Khreshchatyknews.com

Позначка: верховна Рада

  • Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    У Верховній Раді України готуються до нового етапу обговорення законодавства щодо обігу цивільної зброї. Народний депутат Роман Костенко повідомив, що вже наступного тижня відбудуться консультації, до яких планують залучити широкий спектр учасників — від представників влади до громадянського суспільства та бізнесу.

    За словами парламентаря, процес обговорення не обмежиться лише політичним рівнем. До консультацій долучаться активісти, народні депутати, представники правоохоронних органів, а також потенційні учасники ринку зброї. Такий формат має забезпечити комплексний підхід до питання, яке вже тривалий час викликає дискусії в українському суспільстві.

    Костенко наголосив, що обговорення законопроєкту відбувається у тісній взаємодії з Міністерство внутрішніх справ України, з керівництвом якого він особисто проводив консультації. Саме МВС є одним із ключових органів, відповідальних за формування політики у сфері обігу зброї та контролю за її використанням.

    Одним із ключових аспектів майбутніх змін є питання короткоствольної вогнепальної зброї — пістолетів. Саме ця категорія викликає найбільше дискусій, оскільки наразі в Україні її носіння для цивільних фактично заборонене, попри загалом досить ліберальне законодавство у сфері володіння іншими видами зброї.

    За оцінкою Костенка, українське законодавство вже сьогодні є одним із найліберальніших у Європі. Він підкреслив, що придбати мисливську чи іншу дозволену зброю в Україні часто простіше, ніж у багатьох країнах ЄС. Водночас питання саме короткоствольної зброї залишається відкритим і потребує додаткового врегулювання.

    Парламентар звернув увагу, що прикладом більш ліберального підходу може слугувати Чехія, де громадяни мають право не лише володіти, а й носити короткоствольну зброю за умови дотримання визначених процедур і вимог. Саме такі моделі можуть бути взяті за основу при формуванні українського законодавства.

    Водночас Костенко підкреслив, що остаточні рішення щодо розширення прав цивільних на носіння зброї, ймовірно, будуть ухвалюватися вже після завершення воєнного стану. За його словами, нині важливо закласти правову та інституційну основу, щоб після війни повернутися до цього питання вже з готовими напрацюваннями.

    «Я підтримую рух у цьому напрямку, але це має бути системний процес — із підготовкою інфраструктури, законодавства і чіткими правилами», — зазначив він.

    Паралельно з парламентськими ініціативами свою позицію висловлюють і представники уряду. Зокрема, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко раніше заявляв, що підтримує ідею надання громадянам права на збройний самозахист. Йдеться, зокрема, про можливість використання короткоствольної зброї за чітко визначених умов.

    За словами очільника МВС, майбутній закон має базуватися на балансі між правом громадян на самозахист і необхідністю гарантування громадської безпеки. Це означає запровадження суворих процедур контролю, навчання, перевірки психічного стану та відповідальності за порушення правил використання зброї.

    Питання легалізації зброї для цивільних особливо актуалізувалося після початку повномасштабної війни, коли значна частина населення отримала доступ до зброї в межах територіальної оборони або інших форм захисту. Це створило нові виклики для держави, зокрема щодо контролю обігу зброї після завершення бойових дій.

    Експерти зазначають, що відсутність чіткого законодавства може призвести до ризиків нелегального обігу зброї, тоді як впорядкована система дозволів і контролю, навпаки, здатна знизити рівень злочинності та підвищити рівень безпеки.

    Водночас суспільна думка щодо цього питання залишається неоднозначною. Частина громадян підтримує право на самозахист зі зброєю, вважаючи це гарантією безпеки, тоді як інші висловлюють занепокоєння щодо можливих зловживань і зростання рівня насильства.

    Саме тому майбутні консультації мають стати майданчиком для відкритого діалогу між усіма зацікавленими сторонами. Очікується, що за їх результатами буде сформовано узгоджену позицію щодо подальших кроків у реформуванні законодавства.

    Питання цивільної зброї в Україні переходить у фазу активного обговорення та підготовки до можливих змін. Хоча остаточні рішення ще попереду, вже зараз зрозуміло, що держава готується до комплексного перегляду підходів до цієї чутливої теми.

  • Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) фактично поставили паузу в одному з найрезонансніших податкових питань — можливому запровадженні податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. За підсумками перемовин у Вашингтоні сторони дійшли висновку, що ця ідея є надто чутливою як з економічної, так і з політичної точки зору, тому наразі її реалізація не розглядається як пріоритет. Натомість Україна разом із міжнародними партнерами зосереджується на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, зокрема в контексті формування фінансової політики на 2027 рік.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко після участі у весняних зборах МВФ та Світового банку. За її словами, українська делегація провела низку консультацій із представниками фонду та європейських інституцій, під час яких вдалося донести позицію уряду щодо ризиків такого кроку. Вона наголосила, що МВФ із розумінням поставився до аргументів української сторони, визнавши, що запровадження ПДВ для ФОПів може викликати негативну реакцію в суспільстві та не знайти підтримки в парламенті.

    Питання оподаткування ФОПів залишається одним із найчутливіших у податковій політиці України, адже воно безпосередньо зачіпає сотні тисяч підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг, ІТ та малого виробництва. У попередні місяці уряд розглядав можливість введення ПДВ для підприємців із певним рівнем доходу, що відповідало б європейській практиці, однак ця ініціатива викликала значний спротив з боку бізнесу. Представники малого бізнесу неодноразово заявляли, що такі зміни ускладнять ведення діяльності, збільшать адміністративне навантаження та можуть призвести до зростання цін для споживачів.

    Крім того, політична складова також стала важливим фактором. У Верховній Раді не сформувалося достатньої підтримки для ухвалення відповідного законопроєкту. Зокрема, представники парламентської більшості відкрито заявляли, що документ не готовий до розгляду, навіть попри те, що він розглядався як один із елементів співпраці з МВФ у межах програми фінансової підтримки. У підсумку уряд змушений був шукати більш збалансовані рішення, які б дозволили зберегти довіру міжнародних партнерів, не створюючи додаткового тиску на внутрішній ринок.

    У ході переговорів у Вашингтоні сторони погодилися, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує гнучкішого підходу до реалізації структурних реформ. Це означає, що ключовим пріоритетом залишається макрофінансова стабільність, а не формальне виконання всіх вимог у встановлені строки. Саме тому питання ПДВ для ФОПів було відкладене, а натомість розпочато роботу над альтернативними інструментами наповнення бюджету.

    Серед таких інструментів уже розглядаються кілька напрямів. Зокрема, уряд схвалив законодавчі ініціативи щодо оподаткування цифрових платформ, що має на меті залучити до бюджету кошти від діяльності міжнародних онлайн-сервісів. Також обговорюються зміни до правил оподаткування міжнародних поштових відправлень, що може зменшити можливості для ухилення від податків у сфері електронної комерції. Окремо розглядається питання продовження дії військового збору як одного з ключових джерел фінансування оборонних потреб держави.

    Експерти зазначають, що відмова від негайного запровадження ПДВ для ФОПів не означає повної відмови від реформування податкової системи. Україна й надалі має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази та гармонізації законодавства з європейськими нормами. Водночас нинішній підхід демонструє прагнення уряду знайти баланс між необхідністю наповнення бюджету та підтримкою малого бізнесу, який залишається важливою складовою економіки.

    Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України, адже фінансова допомога фонду є одним із ключових джерел підтримки економіки в умовах війни. Саме тому уряд намагається зберегти довіру партнерів, водночас адаптуючи реформи до реальних умов. У цьому контексті відмова від ПДВ для ФОПів виглядає як приклад компромісного рішення, яке дозволяє уникнути соціальної напруги та економічних ризиків.

    Очікується, що найближчим часом уряд представить нові пропозиції щодо податкової політики, які враховуватимуть як вимоги міжнародних партнерів, так і потреби українського бізнесу. Таким чином, дискусія навколо оподаткування ФОПів не завершена, але переходить у нову фазу — пошуку ефективних і водночас прийнятних для суспільства рішень.

  • Буданов висловився про корупцію в Україні

    Буданов висловився про корупцію в Україні

  • Зеленський підписав закон про продовження військового збору після завершення воєнного стану

    Зеленський підписав закон про продовження військового збору після завершення воєнного стану

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає продовження дії військового збору ще на три роки після офіційного завершення або скасування воєнного стану. Про це йдеться у картці відповідного законопроєкту.

