Khreshchatyknews.com

Позначка: Верховний суд США

  • Трамп знову програв бій за громадянство за народженням: суд заблокував його нові укази

    Трамп знову програв бій за громадянство за народженням: суд заблокував його нові укази

    Федеральний суд у США заблокував нову спробу адміністрації президента Дональда Трампа обмежити право на американське громадянство для окремих категорій дітей, народжених на території країни. Федеральна суддя Дебора Бордман у Грінбелті, штат Меріленд, 2 вересня видала попередню судову заборону, яка не дозволяє федеральним органам реалізовувати один із нових указів президента, підписаних у серпні. Рішення стало черговим етапом тривалої юридичної боротьби навколо так званого birthright citizenship — громадянства за правом народження. Про це повідомляє Reuters.

    Новий указ Трамп підписав 6 серпня 2026 року після того, як його попередня, значно ширша спроба обмежити громадянство для дітей мігрантів зазнала поразки у Верховному суді США. Цього разу Білий дім намагався звузити коло осіб, які автоматично отримують громадянство при народженні, через кілька конкретних винятків. Йшлося, зокрема, про дітей, чиї батьки належать до категорії так званих «ворожих іноземців», є представниками іноземних урядів із певним імунітетом, а також про випадки, коли батьки нібито здійснювали комерційну операцію з метою отримати громадянство для дитини через пологи у США.

    Саме останній пункт Білий дім пов’язує з боротьбою проти так званого «пологового туризму». Під цим поняттям адміністрація Трампа має на увазі ситуації, коли іноземні громадяни приїжджають до Сполучених Штатів на короткий термін саме для того, щоб дитина народилася на американській території та отримала громадянство. Окремим серпневим указом адміністрація доручила Державному департаменту та Міністерству внутрішньої безпеки посилити заходи проти таких практик.

    Однак правозахисні організації майже одразу оскаржили нові правила. Справу подали від імені дітей і сімей, яких могли торкнутися обмеження. Позивачі стверджували, що президентська адміністрація фактично намагається знову звузити конституційне право, яке вже отримало однозначне трактування Верховного суду.

    Суддя Дебора Бордман погодилася, що позивачі мають достатні підстави вимагати негайного захисту. Вона видала попередню заборону, яка не дозволяє федеральним відомствам відмовляти дітям, охопленим позовом, у визнанні громадянства або ставити його під сумнів. Водночас адміністрації не заборонено готувати внутрішні інструкції щодо можливого виконання указу, якщо надалі судова ситуація зміниться.

    Американська влада намагалася переконати суд, що позов є передчасним, оскільки детальні правила реалізації нового указу ще не були остаточно оприлюднені. Суддя цей аргумент не прийняла, вважаючи, що можливий ризик втрати громадянства або відмови у його визнанні потребує втручання суду вже зараз.

    У цьому контексті важливе уточнення щодо попередньої судової історії. У 2025 році Верховний суд США розглядав не безпосередньо конституційність громадянства за народженням, а питання про межі загальнонаціональних судових заборон, які нижчі суди застосовували проти першого указу Трампа. Тоді Верховний суд обмежив використання так званих універсальних injunctions. Остаточне ж рішення по суті права на громадянство було винесено вже 30 червня 2026 року у справі Trump v. Barbara.

    У цьому рішенні Верховний суд прямо постановив, що діти, народжені у Сполучених Штатах від батьків, які перебувають у країні незаконно або тимчасово, є громадянами США від народження відповідно до Чотирнадцятої поправки до Конституції. Саме це рішення стало головною юридичною перешкодою для подальших спроб адміністрації Трампа радикально звузити принцип громадянства за народженням.

    Чотирнадцята поправка, ратифікована після Громадянської війни у 1868 році, встановлює, що всі особи, народжені або натуралізовані у Сполучених Штатах і підпорядковані їхній юрисдикції, є громадянами США. Саме значення формулювання «підпорядковані юрисдикції» десятиліттями було одним із центральних юридичних питань у суперечках щодо громадянства дітей іммігрантів.

    Перший указ Трампа на початку його нинішньої каденції намагався трактувати цю норму таким чином, щоб діти, народжені від батьків без постійного легального статусу, не отримували громадянства автоматично. Проте у справі Trump v. Barbara Верховний суд дійшов протилежного висновку. Він зазначив, що народжені у США діти батьків, які перебувають у країні тимчасово або без дозволу, все одно підпадають під американську юрисдикцію і тому мають право на громадянство від народження.

    Після цієї поразки Білий дім вирішив діяти значно вузькіше. Серпневий указ №14418 уже не намагався виключити з громадянства всіх дітей нелегальних мігрантів або власників тимчасових віз. Замість цього адміністрація визначила чотири окремі категорії, які, на її думку, можуть не підпадати під принцип автоматичного громадянства.

