Позначка: верховна Рада

  • Питання переведення годинників у 2025 році залишається відкритим

    Питання переведення годинників у 2025 році залишається відкритим

    У 2024 році Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №4201, який передбачав скасування переведення годинників і встановлення єдиного часового поясу по всій країні протягом усього року. Однак, попри те, що закон був підтриманий парламентом, президент України так і не підписав цей законопроєкт. Це означає, що питання переведення годинників залишається відкритим, і перехід на літній час у 2025 році є ймовірним.

    Законопроєкт, який скасовує літній час, уже ухвалено Верховною Радою. Однак є нюанс – щоб він набув чинності, свій підпис на документі має поставити президент. У його команді припускають, що Володимир Зеленський не буде підписувати документ. Однак час накладення вето на закон також минув.

    Традиційний день, коли переводять годинники на літній час, це остання неділя березня. Якщо нічого не зміниться і до цієї дати Володимир Зеленський не підпише закон, то 30 березня о 3:00 ми переведемо стрілки на 1 годину вперед. Це означає, що ми спатимемо на годину менше.

    На смартфонах та інших електронних пристроях перехід відбудеться автоматично. А механічний годинник і старі кнопкові телефони доведеться переводити вручну. У квитках і розкладах час буде вказано з урахуванням переведення стрілок.

  • Нардеп Микола Тищенко вдруге проігнорував судове засідання

    Нардеп Микола Тищенко вдруге проігнорував судове засідання

    Народний депутат Микола Тищенко знову не прийшов на засідання суду, призначений для розгляду справ за його участю. Як повідомляють джерела, депутати не підключилися до слухання навіть у форматі відеоконференції.

    Потерпілий ексвійськовий Дмитро Мазоха висловив обурення: «Мені вже смішно дивитися на це. Він зʼявляється у Верховній Раді, а за два тижні до цього його на візку вивозили. Прикро, що ми займаємо час, що ми виходимо в медійний простір з цього приводу, це представник народу, і він повинен як ніхто виконувати свої обовʼязки».

    Нагадаємо, 23 грудня у Миколи Тищенка завершився термін дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Його мали переобрати, але Тищенко двічі проігнорував вимогу суду прибути на засідання.

    Його навіть мали доставити примусово. Але прокурор пояснював, що Тищенко сам обіцяв приїхати, а тому примусу до нього не застосовували. Згодом стало відомо, що депутат не прийшов, бо із самого ранку перебував у лікарні в Києві через проблеми із серцем.

    На засідання 6 січня він долучився онлайн, але одразу ж просив про відвід судді. Через це засідання перенесли на 10-те. Тим часом Тищенко з’явився у Верховній Раді.

    Іншому фігуранту справи Тищенка — експоліціянту Богдану Писаренку — вже продовжили запобіжний захід. У суді триває підготовче засідання перед тим, як почнеться розгляд по суті.

    Нагадаємо, Миколу Тищенка звинувачують у незаконному позбавленні волі людини (ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України) через сутичку в центрі Дніпра в червні. Тоді група невідомих чоловіків у формі напала на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра (позивний — Син), коли той гуляв із дитиною.

    У Telegram-каналах писали, що на нього напали охоронці Тищенка. Однак депутат стверджує, що це військовий завдав кількох ударів слідчому, який працював на обшуку шахрайської ботоферми, а потім намагався втекти.

    Поліція, повідомляючи про сутичку, написала, що невідомі в камуфльованому одязі та балаклавах завдали 33-річному чоловікові тілесних ушкоджень і незаконно утримували його. Про напад на слідчого в поліції нічого не повідомляли.

    Зрештою, ДБР оголосило Тищенку підозру. За даними слідства, військового незаконно затримали саме за його вказівкою. Якщо Тищенка визнають винним, він може отримати 5 років в’язниці.

    Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, вже уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення.

    Згаданий слідчий, який брав участь у сутичці в Дніпрі, виявився поліціянтом із Києва. Щодо нього розпочали службове розслідування, згодом поліція Києва його звільнила.