    Документ закріплює довгостроковий механізм фінансового забезпечення оборонних потреб держави та є частиною міжнародних зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. Він входить до переліку структурних “маяків”, виконання яких є умовою для подальшого фінансування в межах програм макрофінансової підтримки.

    Закон встановлює такі ставки військового збору: для фізичних осіб — 5% від доходу, для фізичних осіб-підприємців 1, 2 та 4 груп — 10% від мінімальної заробітної плати, що у 2026 році становить близько 865 грн щомісяця, а для ФОП 3 групи та юридичних осіб — 1% від доходу. Військовий збір продовжить діяти автоматично ще протягом трьох років після припинення воєнного стану без необхідності окремого перегляду.

    Однією з ключових норм документа є створення у державному бюджеті спеціального фонду, до якого спрямовуватимуться надходження від військового збору. Ці кошти матимуть цільове призначення і використовуватимуться для фінансування оборонних потреб держави, а не надходитимуть до загального фонду бюджету. Це дозволяє забезпечити більш стабільне та прогнозоване фінансування сектору безпеки й оборони у середньостроковій перспективі.

    Верховна Рада ухвалила цей закон 7 квітня, його підтримали 257 народних депутатів. Рішення ухвалювалося на тлі необхідності забезпечення стабільних доходів державного бюджету в умовах тривалої війни та значного навантаження на фінансову систему.

    Економісти зазначають, що військовий збір залишається одним із ключових інструментів наповнення бюджету, оскільки утримується автоматично із доходів громадян і бізнесу та не потребує складного адміністрування. Умови його продовження після завершення воєнного стану розглядаються як елемент довгострокової фінансової моделі держави.

    Продовження дії військового збору також пов’язане з міжнародними зобов’язаннями України перед МВФ. Міжнародні партнери традиційно приділяють увагу стабільності доходної частини бюджету та здатності держави фінансувати оборонні й соціальні видатки без різких дисбалансів.

    Після початку повномасштабної війни податкова система України зазнала змін, спрямованих на адаптацію до воєнних умов. Військовий збір став одним із основних стабільних джерел фінансування оборонного сектору, і його продовження після завершення воєнного стану фактично формує довгострокову модель фінансового забезпечення безпеки держави.

  • У Раді зареєстрували законопроєкт для здешевлення іпотеки

    У Раді зареєстрували законопроєкт для здешевлення іпотеки

    У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям», який має на меті змінити підходи до фінансування банківського сектору, здешевити іпотечні кредити та розширити доступ до довгострокового кредитування.

    Про ініціативу повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    Законопроєкт передбачає впровадження в Україні сучасних фінансових інструментів, які вже активно використовуються в країнах Європейського Союзу. Йдеться насамперед про сек’юритизацію активів та облігації з покриттям. У межах сек’юритизації банки зможуть об’єднувати кредитні портфелі, зокрема іпотечні, у пул активів і передавати їх інвесторам у вигляді цінних паперів. Це дозволяє фінансовим установам швидше повертати ліквідність і спрямовувати ресурси на нові кредити.

    Облігації з покриттям є ще одним ключовим елементом ініціативи. Це боргові цінні папери, забезпечені якісними активами, найчастіше іпотечними кредитами, які вважаються одним із найбільш надійних інструментів довгострокового фінансування банків у Європі.

    За словами Гетманцева, основна мета законопроєкту полягає у створенні умов для здешевлення кредитів, розвитку ринку іпотеки, залучення довгострокових інвестицій та підтримки державних житлових програм. Він також наголосив, що в Україні залишається високий попит на житло, зокрема через понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб, що формує значне навантаження на ринок нерухомості.

    Іпотечне кредитування в Україні традиційно залишається дорогим і обмеженим через високі ризики та нестачу довгострокових ресурсів у банківській системі. Запровадження сек’юритизації, за оцінками експертів, може зменшити навантаження на банки, збільшити обсяги кредитування та зробити іпотеку доступнішою для населення.

    У країнах Європейського Союзу подібні інструменти давно є базовим елементом фінансової системи. Облігації з покриттям та сек’юритизація активно використовуються банками для стабільного фінансування житлових кредитів, а загальний обсяг цього ринку вимірюється трильйонами євро.

    В Україні паралельно триває розвиток державних програм підтримки житла, зокрема пільгового іпотечного кредитування. Також обговорюються реформи у сфері житлової політики та створення системи соціального житла, яка має стати частиною довгострокової відбудови країни.

