Позначка: Віталій Кличко

  • Вода у Києві подорожчає більш ніж удвічі: Київрада підтримала новий тариф

    Вода у Києві подорожчає більш ніж удвічі: Київрада підтримала новий тариф

    Київська міська рада підтримала підвищення тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення для мешканців столиці до 63,79 грн за кубометр. За відповідне рішення проголосували 74 депутати. Наразі кияни платять 30,38 грн за кубометр, тож після застосування нового тарифу вартість послуги зросте більш ніж удвічі, пише «Суспільне» з посиланням на засідання міської ради.

    Необхідність перегляду тарифу міський голова Віталій Кличко пояснив різким зростанням витрат водопровідно-каналізаційної галузі. За його словами, суттєво подорожчали електроенергія, паливо та реагенти, необхідні для очищення води, тоді як чинний тариф для населення тривалий час залишався незмінним.

    За нинішнім тарифом із загальних 30,38 грн за кубометр 16,16 грн припадає на водопостачання, а 14,22 грн — на водовідведення. Ці тарифи фактично відповідають рівню, який застосовувався для населення станом на 24 лютого 2022 року. НКРЕКП і надалі окремо визначала економічно обґрунтовані тарифи для підприємства, але для населення протягом воєнного періоду діяли заморожені ставки.

    У Київраді наголошують, що новий тариф у 63,79 грн все одно не покриває повної економічно обґрунтованої вартості послуг «Київводоканалу». Ще в липні міська влада повідомляла, що підприємство розрахувало економічно обґрунтовану ціну майже 90 грн за кубометр, однак місто відмовилося погоджувати настільки різке підвищення для населення.

    Заступник міського голови Петро Пантелєєв під час обговорення рішення зазначив, що тариф на рівні 63,79 грн має стати компромісом між потребами підприємства та можливостями споживачів. За його словами, у разі відмови від перегляду тарифу юридичним наслідком у майбутньому могла б стати необхідність встановити вже повністю економічно обґрунтовану ціну — близько 90 грн за кубометр.

    Пантелєєв також звернув увагу на фінансовий стан «Київводоканалу» напередодні опалювального сезону. За його словами, підприємство потребує додаткового фінансування, а рівень зарплат його працівників залишається одним із найнижчих серед аналогічних комунальних підприємств.

    Кличко, своєю чергою, заявив, що галузь водопостачання фактично опинилася «на межі виживання». Водночас мер наголосив, що місто не планує перекладати на населення повну економічну вартість послуг.

    Різниця між нинішніми 30,38 грн і новими 63,79 грн становить 33,41 грн на кожному кубометрі води. Тобто тариф збільшується приблизно у 2,1 раза.

    Для домогосподарств реальне збільшення платіжки залежатиме від обсягу використаної води. Наприклад, за споживання 5 кубометрів на місяць сама вартість централізованого водопостачання та водовідведення за чинним тарифом становить близько 152 грн, а за новим — майже 319 грн. Різниця становитиме приблизно 167 грн.

    Якщо домогосподарство використовує 10 кубометрів на місяць, сума за цими двома послугами зросте орієнтовно з 304 грн до 638 грн, тобто більш ніж на 330 грн. Це приблизні розрахунки без урахування інших можливих складових платіжки та фактичних показників лічильника.

    Раніше КМДА оцінювала, що для середньостатистичної родини з трьох осіб перехід на тариф 63,79 грн може збільшити щомісячні витрати на воду приблизно на 200–300 грн, залежно від споживання.

    Проблема з тарифами на воду накопичувалася протягом кількох років. НКРЕКП переглядала економічні розрахунки водоканалів, однак для населення тариф фактично залишався замороженим на довоєнному рівні. У постановах регулятора прямо передбачалося, що для населення застосовуються тарифи, які діяли станом на 24 лютого 2022 року.

    При цьому витрати підприємств продовжували зростати. Найбільший вплив мають ціни на електроенергію, адже водопостачання та водовідведення є енергоємними процесами: електрика потрібна для роботи насосних станцій, очищення і транспортування води та стоків.

    Також водоканали витрачають значні кошти на реагенти, ремонт мереж, пальне, аварійні роботи та оплату праці. Міська влада наголошує, що тривале утримання тарифу нижче собівартості збільшує фінансовий дефіцит підприємства й потребу в підтримці з бюджету.

    Ще в липні КМДА публічно заявляла, що тариф близько 90 грн за кубометр запроваджувати не планують, хоча саме таким був розрахований економічно обґрунтований рівень. Натомість як компроміс місто називало ставку 63,79 грн.

    Після голосування 3 вересня саме цей показник отримав підтримку Київради.

    Водночас у доступних повідомленнях про результати засідання не уточнюється дата, з якої новий тариф фактично почне застосовуватися у платіжках. Тому поки коректно говорити про схвалення Київрадою тарифу 63,79 грн, а не називати конкретний місяць першого нарахування без окремого оприлюдненого рішення про набрання ним чинності.

    Для киян головна зміна полягає в тому, що вартість кубометра централізованого водопостачання та водовідведення після початку застосування нового тарифу зросте з 30,38 до 63,79 грн. Водночас міська влада підкреслює, що навіть ця ціна залишається значно нижчою за майже 90 грн, які «Київводоканал» називає економічно обґрунтованою вартістю послуги.

  • Після арешту у справі про дрони командир 112-ї бригади ТрО опинився в одній камері з росіянами

    Після арешту у справі про дрони командир 112-ї бригади ТрО опинився в одній камері з росіянами

    Наприкінці лютого мер Києва Віталій Кличко публічно передав 112-й окремій бригаді територіальної оборони чергову партію — 1925 безпілотників різних типів і станції керування. З початку року, за його словами, столичний бюджет спрямував бригаді 100 мільйонів гривень на оснащення. Такі передачі стали регулярними, міська владапозиціонує 112-ту як «свою» київську бригаду, що пройшла оборону столиці у 2022-му і згодом воювала на сході.