    23 грудня 2024 року Тищенко не з’явився на засідання Бабушкінського райсуду Дніпра у справі про незаконне позбавлення волі колишнього військового, де він є підозрюваним. Причиною стало повідомлення про госпіталізацію через ішемічну хворобу серця.

    У той час у мережі з’явилися фото й відео Тищенка з лікарні. Нардеп стверджував, що ці матеріали незаконно зробили і поширили правоохоронці.

  • Законопроєкт про демобілізацію під час воєнного стану відкладений до весни 2025 року

    Законопроєкт про демобілізацію під час воєнного стану відкладений до весни 2025 року

    Уряд України розробив законопроєкт про демобілізацію військовослужбовців у період дії воєнного стану, але його подання до Верховної Ради заплановано не раніше весни 2025 року. Про це повідомив перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами заступника міністра оборони України, проєкт вже готовий, але для того, щоб він був поданий на розгляд, потрібно забезпечити умови, які б не призвели до загрози існуванню держави Україна.

    Затримка з поданням законопроєкту обумовлена необхідністю розробки механізму заміни великої кількості військовослужбовців, які можуть бути демобілізовані. За словами чиновників, важливою частиною цього процесу є забезпечення того, ким або чим можна замінити цих людей на передових ділянках фронту.

    На сьогодні мобілізаційний резерв України складає 3,7 мільйона осіб, а загальна кількість громадян чоловічої статі віком від 25 до 60 років налічує 11,1 мільйона осіб. У Міноборони наголошують, що до подання законопроєкту ще необхідно завершити низку підготовчих заходів для гарантування безпеки країни в умовах триваючої війни.

    Нагадаємо, згідно з первісними планами Міноборони, роботу над законопроєктом мали завершити до 18 грудня 2024 року, проте з огляду на складність ситуації, терміни подання законопроєкту було перенесено на наступний рік.

  • Лана Зеркаль збирається в депутати після корупційного скандалу

    Лана Зеркаль збирається в депутати після корупційного скандалу

    Попри складну землю в країні та незавершену війну, політичне життя в Україні продовжує розвиватися. Однією з нових фігур на політичній арені, яка активно привертає увагу, є Лана Зеркаль. Колишня експертка в галузі міжнародного права та дипломатії, яка була спіймана на корупційному злочині, має намір балотуватися в народні депутати.

    Про це пише політолог Олег Пастернак, коментуючи нещодавнє дослідження “Суспільно-політичні настрої українців” від “Active Group”.

    «Лідери за довірою – Залужний (довіра 70,9%), Буданов (довіра 63,3%), Зеленський (довіра 44,8%).

    Лідери недовіри – Тимошенко (недовіра 79,5%), Порошенко (70,2%), Кличко (59,3%).

    Що важливо зараз спостерігати в соціологічних дослідженнях – не стільки цифри, скільки які прізвища нарізаються. В даному дослідженні з’явились такі особи, як Сергій Стерненко, Андрій Білецький, Тарас Чмут, Олена Зеркаль, Богдан Кротевич, Максим Жорін, Дмитро Кулеба», – зауважив експерт.

    Він додає, що ці нові у соціології прізвища на «99% впевненості будуть в партійних списках та серед кандидатів» на майбутніх парламентських та президентських виборах.

    Згадана в переліку «нових облич» соціології Лана Зеркаль, викликає найбільший подив. Адже ця жінка, на відміну від всіх решти, має затверджений судом висновок НАЗК про вчинення корупційних порушень.

    Так, ще у 2020 році НАЗК розпочало перевірку декларацій Лани Зеркаль. До того, як стати публічним експертом нібито з питань енергетики, вона працювала заступницею міністра закордонних справ України та радницею обвинуваченого НАБУ Андрія Коболєва у «Нафтогаз».

    Чотири роки тому НАЗК виявило в деклараціях Зеркаль низку порушень, які “потягли” на 366 статтю КК України (службове підроблення).

