Позначка: війна в Україні

  • Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»: згоріли костюми, декорації та реквізит

    Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»: згоріли костюми, декорації та реквізит

    У Києві внаслідок російської атаки безпілотників знищено складське приміщення, де зберігався реквізит студії «Квартал 95». Разом із будівлею згоріла значна частина декорацій, костюмів та інших речей, які використовувалися у концертах, телевізійних шоу, фільмах і серіалах протягом приблизно 20 років роботи студії. Про втрату майна «Квартал 95» повідомив 16 вересня.

    У самій студії наголосили, що внаслідок пожежі саме на цьому складі людей не було травмовано. На місці після удару працювали підрозділи ДСНС.

    Для колективу йдеться не просто про матеріальні речі. За роки роботи у приміщенні накопичилися предмети, пов’язані з великою кількістю телевізійних та сценічних проєктів.

    «Для когось це просто речі. Для нас — частина великої історії “Кварталу”», — зазначили у студії.

    За словами представників компанії, за кожним костюмом, декорацією чи предметом реквізиту стояли зйомки, репетиції та робота великої команди.

    Що саме було знищено

    Повного переліку втраченого майна студія поки не оприлюднила.

    Відомо, що на складі зберігалися декорації, сценічні костюми та інший реквізит, який використовувався приблизно два десятиліття. Йдеться про предмети з концертних програм, телешоу, кіно та серіалів виробництва студії.

    У медіапродакшні такі склади зазвичай виконують одразу кілька функцій. Там можуть зберігатися не лише костюми та великі декорації, а й дрібний реквізит, який повторно використовують у нових сценах, архівні предмети з уже завершених проєктів та елементи оформлення для концертних номерів.

    У випадку «Кварталу 95» особливість втрати полягає саме у часовому масштабі: частина речей накопичувалася впродовж практично всієї історії студії.

    Студія не скасовує концерти

    Попри втрату складу, «Квартал 95» заявив, що не планує зупиняти роботу.

    Заплановані концерти мають відбутися.

    Більше того, вже 17 жовтня студія планує провести телезйомку нового благодійного концерту. У компанії заявили, що виступи відбудуться «з реквізитом або без нього».

    Таким чином, атака може вплинути насамперед на технічну та постановочну частину майбутніх проєктів: частину декорацій і костюмів доведеться відновлювати або створювати заново.

    Проте про скасування творчих проєктів наразі не йдеться.

    Склад загорівся після ранкової атаки на Святошинський район

    Атака, внаслідок якої згорів склад, сталася вранці 16 вересня.

    У Києві повітряну тривогу оголосили близько 05:05 через наближення російського реактивного безпілотника.

    Невдовзі міська влада повідомила про загоряння складської будівлі у Святошинському районі.

    Згодом стало відомо, що внаслідок падіння уламків БпЛА на складські приміщення у цьому районі постраждала одна людина — її госпіталізували.

    При цьому «Квартал 95» окремо зазначив, що серед людей, пов’язаних із їхнім складом, постраждалих не було. Тому інформацію про пораненого у Святошинському районі не слід автоматично пов’язувати саме зі співробітниками студії.

    Росія запустила по Україні 80 дронів

    Удар по Києву був частиною масштабної нічної атаки по Україні.

    За даними Повітряних сил, із вечора 15 вересня Росія запустила 80 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися з території РФ та тимчасово окупованого Криму.

    Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 63 російські безпілотники.

    Водночас було зафіксовано влучання на семи локаціях та падіння уламків збитих цілей ще на двох.

    Повітряну атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та підрозділи безпілотних систем.

    Київ атакують уже кілька днів поспіль

    Святошинський район напередодні також опинявся під ударом.

    15 вересня внаслідок російської атаки там були поранені двоє чоловіків. 20-річного мешканця з осколковими пораненнями госпіталізували, ще одному чоловіку, 63 років, допомогу надали на місці.

    Тоді також загорілися гараж та п’ять автомобілів. Уламки безпілотників падали й в інших районах столиці.

    Тож пожежа на складі «Кварталу 95» стала одним із наслідків уже серії російських дронових атак по Києву.

    Nenka.info писала про людей «Кварталу 95» під час війни

    Раніше Nenka.info розповідала про актора та автора студії Олександра Пікалова, який після початку повномасштабного вторгнення служить у Національній гвардії України.

    У серпні його помітили серед членів журі військового музичного конкурсу «Голос Нацгвардії». При цьому публічно підтверджено, що Пікалова мобілізували ще 28 лютого 2022 року, а згодом він продовжив службу в одному з підрозділів НГУ. Детальніше — у матеріалі «Пікалова з “Кварталу 95” помітили в журі військового конкурсу: чим артист займається у Нацгвардії».

    Що відомо про «Квартал 95»

    Студія «Квартал 95» виросла з однойменного творчого колективу та протягом багатьох років створювала концертні програми, гумористичні телешоу, серіали й фільми.

    Одним із її співзасновників та ключових учасників до початку політичної кар’єри був Володимир Зеленський.

    Через довгу історію компанії склад із реквізитом фактично виконував роль виробничого архіву: в ньому зберігалися речі з різних періодів роботи студії.

    Саме тому втрата вимірюється не лише вартістю знищеного майна.

    Частина предметів могла бути унікальною для конкретних проєктів і зберігати історію українського телевізійного та концертного виробництва останніх двох десятиліть.

    Наслідки ще оцінюють

    У студії не повідомили, скільки може коштувати відновлення знищеного майна.

    Також поки немає оцінки загальної площі пошкодженого приміщення чи повного списку реквізиту, який вдалося або не вдалося врятувати.

    Відомо лише, що втрати значні.

    Водночас компанія дала зрозуміти, що збирається продовжувати роботу та не переносити заплановані виступи.

    Таким чином, ранкова атака 16 вересня знищила склад, де протягом років накопичувалися декорації, костюми та інші речі з проєктів «Кварталу 95». Люди саме на об’єкті студії не постраждали, але значна частина матеріальної історії команди була втрачена у вогні.

  • «Росія вигодувала гадюку»: у Почаївській лаврі знову прозвучали проросійські заяви

    «Росія вигодувала гадюку»: у Почаївській лаврі знову прозвучали проросійські заяви

    У Почаївській лаврі на Тернопільщині журналісти знову зафіксували висловлювання окремих паломників і духовних осіб, які повторюють російські історичні та пропагандистські наративи про Україну, війну та відносини з Росією.

    Новий репортаж із Почаєва опублікувало hromadske. Журналісти поспілкувалися з відвідувачами лаври та зафіксували низку заяв про «триєдину Русь», «братів-росіян», нібито вирішальну роль США у війні та навіть твердження, що російські ракети по Україні насправді запускає «диявол», а не Росія.

    Водночас важливо відокремлювати ці висловлювання від офіційної позиції всієї Української православної церкви. Йдеться про заяви конкретних людей, записані журналістами під час відвідин Почаївської лаври, а не про соціологічне опитування всіх її вірян.

    «То не Росія»

    Одна з опитаних журналістами жінок із Тернопільщини, говорячи про російські удари по українських містах і святинях, фактично відмовилася покладати відповідальність за них безпосередньо на Росію.

    За її версією, ракети є наслідком «гріхів» і дій «диявола».

    Таке пояснення суперечить встановленим фактам про російську агресію: ракетні й дронові удари по Україні здійснюють Збройні сили РФ, що регулярно підтверджують українські правоохоронні органи, військові та міжнародні структури.

    Ще один співрозмовник журналістів — монах Севастян, який приїхав до Почаєва з Одеси, — заговорив про концепцію «триєдиної Русі» і представив історію України та Росії в імперській інтерпретації.

    Серед іншого він заявив, що Росія нібито «прийняла» Україну, «вигодувала», а тепер воює з нею.

    Такі формулювання є співзвучними з російським імперським наративом, який заперечує окремішність української державності та історії.

    Росіян назвали «заблудлими братами»

    Ще один паломник із Вінниччини на ім’я Павло заявив журналістам, що розглядає нинішню війну передусім як «духовну».

    Водночас він переклав значну частину відповідальності за неї на Сполучені Штати та заявив, що Україну начебто перетворили на «полігон» для випробування технологій.

