Khreshchatyknews.com

Позначка: Укрзалізниця

  • Скільки разів зупиняли ваш поїзд через небезпеку: в застосунку УЗ з’явилася нова функція

    Скільки разів зупиняли ваш поїзд через небезпеку: в застосунку УЗ з’явилася нова функція

    «Укрзалізниця» запустила нову функцію у своєму мобільному застосунку, яка дозволяє пасажирам заздалегідь оцінити ймовірність вимушених зупинок та затримок обраного поїзда. Тепер перед поїздкою можна переглянути середню кількість евакуаційних зупинок і запізнень за останні десять діб. Нововведення має допомогти українцям краще планувати маршрути в умовах постійних російських атак на залізничну інфраструктуру.

    Про запуск нового сервісу 16 жовтня повідомила пресслужба «Укрзалізниці».

    Відтепер у мобільному застосунку пасажири можуть отримати додаткову інформацію про обраний рейс. Йдеться про статистику вимушених евакуаційних зупинок і затримок, які виникали під час попередніх поїздок.

    Головна особливість оновлення — використання статистики лише за останні десять діб

    Скільки разів зупиняли ваш поїзд через небезпеку: в застосунку УЗ з'явилася нова функція

    У компанії пояснюють, що такий короткий період дозволяє максимально наблизити показники до актуальної ситуації на залізничних маршрутах.

    Це особливо важливо під час війни, коли безпекові ризики можуть швидко змінюватися залежно від інтенсивності російських обстрілів.

    Якщо певний поїзд протягом останніх днів регулярно здійснював вимушені зупинки, пасажири зможуть врахувати цю обставину ще на етапі планування подорожі.

    Водночас перевізник окремо наголошує: статистика не є прогнозом конкретного рейсу та не гарантує відсутності затримок.

    Навіть якщо протягом десяти днів поїзд курсував без суттєвих відхилень від графіка, його наступну поїздку можуть скоригувати через повітряну загрозу або інші непередбачувані обставини.

    У жовтні «Укрзалізниці» вдалося суттєво зменшити частку затримок, однак компанія продовжує ставити безпеку людей вище за дотримання розкладу.

    Чому поїзди змушені зупинятися

    Після посилення російських ударів по залізничній інфраструктурі перевізник запровадив додаткові заходи захисту пасажирів і працівників.

    У разі виникнення безпосередньої загрози рух окремих поїздів можуть тимчасово призупиняти, а пасажирів — евакуювати відповідно до вказівок поїзної бригади.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нові правила зупинки поїздів та евакуації пасажирів до укриттів.

    Безпекові обмеження вже неодноразово призводили до масштабних змін у графіках руху.

    Зокрема, 27 серпня після російських атак в Україні затримувалися понад 90 пасажирських поїздів, а найбільше запізнення перевищувало 17 годин.

    Про цей випадок писала «Ненька інфо», наголошуючи на складності організації залізничних перевезень під час масованих обстрілів.

    «Укрзалізниця» одночасно посилює фізичний захист пасажирів

    На залізничних об’єктах уже встановили 281 мобільне укриття, з яких 214 з’явилися протягом 2026 року.

    Компанія планує збільшити загальну кількість таких споруд до 800. Окремо передбачено облаштування приблизно 300 додаткових мобільних укриттів на станціях і зупинних пунктах, де існують підвищені безпекові ризики.

    Детальніше про цю програму раніше повідомляла «Ненька інфо».

    Нове цифрове рішення стане ще одним інструментом адаптації залізничного транспорту до умов повномасштабної війни.

    Особливо корисною статистика може виявитися для пасажирів із пересадками, міжнародними подорожами або запланованими зустрічами.

    Наприклад, якщо мандрівник має пересідати з одного поїзда на інший, інформація про попередні затримки допоможе йому обрати більший часовий проміжок між рейсами.

    Водночас наведені показники не дозволяють точно передбачити час прибуття та не замінюють оперативних повідомлень перевізника.

    «Укрзалізниця» обіцяє регулярно оновлювати статистику, щоб пасажири могли свідоміше обирати маршрути й враховувати можливі ризики.

    Головне завдання нової функції — не передбачити наступну атаку, а зробити планування поїздок прозорішим в умовах нестабільної безпекової ситуації.

    Компанія наголошує, що навіть за наявності статистики остаточні рішення щодо руху поїздів ухвалюватимуться з урахуванням актуальних загроз та необхідності захисту пасажирів.

  • Скандал в Укрзалізниці: потяг кинув десятки людей посеред поля відразу після відбою повітряної тривоги

    Скандал в Укрзалізниці: потяг кинув десятки людей посеред поля відразу після відбою повітряної тривоги

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вимагає негайних пояснень від національного перевізника після кричущого інциденту з пасажирами. Потяг сполученням Львів – Чернівці залишив двадцять п’ять осіб просто неба, рушивши за лічені секунди після завершення повітряної небезпеки. Омбудсмен звернувся до керівництва державного підприємства «Укрзалізниця» із закликом кардинально змінити підхід до евакуаційних заходів та гарантування безпеки громадян.

    Ситуація набула широкого суспільного розголосу після публікації відеоролика обуреними пасажирами в соціальних мережах. На кадрах чітко зафіксовано, як люди, котрі через загрозу ракетного обстрілу організовано покинули вагони, очікували завершення небезпеки на безпечній відстані. Однак щойно пролунав сигнал про відбій, рухомий склад миттєво рушив із місця, не давши громадянам можливості повернутися на свої місця. Жодної перевірки присутності пасажирів провідники не здійснили.

