Північноатлантичний альянс оголосив про намір виділити Україні 140 мільярдів євро протягом 2026–2027 років, однак експерти вже ставлять під сумнів реалістичність виконання цих амбітних зобов’язань. Після припинення прямого фінансування України з боку адміністрації президента США Дональда Трампа основний фінансовий тягар підтримки Києва переходить до європейських союзників. Про це повідомляє швейцарське видання NZZ.
Під час саміту НАТО, який відбувся 7–8 липня в Анкарі, усі 32 країни-члени Альянсу офіційно погодили новий обсяг довгострокової підтримки України. Відповідно до домовленостей, у 2026 році союзники планують надати Києву 70 мільярдів євро. Аналогічний обсяг фінансування передбачений і на 2027 рік. Кошти мають бути спрямовані насамперед на закупівлю озброєння, військової техніки, підготовку українських військовослужбовців, розвиток оборонних спроможностей та іншу стратегічну допомогу.
Таке рішення стало відповіддю на нову політичну ситуацію у США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому Вашингтон припинив пряме бюджетне фінансування України, наголошуючи, що Сполучені Штати вже зробили найбільший внесок у підтримку Києва від початку повномасштабної війни. Посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що тепер відповідальність за подальшу допомогу значною мірою має взяти на себе Європа.
Водночас саме європейські країни сьогодні стикаються з непростим завданням — знайти необхідні фінансові ресурси та забезпечити рівномірний розподіл витрат між союзниками. За оцінками NZZ, всередині Альянсу вже існують суттєві розбіжності щодо того, хто і в яких обсягах має фінансувати новий пакет підтримки.
Найбільшими донорами України серед європейських держав залишаються Німеччина, Велика Британія та Норвегія. Згідно з даними Кільського інституту світової економіки, Німеччина вже передбачила у своєму бюджеті на 2026 рік 11,5 мільярда євро допомоги Україні. Велика Британія планує виділити близько 4,4 мільярда євро, тоді як Норвегія заклала рекордні 7,6 мільярда євро, причому приблизно 80% цієї суми буде спрямовано саме на постачання озброєння. Додатковий мільярд євро на початку року оголосила Швеція. Стабільну підтримку також продовжують надавати Данія та Нідерланди, хоча їхні останні пакети допомоги виявилися меншими, ніж раніше.
Разом із тим не всі провідні економіки Європи демонструють однакову активність. Як зазначає видання, Франція, Італія та Іспанія поки що значно відстають від лідерів за обсягами фінансової та військової підтримки України. Це викликає дедалі більше дискусій усередині НАТО, адже саме ці держави мають значний економічний потенціал і могли б зробити вагоміший внесок у виконання загальних зобов’язань.
Аналітики звертають увагу і на темпи реалізації обіцяної допомоги. Станом на кінець квітня союзники фактично надали Україні лише близько 10 мільярдів євро. Якщо нинішні темпи фінансування, закупівель озброєння та логістики не прискоряться, до кінця року країни НАТО можуть забезпечити лише приблизно 30 мільярдів євро замість запланованих 70 мільярдів.
Експерти також нагадують про попередній досвід виконання міжнародних обіцянок. За даними Кільського інституту світової економіки, за чотири з половиною роки війни європейські країни та інституції оголосили про намір надати Україні близько 400 мільярдів євро допомоги. Однак фактично Київ отримав лише приблизно 180 мільярдів євро, що становить менш як половину від задекларованої суми. Саме тому нинішні обіцянки щодо 140 мільярдів євро протягом двох років оцінюються як надзвичайно амбітні.
На думку аналітиків, ключовим фактором успіху стане готовність найбільших економік Європи збільшити свої внески. Без активнішої участі Франції, Італії та інших держав досягти заявленого рівня фінансування буде надзвичайно складно. У найближчі два роки саме європейським союзникам доведеться довести, що вони здатні самостійно забезпечити довгострокову підтримку України навіть за умов скорочення прямої участі Сполучених Штатів.
Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших міжнародних заходів року. Окрім ухвалення рішень щодо збільшення оборонних витрат країн Альянсу та підтвердження довгострокової підтримки України, його ключовою подією стали переговори президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа. Після зустрічі американський лідер заявив про “новий початок” у відносинах між Вашингтоном і Києвом, однак фінансова відповідальність за подальшу підтримку України дедалі більше переходить до європейських партнерів.
Велика Британія прискорює розробку нової тактичної балістичної ракети Nightfall, яку планують передати Україні для ураження російських військових об’єктів у глибокому тилу. Британське Міністерство оборони вже підписало контракти з кількома компаніями, а технічні вимоги до майбутньої зброї спростили, щоб швидше перейти від проєктування до випробувань і серійного виробництва.
За інформацією Bloomberg, яку агентство отримало від обізнаних джерел, перші випробувальні пуски мають відбутися протягом наступних 12 місяців. Постачання готових ракет Україні очікується наприкінці 2027 року — за умови, що учасники програми успішно пройдуть усі етапи тестування. Назви компаній, які отримали контракти, поки офіційно не оприлюднені.
Проєкт Nightfall має забезпечити Україну відносно дешевою наземною балістичною ракетою, здатною діяти в умовах потужної російської протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Водночас програма повинна допомогти самій Великій Британії відновити компетенції у сфері виробництва тактичних балістичних систем і зменшити залежність Європи від американських боєприпасів.
Лондон офіційно оголосив про створення Nightfall у січні 2026 року. Початкове урядове повідомлення передбачало наземну ракету з дальністю понад 500 кілометрів і бойовою частиною масою близько 200 кілограмів. Її планували запускати з мобільних платформ, здатних швидко змінювати позицію після залпу, щоб уникнути російського контрудару.
На ранніх етапах британське оборонне відомство розглядало ще амбітніші характеристики. Як повідомляє Bloomberg, первинна концепція передбачала дальність понад 600 кілометрів, 300-кілограмову бойову частину та ціну менш як 500 тисяч фунтів стерлінгів — приблизно 670–700 тисяч доларів — без урахування вартості пускової установки, боєголовки та розробки.
Після консультацій із промисловістю вимоги переглянули. Майбутня ракета повинна долати понад 500 кілометрів, нести 200-кілограмову бойову частину, а її орієнтовна ціна зросла до трохи більш як одного мільйона доларів за одиницю. Такий компроміс має зробити проєкт реалістичнішим і дозволити компаніям швидше перейти до створення робочих прототипів.
Попри зниження частини характеристик, Nightfall залишається серйозною далекобійною системою. Радіус у 500 кілометрів дозволить Україні вражати військові аеродроми, склади боєприпасів, командні пункти, логістичні вузли, ремонтні підприємства та місця зосередження російської техніки далеко за лінією фронту. Конкретний перелік цілей визначатимуть українські Сили оборони відповідно до міжнародного права та домовленостей із партнерами.
