Khreshchatyknews.com

Позначка: війна Росії проти України

  • «Путін — вбивця дітей»: Зеленський звернувся до світу з жорсткою заявою, назвавши моторошну цифру жертв війни

    «Путін — вбивця дітей»: Зеленський звернувся до світу з жорсткою заявою, назвавши моторошну цифру жертв війни

    4 червня, у День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти України, Президент Володимир Зеленський виступив із однією з найемоційніших промов за останній час, заявивши, що доля українських дітей і майбутнє цілої країни не повинні залежати від того, чи має Москва ракети та балістику. Глава держави наголосив, що світ більше не може обмежуватися співчуттям і заявами, адже для захисту дітей потрібні реальні дії та відповідальність держави-агресора.

    Під час церемонії вшанування пам’яті загиблих дітей Зеленський заявив, що кожного року війни кількість дитячих жертв продовжує зростати, а Росія досі не понесла справедливого покарання за свої злочини. Президент поставив питання, яке, за його словами, сьогодні хвилює кожного українця: чому світ досі не здатний зупинити ці вбивства та чому Росія продовжує атакувати цивільне населення, попри численні докази воєнних злочинів.

    «Світ, Європа знають відповіді. Але співчуття замало. Заяв замало. Засуджень недостатньо. Потрібен реальний захист життя. Потрібна відповідальність, щоб доля однієї дитини і доля однієї країни ніколи не залежала від того, чи має Москва балістику, чи не має», — наголосив глава держави.

    Особливий резонанс викликала заява Зеленського про масштаби трагедії. За офіційними даними, які озвучив президент, від початку повномасштабного вторгнення Росія вбила щонайменше 707 українських дітей. Ще тисячі отримали поранення різного ступеня тяжкості, а доля багатьох дітей залишається невідомою.

    Президент підкреслив, що за кожною цифрою стоїть окрема людська трагедія, зруйноване життя та нездійснені мрії. Він навів приклади дітей, які загинули під час російських атак: немовлят, що ще не встигли зробити перші кроки, школярів, які не дожили до свого випускного, підлітків, які загинули дорогою на перше побачення.

    За словами Зеленського, Росія вкотре довела, що її заяви про удари виключно по військових об’єктах не мають нічого спільного з реальністю. Він назвав російського диктатора Володимира Путіна вбивцею дітей, а російську армію — армією, яка веде війну проти найменш захищених і найневинніших.

    Окремо президент наголосив, що злочини проти дітей є частиною системної політики Росії не лише в Україні. За його словами, аналогічні методи Кремль використовував під час воєн у Сирії та Грузії, а також застосовуватиме всюди, де намагатиметься поширити свій вплив.

    Тема депортації українських дітей також залишається однією з найболючіших. За даними української влади, Росія незаконно вивезла з окупованих територій понад 20 тисяч українських дітей. Водночас експерти та міжнародні організації припускають, що реальна кількість може бути значно більшою. Україна продовжує працювати над поверненням викрадених дітей додому, залучаючи міжнародних партнерів та правозахисні організації.

    Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак також заявляв раніше, що депортація українських дітей є одним із наймасштабніших воєнних злочинів Росії. За оцінками української влади, ще мільйони дітей продовжують залишатися на тимчасово окупованих територіях, де зазнають русифікації та пропагандистського впливу.

    4 червня в Україні традиційно відзначають День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок російської агресії. Цю пам’ятну дату Верховна Рада запровадила у 2021 році. Вона збігається з Міжнародним днем безневинних дітей — жертв агресії, який був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН.

    Цьогоріч у різних регіонах України відбулися меморіальні заходи, хвилини мовчання, панахиди та акції пам’яті. Люди приносили до меморіалів дитячі іграшки, свічки та квіти, вшановуючи дітей, життя яких забрала війна.

    На тлі постійних російських атак українська влада продовжує закликати міжнародну спільноту посилювати санкційний тиск на Росію, збільшувати військову допомогу Україні та підтримувати міжнародні механізми притягнення винних до відповідальності. Київ наголошує, що без покарання за злочини проти дітей неможливо досягти справедливого миру.

    Виступ Володимира Зеленського став одним із центральних моментів дня пам’яті та черговим нагадуванням світу про ціну, яку Україна платить за свою свободу. Президент підкреслив, що кожна загибла дитина — це не лише особиста трагедія окремої родини, а й втрата майбутнього всієї держави. Саме тому питання захисту дітей, повернення викрадених неповнолітніх та покарання винних у злочинах проти них залишаються серед ключових пріоритетів України на міжнародній арені.

    За останніми офіційними даними, підтверджено загибель щонайменше 707 українських дітей та поранення понад 2700 неповнолітніх внаслідок російської агресії. Водночас реальні масштаби трагедії можуть бути значно більшими, адже частина територій України досі залишається окупованою, а інформація про багатьох дітей залишається недоступною.

  • Вашингтон готує хороші новини для Києва: Рубіо натякнув на розблокування $400 млн військової допомоги Україні

    Вашингтон готує хороші новини для Києва: Рубіо натякнув на розблокування $400 млн військової допомоги Україні

    Україна може найближчим часом отримати важливі новини зі Сполучених Штатів щодо нового пакета військової допомоги на 400 мільйонів доларів. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що інформація про ці кошти, вже затверджені Конгресом, може з’явитися «досить скоро». Йдеться про фінансування, яке мало піти на підтримку України, однак його надання затрималося на рівні Міністерства оборони США.

