Khreshchatyknews.com

Позначка: війна в Україні

  • Росіяни вивели цивільних із Куп’янська та самі накрили їх вогнем: «Хартія» показала відео

    Росіяни вивели цивільних із Куп’янська та самі накрили їх вогнем: «Хартія» показала відео

    На Харківщині російські військові, за даними 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія», обстріляли групу цивільних, яких самі виводили з Куп’янська в напрямку газопроводу «Шебелинка — Острогозьк». Серед людей були двоє жінок, дитина та кілька чоловіків. Українські військові заявляють про жертви й оприлюднили кадри з розвідувальних безпілотників, які, за їхньою оцінкою, підтверджують обстріл із боку російських позицій.

    Про інцидент 13 жовтня повідомила пресслужба 2-го корпусу НГУ «Хартія». Деталі також оприлюднило «Суспільне Харків».

    За інформацією українських військових, уранці російські підрозділи виводили групу мирних жителів із Куп’янська до газогону, який раніше використовували для прихованого переміщення штурмових груп.

    Пересування людей зафіксували українські розвідувальні безпілотники.

    У групі перебували дві жінки, дитина та декілька чоловіків. Під час руху в напрямку газопроводу поблизу цивільних почалися вибухи.

    Російських військових звинуватили в обстрілі мирних жителів

    У «Хартії» стверджують, що по групі неодноразово били з мінометів та артилерії.

    За словами представників корпусу, на відеозаписах видно, що внаслідок обстрілу серед цивільних є жертви.

    Військові проаналізували характер розривів і заявили, що вогонь вели зі східного берега річки Оскіл, де перебувають російські підрозділи.

    У «Хартії» наголошують, що українські сили не відкривали вогню по групі людей.

    За оцінкою корпусу, російські військові спочатку організували переміщення цивільних, а потім самі обстріляли район їхнього проходження.

    Точну кількість загиблих і поранених українські військові наразі не оприлюднили.

    Незалежного підтвердження всіх обставин удару поки немає. Остаточно встановити відповідальних за загибель і поранення людей має розслідування.

    «Хартія» попередила про можливу інформаційну провокацію

    Представники корпусу припускають, що російські пропагандистські ресурси можуть використати кадри наслідків обстрілу для звинувачень на адресу України.

    На думку українських військових, російська сторона може спробувати представити інцидент як нібито напад українських захисників на людей, яких евакуювали.

    У «Хартії» зазначають, що схожі інформаційні матеріали вже поширювалися в російських медіа на початку жовтня.

    Українська сторона заявила про намір передати задокументовані матеріали для розслідування можливих воєнних злочинів.

    Росіяни вже використовували газогін для вивезення цивільних

    Це не перший зафіксований українськими військовими випадок переміщення мирних жителів через газопровід на Куп’янщині.

    27 вересня розвідувальні безпілотники «Хартії» зняли іншу групу з дев’яти цивільних, яких російські військові вели через село Голубівка до газогону «Шебелинка — Острогозьк».

    Серед людей були діти, літні мешканці та людина, яка пересувалася на милицях.

    Поруч із ними йшли чоловіки призовного віку в цивільному одязі. У «Хартії» припускали, що частина цих чоловіків могла бути російськими військовими, які зняли форму для прихованого виходу з району бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про цей випадок у матеріалі «Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін».

    За даними українського підрозділу, людям довелося пройти всередині газової труби понад десять кілометрів.

    Газогін раніше використовували російські штурмові групи для прихованого проникнення до Куп’янська. Тепер, як стверджують українські військові, його використовують і для виходу з району бойових дій.

    Використання цивільних як живого щита заборонене

    У корпусі «Хартія» наголосили, що описані дії російських військових можуть становити серйозні порушення міжнародного гуманітарного права.

    Зокрема, Женевські конвенції та додаткові протоколи до них забороняють навмисні напади на цивільне населення.

    Також міжнародне гуманітарне право забороняє використовувати присутність цивільних осіб для прикриття військових підрозділів від атак.

    Примусове переміщення населення з окупованих територій також за загальним правилом заборонене, за винятком окремих випадків, передбачених міжнародним правом.

    Водночас юридична кваліфікація конкретних дій і встановлення індивідуальної відповідальності потребують належного розслідування.

    Що відомо про долю людей

    Наразі український корпус повідомив про наявність жертв серед цивільних, які рухалися до газопроводу.

    Однак кількість загиблих, поранених і тих, хто міг урятуватися, залишається невідомою.

    На оприлюднених кадрах, за словами військових, зафіксовано пересування групи та вибухи поблизу людей.

    «Хартія» заявила, що матеріали обстрілу передасть для розслідування можливих воєнних злочинів. Українська сторона також попереджає про ризик використання цієї трагедії в російських інформаційних кампаніях.

    Ситуація на Куп’янському напрямку залишається складною, а цивільне населення, яке перебуває поблизу зони бойових дій, продовжує наражатися на смертельну небезпеку.