Nightfall має запускатися з різних транспортних платформ, які зможуть випускати кілька ракет поспіль і швидко залишати позицію. Мобільність є критично важливою, оскільки російські військові намагаються виявляти пускові установки за допомогою супутників, розвідувальних безпілотників, радіотехнічної розвідки та агентурної мережі.
Окремою вимогою є здатність ракети працювати під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Росія систематично пригнічує супутникову навігацію та створює фальшиві сигнали GPS. Тому британська ракета повинна мати захищену або комбіновану навігаційну систему, яка не втратить точності навіть у складній радіоелектронній обстановці. Технічні подробиці системи наведення з міркувань безпеки не розкриваються.
Британська сторона також розраховує на достатньо просту конструкцію, щоб після розгортання виробництва випускати щонайменше десять ракет на місяць. Раніше учасники інших британських конкурсів із далекобійної зброї заявляли про спроможність вийти на значно вищий темп, однак Nightfall є складнішою саме через балістичну траєкторію, потужну бойову частину та вимоги до точності.
На старті програми Лондон планував обрати три промислові команди й надати кожній контракт приблизно на дев’ять мільйонів фунтів. Компанії мали спроєктувати систему та виготовити по три ракети для випробувань протягом року. У березні британський міністр оборонної готовності та промисловості Люк Поллард підтверджував, що конкурс Nightfall є частиною прискорення військових закупівель.
Очікувалося, що контракти укладуть до березня, однак, за даними Bloomberg, процедура затрималася приблизно на два місяці. У травні британська влада вже підтверджувала, що угоди з розробниками підписані, але обіцяла назвати переможців пізніше.
Проєкт має подвійне призначення. Перша мета — дати Україні додатковий засіб для ударів по російській військовій інфраструктурі та посилити її можливості стримування. Друга — відновити європейське виробництво далекобійної зброї на тлі сумнівів щодо стабільності американської підтримки та обмежених запасів наявних західних ракет. У британському оборонному інвестиційному плані Nightfall прямо визначено як програму створення недорогої балістичної ракети.
Потреба України у такій зброї залишається надзвичайно високою. Росія використовує глибокий тил для базування авіації, зберігання ракет і керованих авіабомб, ремонту техніки та формування резервів. Чим далі ці об’єкти розташовані від фронту, тим складніше Україні атакувати їх звичайними безпілотниками або наявними західними системами.
Балістична ракета має важливі переваги над крилатими ракетами та дронами. Вона набирає значну швидкість, летить по високій траєкторії та атакує ціль під крутим кутом. Це скорочує час реагування систем ППО й ускладнює перехоплення. Водночас балістичні ракети дорожчі, технологічно складніші та потребують точного контролю якості під час виробництва.
Nightfall не замінить українські далекобійні безпілотники чи крилаті ракети. Ймовірніше, система доповнить їх. Дрони можуть масово перевантажувати російську ППО та атакувати нафтопереробні підприємства, склади й аеродроми, тоді як балістичні ракети застосовуватимуть проти найбільш захищених і пріоритетних військових об’єктів.
Паралельно Велика Британія розвиває інші програми далекобійної зброї. У червні Лондон повідомив про успішні льотні випробування трьох британських систем у межах проєкту Brakestop. Йдеться про дешеву наземну ударну зброю з дальністю понад 500 кілометрів та бойовою частиною масою 225 кілограмів. Nightfall і Brakestop є різними програмами, хоча обидві покликані швидко забезпечити Україну засобами для ударів на значній відстані.
Розробка британської ракети відбувається одночасно з українськими спробами створити власні балістичні системи. Українська влада та оборонні компанії повідомляли про роботу над кількома проєктами, однак більшість їхніх характеристик, реальний статус випробувань і темпи виробництва залишаються засекреченими.
Саме тому Nightfall може стати не лише додатковим джерелом боєприпасів, а й основою для технологічної співпраці між британськими й українськими інженерами. Україна має унікальний бойовий досвід застосування далекобійної зброї, подолання російської РЕБ та швидкого оновлення програмного забезпечення відповідно до змін на фронті.
Водночас терміни залишаються головним ризиком програми. Навіть за прискореної процедури перші серійні ракети очікуються лише наприкінці 2027 року. До того часу ситуація на полі бою, російська протиповітряна оборона та вимоги до зброї можуть істотно змінитися. Крім того, кожен прототип має пройти наземні перевірки, випробування двигуна, системи керування, бойової частини та повноцінні пуски.
Не гарантовано й те, що всі розробники успішно завершать програму. За даними Bloomberg, компанії отримають виробничі контракти лише після успішних випробувань. Якщо прототипи не відповідатимуть вимогам точності, дальності, безпеки або стійкості до РЕБ, строки можуть знову перенести.
Попри це, підписання контрактів означає, що Nightfall перейшов від політичної заяви до практичної стадії. Британські компанії вже мають фінансування та завдання створити реальні ракети, а не лише концептуальні проєкти.
Для України ця програма є сигналом довгострокової підтримки. Лондон готує систему не на кілька місяців війни, а на перспективу, у якій Україна повинна мати власний або спільний із союзниками арсенал далекобійної зброї. Якщо Nightfall успішно пройде випробування, російському командуванню доведеться відсувати важливі об’єкти ще далі від кордону, посилювати протиракетну оборону та витрачати більше ресурсів на захист тилу.
Британія фактично робить ставку на те, що недорога серійна балістика може змінити баланс витрат у війні. Ракета вартістю близько мільйона доларів залишається дорогою зброєю, але вона може знищити літак, радар, командний пункт, склад або виробничий об’єкт, вартість яких у десятки разів більша.
Nightfall має стати для України мобільною балістичною системою з дальністю понад 500 кілометрів, 200-кілограмовою бойовою частиною та здатністю працювати під російським радіоелектронним тиском. Випробування очікуються протягом року, а перші поставки — наприкінці 2027-го. Головним питанням тепер є те, чи зможуть британські виробники втримати прискорений графік і перетворити амбітний проєкт на серійну зброю, якої Україна потребує вже сьогодні.
Уряд Великої Британії готує масштабну інформаційну кампанію, яка закликатиме громадян заздалегідь запастися продуктами харчування, питною водою, ліками та іншими речами першої необхідності на випадок надзвичайних ситуацій. Одним із головних сценаріїв, до яких британська влада рекомендуватиме готуватися населенню, є масштабна кібератака, яка може бути здійснена Росією та призвести до перебоїв у роботі критичної інфраструктури країни. Про це повідомляє The Telegraph.
За інформацією видання, кампанію планують розпочати пізніше цього року в межах ширшої державної стратегії підвищення стійкості країни до сучасних загроз. Влада прагне підготувати населення до можливих кризових ситуацій, які можуть виникнути як унаслідок кібератак, так і через інші надзвичайні події, пов’язані з безпекою.