    За даними Reuters, Рубіо зробив відповідну заяву під час слухань у Сенаті. Він не розкрив деталей майбутнього рішення, однак підтвердив, що питання допомоги Україні перебуває в роботі. Для Києва це може стати важливим сигналом після кількох місяців невизначеності навколо американської військової підтримки.

    Пакет на 400 мільйонів доларів уже був схвалений Конгресом США, однак його реалізація затримувалася через внутрішні процедури в Пентагоні. Саме це викликало дедалі більше роздратування серед американських законодавців, зокрема серед частини республіканців і демократів, які наполягають на продовженні підтримки України у війні проти Росії.

    Ситуація стала особливо помітною після того, як двопартійна група сенаторів звернулася до міністра оборони США Піта Гегсета з вимогою пришвидшити надання приблизно 600 мільйонів доларів безпекової допомоги Україні та союзникам у Східній Європі. Із цієї суми 400 мільйонів доларів мають бути спрямовані саме Україні, ще 200 мільйонів — країнам Балтії. Законодавці наголосили, що затримка коштів створює ризики не лише для Києва, а й для всієї системи стримування Росії на східному фланзі НАТО.

    За інформацією Associated Press, сенатори заявили, що Пентагон не вклався в обіцяний термін подання плану витрат, який мав бути переданий до 15 травня. Вони також звернули увагу, що на тлі триваючої російської агресії затримка допомоги виглядає особливо небезпечною, адже Україна постійно потребує боєприпасів, систем протиповітряної оборони, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та іншого критично важливого озброєння.

    Паралельно в Палаті представників США активізувався процес просування ініціативи щодо військової допомоги Україні та посилення санкцій проти Росії. Республіканець Дон Бейкон повідомив, що Палата представників проголосувала 218 голосами проти 204 за продовження розгляду відповідної петиції. За його словами, остаточне голосування має стати важливим випробуванням для американського політичного класу.

    Бейкон назвав цей момент «моментом Черчилля», маючи на увазі ситуацію, коли перед обличчям великої загрози потрібні рішучість, політична мужність і готовність діяти. Така риторика свідчить, що частина американських політиків розглядає підтримку України не лише як питання зовнішньої політики, а як тест на здатність США протистояти авторитарним режимам.

    Затримка допомоги відбувається на тлі ширшої дискусії у Вашингтоні про майбутній формат підтримки України. Частина американських законодавців наполягає, що Європа має брати на себе більшу частину фінансового навантаження, оскільки війна Росії проти України безпосередньо загрожує європейській безпеці. Водночас прихильники продовження американської допомоги наголошують, що підтримка Києва є інвестицією у глобальну безпеку та стримування Росії.

    Окремим важливим сигналом стало рішення Державного департаменту США схвалити можливий продаж Україні обладнання для підтримки зенітно-ракетних комплексів HAWK на суму понад 108 мільйонів доларів. Це обладнання має допомогти Україні підтримувати роботу систем ППО, які використовуються для захисту від російських ракетних і дронових атак. Хоча йдеться не про пряме виділення коштів, а про потенційний продаж у межах процедури Foreign Military Sales, саме рішення демонструє, що Вашингтон продовжує підтримувати обороноздатність України.

    Для Києва питання американської допомоги залишається надзвичайно важливим. Україна продовжує регулярно зазнавати масованих ударів з боку Росії, зокрема із застосуванням ракет, керованих авіабомб і ударних безпілотників. Найгострішою потребою залишаються засоби протиповітряної оборони, боєприпаси та технології, які дозволяють стримувати російські атаки по містах, енергетиці та військовій інфраструктурі.

    Заява Рубіо про те, що новини щодо 400 мільйонів доларів можуть з’явитися найближчим часом, стала обережно позитивним сигналом для України. Вона свідчить, що у Вашингтоні триває робота над розблокуванням фінансування, попри внутрішні суперечки та бюрократичні затримки.

    Водночас остаточне рішення ще не оголошене. Сам Рубіо не уточнив, коли саме допомогу можуть виділити та які конкретні види озброєння або обладнання вона покриє. Тому наразі головним залишається очікування офіційного підтвердження з боку Пентагону або адміністрації США.

    Якщо пакет буде розблокований, це стане важливим політичним і військовим сигналом для Києва. Україна отримає додаткові ресурси для оборони, а Москва — чергове підтвердження того, що Захід, попри дискусії та внутрішні суперечки, не відмовляється від підтримки українського спротиву.

  • У Вашингтоні заявили про намір відмовитися від винятків для російської нафти

    У Вашингтоні заявили про намір відмовитися від винятків для російської нафти

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон прагне найближчим часом відмовитися від тимчасових послаблень санкцій щодо російської нафти. За його словами, основною політикою Сполучених Штатів залишається санкційний тиск на російський енергетичний сектор, а чинні винятки мають виключно тимчасовий характер.

    Виступаючи перед Комітетом Сенату США з міжнародних відносин, Рубіо відповів на запитання сенаторки Джин Шахін щодо подальшої долі спеціального винятку, який дозволяє здійснювати окремі операції з російською нафтою, що перебуває в танкерах.

    Очільник американської дипломатії зазначив, що остаточне рішення щодо продовження або припинення дії послаблень ухвалюватиме Міністерство фінансів США. Водночас він наголосив, що адміністрація зацікавлена у якнайшвидшому поверненні до повноцінного режиму санкцій.

    «Ми хотіли б припинити це якомога швидше, оскільки основною політикою цієї країни є санкції щодо російської нафти. Це тимчасові винятки, що мають на меті розширити глобальні поставки», – заявив Рубіо.