    Подібні твердження багато років використовує російська пропаганда, намагаючись представити повномасштабне вторгнення РФ не як рішення російської влади, а як нібито наслідок протистояння Москви із Заходом.

    Росіян чоловік при цьому назвав «заблудлими братами» та заявив, що вони «як були братами й сестрами, так і залишаться».

    Прозвучала й антисемітська риторика

    Під час зйомок журналісти також зафіксували відверто антисемітські висловлювання одного зі співрозмовників.

    Монах Севастян використовував щодо євреїв образливі етнічні назви та пов’язував їх із війною, міжнародною допомогою Україні та українською владою.

    Такі заяви є прикладом класичних антисемітських конспірологічних теорій, у яких відповідальність за складні політичні чи воєнні процеси приписують цілій етнічній або релігійній групі.

    Образливі вислови дослівно не повторюємо.

    У храмі журналісти побачили зображення російських святих

    Окремо автори репортажу звернули увагу на відносно нові стінописи в Успенському соборі.

    На них, за даними hromadske, можна побачити Ксенію Петербурзьку, Матрону Московську та Олександра Невського — постатей, особливо шанованих у російській православній традиції.

    Сам факт присутності таких зображень не є доказом політичної позиції монастиря. Водночас на тлі дискусії щодо зв’язків лаври з Російською православною церквою ці деталі привернули увагу журналістів.

    ДЕСС офіційно встановила ознаки афілійованості з РПЦ

    Ситуація навколо Почаївської лаври давно вийшла за межі публічної дискусії.

    22 липня 2026 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті повідомила, що завершила дослідження діяльності Почаївської Свято-Успенської лаври та виявила ознаки її афілійованості з Російською православною церквою.

    ДЕСС зазначила, що лавра є структурним підрозділом Української православної церкви та входить до Київської митрополії УПЦ, яку раніше відповідно до українського законодавства визнали афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.

    Одним із важливих аргументів державного органу стало те, що намісник Почаївської лаври відповідно до статутних документів входить до органів управління Російської православної церкви.

    Сам висновок ДЕСС не означає автоматичного закриття монастиря або припинення богослужінь. Він запускає передбачені законом процедури, під час яких релігійна організація має можливість усунути виявлені порушення.

    Nenka.info уже писала про висновок державної служби

    Раніше Nenka.info детально розповідала про результати перевірки у матеріалі «ДЕСС виявила ознаки зв’язку Почаївської лаври з Російською православною церквою».

    У ньому йшлося, що державне дослідження розпочали 24 червня 2026 року, а висновки зробили після аналізу установчих документів монастиря та чинного законодавства.

    Тоді ж зазначалося, що правовий висновок щодо афілійованості сам по собі не змінює статус монастиря, але може стати підставою для подальших дій державних органів у межах встановленої законом процедури.

    Лаврі дали додатковий час

    У вересні стало відомо, що релігійній організації надали додатковий строк для усунення виявлених порушень.

    Йдеться про можливість продовження терміну до 60 днів — така процедура передбачена законодавством для релігійних організацій, щодо яких встановлено відповідні ознаки афілійованості.

    Після спливу цього строку подальші кроки залежатимуть від того, чи вважатимуть державні органи вимоги виконаними.

    У разі невиконання передбачених законом вимог питання припинення діяльності юридичної особи може вирішуватися у судовому порядку.

    Скандальні заяви звучать у Почаєві не вперше

    Нинішній репортаж hromadske — не перший випадок, коли журналісти фіксують у Почаєві заяви з проросійськими мотивами.

    Ще у 2023 році під час розмов із журналістами окремі відвідувачки лаври називали російського президента своїм «правителем» та намагалися пояснювати російські ракетні удари «Божою карою». Подібні заяви тоді також викликали широкий суспільний резонанс.

    Тепер, через кілька років повномасштабної війни, журналісти знову почули в Почаєві тези про «єдину Русь», «братні народи» та нібито другорядну роль Росії у війні.

    Чому ця історія важлива саме зараз

    Новий репортаж з’явився в момент, коли статус і майбутнє Почаївської лаври перебувають під особливою увагою держави.

    З одного боку, монастир залишається великим релігійним центром, куди приїжджають тисячі паломників.

    З іншого — офіційний державний орган уже встановив ознаки його організаційного зв’язку зі структурою, пов’язаною з Російською православною церквою.

    Саме тому висловлювання окремих паломників про «триєдину Русь», перекладання відповідальності за війну із Росії на США чи містичні сили та антисемітські теорії змови привертають значно більше уваги, ніж звичайні приватні розмови.

    При цьому важливо не переносити погляди кількох людей на всіх вірян, які відвідують Почаївську лавру. Репортаж демонструє конкретні висловлювання конкретних співрозмовників, а не позицію всіх прихожан чи всіх представників УПЦ.

    Водночас на тлі офіційних висновків ДЕСС ці заяви знову повертають у публічний простір питання про те, наскільки глибокими залишаються російські релігійні та історичні наративи серед частини середовища навколо лаври.

  • Росія вдарила по центру Кропивницького: є постраждалі, пошкоджено дитсадок і будинки

    Росія вдарила по центру Кропивницького: є постраждалі, пошкоджено дитсадок і будинки

    Російські війська у середу, 16 вересня, завдали удару по центральній частині Кропивницького. За попередньою інформацією обласної влади, внаслідок атаки постраждали щонайменше четверо людей. Трьох із них доправили до медичних закладів, ще одна жінка від госпіталізації відмовилася.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович. Станом на вечір інформація продовжує уточнюватися, оскільки екстрені служби обстежують територію та фіксують пошкодження.

    За першими даними, удар припав по цивільній забудові. Пошкоджено кілька приватних житлових будинків, автомобілі та будівлю дитячого садка.

    «Станом на зараз відомо про чотирьох постраждалих. Трьом з них надають допомогу в медичних закладах. Одна жінка від госпіталізації відмовилась», — повідомив Райкович.

    Точний характер травм постраждалих влада на момент перших повідомлень не деталізувала.

    Під ударом опинилася цивільна забудова

    За інформацією ОВА, серед пошкоджених об’єктів немає лише промислової чи військової інфраструктури — наслідки зафіксували безпосередньо у житловому секторі.

    У кількох приватних будинках могли бути вибиті вікна та пошкоджені конструкції. Також постраждав дитячий садок і транспорт.

    На місцях працюють відповідні служби.

    Остаточний масштаб руйнувань стане зрозумілим після завершення обстеження. У перші години після ударів такі дані часто змінюються, оскільки рятувальники й комунальні служби поступово перевіряють сусідні будинки, двори та інші об’єкти.

    Це вже не перша атака на Кропивницький у вересні

    Для міста це вже не перший серйозний російський удар за останні тижні.

    3 вересня у Кропивницькому російський безпілотник влучив у багатоповерховий житловий будинок. Тоді повідомлялося про травмовану людину, яку госпіталізували.

    Пізніше стало відомо про пошкодження покрівлі багатоповерхівки та одного з підприємств. На території підприємства виникла пожежа, ще одне займання зафіксували на відкритій місцевості. Рятувальники ліквідували загоряння.

    Наслідки тієї атаки місто ліквідовувало ще 16 вересня — у Кропивницькому продовжували замінювати вікна в будинках, пошкоджених на початку місяця. За місцевими даними, вже встановили щонайменше 18 нових віконних блоків.

    Таким чином, нова атака сталася фактично в той момент, коли місто ще відновлювалося після попереднього удару.

    У серпні Кропивницький також опинявся під ракетною атакою

    Раніше Nenka.info повідомляла про масштабний російський удар по центральній Україні 15 серпня.

    Тоді під атакою одночасно опинилися Кривий Ріг та Кропивницький. За попередніми повідомленнями моніторингових ресурсів, у напрямку Кропивницького та його передмістя могли летіти близько десяти повітряних цілей різних типів.

    Після атаки в районі міста виникли пожежі, а місцева влада закликала мешканців залишатися в укриттях і не публікувати місця влучань та роботу сил оборони.

    Детальніше про ту атаку можна прочитати у матеріалі Nenka.info: «РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму».

    Напередодні атакували Кіровоградщину

    Неспокійною для області була й попередня доба.

    15 вересня російські безпілотники атакували об’єкти критичної інфраструктури у Кіровоградській області. В Олександрії повітряна тривога тривала понад десять годин. За першими повідомленнями, обійшлося без постраждалих.