Головний секретар прем’єр-міністра Великої Британії Даррен Джонс повідомив, що уряд запускає спеціальну “кампанію національної обізнаності щодо стійкості”. Її головною метою стане інформування громадян про прості, але важливі кроки, які допоможуть пережити перші дні надзвичайної ситуації без критичних наслідків.
Британцям рекомендуватимуть створити вдома резерв продуктів тривалого зберігання, питної води, медикаментів, батарейок, засобів освітлення та інших необхідних речей. Уряд також наголошуватиме на важливості підготовки до можливих тривалих перебоїв у роботі електромереж, систем водопостачання, мобільного зв’язку, інтернету та електронних платіжних сервісів.
За оцінками британської влади, масштабна кібератака потенційно може призвести до тимчасового відключення електроенергії, порушення роботи банківської системи, магазинів, транспортної інфраструктури та державних сервісів. Саме тому громадян закликатимуть бути готовими до ситуації, коли певний час доведеться покладатися лише на власні запаси.
Окрім інформаційної кампанії, уряд Великої Британії планує провести у 2027 році масштабні національні навчання з домашньої оборони. До них залучать сотні державних службовців, які відпрацьовуватимуть алгоритми реагування на можливу гібридну атаку з боку іноземної держави. Під час навчань перевірятимуть здатність урядових структур координувати свої дії в умовах серйозної кризи та забезпечувати безперервну роботу державного управління.
Такі заходи відбуваються на тлі дедалі більшої стурбованості британської влади щодо активності Росії. У Лондоні зазначають, що країна вже регулярно стикається з кібератаками, спробами шпигунства та інформаційними операціями, спрямованими проти державних установ і критично важливої інфраструктури.
У стратегічному оборонному огляді, оприлюдненому торік, наголошувалося, що Велика Британія фактично щодня зазнає ворожих дій у кіберпросторі. У документі серед основних джерел загроз названо Росію та Іран. Також зазначалося, що російський президент Володимир Путін продемонстрував готовність застосовувати військову силу, завдавати ударів по цивільному населенню та використовувати ядерні погрози як елемент політичного тиску.
Паралельно уряд оновив Національний реєстр ризиків — відкритий документ, у якому описуються найбільш імовірні сценарії надзвичайних ситуацій. Уперше до нього внесли ризики іноземного втручання в демократичні процеси Великої Британії, а також можливі масштабні кібератаки на системи зберігання даних, водопостачання, поліцейську інфраструктуру та інші об’єкти критичного значення. Водночас інформація щодо оцінки ризику можливого ядерного удару по території країни залишається засекреченою.
Британський уряд не єдиний у Європі, хто закликає громадян бути готовими до надзвичайних ситуацій. Раніше аналогічні рекомендації вже оприлюднювали у Швеції, де мешканців закликали тримати вдома запаси продуктів, води, теплого одягу та радіоприймачі на батарейках. У Норвегії громадянам рекомендували сформувати домашні запаси медикаментів, зокрема йодовмісних препаратів на випадок ядерної аварії, а в Німеччині власникам приватних будинків радили облаштовувати підвали як потенційні укриття.
Минулого року Європейський Союз також рекомендував жителям держав-членів підготувати так званий 72-годинний аварійний запас, до якого мають входити документи у водонепроникному пакуванні, бутильована вода, консервовані продукти, засоби для розпалювання вогню, ліхтарик, аптечка та багатофункціональний ніж.
Посилення підготовки Великої Британії також пов’язують із оцінками західних спецслужб щодо можливого розвитку безпекової ситуації в Європі. Минулого місяця прем’єр-міністр Кір Стармер заявив, що, за оцінками розвідки, Росія потенційно може здійснити напад на одну з країн НАТО протягом найближчих чотирьох років. Під час презентації нового оборонного інвестиційного плану він зазначив, що такий сценарій розглядається приблизно до 2030 року.
Раніше британські ЗМІ повідомляли, що уряд уперше за два десятиліття переглядає плани реагування на можливий напад на материкову частину країни. Зокрема, оновлюються процедури евакуації керівництва держави та використання спеціальних захищених урядових бункерів.
Побоювання Лондона ґрунтуються не лише на прогнозах, а й на попередніх інцидентах. Російські хакери вже здійснювали кібератаки на британські державні структури, отримували доступ до електронної пошти урядовців і співробітників Міністерства закордонних справ, а викрадені дані згодом продавали на майданчиках даркнету. Крім того, фахівці Google Threat Intelligence Group нещодавно повідомили про виявлення нового шпигунського програмного забезпечення STOCKSTAY, яке пов’язують із російським угрупованням Turla. За даними дослідників, його використовують для атак на військові структури України та дипломатичні установи європейських держав. Раніше Служба безпеки України спільно з Федеральним бюро розслідувань США також повідомляла про викриття масштабної кампанії російських спецслужб, спрямованої на злам месенджерів українських, європейських та американських посадовців.
Фаворит на посаду нового прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернем підтвердив, що Лондон не змінюватиме курс щодо підтримки України після зміни керівництва уряду. Кандидат на посаду лідера правлячої Лейбористської партії заявив, що безпека Великої Британії нерозривно пов’язана з війною Росії проти України, а допомога Києву залишатиметься одним із ключових пріоритетів британської зовнішньої політики. Відповідні заяви Бернем зробив у програмній статті для британської газети The Times, присвяченій його баченню майбутньої політики країни.
Заява пролунала менш ніж за два тижні після того, як чинний прем’єр-міністр Кір Стармер оголосив про відставку з посади лідера Лейбористської партії. Наразі Бернем вважається головним і фактично безальтернативним претендентом на посаду нового керівника партії та глави британського уряду. За даними британських ЗМІ, інших впливових кандидатів у перегонах не залишилося, а сам Бернем уже заручився підтримкою більшості депутатів-лейбористів.
У своїй статті політик наголосив, що світ стає дедалі небезпечнішим через агресію Росії, конфлікти на Близькому Сході, кібератаки та нові глобальні виклики. Саме тому, на його переконання, Велика Британія повинна одночасно зміцнювати власну обороноздатність і підтримувати союзників.
«Підтримка України з боку Великої Британії не похитнеться. Ми усвідомлюємо, що британська безпека та ширша євроатлантична безпека пов’язані з тим, що відбувається в Україні»,— наголосив Бернем.
За словами політика, Лейбористська партія вже продемонструвала здатність формувати міжнародні коаліції для підтримки України та стримування російської агресії. Він переконаний, що цей курс має бути продовжений і після зміни уряду.
Окрім допомоги Україні, Бернем окреслив власне бачення майбутньої оборонної політики країни. Він виступає за масштабне збільшення інвестицій у британський оборонно-промисловий комплекс, розвиток власного військового виробництва, модернізацію Збройних сил та зміцнення оборонної промисловості. На його думку, такі вкладення не лише посилять безпеку держави, а й створять нові робочі місця та стимулюватимуть економічне зростання.