    Йдеться про механізм, який дозволяє здійснювати окремі операції з російською нафтою, що вже перебуває на морських танкерах. США вперше вдалися до такого кроку у березні цього року на тлі різкого загострення ситуації на світовому нафтовому ринку.

    Причиною стали побоювання щодо дефіциту енергоресурсів та стрімкого зростання цін після порушення логістичних маршрутів у регіоні Близького Сходу. Зокрема, значний вплив на ринок мала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів для транспортування нафти у світі.

    У травні американська влада вирішила тимчасово продовжити дію цього винятку, аргументуючи рішення необхідністю стабілізації глобального ринку енергоносіїв та недопущення нового цінового шоку.

    Водночас така політика викликала критику з боку частини західних партнерів Вашингтона. Зокрема, єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс раніше висловив невдоволення рішенням США продовжити дію винятків для російської нафти, вважаючи, що це може послаблювати ефективність міжнародного санкційного режиму проти Росії.

    Заява Рубіо може свідчити про готовність американської адміністрації повернутися до більш жорсткого підходу щодо російського енергетичного сектору. Після початку повномасштабної війни проти України експорт нафти залишається одним із головних джерел надходжень до російського бюджету, а обмеження на продаж енергоносіїв є одним із ключових інструментів економічного тиску Заходу на Кремль.

    Подальша доля санкційних винятків залежатиме як від ситуації на світовому нафтовому ринку, так і від політичних рішень у Вашингтоні. Наразі американська влада наголошує, що послаблення не є постійними та можуть бути скасовані, щойно дозволять ринкові умови.

  • У Криму загострюється паливна криза: найбільші мережі АЗС припинили продаж талонів

    У Криму загострюється паливна криза: найбільші мережі АЗС припинили продаж талонів

    В окупованому Росією Криму поглиблюється паливна криза. Найбільші мережі автозаправних станцій на півострові – «ТЕС» та «АТАН» – оголосили про припинення продажу талонів на бензин, що стало черговим свідченням наростання дефіциту пального в регіоні. Обмеження запроваджуються на тлі проблем із постачанням нафтопродуктів та дедалі частіших повідомлень про нестачу бензину не лише в Криму, а й у низці регіонів Російської Федерації.

    Інформація про припинення продажу талонів з’явилася на офіційних ресурсах компаній «ТЕС» та «АТАН», які контролюють найбільшу частину ринку роздрібної торгівлі пальним на окупованому півострові. Саме ці мережі забезпечують значну частину потреб автомобілістів у Криму та Севастополі, тому будь-які обмеження з їхнього боку безпосередньо впливають на тисячі споживачів.

    Проблеми з пальним почали загострюватися наприкінці травня. З 31 травня на території окупованого Криму було введено тимчасові обмеження на продаж бензину марок АІ-95 та АІ-92.

    Відповідно до нових правил, бензин АІ-95 почали реалізовувати виключно за талонами, тоді як бензин АІ-92 дозволялося купувати без талонів, але в обсязі не більше 20 літрів на один транспортний засіб. Аналогічні заходи були запроваджені й у Севастополі.

    Однак уже через кілька днів ситуація погіршилася настільки, що продаж талонів фактично зупинили. Таким чином, доступ до найбільш популярних видів бензину для багатьох водіїв став ще складнішим. На цьому тлі серед мешканців окупованого півострова почали ширитися побоювання щодо подальшого скорочення поставок пального та можливого посилення обмежень.

    Дефіцит швидко спричинив появу тіньового ринку. Мешканці Криму та Севастополя почали активно розміщувати на місцевих інтернет-майданчиках оголошення про перепродаж бензину.

    За даними російських ЗМІ, ціни на таке паливо сягають від 200 до 350 рублів за літр, що щонайменше удвічі перевищує офіційну вартість на автозаправних станціях. В окремих випадках ціна наближається до рівня, який раніше вважався неможливим для російського ринку нафтопродуктів.

    Фактично на півострові сформувалася ситуація, коли паливо стало дефіцитним товаром. Водії змушені або стояти в чергах на АЗС, або купувати бензин за значно завищеними цінами через неофіційні канали.

    Це створює додатковий тиск як на населення, так і на місцевий бізнес, який залежить від транспортних перевезень. Зростання витрат на пальне може негативно вплинути на ціни товарів і послуг, що доставляються автомобільним транспортом.

    Проблеми із забезпеченням пальним у Криму почали проявлятися ще раніше. 23 травня стало відомо про запровадження нормування продажу бензину в окупованому Севастополі. Тоді місцева окупаційна влада обмежила продаж до 20 літрів пального на один автомобіль на добу.

    Згодом аналогічні правила поширили на всю територію тимчасово окупованого Криму, де продаж бензину А-95 також був обмежений до 20 літрів на людину. Це стало першим серйозним сигналом про погіршення ситуації із забезпеченням регіону паливом.

    На тлі зростання дефіциту російський уряд ухвалив рішення про заборону експорту авіаційного палива до 30 листопада. Офіційно цей крок пояснювали необхідністю стабілізувати внутрішній ринок та забезпечити достатні запаси нафтопродуктів усередині країни.

    Водночас експерти розглядають такі обмеження як ознаку серйозних проблем із виробництвом та логістикою пального. На їхню думку, подібні заходи зазвичай застосовуються тоді, коли влада побоюється подальшого загострення дефіциту.

    Однією з причин паливної кризи називають наслідки регулярних ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі. Протягом останніх місяців українські безпілотники неодноразово атакували нафтопереробні заводи, нафтобази та об’єкти паливно-енергетичного комплексу на території Росії.

