Позначка: вакансії

  • Середня зарплата українців досягла 25,5 тис. грн

    Середня зарплата українців досягла 25,5 тис. грн

    Середня заробітна плата в Україні станом на вересень 2025 року склала 25,5 тис. грн, що на 500 грн більше порівняно з попереднім місяцем. У річному вимірі середня зарплата зросла на 19% — з 22 тис. грн. Такі дані наводить кадровий портал work.ua, який розрахував медіану за інформацією з понад 207 тисяч вакансій.

    Найбільші зарплати отримують мешканці столиці — близько 30 тис. грн. У Львові середня платня становить 27,5 тис. грн, в Ужгороді — 25,5 тис. грн, в Одесі та Дніпрі — по 25 тис. грн. Найнижчий рівень заробітної плати серед обласних центрів зафіксовано у Сумах — 19 тис. грн.

    Серед професій, де відбулося найбільше зростання заробітків, лідирують: дерматокосметолог — 60 000 грн (+100%), головний інженер — 50 000 грн (+54%), Python-програміст — 50 000 грн (+54%), керівник мережі магазинів — 45 000 грн (+50%), артдиректор — 40 000 грн (+60%), травматолог — 35 000 грн (+56%), асистент проєкту — 31 500 грн (+54%), заправник картриджів — 30 000 грн (+50%), маркувальник — 22 500 грн (+125%), паркувальник — 17 900 грн (+48%).

    Прогноз розвитку зарплат на 2026–2028 роки визначено постановою від 6 серпня № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026–2028 роки”. За оптимістичним сценарієм, коли безпекова ситуація суттєво покращиться, середня номінальна зарплата складе: у 2026 році — 30 240 грн, у 2027 — 35 268 грн, у 2028 — 39 758 грн.

    Песимістичний сценарій, що передбачає збереження повномасштабної військової агресії з боку Росії, прогнозує середню платню: у 2026 році — 30 032 грн, у 2027 — 34 808 грн, у 2028 — 39 436 грн.

    За оптимістичним сценарієм також очікується покращення ситуації на ринку праці: кількість зайнятих економічною діяльністю осіб віком 15–70 років може зрости з 13 млн до 13,2 млн.

  • Вакансії, які трапляються раз на рік: служба зайнятості назвала рідкісні професії

    Вакансії, які трапляються раз на рік: служба зайнятості назвала рідкісні професії

    Протягом першого півріччя 2025 року Державна служба зайнятості пропонувала вакансії за понад 3,5 тисячами професій із 9,2 тисячі, які є в українському класифікаторі. Серед них траплялися й справді рідкісні та маловідомі посади, що викликали особливу зацікавленість.

    У добірці служби зайнятості опинилися фахівці, яких шукають буквально кілька разів на рік:

    • Іхтіолог — спеціаліст з рибознавства, якого шукали на Волині. Його робота — вивчати поведінку, анатомію та розмноження риб.

    • Соціальний патолог — аналітик відхилень у соціумі. У Чернігівській області шукали такого фахівця для дослідження причин девіантної поведінки.

    • Телефоніст місцевого зв’язку — ще одна професія, що поступово зникає. Проте цього року вакансії на неї були відкриті у Львівському та Донецькому центрах зайнятості.

    • Беконник — обробник м’яса (переважно бекону). Таких працівників потребували на м’ясопереробних підприємствах Харківщини.

    • Фельд’єгер — кур’єр для доставки секретної документації. Вакансії з’явилися одразу в чотирьох областях: Вінницькій, Волинській, Миколаївській та Харківській.

    У Державній службі зайнятості зазначають, що рідкісні професії не лише складно знайти в базі вакансій, а й важко працевлаштуватися на такі посади — кількість оголошень надзвичайно обмежена. Однак попит на деякі з них залишається стабільним, хоч і вузькопрофільним.

  • В Україні збільшилась кількість держслужбовців

    В Україні збільшилась кількість держслужбовців

    Національне агентство з питань державної служби оприлюднило оновлений дашборд, який демонструє ключові зміни у складі держслужбовців України за перший квартал 2025 року. Загалом у системі державної служби нині працює 156 792 особи — це на 516 більше, ніж було наприкінці 2024-го.