    28 серпня Служба безпеки України та Офіс генпрокурора повідомили про затримання колишнього командира цієї ж бригади. Полковника Владислава Косенка, який очолював 112-ту з вересня 2023 року, підозрюють в організації схеми на закупівлі 580 FPV-дронів вартістю понад 12 мільйонів гривень. Безпілотники призначалися для підрозділів на харківському напрямку. За версією слідства, договори виявилися фіктивними, акти приймання-передачі — підробленими. Жоден дрон до військ не дійшов. Косенко, як стверджують у СБУ, вимагав від підлеглих приховати відсутність техніки під час перевірок і списати її як втрачену в бою. Разом із ним затримали ще трьох осіб. Командувач Сил територіальної оборони звільнив Косенка з посади. Підозру оголошено за статтею про перешкоджання законній діяльності Збройних сил.

    Косенко — кадровий офіцер, випускник Київського вищого радіотехнічного училища ППО. У 2012-му пішов у запас, після 24 лютого 2022-го повернувся до строю, командував батальйоном, брав участь у боях під Бахмутом і на Харківщині. Бригада під його керівництвом зберігала публічний образ столичного підрозділу, тісно пов’язаного з міською владою.

    Цей зв’язок має довшу фінансову історію. Ще в лютому 2025 року спеціалізована військова прокуратура розслідувала можливе розкрадання сотень мільйонів гривень, які Київська міська державна адміністрація виділяла 112-й бригаді. У 2023–2024 роках частина отримала 615 мільйонів на безпілотники та обладнання. Слідство тоді вказувало на договори із завищеними цінами, обхід публічних тендерів і обналічування через низку компаній. Серед фігурантів називали посадовців КМДА, департаменту муніципальної безпеки та представників самої бригади. Імена конкретних радників міністра оборони у відкритих матеріалах того провадження не фігурували.

    За відомостями, отриманими редакцією, після арешту Косенка поміщено до СІЗО в статусі державного злочинця, там він утримується в одній камері з російськими ув’язненими. Такий режим, за цією інформацією, обрано як інструмент тиску, щоб надати справі максимальної публічності. У забезпеченні бригади, згідно з тими самими відомостями, помітну роль відігравали депутати Київської міської ради, радник міністра оборони і особисто мер. Відкриті джерела підтверджують лише регулярні публічні передачі техніки та бюджетні транші від міста, прямих доказів участі конкретних депутатів чи радника в конкретній схемі на 12 мільйонів поки немає.

    112-та бригада залишається однією з небагатьох столичних частин, чиє постачання міська влада демонструє як власну політичну вітрину. Арешт її недавнього командира ставить питання не лише про 580 неіснуючих дронів, а й про те, наскільки глибоко фінансові потоки між КМДА і бригадою виходили за рамки публічних церемоній. Слідство триває. Подальші процесуальні рішення покажуть, чи залишиться справа локальним епізодом, чи зачепить ширше коло тих, хто роками вибудовував систему забезпечення київської тероборони.

  • У Києві хочуть змінити правила під час тривог: метро через Дніпро, відкриті мости й послаблення комендантської години

    У Києві хочуть змінити правила під час тривог: метро через Дніпро, відкриті мости й послаблення комендантської години

    У Києві готують суттєвий перегляд правил, за якими столиця працює під час повітряних тривог та комендантської години. Рада оборони міста 31 серпня ухвалила звернення до уряду з пропозицією змінити чинні протоколи безпеки, щоб місто не зупиняло транспортні та логістичні процеси на багато годин під час затяжних російських атак. Серед ключових пропозицій — дозволити рух автомобілів окремими мостами під час тривог, забезпечити повноцінну роботу Сирецько-Печерської лінії метро між берегами Дніпра та послабити окремі обмеження комендантської години.

    Мер Києва Віталій Кличко пояснив, що нинішні безпекові правила потребують адаптації до нових умов. Через довгі повітряні тривоги містяни можуть годинами залишатися відрізаними від іншого берега столиці, а після завершення атаки стикаються з великим навантаженням на транспорт. Окремою проблемою стали потяги та міжміський транспорт, які через повітряні тривоги затримуються і можуть прибувати до Києва вже після початку комендантської години. Саме тому місто хоче створити механізм, який дозволить людям дістатися від вокзалів додому або до безпечних місць навіть за таких обставин.

    Одне з найпомітніших нововведень стосується мостів через Дніпро. Рада оборони доручила Силам оборони та Київській міській державній адміністрації невідкладно підготувати пропозиції щодо зняття частини обмежень на автомобільний рух під час повітряної тривоги там, де вони зараз діють. Остаточний алгоритм мають погодити з військовими, після чого Київ передасть його уряду. Тобто поки мости не відкрили автоматично для вільного руху під час тривог — місто лише наполягає на зміні чинного порядку.

    Ще масштабнішою може стати зміна роботи метро. Київ пропонує за нових протоколів не обмежувати під час тривоги рух Сирецько-Печерською, або зеленою, лінією, зокрема забезпечити перевезення пасажирів через Південний міст між правим та лівим берегами. Це дозволило б зберігати фактично безперервний транспортний зв’язок між двома частинами міста навіть під час затяжних атак. За нинішньою пропозицією саме зелена гілка розглядається як ключовий маршрут, оскільки вона перетинає Дніпро через Південний міст.