    У результаті частина виробничих потужностей була пошкоджена або тимчасово виведена з експлуатації, що негативно позначилося на обсягах виробництва бензину та дизельного пального. Через це на ринку почали виникати перебої з постачанням.

    Аналітики зазначають, що Крим є особливо вразливим до таких проблем через свою географічну ізольованість та залежність від поставок із території Росії. Будь-які перебої в логістиці або скорочення виробництва швидко відчуваються на місцевому ринку, де можливості для оперативного поповнення запасів є обмеженими.

    Водночас повідомлення про нестачу бензину дедалі частіше надходять і з інших регіонів РФ. Якщо раніше дефіцит переважно фіксувався в окупованому Криму та Севастополі, то тепер проблеми з постачанням пального почали проявлятися навіть у Москві та прилеглих областях.

    Це свідчить про те, що паливна криза поступово набуває загальноросійського масштабу. Експерти не виключають, що за відсутності швидкого вирішення проблем із виробництвом і логістикою ситуація на ринку нафтопродуктів може продовжити погіршуватися.

    У такому разі російська влада буде змушена або посилювати адміністративні обмеження на продаж пального, або шукати додаткові механізми стабілізації ринку, щоб запобігти подальшому зростанню дефіциту та цін.

  • Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    У травні 2026 року російська армія продемонструвала найнижчі темпи територіального просування за останні три роки повномасштабної війни. За даними аналітичного проєкту DeepState, за місяць окупаційним військам вдалося просунутися лише на 14 квадратних кілометрів української території. При цьому кількість штурмових дій з боку РФ залишалася надзвичайно високою, що свідчить про значне зниження ефективності наступальних операцій російської армії.

    Аналітики наголошують, що травень став одним із найменш результативних місяців для російських військ із другої половини 2023 року. За попередніми оцінками, загальна площа територій, які могли перейти під контроль противника, становить близько 14 км². Водночас у DeepState застерігають, що через особливості оновлення карти та затримки у фіксації змін на лінії фронту остаточні цифри можуть бути дещо скориговані.

    Особливу увагу експерти звертають на те, що низькі результати були зафіксовані на тлі рекордної активності російських військ. За підрахунками аналітиків, протягом травня на фронті відбулося понад 7 тисяч штурмових дій, що приблизно на 37,5% більше порівняно з попередніми місяцями. Тобто Росія фактично збільшила інтенсивність наступу, але не змогла перетворити кількість атак на реальні територіальні здобутки.

    Військові оглядачі пояснюють таку ситуацію кількома факторами. Насамперед українські Сили оборони суттєво вдосконалили систему виявлення та знищення штурмових груп противника за допомогою безпілотників. Значну роль відіграє розвиток дронових підрозділів, які забезпечують постійний контроль над полем бою та ускладнюють приховане пересування російських військ.

    Останні місяці російська армія дедалі частіше використовує тактику малих штурмових груп. Якщо раніше атаки здійснювалися за підтримки бронетехніки та значних піхотних підрозділів, то нині окупанти нерідко намагаються просуватися групами по кілька осіб або навіть поодинці. Така тактика покликана знизити втрати від ударів українських дронів та артилерії, однак водночас значно зменшує ефективність наступальних дій.

    За оцінками військових експертів, російське командування також продовжує використовувати інфільтраційну тактику, коли невеликі групи військових намагаються непомітно проникнути в тил українських позицій або закріпитися в посадках і зруйнованих будівлях. Однак українські підрозділи значно покращили виявлення таких спроб, що не дозволяє противнику розвивати локальні успіхи.

    Додатковим фактором стала висока інтенсивність ударів по російській логістиці. Українські безпілотники та далекобійні засоби ураження регулярно атакують склади боєприпасів, командні пункти та маршрути постачання окупаційних військ. Це змушує російське командування витрачати дедалі більше ресурсів на забезпечення фронту та ускладнює проведення масштабних наступальних операцій.

    Попри загальне уповільнення просування, окремі ділянки фронту залишаються надзвичайно напруженими. Зокрема, складна ситуація зберігається в районі Костянтинівки на Донеччині. Російські війська продовжують активно застосовувати керовані авіабомби, артилерію та ударні безпілотники для руйнування міської інфраструктури та тиску на українську оборону.

    Аналітики наголошують, що низькі темпи окупації не означають зменшення загрози. Навпаки, Росія продовжує концентрувати значні сили на кількох напрямках і намагається компенсувати відсутність проривів інтенсивними обстрілами українських міст та сіл поблизу лінії фронту.

    Водночас травнева статистика підтверджує тенденцію, яку українські та західні військові аналітики фіксують уже кілька місяців. Попри чисельну перевагу в живій силі та значні ресурси, російська армія дедалі частіше стикається з проблемою виснаження наступального потенціалу. Для захоплення навіть невеликих територій противник змушений витрачати значну кількість особового складу, техніки та боєприпасів.

    На думку експертів, якщо нинішня динаміка збережеться й надалі, Росії буде дедалі складніше досягати суттєвих результатів на полі бою. Однак остаточні висновки щодо ситуації на фронті можна буде зробити лише після аналізу даних за червень та літню кампанію загалом, адже саме цей період традиційно вважається найбільш активним для проведення наступальних операцій.