    Такі удари свідчать про те, що Кіровоградщина дедалі частіше стає ціллю російських дронових і ракетних атак.

    Область розташована в центральній частині країни та має важливу транспортну й енергетичну інфраструктуру. Водночас удари регулярно зачіпають і цивільні об’єкти — житлові будинки, підприємства та інші споруди.

    Російські удари по цивільних містах тривають

    Атака на Кропивницький стала частиною серії ударів по різних регіонах України у вересні.

    За останні дні російські дрони та ракети влучали у житлові будинки, підприємства та транспортну інфраструктуру в різних областях.

    Зокрема, 9 вересня внаслідок атаки на Дніпро постраждали троє людей, серед них 15-річний підліток. Було пошкоджено багатоповерхівку, приватні будинки, автомобілі та склад із будівельними матеріалами.

    Такі атаки створюють загрозу не лише в момент безпосереднього влучання. Після них залишаються уламки, вибухонебезпечні предмети, пошкоджені газові та електричні мережі.

    Саме тому місцева влада традиційно закликає людей не наближатися до місць ударів і не публікувати фото чи відео, які можуть дозволити встановити точну локацію уражених об’єктів.

    Дані про постраждалих можуть змінитися

    Станом на перші офіційні повідомлення після атаки відомо про чотирьох постраждалих.

    Троє перебувають у медичних закладах, одна жінка від госпіталізації відмовилася.

    Інформації про загиблих на цей момент немає.

    Водночас рятувальні та комунальні служби продовжують обстежувати пошкоджену частину міста. Тому кількість постраждалих і масштаб руйнувань можуть уточнюватися.

    Що відомо на цей момент

    Отже, станом на вечір 16 вересня підтверджено, що російський удар припав по центральній частині Кропивницького.

    Постраждали четверо людей.

    Трьох доправили до лікарень, одна жінка відмовилася від госпіталізації.

    Пошкоджено приватні будинки, дитячий садок та автомобілі.

    На місцях працюють екстрені служби, а обласна влада продовжує збирати інформацію про наслідки атаки.

    Ця атака стала вже черговим ударом по Кропивницькому за останні тижні. Місто ще ліквідовувало наслідки вересневих обстрілів, коли російські війська знову атакували цивільну забудову.

  • Путін не зможе завоювати Україну: Джонсон назвав сценарій, за якого Кремль зупинить війну

    Путін не зможе завоювати Україну: Джонсон назвав сценарій, за якого Кремль зупинить війну

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що російський президент Володимир Путін, на його думку, не зможе досягти головної мети своєї війни — підкорити Україну. Британський політик вважає, що Росія ще може спробувати посилити тиск на українців узимку, однак зрештою Кремлю доведеться визнати неможливість завоювання країни.

    Про це Джонсон сказав у інтерв’ю 24 Каналу.

    Говорячи про можливе завершення війни, колишній британський прем’єр не називав конкретної дати. За його припущенням, усвідомлення неможливості захопити Україну може прийти до російського керівництва наступного року або пізніше.

    «Я сподіваюся, що десь наступного року або, можливо, через рік Путін визнає те, що є правдою: він ніколи не завоює цю країну. І він припинить. Йому треба зупинитися», — заявив Джонсон.

    Це є політичною оцінкою та прогнозом самого Джонсона. Реальні строки й умови припинення бойових дій залежать від ситуації на фронті, рішень України та Росії, а також позицій міжнародних партнерів.

    Джонсон очікує важкої зими

    Колишній глава британського уряду окремо звернув увагу на наступний зимовий період.

    На його думку, Росія може спробувати завдати Україні додаткових втрат і створити складні умови для цивільного населення.

    «Я думаю, Путін спробує спричинити багато страждань узимку. Я думаю, Україна виживе. Я думаю, Україна впорається добре», — сказав Джонсон.

    Російські війська протягом повномасштабної війни систематично атакували українську енергетичну, транспортну та цивільну інфраструктуру. У вересні 2026 року увага знову посилилася до ударів по залізниці.

    Зокрема, останніми днями російський дрон атакував потяг поблизу українсько-польського кордону невдовзі після того, як цією ділянкою проїхав дипломатичний потяг, серед пасажирів якого перебував і Борис Джонсон. Британські та міжнародні медіа повідомляли, що українська сторона не виключала, що потенційною ціллю міг бути саме потяг із європейськими політиками. Водночас остаточних публічних доказів щодо конкретної цілі удару немає.

    «Це імперська війна»

    Пояснюючи своє бачення причин російської агресії, Джонсон заявив, що вважає війну наслідком російського імперського підходу до України.

    «У нього немає жодної причини робити це, окрім російського імперіалізму», — сказав колишній британський прем’єр.

    Схожу тезу Джонсон повторював і під час своїх останніх виступів в Україні. Він називав російсько-українську війну «фундаментально імперською» та пов’язував її з уявленням російського керівництва про історичну роль Москви й контроль над Україною.

    Під час презентації своїх мемуарів у Львові 11 вересня Джонсон також заявляв, що Путін «ніколи не зможе зламати Україну та підкорити українців». За його словами, український спротив став одним із факторів, які російське керівництво недооцінило на початку повномасштабного вторгнення.

    Як Путін може пояснити завершення війни

    Одна з найцікавіших частин інтерв’ю стосувалася того, як Кремль теоретично міг би представити припинення війни власній аудиторії.

    За версією Джонсона, Путін може спробувати оголосити вже захоплені території тим результатом, якого Росія нібито прагнула від самого початку.

    Колишній британський прем’єр припустив, що Кремль може апелювати до власного трактування історії та заявити росіянам, що контрольовані РФ території нібито і були «історичними землями», заради яких починалася війна.

    «Я думаю, він може це “загорнути”. Він може сказати: ось, знаєте, я знайшов якісь старі матеріали з російської історії про те, які ж насправді історичні землі Росії. І виявляється, мої друзі, зовсім випадково, це ті самі території, що й у нас», — іронізував Джонсон.

    Після цього, за його гіпотетичним сценарієм, російський президент міг би заявити про виконання поставлених цілей та припинення війни.

    Цей сценарій також є припущенням Джонсона. Наразі Кремль не оголошував про готовність завершити війну за такою схемою.

    Джонсон закликає Захід посилювати тиск

    Позиція колишнього британського прем’єра щодо умов завершення війни залишається незмінною: він виступає за посилення військової та економічної підтримки України й вважає, що переговори без достатнього тиску на Росію не забезпечать стійкого результату.

    Як раніше писала Nenka.info, у липні Джонсон заявив, що президент США Дональд Трамп, на його думку, може бути політиком, здатним чинити жорсткіший тиск на Путіна.

    У матеріалі «Він здатний на жорсткі кроки»: Борис Джонсон покладає на Трампа надії щодо України йшлося про те, що Джонсон закликав Вашингтон не обмежуватися переговорами, а використовувати військові, санкційні та політичні інструменти тиску на Москву.

    Колишній британський прем’єр також неодноразово виступав за передачу Україні заморожених російських активів.

    Під час презентації книги у Львові він заявив, що значний обсяг російських коштів перебуває у Бельгії та може бути використаний для підтримки України.

    Питання російських активів досі не вирішене

    Тема, яку підіймає Джонсон, залишається предметом активної дискусії всередині Європейського Союзу.

    Як уже повідомляла Nenka.info, колишні посадовці Німеччини, Франції та США запропонували передати заморожені російські активи під управління спеціальної структури ЄС.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів російського Центробанку, значна частина яких зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear. Пряма конфіскація цих коштів досі викликає юридичні та фінансові дискусії серед європейських держав.

    Україна зі свого боку продовжує вимагати використання російських коштів. У серпні Nenka.info писала, що Андрій Сибіга закликав передати заморожені активи РФ Україні, наголошуючи, що вони можуть стати важливим ресурсом для оборони та майбутнього відновлення держави.

    Джонсон не вперше заявляє, що Росія не зможе підкорити Україну

    Теза про нездатність Росії завоювати Україну звучить від Джонсона не вперше.

    Ще 2 червня він заявляв, що поведінка Путіна свідчить, на його думку, про провал російської стратегії.