Бернем також підтвердив, що у разі призначення на посаду прем’єра не переглядатиме ключові міжнародні зобов’язання Лондона. Він заявив про повну підтримку НАТО, збереження британського ядерного стримування та стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами. Одночасно політик виступає за активніше співробітництво з європейськими союзниками у сфері безпеки та оборони.
Окремо Бернем нагадав про власний досвід співпраці з Україною ще під час роботи мером Великого Манчестера. За його словами, місто активно підтримувало партнерські зв’язки з українськими громадами, зокрема з Києвом та Львовом, а також реалізовувало гуманітарні ініціативи після початку повномасштабної війни.
Питання наступності британської політики щодо України стало одним із ключових після несподіваної відставки Кіра Стармера. 22 червня він оголосив про рішення залишити посаду лідера Лейбористської партії та прем’єр-міністра, пояснивши це необхідністю оновлення політичного керівництва країни. До обрання нового лідера Стармер виконує обов’язки глави уряду.
Енді Бернем, який раніше був мером Великого Манчестера, незадовго до цього повернувся до Палати громад після перемоги на довиборах і практично одразу оголосив про намір очолити партію. Станом на 9 липня він залишається єдиним кандидатом, який має необхідну підтримку депутатів для участі у виборах нового лідера лейбористів. Якщо нових претендентів не з’явиться, Бернем може очолити партію вже найближчими днями, а офіційне призначення прем’єр-міністром очікується після завершення внутрішньопартійної процедури.
Експерти зазначають, що заяви Бернема мають важливе значення для України, оскільки свідчать про збереження двопартійного консенсусу у Великій Британії щодо підтримки Києва. Попри зміну політичного керівництва, Лондон продовжує розглядати російську агресію як безпосередню загрозу європейській безпеці та власним національним інтересам. Сам Бернем наголошує, що допомога Україні є не лише проявом солідарності, а й важливою складовою захисту всієї євроатлантичної спільноти.
Фігурант розслідування НАБУ, “смотрящий” за Мінюстом Андрій Довбенко почав втрачати вплив та активи в ігорному бізнесі після відставки Андрія Єрмака з поста глави Офісу Президента.
Два Андрія: як пов’язані Андрій Довбенко та Андрій Єрмак
Зв’язок між Андрієм Довбенко та Андрієм Єрмаком можна відслідкувати через Дарію Зарівну. Нагадаємо, до того як стати радницею голови Офісу Президента Андрія Єрмака, Зарівна являлась дружиною Андрія Довбенко.
ФОТО: Смотрящий за Мінюстом Андрій Довбенко пов’язаний з Андрієм Єрмаком через екс-дружину Дарію Зарівну
За інформацією ЗМІ, тільки зайшовши на посаду, Андрій Єрмак через Довбенко отримав вплив на МІністерство юстиції, що дало тоді ще новопризначеному голові ОП доступ в тому числі до рейдерских схем, чим вони з Довбенко актино користувались.
Водночас, для Андрія Довбенко союз з тодішнім главою ОП означав “дах” на самому високому політичному рівні та знайомства, завдяки яким він зміг у 2023-му році виїхати з країни до свого арешту.
Як Андрій Довбенко намагався монополізувати ринок онлайн казино через силовий блок
Після оголошення НАБУ підозри Андрію Єрмаку, почались проблеми у його “підопічних”, в тому числі і у Андрія Довбенко.
Зокрема, в ЗМІ почала з’являтися інформація що кінцевим бенефіціаром казино Slot City і BETON є Андрій Довбенко. Водночас, через відомого блогера Ігоря Лаченкова злили інформацію, що саме Андрій Довбенко намагається монополізувати ринок українських казино через силовиків.
Спочатку була запущена інформаційна атака, в якій “підсвітили” прізвище реального власника Slot City і BETON, що стало приводом для “ПлейСіті” для накладення штрафів та скасування рішення про видачу ліцензії.
За інформацією джерел, як тільки розпочались проблеми в Андрія Єрмака, конкуренти Андрія Довбенка на ігорному ринку відповіли на його спроби монополізувати ринок.
Онлайн казино Slot City і BETON – структура власників веде до фігуранта розслідувань НАБУ Андрія Довбенка
Формально, в Slot City і BETON різні власники, але при детальному вивчені кінцевим бенефіціаром обох казино являється Андрій Довбенко.
Офіційним власником казино Slot City через ТОВ “Олл сіті геймс” значиться одеський бізнесмен Павло Георгійович Чиклікчі.
Також Павло Чиклікчі є власником ще 5 компаній, зокрема пов’язаних із гемблінгом, і є сином екс депутата Одеської обласної ради Георгія Чиклікчі. Як випливає з відкритих даних, останній займається агробізнесом. Власне, сам Павло Чиклікчі, як і його брат Володимир, також беруть участь у сімейному агробізнесі.
Але водночас, за даними YouControl, Павло Чиклікчі володіє одразу 3 компаніями, що працюють в гральному бізнесі, – крім “Олл сіті геймс”, це куплене раніше ТОВ «Геймдейв» (ТМ SlotsCity) та відкрите в травні 2026-го ТОВ “Геймсіті” (на 100% належить «Олл сіті геймс»).
Зауважимо, що лише на оплату статутного фонду ТОВ “Геймсіті” його власнику були необхідні 30 мільйонів гривень. Щоправда, ця сума не видається великою на тлі доходу ТОВ “Геймдейв” у 2025-му році в 9,3 млрд грн, ось тільки коштів на такі інвестиції в родини Чиклікчі офіційно просто немає.
Так, будучи депутатом селищної ради, батько ігрового магната Георгій Чиклікчі в електронній декларації за 2024 рік (останній перед входом сина Павла в азартний бізнес) зазначив, що володіє 47 000 євро та 466 110 грн, ще близько 3,5 млн грн становили його доходи. Також йому належать близько 70 земельних ділянок. Рідний брат Павла Чиклікчі, Володимир, за 2020-й рік заробив 2 млн 830 тис. грн, накопичень офіційно не мав. Відомостей про доходи самого Павла Чиклікчі, який у жовтні 2024 року купив ТОВ «Геймдев», немає взагалі.
Схожа ситуація і з офіційним власником онлайн-казино BETON ТОВ “Сітікод”, жителем Києва Романом Балашовим. Про нього відомо, що чоловік займається бізнесом як ФОП і є співвласником ТОВ “Ортаверон” “Перун компані”, а також володіє АТ “Чикаго”, що являє собою закритий інвестиційний фонд. Також він є директором ТОВ “Гореничі 16”.
Загалом, Роман Балашов більше виглядає як “класичний фунт”, чим як бізнесмен який міг може внести ті самі 30 млн грн, необхідних для створення “Сітікоду”.