    Ідея не означає, що метрополітен перестане виконувати функцію укриття. Підземні станції продовжують використовуватися як один із головних захисних просторів для містян під час масованих ударів. Масштаб цього навантаження добре показала ніч проти 20 серпня: тоді під час майже дев’ятигодинної тривоги на станціях київського метро укривалися понад 38 тисяч людей, серед них більш як дві тисячі дітей.

    Друга частина пропозицій стосується комендантської години. Київ хоче не просто загального «скасування» обмежень, а гнучкішого режиму для конкретних потреб столиці. Кличко назвав серед них можливість руху транзитного вантажного транспорту та механізм, який дозволить людям, що прибувають запізнілими поїздами, автобусами чи іншим міжміським транспортом, нормально дістатися від вокзалів. Точні параметри можливого послаблення — години, категорії транспорту, документи чи спеціальні винятки — поки не оприлюднені.

    Місто також хоче переглянути правила для бізнесу, медичних та навчальних закладів і комунальних установ. За словами Кличка, Київ передасть уряду власні напрацювання щодо того, як такі установи можуть продовжувати роботу в умовах тривалих повітряних тривог, не створюючи додаткових ризиків для людей. Це може стати частиною ширшого пакета змін, який дозволить столиці залишатися функціональною навіть тоді, коли тривоги тривають по кілька годин поспіль.

    Зміна підходу фактично означатиме відхід від моделі, за якої значна частина великого міста завмирає на весь час повітряної небезпеки. Утім, міська влада наголошує, що будь-які нові правила мають бути погоджені із військовими. Рішення про відкриття мостів, рух метро через Дніпро та інші зміни не можуть ухвалюватися лише з міркувань зручності — вони повинні враховувати конкретний тип повітряної загрози та можливості захисту столиці.

    Водночас сам підхід Києва до роботи транспорту за останні роки вже змінювався. Раніше столична влада займала значно жорсткішу позицію і наполягала, що рух громадського транспорту під час повітряних тривог може створювати додаткову небезпеку для пасажирів. Тепер через трансформацію російської тактики та дедалі довші атаки місто фактично шукає інший баланс між фізичною безпекою людей і здатністю мегаполіса нормально функціонувати.

    Окремо Київський метрополітен продовжує відновлювати звичайну роботу інфраструктури: з 1 вересня на станції «Бориспільська» відкривається другий вестибюль із боку «Червоного Хутора». Він працюватиме для перевезення пасажирів до 22:20, а пов’язаний із ним підземний перехід залишається доступним цілодобово. Це локальна зміна і вона не тотожна пропозиції щодо повноцінного руху зеленою лінією під час тривог.

    Головне на цей момент — усі озвучені Кличком зміни ще не набули чинності. Рада оборони Києва сформувала пропозиції та звернулася до Кабінету міністрів, а частину нових алгоритмів ще мають підготувати спільно з військовими. Тож говорити, що від 1 вересня зелена гілка метро вже працюватиме без обмежень під час тривог, мости будуть відкриті або комендантську годину вже послабили, поки неправильно.

  • Не дали Києву оговтатися: після кривавої ночі РФ знову атакувала столицю — є загиблий

    Не дали Києву оговтатися: після кривавої ночі РФ знову атакувала столицю — є загиблий

    Росія не дала Києву оговтатися після одного з найтяжчих обстрілів останнього часу. Уже вдень 20 серпня російські війська знову запустили ударні безпілотники на українську столицю. У Голосіївському районі уламки БпЛА впали на будівлю бізнес-центру, де виникла пожежа. Внаслідок атаки загинула людина, ще двоє постраждали. Усе це сталося лише через кілька годин після нічного ракетно-дронового удару, який забрав у Києві життя щонайменше 15 людей.

    Столиця України 20 серпня пережила повторну російську атаку. Після масованого нічного обстрілу, рятувальні роботи після якого тривали ще протягом дня, російські військові знову спрямували на Київ безпілотники. Повітряну тривогу оголошували через загрозу застосування ворожих БпЛА, у місті працювали сили протиповітряної оборони.

    Перші повідомлення про нові наслідки атаки з’явилися ще в другій половині дня. За даними Суспільного, о 15:35 міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про падіння уламків російського безпілотника на території нежитлової забудови. Там виникло загоряння. Згодом столиця знову опинилася під атакою.

    Близько 17:40 Кличко поінформував уже про серйозні наслідки у Голосіївському районі. За його словами, уламки БпЛА впали на будівлю бізнес-центру, після чого там спалахнула пожежа. До місця події вирушили екстрені служби. Під час обстеження приміщень рятувальники виявили загиблого та двох постраждалих. Розвідка будівлі після удару продовжувалася.

    Таким чином, російські війська фактично здійснили нову атаку на столицю ще до того, як Київ устиг завершити ліквідацію наслідків нічного удару.

    Ніч проти 20 серпня стала для міста надзвичайно важкою. Росія застосувала проти столиці ракети та безпілотники. За інформацією Київської міської військової адміністрації, станом на 12:30 кількість загиблих унаслідок нічної атаки зросла до 15 людей, ще 39 людей були поранені.

    Масштаби руйнувань виявилися значними. Наслідки фіксували щонайменше у Святошинському, Солом’янському та Дарницькому районах столиці. Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомляв, що в Києві суттєво пошкоджено близько 20 житлових будинків, а також школу, дитячу лікарню та дитячий садок. Для розбору завалів залучали рятувальників і спеціальну роботизовану техніку.

    Одні з найтяжчих руйнувань сталися у Солом’янському районі. У дев’ятиповерховому житловому будинку були зруйновані восьмий та дев’ятий поверхи, після удару виникла пожежа. В інших будинках вибило вікна. Також постраждали два медичні заклади, горіли автомобілі, гаражі та магазин. У частині будівель і навіть в укритті школи люди виявилися заблокованими.