    Тоді колишній британський прем’єр написав, що Путін «ніколи не завоює Україну» і має визнати це, щоб уникнути подальших втрат з обох сторін.

    У вересні Джонсон повторив цю думку під час візиту в Україну. На Львівському BookForum він заявив, що Росія не змогла зламати український спротив, а Путін, на його думку, уже усвідомлює неможливість повністю підкорити країну.

    Водночас сам Джонсон визнає, що це не означає швидкого припинення війни.

    У своєму новому інтерв’ю він прямо попередив про можливий новий важкий зимовий період і припустив, що війна може тривати щонайменше до наступного року або довше.

    Його сценарій полягає в тому, що Москва продовжуватиме тиск доти, доки російське керівництво не дійде висновку, що військовим шляхом завоювати Україну неможливо. Лише після цього, за прогнозом Джонсона, Кремль може спробувати знайти політичне пояснення для припинення війни.

    Чи реалізується такий сценарій, наразі невідомо. Але сам Джонсон переконаний: кінцевою точкою має стати відмова Росії від спроб підкорити Україну.

  • Три удари по одному потягу: росіяни протягом 2,5 години атакували поїзд «Київ — Миколаїв»

    Три удари по одному потягу: росіяни протягом 2,5 години атакували поїзд «Київ — Миколаїв»

    Російські війська вранці 16 вересня тричі атакували пасажирський потяг №122 сполученням Київ — Миколаїв. Після першого удару на Миколаївщині російські сили протягом наступних приблизно двох з половиною годин ще двічі завдали ударів по тому самому залізничному складу. Про це повідомив очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, передає Інтерфакс-Україна.

    Під час повторних атак пасажирів та залізничників у потязі вже не було. Їх завчасно евакуювали, тому внаслідок усіх трьох ударів ніхто не постраждав.

    Перша атака сталася вранці на ділянці маршруту між Новим Бугом та Баштанкою. Як повідомляла «Укрзалізниця» через «Українську правду», завдяки попередженню моніторингової команди локомотивну та поїзну бригади, а також пасажирів вдалося евакуювати до удару.

    Усього в поїзді перебували 168 пасажирів. Після атаки профільні підрозділи Миколаївської ОВА та Баштанської районної військової адміністрації спільно з «Укрзалізницею», ДСНС та органами місцевого самоврядування організували їх подальше перевезення до Миколаєва. Для людей підготували автобусні трансфери.

    Однак на цьому атаки не завершилися.

    За словами Решетілова, протягом наступних двох з половиною годин російські війська ще двічі атакували той самий потяг. На той момент людей у вагонах та локомотиві вже не було, тому повторні удари також обійшлися без постраждалих.

    Таким чином, протягом кількох годин один і той самий пасажирський склад став ціллю щонайменше трьох послідовних атак.

    Після атак без світла залишилися тисячі людей

    Удари мали наслідки не лише для залізниці. За даними Миколаївської ОВА, уламками було пошкоджено повітряну лінію електропередачі.

    Без електроенергії залишилися 18 населених пунктів та 3628 абонентів. Енергетики розпочали відновлювальні роботи. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна

    Ситуацію, за словами керівника області, ускладнювали подальші атаки російських безпілотників, тому роботу екстрених служб та перевезення пасажирів доводилося координувати з урахуванням поточної повітряної обстановки.

    В ОВА назвали удар цілеспрямованим

    Георгій Решетілов заявив, що йдеться про цілеспрямований удар по цивільному пасажирському потягу, та назвав атаку черговим воєнним злочином Росії.

    Повторність ударів є однією з найважливіших обставин цієї атаки. Після першого влучання російські сили не припинили атакувати склад, а протягом приблизно двох з половиною годин повернулися до тієї самої цілі ще двічі.

    Водночас у відкритих офіційних повідомленнях наразі немає інформації, яка дозволяла б достовірно встановити механізм наведення під час усіх трьох ударів або стверджувати, що рух конкретного поїзда відстежувався в режимі реального часу.

    Тому остаточні висновки щодо способу вибору та супроводу цілі можливі лише після появи додаткових даних.

    Подібний сценарій уже був на Одещині

    Це не перший випадок, коли російські війська повторно атакують той самий пасажирський потяг.

    Як раніше писала Nenka.info, 23 серпня російські війська двічі атакували пасажирський поїзд №147 Житомир — Одеса.

    У тому складі перебували 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Реактивний безпілотник поцілив у локомотив, однак людей вдалося вчасно евакуювати. Після першого удару, коли на місці вже працювали екстрені служби, російські війська завдали повторної атаки.

    Схожість двох випадків полягає саме в повторних атаках на один пасажирський склад уже після першого удару та евакуації людей.

    Росія все частіше атакує українські потяги

    Протягом останніх тижнів атаки на залізничну інфраструктуру та пасажирський рух стали регулярними.

    8 вересня російські безпілотники двічі атакували пасажирський потяг Київ — Суми. Nenka.info писала, що моніторингова команда «Укрзалізниці» встигла попередити про небезпеку, завдяки чому пасажирів та працівників потяга евакуювали. Детальніше про цей удар можна прочитати в матеріалі «Два “Шахеди” прицільно атакували поїзд Київ — Суми».

    Наступного дня, 9 вересня, під ударом опинився поїзд Харків — Ізюм. Російський Shahed атакував залізничну станцію та пасажирський склад, унаслідок чого постраждали щонайменше шестеро людей. Nenka.info детально писала про атаку в матеріалі «Прицільний удар по пасажирах: росіяни вдарили “Шахедом” по потягу Харків — Ізюм».

    12 вересня російські дрони атакували залізничні об’єкти у Луцьку, Фастові та Ковелі. Про наслідки цих ударів Nenka.info повідомляла у матеріалі про атаку на залізничні вузли заходу та центру України.

    Через постійні обстріли «Укрзалізниця» була змушена запроваджувати обмеження руху й на прикордонних напрямках. 12 вересня Nenka.info повідомляла про тимчасове припинення руху поїздів до Сум через ворожі атаки.

    Понад 500 локомотивів пошкоджені або знищені

    Масштаби ударів по українській залізниці вже вимірюються сотнями одиниць пошкодженої техніки.

    Напередодні атаки на потяг Київ — Миколаїв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або повністю знищила понад 500 українських локомотивів, причому більше половини цих втрат припали саме на 2026 рік.

    Про це Nenka.info писала 15 вересня у матеріалі «Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів».

    Тоді Сибіга закликав міжнародних партнерів допомогти Україні локомотивами та фінансуванням для закупівлі нової техніки.

    Евакуація врятувала 168 людей

    У випадку з потягом Київ — Миколаїв ключову роль відіграло завчасне попередження моніторингової команди «Укрзалізниці».

    До першого удару пасажирів, машиністів та поїзну бригаду встигли вивести з небезпечної зони. За інформацією «Української правди», після евакуації спільно з Миколаївською ОВА для людей організували автобусні трансфери.

    Саме це рішення стало особливо важливим з огляду на подальші події: російські війська ще двічі повернулися до того самого складу та завдали по ньому нових ударів.

    Станом на день 16 вересня підтверджено, що внаслідок усіх трьох атак на потяг №122 Київ — Миколаїв загиблих і поранених немає. Водночас уламками пошкоджено лінію електропередач, через що без світла залишилися 18 населених пунктів.

    Детальної інформації про ступінь пошкодження самого локомотива та вагонів поки не оприлюднено. Також офіційно не уточнюється, які саме засоби ураження застосовувалися під час кожної з трьох атак.

    Натомість підтверджена послідовність подій — перший удар, евакуація 168 пасажирів і ще дві атаки по тому самому складу протягом приблизно 2,5 години — робить цей випадок одним із показових епізодів нинішньої серії російських ударів по українській залізниці.

  • 10 кг вибухівки та дистанційний підрив у годину пік: СБУ заявила про зірваний теракт в Ізмаїлі

    10 кг вибухівки та дистанційний підрив у годину пік: СБУ заявила про зірваний теракт в Ізмаїлі

    Контррозвідка Служби безпеки України заявила про запобігання теракту в Одеській області, який, за версією слідства, готували російські спецслужби. У Білгород-Дністровському районі затримали чоловіка, якого підозрюють у підготовці вибуху біля адміністративної будівлі однієї з державних установ в Ізмаїлі. Потужність саморобного вибухового пристрою, за даними СБУ, мала становити близько 10 кілограмів у тротиловому еквіваленті.