Як Андрій Довбенко перетворив Мінюст на джерело особистого збагачення та “заробив перший мільйон”
Для заходу на ігорний ринок необхідні значні ресурси, які були “зароблені” Андрієм Довбенко на схемах пов’язаних з Міністерстві юстиції України.
Зокрема, “смотрящим” за Мінюстом Андрія Довбенко назвали журналісти Bigus.info, журналістське розслідування яких ймовірно викликало інтерес НАБУ.
Нагадаємо, у 2022 році, коли НАБУ повідомило про розкриття злочинної групи всередині Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
За версією слідства, посадові особи АРМА в змові з представниками ДП “СЕТАМ”, приватними компаніями та іншими особами організували схему продажу за заниженою вартістю через торговельний майданчик ДП “СЕТАМ” майна, арештованого в рамках кримінальних справ і переданого в управління АРМА.
Раніше арештоване майно передавали АРМА під приводом виконання ухвал слідчого судді, після чого чиновники АРМА обґрунтовували необхідність його продажу і, використовуючи власного оцінювача, занижували вартість майна. Останнє продавалося за участі співучасника з ДП “СЕТАМ”, щоб забезпечити перемогу заздалегідь визначеної приватної компанії. Таким чином були продані:
— три земельні ділянки в Одеській області, придбані свого часу для будівництва торговельних центрів мережі “Ашан” — реалізовано в 18 разів дешевше від ринкової вартості;
— 2,6 тис. тонн піску річкового середньої та дрібної фракції в Київській області — заниження вартості більш ніж у 6 разів порівняно з ринковою;
— понад 4,5 тис. тонн карбаміду — майже в 5 разів дешевше від ринкових цін;
— зерно, крупи та олійні культури — у чотири рази дешевше від ринкової вартості.
В рамках даної кримінальної справи у 2023 році НАБУ оголосило Андрія Довбенко врозшук за намагання уникнути правосуддя та неявку на допити.
Зазначимо, що вартість вкраденого Андрієм Довбенко за цією схемою становить о 485 мільйонів. Але ця цифра стосується тільки тих кейсів, які були виявлені НАБУ.
Активи втікача НАБУ Андрія Довбенко в Україні, які працювали завдяки протекції Єрмака
Нагадаємо, в Україні Андрій Довбенко володіє корпоративною групою з 11 компаній, що спеціалізуються на праві, фінансових послугах і нерухомості. Й ці компанії використовувалися в різних сумнівних операціях.
Так, ТОВ “Евріс інвест” (сфера діяльності — надання фінансових послуг, статутний фонд — 130 000 гривень), яким Андрій Довбенко володіє через кіпрську “ЕВРІС консалтинг лімітед”, за даними НАБУ в квітні 2019 року використовувалося під час рейдерського захоплення агропідприємства “СВК Новоселицький”.
Причому, за даними ЗМІ, ці ж юристи профінансували партію “Слуга народу” на 5 мільйонів гривень, що в контексті розслідування НАБУ може виглядати як “відкат”.
Пов’язана з Довбенко ТОВ “Юридична фірма „Евріс“ (сфера діяльності — право, статутний фонд — 100 000 гривень), за версією НАБУ прямо брала участь у схемах усередині АРМА. Так, згаданий вище продаж 4,5 тис. тонн карбаміду майже в 5 разів дешевше від ринкових цін здійснювався за участі колишніх і чинних співробітників компанії.
Зокрема, підготовку аукціону з продажу карбаміду здійснював співробітник ДП “Сетам”, який у 2018–2019 роках як самозайнятий заробив у “Еврісі” 958 тисяч гривень. При цьому сам аукціон з продажу відбувся за участі двох фірм: переможця — ТОВ “Соіл компані ЛТД”, і тієї, що програла, — ТОВ “Бранте”.
Як з’ясували детективи НАБУ, IP-адресою, з якої здійснювалося управління банківським рахунком “Бранте”, користувалися співробітники “Евріса”. Іншими словами, ТОВ “Бранте”, була створена співробітниками ТОВ “Юридична фірма „Евріс“” для створення видимості конкуренції на аукціоні, в якому перемогло ТОВ “Соіл компані ЛТД”.
До речі, 500 тисяч гривень для гарантійного внеску, необхідного для участі в аукціоні, ТОВ “Брант”» отримало від юридичної фірми (з січня 2021 року в стані банкрутства) — ТОВ “Юридична фірма „Ен енд ді“”, через банківські рахунки якої проходили сотні мільйонів гривень, зокрема і за “вирішення питань” з виконавчими провадженнями.
Як Андрій Довбенко робить спроби легалізуватись та уникнути конфіскації активів у Британії
Після розслідування НАБУ Андрій Довбенко втік з України до Британії де продовжив проживати своє краще життя в розкішному особняку в престижному районі Лондона.
ФОТО: Андрій Довбенко втік від кримінальних справ НАБУ до Лондона
Водночас, через корупційний шлейф Андрій Довбенко зіштовхнувся з проблемами легалізації на туманному альбіоні “вкраденого на батьківщині”. Тим паче, що британська преса почала піднімати питання про походження його капіталів та акцентувати на його дотичність до корупційних оборудок.
ФОТО: британська преса зацікавилась походженням статків втікача НАБУ Андрія Довбенко
Справа в тому, що по місцевим законам, у разі якщо буде доведено корупційне походження капіталів нового мультимільйонера Андрія Довбенко, то всі його статки в Британії під загрозою конфіскаціЇ.
Тож не дивно, що Андрій Довбенко розгорнув у Британії велику піар компанію по відбілювання своєї репутації, на що у своєму Facebook звернула увагу журналістка Олена Шкарпова.
“Я вбила його імя в пошуку на Лінкедін. І знайшла безліч постів британських інвесторів, військових, журналістів про те, який Довбенко український патріот і дуже класний бадді.
Відкрила гугл – а там колонки авторства Довбенка у Fortune. Financial Times, Atlantic Council (!). Загалом нарахувала близько 20 статей під його ім’ям у різних західних виданнях. Звичайно, статті написані дуже дорогими якісними райтерами І впевнена, десь за їх розміщення точно він платив” – зазначає Шкрапова.
ФОТО: Скріншот поста Facebook журналістки Олени Шкарпової
За спостереженнями журналістки, в англомовному середовищі образ Довбенка не асоціюється з кримінальними справами. Натомість він представляє себе як засновника платформи TechExchange, яка нібито створює “мости” між британськими та українськими оборонними стартапами.
Нагадаємо, уникати кримінальної відповідальності Андрію Довбенко в Україні допомагали зв’язки у вищих ешелонах влади. Але чи зможе Довбенко після відставки Єрмака утримати свої активи в Україні та Лондоні, і чи доведе НАБУ до кінця розслідування про розкрадання майже півмільярда гривень на схемах з ДП “СЕТАМ” та Арма побачим найближчим часом.