  • Лише п’ять годин для пересування: у Краматорську запроваджують 19-годинну комендантську годину

    Лише п’ять годин для пересування: у Краматорську запроваджують 19-годинну комендантську годину

    Із 1 листопада 2026 року на більшості підконтрольних Україні територій Донецької області запровадять посилену комендантську годину. Вона триватиме з 16:00 до 11:00 наступного дня — загалом 19 годин. Нові обмеження поширюватимуться на Краматорськ і Слов’янськ, а виняток зроблять лише для двох територіальних громад.

    Про це 13 жовтня повідомив начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін. Відповідне рішення погодили під час засідання Ради оборони області.

    За словами посадовця, розширення зони дії тривалої комендантської години пов’язане з погіршенням безпекової ситуації та посиленням російських обстрілів.

    Нові обмеження діятимуть щодня з 16:00 до 11:00. Таким чином, для звичайного пересування населеними пунктами залишатиметься лише п’ятигодинний проміжок — від 11:00 до 16:00.

    Виняток зробили для Олександрівської та Черкаської територіальних громад. На них новий графік не поширюватиметься.

    Які міста переходять на новий режим

    За повідомленням обласної влади, посилена комендантська година охопить усю підконтрольну Україні територію Донеччини, крім двох зазначених громад.

    Зокрема, нові правила діятимуть у Краматорську та Слов’янську.

    У Краматорській міській військовій адміністрації підтвердили, що місто також переходить на новий графік.

    Раніше комендантська година у Краматорську тривала з 21:00 до 05:00, тобто вісім годин на добу.

    Із початку листопада її тривалість збільшиться до 19 годин.

    Отже, жителям доведеться суттєво змінити повсякденний розклад, зокрема планування поїздок, відвідування магазинів, установ та інших необхідних об’єктів.

    Чому влада посилює обмеження

    Напередодні рішення, 12 жовтня, Вадим Філашкін провів нараду з керівництвом Краматорська щодо безпекової та гуманітарної ситуації в місті.

    Під час зустрічі обговорили насамперед евакуацію цивільного населення.

    Окрему увагу приділили необхідності прискорити виїзд родин із дітьми та забезпечити допомогу маломобільним мешканцям.

    Керівництво області також розглядало можливість обмеження роботи ринків і місць масового скупчення людей там, де це необхідно через російські обстріли.

    Крім того, влада обговорила підготовку до опалювального сезону, організацію пунктів незламності, резервне водопостачання та створення додаткових місць для обігріву населення.

    Що потрібно знати мешканцям

    Під час комендантської години пересування вулицями та перебування в громадських місцях без відповідних підстав і спеціальних дозволів обмежується.

    Водночас у разі повітряної тривоги громадяни можуть прямувати до найближчого укриття.

    Робота екстрених, рятувальних, медичних та інших уповноважених служб здійснюється відповідно до встановлених правил.

    Жителям Краматорська та інших населених пунктів Донеччини рекомендують заздалегідь планувати необхідні справи та стежити за офіційними повідомленнями місцевих військових адміністрацій.

    Новий графік почне діяти з 1 листопада 2026 року. До цієї дати мешканцям варто перевіряти чинні правила для свого населеного пункту.

    Посилення обмежень відбувається на тлі постійних російських атак і складної гуманітарної ситуації в прифронтових громадах Донецької області.

  • Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    У Києві планують розпочати встановлення мобільних бетонних укриттів, які дозволять мешканцям швидше знаходити захист під час російських ракетних і дронових атак. Перші 14 споруд мають з’явитися наприкінці жовтня — на початку листопада 2026 року. Насамперед їх облаштовуватимуть біля зупинок громадського транспорту та в місцях масового перебування людей, де бракує стаціонарних сховищ.

    Про це повідомив виконувач обов’язків начальника Київської міської військової адміністрації Андрій Ткачов в ефірі телеканалу «Ми-Україна».

    За словами посадовця, забезпеченість захисними спорудами в різних частинах столиці суттєво відрізняється. У деяких житлових масивах місць для укриття недостатньо, що створює додаткову небезпеку для людей під час повітряних тривог.

    Особливо гострою ця проблема залишається на лівому березі Києва.

    Водночас у центральній частині міста доступних місць для укриття більше. Важливу роль відіграють станції Київського метрополітену, які під час повітряних тривог використовуються як захисні споруди.

    Де встановлюватимуть мобільні укриття

    За словами Ткачова, мобільні бетонні споруди насамперед планують розміщувати поблизу зупинок громадського транспорту та в місцях, де одночасно перебуває багато людей.

    Пріоритетними стануть райони, у яких неможливо швидко побудувати повноцінне капітальне укриття або де вже наявних захисних споруд недостатньо.

    На першому етапі в столиці планують встановити 14 мобільних укриттів.

    Водночас конкретні адреси їхнього розташування посадовець не назвав.

    За його словами, кияни зможуть побачити перші результати роботи вже найближчими тижнями.

    Однак поки невідомо, у яких саме районах з’являться перші споруди, скільки людей зможе вмістити кожна з них та чи передбачено подальше збільшення кількості укриттів.

    Коли розпочнеться встановлення

    У Київській міській військовій адміністрації розраховують розпочати встановлення мобільних укриттів наприкінці жовтня або на початку листопада.

