Позначка: верховна Рада

  • МВС закликає Раду прийняти законопроект про тотальне відеоспостереження за громадянами 

    МВС закликає Раду прийняти законопроект про тотальне відеоспостереження за громадянами 

    Міністерство внутрішніх справ України закликало Верховну Раду ухвалити законопроект про впровадження системи тотального відеоспостереження та ідентифікацію громадян за допомогою цифрових зображень обличчя. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з депутатами, де обговорювався законопроект, зареєстрований ще в лютому цього року.

    «На прикладі роботи Ситуаційного центру МВС України були продемонстровані практичні можливості системи відеомоніторингу для підтримання правопорядку, попередження та реагування на адміністративні і кримінальні правопорушення», – зазначається в повідомленні МВС.

    За словами міністра, нова система дозволить не лише стежити за людьми, але й здійснювати моніторинг автотранспорту, ідентифікуючи його за маркою, моделлю, кольором, номером та іншими характеристиками.

    Запропонована система передбачає використання сучасних технологій для поліпшення безпеки та ефективності правоохоронних органів. У разі ухвалення законопроекту, це дозволить значно розширити можливості для боротьби з правопорушеннями та забезпеченням громадського порядку.

    Зазначимо, що впровадження таких систем викликає як підтримку, так і занепокоєння серед громадськості, особливо в контексті питань приватності та захисту особистих даних.

  • Ціллю нічної атаки БПЛА в Києві була Верховна Рада

    Ціллю нічної атаки БПЛА в Києві була Верховна Рада

    У ніч на 7 вересня російські ударні дрони намагалися атакувати будівлю Верховної Ради України. Про це повідомив народний депутат Максим Бужанський, зазначивши, що безпілотник був збитий біля входу до парламенту.

    «Безпілотник намагався розтрощити будівлю Ради, але був збитий і загинув на порозі. На порозі парламентаризму, можна сказати», — написав Бужанський у своєму Telegram-каналі. Він також опублікував фото уламків дрона біля входу до парламенту.

    Крім цього, у ніч на 7 вересня внаслідок обстрілів дронів у Печерському районі Києва зафіксовано падіння уламків. За попередньою інформацією, уламки впали у дворі житлового будинку, а також у Дніпровському районі — на території дитячого садочка. На місцях працюють оперативні служби, інформація щодо потерпілих та руйнувань уточнюється.

  • ВР не проголосувала за підвищення податків

    ВР не проголосувала за підвищення податків

    Верховна Рада України не змогла зібрати достатню кількість голосів для ухвалення у першому читанні законопроєкту №11416-д, що передбачав підвищення податків. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі, законопроєкт було підтримано лише 224 депутатами, що на 2 голоси менше, ніж необхідно для ухвалення рішення.

    Законопроєкт про підвищення податків: деталі провалу

    Законопроєкт, що передбачав збільшення податків на 30 мільярдів гривень у 2024 році, був спрямований на повторне перше читання після невдалого голосування. За словами Железняка, уряд мав на меті збільшити надходження до бюджету, що в цьому році становитимуть лише 30 мільярдів гривень із запланованих 125 мільярдів, а на 2024 рік прогнозували збільшення до 127 мільярдів гривень із необхідних 340 мільярдів.

    Плановані зміни в оподаткуванні: що передбачалося

    Уряд вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну запропонував підвищення податків. Це рішення було мотивоване необхідністю збільшення доходів державного бюджету, зокрема, для фінансування військових потреб. У планах було підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, а також запровадження цього збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Для платників єдиного податку ІІІ групи військовий збір мав складати 1% від доходу, а для ФОПів І, ІІ та IV групи – 10% від мінімальної зарплати.

    Чому законопроєкт не пройшов?

    Провал голосування вказує на відсутність консенсусу серед народних депутатів щодо необхідності та доцільності такого суттєвого підвищення податків в умовах війни та економічної нестабільності. Частина депутатів висловлювала занепокоєння тим, що підвищення податкового навантаження на бізнес та громадян може негативно вплинути на економічну активність та загальне становище українців.

    Що далі?