Група британських парламентарів звернулася до міністерки культури, медіа та спорту Великої Британії Лізи Ненді із закликом провести перевірку російського мультсеріалу «Маша та ведмідь» та оцінити можливість припинення його трансляції на території країни. Депутати висловили занепокоєння тим, що окремі епізоди популярного дитячого анімаційного проєкту можуть містити елементи російської державної пропаганди, військової символіки та сприяти поширенню наративів Кремля серед наймолодших глядачів.
Ініціаторами звернення стали представники різних політичних сил Великої Британії. Загалом документ підписали понад 50 депутатів парламенту, серед яких члени Ліберально-демократичної, Лейбористської, Консервативної та Зеленої партій, а також представники Шотландської національної партії та валлійської Plaid Cymru. Ініціатором листа став депутат від Ліберально-демократичної партії Том Гордон.
Автори звернення закликали уряд терміново перевірити, чи відповідає мультсеріал британським стандартам мовлення та чи не містить він прихованих елементів політичної або ідеологічної пропаганди. На їхню думку, дитячий контент має проходити особливо ретельну експертизу, оскільки саме він здатний формувати світогляд дітей ще до того, як вони навчаться критично оцінювати інформацію.
У листі зазначається, що деякі сцени мультсеріалу, на думку парламентарів, містять «не надто прихований пропагандистський контент». Депутати стверджують, що окремі образи та сюжетні елементи можуть романтизувати військову тематику та популяризувати символіку, пов’язану з Радянським Союзом.
Особливу увагу політики звернули на серії, у яких головна героїня Маша постає у головному уборі, схожому на танковий шолом, а також носить військову форму радянського зразка. Крім цього, у зверненні згадуються епізоди, де дівчинка зображена у кашкеті, який британські парламентарі пов’язують із радянськими прикордонними військами та Народним комісаріатом внутрішніх справ (НКВС).
На думку авторів листа, подібні образи можуть сприйматися як елемент російської державної інформаційної політики, яка використовує популярний культурний продукт для поширення позитивного ставлення до російської історії, радянської символіки та військової культури. Парламентарі наголошують, що така форма впливу є особливо небезпечною саме тому, що подається через дитячий розважальний контент, який не викликає підозр у батьків.
Окремий блок звернення присвячений діяльності міжнародних стрімінгових платформ. Депутати різко розкритикували рішення Netflix придбати права на показ ще двох нових сезонів мультсеріалу та продовжити ліцензійну угоду щодо вже існуючих сезонів і спін-оффів більш ніж у ста країнах світу.
У листі зазначається, що рішення найбільшої стрімінгової платформи було ухвалене вже після початку повномасштабної війни Росії проти України, що, на думку британських політиків, викликає особливе занепокоєння. Автори документа наголошують, що в умовах, коли Росія активно використовує інформаційний простір як один із інструментів ведення війни, міжнародні компанії повинні більш уважно ставитися до контенту, який вони поширюють серед мільйонів глядачів.
Не менш критично парламентарі висловилися і щодо британської потокової платформи ITVX, через яку мультсеріал також доступний для перегляду жителям Сполученого Королівства. На їхню думку, британські діти сьогодні мають доступ до контенту, який може містити приховані пропагандистські меседжі, як через міжнародний стрімінговий сервіс, так і через одного з найбільших національних мовників.
У зверненні депутати наголосили, що вважають таку ситуацію неприйнятною. Вони закликали уряд забезпечити належний контроль за дитячим контентом, який поширюється через ліцензовані платформи, та провести комплексну перевірку мультсеріалу.
Парламентарі також підкреслили, що британські батьки мають право бути впевненими у тому, що будь-який дитячий контент, який демонструється у країні, проходить належну перевірку на предмет відповідності стандартам безпеки, етики та відсутності прихованої пропаганди. Особливо це стосується продукції, щодо якої союзники Великої Британії вже висловлювали офіційні застереження.
Як один із головних аргументів автори звернення навели позицію українського Центру протидії дезінформації при РНБО України. У листі згадується, що український Центр раніше назвав «Машу та ведмедя» не просто популярним мультфільмом, а одним із інструментів російської «м’якої сили», який використовується Кремлем для просування власних культурних та політичних наративів за кордоном.
У Центрі протидії дезінформації зазначали, що окремі сюжетні лінії мультсеріалу можуть сприяти нормалізації радянської символіки, романтизації військової тематики та формуванню позитивного образу Росії серед дітей різних країн світу. Українські фахівці неодноразово наголошували, що сучасна інформаційна війна ведеться не лише через новини чи політичні заяви, а й через культурний продукт, який поступово впливає на суспільні настрої та сприйняття історії.
Водночас студія Animaccord, яка є виробником мультсеріалу, категорично відкидає всі звинувачення у поширенні пропаганди. У компанії заявляють, що є приватною анімаційною студією, яка не фінансується російською державою та не має жодного стосунку до органів влади Російської Федерації.
Представники студії наголошують, що створюють виключно розважальний контент для сімейної аудиторії, а всі звинувачення щодо використання мультсеріалу як інструменту державної пропаганди називають безпідставними.
Попри це дискусія навколо «Маші та ведмедя» триває вже не перший рік. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну увага до російської культурної продукції значно посилилася у багатьох країнах Заходу. Питання про можливий інформаційний вплив російських фільмів, мультфільмів, музики та інших культурних продуктів дедалі частіше стає предметом політичних дискусій.
Особливо гостро ситуація загострилася після того, як стало відомо про рішення Netflix придбати права на нові сезони «Маші та ведмедя». Це викликало хвилю критики з боку українських користувачів та представників громадськості, які наголошували, що міжнародні компанії повинні враховувати наслідки популяризації російського контенту під час війни.
Експерти зазначають, що історія із «Машею та ведмедем» може стати важливим прецедентом для європейських країн щодо перегляду підходів до розповсюдження російського медіаконтенту. Якщо британський уряд підтримає ініціативу парламентарів і розпочне офіційну перевірку мультсеріалу, це може вплинути не лише на його подальшу трансляцію у Великій Британії, а й стати сигналом для інших держав, які також переглядають свою політику щодо російських культурних продуктів після початку повномасштабної війни.
Росія, ймовірно, протягом майже півтора року проводила масштабну кампанію повітряної розвідки над стратегічними військовими та ядерними об’єктами країн Європи, використовуючи безпілотники, які запускалися з суден так званого “тіньового флоту”. До такого висновку дійшли експерти Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), результати роботи яких опублікувало британське видання The Guardian.
За даними дослідження, аналітики проаналізували 144 підозрілі інциденти із безпілотниками, зафіксовані в більш ніж десяти європейських країнах у період із кінця 2024 року до першої половини 2026 року. Найбільше випадків було зареєстровано у Великій Британії, Франції, Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Данії та Ірландії. Усі вони мають схожі ознаки та можуть бути частиною єдиної координованої операції російських спецслужб.