    У спецслужбі стверджують, що вибуховий пристрій планували додатково начинити металевими шурупами та болтами. Такі елементи мали збільшити уражальну дію вибуху. За версією української спецслужби, бомбу мали залишити поблизу державної установи, після чого російські куратори планували дистанційно привести її в дію.

    Особливо небезпечною обставиною у справі є час, на який, за твердженням СБУ, планувався вибух. У відомстві заявили, що російські спецслужбісти хотіли підірвати пристрій у годину пік, коли біля будівлі могла перебувати значна кількість людей. Метою, за версією слідства, було спричинити якомога більше жертв серед цивільного населення.

    Таким чином, ідеться не про підпал або пошкодження майна, а про підготовку вибуху значної потужності в громадському місці.

    Затримали під час підготовки пристрою

    Правоохоронці, як повідомляє СБУ, виявили підозрюваного до того, як вибухівку встигли встановити біля запланованої цілі. Чоловіка затримали у момент, коли він завершував споряджувати саморобний вибуховий пристрій у власній квартирі.

    10 кг вибухівки та дистанційний підрив у годину пік: СБУ заявила про зірваний теракт в Ізмаїлі
    ФОТО: Служби безпеки України

    За матеріалами розслідування, підозрюваним виявився місцевий житель. СБУ називає його наркозалежним та стверджує, що російські спецслужби завербували чоловіка після того, як він почав шукати можливості заробітку в Telegram-каналах.

    За даними спецслужби, у поле зору російських кураторів він потрапив у липні 2026 року. Після контакту з представником РФ чоловікові нібито запропонували гроші за виконання завдань.

    Слідство стверджує, що куратор передав підозрюваному покрокові інструкції щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою. Після цього чоловік придбав необхідні компоненти та почав збирати бомбу.

    Для дистанційного приведення пристрою в дію до нього, за інформацією СБУ, встановили мобільний телефон із можливістю віддаленого доступу. Таким чином, якщо версія слідства підтвердиться, виконавець мав лише доставити вибухівку до визначеного місця, а безпосередньо момент вибуху могли контролювати інші особи дистанційно.

    СБУ заявляє, що таким способом російські спецслужби прагнули не лише завдати людських втрат, а й дестабілізувати ситуацію на півдні України.

    Фігурант перебуває під вартою

    Після затримання чоловікові повідомили про підозру за частиною 1 статті 14 та частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України — готування до терористичного акту. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Суспільне з посиланням на правоохоронців повідомляє, що у разі доведення вини підозрюваному може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Водночас на цьому етапі чоловік має процесуальний статус підозрюваного, а його винуватість може встановити лише суд.

    Операцію проводили співробітники Управління СБУ в Одеській області за координації Департаменту контррозвідки Служби безпеки та за процесуального керівництва прокуратури.

    Це вже не перший подібний епізод на Одещині

    Нинішнє затримання відбувається на тлі низки справ, у яких українські правоохоронці заявляли про вербування людей через Telegram та підготовку вибухів або підпалів на території Одеської області.

    Так, 17 серпня 2026 року СБУ повідомляла про затримання в Ізмаїлі 27-річної жительки Житомирської області. За версією слідства, її також завербували через Telegram-канали з пропозиціями «легкого заробітку». Правоохоронці стверджували, що жінка готувала серію підривів автомобілів Сил оборони поблизу адміністративних будівель військових та правоохоронних структур.

    Наприкінці липня СБУ та Національна поліція повідомляли про затримання трьох осіб після двох терактів в Одесі. За даними спецслужби, вибухові пристрої встановлювали під автомобілями військовослужбовця та цивільного. В одному з епізодів поблизу автомобіля також встановили приховану камеру, через яку російські куратори нібито могли дистанційно спостерігати за ціллю та обрати момент для підриву.

    Ще один епізод в Ізмаїлі правоохоронці розслідували у жовтні 2025 року. Тоді СБУ заявила про затримання 27-річного автомеханіка, якого підозрювали у підготовці двох вибухів — біля районного ТЦК та іншого об’єкта Сил оборони. За даними слідства, пристрої також планували активувати у годину пік, а для дистанційного контролю фігурантові нібито доручили орендувати квартиру з видом на заплановані місця вибухів.

    Ці справи мають схожі елементи у версіях українських правоохоронців: пошук виконавців через Telegram, обіцянка швидкого заробітку, дистанційне спілкування з кураторами та використання саморобних вибухових пристроїв.

    Чим відрізняється нинішня справа

    У випадку, про який СБУ повідомила 16 вересня, привертає увагу заявлена потужність вибухівки — близько 10 кілограмів у тротиловому еквіваленті. Крім того, правоохоронці заявляють про використання металевих елементів для посилення ураження та намір здійснити дистанційний вибух саме тоді, коли поблизу державної установи перебуватиме найбільше людей.

    Назву державної установи, біля якої нібито планували встановити вибухівку, правоохоронці у відкритих повідомленнях не розкривають.

    Так само у доступних офіційних повідомленнях не називаються ім’я підозрюваного та конкретна сума винагороди, яку йому могли пообіцяти російські куратори. Тому ці деталі залишаються невідомими.

    Слідство у справі триває.

  • Доповідав Путіну про «взяття» Костянтинівки: «Мадяр» повідомив про ліквідацію генерала РФ

    Доповідав Путіну про «взяття» Костянтинівки: «Мадяр» повідомив про ліквідацію генерала РФ

    Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» заявив про ліквідацію на тимчасово окупованій території Донецької області російського генерал-майора Антона Груніса. За його словами, командир 4-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ загинув 12 вересня. Бровді також повідомив, що Груніс став сьомим підтверджено ліквідованим Силами безпілотних систем російським воєначальником рівня командира бригади, дивізії або командувача армії.

    Інформація про смерть Груніса почала з’являтися в російських джерелах ще 14–15 вересня. Про його загибель повідомляли провоєнний Telegram-канал спільноти випускників суворовських училищ «Суворовское братство», пропагандистське агентство Anna News та інші російські ресурси. «Українська правда» з посиланням на ці джерела писала, що в самій 4-й мотострілецькій бригаді підтверджували смерть командира, однак російська сторона тоді не називала ані точну дату, ані обставини його загибелі.

    Тепер Бровді стверджує, що Груніса ліквідували саме Сили безпілотних систем і що це сталося 12 вересня на окупованій території Донеччини. Незалежного підтвердження конкретних обставин удару у відкритих джерелах наразі немає, тому деталі операції слід подавати саме як інформацію командувача СБС.

    Антон Груніс командував 4-ю окремою мотострілецькою бригадою російської армії. Це формування походить із підрозділів так званої «ЛНР», які згодом були інтегровані до Збройних сил РФ. Бригада воювала на Луганщині та Донеччині, зокрема на Бахмутському напрямку, поблизу Часового Яру та на підступах до Костянтинівки.

    За відкритими даними, Груніс народився 5 жовтня 1979 року. Навчався в Казанському суворовському військовому училищі та Московському вищому загальновійськовому командному училищі. Російські джерела пов’язують його службу з бойовими діями у Чечні, війною Росії проти Грузії, окупацією Криму у 2014 році та воєнною кампанією РФ у Сирії. У 2021 році він вийшов у запас, а після початку повномасштабного вторгнення повернувся на військову службу.

    У російській армії Груніс поступово повернувся на командні посади. За даними з відкритих джерел, у 2023 році він працював у штабі 123-ї мотострілецької бригади, а згодом очолив 4-ту окрему мотострілецьку бригаду. У травні 2024 року йому присвоїли звання генерал-майора.

    Широку публічну відомість Груніс отримав улітку 2026 року після доповіді Володимиру Путіну про нібито повне захоплення Костянтинівки Донецької області. Це твердження поширювала російська сторона, тоді як українські офіційні джерела його не підтверджували. Саме після цієї доповіді Путін публічно похвалив Груніса, заявивши, що той «воює блискуче».

    Наприкінці серпня Груніс отримав одну з найвищих російських державних нагород. 27 серпня міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов вручив йому медаль «Золота Зірка» до звання «Герой Росії». Таким чином, між нагородженням і повідомленою смертю генерала минуло трохи більше двох тижнів.