    Це означає, що перші споруди можуть з’явитися ще до початку зими.

    Водночас заявлений термін поки є плановим. Про завершення монтажу або введення конкретних об’єктів в експлуатацію ще не повідомлялося.

    Київ перейматиме досвід прифронтових міст

    Андрій Ткачов пояснив, що мобільні бетонні укриття вже використовують у низці українських міст, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Зокрема, подібні споруди встановлювали у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Миколаєві.

    Їх розміщують поблизу зупинок громадського транспорту, ринків та інших місць скупчення людей.

    Основна перевага таких конструкцій — можливість відносно швидкого встановлення без тривалого будівництва підземних захисних споруд.

    Мобільні укриття покликані забезпечити додатковий захист від окремих уражальних чинників, зокрема уламків і вибухової хвилі, залежно від конструкції та підтверджених захисних характеристик.

    Водночас вони не є повноцінною заміною спеціально обладнаних капітальних сховищ. Рівень захисту залежить від технічних параметрів конкретної споруди.

    Чому Києву потрібні додаткові укриття

    Необхідність збільшення кількості захисних споруд стала особливо актуальною на тлі регулярних російських атак на столицю.

    Мешканці окремих районів не завжди мають можливість швидко дістатися до найближчого укриття, особливо коли йдеться про балістичні ракети, які можуть досягати міста за лічені хвилини.

    Проблема стосується передусім людей, які перебувають на вулиці, очікують громадський транспорт або не мають поблизу доступного підземного приміщення.

    У таких умовах додаткові захисні конструкції на зупинках можуть стати важливим елементом міської інфраструктури безпеки.

    Крім того, питання встановлення мобільних укриттів раніше порушувала Київська міська прокуратура.

    За інформацією медіа, прокуратура звернулася до суду з вимогою зобов’язати міську владу забезпечити встановлення таких споруд.

    Де киянам шукати укриття вже зараз

    Поки нові бетонні конструкції лише готують до встановлення, мешканцям столиці рекомендують заздалегідь визначити найближчі чинні укриття.

    Офіційна інтерактивна мапа доступна на порталі Києва та в застосунку «Київ Цифровий».

    На ній можна знайти розташування захисних споруд у різних районах міста.

    Таким чином, Київ планує встановити перші 14 мобільних бетонних укриттів уже наприкінці жовтня — на початку листопада. Проте остаточні адреси, технічні характеристики та графік облаштування споруд КМВА поки не оприлюднила.

  • П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про російський балістичний удар по Києву ввечері 12 жовтня. За словами президента Володимира Зеленського, п’ять ракет влучили в цивільну інфраструктуру столиці. Водночас міністр закордонних справ Андрій Сибіга запевнив, що співпраця зі США у сфері обміну розвідувальними даними триває. Причини відсутності попередження про конкретну атаку наразі з’ясовують.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що протягом останніх годин російські війська застосували проти України понад сотню засобів повітряного нападу, серед яких були реактивні дрони, баражуючі боєприпаси та балістичні ракети.

    Українським захисникам вдалося знищити значну частину повітряних цілей, однак частина російського озброєння досягла своїх цілей.

    Особливу увагу глава держави звернув на атаку проти столиці, під час якої інформація про пуски балістичних ракет не надійшла завчасно.

    «Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що своєчасна передача інформації про запуски балістики має критичне значення для захисту цивільного населення.

    Чому повітряну тривогу оголосили після вибухів

    За даними Повітряних сил ЗСУ, ввечері 12 жовтня російська армія атакувала Київ ракетами, які рухалися балістичною траєкторією.

    Балістичні цілі вдалося виявити радіолокаційними засобами лише безпосередньо під час атаки. Попередньої інформації про пуски з території Росії українські військові не отримали.

    Через це сигнал повітряної тривоги в столиці пролунав уже під час удару.

    Речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснив, що подібні ситуації траплялися й раніше.

    За його словами, Україна отримує різні види розвідувальної інформації від партнерів, зокрема дані про активність російської авіації, переміщення носіїв ракет та запуски балістичного озброєння.

    Однак іноді відповідна інформація надходить із затримкою або взагалі не доходить до української сторони.

    Ігнат висловив сподівання, що українські фахівці спільно з міжнародними партнерами встановлять причини цього випадку.

    Чи припинили США передавати розвіддані Україні

    Відсутність попередження викликала занепокоєння на тлі повідомлень про можливе посилення американського тиску на Київ.

    Раніше західні медіа повідомляли, що представники адміністрації Дональда Трампа обговорювали можливість обмеження розвідувальної співпраці, якщо Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Проте офіційного підтвердження припинення передачі американських розвідданих немає.

    Ба більше, міністр закордонних справ Андрій Сибіга 13 жовтня під час Варшавського безпекового форуму підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвідувальну інформацію зі Сполучених Штатів.

    Глава МЗС також пов’язав запізніле оголошення тривоги з особливостями застосованого Росією озброєння.

    Таким чином, відсутність попередження про конкретний ракетний удар наразі не можна вважати доказом того, що Вашингтон припинив співпрацю з Україною у сфері розвідки.

