Позначка: війна в Україні

  • Канадські БТР Roshel Senator показали низьку ефективність у боях в Україні

    Канадські БТР Roshel Senator показали низьку ефективність у боях в Україні

    За інформацією від Radio Canada, канадські БТР Roshel Senator, передані Україні, стали предметом критики військових через їхню обмежену ефективність у бойових умовах. Зокрема, військові вказують на часті поломки машин під час експлуатації у складних умовах бездоріжжя, що властиві лісам і полям, де ведуться бойові дії.

    Українські війська скаржаться на те, що поставлені Канадою БТР Roshel Senator постійно ламаються – машини виявилися марними в умовах бездоріжжя, передає Radio Canada. За словами бійців, ця техніка – “скоріше варіант для поліції, для охорони громадського порядку”, але аж ніяк не для ведення бойових дій у лісах і полях.

    З моменту початку конфлікту Канада передала ЗСУ 208 машин Senator. Як визнають канадські аналітики, вони “не здивовані” виникненням проблем із БТР, оскільки ці машини відносно нові і в Україні вони просто “проходять бойове хрещення”.

    “Очевидно, що Senator не призначався для повноцінної роботи на лінії фронту або поблизу неї, – пояснює оборонний аналітик Річард Шимука, – але він змушений відігравати цю роль через відсутність кращих варіантів”.

  • Україну хочуть примусити до миру з Росією

    Україну хочуть примусити до миру з Росією

    Україна знову опиняється під загрозою міжнародного тиску, спрямованого на припинення війни, яка триває вже восьмий рік на сході країни. Політик Олег Рибачук, колишній віце-прем’єр України, на зустрічі з журналістами на каналі “Еспресо” висловив стурбованість щодо можливості примусити Україну припинити війну за певних умов.

    За його словами, виглядає так, що Київ таки готують до ситуації, коли приблизно через рік можуть змусити Україну і Путіна призупинити війну.

    Політик додав, що це питання піднімав Дональд Трамп.

    Рибачук вважає, що незалежно від деталей, на яких кордонах і умовах це станеться, така можливість є реальною. “Так, в України буде декілька років на те, щоб стати сильнішими, ніж Росія. Але в Путіна також буде час, щоб перепочити, набрати сили — корейців, китайців, техніку тощо”, — відзначив експерт.

    Рибачук підкреслив, що всі добре знають, що робитиме Путін у такій ситуації, це вже очевидно.

    Але важливіше, що буде відбуватися всередині України під час цієї паузи. “Я з жахом про це думаю. Перше, що ми зробимо — кинемося у виборчі перегони. Людям Єрмака треба ж обов’язково залишитися при владі. Вони будуть робити все, щоб ми пересварилися між собою, і ми гарантовано посваримося.

    Із тих трьох, чи то п’яти років, яких у нас буде на те, щоб ми стали сильною країною, ми навіть без військового втручання Росії, ризикуємо розірватися зсередини”, — заявив Рибачук і додав, що саме в цьому загроза тієї дуже спотвореної системи влади, яка є зараз в Україні.

  • Україна сподівається на “сильне” рішення НАТО на саміті у Вашингтоні

    Україна сподівається на “сильне” рішення НАТО на саміті у Вашингтоні

    Україна активно підготовляється до майбутнього саміту НАТО, що відбудеться у Вашингтоні, де вона сподівається на ухвалення “сильного” рішення, яке підтримає її стратегічний курс на приєднання до цього впливового військового альянсу.

    Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з питань зовнішньої політики Ігор Жовква в інтерв’ю Reuters.

    Жовква дав інтерв’ю перед поїздкою до Люксембургу на зустріч Європейського Союзу, де офіційно розпочнуться переговори про вступ України, і сказав, що Київ хоче, щоб саміт НАТО завершився конкретними результатами.

    “Я думаю, що цей саміт заслуговує на ухвалення сильного рішення, у тому числі щодо України. Тому що, я маю на увазі, якщо у вас не буде сильних рішень щодо України, саміт буде марним”, – заявив він.