    Відправка законопроєкту на повторне перше читання означає, що уряд і парламент продовжать обговорення і, можливо, внесе корективи у запропоновані зміни. Однак, з огляду на поточний рівень підтримки, досягнення необхідної кількості голосів залишається під питанням. Очевидно, що перед повторним голосуванням необхідно буде провести додаткові консультації та пошук компромісу серед депутатського корпусу.

  • Верховна Рада підвищила військовий збір більше ніж у три рази

    Верховна Рада підвищила військовий збір більше ніж у три рази

    Робоча група Верховної Ради України ухвалила рішення про суттєве підвищення військового збору, який тепер буде становити 5%. Це рішення є частиною законопроєкту про підвищення податків, який також передбачає запровадження збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів).

    Так, було погоджено підвищення військового збору з доходів українців з 1,5% до 5%.

    Згідно з розрахунками Міністерства фінансів, це підвищення дозволить залучити до бюджету у 2024 році 27,3 млрд грн, у 2025 році — 107,7 млрд грн.

    Крім того, для ФОПів третьої групи введуть збір у розмірі 1%. Це дасть бюджету 5.9 млрд грн. Військовий збір для юридичних осіб на єдиному податку третьої групи прибрали.

    Військовий збір буде спрямовуватись через спецфонд виключно на фінансування ЗСУ.

  • Галущенко відмовився від доповіді в Раді через розслідування НАБУ

    Галущенко відмовився від доповіді в Раді через розслідування НАБУ

    Міністр енергетики Герман Галущенко не з’явився в Верховну Раду для доповіді з приводу корупції в Міністерстві енергетики через те, що сам став об’єктом розслідування НАБУ. Це підтвердив журналіст Юрій Ніколов на своїй сторінці в Facebook.

    “Отримав підтвердження від джерел в енергетичній галузі, що міністр енергетики Галущенко побоявся прийти на доповідь у парламент не тільки через питання про корупціонерів у його вертикалі. А через те, що сам став об’єктом НАБУ. Детективи 15 серпня провели обшуки у нього вдома та на роботі за тим же справою Хейла, якого, за версією Міненерго, правоохоронці спіймали на хабарі “за сприяння міністра”, — розповів він.

    За словами Ніколова, в парламентській залі могли б прозвучати питання про обшук і його причини, що, в свою чергу, потрапило б у міжнародні медіа.

    “Тож зараз ще очевидніше, яку нісенітницю розповідали через телемарафон піар-асистенти міністра та лояльні до нього представники СБУ про те, що заступника міністра Хейла затримали за сприяння Галущенка. Адже було відомо, що Галущенко дізнався про затримання свого заступника на хабарі постфактум.

    Більше того, з обставин корупційної справи Хейла було цілком зрозуміло, що під дахом Міненерго діє досить організована система корупційних потоків. Наприклад, як можна вимагати хабар у півмільйона доларів готівкою з державної шахти на Волині за те, щоб перевезти комбайни з донецьких шахт, які ось-ось будуть окуповані? Тобто питання не про цинізм (у тих гнид зрозуміло, що совісті немає), а про те, звідки там взагалі готівка, якщо державна шахта повинна віддавати весь свій вугілля по безналу міністерському власнику? Загалом, цілком очевидно, що Галущенко просто намагалися зберегти обличчя.”

  • Верховна Рада України позбавляє пільг і нагород колаборантів

    Верховна Рада України позбавляє пільг і нагород колаборантів

    Верховна Рада України ухвалила важливі зміни до Податкового кодексу, які стосуються позбавлення пільг та виплат за державні нагороди для колаборантів і зрадників. Законопроєкт, підтриманий 341 депутатом, вводить нові норми, які можуть кардинально змінити підхід до осіб, які підтримують агресивну політику держави-агресора або вчиняють інші протиправні дії проти України.

    Згідно з новими змінами, особи, які ведуть пропаганду на користь держави-агресора або здійснюють дії проти України, не лише втратять державні нагороди, але й усі пов’язані з ними привілеї та матеріальне забезпечення. Законопроєкт передбачає, що рішення про позбавлення нагород можуть приймати не тільки суди, але й Рада національної безпеки і оборони (РНБО), яке вводиться в дію указом Президента України. Особи, позбавлені нагород, зобов’язані повернути їх разом із відповідними документами протягом 30 днів.