    Після реєстрації законопроєкт має бути розглянутий у профільних комітетах Верховної Ради та винесений на голосування. У разі ухвалення він може стати одним із ключових кроків у реформуванні фінансового ринку та розвитку доступного житлового кредитування в Україні.

  • У переговорах зі США Україна виключає територіальні поступки — Чернєв

    У переговорах зі США Україна виключає територіальні поступки — Чернєв

    Україна продовжує роботу над формуванням нової архітектури безпекових гарантій у співпраці зі Сполученими Штатами, однак будь-які пропозиції, що передбачають територіальні поступки Росії, є неприйнятними. Про це заявив заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.

    За його словами, між Києвом і Вашингтоном триває окремий переговорний трек, присвячений довгостроковим гарантіям безпеки для України. Цей процес передбачає узгодження механізмів військової, політичної та оборонної підтримки, які мають запобігти повторній агресії та забезпечити стабільність у регіоні після завершення активної фази війни.

    Чернєв зазначив, що робота над відповідними документами перебуває на фінальній стадії узгодження, однак ключові політичні рішення залишаються предметом складних дискусій. Українська сторона очікує, що результатом стане чітко прописана система гарантій безпеки, яка включатиме довгострокові зобов’язання партнерів у сфері оборони, постачання озброєнь, навчання військових та підтримку оборонної інфраструктури.

    Окремо він повідомив, що обговорюється можливий приїзд американської делегації до Києва. Водночас, за його словами, вирішальним буде не сам візит, а зміст переговорної позиції США. Якщо пропозиції американської сторони будуть повторювати вимоги Російської Федерації щодо виведення українських військ із Донбасу або фактичного визнання окупації, це, за словами Чернєва, унеможливить будь-який прогрес у переговорах.

    Він наголосив, що Україна не розглядає сценарії, які передбачають втрату суверенітету над своїми територіями. Це, за його словами, є принциповою позицією держави, яка не підлягає перегляду в межах дипломатичних процесів. Водночас Україна залишається відкритою до обговорення альтернативних моделей врегулювання, які можуть стосуватися післявоєнного відновлення, економічної співпраці або створення спеціальних механізмів розвитку окремих регіонів, але виключно без зміни їхнього правового статусу.

    За словами депутата, гарантії безпеки є ключовим елементом майбутнього врегулювання війни. У Києві розглядають їх як систему довгострокових міжнародних зобов’язань, яка має замінити або доповнити відсутність членства України в системі колективної безпеки НАТО на поточному етапі. У цьому контексті Україна вже має низку двосторонніх домовленостей із партнерами, які передбачають військову допомогу, навчання українських військових, постачання озброєнь і розвиток оборонної промисловості.

    Чернєв також підкреслив, що ефективність будь-яких домовленостей напряму залежить від узгодженості позицій України, США та інших партнерів. За його словами, без спільного розуміння базових принципів безпеки та непорушності територіальної цілісності досягти реального прогресу буде неможливо.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна продовжує наполягати на тому, що жодні міжнародні переговори не можуть легалізувати окупацію її територій. Усі потенційні домовленості, за позицією Києва, мають базуватися на принципі відновлення суверенітету та довгострокового гарантування безпеки держави через міжнародні механізми стримування агресії

  • У ЄС продовжують обговорювати можливість вступу України у 2027 році — Качка

    У ЄС продовжують обговорювати можливість вступу України у 2027 році — Качка

    У Європейському Союзі тривають дискусії щодо можливого вступу України до блоку у 2027 році. Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час зустрічі з журналістами в Києві.

    За його словами, наразі не існує чіткої моделі вступу України до ЄС, однак сам факт активного обговорення цього питання він оцінив позитивно.

    Качка зазначив, що до дискусії долучені також країни, які традиційно вважаються більш стриманими у питанні розширення Євросоюзу, зокрема Німеччина, Франція та Нідерланди.

    «Думаю, у травні буде більш чітка картина, але можна сказати, що вони теж орієнтуються на 2027 рік для вирішення питання вступу України до ЄС. Ця дата не зафіксована, але ніхто не відкинув ідею обговорювати модель вступу до Європейського Союзу у 2027 році», — заявив він.

    Віцепрем’єр наголосив, що ключовим фактором залишається темп впровадження реформ в Україні.