    Він не уточнив, що, на його думку, спричинить таке рішення.

    Зеленський, який безуспішно лобіював політичне запрошення приєднатися до альянсу на саміті у Вільнюсі минулого літа, заявив, що цьогорічний саміт має вирішити питання про запрошення Києва до членства.

    Саміт у Вашингтоні

    Хоча глава НАТО Єнс Столтенберг і Вашингтон заявили, що не очікують, що 32 члени альянсу на саміті 9-11 липня запросять Київ, Столтенберг заявив, що сподівається показати, що Україна наближається до членства.

    Союзники обговорюють можливий текст заяви на саміті, який міг би надіслати такий сигнал, наприклад, заява про те, що шлях України до НАТО “незворотний”.

    “Ми заслуговуємо на тверде рішення. Будь-яке рішення НАТО приймається консенсусом. І ми все це знаємо і розуміємо, що, можливо, цього разу консенсус буде сформовано знову в останній день перед самітом”, – сказав Жовква.

    Жовква заявив, що початок переговорів про вступ України до ЄС став “величезним стимулом” для українців на вулицях та в окопах, оскільки найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни вирує, і кінця йому не видно.

    “Люди зараз чекають на позитивні рішення в плані європейської інтеграції”, – сказав він. Від сьогодні Київ вважатиме шлях до членства в ЄС незворотнім. “Зараз марно сперечатися про те, скільки часу займуть переговори чи щось ще. Це дуже важливо. Шлях до повноцінного членства, на яке заслуговує Україна… незворотний”.

  • Україна очікує 60 винищувачів F-16, але підготовлено всього 15-20 пілотів

    Україна очікує 60 винищувачів F-16, але підготовлено всього 15-20 пілотів

    Україна в найближчий час планує отримати 60 винищувачів F-16 від своїх західних союзників, однак країна стикається зі значними труднощами у підготовці пілотів для цих літаків. Як повідомляє німецький інформаційний портал T-Online, на даний момент підготовлено лише від 15 до 20 пілотів, що створює серйозні виклики для ефективного впровадження нових літальних апаратів.

    Відповідальність за такий розвиток подій несуть США. “Навчальний центр у Тусконі, США, досяг межі своїх можливостей”, оскільки він має навчати пілотів для F-16 одразу для кількох країн.

    Ерін Ханніган, що відповідає за контакти з громадськістю в американській національній гвардії, підтвердила, що 162-га ескадрилья може щорічно навчати 30 іноземних пілотів. За її словами, збільшити це число “неможливо”.

    “Тепер виникає питання: чи знали США, скільки пілотів вони зможуть насправді підготувати, коли обіцяли навчальні потужності?”, – запитує німецький портал.

    T-Online вказує, що до цього додається й те, що Румунія та Данія теж “не можуть прийняти більше пілотів у свою програму”. Ба більше, Данія навіть закриває програму навчання пілотів F-16, оскільки переходить на F-35. З посиланням на Українську пресу T-Online пише, що саме проблеми з нестачею місць у програмах навчання пілотів F-16, можуть стояти за “угодою з Францією” щодо постачання винищувачів Mirage-2000.

  • Демобілізація, яку обіцяють депутати, поки неможлива

    Демобілізація, яку обіцяють депутати, поки неможлива

    Наше джерело повідомило, що Зеленський пообіцяв західним партнерам не проводити демобілізацію, а тільки збільшувати резерви для підготовки нового контрнаступу.
    Глава МВС Ігор Клименко дав зрозуміти, що демобілізація, про яку останнім часом стали частіше заявляти народні депутати, поки неможлива.

    “Якщо ми демобілізуємо тих людей, які, наприклад, відслужили два роки, то в нас просяде фронт і підрозділи будуть неповноцінними. Ми зараз або маємо відновити боєздатність підрозділів і в нас має бути, як мінімум, рівноцінна заміна під час ротації діючих бригад і батальйонів… Ми не маємо права обрушити фронт”, – заявив Клименко в інтерв’ю “Радіо Свобода”.