    Зеленський нагадав про удари Росії по енергетиці

    Президент також повідомив, що протягом двох останніх діб Україна утримувалася від ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших енергетичних об’єктах.

    За словами Зеленського, це відбувалося після заяв Дональда Трампа щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Водночас Росія не припинила атак на українську критичну інфраструктуру.

    Глава держави зазначив, що за цей період російські війська атакували 19 областей України.

    Він наголосив, що Київ готовий до взаємних кроків зі зниження інтенсивності атак, однак такі домовленості повинні виконувати обидві сторони.

    Що відомо зараз

    Після удару по Києву залишаються відкритими питання про те, чому інформація про пуски ракет не надійшла вчасно та чи можна запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

    Українські військові не назвали причини затримки, а представники МЗС підтверджують продовження розвідувальної співпраці зі Сполученими Штатами.

    Отже, станом на 13 жовтня підтверджено відсутність завчасного попередження про конкретну балістичну атаку на Київ, але не припинення американської розвідувальної допомоги загалом.

    Подальші висновки залежатимуть від результатів перевірки, яку мають провести українські фахівці разом із партнерами.

  • «Вважав, що знає краще за Генштаб»: Сирський розкрив причини конфлікту з Федоровим

    «Вважав, що знає краще за Генштаб»: Сирський розкрив причини конфлікту з Федоровим

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше детально пояснив причини суперечностей із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. За словами генерала, ключова проблема полягала в розподілі оборонного бюджету: Міністерство оборони надавало пріоритет закупівлям окремих видів безпілотників, тоді як потреби військових у далекобійних боєприпасах, наземних роботизованих комплексах та транспорті залишалися недостатньо забезпеченими.

    Про це Сирський розповів в інтерв’ю BBC News Україна, оприлюдненому 13 жовтня.

    За словами колишнього головнокомандувача, між ним і Федоровим не було особистої ворожнечі. Однак під час спільної роботи виникали серйозні розбіжності щодо фінансування та забезпечення армії.

    Генерал пояснив, що потреби Збройних сил визначає Генеральний штаб на підставі заявок військових підрозділів. Саме ці дані мають бути основою для планування закупівель озброєння, боєприпасів і техніки.

    Проте, як стверджує Сирський, під час керівництва Федорова Міністерство оборони не завжди дотримувалося погоджених пріоритетів.

    «Він вважав, що він краще знає наші потреби», — заявив Сирський, коментуючи підхід колишнього міністра до оборонних закупівель.

    За словами генерала, Федоров надавав перевагу окремим категоріям безпілотників, не враховуючи повною мірою запити, які надходили від Генштабу.

    У результаті, як стверджує Сирський, виник значний дисбаланс між реальними потребами фронту, запланованими закупівлями та фактичними поставками озброєння.

    Артилерійські боєприпаси забезпечували лише на 5–6%

    Однією з найгучніших заяв Сирського стали наведені ним цифри щодо забезпечення війська.

    За словами генерала, в окремих категоріях озброєння та боєприпасів постачання становило лише 5–6% від потреб.

    Зокрема, він згадав далекобійні артилерійські боєприпаси.

    Водночас ці показники є оцінкою самого Сирського. Незалежної перевірки наведених цифр або офіційної деталізованої статистики закупівель у відкритому доступі наразі немає.

    Колишній головнокомандувач наголосив, що забезпечення армії має бути комплексним, оскільки сучасні бойові дії потребують не лише ударних безпілотників.

    Військовим також необхідні артилерійські боєприпаси, наземні роботизовані комплекси, пікапи, мотоцикли, квадроцикли та інший транспорт.

    На думку Сирського, фінансування цих напрямів повинно відбуватися паралельно, щоб уникнути дефіциту окремих засобів на фронті.

    Дрони фінансували наперед, а іншої техніки бракувало

    Окрему увагу генерал приділив закупівлям безпілотників.

    Він стверджує, що Міністерство оборони могло спрямовувати кошти на фінансування дронів одразу на весь рік, тоді як закупівлі інших необхідних засобів залишалися без фінансування.

    Найбільше, за словами Сирського, це позначалося на наземних роботизованих комплексах.

    Такі системи використовують для виконання різних завдань, зокрема логістики, транспортування вантажів та евакуації поранених.

    Водночас Сирський заперечив, що виступав проти збільшення кількості безпілотників у військах.

    За його словами, проблема полягала не в самих дронах, а в тому, що фінансування одного напряму відбувалося на шкоду іншим.

    Ба більше, генерал стверджує, що навіть заплановані поставки безпілотників не виконувалися повністю.

    За його оцінкою, військові отримували приблизно половину від передбаченої кількості дронів.

    Сирський заперечив інформацію про ультиматуми

    Під час інтерв’ю колишній головнокомандувач також прокоментував повідомлення про нібито ультиматуми, які він міг висувати керівництву держави через суперечки з Федоровим.

    Сирський заперечив такі твердження.

    За його словами, про відповідні звинувачення він дізнався, перебуваючи на командному пункті однієї з бригад на Лиманському напрямку.