    У Святошинському районі зафіксували влучання на території промислового об’єкта. Рятувальники гасили пожежі у складських будівлях. В іншому місці також загорілися склади. У Дарницькому районі російський удар припав на територію нежитлового об’єкта — там горіли складські приміщення та автомобілі. Одну людину надзвичайники врятували та передали медикам.

    Офіційний портал Києва станом на 12:40 також підтверджував уже 15 загиблих унаслідок масованої нічної атаки. На місцях влучань і руйнувань продовжували працювати рятувальники, комунальні служби, медики та правоохоронці.

    Удар позначився і на енергопостачанні столиці. Після нічної атаки без електрики залишилися близько 90 тисяч родин. Вранці енергетикам вдалося повернути світло приблизно 50 тисячам абонентів, а вже після полудня ДТЕК повідомив про відновлення електропостачання в усіх будинках Києва, які були знеструмлені через обстріл.

    Пошкодження цивільної інфраструктури були настільки масштабними, що міська влада вирішила оголосити 21 серпня Днем жалоби у Києві за людьми, яких Росія вбила під час масованої атаки. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко.

    Але навіть після оголошення кількості жертв і продовження пошуково-рятувальних робіт небезпека для столиці не минула.

    Удень російські дрони знову з’явилися над Києвом. Нове падіння уламків у Голосіївському районі перетворило окрему будівлю бізнес-центру на ще одне місце роботи рятувальників. Саме там було виявлено ще одну загиблу людину та двох постраждалих.

    Водночас слід розмежовувати дані щодо двох атак. 15 загиблих і 39 поранених, про яких КМВА повідомляла станом на 12:30, стосувалися наслідків нічного масованого удару. Один загиблий і двоє постраждалих у бізнес-центрі — це вже наслідки окремої денної атаки російських БпЛА.

    Російський удар 20 серпня не обмежився самим Києвом. Під масштабною ракетно-дроновою атакою перебувала й Київська область. За даними обласної влади, у Броварському районі загинув чоловік, загалом на Київщині було щонайменше восьмеро поранених. Більшість постраждалих зафіксували у Бориспільському районі. Також виникали пожежі на паливних об’єктах, складах і у приватних будинках.

    Особливо показовою стала інтенсивність атак: між нічним масованим обстрілом і новою появою російських БпЛА над столицею минуло лише кілька годин. У той час, коли в одному районі Києва продовжували розбирати завали житлового будинку та шукати людей, в іншому вже довелося ліквідовувати наслідки нового російського удару.

    За добу 20 серпня столиця фактично опинилася в умовах тривалої повітряної загрози — від нічного комбінованого удару до повторних запусків дронів удень.

    Остаточні наслідки денної атаки ще могли уточнюватися, оскільки після влучання уламків у бізнес-центр екстрені служби продовжували обстежувати будівлю.

    Станом на вечір підтвердженими наслідками повторної атаки у Голосіївському районі залишалися одна загибла людина та двоє постраждалих. І це — окремо від жертв кривавого нічного обстрілу, після якого Київ уже готувався до Дня жалоби.

  • Федоров шукає міжнародну опору через Кличка, уникаючи публічного зближення

    Федоров шукає міжнародну опору через Кличка, уникаючи публічного зближення

    У Києві на тлі зростання політичної напруги навколо ексміністра оборони Михайла Федорова простежується тихий канал комунікації, який пов’язує його з мером столиці Віталієм Кличком. Цей канал існує давно й спирається на постать Петра Оленича — людини, яка свого часу відповідала за цифровізацію Києва та тісно взаємодіяла з командою Мінцифри.

    Федоров, який залишив Міноборони в середині липня після конфлікту з військовим керівництвом і здобув помітну публічну підтримку, шукає додаткові точки опори. За відомостями, отриманими редакцією, він справді зустрічався з Кличком. Розмова стосувалася, зокрема, допомоги з контактами у США. Кличко зі свого боку згадував можливі зв’язки в Німеччині. Публічного виходу разом, однак, не планується, для Федорова це створювало б очевидні репутаційні ризики, а для Кличка — додаткове роздратування у відносинах із Банковою.

    Зв’язок через Оленича тут не випадковий. Оленич у 2021–2025 роках обіймав посаду заступника голови КМДА з цифрового розвитку та запускав міський застосунок «Київ Цифровий». Його робота перетиналася з проєктами Мінцифри в період, коли відомство очолював Федоров. Пізніше Оленич опинився в центрі земельних розслідувань НАБУ та САП, був відсторонений і звільнений Кличком. Водночас, за даними, наявними у редакції, саме його рекомендації продовжують впливати на оцінки партійної інфраструктури «УДАРу».

    Сама партія «УДАР» сьогодні виглядає радше як локальний ресурс мера, ніж як повноцінна національна структура. Її мережа в регіонах і навіть у Києві оцінюється як слабка. Джерело в оточенні Федорова прямо вказує, що якісно забезпечити виборчий процес «УДАР» навряд чи здатен навіть у столиці. Окремі районні осередки та депутатські групи, можливо, можуть бути задіяні — знову ж таки з огляду на поради Оленича. Це суттєво обмежує потенційну цінність будь-якого неформального альянсу.

    Контекст, у якому відбувається цей контакт, вкрай чутливий. Федоров після відставки публічно заговорив про необхідність повернення до повноцінних демократичних процедур і виборів навіть в умовах війни. Його рейтинг помітно зріс на хвилі протестів. Паралельно з’являються повідомлення про можливі поїздки до США. Кличко, своєю чергою, залишається одним із небагатьох великих політиків національного масштабу, які зберігають незалежність від вертикалі Офісу президента. Їхнє давнє взаємне роздратування з Банковою добре відоме, але відкрите зближення з фігурою Федорова, що зростає, для мера означало б новий виток конфлікту.