    На думку міністра, розмови про демобілізацію можливі тільки тоді, коли з’являться нові військові з досвідом.

    “Щоб утримати, нам потрібні досвідчені військові. Наприклад, ці люди, які зараз тренуються на полігоні, вони стануть досвідченими військовими через кілька місяців… Якщо буде два склади, тоді ми зможемо говорити про більшу демобілізацію”, – сказав Клименко.

  • ЗСУ очікують новітній бойовий дрон Colibri від компанії KNDS

    ЗСУ очікують новітній бойовий дрон Colibri від компанії KNDS

    На виставці у Парижі компанія KNDS представила новий безпілотний літальний апарат Colibri, який незабаром буде відправлений до української армії. Цей дрон вважається найновішим зразком військової техніки і має широкі можливості для різних військових завдань.

    Colibri – нова технологія, яка призначається для посилення оперативних можливостей Збройних Сил Франції. Виробники розпочали роботу над дроном у травні 2022 року. Він може виявити та знешкодити цілі в радіусі 5 кілометрів.

    БПЛА також оснащений керованим осколковим зарядом, що забезпечує високу летальність як проти статичних, так і динамічних цілей. На початку 2024 року президент України доручив створити нову військову структуру – Сили безпілотних систем. Міноборони пояснило, що новий рід військ необхідний для підвищення ефективності та адаптації до сучасних бойових умов.

  • Один з найбільших в світі виробників зброї планує виробляти боєприпаси в Україні

    Один з найбільших в світі виробників зброї планує виробляти боєприпаси в Україні

    На початку 2024 року стало відомо, що американська оборонна корпорація Northrop Grumman планує розширити свою присутність в Україні через спільне виробництво боєприпасів середніх калібрів. Ця угода є першою публічно визнаною ініціативою між Міністерством оборони США та українським урядом щодо виробничого проєкту в Україні.

    Northrop Grumman Corporation, одна з найбільших в світі виробників зброї та військової техніки, планує створити в Україні виробництво боєприпасів середніх калібрів.

    Створення такого виробництва сприятиме підвищенню обороноздатності України та забезпеченню необхідного арсеналу для зміцнення оборони країни. Відомо, що угода з Northrop Grumman є результатом довгострокових переговорів і планується як стратегічний крок у зміцненні військово-технічного співробітництва між Сполученими Штатами та Україною.

    Про це повідомив представник компанії Northrop Grumman Defense Systems Дейв Бартелл на оборонній виставці EUROSATORY 2024 для видання Breaking Defense.

    “Це наш перший проєкт, який оплачується “українськими доларами”. Ми плануємо розширити цю угоду на боєприпаси для танків, 155 мм, і інші, коли знайдемо інноваційні процеси”, – сказав директор з міжнародного бізнесу сектору оборонних систем Northrop.

    Підтвердженням цієї домовленості відбулось під час спілкування між Бартеллом і Стенлі Брауном, головним заступником помічника секретаря Державного департаменту з військово-політичних питань США.

    У своєму виступі на виставці озброєнь в Парижі Браун повідомив про нову програму Державного департаменту, яка інвестує 2 млрд доларів в оборонну промисловість України, яка, своєю чергою, може відкрити двері для нового американсько-українського виробництва.

    Які ще компанії планують відкрити заводи в Україні

    Американські оборонні компанії відстають від своїх європейських колег у створенні угод про спільне виробництво. Цього місяця німецька компанія Rheinmetall поділилася планами:

    • відкрити завод в Україні з виробництва БМП Lynx;
    • спільне виробництво боєприпасів з українським ОПК.

    Також цього місяця під час візиту президента України Володимира Зеленського франко-німецький виробник KNDS та українська фірма KZVV підписали контракт на виробництво в Україні артилерійських снарядів калібру 155 мм.

    Попередні зусилля США щодо спільного виробництва для підтримки потреб України зазвичай зосереджувалися на зусиллях із виробництва американської зброї в межах країн-союзників по НАТО у Східній Європі, але зараз найближчі кілька місяців все може змінитись.