    Він також зазначив, що питання забезпечення військ неодноразово порушували на засіданнях Ставки Верховного головнокомандувача.

    Що раніше говорив Федоров

    Водночас Михайло Федоров раніше публічно висловлював іншу позицію щодо причин суперечностей.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про причини відставки Михайла Федорова та суперечки між цивільним і військовим керівництвом щодо пріоритетів оборонних закупівель.

    Також видання писало про першу публічну реакцію Олександра Сирського на звинувачення колишнього міністра оборони.

    Крім того, «Ненька інфо» повідомляла про позицію Володимира Зеленського щодо кадрового протистояння, посилаючись на інформацію співрозмовників у президентській фракції.

    У липні 2026 року колишній міністр оборони заявляв, що був готовий продовжувати співпрацю із Сирським, однак, за його словами, частина ініціатив Міністерства оборони блокувалася.

    Федоров також звинувачував тодішнє військове керівництво в небажанні відкрито обговорювати проблеми та стверджував, що навколо управлінських рішень виникали політичні інтриги.

    Крім того, він повідомляв про економію бюджетних коштів завдяки зміні закупівельних процедур та проведенню тендерів.

    Отже, колишні керівники оборонного відомства та Збройних сил по-різному описують причини суперечностей і результати своєї спільної роботи.

    Що означають ці заяви для оборонних закупівель

    Дискусія між Сирським і Федоровим порушує ширше питання — наскільки ефективно українська система оборонних закупівель узгоджує потреби військових із наявними фінансовими ресурсами.

    У сучасній війні безпілотники стали одним із ключових засобів ураження, розвідки та логістики. Проте вони не можуть повністю замінити артилерію, наземну техніку й транспорт.

    Тому забезпечення військ вимагає постійного перегляду пріоритетів відповідно до ситуації на фронті.

    Головний висновок із заяв Сирського полягає в тому, що суперечності з Федоровим, за його версією, були пов’язані насамперед із розподілом оборонного фінансування та закупівлями.

    Водночас наведені генералом цифри й звинувачення потребують незалежної перевірки. Публічні свідчення обох колишніх посадовців демонструють різні погляди на управління оборонними ресурсами, але самі по собі не встановлюють, хто саме відповідальний за конкретні недоліки забезпечення армії.

  • Фотографувала оборонні заводи й звітувала після обстрілів: СБУ затримала ймовірну агентку РФ

    Фотографувала оборонні заводи й звітувала після обстрілів: СБУ затримала ймовірну агентку РФ

    Контррозвідка Служби безпеки України затримала на Дніпропетровщині жінку, яку підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. За версією слідства, вона збирала інформацію про оборонні підприємства та волонтерські організації, що забезпечують українських військових спорядженням. Крім того, фігурантка фотографувала наслідки російських атак, щоб передавати звіти своїм кураторам.

    Про це 13 жовтня повідомила Служба безпеки України.

    За даними правоохоронців, у поле зору російських спецслужб потрапила жителька Донецької області, яка у вересні 2025 року переїхала на Дніпропетровщину.

    Слідство встановило, що контакти з представниками РФ вона нібито налагодила через знайомих, які перебувають на тимчасово окупованих територіях сходу України.

    Після ймовірного вербування жінка почала збирати відомості про об’єкти, які могли використовуватися для забезпечення потреб українських захисників.

    Особливу увагу, за інформацією СБУ, вона приділяла оборонним підприємствам та волонтерським організаціям Дніпра й області.

    Для виконання завдань підозрювана пересувалася містом пішки або громадським транспортом.

    Під час таких поїздок вона фотографувала та знімала на відео будівлі й території, які, на її думку, могли мати військове значення.

    Зібрані матеріали, як вважають слідчі, призначалися для представників російських спецслужб.

    Звітувала росіянам про наслідки обстрілів

    Окремим напрямом імовірної діяльності підозрюваної було документування наслідків уже здійснених російських атак.

    За інформацією СБУ, жінка відвідувала місця обстрілів, фотографувала пошкоджені об’єкти та збирала інформацію про масштаби руйнувань.

    Ці відомості могли використовуватися російською стороною для оцінювання результатів попередніх ударів.

    Подібна інформація становить особливу небезпеку, оскільки допомагає противнику отримувати дані про ефективність атак та потенційно планувати подальші удари.

    У повідомленні спецслужби наголошується, що серед можливих цілей росіян були не лише підприємства оборонної галузі, а й громадські організації, які допомагають Збройним силам України.

    СБУ затримала жінку за місцем проживання

    Співробітники української спецслужби задокументували ймовірну протиправну діяльність фігурантки та затримали її за місцем проживання.

    Під час обшуку правоохоронці вилучили смартфон, у якому, за повідомленням СБУ, виявили матеріали, що свідчать про співпрацю з представниками Росії.

    На підставі зібраних доказів жінці повідомили про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    Наразі підозрювана перебуває під вартою без права внесення застави.

    У разі доведення вини в суді їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Слідчі дії здійснювали співробітники Головного управління СБУ в Дніпропетровській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

    Водночас слід зазначити, що повідомлення про підозру не є обвинувальним вироком. Остаточну правову оцінку діям жінки має надати суд.