    Поки обидві сторони воліють тримати дистанцію на публіці. Зустріч відбулася, запити щодо контактів пролунали, оцінка партійних можливостей «УДАРу» виявилася скептичною. Далі — тиша. В українській політиці такі тихі канали часто виявляються важливішими за гучні заяви. Особливо коли йдеться про фігуру, яка лише починає вибудовувати власну суб’єктність.

  • Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    У Києві продовжує зростати кількість жертв масованої російської атаки в ніч проти 20 серпня. За останніми даними, у столиці загинули вже 12 людей. Семеро з них — у Солом’янському районі. Рятувально-пошукові роботи тривають.

    Найбільше жертв зафіксовано у Солом’янському районі — там загинули сім людей. Саме в цьому районі внаслідок удару серйозно пошкоджено житлову забудову: у дев’ятиповерховому будинку були зруйновані верхні поверхи та виникла масштабна пожежа. Також пошкоджені інші житлові будинки й медичні заклади.

    Рятувальники продовжують розбирати завали та обстежувати пошкоджені будівлі, тому кількість жертв ще може бути уточнена.

    З-під завалів продовжують діставати людей

    Рятувальникам вдалося деблокувати ще двох людей. Операція на пошкоджених об’єктах не припиняється.

    За даними МВС, у Дарницькому районі частково зруйнована багатоповерхівка. На одній із найбільш постраждалих локацій рятувальникам вдалося врятувати 17 людей, частину з них деблокували з-під завалів.

    Пожежі та руйнування також ліквідовують у Святошинському й Солом’янському районах.

    Пошкоджені житлові будинки, школа та медзаклад

    Унаслідок нічної атаки пошкоджено житлову забудову та низку цивільних об’єктів.

    Зокрема, повідомляється про пошкодження багатоповерхових і приватних житлових будинків, медичного закладу та школи. У столиці на кількох локаціях виникли пожежі.

    Раніше повідомлялося також про пошкодження дитячої лікарні.

    Через наслідки атаки в окремих районах Києва виникли проблеми з електропостачанням. Енергетики працюють над відновленням мереж.

    Атакували й Київську область

    Під ударом опинилася не лише столиця. Російська атака зачепила і Київську область.

    У Броварах загинув чоловік, а частина громади залишилася без електрики. Аварійні та екстрені служби продовжують працювати на місцях пошкоджень.

    Нічна атака стала однією з найтяжчих для Києва за останній час за кількістю жертв і масштабами руйнувань.

    Станом на 08:20 підтверджено 12 загиблих та 33 постраждалих, однак рятувальні роботи тривають, тому остаточні цифри можуть бути уточнені.

  • В «УДАРі» виступили проти виборів під час війни: Палатний назвав головну умову для голосування

    В «УДАРі» виступили проти виборів під час війни: Палатний назвав головну умову для голосування

    В Україні не варто проводити вибори, доки тривають активні бойові дії, а головним критерієм для визначення часу голосування має бути безпека громадян, а не політичні рейтинги. Таку позицію висловили в партії «УДАР Віталія Кличка».

    Про це йдеться у заяві партії за підписом першого заступника голови «УДАРу» Артура Палатного.

    За його словами, українській владі та політикам зараз варто зосередитися насамперед на тому, як вистояти у війні та досягти миру, а не шукати можливості для проведення виборів.

    «Влада та українські політики мають не пошуками способів проведення виборів займатися, а думати про те, як країні вистояти у війні та досягти миру», — заявив Палатний.

    Вибори не мають залежати від рейтингів

    В «УДАРі» зазначили, що дискусія щодо проведення виборів в Україні періодично повертається до публічного простору, зокрема після оприлюднення нових соціологічних досліджень та на тлі політичних заяв.

    У партії переконані, що рішення про проведення голосування не повинно залежати від того, наскільки сприятливими є рейтинги для чинної влади, опозиції або окремих потенційних кандидатів.

    «Рішення про проведення виборів не можна ухвалювати, стежачи за соціологією та обираючи зручний момент чи для чинної влади, чи будь-якого потенційного кандидата. Вибори мають не послабити Україну, а зробити її сильнішою», — йдеться у заяві.

    Головними критеріями, на думку представників політичної сили, повинні залишатися безпекова ситуація та можливість забезпечити українцям повноцінне виборче право.

    В «УДАРі» назвали проблеми виборів під час війни

    Однією з головних проблем проведення голосування в умовах активних бойових дій у партії називають неможливість створити однакові умови для всіх громадян.

    Зокрема, йдеться про українських військовослужбовців, які перебувають на передовій, жителів прифронтових територій, внутрішньо переміщених осіб, громадян на тимчасово окупованих територіях, а також мільйони українців, які через повномасштабну війну перебувають за кордоном.

    У партії звертають увагу й на те, що виборчі права не обмежуються можливістю прийти на дільницю та проголосувати. Конституційне право громадян передбачає також можливість балотуватися та бути обраними.

    Через війну різні категорії українців опинилися у принципово різних умовах, а тому забезпечити рівну участь усіх громадян у політичному процесі буде складно.

    Виборчі дільниці можуть стати цілями РФ

    Ще одним аргументом проти проведення виборів під час активної фази війни в «УДАРі» називають безпосередню загрозу російських атак.

    У партії вважають, що виборчі дільниці, офіси політичних сил та місця проведення передвиборчих заходів можуть перетворитися на потенційні цілі для російських ударів.

    Крім фізичної небезпеки для громадян, існує ризик втручання Росії у сам виборчий процес.

    «Ворог отримає додаткові можливості для інформаційних операцій, кібератак, поширення дезінформації та підриву довіри до результатів голосування», — заявили у партії.