  • Фонд висловив протест щодо використання Шабуніним авто, переданим для фронту

    Фонд висловив протест щодо використання Шабуніним авто, переданим для фронту

    Фонд, який подарував голові Центру протидії корупції (ЦПК) Віталію Шабуніну волонтерську машину, виступив з офіційним заявленням у зв’язку зі скандалом, що виник навколо використання автомобіля. Голова фонду, Валерій Долинський, підтвердив, що автомобіль було передано спеціально для потреб фронту, і заявив, що не знає причин, чому на авто їздить саме антикорупціонер, а також зазначив, що фонд не підтримує таке використання.

    “До нашого фонду військовослужбовець Шабунін дійсно звернувся зі зверненням про надання допомоги у вигляді автомобіля для обороноздатності країни. Так дійсно з його слів він планував використовувати його на Донбасі для захисту країни. Так дійсно з його слів він проходить службу, використовуючи автомобіль для ЗСУ, завезений саме для військових ЗСУ. І так дійсно в акті приймання передачі ми як фонд вказуємо призначення, для оборони країни”, – пише Долинський.

    Каже, вони у фонді “не підтримують” використання авто Шабуніним в особистих цілях для пересування Києвом і якби знали це, то авто б не давали.

    Нагадаємо, за даними ЗМІ , за цим епізодом, а також за неявку на військову службу Шабуніну найближчим часом збираються вручити підозру.

  • Світові ЗМІ підвели підсумок мирного саміту

    Світові ЗМІ підвели підсумок мирного саміту

    Світові ЗМІ активно обговорюють результати саміту у Швейцарії, який відбувся в найбільш неоднозначному тоні.

    Згідно з Reuters, “шлях уперед суперечливий”, що відображає загальні враження від обговорень та результатів зустрічі високопосадових представників країн. Офіційно “жодна країна не виступила з пропозицією провести ще одну таку зустріч”. Зокрема Саудівська Аравія, яку обговорювали як можливе майбутнє місце проведення.

    Агентство також відзначило відмінність у позиціях “глобального Півдня” і Заходу: якщо перший закликає до прямих переговорів Києва і Москви та “важких компромісів”, то західні лідери на саміті схвалили відмову Києва від переговорів на умовах РФ.

    Британська ВВС зазначає, що до заявленої мети саміту – представити затверджений там план Росії, “маючи під собою міжнародний консенсус” – ще дуже далеко. “Якщо це коли-небудь взагалі стане можливим”, – робить застереження видання.

    Україна намагається перехопити ініціативу щодо мирного врегулювання, тому що “підтримка України може впасти в найближчі місяці”. Це пов’язано з президентськими виборами у США, а також зі зростанням кількості голосів у Європі за праві партії, які “часто симпатизують Росії”.

    “Сама країна теж виснажена більш ніж двома роками війни: ряди військових могил на цвинтарях по всій країні зростають, а добровольці вже не поспішають до військкоматів у масовому порядку”, – пише BBC.

    “Саміт вихідного дня завершився несподівано, на кілька годин раніше, ніж передбачалося. Для України це не був беззаперечний успіх. Але для президента Зеленського це був шанс донести свою головну думку: Росія, як шкільний хуліган, реагує тільки на силу”, – резюмує видання.

    New York Times фіксує, що країни-учасниці саміту “розійшлися в думках щодо того, як взаємодіяти з Росією”.

    Газета зазначає, що, хоча в декларації міститься заклик до “діалогу між усіма сторонами” для припинення війни, “президент України Володимир Зеленський заявив, що він, як і раніше, твердо виступає проти будь-яких переговорів, які можуть вимагати від його країни поступитися територією”.

    Видання наводить думку найбільшої країни, яка не підписала заяву, – Індії: “Тільки ті варіанти, які прийнятні для обох сторін, можуть привести до міцного миру”. При цьому “західні союзники України мало говорили про можливі мирні переговори з Росією”.