  • “Грошей на війну може не вистачити”: Путіна попередили про небезпечну бюджетну кризу через Україну — у Кремлі почалися суперечки

    “Грошей на війну може не вистачити”: Путіна попередили про небезпечну бюджетну кризу через Україну — у Кремлі почалися суперечки

    Російський диктатор Володимир Путін отримав серйозне попередження від власного фінансового блоку щодо наслідків затяжної війни проти України. Міністр фінансів РФ Антон Силуанов та представники Центрального банку Росії заявили керівництву країни про стрімке зростання навантаження на бюджет через рекордні військові витрати. За даними Bloomberg, у Кремлі вже обговорюють можливість скорочення окремих видатків, адже нинішня модель фінансування війни дедалі сильніше вдаряє по російській економіці.

    Як повідомляють джерела, знайомі з внутрішніми дискусіями у владі РФ, Мінфін та Центробанк наполягають на перегляді оборонних витрат і шукають способи зменшення бюджетного дефіциту. Фінансовий блок попереджає, що за нинішніх темпів фінансування війни дефіцит може зрости до критичних показників, а резерви, які раніше допомагали компенсувати нестачу коштів, поступово виснажуються.

    Проблема стала настільки гострою, що обговорення скорочення витрат перетворилося на одну з найнапруженіших економічних дискусій у Кремлі за останні роки. Водночас військове керівництво та частина політичної еліти виступають проти урізання фінансування армії. Вони переконують Путіна, що будь-яке скорочення витрат на оборону може вдарити по військово-промисловому комплексу та поставити під загрозу подальше ведення війни.

    Ознаки серйозних фінансових труднощів у Росії накопичуються вже кілька місяців. Наприкінці травня Financial Times повідомила, що Москва вже перевищила власний військовий бюджет щонайменше на 2 трильйони рублів, а фактичне перевищення до кінця року може зрости до 4 трильйонів. За інформацією видання, Міністерство фінансів Росії вже пропонувало заморозити частину цивільних витрат на суму майже 3 трильйони рублів, щоб компенсувати зростаючі витрати на війну.

    Економічні показники також демонструють погіршення ситуації. Якщо у 2024 році російська економіка офіційно зросла майже на 5%, то у 2025 році темпи зростання впали приблизно до 1%, а вже на початку 2026 року зафіксовано скорочення ВВП. Російська влада пояснює це високими процентними ставками, санкціями Заходу, проблемами з експортом та зміцненням рубля, однак незалежні аналітики наголошують: головним фактором стає саме виснаження воєнної економіки.

    Додатковий удар по російських фінансах завдають українські безпілотники. За оцінками Reuters, регулярні атаки по нафтопереробних заводах, портах, логістичних вузлах та підприємствах оборонного комплексу вже впливають на роботу цілих секторів економіки РФ. Частина російських нафтопереробних потужностей періодично виходить із ладу, що створює ризики навіть для внутрішнього ринку пального.

    Водночас дедалі більше російських регіонів стикаються з бюджетними проблемами. Наприкінці квітня сам Антон Силуанов визнав, що дефіцит регіональних бюджетів може зрости майже на третину. За його словами, понад 20 російських регіонів уже перебувають у складному фінансовому становищі через падіння податкових надходжень та збільшення витрат на війну, виплати військовим і підтримку сімей мобілізованих.

    Ситуацію погіршує і зниження прибутків бізнесу. Bloomberg раніше повідомляв, що у багатьох регіонах Росії підприємства скорочують інвестиції, урізають виробництво та готуються до звільнень. За оцінками джерел агентства, понад половина великих російських компаній завершила 2025 рік із падінням прибутків, а деякі підприємства вже перейшли на скорочений режим роботи.

    На цьому тлі Кремль змушений шукати нові джерела доходів. Російська влада вже підвищує податки, збільшує фіскальне навантаження на бізнес і навіть звертається до найбагатших підприємців країни. За даними західних медіа, Путін особисто просив російських олігархів фінансово підтримати оборонний сектор, оскільки навантаження на бюджет стає дедалі важчим.

    Попри це Кремль поки не демонструє готовності різко скорочувати військові витрати. За різними оцінками, на оборону та безпеку Росія вже витрачає близько 40% усіх бюджетних коштів — це найвищий показник із часів холодної війни. Саме військові замовлення залишаються одним із головних драйверів російської економіки, тому будь-яке урізання фінансування може спричинити ланцюгову реакцію в промисловості та на ринку праці.

    Окремі аналітики вважають, що нинішня дискусія в Кремлі свідчить про появу серйозних суперечностей між економічним і силовим блоками російської влади. Якщо раніше фінансові ризики часто відходили на другий план через пріоритет війни, то тепер навіть чиновники, відповідальні за бюджетну політику, відкрито попереджають про небезпеку подальшого нарощування витрат.

    У червні Путін відкриває черговий Петербурзький міжнародний економічний форум, який у Росії традиційно називають «російським Давосом». Проте цього року головною темою кулуарних обговорень, ймовірно, стане вже не економічне зростання, а питання того, як довго російська економіка здатна витримувати навантаження повномасштабної війни проти України. Аналітики зазначають: хоча Росія поки зберігає можливість фінансувати бойові дії, ознаки виснаження фінансової системи стають дедалі помітнішими, а вибір між війною та економічною стабільністю для Кремля поступово перетворюється на одну з найскладніших дилем за весь період вторгнення.

  • Путін стоїть перед вибором: експерти назвали чотири сценарії війни, серед них — удар по НАТО

    Путін стоїть перед вибором: експерти назвали чотири сценарії війни, серед них — удар по НАТО

    Росія наближається до моменту, коли Кремлю доведеться визначатися з подальшою стратегією війни проти України. На тлі затяжних бойових дій, економічного тиску санкцій та зростання витрат на ведення війни західні аналітики розглядають кілька можливих сценаріїв розвитку подій. Серед них є як варіант реального перемир’я, так і ризик масштабної ескалації із залученням країн НАТО.