    Ексчиновниця, яка ні дня не працювала в бізнесі, більше року орендувала елітну квартиру в центрі Києва, володіє дорогими прикрасами та витворами мистецтва. У її колекції опинилося 7 пар годинника. Наприклад, Audemars Piguet і Jaeger Lecuoltre, які вважаються одними з найдорожчих брендів у світі (ціни коливаються в діапазоні 40-250 тис. євро за пару). Крім того, вона задекларувала майже $400 тисяч готівкою, пише “СтопКор”.

    Не погоджуюсь з висновком НАЗК, Зеркаль намагалася через суд його скасувати, а також спробувала обмежити НАЗК терміни подальшої перевірки її статків.

    Однак, апеляційна інстанція суду, вже за позовом НАЗК, поновила висновок Агентства про те, що Зеркаль таки приховувала майно, йдеться в Ухвалі.

    Відповідно, зважаючи на вимоги виборчого законодавства України та на визнання особи корупціонером, згідно з рішенням суду, Зеркаль, очевидно, взагалі немає бути допущення до виборчого процесу. Однак остаточну відповідь у цій історії належить надати ЦВК.

  • Розкриття лікарської таємниці та медкомісії в кожній лікарні: Рада ухвалила законопроєкт про «цифрову ВЛК»

    Розкриття лікарської таємниці та медкомісії в кожній лікарні: Рада ухвалила законопроєкт про «цифрову ВЛК»

    Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт, що передбачає цифровізацію процесу військово-лікарської комісії (ВЛК). Ініціатива передбачає значне реформування системи, зокрема, створення «цифрової ВЛК», яка має спростити проходження медкомісії для військових.

    Він передбачає автоматичну передачу медичних даних про придатність громадян до військової служби до Реєстру військовозобов’язаних «Оберіг», пише «Судово-юридична газета».

    Тобто, всі медичні дані з лікарень стануть доступні міністерству оборони. Що по ідеї має прискорити проходження медкомісій під час мобілізації. А з літа пройти ВЛК можна буде в будь-якій лікарні, без відвідування військкомату.

    За три місяці з моменту підпису закону президентом влада має намір впровадити направлення на ЛКК через систему «Резерв+» і зробити результати медкомісії в електронному форматі.

    А до 1 червня 2025 року з’явиться можливість проходження медичного огляду для ЛКК у будь-якому медзакладі. Тобто можна буде пройти медкомісію за межами ТЦК, дані туди надійдуть автоматично.

    Дані про стан здоров’я фіксуватимуться цифровим підписом лікаря, включатимуть рекомендації щодо придатності та антропометричні показники.

    При цьому видання вказує, що юридичне управління Ради розкритикувало норму розкриття медичних даних людини без її згоди, хоча вони є конфіденційною особистою інформацією.

    Експерти вказали, що процедура передачі даних безпосередньо не пов’язана із забезпеченням нацбезпеки. Але депутати це зауваження проігнорували.

  • Зарплати чиновників хочуть зрівняти з рівнем доходів військових на передовій

    Зарплати чиновників хочуть зрівняти з рівнем доходів військових на передовій

    В Україні активно обговорюється ініціатива щодо обмеження заробітних плат високопосадовців, суддів, депутатів та членів наглядових рад. Пропонується, щоб їхні доходи не перевищували рівень зарплати військовослужбовців, які забезпечують бойові завдання на передовій.
    Не більше, ніж на передовій – Верховна Рада розгляне законопроект про обмеження 100 тисячами грн зарплати членам наглядових рад, суддям і депутатам

    Платити не більше, аніж військовослужбовцям на передовій, пропонує група народних депутатів, яка 13 грудня зареєструвала законопроект 12316 про внесення змін до статті 28 Закону «Про правовий режим воєнного стану» щодо обмеження розмірів заробітної плати деяким категоріям осіб в умовах дії воєнного стану.

    Так, пропонується доповнити прикінцеві положення закону про правовий режим воєнного стану нормою, якою установити, що тимчасово, у період дії воєнного стану, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, а також органи місцевого самоврядування) нараховуються у сумі, що не перевищує граничного розміру виплат військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях (100 тисяч грн на місяць).