    «Усі чекають від нас прогресу у виконанні “бенчмарків”, і це фактично є вирішальним елементом щодо того, як швидко ми можемо вступити до Європейського Союзу», — зазначив Качка.

    За його словами, у Верховній Раді наразі перебуває близько 100 законопроєктів, які спрямовані на виконання зобов’язань України в межах євроінтеграційного процесу.

  • Нардеп Веніславський підтримує жорстку мобілізацію, поки його сини залишаються поза нею

    Нардеп Веніславський підтримує жорстку мобілізацію, поки його сини залишаються поза нею

    Народний депутат від партії «Слуга народу» Федір Веніславський опинився у центрі публічної дискусії через свою позицію щодо мобілізації та обставини життя членів його родини під час війни.

    Про це пише видання СтопКор

    Політик активно підтримує посилення мобілізаційних заходів, зокрема в обласних центрах, пояснюючи це необхідністю забезпечення справедливого розподілу навантаження між регіонами. За його словами, не має бути ситуації, коли у невеликих населених пунктах мобілізовано більшість чоловіків, тоді як у великих містах частина військовозобов’язаних не відчуває війни.

    Водночас, як зазначають у медіа, обидва сини депутата не проходять службу. Старший син працює у Міністерстві закордонних справ і має бронювання. За даними декларацій та відкритих джерел, під час повномасштабної війни він придбав дорогий автомобіль та нерухомість.

    Зокрема, йдеться про автомобіль преміум-класу вартістю близько 2,9 млн гривень, яким, згідно з декларацією, користується і сам депутат. Також повідомляється про придбання квартири в Харкові.

    Крім того, Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що Веніславський не задекларував позику у розмірі 2 млн гривень, надану старшому сину. Попри підтвердження цього факту, ознак адміністративного правопорушення виявлено не було, і покарання не застосовувалося.

    Молодший син депутата проживає за кордоном. Водночас сам Веніславський публічно виступав за пом’якшення правил виїзду для молодих чоловіків, зокрема віком до 22 років, а також підтримував ідею підвищення цього вікового порогу до 25 років.

    У публічному просторі також лунають заяви, що депутат виступав проти запровадження чітких термінів служби та ротацій для військових, що викликало критику з боку окремих політиків.

    Ситуація викликала обговорення щодо можливих подвійних стандартів у питаннях мобілізації, а також щодо прозорості декларування доходів і майна посадовців.

    Сам Веніславський раніше наголошував, що його позиція спрямована на зміцнення обороноздатності держави та забезпечення справедливого підходу до мобілізації.

  • Розслідування показало як нардепи ховають елітні маєтки за родичами

    Розслідування показало як нардепи ховають елітні маєтки за родичами

    В Україні значна частина народних депутатів володіє або користується елітною нерухомістю площею у сотні й навіть тисячі квадратних метрів. При цьому частина таких активів формально записана не на самих політиків, а на їхніх родичів чи пов’язані структури.

    Про це пише видання Oboz.ua

    Аналіз декларацій парламентарів показує, що подібна практика є доволі поширеною і охоплює представників різних політичних сил.

    Зокрема, народний депутат від «Слуги народу» Ігор Негулевський наприкінці 2025 року переїхав у будинок площею майже 800 квадратних метрів у Кончі-Заспі. Йдеться про орендовану нерухомість із виходом до води, ринкова вартість якої може сягати близько 10 тисяч доларів на місяць. До цього парламентар користувався значно скромнішим житлом у столиці.

    Водночас Негулевський є фігурантом кримінального провадження щодо можливого отримання неправомірної вигоди за голосування у парламенті. Справу розглядає Вищий антикорупційний суд, однак вирок наразі не ухвалено.

    Інший депутат, Валерій Дубіль із «Батьківщини», користується будинком у Києві, який оформлений на його падчерку. При цьому поруч розташований ще один маєток, що належить її чоловіку. Обидві ділянки об’єднані спільною територією, що фактично створює єдиний житловий комплекс для родини.

    Нардеп від «Слуги народу» Володимир Тимофійчук задекларував будинок своєї дружини в Івано-Франківській області, який вона отримала у спадок у 2025 році. Загальна площа нерухомості разом із господарськими спорудами перевищує 440 квадратних метрів.

    Голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус проживає у будинку під Києвом, оформленому на доньку колишнього керівника Держприкордонслужби. Площа цього житла становить майже 400 квадратних метрів.