    Такі оцінки оприлюднив данський військовий аналітик Андерс Нільсен. Його висновки проаналізував викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Бізнес-школи Українського католицького університету Валерій Пекар, який вважає, що найбільшу небезпеку для Європи становить сценарій подальшої ескалації російської агресії.

    За словами Пекаря, Нільсен виділив чотири базові сценарії розвитку війни, кожен із яких має власні переваги та ризики для Кремля.

    Першим сценарієм є реальне перемир’я та припинення активних бойових дій. Для російського керівництва такий варіант міг би стати можливістю стабілізувати економічну ситуацію, знизити соціальну напругу та отримати перепочинок після кількох років війни. Водночас для Кремля це означало б фактичне визнання того, що заявлені цілі так званої «спеціальної військової операції» не були досягнуті. Крім того, російська влада зіткнулася б із проблемою повернення великої кількості військових із фронту, що може створити додаткові внутрішні ризики.

    Другим сценарієм аналітики називають замороження лінії фронту без офіційного завершення війни. У цьому випадку бойові дії можуть перейти у менш інтенсивну фазу, однак конфлікт залишиться невирішеним. Для Кремля це дає можливість зберегти політичну стабільність та продовжувати виснажувати Україну у довгостроковій перспективі. Водночас економічні проблеми Росії продовжуватимуть накопичуватися, а витрати на утримання окупованих територій та військової машини залишатимуться високими.

    Третій сценарій передбачає проведення нової повномасштабної мобілізації в Росії. Такий крок дозволив би Кремлю збільшити чисельність армії та спробувати переломити ситуацію на фронті на свою користь. Проте наслідки для самої Росії можуть бути вкрай болючими. Йдеться не лише про додаткове навантаження на економіку, а й про ризик зростання соціального невдоволення та посилення внутрішніх конфліктів серед політичних і бізнесових еліт.

    Найбільш тривожним сценарієм, на думку частини експертів, є розширення конфлікту за межі України та атака на країни НАТО. Прихильники цієї версії вважають, що Кремль може спробувати залякати європейські держави та продемонструвати слабкість Альянсу. У разі успіху Росія могла б розраховувати на зменшення підтримки України та посилення політичних суперечностей усередині Європейського Союзу. Однак ризики такого кроку надзвичайно високі, оскільки він може спровокувати пряму відповідь з боку країн НАТО.

    Валерій Пекар зазначає, що з військової точки зору всі чотири сценарії залишаються можливими. За його оцінкою, Росія все ще має достатньо людських і матеріальних ресурсів для проведення додаткової мобілізації, а також потенціал для провокацій або атак проти окремих країн Альянсу.

    Особливу увагу експерт звертає на держави Балтії та Польщу, які регулярно згадуються у звітах західних аналітичних центрів як потенційні цілі російського тиску. В останні роки країни НАТО значно посилили свою військову присутність на східному фланзі, однак дискусії щодо готовності Альянсу до швидкої реакції на можливі провокації тривають.

    На думку самого Андерса Нільсена, найбільш логічним для Кремля виглядає сценарій замороження фронту з продовженням війни у менш інтенсивному форматі. Такий підхід дозволив би Росії виграти час, уникнути політично ризикованої мобілізації та зберегти можливість для подальшого тиску на Україну.

    Проте Пекар наголошує, що логіка Володимира Путіна не завжди збігається з класичними військовими розрахунками. За його словами, російський президент часто обирає стратегію постійного підвищення ставок, намагаючись досягти максимальної переваги навіть ціною значних ризиків.

    Саме тому викладач вважає сценарій ескалації проти країн НАТО одним із найімовірніших. На його думку, у разі успішної реалізації такого плану Кремль міг би спробувати досягти одразу кількох стратегічних цілей: послабити Європейський Союз, зменшити підтримку України, домогтися пом’якшення санкцій та повернення частини заморожених російських активів.

    Водночас експерт застерігає, що готовність Європи до такого розвитку подій може кардинально змінити розрахунки Москви. Останніми роками країни ЄС суттєво збільшили оборонні бюджети, нарощують виробництво озброєнь та поглиблюють військову співпрацю з Україною. У разі подальшої інтеграції оборонних зусиль Росія може зіткнутися зі значно серйознішими викликами, ніж очікує.

    Нагадаємо, раніше Валерій Пекар зазначав, що головною метою Кремля залишається виснаження України та її партнерів. Водночас він вважає малоймовірним виникнення масових протестів у Росії через погіршення економічної ситуації. На його думку, реальні зміни всередині країни-агресора можуть відбутися лише в разі серйозного конфлікту між представниками російських еліт.

    Експерти сходяться в одному: незалежно від того, який сценарій обере Кремль, найближчі місяці можуть стати визначальними не лише для України, а й для всієї системи безпеки в Європі. Саме тому питання підтримки України та зміцнення обороноздатності держав НАТО залишається одним із ключових факторів стримування подальшої ескалації.

  • «Називали металобрухтом, а вони стали жахом для росіян: яка “застаріла” зброя Заходу несподівано змінила хід війни в Україні»

    «Називали металобрухтом, а вони стали жахом для росіян: яка “застаріла” зброя Заходу несподівано змінила хід війни в Україні»

    Війна Росії проти України не лише змінила уявлення про сучасне поле бою, а й змусила переглянути оцінки озброєння, яке ще кілька років тому вважалося морально застарілим. Чимало зразків військової техніки, які західні армії поступово списували або замінювали новішими системами, на українському фронті отримали друге життя та довели свою ефективність у боротьбі проти однієї з найбільших армій світу.