    При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки.

    Обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, тобто, не застосовується до рятувальників.

    Окремо вказано, що обмеження у 100 тисяч грн застосовується також при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів, працівникам Офісу Президента, суддям, суддям Конституційного Суду України, прокурорам, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членам Рахункової палати, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, в тому числі Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України (крім осіб, зазначених в абзаці другому цього пункту), працівникам суб’єктів господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать державі, членам наглядових рад таких суб’єктів господарювання.

    Зазначимо, що за даними Міністерства фінансів України, середня зарплата керівництва за жовтень 2024 року склала у Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – 330,7 тисяч грн, Державній митній службі – 276,7 тисяч грн, Державній службі фінансового моніторингу – 234,7 тисяч грн, Національному агентстві з питань запобігання корупції – 232 тисячі грн, Пенсійному фонді України – 194,8 тисяч грн, Національній соціальній сервісній службі – 144,6 тисяч грн тощо.

    Як раніше писала «Судово-юридична газета», до Верховної Ради подали законопроект 12265, який пропонує визначити розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя у розмірі посадового окладу судді місцевого суду (тобто, близько 63 тисяч грн). Нагадаємо, що після внесених змін оклад членів ВРП починається від 236 тисяч грн, не враховуючи додаткові виплати.

  • У Верховній Раді пропонують встановити Національний день молитви на річницю вторгнення Росії

    У Верховній Раді пропонують встановити Національний день молитви на річницю вторгнення Росії

    У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону №12336, який пропонує встановити в Україні Національний день молитви. Цей день планується відзначати щорічно 24 лютого, у річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Проєкт поданий групою депутатів на чолі з Давидом Арахамією, головою фракції “Слуга народу”. Завдяки підтримці великої кількості депутатів, ініціатива має великі шанси бути ухваленою.

    За задумом авторів, Національний день молитви буде починатися спеціальним засіданням Верховної Ради, на якому виконуватиметься духовний гімн України “Боже великий, єдиний”. Кабінет міністрів буде зобов’язаний розробити план заходів щодо відзначення цього дня, у тому числі організацію загальноукраїнської акції “Запали свічку”. Місцеві державні адміністрації мають бути відповідальними за проведення святкових заходів.

    В пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що 24 лютого 2022 року Росія розпочала агресію проти України, розраховуючи на швидке захоплення країни. Однак Україна не лише змогла вистояти, але й дати гідну відповідь агресору, зберігши свою державність завдяки єдності та підтримці військових і мирного населення.

    Депутати зазначають, що молитва є важливим духовним чинником, який допоміг Україні вистояти в ці складні часи. Вони вважають, що спільна молитва надасть силу для перемоги та стане символом єдності українського народу.

    Ідея Національного дня молитви базується на історичних прикладах, коли загальнонаціональні молитви змінювали хід історії, як це було під час Другої Світової війни у Великій Британії та США.

  • Парламентарі пропонують посилити відповідальність для службовців за жорстокі дії

    Парламентарі пропонують посилити відповідальність для службовців за жорстокі дії

    30 народних депутатів подали до Верховної Ради ініціативу, що передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України, спрямованих на посилення відповідальності за катування та інші жорстокі, нелюдські або такі, що принижують гідність, види поводження. Це відображає стурбованість парламентарів щодо поширених фактів катувань у правоохоронних органах та інших державних установах, де такі практики стали усталеними.

    Проект закону (№12319), який був зареєстрований у Верховній Раді, пропонує виокремити злочини, пов’язані з насильством, скоєним службовими особами, особливо в місцях примусового тримання. У кодекс хочуть додати нову статтю — ст.3654 «Катування, вчинене службовою особою», що передбачає кримінальну відповідальність за умисне завдання сильного фізичного болю або морального страждання особам, зокрема з метою отримання інформації чи покарання за дії, вчинені іншими особами.

    Якщо ці злочини вчинені групою осіб або з мотивів дискримінації (наприклад, на основі расової, національної чи релігійної нетерпимості), покарання може бути збільшене до 15 років ув’язнення.