Автори звіту зазначають, що головною особливістю цієї кампанії стала майже повна безкарність її виконавців. Попри численні польоти над військовими базами, аеродромами, портами та критичною інфраструктурою, жоден із безпілотників не був збитий або захоплений західними військовими. Це, на думку дослідників, продемонструвало серйозні прогалини у системах протиповітряної оборони країн НАТО, які традиційно орієнтовані на боротьбу з літаками, крилатими чи балістичними ракетами, але виявилися недостатньо готовими до масового використання невеликих малопомітних дронів.
Серед ключових об’єктів, які, за оцінкою експертів, стали цілями російської розвідки, називають британську авіабазу RAF Lakenheath, де у 2025 році були розгорнуті американські ядерні боєприпаси. Також безпілотники неодноразово помічали поблизу французької бази атомних підводних човнів Île Longue, де базується морська складова французьких ядерних сил стримування. Аналогічні інциденти фіксувалися над авіабазами Kleine-Brogel у Бельгії та Volkel у Нідерландах, де також зберігається американська ядерна зброя.
Окрім військових баз, дрони регулярно з’являлися поблизу цивільних аеропортів та інших важливих інфраструктурних об’єктів. Одним із найгучніших випадків стало тимчасове закриття аеропорту Копенгагена у вересні 2025 року після серії повідомлень про невідомі безпілотники. Подібні інциденти відбувалися також у Німеччині та низці інших європейських держав.
Особливу увагу дослідники приділяють способу запуску цих безпілотників. За їхніми висновками, Росія використовувала для цього судна так званого “тіньового флоту” — танкери та вантажні кораблі, які часто працюють із вимкненими системами автоматичної ідентифікації (AIS) та використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій. Такі судна могли виступати не лише платформами для запуску безпілотників, а й виконувати функції ретрансляторів сигналу або кораблів для їхнього повернення після завершення місії.
Одним із найважливіших доказів цієї версії стало затримання французькими військовими танкера Boracay восени 2025 року. Під час перевірки судна на його борту виявили двох громадян Росії, пов’язаних із приватною військовою компанією Moran Security Group, а також капітана з Китаю. Експерти IISS вважають цей випадок важливим підтвердженням використання цивільних суден у військово-розвідувальних операціях Росії.
Співавтор дослідження, старший науковий співробітник IISS Чарлі Едвардс, наголосив, що аналіз численних інцидентів дозволяє з високою ймовірністю говорити про централізовану кампанію, організовану Кремлем. За його словами, російська операція переслідувала одразу кілька цілей: збір розвідувальної інформації про ядерні об’єкти НАТО, вивчення маршрутів військової логістики, тестування швидкості реагування систем ППО, а також психологічний і економічний тиск на країни Заходу.
У звіті також зазначається, що найбільша активність таких польотів припала на осінь 2025 року, коли кількість зафіксованих інцидентів різко зросла. Водночас у 2026 році інтенсивність кампанії помітно знизилася після того, як європейські військово-морські сили почали активніше затримувати судна російського “тіньового флоту” та посилили контроль над морськими маршрутами.
Попри це, експерти попереджають, що проблема залишається актуальною. На їхню думку, Росія продемонструвала здатність використовувати недорогі цивільні технології для проведення складних розвідувальних операцій практично без ризику негайної відповіді. Саме тому країнам НАТО рекомендують переглянути існуючі підходи до протидії малорозмірним безпілотникам, посилити захист стратегічної інфраструктури та вдосконалити координацію між військовими й цивільними службами.
Дослідники наголошують, що нинішня система безпеки Альянсу була створена для відбиття традиційних повітряних загроз, однак сучасні гібридні операції, у яких використовуються дешеві безпілотники, цивільні судна та приховані методи ведення розвідки, потребують зовсім інших підходів. Саме тому звіт IISS уже називають одним із найважливіших досліджень про нові форми російської гібридної війни проти Європи.
Велика Британія готує одну з наймасштабніших трансформацій своєї армії за останні десятиліття, орієнтуючись на бойовий досвід України у війні проти Росії. Нова оборонна стратегія передбачає глибоку перебудову Збройних сил, переозброєння сучасними технологіями, масове впровадження безпілотних систем, розвиток штучного інтелекту та суттєву зміну підходів до ведення бойових дій. Про це повідомляє Politico.
Як зазначає видання, повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало ключовим фактором переосмислення британським військово-політичним керівництвом характеру сучасної війни. Лондон дійшов висновку, що традиційні моделі ведення бойових дій, які довгий час залишалися основою оборонного планування НАТО, більше не відповідають реаліям поля бою, де ключову роль відіграють масові безпілотники, швидка адаптація технологій та цифрові системи управління.
У межах нової стратегії Велика Британія планує зробити свої Збройні сили значно більш гнучкими, мобільними та технологічно інтегрованими. Одним із центральних напрямків реформи стане повномасштабне розгортання безпілотних систем різного призначення — від розвідувальних і спостережних до ударних платформ. Передбачається, що дрони стануть невід’ємною частиною всіх рівнів військового планування — від тактичного до стратегічного.
Окремий акцент робиться на розвитку автономних систем, роботизованих комплексів та інтеграції штучного інтелекту у процеси управління військами. У британському оборонному відомстві вважають, що саме ці технології визначатимуть ефективність армії у майбутніх конфліктах, дозволяючи швидше обробляти інформацію, приймати рішення та координувати дії підрозділів у режимі реального часу.
Важливою частиною реформи стане також суттєве прискорення оборонних закупівель. Уряд Великої Британії планує реформувати систему державних контрактів, щоб скоротити час від розробки до впровадження нових зразків озброєння. Йдеться про зменшення бюрократичних процедур, які раніше могли затягувати процес на роки, що, на думку Лондона, є неприйнятним в умовах швидко змінюваної воєнної технологічної конкуренції.
Прем’єр-міністр Кір Стармер, за даними Politico, підтримує курс на значне збільшення інвестицій у сферу оборони. Стратегічний оборонний огляд передбачає багатомільярдні вкладення у виробництво безпілотних систем, далекобійного високоточного озброєння, модернізацію протиповітряної оборони, а також розвиток кіберзахисту та технологій штучного інтелекту, які можуть бути використані у військових операціях.
У британському уряді підкреслюють, що війна Росії проти України стала практичним доказом того, що сучасні конфлікти все більше визначаються доступністю дешевих, масових і швидко адаптованих технологій. Особливо увагу в Лондоні звертають на досвід України у використанні безпілотників, які дозволяють компенсувати перевагу противника у важкій техніці, а також на здатність українських військових оперативно змінювати тактику відповідно до умов фронту.