    Серед найбільших об’єктів нерухомості, пов’язаних із парламентарями, — маєток Сергія Алєксєєва від «Європейської солідарності» в Кончі-Заспі. Будинок записаний на його матір, якій понад 80 років. У декларації вказано вартість у 35 мільйонів гривень, хоча ринкова ціна подібних об’єктів може бути значно вищою.

    Раніше Алєксєєву повідомляли про підозру у можливому зловживанні впливом, однак він продовжує виконувати депутатські повноваження.

    Один із найбільших задекларованих об’єктів належить родині Василя Петьовки з депутатської групи «Довіра». Йдеться про маєток у Мукачеві загальною площею понад 2000 квадратних метрів, який оформлено на його дружину. Домоволодіння включає основний будинок, гостьовий будинок та технічні споруди.

    Позафракційний депутат Антон Яценко задекларував будинок площею понад 1500 квадратних метрів у Кончі-Заспі, оформлений на тестя. Маєток розташований біля води та обладнаний власним тенісним кортом і басейном. За оцінками, його вартість може сягати близько 10 мільйонів доларів.

    При цьому на тестя депутата оформлено десятки об’єктів нерухомості, зокрема квартири у престижному будинку на вулиці Грушевського в центрі Києва, який давно асоціюється з політичною та бізнес-елітою.

    Експерти зазначають, що оформлення майна на родичів або пов’язаних осіб може використовуватись для зниження уваги до реального рівня статків та уникнення потенційних перевірок. Водночас формально такі схеми складно довести без додаткових доказів фактичного контролю над активами.

    Попри відкритість електронних декларацій, питання відповідності способу життя та офіційних доходів українських політиків залишається актуальним і надалі привертає увагу антикорупційних органів.

  • У Раді готують закон щоб зупинити знесення МАФів і втрату робочих місць

    У Раді готують закон щоб зупинити знесення МАФів і втрату робочих місць

    В Україні на тлі війни загострюється конфлікт між малим бізнесом і місцевою владою. Підприємці, які володіють малими архітектурними формами, заявляють про масові випадки демонтажу кіосків, що призводить до втрати робочих місць і фактичного знищення легального бізнесу. У парламенті вже готують законодавчу відповідь.

    Проблему обговорили 2 квітня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. За словами підприємців, навіть ті МАФи, які працюють офіційно та сплачують податки, опиняються під загрозою знесення. Це відбувається у період, коли економіка країни і так перебуває під тиском війни.

    У відповідь на ситуацію в комітеті розробили законопроєкт №15035. Його мета — обмежити практику витіснення малого бізнесу великим ритейлом і зупинити необґрунтовані дії місцевої влади щодо демонтажу МАФів.

    Голова комітету Галина Третьякова наголошує: питання знесення кіосків не можна розглядати лише як питання благоустрою. За кожним таким рішенням стоять конкретні люди, їхні доходи та родини. За її словами, перед демонтажем необхідно оцінювати втрати робочих місць і компенсувати їх створенням нових.

    Окремо вона звернула увагу на соціальний аспект. Частина власників МАФів має у сім’ях військовослужбовців, а для ветеранів повернення до малого бізнесу часто є єдиною можливістю інтеграції в мирне життя. Втрата такого бізнесу означає для багатьох повну втрату джерела доходу.

    Крім економічної ролі, у комітеті підкреслюють і функцію МАФів під час війни. Саме малий бізнес забезпечував швидке відновлення базових послуг після початку повномасштабного вторгнення, зокрема постачання продуктів. Формат невеликих точок продажу дозволяє працювати там, де великі мережі не можуть оперативно відкритися.

    Попри це, відносини між центральною владою та місцевими органами залишаються напруженими. Особливо це стосується Києва, де, за словами депутатів, бюджет має значні ресурси і не потребує додаткового тиску на малий бізнес як джерела наповнення.

    У комітеті вже заявили про намір звернутися до місцевих адміністрацій із закликом тимчасово припинити знесення МАФів до ухвалення нового закону. Водночас остаточне вирішення конфлікту залежатиме від того, чи вдасться узгодити позиції парламенту, уряду і місцевої влади.

    Поки що законопроєкт перебуває на стадії обговорення. Однак сам факт його появи свідчить про те, що проблема демонтажу малого бізнесу під час війни виходить на рівень державної політики.