    “Розвиток подій на полі бою, безсумнівно, вплине на будь-яке врегулювання”, – додає видання.

    Швейцарське видання Swiss Info заявило про “відсутність консенсусу” на саміті, хоча і вважає, що “реальний мир для України став ближчим”.

    Журналісти пишуть, що на саміті тривало “дипломатичне перетягування каната” між прямим засудженням вторгнення Росії і формулюваннями, які отримають максимально широку підтримку.

    Також видання зазначає, що в підсумковій декларації не згадується про подальшу конференцію, хоча деякі держави, за словами Зеленського, “заявили про свою готовність провести такий саміт”.

    Китайське агентство “Сіньхуа” випустило коротку новину про завершення саміту, яка була присвячена позиції країн “Глобального Півдня”, які відмовилися підписувати підсумкову заяву. Там також наводилася позиція, що “більшість рішень, ухвалених на заході, не можуть бути реалізовані без участі Росії”.

  • Засуджені готові воювати за країну

    Засуджені готові воювати за країну

    У зв’язку зі зростанням напруженості на сході України, уряд країни прийняв рішення про розширення процесу мобілізації, який тепер охоплює навіть засуджених і ув’язнених. Цей крок є частиною стратегії посилення обороноздатності та забезпечення безпеки країни в умовах військових загроз.

    Спеціальна програма амністії

    Таким чином, мобілізуватися в обмін на свободу, виявили бажання 2750 увʼязнених чоловіків. Водночас для заповнення гострої нестачі піхоти, Україна прийняла рішення звільнити засуджених злочинців, які погоджуються воювати в штурмових бригадах підвищеного ризику.

    Це стосується тих правопорушників, які беруть участь у відповідній програмі амністії.

    “Мотивація наших ув’язнених сильніша, ніж у наших звичайних солдатів… Їхнє звільнення – лише одна частина мотиву. Вони хочуть захистити свою країну і хочуть перегорнути сторінку”, – зазначив міністр юстиції України Денис Малюська.

    Окремі підрозділи увʼязнених

    Командир 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр Дмитро Кухарчук на позивний “Сліп” заявив в інтерв’ю Армія TV, що створювати окремі підрозділи із колишніх увʼязнених (як це зробили в Росії та пропонують в українському законі) – неприйнятно.

    В такому разі, зі слів військового, невмотивовані чоловіки можуть відбити бажання воювати тим, які є патріотично налаштованими.

    “І якщо хтось хоче таку концепцію реалізувати, то треба пам’ятати, що в російських тюрмах сиділо близько 700 тисяч людей, в українських – 30 тисяч, тому історія про “м’ясні штурми” є нереальною для України. Такий підхід мав би і дуже негативний імідж для України на міжнародній арені”, – наголосив Кухарчук.

    Водночас військовий усвідомлює, що не все буде ідеально, адже з боку увʼязнених можливі:

    • самовільне залишення частини;
    • погане проявлення себе на фронті.

    Втім, бійці Третьої штурмової вже побували в усіх вʼязницях країни та провели співбесіди з потенційними солдатами.

    “Людина прийшла – вона можливо свої гріхи, якщо це справді гріхи, змиває кров’ю, а якщо це не гріхи, то вона доказує суспільству, що вона є невинуватою”, – додав Кухарчук.

    Хто із засуджених не може бути мобілізованим

    Раніше ми писали, що згідно із законом про мобілізацію засуджених, долучити до ЗСУ не можуть:

    • засуджені за скоєння злочинів проти основ національної безпеки України;
    • засуджені за скоєння умисного вбивства двох або більше осіб;
    • засуджені за скоєння умисного вбивства поєднаного зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
    • засуджені за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-1561, 258-2586, частиною четвертою статті 2861 цього Кодексу.

    Крім цього, засуджені та увʼязнені, так само як і будь-які військовозобовʼязані, мають пройти військово-лікарську комісію перед тим, як відправитись на службу, а також вони мають отримати згоди командирів підрозділів взяти їх.