    При цьому кількість посад за штатним розписом скоротилася до 191 890, а кількість вакантних місць зменшилась на 665 і становить 30 522. Показники свідчать про деяке скорочення незаповнених посад і часткове зростання фактичного персоналу.

    Окрема увага — мобілізованим. З початку повномасштабного вторгнення до лав ЗСУ або територіальної оборони було залучено 4401 державного службовця, з яких 793 — жінки. За останній квартал цей показник зріс на 85 осіб.

    Трагічна статистика: за час війни загинуло 145 держслужбовців, які були призвані на фронт або загинули внаслідок бойових дій.

    Інформація представлена у форматі публічного дашборду — аналітичної панелі з відкритими даними, що дозволяє будь-кому відслідковувати динаміку державної служби. Оновлення даних відбувається щокварталу, і це один із прикладів прозорості в роботі НАДС.

  • В Україні дефіцит професіоналів: бракує кваліфікованих робітників і фахівців із вищою освітою

    В Україні дефіцит професіоналів: бракує кваліфікованих робітників і фахівців із вищою освітою

    В Україні триває гострий кадровий голод, який найбільше відчувається в сегменті кваліфікованих робітників та професіоналів із вищою освітою. За даними Державної служби зайнятості, саме ці категорії фахівців стали найбільш дефіцитними на ринку праці. Проблема полягає в тому, що їх підготовка вимагає значних ресурсів — як фінансових, так і часових, — тоді як ринок вимагає швидкого поповнення кадрів.

    Щодня на Єдиному порталі вакансій публікується близько 230 тисяч оголошень. Ці дані свідчать про стабільно високий попит на працівників у чотирьох основних категоріях: торгівля й послуги, кваліфіковані робітничі спеціальності, професіонали з вищою освітою та некваліфіковані працівники.

    Найчастіше шукають продавців, адміністраторів, кухарів, бариста та офіціантів. Висока плинність кадрів у цій сфері змушує бізнес безперервно шукати нових працівників. Готелі, ресторани, магазини й сервіси продажів залишаються активними гравцями ринку праці.

    Водії, слюсарі, електрики, комплектувальники, швачки — усі ці фахівці потрібні, але їх не вистачає. Навіть попри наявність бази кадрів, відповідність кваліфікаційним вимогам часто стає каменем спотикання. Ринок потребує саме підготовлених працівників, а не тих, хто готовий вчитися “на ходу”.

    Серйозний дефіцит спостерігається серед бухгалтерів, інженерів, лікарів, вчителів і технологів. Їх не вистачає не лише в державному, а й у приватному секторі, особливо в регіонах. Підготовка таких кадрів — тривалий і дорогий процес, тому попит на них часто перевищує пропозицію.

    Попит на вантажників, прибиральників, підсобних робітників і комірників зберігається стабільно високим. Але низький рівень оплати праці стримує притік бажаючих, навіть попри простоту входу у професію.

    У Державній службі зайнятості наголошують: роботодавцям варто інвестувати у підготовку кадрів самостійно або у співпраці з освітніми установами. Натомість пошукачам радять звертати увагу на перспективні технічні й медичні спеціальності, адже саме вони гарантують стабільну зайнятість у найближчі роки.

    Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №9510, який має посилити захист прав працівників у разі затримки зарплати. Документ передбачає систему штрафів для роботодавців, право працівника призупиняти роботу при заборгованості та механізми компенсації навіть у разі банкрутства компанії. Ухвалення цього закону може позитивно вплинути на довіру до ринку праці з боку найманих працівників.

  • У яких сферах в Україні зараз найвищі зарплати

    У яких сферах в Україні зараз найвищі зарплати

    Український бізнес активно шукає нових працівників у сферах аналітики, продажів, логістики, фінансів і управління. Про це повідомляє 24 Канал.