    4-та мотострілецька бригада вже втрачала командира під час повномасштабної війни. Попередній її очільник полковник В’ячеслав Макаров загинув у травні 2023 року під Бахмутом. За версією російського Міноборони, він був тяжко поранений у районі села Красне і помер під час евакуації. Якщо інформація про Груніса остаточно підтвердиться всіма сторонами, він стане другим командиром цього формування, який загинув під час війни проти України.

    Російські джерела спочатку повідомляли про смерть Груніса без деталей. Зокрема, 15 вересня BlackSeaNews із посиланням на «Мілітарний» і російський канал «Суворовское братство» писав, що причина його загибелі невідома. InformNapalm того ж дня зазначав, що офіційного підтвердження обставин ще немає і інформація потребує OSINT-перевірки.

    Заява Роберта Бровді фактично додає українську версію того, як саме загинув російський генерал. За його словами, операцію здійснили підрозділи Сил безпілотних систем. Деталей про тип дрона, характер удару, місце ураження чи інших загиблих разом із Грунісом командувач у публічному повідомленні не навів.

    СБС останніми місяцями регулярно звітують про удари по російській військовій логістиці, техніці та інфраструктурі. Лише 12 вересня Бровді повідомляв, що в межах операції «МоЛоЧКа» Сили безпілотних систем уразили 285 плавзасобів російського «тіньового флоту» в Азовському та Чорному морях. За його даними, 16 із них були уражені в період з 1 по 11 вересня.

    При цьому повідомлення про ліквідацію високопоставлених російських офіцерів мають окреме військове значення. Командир бригади відповідає за управління тисячами військовослужбовців, планування операцій, координацію підрозділів, логістику та взаємодію з вищими штабами. Його втрата може тимчасово ускладнити управління формуванням, хоча масштаби такого впливу залежать від структури командування і того, наскільки швидко російська сторона призначить заміну.

    Сам Бровді заявив, що Груніс став сьомим російським воєначальником такого рівня, якого СБС вважають підтверджено ліквідованим. Ця цифра походить безпосередньо від командувача Сил безпілотних систем і не має окремого незалежного реєстру, за яким її можна було б повністю перевірити.

    Водночас смерть Груніса підтверджується не лише українськими повідомленнями. Ще до заяви Бровді про неї писали російські провоєнні ресурси, а 4-та бригада, за даними «Української правди», підтвердила сам факт загибелі свого командира. Саме це відрізняє цей випадок від багатьох повідомлень про «ліквідацію» високопоставлених військових, які іноді з’являються в інформаційному просторі без подальшого підтвердження.

    Груніс був одним із російських командирів, безпосередньо пов’язаних із наступальними діями на Костянтинівському напрямку. Саме тому його смерть привернула увагу не лише через генеральське звання, а й через його публічну доповідь Путіну про ситуацію біля Костянтинівки.

    Російське командування протягом 2026 року неодноразово заявляло про просування на цьому напрямку, однак окремі заяви Москви про повний контроль над населеними пунктами не збігалися з українськими повідомленнями та даними відкритих карт бойових дій. Тому твердження Груніса про «взяття» Костянтинівки слід розглядати як заяву російської сторони, а не встановлений факт.

    Таким чином, станом на 16 вересня сам факт смерті генерал-майора Антона Груніса підтверджують кілька російських джерел, тоді як Сили безпілотних систем України заявляють, що саме вони завдали удару, внаслідок якого він загинув 12 вересня на окупованій частині Донеччини. Деталі операції поки не оприлюднені.

    Особливо показовим у цій історії є часовий проміжок: наприкінці серпня Груніс отримав «Золоту Зірку» Героя Росії після доповіді Путіну про нібито захоплення Костянтинівки, а вже менш ніж за три тижні російські та українські джерела повідомили про його смерть.

  • РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    Російські війська атакували пасажирський поїзд №122 сполученням Київ — Миколаїв. Завдяки роботі моніторингової команди «Укрзалізниці» про небезпеку вдалося дізнатися завчасно, тому пасажирів, локомотивну бригаду та працівників поїзда евакуювали ще до влучання. За офіційною інформацією перевізника, постраждалих немає. Для людей, які не змогли продовжити поїздку залізницею, «Укрзалізниця» спільно з Миколаївською обласною військовою адміністрацією організувала автобусні трансфери.

    Про нову атаку компанія повідомила вранці 16 вересня. В «Укрзалізниці» наголосили, що ключову роль зіграло завчасне попередження про наближення загрози. Моніторингова команда дала сигнал на евакуацію, після чого з небезпечної зони вивели як пасажирів, так і залізничників. У компанії коротко підсумували результат: усі люди залишилися живими.

    У деяких ранніх повідомленнях про інцидент фігурували додаткові деталі, зокрема кількість пасажирів та час атаки. Водночас у доступному офіційному повідомленні «Укрзалізниці», яке цитують провідні українські медіа, ці дані не наведені. Тому підтвердженими на цей момент можна вважати сам факт удару, евакуацію всіх людей та відсутність постраждалих.

    Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський назвав такі атаки фактичним «полюванням» на пасажирські поїзди. Він наголосив, що Росія останнім часом дедалі частіше б’є безпосередньо по рухомому складу, а не лише по станціях чи коліях. За його словами, компанія очікує більш рішучої реакції міжнародних партнерів не лише тоді, коли удари відбуваються поблизу кордонів ЄС або дипломатичних поїздів, а після кожної атаки на цивільну залізничну інфраструктуру.

    Новий удар стався лише за кілька днів після небезпечного інциденту на Волині. 13 вересня російський безпілотник уразив локомотив пасажирського поїзда неподалік українсько-польського кордону. Тоді диспетчер Центральної моніторингової групи заздалегідь виявив реактивний дрон, а команду на евакуацію дали приблизно за 15 хвилин до влучання. Ніхто з людей не постраждав.

    Той випадок отримав міжнародний резонанс ще й через те, що неподалік перебували дипломатичні поїзди. За даними «Укрзалізниці», незадовго до атаки зі станції Ягодин вирушив потяг із радниками з питань безпеки кількох європейських держав, колишніми високопосадовцями та експрем’єром Великої Британії Борисом Джонсоном. В іншому поїзді, який перебував на станції в момент атаки, їхав колишній директор ЦРУ Девід Петреус. Перевізник тоді припустив, що потенційною ціллю російського дрона міг бути саме дипломатичний потяг. Це залишалося оцінкою «Укрзалізниці», а не незалежно встановленим фактом.

    Атаки на залізницю останніми тижнями набули настільки системного характеру, що українська влада вже окремо звертається до партнерів із проханням допомогти відновлювати локомотивний парк. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 15 вересня заявив, що від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російських ударів було пошкоджено або повністю знищено понад 500 локомотивів. За його словами, більш ніж половина цих втрат припала лише на 2026 рік.

    Сибіга закликав партнерів допомогти Україні знайти локомотиви, сумісні з колією шириною 1520 мм, а також профінансувати пришвидшену закупівлю нової техніки. Українська залізниця критично важлива не лише для пасажирських перевезень: нею здійснюють евакуацію мешканців прифронтових районів, перевозять гуманітарні вантажі, продовольство, промислову продукцію та зерно. За оцінкою МЗС, збереження стабільної роботи залізничної системи безпосередньо впливає на гуманітарну та економічну стійкість держави.

    Удар по поїзду Київ — Миколаїв також показав, наскільки важливою стала створена «Укрзалізницею» система оперативного моніторингу загроз. Під час попередніх атак саме вона дозволяла диспетчерам завчасно зупиняти рух або наказувати екіпажам і пасажирам залишити вагони. У випадку з ударом біля польського кордону така система фактично дала людям критично важливий запас часу до влучання.

    Подібний сценарій уже спрацьовував і на Миколаївщині. 25 серпня російський безпілотник ударив по приміському поїзду Миколаїв — Долинська. Тоді підвищену небезпеку оголосили завчасно, 70 пасажирів та залізничників евакуювали, і ніхто не постраждав.