    СБУ продовжує протидіяти російській агентурній діяльності, спрямованій на збір інформації про українські оборонні об’єкти та цивільні організації, які підтримують військових.

  • Російський дрон влучив у навчальний заклад у центрі Рівного: вже десятеро поранених

    Російський дрон влучив у навчальний заклад у центрі Рівного: вже десятеро поранених

    У вівторок, 13 жовтня, російські війська атакували центр Рівного ударним безпілотником. Дрон влучив у корпус навчального закладу, спричинивши значні руйнування. За уточненою інформацією, внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби.

    Про це повідомив начальник Рівненської обласної військової адміністрації Олександр Коваль, передає «Укрінформ».

    За словами очільника області, російський безпілотник поцілив безпосередньо в будівлю навчального закладу в центральній частині міста.

    «Маємо приліт БпЛА в центр міста, в корпус навчального закладу», — заявив Коваль.

    Він зазначив, що на місці удару працюють усі необхідні служби. Попередньо зафіксовано значну кількість пошкоджень.

    Спочатку місцева влада повідомляла про поранених без уточнення їхньої кількості. Згодом у Рівненській ОВА підтвердили, що внаслідок російської атаки постраждали десятеро людей.

    Інформацію про влучання в корпус університету також оприлюднив міський голова Рівного Олександр Третяк.

    Наразі невідомо, скільки людей перебували всередині будівлі в момент удару. Інформації про загиблих у перших офіційних повідомленнях не було.

    Подробиці щодо характеру травм та стану поранених уточнюються.

    Рівненщина зазнала кількох атак

    Це вже не перший російський удар по Рівненській області за останню добу.

    Увечері 12 жовтня російські війська також атакували обласний центр. Тоді було пошкоджено нежитлове приміщення.

    За повідомленням Олександра Коваля, під ударом опинився і Сарненський район, де зафіксували пошкодження цивільної інфраструктури, зокрема житлових будинків та гуртожитків.

    Отже, регіон протягом короткого проміжку часу пережив кілька російських атак, наслідки яких зачепили цивільні об’єкти.

    Російські удари загрожують роботі закладів освіти

    Ураження навчального корпусу вкотре порушує питання безпеки освітньої інфраструктури в умовах війни.

    Навіть за відсутності навчальних занять у момент атаки пошкодження приміщень можуть ускладнити організацію освітнього процесу та вимагати проведення відновлювальних робіт.

    Водночас наразі не повідомляється, як саме влучання вплине на подальшу роботу постраждалого закладу.

    Станом на 11:16 13 жовтня підтверджено десятьох поранених. Інформація про масштаби руйнувань та інші наслідки атаки може змінюватися після завершення роботи екстрених служб.

  • «Дмитрівна, ви живі?!»: харків’янин шукав тещу під завалами після російського удару

    «Дмитрівна, ви живі?!»: харків’янин шукав тещу під завалами після російського удару

    У Харкові тривають пошуково-рятувальні роботи після масованої російської атаки ввечері 12 жовтня. Одна з ракет влучила у житловий чотириповерховий будинок, повністю зруйнувавши під’їзд. Рятувальники виявили під завалами тіла трьох людей, ще щонайменше 15 осіб постраждали. Серед тих, хто пережив обстріл, — чоловік, який встиг вивести дитину з небезпечного приміщення, а потім кинувся шукати тещу під уламками будинку.

    Про наслідки атаки повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та місцеві журналісти.

    За словами мера, російські війська атакували місто протягом 12 жовтня, а найбільш руйнівні удари припали на вечір.

    Під вогнем опинилися житлові квартали Холодногірського та Шевченківського районів.

    «Дитину вивів, а тепер тещу відкопуємо»

    Одну з найемоційніших історій розповів мешканець будинку, який опинився під ударом.

    За словами чоловіка, у момент атаки його дружина купала дитину у ванній кімнаті, а він перебував у квартирі з планшетом.

    Коли несподівано зникла електроенергія, харків’янин вирішив принести до ванної світильник.

    Саме тоді пролунав потужний вибух.

    Чоловікові вдалося вивести дитину. За його словами, вона пережила гостру стресову реакцію.

    Але в будинку залишалася його теща, яку після руйнування перекриттів почали шукати під завалами.

    «Дитину вивів, у неї гострий стрес. А тепер тещу відкопуємо», — розповів харків’янин журналістам.

    Коли рятувальники наблизилися до місця, де могла перебувати жінка, чоловік почав кликати її.

    «Дмитрівна, ви живі?! Ми зараз дістанемо вас!» — кричав він.

    Ці слова стали одним із найболючіших свідчень трагедії, яка розгорнулася серед звичайних житлових будинків.

    Водночас на момент оприлюднення свідчень достовірної інформації про подальшу долю жінки не було.

    Російська ракета знищила цілий під’їзд

    За даними ДСНС, у Холодногірському районі ракета влучила безпосередньо в чотириповерховий житловий будинок.

    «Дмитрівна, ви живі?!»: харків'янин шукав тещу під завалами після російського удару

    Унаслідок вибуху один із під’їздів повністю обвалився.