    За даними аналітиків, найбільший попит зараз на менеджерів із продажу, логістів, фахівців із підтримки клієнтів, адміністративний персонал і бізнес-аналітиків.

    Хто сьогодні затребуваний найбільше:

    • Бізнес-аналітики: середня зарплата від 50 тисяч гривень і вище, особливо у фінансовому секторі, консалтингу та ІТ.

    • Фахівці з продажів: середня зарплата 35–70 тисяч гривень плюс бонуси, з акцентом на B2B та FMCG.

    • Діджитал-спеціалісти: таргетологи, SEO/SEM-фахівці, CRM-менеджери — зарплати від 25 до 80 тисяч гривень.

    • Project і Product-менеджери: середня зарплата 45–100 тисяч гривень, найвищі — у стартапах та продуктових компаніях.

    • Фінансисти та бухгалтери: заробітна плата від 30 до 70 тисяч гривень, попит зростає у виробництві та фармацевтиці.

    • Інженери та логісти: зарплата 30–60 тисяч гривень, високий попит у промисловості та агросекторі.

    Хто отримує найбільше:

    • Комерційні директори та керівники продажів – до 150 тисяч гривень на місяць.

    • Product-менеджери – 80–120 тисяч гривень.

    • Фінансові директори – 90–130 тисяч гривень.

    • Директори з маркетингу (CMO) – до 100 тисяч гривень.

    • Supply Chain Managers – 70–110 тисяч гривень.

    Ринок особливо цінує працівників із мультидисциплінарними навичками — аналітиків із маркетинговим досвідом, менеджерів із технічним бекграундом і HR-фахівців із розумінням бізнес-процесів.

  • В Україні зарплати зростають, але бракує фахівців

    В Україні зарплати зростають, але бракує фахівців

    Український ринок праці за останній рік стабілізувався на понад 90%, проте дефіцит кваліфікованих працівників залишається гострою проблемою. Роботодавці змушені підвищувати зарплати, щоб залучити досвідчені кадри, тоді як багато компаній не мають ресурсів для навчання нових співробітників.

    Середня зарплата в Україні наразі становить 23,5 тис. грн, хоча в Києві цей показник сягає 26,5 тис. грн. Найшвидше зростають зарплати у сферах телекомунікацій (+9%), страхування (+7%) та медіа (+7%).

    Дані Держстату за останній квартал 2024 року свідчать про загальне підвищення зарплат на 25,6%. Найбільший ріст відзначається в таких сферах:

    • авіація – +50,6% (до 54,6 тис. грн);
    • телекомунікації – +39,2% (до 57,5 тис. грн);
    • сільське господарство – +33,9% (до 20,2 тис. грн);
    • поштова діяльність – +33,7% (до 17,9 тис. грн).

    Високий рівень зарплат у цих галузях зумовлений гострою нестачею кадрів. Роботодавці змагаються за спеціалістів, які одразу готові виконувати робочі завдання.

    Єдиний сектор, де спостерігається конкуренція за робочі місця, – IT. Найбільший попит мають віддалені вакансії:

    • Front-end розробники
    • графічні дизайнери
    • копірайтери
    • відеомонтажери
    • перекладачі

    Водночас ринок перенасичений кандидатами на ці посади, що ускладнює працевлаштування молодих спеціалістів.

    Завершення війни призведе до демобілізації сотень тисяч українських військових, проте більшість ветеранів не повернуться на колишні робочі місця. За даними Національного інституту стратегічних досліджень:

    • 50% ветеранів хочуть відкрити власний бізнес;
    • 12% вже мають свою справу;
    • 10% готові працювати найманими працівниками.

    Деякі компанії розробляють програми реінтеграції ветеранів, проте більшість роботодавців не готові вкладати кошти в навчання. Найкращим варіантом може стати державна підтримка для відкриття бізнесу ветеранами.

    Міністерство економіки України вже пропонує гранти на започаткування власної справи для учасників бойових дій у розмірі від 250 тис. до 1 млн грн.