    Таким чином, виборча кампанія в умовах війни, на думку представників «УДАРу», може не лише створити додаткові безпекові ризики, а й стати інструментом для російських операцій впливу.

    Палатний назвав умову для майбутніх виборів

    Артур Палатний наголосив, що момент проведення наступних виборів має визначатися не прагненням окремих політичних сил утримати або отримати владу.

    Основною умовою має бути здатність держави гарантувати безпеку та забезпечити кожному громадянину можливість вільно обирати й бути обраним.

    За його словами, лише за таких обставин вибори зможуть посилити державу, а не створити для неї нові проблеми.

    Заява «УДАРу» пролунала на тлі нового витка дискусії щодо можливості проведення виборів в Україні. Напередодні, 18 серпня, колишній міністр оборони Михайло Федоров виступив із закликом провести вибори, аргументуючи свою позицію тим, що українська демократія не повинна залежати від дій Кремля.

  • Кличко вимагає звільнення Бахматова, звернення вже в нового прем’єра

    Кличко вимагає звільнення Бахматова, звернення вже в нового прем’єра

    Київський міський голова офіційно звернувся до нового прем’єр-міністра з пропозицією порушити дисциплінарне провадження щодо голови найбільшої районної адміністрації столиці та розглянути питання про його звільнення. Лист Віталія Кличка, зареєстрований наприкінці липня, уже циркулює в політичних колах і фіксує чергове загострення інституційного конфлікту між виборною міською владою та президентським призначенцем, чия робота супроводжувалася публічними конфронтаціями, кадровими скандалами та зростаючою напругою з місцевими ветеранськими спільнотами.

    У зверненні до Сергія Корецького Кличко вказує, що «певні дії та поведінка» Максима Бахматова, голови Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, є проявом «неповаги до представників територіальної громади міста Києва, вседозволеності та протиправних дій, порушенням загальновизначених етичних норм поведінки», що шкодить авторитету публічної служби та Президента України. Підставою названо численні скарги громадськості, а також лист Асоціації підприємців та ветеранів України від 1 липня 2026 року з вимогою звільнення Бахматова.

    Бахматова призначили розпорядженням Президента від 26 травня 2025 року. Колишній телеведучий, учасник КВК, продюсер Comedy Club UA, керівний партнер інноваційного парку UNIT.City, у 2019–2020 роках він працював радником Кличка на громадських засадах, а згодом тимчасово відійшов від цієї ролі на тлі політичної турбулентності перед місцевими виборами. Повернення на посаду голови Деснянського району — одного з найбільших за населенням у столиці, де розташовані масиви Троєщини та Лісового — презентували як частину кадрового оновлення районних адміністрацій.

    Уже за кілька місяців стосунки з міською владою різко погіршилися. 27 серпня 2025 року під час публічного квартального звіту Бахматова стався конфлікт із Ганною Старостенко — заступницею голови КМДА та депутаткою Київради від партії «Удар». На відео з заходу видно напружений діалог, у якому Бахматов звинувачував Старостенко в політичній агітації та захисті корупції. Старостенко згодом заявила про психологічний тиск, приниження честі й гідності, а також про фізичне насильство — що її хапали за руки й намагалися силою виштовхнути із залу. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про перешкоджання діяльності депутата місцевої ради. Бахматов наполягав, що Старостенко без попереднього запиту на виступ зірвала регламент заходу, вийшла на сцену й намагалася забрати мікрофон.

    Київрада згодом ухвалила звернення до Президента з вимогою звільнити Бахматова. Це звернення так і не привело до рішення. Паралельно накопичувалися інші конфлікти. У травні 2026 року Бахматов своїм розпорядженням припинив діяльність Громадської ради при райдержадміністрації — крок, який критики називали перевищенням повноважень. Того ж місяця з посади звільнили ветерана, який працював у райдержадміністрації. Колеги та місцева спілка ветеранів стверджували, що справжньою причиною стало те, що під час загальнонаціональної хвилини мовчання він став не біля входу в РДА, а біля прапорів бойових бригад на «Алеї героїв». У червні відкриття самої «Алеї героїв» спровокувало новий скандал: військові та родини загиблих різко критикували як дизайн меморіалу, так і поведінку Бахматова під час заходу. Один із командирів батальйону публічно звернувся до Президента з питанням, чому на Троєщину призначили саме такого керівника.

    Голови районних державних адміністрацій у Києві займають особливе інституційне місце. Їх призначає і звільняє Президент за поданням Кабінету Міністрів, проте вони підпорядковуються Київській міській державній адміністрації і працюють у правовому полі, визначеному окремим законом про столицю. У листі Кличко послідовно посилається на Закон «Про місцеві державні адміністрації», Закон «Про столицю України — місто-герой Київ» та урядові порядки щодо підготовки подань і дисциплінарних проваджень стосовно керівників місцевих органів виконавчої влади, на яких не поширюється законодавство про державну службу. Дисциплінарне провадження щодо голови райдержадміністрації порушується за дорученням прем’єр-міністра, а рішення про стягнення, включно зі звільненням, ухвалює Кабінет Міністрів.

    Час звернення показовий. Корецького, який раніше очолював «Нафтогаз», Верховна Рада затвердила прем’єр-міністром лише 16 липня 2026 року. Лист надходить до нього в період формування операційних пріоритетів нового уряду, коли питання вертикальної координації між центральною та місцевою владою в умовах війни залишається відкритим. Деснянський район — не периферія. Його розмір, концентрація житлових масивів і роль у мобілізаційних та соціальних процесах роблять кадрові рішення щодо нього особливо помітними.