    Під уламками перекриттів і стін могли залишатися мешканці квартир.

    На місце одразу прибули рятувальники, правоохоронці, медики та кінологічні підрозділи.

    Пошукові роботи тривали всю ніч.

    Уранці 13 жовтня Ігор Терехов повідомив, що надзвичайники виявили тіла трьох загиблих людей.

    Раніше рятувальники також повідомляли про кількох мешканців, яких вдалося врятувати.

    Особливо небезпечною ситуацію робили нестійкі конструкції зруйнованої будівлі.

    Під час розбору завалів сталося додаткове обвалення елементів верхніх поверхів. Унаслідок цього травмувався один із рятувальників, якого госпіталізували.

    Попри ризик подальших обвалів, аварійно-рятувальні роботи продовжилися.

    Вибиті вікна, пожежі та згорілі автомобілі

    Руйнування зафіксували не лише в Холодногірському районі.

    У Шевченківському районі російський удар пошкодив житлову п’ятиповерхівку.

    За повідомленнями місцевих служб, у будівлі виникла пожежа, зокрема в приміщенні банківської установи на першому поверсі.

    Також повідомлялося про шість згорілих автомобілів.

    Вибухова хвиля пошкодила вікна сусідніх багатоквартирних будинків.

    Загалом у Харкові після атаки зафіксували декілька місць влучань, де працювали аварійні служби.

    На чотирьох локаціях пожежі вдалося ліквідувати. Найскладнішою залишалася ситуація біля будинку зі зруйнованим під’їздом.

    Під завалами могли залишатися люди

    Речник обласного управління ДСНС Євген Василенко повідомив, що за попередніми даними під руїнами могли перебувати ще люди.

    Спочатку йшлося про чотирьох осіб, однак рятувальники наголошували, що цю інформацію необхідно перевірити.

    Для пошуку постраждалих залучили спеціальну техніку та відповідні підрозділи.

    На місці також працювали психологи ДСНС, які надавали допомогу мешканцям після пережитого обстрілу.

    Встановити остаточну кількість загиблих та зниклих безвісти можна буде лише після завершення пошукових робіт.

    Харків пережив кілька хвиль ракетних ударів

    За даними «Суспільне Харків», увечері 12 жовтня місто пережило кілька хвиль російських атак.

    Повідомлялося про застосування ракет типу «Бандероль».

    Перші вибухи пролунали після 21:00. Згодом удари повторилися, зокрема в Холодногірському та Шевченківському районах.

    Пошкоджень зазнали багатоквартирні й приватні житлові будинки, автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Ігор Терехов наголосив, що під ударом опинилися квартири, де люди проводили звичайний вечір, вечеряли та готувалися до сну.

    Станом на ранкові повідомлення 13 жовтня в Харкові підтверджено трьох загиблих та щонайменше 15 постраждалих.

    Рятувальники продовжували розбирати уламки будинку, щоб переконатися, що під завалами більше нікого немає.

    Історія харків’янина, який урятував дитину та кликав тещу серед руїн, показує, як за кілька секунд російський удар може зруйнувати звичайне життя цілої родини.

  • «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    Українська акторка Ксенія Мішина пережила російську атаку на житловий комплекс у Дарницькому районі Києва, де вона мешкає. Увечері 12 жовтня російський безпілотник влучив у двір багатоповерхівки, спричинивши пожежу та значні пошкодження. Артистка показала моторошні кадри з палаючими автомобілями та розповіла про власну реакцію на потужний вибух.

    Про пережите Мішина повідомила у своїх Instagram-stories.

    На кадрах, якими поділилася знаменитість, видно автомобілі, охоплені вогнем, та наслідки руйнувань на території житлового комплексу.

    Ксенія зізналася, що вибух був настільки несподіваним і потужним, що вона сильно злякалася.

    «Мій ЖК… Підскочила до стелі…» — написала артистка, коментуючи російську атаку.

    «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    Згодом Мішина опублікувала нові кадри та емоційно висловилася про те, як російська агресія змінила повсякденне життя українців.

    За словами акторки, те, що раніше здавалося неймовірною катастрофою, сьогодні відбувається буквально за вікнами домівок.

    Артистка наголосила, що особливо боляче усвідомлювати масштаби руйнувань у місті, яке вона любить.

    «Я так люблю тебе, Київ. Молюся, щоб нам все ж таки вдалося тебе зберегти», — написала Мішина.

    «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    Що відомо про удар по житловому комплексу

    Увечері 12 жовтня російські війська атакували Київ ударними безпілотниками.

    В одному з епізодів атаки дрон влучив у двір 25-поверхового житлового будинку в Дарницькому районі.

    Спочатку міська влада повідомляла про влучання на рівні 12–16 поверхів, однак згодом правоохоронці уточнили обставини удару.

    Унаслідок вибуху виникла пожежа на четвертому та п’ятому поверхах багатоповерхівки. Також загорілися автомобілі, припарковані біля будинку.

    За даними Національної поліції України, загинули дві жінки віком 39 та 59 років.