  • Як зміниться ринок праці в Україні в 2025 році

    Як зміниться ринок праці в Україні в 2025 році

    У 2025 році український ринок праці буде орієнтований на залучення молоді, жінок, ветеранів та осіб з інвалідністю. У зв’язку з цим, роботодавці шукатимуть кандидатів із гнучкими навичками, готових до навчання та адаптації до нових умов. Очікується, що ринок праці зазнає значних змін, які можуть як поглибити кризу, так і стати початком відновлення економіки.

    За словами Марії Абдулліної, керівниці напрямку Робота на одному з кадрових порталів, основними викликами для українського ринку праці в 2025 році є кадровий дефіцит, необхідність адаптації ринку до нових реалій, а також зростаюча роль інклюзії та перекваліфікації працівників.

    65% роботодавців прогнозують погіршення кадрової кризи, оскільки вже у 2024 році 71% компаній відчули нестачу кваліфікованих спеціалістів. Це означає, що бізнеси повинні бути готові адаптуватися до нових викликів, серед яких розширення інклюзивності, перекваліфікація працівників та використання гнучких моделей зайнятості.

    Різноманітність і рівність можливостей на ринку праці стають важливими вимогами часу. Важливою частиною цього процесу є залучення:

    • молоді до 25 років (46% компаній);
    • жінок (34% компаній);
    • студентів (33% компаній);
    • ветеранів, які повертаються до мирного життя.

    Зважаючи на зростаючу кількість людей з інвалідністю, прогнозується також підвищення рівня їхнього працевлаштування. Для цього бізнесу буде потрібна адаптована інфраструктура та програми навчання.

    У відповідь на потреби ринку праці, все більше компаній планують інвестувати в розвиток своїх працівників. 56% компаній вже заявили про намір інвестувати в програми перекваліфікації та підвищення кваліфікації своїх співробітників. Уряд також активно підтримує ініціативи, спрямовані на зменшення структурного дисбалансу на ринку праці, через гранти та податкові пільги для освітніх ініціатив.

    Особливу увагу потрібно приділити ветеранам. Дослідження показали, що ветерани надають перевагу роботі в колективах, де працюють інші ветерани, і найбільшим запитом є програми перекваліфікації.

    У 2025 році також очікується значна зміна в політиці працевлаштування осіб з інвалідністю. Президент України підписав законопроєкт №5344-д, який зобов’язує органи влади та приватні підприємства створювати робочі місця для осіб з інвалідністю або сплачувати цільовий внесок. Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року і передбачає:

    • обов’язкове створення робочих місць для осіб з інвалідністю (від 1 місця в компаніях з 8-25 працівниками до 4% від загальної кількості робочих місць у більших компаніях);
    • можливість сплати цільового внеску замість створення робочих місць;
    • фінансова підтримка адаптації робочих місць;
    • соціальний супровід та професійна адаптація працівників.
  • В Україні не вистачає тисяч працівників у різних секторах економіки

    В Україні не вистачає тисяч працівників у різних секторах економіки

    В Україні загострюється ситуація з безробіттям, зокрема з недостатньою кількістю кваліфікованих кадрів у різних секторах економіки. За даними Державного центру зайнятості, однією з найбільших проблем є нестача працівників у сфері освіти. На 2024 рік в Україні не вистачало близько 25 тисяч освітян. Це суттєво впливає на якість навчання в країні, а також створює додаткове навантаження на вже працюючих педагогів.

    За словами заступника директора Держцентру зайнятості Станіслава Павленка, основними причинами цієї проблеми є війна, міграція населення та відсутність відповідності кваліфікації шукачів роботи вимогам ринку. До війни жінки складали 55% серед безробітних, але зараз їхня частка зросла до 81%, оскільки багато чоловіків мобілізовані і традиційно чоловічі професії залишаються без належної кількості кадрів.

    Особливо складна ситуація в регіонах, які найбільше постраждали від війни. Через руйнування інфраструктури та вимушене переселення частини населення багато шкіл і дитячих садків залишаються без достатньої кількості персоналу. Зокрема, станом на січень 2025 року в Україні не вистачало 1,5 тисячі освітян, з яких 800 вихователів у дитячих садках.