    Чи відкриє Кабінет Міністрів формальне провадження і чи призведе воно до звільнення — поки що невідомо. Процедура призначення, яка привела Бахматова на посаду, регулює й можливий вихід з неї. Уже зараз очевидно одне: інституційна напруга між обраним мером Києва та президентським призначенцем перейшла зі стадії публічних суперечок і рішень Київради в офіційні механізми центральної влади.

  • Очний навчальний рік та вибори мера, позиції Кличка у Києві слабшають

    Очний навчальний рік та вибори мера, позиції Кличка у Києві слабшають

    Київ входить у навчальний рік без запасного плану. Столичні школи готуються до повноцінного очного формату з укороченими зимовими канікулами — лише два тижні. Відповідний наказ, за наявною у редакції інформацією, мають підписати протягом найближчого тижня. Рішення ухвалюється на тлі стійких ризиків для енергосистеми та вже накопиченого невдоволення роботою міської влади.

    Офіційно Міністерство освіти і науки України орієнтує регіони на початок занять 1 вересня 2026 року та завершення навчального року не пізніше 30 червня 2027-го. У Києві, як і на більшості підконтрольних територій, пріоритет віддається очному навчанню. За даними міністерства, серед закладів загальної середньої освіти по країні понад вісім тисяч планують працювати очно. У столиці паралельно триває відновлення пошкоджених будівель: станом на середину серпня ремонт не встигали завершити у п’яти школах, де заняття розпочнуться у змішаному режимі.

    Проблема, однак, лежить глибше за терміни ремонту. Міська влада збільшує кількість опорних шкіл з автономним тепло- і електропостачанням — до ста по всьому місту. Готуються додаткові потужності генерації та пункти обігріву. Водночас енергетики та незалежні експерти попереджають: зима може виявитися важкою. Після попередніх ударів по київських ТЕЦ повне відновлення до попередніх обсягів малоймовірне. У гіршому сценарії температура в квартирах може опускатися до 12–15 градусів, а відключення — тривати годинами. Минула зима вже продемонструвала, як швидко такі умови призводять до продовження канікул: у січні 2026 року заняття в столиці фактично зупиняли до лютого.

    Саме відсутність резервного сценарію стає ключовою. Якщо тепла і електрики не буде, заняття можуть просто скасувати. Кожній школі доведеться самостійно вирішувати — продовжувати навчальний рік чи скорочувати програму. Такий підхід уже закладений у загальну логіку воєнного часу: навчальні заклади отримали широку автономію у визначенні конкретних дат канікул і форматів. Але ціна цієї автономії може виявитися високою. Переривання освітнього процесу безпосередньо впливає на нарахування зарплат учителям. В умовах, коли частина педагогів і так працює на межі виснаження, будь-які збої з виплатами здатні посилити соціальне напруження.

    Це напруження вже має політичний вимір. Рейтинг мера Віталія Кличка в столиці помітно просів. Згідно із закритими соціологічними даними, які циркулюють у політичних колах, у разі виборів він виходить у другий тур, але програє там будь-якому більш-менш серйозному конкуренту. Його політична сила в найкращому разі посідає п’яте місце в майбутній Київраді і ледве долає прохідний бар’єр. Відкриті опитування останніх місяців фіксують від’ємний баланс довіри до Кличка на загальноукраїнському рівні. У Києві він досі лідирує в гіпотетичних мерських рейтингах, проте розрив із потенційними суперниками скоротився, а рівень незадоволеності роботою міської влади залишається високим.

    Зв’язок між шкільним питанням і політичними позиціями мера не випадковий. Освіта та комунальна інфраструктура — дві сфери, де наслідки рішень відчуваються найшвидше. Якщо взимку заняття справді почнуть масово зриватися, відповідальність неминуче ляже на міську владу. Особливо на тлі того, що центральні органи вже демонстрували готовність втручатися: у січні саме урядове рішення та позиція Ради оборони Києва визначили продовження канікул.

    Поки міська адміністрація робить ставку на те, що підготовка до зими дозволить уникнути найгіршого сценарію. Але запасного варіанту, який гарантував би безперервність навчального процесу незалежно від стану енергосистеми, немає. Це означає, що в найближчі місяці школи Києва опиняться не лише освітніми закладами, а й одним із найбільш чутливих індикаторів того, наскільки міська влада здатна керувати кризою.

  • Київ відновив понад 60% зруйнованих енергопотужностей: у КМДА розповіли, чи готова столиця до нової зими

    Київ відновив понад 60% зруйнованих енергопотужностей: у КМДА розповіли, чи готова столиця до нової зими

    Київ продовжує масштабну підготовку до опалювального сезону після надзвичайно складної зими 2025–2026 років, коли російські удари завдали значних пошкоджень столичній енергетичній інфраструктурі. Станом на початок серпня місто відновило вже понад 60% пошкоджених енергетичних потужностей, паралельно будує нові когенераційні установки, резервні джерела тепла та вкладає сотні мільйонів гривень у підготовку житлового фонду.

    Про хід реалізації Плану стійкості розповів виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв. Міська влада зазначає, що основне завдання полягає вже не просто у відновленні того, що було зруйновано російськими атаками, а у створенні більш децентралізованої енергетичної системи, яку буде складніше вивести з ладу одним або кількома масованими ударами.

    За словами Пантелеєва, з міського бюджету та коштів комунальних підприємств на заходи Плану стійкості вже передбачено понад 10 млрд грн. Значний обсяг фінансування надходить також із державного бюджету. Окрім цього, Київ залучає кредитні ресурси міжнародних фінансових інституцій та українських державних банків.

    Раніше КМДА повідомляла, що столиця погодилася реалізовувати програму стійкості за принципом співфінансування 50 на 50 між містом і державою. На засіданні РНБО мер Києва Віталій Кличко також зазначав, що столиця активно залучає зовнішнє фінансування для відновлення та модернізації енергетики.