    Ще дев’ятеро людей, за уточненими даними поліції, отримали поранення. Серед травмованих була неповнолітня дівчина.

    На місці події працювали рятувальники, медики, поліцейські та вибухотехніки. Правоохоронці документували наслідки атаки та збирали докази російського воєнного злочину.

    Акторка показала, як війна руйнує звичайне життя

    Для Ксенії Мішиної ця атака стала особистим нагадуванням про небезпеку, в якій щодня перебувають жителі українських міст.

    Артистка не стала приховувати своїх емоцій та опублікувала кадри з місця удару, щоб показати реальні наслідки російських обстрілів.

    Водночас про фізичні травми самої Мішиної інформації немає.

    Російська атака на житловий комплекс у Дарницькому районі вкотре призвела до людських жертв і руйнувань цивільного майна. Для мешканців будинку вечір 12 жовтня завершився трагедією, а для багатьох українців оприлюднені акторкою кадри стали ще одним свідченням щоденної небезпеки війни.

  • Українська балістика вперше полетіла по Росії: Fire Point розкрила деталі запуску FP-7

    Українська балістика вперше полетіла по Росії: Fire Point розкрила деталі запуску FP-7

    Українська оборонна компанія Fire Point повідомила про перше застосування власної тактичної балістичної ракети по території Росії. Йдеться про FP-7, заявлена дальність якої сягає 300 кілометрів. Водночас виробник поки не розкриває, яку саме ціль атакували, коли відбувся запуск і чи вдалося завдати противнику втрат. Паралельно в Україні працюють над потужнішою ракетою FP-9, здатною долати значно більші відстані.

    Про застосування української балістики повідомила генеральна директорка компанії Fire Point Ірина Терех. Її заяву 12 жовтня оприлюднили українські медіа, зокрема «Еспресо».

    За словами керівниці компанії, українські розробники вже перейшли від випробувань до практичного застосування власного ракетного озброєння.

    Терех заявила, що українську балістичну ракету вперше запустили по території РФ. Вона уточнила, що йдеться про тактичну систему з дальністю до 300 кілометрів.

    Однак конкретних подробиць операції керівниця Fire Point не повідомила. Невідомими залишаються місце запуску, ціль та результати застосування ракети.

    FP-7 уже застосували, але до Москви вона не дістане

    FP-7 належить до класу тактичних балістичних ракет, призначених для ураження цілей на порівняно невеликих відстанях.

    За характеристиками, які раніше оприлюднювали виробник та профільні видання, ракета може доставляти бойову частину масою приблизно 150–200 кілограмів.

    Водночас публічні оцінки максимальної дальності FP-7 різняться: раніше повідомлялося про 200–250 кілометрів, тоді як Ірина Терех назвала показник до 300 кілометрів.

    Це означає, що наразі не всі заявлені технічні характеристики підтверджені незалежними випробуваннями.

    FP-7 не є тією далекобійною ракетою, яку український виробник розробляє для ураження цілей на відстані понад 800 кілометрів.

    Йдеться про інший проєкт — FP-9.

    Що відомо про перше бойове застосування

    Ще 1 жовтня президент України Володимир Зеленський оголосив про перше бойове застосування української ракети FP-7.

    Тоді глава держави опублікував відео запуску та повідомив про перехід до наступного етапу — виробництва.

    При цьому президент не уточнив, яку саме ціль уразили українські військові.

    Американська газета The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела повідомляла, що ракета могла бути застосована по об’єкту на тимчасово окупованій території України.

    Нова заява Fire Point стосується запуску по території Росії.

    Водночас залишається незрозумілим, чи йдеться про окрему операцію, чи виробник розкрив додаткову інформацію щодо вже відомого застосування.

    Україна готує FP-9 із дальністю до 850 кілометрів

    Паралельно Fire Point розробляє іншу балістичну ракету — FP-9.

    За попередніми заявами представників компанії, її дальність має сягати 850 кілометрів. Саме цей проєкт розглядають як можливість значно розширити українські далекобійні спроможності.

    Наприкінці вересня Ірина Терех повідомляла, що завершення розробки FP-9 планують до кінця осені 2026 року.

    Однак готовність до випробувань, початок виробництва та реальне бойове застосування — різні етапи створення озброєння.

    Наразі незалежних підтверджень бойового застосування FP-9 немає.

    Чому власна балістика важлива для України

    Розвиток власних балістичних ракет дає Україні можливість поступово зменшувати залежність від іноземних поставок далекобійного озброєння.

    На відміну від крилатих ракет і більшості безпілотників, балістичні ракети рухаються за іншою траєкторією та можуть досягати високих швидкостей, що ускладнює їх перехоплення.

    Водночас ефективність нової зброї залежить не лише від максимальної дальності, а й від точності, надійності та можливостей серійного виробництва.

    За оцінками військових аналітиків, поява української балістики може розширити можливості ураження військових об’єктів противника.

    Таким чином, заява Fire Point свідчить про новий етап розвитку українського ракетного озброєння. Проте говорити про успішне знищення конкретного об’єкта на території РФ поки зарано: виробник не оприлюднив ані результатів удару, ані незалежних доказів ураження цілі.