    Великі проблеми з дефіцитом кадрів також спостерігаються в переробній промисловості та сфері харчування. У 2024 році в переробній промисловості не вистачало 9 тисяч фахівців, а в сфері розміщення та харчування 3 тисячі вакансій залишаються незакритими. Це гальмує розвиток цих галузей, оскільки попит на працівників у готелях, ресторанах та туристичних комплексах залишається стабільно високим.

    Станом на 19 лютого 2025 року на “Єдиному порталі вакансій” було розміщено 217 тисяч пропозицій роботи. Середня заробітна плата у цих вакансіях становила 23 тисячі гривень, що є досить високим показником для українського ринку праці. Однак проблема дефіциту кваліфікованих кадрів залишається, навіть попри досить привабливі умови роботи.

    Експерти прогнозують, що дефіцит кадрів у цих секторах збережеться, тому вирішення цієї проблеми вимагає підтримки держави. Зокрема, необхідно створити умови для перекваліфікації працівників та для повернення трудових мігрантів, що може допомогти закрити наявні вакансії та поліпшити ситуацію на ринку праці.

  • Реальні зарплати українців збільшилися на 14%

    Реальні зарплати українців збільшилися на 14%

    2024 рік в Україні став знаковим для зростання реальних зарплат — показник, скоригований на інфляцію, збільшився в середньому на 14,4%. Найбільші “прибавки” спостерігалися в таких галузях, як IT, торгівля та операції з нерухомістю, тоді як інші сектори, такі як освіта й мистецтво, відчули спад. Про це свідчать дані інфляційного звіту Національного банку України (НБУ).

    Зростання реальних доходів у 2024 році стало можливим через дефіцит кадрів, який утворився внаслідок війни та міграції населення. Це стимулювало роботодавців підвищувати оклади, щоб утримати кваліфікованих фахівців.

    За словами голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, у третьому кварталі 2024 року середня реальна зарплата по економіці вже перевищила довоєнний рівень (аналогічний період 2021 року) на 7,2%.

    “Дефіцит робочої сили залишається значно вищим, ніж до повномасштабного вторгнення, але він поступово скорочується, що впливає на темпи зростання”, — підкреслили в НБУ.

    Найзначніше зростання зарплат зафіксовано в таких галузях:

    • IT-сектор: +45,5%
    • Торгівля: +32,3%
    • Операції з нерухомістю: +23,8%
    • Фінанси: +22,6%
    • Готельно-ресторанний бізнес: +21,4%

    Зростання в IT пояснюється не лише дефіцитом кадрів, а й високим попитом на українських спеціалістів у глобальному масштабі. У торгівлі й нерухомості підвищення зарплат стало наслідком економічної активності в цих сферах, які демонструють відновлення після кризи.

    Однак не всі галузі пережили зростання доходів. У сфері будівництва зарплати майже не змінилися (+0,9%), а в деяких секторах реальні доходи навіть знизилися:

    • Освіта: -14,8%
    • Мистецтво: -10,1%

    Скорочення зарплат у цих сферах пов’язане з низьким фінансуванням та падінням попиту на послуги, які вони надають.

    За прогнозами НБУ, у 2025 році зростання реальних зарплат суттєво сповільниться до 3,8%, зважаючи на вищу інфляцію (12,4% проти 6,5% у 2024 році) та подальшу стабілізацію ринку праці.

    Попри це, дефіцит кадрів у деяких галузях залишатиметься на високому рівні, що зумовлює нерівномірність у динаміці зарплат між різними секторами економіки.

    Загалом економіка демонструє поступове відновлення, однак окремі сектори потребують більше уваги для подолання кризи.

  • Сім найзатребуваніших військових спеціальностей в Україні

    Сім найзатребуваніших військових спеціальностей в Україні

    Україна продовжує активну мобілізацію, адаптуючи процес набору військових до сучасних викликів. Попри те, що основну роль у цьому відіграють Територіальні центри комплектування (ТЦК), все більшої популярності набувають армійські центри рекрутингу. Вони не просто виконують планові завдання з мобілізації, а підбирають фахівців відповідно до реальних потреб фронту, враховуючи здібності та цивільні професії військовозобов’язаних.