    Окремий блок робіт стосується відновлення потужностей, пошкоджених під час російських атак узимку 2025–2026 років. За актуальними даними столичної влади, роботи виконані більш ніж на 60%.

    Втім, відсоток відновлення не означає, що вся енергетична система Києва вже готова до нового опалювального сезону. План стійкості значно ширший: він передбачає не тільки ремонт старої інфраструктури, а й створення резервних потужностей, фізичний захист об’єктів, розвиток когенерації та децентралізацію теплопостачання. Ще навесні Київ заявляв, що такі проєкти розраховані не лише на 2026 рік, а на кілька років вперед.

    Одним із ключових елементів нової системи мають стати когенераційні установки, які одночасно виробляють електричну та теплову енергію. Така модель дозволяє не залежати повністю від великих централізованих об’єктів і підтримувати роботу критичної інфраструктури навіть за масштабного відключення електроенергії.

    У КМДА ще наприкінці 2025 року пояснювали, що частину нових міні-ТЕЦ будують одразу всередині захисних споруд. Такі об’єкти мають забезпечувати резервним живленням великі станції теплопостачання, а надлишок виробленої електроенергії за відповідних умов може передаватися до навколишньої мережі.

    За актуальними даними міської влади, Київ уже створив понад 65 МВт когенераційних потужностей, а також понад 16 МВт дизельної генерації. Загалом реалізація запланованих проєктів із когенераційними установками перевищила 65%.

    Це лише частина більш масштабної програми резервного теплопостачання. Київ паралельно працює над створенням приблизно 1,6 ГВт розподіленої теплової генерації. Йдеться про різні рішення — від блочно-модульних котелень до модернізації вже наявних джерел тепла.

    Потреба у такій системі стала особливо очевидною після атак на великі теплоенергетичні об’єкти. У березні уряд, аналізуючи київський План стійкості, прямо називав розвиток розподіленого теплопостачання одним із головних завдань столиці. Початковий варіант документа передбачав, зокрема, захист десятків об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової електрогенерації для систем тепло-, водопостачання та водовідведення.

    Окремою проблемою залишається житловий фонд. Міська влада виходить із того, що під час тривалих перебоїв із централізованим опаленням навантаження на внутрішньобудинкові електромережі різко зростає: мешканці масово використовують електричні обігрівачі та інше потужне обладнання.

    Тому Київ виділив близько 800 млн грн на ремонт та модернізацію електрощитових у житлових будинках. За словами Пантелеєва, у 2026 році місто планує виконати відповідні роботи на 742 об’єктах. Станом на початок серпня виконано близько п’ятої частини запланованого обсягу.

    Паралельно діють міські програми співфінансування енергостійкості багатоквартирних будинків. Ще навесні КМДА оголосила про розширення таких програм, щоб ОСББ та житлово-будівельні кооперативи могли встановлювати резервні джерела живлення та робити будинки менш залежними від централізованої електромережі.

    За даними Пантелеєва, на початок серпня близько 2 тисяч київських будинків уже отримали ті чи інші елементи енергетичної автономності. Йдеться про генератори, інвертори, акумуляторні системи та сонячні електростанції.

    Понад 200 будинків мають власні сонячні електростанції. Деякі з них, за словами посадовця, вже не тільки забезпечують частину власних потреб, а й можуть віддавати надлишок виробленої електроенергії до зовнішньої мережі.

    Цей напрямок збігається і з державною політикою щодо підвищення енергетичної автономності багатоповерхівок. Уряд розширив програми підтримки ОСББ та ЖБК: вони можуть отримувати пільгові кредити на генератори, сонячні станції та теплові насоси, а частину вартості обладнання компенсує держава.

    Однак підготовка Києва до зими супроводжується і суперечками між центральною та міською владою щодо темпів робіт та фінансування. На початку серпня уряд повідомляв, що оновлений План стійкості Києва все ще мав низку недоліків, які потрібно було оперативно усунути. Зокрема, йшлося про захист критичної інфраструктури, розподілену теплову генерацію та резервні джерела теплопостачання.

    Місто зі свого боку наголошує, що масштаби необхідних робіт значно перевищують можливості лише столичного бюджету. Кличко на засіданні РНБО підкреслював, що відновлення і резервування великих теплових потужностей потребує спільної роботи з державою, оскільки йдеться про об’єкти фактично національного масштабу.

    Ще одна проблема — строки реалізації. Повністю перебудувати систему теплопостачання мегаполіса за кілька місяців неможливо. КМДА ще навесні прямо зазначала, що створення децентралізованої моделі енергетики потребуватиме двох-трьох років і більше. Тому частина робіт спрямована на найближчу зиму, а частина повинна поступово змінити саму архітектуру енергосистеми Києва.

    Головна концепція полягає в тому, щоб у разі нового масштабного удару столиця не залежала від кількох великих джерел тепла та електроенергії. Когенераційні установки, модульні котельні, дизельні станції, сонячна генерація, акумулятори та автономні системи багатоквартирних будинків повинні створити мережу резервів, здатних частково підхопити навантаження після пошкодження централізованої системи.

    Станом на серпень Київ уже пройшов значну частину цього шляху: понад 60% пошкоджених потужностей відновлено, когенераційна програма реалізована більш ніж на 65%, тисячі житлових будинків отримують автономні джерела живлення, а місто разом із державою та міжнародними партнерами акумулює десятки мільярдів гривень.

    Однак це ще не означає повної готовності до будь-якого сценарію. Найскладнішим завданням залишається створення достатньої кількості резервних теплових потужностей і захист енергетичних об’єктів від повторних російських ударів. Саме тому наступні місяці перед початком опалювального сезону стануть вирішальними для того, наскільки стійко Київ зможе пройти зиму 2026–2027 років.