    До них адміністрація включила дітей, якщо жоден із батьків не є громадянином США і при цьому один із батьків вважається «ворожим іноземцем», пов’язаний із визнаною терористичною організацією, працює на іноземну державу чи міжнародну організацію з відповідним імунітетом, або якщо батьки здійснювали комерційну чи шахрайську схему для організації народження дитини в США заради громадянства. Окремо в документі згадані народження на американських територіях, де громадянство не передбачене федеральним законом.

    Сам Трамп після рішення Верховного суду не приховував, що має намір продовжити боротьбу. Підписуючи нові серпневі укази, він заявляв, що попереднє рішення суду було для його адміністрації невдалим і що Білий дім шукатиме інші юридичні механізми.

    Правозахисники, натомість, вважають, що новий указ фактично намагається створити винятки, яких Конституція не дозволяє встановлювати президентським рішенням. Особливе занепокоєння викликало формулювання щодо «комерційної операції» з метою отримання громадянства, оскільки критики вважають його надто широким і таким, що може зачіпати значно більше сімей, ніж класичний «пологовий туризм».

    Рішення судді Бордман поки що є попередньою судовою забороною, а не остаточним вироком у справі. Це означає, що судовий процес продовжиться, адміністрація Трампа може оскаржувати рішення, а суперечка потенційно знову може дійти до Верховного суду.

    Водночас наслідки нинішньої ухвали практичні вже зараз: федеральні органи не можуть застосовувати оскаржені положення до дітей, яких охоплює судовий захист. Таким чином, нова спроба Білого дому змінити правила американського громадянства фактично призупинена ще до повноцінного запуску відповідних механізмів.

    Суперечка має значно ширше політичне значення. Обмеження громадянства за народженням уже багато років є однією з вимог частини консервативного електорату США. Трамп зробив жорстку імміграційну політику одним із центральних напрямів своєї програми, а питання birthright citizenship перетворилося на один із головних юридичних тестів меж президентської влади.

    Проте після рішення Верховного суду 30 червня простору для радикального перегляду цього принципу стало значно менше. Суд фактично підтвердив: сам факт того, що батьки дитини не є громадянами або постійними резидентами США, недостатній для позбавлення народженої у країні дитини американського громадянства.

    Тепер адміністрація Трампа намагається перевірити, наскільки далеко може зайти у створенні вузьких винятків із цього правила. Але рішення федерального суду в Меріленді показує, що навіть такий більш обережний підхід стикається з серйозними конституційними запереченнями.

    Юридична боротьба ще далека від завершення. Проте на даному етапі суд знову став на бік сімей, які оскаржують обмеження, а серпневі правила Трампа не можуть бути реалізовані в тому вигляді, в якому їх запропонувала адміністрація.

  • 25 штатів кинули виклик Трампу: нові мита опинилися в центрі масштабного судового позову

    25 штатів кинули виклик Трампу: нові мита опинилися в центрі масштабного судового позову

    Коаліція з 25 американських штатів подала до суду на адміністрацію президента США Дональда Трампа, оскарживши законність нових імпортних тарифів. Позивачі стверджують, що Білий дім фактично намагається обійти попереднє рішення Верховного суду США та незаконно збільшити фінансове навантаження на американський бізнес і споживачів.

    Про це повідомляє DW.

    Минулого місяця адміністрація США запровадила нові двозначні імпортні тарифи щодо 59 країн і Європейського Союзу. У Вашингтоні пояснили такий крок необхідністю боротьби з імпортом товарів, які можуть вироблятися із застосуванням примусової праці.

    Однак представники штатів, які звернулися до суду, вважають, що ці аргументи використовуються лише як формальна підстава для повторного запровадження масштабних митних обмежень після того, як Верховний суд раніше скасував попередні тарифні заходи адміністрації.

    Однією з ініціаторок позову стала генеральна прокурорка штату Нью-Йорк Летиція Джеймс. За її словами, після невдачі у Верховному суді адміністрація президента знову намагається підвищити податкове навантаження на американські родини та підприємства, використовуючи новий пакет тарифів.

    “Після програшу у Верховному суді адміністрація знову намагається незаконно підвищити податки для сімей та бізнесу за допомогою нового раунду тарифів”, – заявила Джеймс.

    До судового позову приєдналися 25 штатів, серед яких Нью-Йорк, Каліфорнія, Орегон, Аризона, Пенсильванія, Мічиган, Вісконсин, Вашингтон та низка інших.

    Позивачі наголошують, що між заявленою боротьбою з примусовою працею у світових ланцюгах постачання та запровадженням глобальних тарифів відсутній логічний і юридично обґрунтований зв’язок.

    “Немає жодної раціональної відповідності між нібито проблемою примусової праці в міжнародних ланцюгах постачань та загальними глобальними тарифами”, – зазначається у тексті позову.

    Водночас Білий дім наполягає, що нові тарифи повністю відповідають американському законодавству та є законним інструментом захисту національних економічних інтересів.

    Після повернення до влади Дональд Трамп активно використовує митну політику як один із ключових важелів у переговорах із торговельними партнерами. Президент неодноразово заявляв, що протягом багатьох років Сполучені Штати перебували у невигідному становищі у світовій торгівлі, а тому потребують більш жорсткої політики щодо імпорту.

