та спеціальні кораблі Росії у північній частині Європи, включно з районами поблизу узбережжя Великої Британії.

    Останні російські кораблі залишили Середземне море ще у червні. За супутниковими даними, 4 червня у сирійському Тартусі були зафіксовані фрегат «Адмірал Касатонов» і танкер «Академік Пашин». Пізніше вони здійснили захід до єгипетської Александрії з нагоди Дня Росії, після чого були помічені біля узбережжя Сардинії та 22 червня прибули до алжирського порту Оран. Після цього кораблі залишили акваторію Середземного моря.

    Попри нинішню відсутність російського флоту в регіоні, експерти не вважають цю ситуацію остаточною. Середземне море залишається одним із ключових маршрутів для виходу російських кораблів до Світового океану, тому Москва, ймовірно, намагатиметься відновити свою присутність після вирішення логістичних і базових питань.

    Одним із найбільш імовірних варіантів створення нової опорної бази називають Судан. Раніше влада цієї країни заявляла, що не бачить перешкод для ратифікації угоди з Росією про створення пункту матеріально-технічного забезпечення ВМФ на узбережжі Червоного моря. Якщо цей проєкт буде реалізований, Росія зможе частково компенсувати втрату можливостей, які раніше забезпечувала база в сирійському Тартусі.

    Аналітики зазначають, що скорочення військово-морської присутності Росії в Середземному морі відображає ширші зміни у військовій та геополітичній ситуації, які виникли після початку повномасштабної війни проти України. Обмеження на використання турецьких проток, зміна політичної ситуації в Сирії та необхідність перерозподілу військово-морських ресурсів змушують Москву переглядати свою стратегію в одному з ключових для неї регіонів.

  • У Кремлі заявили про повну бойову готовність морських ядерних сил РФ

    У Кремлі заявили про повну бойову готовність морських ядерних сил РФ

    Морські стратегічні ядерні сили Росії перебувають у повній бойовій готовності. Таку заяву зробив помічник російського диктатора Володимира Путіна Микола Патрушев, наголосивши, що розвиток Військово-морського флоту РФ здійснюється з урахуванням усіх потенційних загроз з боку країн, які Москва вважає своїми супротивниками.

    Про це повідомляють російські пропагандистські ЗМІ.

    За словами Патрушева, російський військово-морський флот продовжує виконувати завдання із захисту національних інтересів країни в різних районах Світового океану. Він стверджує, що стратегічні морські ядерні сили перебувають у повній бойовій готовності та залишаються одним із ключових елементів російської системи ядерного стримування.

    Представник Кремля також заявив, що всі можливі виклики та загрози, які, на думку Москви, походять від потенційних противників, враховуються під час планування розвитку російського флоту. Зокрема, йдеться про реалізацію Стратегії розвитку Військово-морського флоту Росії до 2050 року та підготовку нової державної програми кораблебудування, розрахованої також до середини століття.

    Останні заяви Патрушева стали продовженням жорсткої ядерної риторики Кремля, яка регулярно лунає з початку повномасштабної війни проти України. Російське керівництво неодноразово використовувало тему ядерної зброї як елемент політичного тиску на Захід та союзників України.

    Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ядерна зброя залишається одним із головних інструментів стратегічного стримування Росії. За його словами, Москва нібито готова застосувати її лише у разі виникнення загрози існуванню держави. Водночас Пєсков вкотре повторив офіційну позицію Кремля, стверджуючи, що так звана “спеціальна військова операція” згодом перетворилася на “справжню війну” через підтримку України з боку західних держав.

    Попри такі заяви, низка міжнародних лідерів оцінює ймовірність застосування Росією ядерної зброї як низьку. Зокрема, президент Фінляндії Александер Стубб після контактів із представниками Китаю повідомив, що у Пекіні не вважають реалістичним сценарій використання Москвою ядерної зброї. За його словами, китайська сторона переконана, що Росія не піде на такий крок навіть за умов подальшої ескалації війни.

    Водночас українське керівництво неодноразово наголошувало, що Кремль продовжує використовувати ядерні погрози як інструмент психологічного та політичного тиску. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що у разі безкарності Росія може вдатися до подальшої ескалації та становити загрозу не лише для України, а й для інших європейських держав.

    На тлі триваючої війни Москва продовжує активно модернізувати свої збройні сили, зокрема військово-морський компонент ядерної тріади, водночас західні країни уважно стежать за подібними заявами Кремля та оцінюють їх як частину ширшої стратегії військово-політичного тиску.