    Таким чином, атака на №122 Київ — Миколаїв не є одиничним випадком. За останні тижні російські удари по пасажирських поїздах і локомотивах повторювалися в різних областях, причому частина з них відбувалася далеко від безпосередньої лінії фронту. Це змушує перевізника не лише ремонтувати пошкоджену техніку, а й постійно перебудовувати графіки руху залежно від повітряних загроз і стану інфраструктури.

    Для Миколаєва ця ситуація особливо чутлива, оскільки пасажирське залізничне сполучення зі столицею є одним із ключових транспортних маршрутів для області. Поїзд №122/121 Київ — Миколаїв курсує між столицею та обласним центром, забезпечуючи нічне сполучення. За даними «Укрзалізниці», рейс із Києва відправляється ввечері та прибуває до Миколаєва вранці, а у зворотному напрямку працює за аналогічним нічним графіком.

    Після нинішнього удару компанія не залишила пасажирів без можливості продовжити маршрут. Разом із Миколаївською ОВА організували автобуси, які мають доставити людей до місця призначення. На момент перших повідомлень «Укрзалізниця» не уточнювала масштаб пошкоджень самого поїзда та терміни його відновлення.

    Ситуація відбувається на тлі ширшої російської повітряної атаки. У ніч проти 16 вересня Росія запустила по Україні десятки безпілотників; українські Повітряні сили повідомили про знешкодження більшості з них, однак частина БпЛА досягла цілей.

    Удари по залізниці створюють подвійний ризик. По-перше, вони безпосередньо загрожують життю пасажирів і працівників. По-друге, навіть за відсутності жертв знищення локомотивів і вагонів поступово скорочує технічні можливості перевізника. Саме тому українська сторона дедалі частіше говорить не лише про необхідність додаткової ППО, а й про потребу у резервному рухомому складі та допомозі з його закупівлею.

    Поки що у випадку з поїздом Київ — Миколаїв найгіршого сценарію вдалося уникнути. Система раннього попередження спрацювала, люди залишили поїзд до удару, а постраждалих немає. Однак серія останніх атак свідчить, що ризик для пасажирського залізничного сполучення зростає, а поїзди та локомотиви дедалі частіше стають безпосередніми цілями російських безпілотників.

  • Ще 300 тисяч до кінця року: Зеленський озвучив прогноз щодо втрат армії РФ

    Ще 300 тисяч до кінця року: Зеленський озвучив прогноз щодо втрат армії РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що до кінця 2026 року Росія може втратити ще близько 300 тисяч військовослужбовців загиблими. За його оцінкою, якщо такий сценарій реалізується, сукупна кількість російських військових, загиблих за роки великої війни, може наблизитися до одного мільйона. Цю оцінку глава держави озвучив в інтерв’ю CBC News, говорячи про масштаби людських втрат Росії та про те, наскільки довго Кремль здатен продовжувати війну за нинішньої інтенсивності бойових дій.

    Зеленський наголосив, що його оцінка стосується саме загиблих, а не загальних втрат, до яких зазвичай включають також поранених, зниклих безвісти та полонених. «Ми вважаємо, що вони цього року втратять 300 тисяч. Йдеться про загиблих», — сказав він. За словами президента, в такому разі загальна кількість загиблих російських військових за п’ять років війни може сягнути приблизно одного мільйона.

    Ця цифра є оцінкою української сторони і не може бути незалежно підтверджена в реальному часі. Росія не публікує повної актуальної статистики своїх втрат, а різні незалежні та західні оцінки суттєво відрізняються залежно від методики підрахунку. Саме тому цифри щодо загиблих варто розглядати не як остаточний встановлений підсумок, а як прогноз, озвучений президентом України.

    Незалежний проєкт Mediazona спільно з Російською службою BBC станом на 11 вересня 2026 року підтвердив за відкритими джерелами понад 248 тисяч імен російських військовослужбовців, загиблих у війні. Автори проєкту прямо зазначають, що цей список не є повним, оскільки базується лише на смертях, які вдалося підтвердити через некрологи, повідомлення родичів, регіональні медіа та офіційні оголошення.

    Ще в липні 2026 року Центр стратегічних і міжнародних досліджень CSIS оцінював загальні бойові втрати Росії приблизно у 1,4 млн осіб, із яких 400–450 тисяч могли становити загиблі. За оцінкою аналітиків, у першій половині 2026 року російські війська втрачали в середньому 30–34 тисячі осіб на місяць убитими, пораненими та зниклими безвісти.

    Британська сторона озвучує ще вищу оцінку саме загиблих. Начальник Штабу оборони Великої Британії Річард Найтон 12 вересня заявив, що від початку повномасштабного вторгнення в Україні могли загинути понад 500 тисяч російських військових, а сукупні втрати Росії він оцінив приблизно у 1,5 млн осіб.

    Таким чином, твердження Зеленського про перспективу наближення до мільйона загиблих значно перевищує підтверджені незалежні підрахунки на сьогодні, однак воно є прогнозом на майбутнє і базується на українській оцінці інтенсивності втрат РФ. Незалежно перевірити саме такий прогноз зараз неможливо.

    При цьому українська розвідка останнім часом повідомляла про серйозні проблеми Росії з поповненням армії. Наприкінці серпня Офіс президента оприлюднив дані ГУР та Служби зовнішньої розвідки, згідно з якими Москва розглядає можливість додаткової мобілізації близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще 300 тисяч у 2027-му. У Києві це пов’язують із високими втратами та уповільненням набору контрактників.

    CSIS також оцінював, що у 2026 році темпи російських втрат могли вже перевищувати темпи рекрутингу. За підрахунками центру, Росія набирала приблизно 27 тисяч нових військовослужбовців на місяць, тоді як загальні бойові втрати становили понад 30 тисяч. Якщо така тенденція зберігатиметься, Кремлю доведеться або збільшувати масштаби набору, або дедалі активніше використовувати мобілізаційні механізми.

    У тому ж інтерв’ю Зеленський висловив свою оцінку причин, через які Володимир Путін продовжує війну. Президент України припустив, що російський лідер недостатньо відчуває внутрішній суспільний тиск через людські втрати, але такий тиск, на думку Зеленського, уже починає формуватися.

    Окремо президент пов’язав небажання Кремля завершувати війну із внутрішньополітичними ризиками для російської влади. За його версією, Путін може побоюватися ситуації, за якої сотні тисяч військовослужбовців повернуться з фронту без результату, який Кремль зможе представити російському суспільству як перемогу.

    Це є політичною оцінкою Зеленського, а не встановленим фактом щодо мотивів Путіна. Публічних даних, які дозволяли б незалежно підтвердити, що саме страх перед демобілізованими військовими є головною причиною продовження війни, немає.

    Як приклад Зеленський згадав заколот ПВК «Вагнер» у червні 2023 року. Тоді сили Євгена Пригожина захопили військові об’єкти у Ростові-на-Дону і рушили в напрямку Москви, перш ніж похід був зупинений після домовленостей. Президент України звернув увагу, що навіть відносно невелика організована група озброєних людей створила для Кремля серйозну кризу, а масове повернення фронтовиків потенційно може мати значно більші соціальні наслідки.

    Водночас масштаб таких ризиків передбачити складно. Російська влада активно розширює систему виплат військовим і їхнім сім’ям, ветеранські програми та регіональні механізми підтримки, намагаючись інтегрувати учасників війни в державну систему. Одночасно Кремль зберігає жорсткий контроль над політичним простором, медіа та протестною активністю.

    Зеленський уже раніше пов’язував можливі майбутні втрати Росії з боротьбою за Донбас. У березні він заявляв, що спроба повністю захопити українські території Донбасу могла б коштувати російській армії від 300 тисяч до одного мільйона військових залежно від інтенсивності та тривалості наступальних дій.

    Ситуація на фронті у 2026 році при цьому залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін. За оцінкою CSIS, російське просування на ключових напрямках у першій половині року було дуже повільним: десятки метрів на добу на окремих ділянках. Навесні Росія навіть втратила більше території, ніж захопила, що аналітики пов’язували з активнішим використанням Україною дронів і ударів по російській логістиці.

    Паралельно війна дедалі більше виходить за межі безпосередньої лінії фронту. Україна посилила далекобійні удари по російських НПЗ, логістиці та військово-промислових об’єктах. Reuters повідомляє, що в перші вісім місяців 2026 року російський нафтопереробний завод успішно атакували в середньому раз на три дні. Частина найбільших підприємств була змушена скорочувати або повністю зупиняти виробництво.