    На початку 2025 року військові рекрутери виокремили сім ключових спеціальностей, які мають найбільший попит у Збройних силах України.

    ТОП-7 найбільш затребуваних військових спеціальностей

    1. Фахівці з БПЛА (16%)

    Війна дронів стала реальністю сучасних бойових дій, тож оператори БПЛА, інженери та техніки з обслуговування безпілотників є найбільш затребуваними спеціалістами. Оператор дрона — це очі на полі бою, а фахівці, що обслуговують та споряджають БПЛА, забезпечують їхню безперебійну роботу.

    “Безумовно, найголовніші люди тут — оператори. Але після виконаного завдання їм потрібно відпочити, а дрон — перевірити, полагодити та зарядити. Якщо це FPV-дрон, його ще й спорядити треба,” — розповідає сержант ЗСУ Вадим Шевчук.

    2. Водії та механіки (16%)

    Війна неможлива без транспорту. Від бронетехніки до звичайних вантажівок — усе це потребує водіїв та механіків. У ЗСУ не завжди важлива категорія водійського посвідчення — навчають на місці.

    “Якщо маєш категорію В, тобі можуть дати що завгодно — від бронетранспортера до танка. Головне, щоб руки росли з правильного місця,” — пояснює Шевчук.

    3. Стрілецькі спеціальності (15%)

    Штурмовики, снайпери, кулеметники, гранатометники — основа бойових підрозділів. Ці спеціалісти ведуть вогонь по противнику та виконують бойові завдання у найнебезпечніших умовах.

    4. Штабні посади (9%)

    Попри активні бойові дії, на лінії фронту перебуває не більше 30% військових. Інші забезпечують їхню роботу: займаються логістикою, зв’язком, постачанням зброї та продовольства.

    “Щодня заповнюю журнали бойової роботи: хто куди поїхав, скільки боєприпасів використали. Звіти з усіх видів забезпечення, облік за кожну флягу. Паперової роботи — валом,” — розповідає старший лейтенант ЗСУ В’ячеслав Коновалов.

    5. Артилерія (6%)

    Артилеристи залишаються важливою складовою української армії, хоча і поступаються місцем дронам. Це спеціалісти зі ствольної та реактивної артилерії, мінометники та оператори РСЗВ.

    6. Медики (5%)

    Медична служба — ключовий елемент армії. Бойові медики, фельдшери та лікарі рятують життя на передовій і в госпіталях.

    “Зараз жінок-медсестер в армії менше 5%, тому правильніше говорити ‘медбрат’,” — зазначає військовий хірург Данило Михайлов.

    7. Фахівці зі зв’язку та кібербезпеки (5%)

    Сучасна війна — це не тільки зброя, а й технології. Зв’язківці та фахівці з кібербезпеки відповідають за надійну комунікацію та захист військових систем від атак противника.

    Як працює система рекрутингу?

    Станом на 2025 рік в Україні діє 48 армійських центрів рекрутингу, які пропонують понад 10 тисяч вакансій у Збройних силах, Нацгвардії, Держприкордонслужбі та СБУ.

    Щотижня у ці центри звертається приблизно 1200 осіб, а загалом з моменту запуску системи рекрутингу кандидатами до армії стали понад 35 000 громадян.

    Українське військо постійно змінюється, адаптуючись до реалій сучасної війни. І якщо раніше головну роль відігравали танкісти та артилеристи, то сьогодні найбільша ставка робиться на дрони, мобільність і високі технології.

    Попит на військові спеціальності змінюється залежно від ситуації на фронті, проте можна виділити ключові напрями: дрони, мобільність, піхотні підрозділи, зв’язок і логістика. Якщо ви плануєте долучитися до оборони України, рекрутингові центри ЗСУ допоможуть знайти найкраще місце відповідно до ваших навичок та досвіду.