    Зміни до Податкового кодексу також торкаються осіб, які популяризують чи виправдовують окупацію українських територій. Це, зокрема, стосується відомих особистостей, таких як Юрій Бойко, Нестор Шуфрич, Олег Царьов, Микола Азаров, Віктор Медведчук та інші. Ці особи, попри свої дії проти держави, досі мають державні нагороди, що викликало обурення в суспільстві.

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що в Україні буде створено спеціальну комісію, яка визначатиме осіб, що підлягають позбавленню державних нагород. Він підкреслив, що це важливий крок для відновлення справедливості в українському суспільстві. Всі рішення ухвалюватимуться на основі судових рішень та відповідних доказів. Стефанчук також зазначив, що зрадників, яких позбавлять нагород, буде достатньо, і це буде позитивно впливати на моральний дух суспільства.

  • Верховна Рада надає УПЦ МП 9 місяців для розірвання зв’язків з Москвою

    Верховна Рада надає УПЦ МП 9 місяців для розірвання зв’язків з Москвою

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук оголосив в ефірі телемарафону, що згідно із законопроєктом № 8371, Російська православна церква (РПЦ) буде негайно заборонена в Україні. Цей крок є частиною ширшої ініціативи щодо забезпечення конституційного ладу в державі з погляду релігійних відносин та національної безпеки.

    За словами Стефанчука, закон передбачає чітке положення про заборону РПЦ в Україні, що міститься в третій статті документу. Проте закон також надає українським релігійним організаціям, які можуть бути підозрювані у співпраці з Москвою, дев’ятимісячний період для розірвання цих зв’язків. У цей час будуть проводитися експертизи, щоб визначити, чи існують ознаки афіліації з РПЦ.

    “Якщо буде виявлено ознаки співпраці з РПЦ, такій організації загрожуватиме припинення діяльності. Проте це рішення може бути оскаржене в судовому порядку”, – зазначив Стефанчук.

    Він підкреслив, що процес розриву зв’язків із Москвою буде ретельно контролюватися, щоб забезпечити справедливість і захист конституційних прав релігійних організацій, які хочуть відокремитися від Російської православної церкви.

    Українська Рада церков підтримала заборону Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), яка досі мала зв’язки з РПЦ. За словами Стефанчука, усі кроки прописані в законі так, щоб унеможливити несправедливе переслідування релігійних організацій, надаючи їм можливість відокремитися від Москви відповідно до канонічного права.

    Відповідно до нового законопроєкту, передбачено кілька етапів реалізації: близько місяця на вступ закону в силу, три місяці для напрацювання нормативної бази урядом, і дев’ять місяців для імплементації рішень. Якщо організації не розірвуть зв’язки з РПЦ за цей час, вони можуть бути визнані такими, що припинили свою діяльність у судовому порядку.

  • Зростає напруження між Зеленським і Верховною Радою

    Зростає напруження між Зеленським і Верховною Радою

    В Україні несподівано загострилися стосунки між президентом Володимиром Зеленським і Верховною Радою, яка до цього часу вважалася лояльною до президента і його адміністрації.

    Перші ознаки цього були помічені ще в липні, коли парламент раптово вирішив оголосити перерву у своїй роботі майже на місяць.

    Сьогодні Зеленський з цього приводу зробив досить різку заяву, закликавши Раду “невідкладно найближчим часом” провести засідання. За його словами, термінового ухвалення потребують законопроєкти про виплати бійцям за операцію на Курщині, надання українського громадянства іноземцям у ЗСУ та їхнім рідним, трофейну зброю та позбавлення звань і нагород колаборантів.

    “Звісно, окрім цих названих мною рішень, є ще деякі інші, не менш важливі законодавчі ініціативи, які посилюють нашу незалежність, зокрема, духовну незалежність, а також урядова робота, щоб їх впровадити. Усе це необхідно зробити дійсно оперативно”, – заявив Зеленський.

    А парламент не збирався вже понад три тижні.

    Формальна причина: опозиція вимагає голосування за закон про заборону Української православної церкви, і, як примусовий захід, заблокувала парламентську трибуну.