    Росія у відповідь посилила удари по українській енергетиці, промисловості, логістиці та цивільній інфраструктурі. За останні тижні такі атаки призвели до численних жертв серед мирного населення та значних економічних збитків. Reuters оцінював прямі пошкодження української інфраструктури у 2026 році майже у $10 млрд, а ширший негативний ефект атак і фактичного блокування портів — приблизно у 1,5% ВВП.

    На цьому тлі тривають і спроби відновити дипломатичний процес. Вашингтон запропонував Україні та Росії взаємно припинити удари по енергетичній інфраструктурі. Зеленський заявив, що Київ готовий до такого кроку лише за умови, що США зможуть забезпечити реальну й довгострокову готовність Москви виконувати домовленість.

    Попри заяви про можливу деескалацію, бойові дії не припинилися. Уже після появи пропозиції сторони продовжували завдавати ударів по енергетичних та економічних об’єктах одна одної.

    Саме в цьому контексті заява Зеленського про 300 тисяч потенційних нових загиблих виглядає не лише як оцінка нинішньої ситуації, а й як аргумент щодо ціни продовження війни для Москви. Український президент фактично стверджує, що за збереження нинішньої інтенсивності бойових дій Росія продовжуватиме платити дедалі більшу людську ціну.

    Проте точне число загиблих російських військових залишається одним із найскладніших для перевірки показників цієї війни. Найнадійніші відкриті підрахунки фіксують лише підтверджені імена, тоді як статистичні та розвідувальні оцінки дають значно більші цифри. Російська влада актуальної повної статистики не оприлюднює.

    Тому прогноз Зеленського про ще 300 тисяч загиблих до кінця 2026 року слід подавати саме як оцінку президента України, а не як встановлений майбутній результат. Натомість незалежні дані підтверджують головну тенденцію: людські втрати російської армії вже вимірюються сотнями тисяч загиблих і понад мільйоном загальних бойових втрат, а темпи виснаження армії залишаються дуже високими.

  • Дрон РФ влучив у рейсовий автобус на Нікопольщині: п’ятеро загиблих, семеро поранених

    Дрон РФ влучив у рейсовий автобус на Нікопольщині: п’ятеро загиблих, семеро поранених

    На Нікопольщині вранці 16 вересня російський безпілотник атакував рейсовий автобус із цивільними. За повідомленням голови Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, унаслідок удару п’ятеро людей загинули на місці, ще семеро дістали поранення. Постраждалим надають медичну допомогу, вони перебувають під наглядом лікарів.

    За словами керівника області, російські війська цілеспрямовано вдарили по автобусу безпілотником. Детальні обставини атаки, точне місце удару та інформація про стан кожного з поранених на момент перших повідомлень не уточнювалися. Відомо лише, що йдеться про цивільний рейсовий автобус, який рухався Нікопольським районом.

    Це вже не перша атака російських безпілотників на пасажирський транспорт у цьому районі. Упродовж останніх місяців Нікопольщина неодноразово ставала місцем ударів FPV-дронів по автомобілях, маршрутках та автобусах. У серпні поліція повідомляла про атаку FPV-дрона на рейсовий автобус у Червоногригорівській громаді. Тоді поранення дістали семеро людей, серед них підліток. Автобус після влучання загорівся.

    Ще один трагічний випадок стався 8 серпня, коли російський FPV-дрон атакував рейсовий автобус у Нікополі. За даними Національної поліції, 60-річний водій загинув від отриманих травм. Того ж дня інший російський безпілотник ударив по вантажному автомобілю в Червоногригорівській громаді, внаслідок чого також загинув водій.

    У попередніх атаках по міському та міжміському транспорту кількість постраждалих також була значною. В одному з випадків на Нікопольщині після удару по автобусу повідомляли про 16 поранених, серед яких були люди у важкому стані. Окремо російські війська двічі за день атакували рейсові автобуси, після чого поранення дістали ще кілька цивільних.

    Нікопольський район залишається одним із найбільш регулярно обстрілюваних районів Дніпропетровської області. Він розташований навпроти тимчасово окупованого Енергодара та лівобережної частини Запорізької області, звідки російські війська регулярно застосовують артилерію та FPV-дрони. Через близькість до лінії бойового зіткнення час від підльоту дрона до удару часто є мінімальним, а цивільний транспорт на дорогах стає особливо вразливим.

    Лише напередодні, 15 вересня, російські війська понад десять разів атакували Дніпропетровську область. За даними обласної влади, під ударами були Нікопольський, Синельниківський і Криворізький райони. Росіяни застосовували безпілотники, артилерію та авіабомби. Двоє людей дістали поранення.

    У ніч проти 16 вересня атаки на Нікопольщину продовжилися. Російські безпілотники били по Нікополю та Марганецькій громаді. У самому Нікополі було пошкоджено багатоквартирний будинок. За ранковими даними, та нічна атака минулася без загиблих і поранених.

    Вже зранку ситуація різко змінилася через удар по рейсовому автобусу.

    Цивільний транспорт на Нікопольщині протягом останніх місяців дедалі частіше потрапляє під удари російських дронів. У серпні Суспільне також повідомляло, що під час масованих атак по району було пошкоджено автобус, поряд із житловими будинками, магазинами та іншими цивільними об’єктами. Тоді внаслідок російських ударів по області загинули п’ятеро людей і ще 16 зазнали поранень.

    Нинішня атака вирізняється великою кількістю загиблих безпосередньо в одному транспортному засобі. За першою офіційною інформацією, п’ятеро людей загинули одразу. Семеро постраждалих були передані медикам. Інформації про їхній вік та тяжкість поранень станом на перші повідомлення немає.

    Правоохоронці за подібними фактами традиційно відкривають кримінальні провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни. Після серпневої атаки на рейсовий автобус у Червоногригорівській громаді поліція саме за цією статтею документувала наслідки російського удару.

    На місцях таких атак працюють слідчо-оперативні групи, рятувальники та медики. Окремою небезпекою для екстрених служб залишаються повторні удари FPV-дронів. Під час одного з попередніх інцидентів на Нікопольщині поліція повідомляла, що рятувальники та правоохоронці були змушені діяти максимально швидко саме через загрозу повторної атаки.

    Серія ударів по автобусах показує, наскільки небезпечним для цивільного населення став рух дорогами Нікопольського району. FPV-дрони здатні атакувати окремі транспортні засоби з невеликої висоти та на великій швидкості, а їхній оператор бачить ціль через камеру. Саме тому українська влада неодноразово називала удари по цивільних автомобілях та автобусах свідомими атаками на мирних жителів.

    У попередніх повідомленнях Олександр Ганжа прямо заявляв, що удар по міському автобусу в Нікополі не можна вважати випадковим, оскільки транспорт перебував у центрі міста та під’їжджав до зупинки, де були люди. Тоді внаслідок атаки загинули цивільні та були десятки поранених.

    Нинішній удар став продовженням цієї тенденції. При цьому говорити про точну модель безпілотника, маршрут автобуса чи обставини, за яких оператор обрав його ціллю, поки що передчасно — таких деталей у перших офіційних повідомленнях немає.

    Дніпропетровська область загалом у вересні зазнає інтенсивних російських атак. Лише 10 вересня внаслідок ударів по області протягом одного дня загинули семеро людей і ще 76 були поранені. Росіяни тоді застосовували безпілотники, артилерію та авіаційні бомби.

    На тлі постійних ударів місцева влада регулярно закликає мешканців прифронтових громад бути максимально обережними, не затримуватися на відкритій місцевості та реагувати на повідомлення про загрозу FPV-дронів. Водночас для значної частини населення громад громадський транспорт залишається єдиним способом дістатися роботи, лікарні чи сусіднього населеного пункту.

    Саме тому атаки на рейсові автобуси мають не лише безпосередні людські жертви, а й ширший гуманітарний ефект. Кожен такий удар ускладнює транспортне сполучення в районі, де цивільні й без того живуть під постійними обстрілами.

    Станом на ранок 16 вересня підтверджено п’ятьох загиблих і сімох поранених унаслідок атаки на автобус. Інформація може уточнюватися після роботи медиків, поліції та рятувальників.