    Нові тарифи були запроваджені відповідно до розділу 301 Закону про торгівлю 1974 року. Ставки мит становлять від 10% до 12,5%, а під їхню дію потрапили країни, на які припадає близько 99% усього американського імпорту.

    У Білому домі заявили, що адміністрація використовує передбачені законом повноваження для боротьби з недобросовісними торговельними практиками, які, на думку Вашингтона, шкодять американським працівникам, виробникам і компаніям.

    Тарифна політика залишається одним із головних інструментів зовнішньоекономічної стратегії Дональда Трампа. Останнім часом він неодноразово погрожував новими митами різним країнам. Зокрема, раніше президент заявляв про можливість запровадження тарифів щодо Канади через наслідки масштабних лісових пожеж, дим від яких поширився на територію США. Також Трамп пригрожував новими митними обмеженнями Європейському Союзу після рішення європейських регуляторів оштрафувати компанію Google на 1 мільярд доларів.

  • Верховний суд США поставив крапку у справі Трампа

    Верховний суд США поставив крапку у справі Трампа

    Верховний суд США відмовився розглядати апеляцію президента Дональда Трампа у справі письменниці Е. Джин Керролл, яка звинуватила його у сексуальному насильстві та наклепі. Рішення найвищої судової інстанції фактично залишило чинним попередній вердикт федерального журі, ухвалений у 2023 році, і стало черговим етапом у багаторічній судовій справі, яка має широкий суспільний резонанс у США. Про це повідомляє BBC.

    Судді Верховного суду без пояснення причин відхилили клопотання Трампа про перегляд справи, що є стандартною процедурою, коли суд не вважає за необхідне втручатися у рішення нижчих інстанцій. Таким чином залишається чинним вердикт федерального журі, яке у 2023 році встановило цивільну відповідальність Трампа за сексуальне насильство щодо Керролл та за наклеп після його публічних заяв, у яких він заперечував її звинувачення. За рішенням присяжних, Трамп має виплатити письменниці 5 мільйонів доларів компенсації.

    Ця справа стосується подій, які, за словами Керролл, сталися ще у середині 1990-х років у Нью-Йорку. Вона стверджує, що випадкова зустріч із Трампом у престижному універмазі Bergdorf Goodman завершилася нападом у примірочній. Письменниця публічно розповіла про цей інцидент лише через багато років, коли суспільна дискусія у США щодо сексуального насильства стала значно відкритішою. Сам Трамп категорично заперечує всі звинувачення, стверджуючи, що ніколи не зустрічав Керролл у зазначений період і що її заяви є вигаданими та політично мотивованими.

    Під час розгляду справи у 2023 році федеральне журі дійшло висновку, що хоча доказів для кримінального обвинувачення недостатньо, у цивільному процесі достатньо підстав для встановлення відповідальності за сексуальне насильство. Окремо присяжні визнали, що Трамп вчинив наклеп, коли публічно заперечував звинувачення Керролл і робив заяви, які завдали їй репутаційної шкоди. Саме на цій підставі суд присудив компенсацію у розмірі 5 мільйонів доларів.

    Після рішення Верховного суду адвокатка Керролл Роберта Каплан заявила, що відмова розглядати апеляцію є остаточним підтвердженням висновків присяжних і фактично завершує спроби Трампа переглянути цей вердикт у межах даного провадження. За її словами, рішення суду свідчить про те, що аргументи захисту не знайшли підтримки навіть на рівні найвищої судової інстанції країни.

    Дональд Трамп, зі свого боку, різко розкритикував рішення, заявивши, що воно є частиною політично вмотивованих переслідувань, спрямованих проти нього як політика. Він наполягає на своїй невинуватості та продовжує стверджувати, що справа Керролл є неправдивою і використовується для його дискредитації. Водночас Трамп заявив про намір і надалі оскаржувати рішення у пов’язаних судових процесах.

    Попри це, юридичні баталії між сторонами не завершені. Окремо триває розгляд апеляції щодо іншого рішення у цій справі, ухваленого у 2024 році. Тоді інше федеральне журі зобов’язало Трампа виплатити Керролл 83,3 мільйона доларів компенсації за наклеп, який, за висновками суду, був спричинений його публічними заявами у 2019 році, коли він, перебуваючи на посаді президента, знову заперечував її звинувачення і робив різкі особисті висловлювання на її адресу.

    Цей другий вердикт наразі не є остаточним і перебуває на стадії апеляційного перегляду. Водночас раніше Апеляційний суд США дозволив Трампу тимчасово не сплачувати 83,3 мільйона доларів до завершення всіх судових процедур, що означає продовження юридичної невизначеності у справі.

    Справи Е. Джин Керролл стали одним із найбільш резонансних цивільних процесів у сучасній американській політиці, оскільки вперше федеральне журі визнало чинного президента США цивільно відповідальним за сексуальне насильство та наклеп. Ці рішення викликали широкий суспільний і політичний резонанс у США та стали важливою частиною триваючих судових баталій навколо Дональда Трампа.