    Попередньо нове пленарне засідання відбудеться у 20-х числах серпня, і, як очікується, одним із перших питань буде церковний законопроєкт.

    Однак є й інша версія, згідно з якою робота парламенту насправді зупинилася через закулісну боротьбу навколо крісла прем’єр-міністра.

    “Страна” повідомляла, що з кінця червня ширяться чутки про можливу рокіровку Дениса Шмигаля, який сьогодні очолює уряд, на першого віцепрем’єра-міністра економіки Юлію Свириденко. За це кадрове рішення виступає глава ОП Андрій Єрмак і, як вважається, Зеленський уже ухвалив рішення про зміну глави уряду.

    Однак “перезавантаження” досі не відбулося. За поширеною в парламентських колах версією, це відбувається через прихований опір усередині парламенту, який чи то підтримує, чи то навіть очолює голова пропрезидентської фракції “Слуги народу” Давид Арахамія.

    Як стверджує опозиційний нардеп Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”), між прем’єром і Арахамією склалися “добрі та різноманітні стосунки”. При цьому голова фракції позиціонує себе як незалежний від Єрмака “центр ухвалення рішень”.

    “Тому він вирішив поборотися за Шмигаля”, – написав парламентарій у своєму Telegram-каналі.

  • В Україні вдвічі зросла кількість людей з гральною залежністю

    В Україні вдвічі зросла кількість людей з гральною залежністю

    Кількість українців, які страждають на гральну залежність, подвоїлася за перші шість місяців 2024 року, що свідчить про серйозну кризу в цій сфері. За даними платформи відкритих даних Опендатабот, щомісяця реєстр лудоманів в Україні поповнюється в середньому на 760 осіб.

    Зазначається, що Реєстр лудоманів нині налічує 7 874 особи. При цьому 4 585 осіб було включено до реєстру за перші шість місяців 2024 року – це на 18% більше, ніж за попередні 2,5 роки загалом.

    “Щомісяця реєстр поповнюється, в середньому, на 760 осіб. Рекордним виявився квітень 2024 року, коли до Реєстру було включено 1 041 людину. Загалом за три роки існування переліку до нього потрапило 8 456 осіб із ігровою залежністю, 94% з яких — за останні 1,5 роки”, – йдеться у повідомленні.

    Верховна Рада готує новий закон про азартні ігри. Нардепи скаржаться, що раніше реалізована легалізація грального бізнесу відбулася “через одне місце”.

    Документ, зокрема, пропонує ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, створити жорсткіші обмеження по рекламі та прибрати “будь-які згадки військових, щоб не маніпулювали цим у рекламі”.

    Також ми повідомляли, що заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький заявив, що тиск на нього пов’язаний із розслідуванням справ щодо грального бізнесу.

  • Ексспікер Ради Олександр Мороз поскаржився на недостатність пенсії: “Не можу звести кінці з кінцями”

    Ексспікер Ради Олександр Мороз поскаржився на недостатність пенсії: “Не можу звести кінці з кінцями”

    Двічі Голова Верховної Ради України Олександр Мороз поділився своїми фінансовими труднощами в недавньому інтерв’ю Наталії Мосейчук. Мороз, який отримує пенсію розміром 21 тисяча гривень щомісяця, висловив занепокоєння щодо недостатності цієї суми для забезпечення своїх потреб.

    “Я живу на пенсію сьогодні. Якби мені діти не допомагали, то я не міг би звести кінці з кінцями. В мене пенсія зараз 21 тисяча. Це великі гроші…” – сказав він.

    Він погодився із зауваження Мосейчук, що це великі гроші “для тих, хто отримує 5 тис.”.

    “Це страшно великі гроші. Але ж ти не скажеш, коли треба витрачати на бензин, коли мені довелося роками близько 8 тис. витрачати на місяць лише на ліки і подібне. І зараз непросто”, – пояснив він.

    Також Мороз додав: “Не може бути, що раз ти був при владі – в тебе повинен бути запас такий, що вистачить”.
    Нагадаємо, рекордсменом у Раді IX скликання за розміром пенсії є Василь Німченко. Він торік задекларував 2,2 млн грн пенсії. У 2024 році політик щомісячно декларує по 192,1 тис. грн пенсії.