    Після початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від союзників як новітні системи озброєнь, так і техніку, розроблену ще під час Холодної війни. Багато військових аналітиків тоді сумнівалися, що такі системи зможуть бути корисними на полі бою XXI століття. Однак реальні бойові дії продемонстрували протилежне.

    Одним із найяскравіших прикладів стала німецька самохідна зенітна установка Gepard. Ця машина була створена ще у 1970-х роках і до початку великої війни вважалася застарілою для потреб сучасних армій НАТО. Німеччина поступово виводила її з експлуатації, замінюючи більш сучасними системами протиповітряної оборони. Проте в Україні Gepard став одним із найефективніших засобів боротьби з іранськими дронами-камікадзе Shahed. Завдяки високій точності радарів та швидкострільним гарматам установка регулярно демонструє високий відсоток знищення повітряних цілей.

    Не менш показовою стала історія американських бронетранспортерів М113. Перші модифікації цієї машини були створені ще наприкінці 1950-х років і пройшли через десятки конфліктів по всьому світу. Попри поважний вік, М113 продовжує успішно виконувати функції транспортування особового складу, евакуації поранених та забезпечення мобільності українських підрозділів. Простота конструкції, легкість ремонту та велика кількість запчастин зробили ці машини надзвичайно цінними для фронту.

    Ще одним несподіваним успіхом стали британські бронемашини FV103 Spartan. Виготовлені у 1970-х роках, вони спочатку викликали скепсис через слабке бронювання та невеликі розміри. Однак українські військові високо оцінили їхню мобільність, швидкість та можливість діяти у складних умовах фронту, особливо під час рейдових операцій та доставки особового складу до передових позицій.

    Окремої уваги заслуговують радянські танки Т-72, модернізовані країнами Східної Європи та передані Україні. Хоча сама конструкція танка була розроблена понад пів століття тому, численні модернізації дозволили суттєво підвищити його бойові можливості. На початку війни саме ці машини стали основою бронетанкового кулака української армії та відіграли важливу роль у стримуванні російського наступу.

    Важливим прикладом є й американські гаубиці M777. Хоча їх не можна назвати застарілими у класичному розумінні, багато військових експертів ще до війни вважали буксирувану артилерію менш перспективною порівняно із самохідними системами. Однак український досвід довів, що завдяки високій точності та можливості застосування високоточних боєприпасів Excalibur ці гармати залишаються надзвичайно ефективною зброєю.

    Експерти пояснюють успіх такого озброєння кількома чинниками. По-перше, війна в Україні набула рис високоінтенсивного конфлікту, де критично важливими стали масовість та надійність техніки. По-друге, багато старих систем виявилися простішими в експлуатації та ремонті порівняно з новітніми аналогами. По-третє, українські військові продемонстрували здатність швидко адаптувати будь-яке озброєння до реальних потреб фронту.

    Сучасна війна показала, що поняття «застаріла зброя» часто є умовним. Якщо система здатна ефективно виконувати своє завдання, вона залишається цінною незалежно від року створення. Саме тому багато зразків техніки, які на Заході вже готувалися до списання, в Україні отримали друге життя і стали важливим елементом оборони держави.

    Український досвід сьогодні уважно вивчають армії НАТО та військові аналітики по всьому світу. Він доводить, що вирішальне значення має не лише технологічна новизна озброєння, а й правильна тактика застосування, підготовка особового складу та здатність швидко адаптуватися до умов сучасного поля бою.

  • Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія може вдатися до одного з найжорсткіших дипломатичних кроків у відносинах із Росією після серії інцидентів із російськими ударними безпілотниками, які порушують її повітряний простір під час атак на Україну. Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що офіційний Бухарест не виключає вислання російського посла, якщо подібні випадки повторюватимуться.

    Про це глава румунської держави повідомив в інтерв’ю BBC, коментуючи наслідки резонансного інциденту в місті Галац, де російський ударний дрон врізався у житлову багатоповерхівку та вибухнув.

    За словами президента, Румунія вже здійснила низку дипломатичних кроків у відповідь на дії Росії. Зокрема, раніше було закрито російське консульство в Констанці та вислано одного з російських дипломатів. Водночас, якщо небезпечні інциденти триватимуть, країна готова перейти до більш жорстких заходів.

    «Я сподіваюся, що вони зупиняться. Якщо ж ні — існують інші заходи, які можуть бути вжиті. Наприклад, вислання російського посла. Існує певна ієрархія дипломатичних заходів», — наголосив Нікушор Дан.

    Заява пролунала на тлі безпрецедентного випадку, який стався в ніч на 29 травня. Тоді російський безпілотник типу «Герань-2», який є російською версією іранського дрона Shahed, під час масованої атаки на Україну залетів на територію Румунії та влучив у житловий будинок у місті Галац.

    Безпілотник пробив дах багатоповерхівки та вибухнув усередині конструкції будинку. Внаслідок детонації виникла пожежа в коридорі квартири на верхньому поверсі. Постраждали двоє людей — жінка та дитина, яких госпіталізували до медичного закладу. Саме цей інцидент став найсерйознішим випадком порушення румунської території російськими ударними безпілотниками від початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Президент Румунії повідомив, що фахівці вже завершили попередню експертизу уламків дрона. За його словами, жодних сумнівів щодо походження апарата не існує.