    Додатково, вносяться зміни в ст.3655 КК, яка кваліфікуватиме поводження, що принижує гідність. Пропонується карати таке поводження ув’язненням до 3 років, або від 3 до 5 років, якщо воно вчинене з метою дискримінації чи групою осіб.

    Також буде передбачена відповідальність за бездіяльність службових осіб, що призвела до катувань або приниження гідності утриманих осіб. Це буде каратися ув’язненням від 3 до 5 років.

    Нардепи зазначають, що практики катувань і принижень, зокрема у місцях несвободи, значно підвищують соціальну напругу, яка вже перебуває на критичному рівні в Україні. Вони вважають, що це також негативно впливає на підтримку влади серед громадян та зменшує рівень довіри до державних інститутів.

  • У Верховній Раді працюють над законом про демобілізацію та змінами у роботі ТЦК

    У Верховній Раді працюють над законом про демобілізацію та змінами у роботі ТЦК

    У Верховній Раді було подано пропозицію щодо необхідності кардинального реформування Територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК). Окрім цього, парламентарі мають напрацювання щодо законопроєкту, який стосується демобілізації військових, що вже третій рік захищають Україну на фронті.

    Народний депутат Олексій Гончаренко під час своєї заяви наголосив, що хоча дискусії про ці ініціативи активно ведуться, затвердження таких документів у найближчому майбутньому не очікується. За його словами, перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк погодився з необхідністю реформування ТЦК, і наразі Міноборони готує відповідні зміни.

    Гончаренко підкреслив, що деякі дії, які мали місце в ТЦК, є неприпустимими. Він згадав випадок у Вишгороді, коли водій автомобіля був підданий агресивним діям з боку представників ТЦК. За словами народного депутата, такі ситуації повинні бути виключені, а система реформована. Іван Гаврилюк зазначив, що Міноборони працює над змінами, щоб уникнути подібних інцидентів у майбутньому.

    Щодо демобілізації, то Гончаренко також поділився інформацією, що законопроєкт, який регулює питання термінів служби та демобілізації, вже існує в певному вигляді. Однак він зауважив, що цей документ не буде внесений на розгляд, поки не буде достатньої кількості резервів, які зможуть замінити демобілізованих військових. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль не дав чіткої відповіді на питання про готовність законопроєкту, але підкреслив, що він на етапі підготовки.

  • В Україні хочуть декриміналізувати порно

    В Україні хочуть декриміналізувати порно

    Народний депутат України Данило Гетманцев заявив про намір домагатися включення до порядку денного Верховної Ради законопроєкту щодо декриміналізації порнографії. За його словами, чинна правова база, яка прирівнює комерційне створення порнографічного контенту до кримінального правопорушення, є застарілою та не відповідає сучасним реаліям.

    “Сплачено 59 мільйонів гривень ПДФО та військового збору. Це дуже важливі гроші для країни у війну і ми вдячні дівчатам за їхню відповідальну позицію та внесок в перемогу”, – написав він у себе в Тelegram-каналі.

    Гетманцев зазначив, що той факт, що моделі не сплатили податок своєчасно, не може бути підставою для кримінального переслідування, якщо податки сплачено. За його словами, правоохоронці такий підхід розділяють.

    “Окремо по переслідуванню по ст.301 КК (“Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів” – УНІАН). Мені здається, що фестиваль лицемірства, коли суспільство однією рукою “морально засуджує”, а іншою бере гроші на армію, або коли творців контенту переслідують його користувачі, треба завершувати”, – написав депутат.

    Він додав, що буде наполягати на включенні законопроєкту колег про декриміналізацію цієї статті до порядку денного парламенту.

    Декриміналізація порнографії – що відомо

    У листопаді у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, яким передбачено скасувати кримінальну відповідальність за зняття і поширення дорослими людьми відео інтимного характеру.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, згідно з проєктом закону, кримінальна відповідальність залишиться виключно за порно без згоди (порнопомста, deep fake), екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія) та порно з дітьми і розповсюдження серед дітей.