Окремо наголошується, що британська армія планує не лише закуповувати нові технології, а й змінювати саму структуру військових підрозділів. Очікується, що майбутні формування стануть більш децентралізованими, з підвищеною автономністю командирів на місцях і широким використанням цифрових систем координації.
Паралельно уряд розглядає масштабні зміни у сфері військово-морських сил. Як повідомлялося раніше, Велика Британія поступово відходить від концепції виключно традиційних бойових кораблів, зокрема есмінців, і робить ставку на гібридні платформи, які можуть працювати у взаємодії з безпілотними морськими системами та автономними апаратами.
Водночас у британських оборонних структурах визнають наявність певних проблем із технічним станом частини флоту та обмеженими ресурсами для повноцінного патрулювання підводного простору. Це, за оцінками експертів, також стимулює прискорення реформ і пошук нових технологічних рішень.
Окремим елементом дискусії в британському суспільстві та політичних колах є кадрові зміни у військовому керівництві, а також загальна стабільність управління оборонним сектором на тлі масштабних реформ. Уряд наполягає, що трансформація є системною і довгостроковою та не залежить від окремих політичних перестановок.
Аналітики зазначають, що запропонована реформа фактично означає перехід Великої Британії до нової моделі армії XXI століття, де ключову роль відіграватимуть не лише традиційні види озброєння, а й цифрові технології, автономні системи та швидкість адаптації до умов бою. Досвід України у цій моделі розглядається як один із найважливіших сучасних прикладів ведення високотехнологічної війни.
Таким чином, Велика Британія фактично закладає основу для довгострокової трансформації своєї оборонної доктрини, яка має забезпечити країні готовність до конфліктів нового типу, де вирішальну роль відіграватимуть технології, дані та швидкість прийняття рішень.
Зовнішньополітичний курс Великої Британії, зокрема стратегічна підтримка України, залишатиметься стабільним і незмінним навіть після майбутньої відставки прем’єр-міністра Кіра Стармера. У Лондоні наголошують, що політичні перестановки всередині уряду не вплинуть на ключові міжнародні зобов’язання країни, включно з військовою, фінансовою та гуманітарною допомогою Києву, а також участю Британії у формуванні спільної західної політики щодо стримування Росії.
Про це повідомляє Euronews із посиланням на заяву заступника прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Леммі.
За його словами, уряд Сполученого Королівства продовжує виконувати всі раніше ухвалені рішення щодо підтримки України, а також не планує переглядати вже затверджені програми фінансування. Зокрема, йдеться про додатковий пакет у розмірі 290 мільйонів фунтів стерлінгів, який передбачено спрямувати на зміцнення енергетичної безпеки України та відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак. У Лондоні підкреслюють, що ця допомога є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на підтримку стійкості української держави в умовах війни.
Девід Леммі заявив, що питання зміни зовнішньої політики Великої Британії фактично не стоїть на порядку денному, оскільки стратегічний курс країни вже сформований і базується на принципах довгострокової безпеки, міжнародної співпраці та підтримки союзників. Він наголосив, що незалежно від внутрішніх політичних процесів Лондон і надалі відіграватиме активну роль у координації міжнародної допомоги Україні та зміцненні європейської безпекової архітектури.
Окремо у британському уряді підкреслюють, що курс на відновлення відносин із Європейським Союзом і розширення економічної співпраці з європейськими партнерами залишатиметься незмінним. Після Brexit Лондон поступово працює над усуненням торговельних і регуляторних бар’єрів, які ускладнили економічні зв’язки з ЄС, і нині цей процес розглядається як один із ключових напрямів економічної політики країни. Уряд заявляє, що «європейське перезавантаження» та відновлення глобальних партнерств продовжаться незалежно від зміни керівництва.
На тлі підготовки до можливого політичного переходу у Великій Британії вже ведеться організаційна робота щодо забезпечення безперервності державного управління. За даними медіа, потенційним наступником Кіра Стармера вважається мер Манчестера Енді Бернем, який уже отримує урядові брифінги для адаптації до можливого перебрання повноважень. Урядові джерела зазначають, що такий підхід має гарантувати стабільність внутрішньої та зовнішньої політики під час перехідного періоду. Через ці процеси навіть довелося перенести запланований саміт ЄС — Велика Британія, який мав відбутися 22 липня, щоб уникнути політичної невизначеності.
Попри внутрішні зміни, Лондон підтверджує намір і надалі посилювати міжнародну підтримку України. Велика Британія розраховує на збереження єдності країн «Групи семи», яка була підтверджена на нещодавньому саміті у Франції, а також на продовження координації зі Сполученими Штатами та європейськими союзниками щодо збільшення оборонних витрат і довгострокової підтримки Києва. У британському уряді вважають, що нинішній етап є критичним для формування нової системи безпеки в Європі, де Україна займає ключове місце.
Окремий акцент Лондон робить на санкційній політиці проти Російської Федерації. Девід Леммі заявив, що Велика Британія й надалі буде посилювати тиск на російську економіку, зокрема через боротьбу з обходом санкцій та так званими «брудними грошима», які, за оцінками британської сторони, використовуються для фінансування війни проти України. Уряд наголошує, що економічні обмеження залишаються одним із ключових інструментів міжнародного впливу на Кремль.
Раніше також повідомлялося, що Велика Британія розглядає додаткові механізми фінансування української оборони за рахунок конфіскованих російських активів. Серед таких ініціатив — використання доходів від продажу майна та ресурсів, пов’язаних із російськими структурами, зокрема йдеться про можливий продаж нафти із затриманих танкерів із подальшим спрямуванням коштів на підтримку Збройних сил України.
Таким чином, попри політичні зміни всередині країни, Велика Британія демонструє намір зберігати послідовність зовнішньої політики, продовжуючи підтримку України як одного з ключових пріоритетів своєї міжнародної стратегії.
За інформацією наших джерел в розвідспільноті, Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї на одному із своїх полігонів у липні, щоб “всім показати серйозність намірів” щодо Європи та США.
“Росія проведе випробування тактичної ядерної зброї на одному з полігонів у липні.
Про це свідчать кілька факторів, які стали відомі розвідкам Великої Британії та США.
По-перше, підрозділи ракетних військ у п’яти регіонах (джерела не вказують, у яких саме, але один із регіонів розташований поблизу українського кордону) переходять на особливий режим.
По-друге, офіцерів, пов’язаних із силами ядерної тріади Росії, у липні не відпускають у відпустки, а тих, хто пішов раніше, відкличуть.
По-третє, відзначається активність на одному з російських полігонів, де раніше випробовували ядерну зброю.
Також є інформація, що РФ проведе консультації з Китаєм щодо випробувань ядерної зброї.
І головне, такі випробування мають “всім показати серйозність намірів” щодо Європи та США” – зазначає джерело.
Нагадаємо, раніше Генеральний секретар НАТО Марк Рютте пригрозив Росії “руйнівними наслідками”у разі застосування ядерної зброї проти України.