    Румунські експерти змогли порівняти знайдені фрагменти із безпілотником аналогічного типу, який кількома тижнями раніше впав на території країни, але не вибухнув. Саме завдяки цьому вдалося остаточно підтвердити, що йдеться про російський ударний дрон «Герань-2».

    Крім того, слідство встановило, що безпілотник ніс щонайменше 30 кілограмів вибухової речовини. Саме тому наслідки могли бути значно трагічнішими, якби вибух стався в іншій частині будівлі або у момент більшого скупчення людей.

    Після завершення роботи рятувальників та відновлення електропостачання мешканцям будинку дозволили повернутися до своїх квартир. Водночас постраждалі жінка та дитина продовжують перебувати під наглядом медиків.

    Останніми місяцями випадки потрапляння російських безпілотників на територію країн НАТО почастішали. Найчастіше інциденти фіксуються в прикордонних районах Румунії поблизу українських портів на Дунаї, які регулярно стають цілями російських атак.

    У Бухаресті дедалі частіше наголошують, що навіть випадкові порушення повітряного простору створюють загрозу життю цивільного населення та становлять серйозний виклик для безпеки країни.

    Після інциденту в Галаці Міністерство закордонних справ Румунії вже зверталося до партнерів по НАТО із закликом прискорити посилення систем протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу. У країні також активізували дискусію щодо додаткового розміщення засобів ППО в прикордонних регіонах.

    Водночас офіційний Бухарест наголошує, що не розглядає інцидент як навмисну атаку Росії на територію Румунії. Однак повторення подібних випадків може суттєво погіршити дипломатичні відносини між країнами та спровокувати нові санкційні або політичні рішення.

    Експерти зазначають, що вислання посла є одним із найсерйозніших дипломатичних сигналів, який держава може надіслати іншій країні без розриву дипломатичних відносин. Такий крок означав би подальше загострення відносин між Бухарестом і Москвою та став би черговим свідченням зростання напруги між Росією та країнами НАТО.

    На цьому тлі Румунія продовжує підтримувати Україну та посилювати заходи безпеки вздовж свого кордону. Уряд країни наголошує, що безпека громадян залишається головним пріоритетом, а будь-які нові інциденти з російськими безпілотниками отримають жорстку реакцію як на національному, так і на міжнародному рівні.

  • “Я додому хочу”: Бродський розповів, як його 11-річний син просив “найняти кілера” для Путіна

    “Я додому хочу”: Бродський розповів, як його 11-річний син просив “найняти кілера” для Путіна

    Український політик, бізнесмен і президент Федерації баскетболу України Михайло Бродський поділився емоційною історією про свого 11-річного сина Давида, який через війну та постійний стрес мріє повернутися до Києва. За словами Бродського, кілька років тому хлопчик навіть просив батька “найняти кілера” для російського диктатора Володимира Путіна, аби закінчилася війна і сім’я могла повернутися додому.

    Про це Бродський розповів в інтерв’ю журналісту Дмитру Гордону, яке опублікували на YouTube-каналі “В гостях у Гордона”.

    Бізнесмен зізнався, що війна особливо важко позначилася на його молодшому синові. Давид, якому зараз 11 років, болісно реагує на вибухи та сирени, через що родина змушена обмежувати його перебування в Україні.

    “Мій син Давид, 11 років, нещодавно мене взагалі “убив”. Став на коліна, каже: “Тату, хочу в Київ”, — розповів Бродський.

    За словами бізнесмена, через психологічний стан дитини він був змушений відмовити синові у поверненні до столиці.

    Втім, найбільше Бродського вразила інша історія, яка сталася ще два роки тому — на тлі повномасштабної війни Росії проти України.

    “А ще два роки тому, я вже розповідав, він мені гроші давав. Каже: “Я тут зібрав гроші, найми кілера”. Я кажу: “Що ти розказуєш таке, синку?” Він: “На Путіна, щоб його шваркнули”. Каже: “Я додому хочу, тату”, — переказав Бродський слова сина.

    Ця історія прозвучала в контексті розмови про війну, плани Кремля та те, наскільки несподіваним для Росії виявився український спротив після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    Бродський наголосив, що діти особливо гостро переживають наслідки війни — втрату відчуття безпеки, вимушений виїзд з дому, тривалі повітряні тривоги та постійний страх за близьких.

    Інтерв’ю з Бродським викликало активне обговорення у соцмережах. Частина користувачів звернула увагу саме на психологічний стан дітей під час війни та на те, як повномасштабне вторгнення вплинуло навіть на наймолодших українців.

    Михайло Бродський — відомий український політик та бізнесмен. У минулому він був народним депутатом Верховної Ради III скликання, а у 2010–2014 роках очолював Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Також він є власником видання “Обозреватель” та президентом Федерації баскетболу України.

    За роки політичної кар’єри Бродський двічі балотувався у президенти України — у 2004 та 2010 роках.

    У своєму інтерв’ю Дмитру Гордону бізнесмен також висловлювався про перспективи війни, політичну ситуацію в Україні та роль Росії у сучасній геополіці.

    Після початку повномасштабної агресії РФ багато українських сімей були змушені виїхати за кордон або змінити місце проживання через постійні обстріли та небезпеку. Психологи неодноразово наголошували, що війна особливо сильно впливає саме на дітей, які часто переживають тривожність, страх та тугу за домом.

    На тлі нових російських атак по українських містах тема повернення додому залишається однією з найболючіших для мільйонів українців, які були змушені залишити свої домівки через війну.