    «10 секунд після відбою – і потяг поїхав без 25 пасажирів. Укрзалізниця, а як це взагалі працює? Мережею розлітається відео обурених пасажирів потягу «Львів – Чернівці», яких після евакуації залишили посеред поля. Люди вийшли з вагонів через загрозу обстрілу, дочекалися відбою, а потім побачили, як їхній потяг рушив без них», – написав Дмитро Лубінець.

    Посадовець визнав, що в умовах повномасштабної війни залізничники працюють під колосальним тиском. Проте він акцентував, що саме через такі надзвичайні обставини координація дій поїзної бригади має бути абсолютно бездоганною, адже йдеться про життя та базову безпеку людей.

    «Я розумію, що під час війни залізниця працює в надзвичайних умовах. І щиро дякую кожному працівнику та кожній працівниці Укрзалізниці, які щодня виконують свою роботу в непростих обставинах. Це дійсно важливо. Але саме тому в таких ситуаціях координація має бути бездоганною. Безпека не може залежати від розкладу, а розклад – бути важливішим за людей, заради яких цей потяг взагалі їде», – вказав чиновник.

    Аби унеможливити подібні випадки в майбутньому, представник парламенту надіслав офіційний лист до компанії. Головна мета звернення полягає у необхідності встановити факти та перевірити дотримання посадових інструкцій підлеглими.

    «З’ясувати, що саме сталося, чи всіх 25 пасажирів у підсумку доставили до місця призначення», – зазначив посадовець.

    На його переконання, такої проблеми можна було легко уникнути, якби відповідальні працівники просто перевірили наявність усіх людей перед відправленням. Омбудсмен підкреслив, що компанії недостатньо обмежитися внутрішніми доганами та поверхневими вибаченнями перед клієнтами.

    «Важливо не просто пояснити, що хтось не скоординувався», – вважає омбудсмен.

    Керівництво повинно системно переглянути власні протоколи дій під час тривог. Наразі національний перевізник утримується від офіційних публічних коментарів щодо цього інциденту, проте суспільство очікує на швидку реакцію та покарання винних.

    «Щоб після наступної тривоги ніхто не був змушений перевіряти, чи не поїхав його потяг без нього. Адже якщо система безпеки спрацювала лише наполовину – це не успішна евакуація. Це проблема, яку треба розв’язати», – підсумував Лубінець.

  • Росія полює на залізничників: «Укрзалізниця» встановила 281 укриття й готує ще сотні — де сховатися пасажирам

    Росія полює на залізничників: «Укрзалізниця» встановила 281 укриття й готує ще сотні — де сховатися пасажирам

    «Укрзалізниця» масштабно посилює захист працівників і пасажирів на тлі регулярних російських атак по залізничній інфраструктурі. На станціях, у депо та виробничих підрозділах уже встановили 281 мобільне укриття, причому 214 із них — протягом 2026 року. Надалі компанія планує збільшити кількість таких споруд до 800. Окрему програму розробляють для пасажирів: приблизно 300 додаткових укриттів мають з’явитися на пріоритетних станціях і зупинних пунктах.

    Про це 14 жовтня повідомив заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Володимир Шемаєв після зустрічі з головою Федерації залізничників України Миколою Снітком.

    За словами посадовця, під час переговорів обговорювали підтримку залізничних підприємств, посилення безпеки персоналу та заходи для забезпечення стабільної роботи транспорту в умовах постійних російських обстрілів.

    Одним із пріоритетів залишається створення мережі мобільних захисних споруд, які дозволяють працівникам оперативно сховатися під час повітряної небезпеки.

    Зараз на залізничних об’єктах уже функціонує 281 мобільне укриття. Упродовж поточного року встановили 214 таких конструкцій, а загальну кількість планують довести до 800.

    Мобільні укриття розміщують передусім у найбільш небезпечних районах, поблизу важливих залізничних об’єктів і там, де немає стаціонарних захисних споруд.

    Частину таких укриттів «Укрзалізниця» виготовляє власними силами на підприємствах компанії.

    Окремо готують масштабне розширення мережі укриттів для пасажирів. За словами Шемаєва, планується встановити приблизно 300 мобільних споруд на пріоритетних станціях і зупинних пунктах.

    Перші результати вже є у столичному регіоні. Укриття встановили на платформах і зупинках Дарниця, Почайна, Бориспіль, Васильків І та Бровари.

    Роботи продовжуватимуть у співпраці з місцевими органами влади.

    На Київщині також облаштовують модульні укриття на інших залізничних об’єктах. Зокрема, у Глевасі встановили споруду, розраховану на 29 осіб. Роботи тривають у Вишневому та Броварах.

    Необхідність посилення захисту виникла через систематичні російські удари по залізниці. Окупанти атакують локомотиви, депо, вокзали, електричні підстанції та пасажирські потяги.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російський удар по залізничній інфраструктурі Києва, внаслідок якого 23 вересня отримав поранення працівник «Укрзалізниці». Після атаки керівництво компанії закликало пасажирів не залишатися на відкритих платформах під час повітряної тривоги.

    Ще раніше «Ненька інфо» писала про смертельні атаки російських «Шахедів» на залізницю Сумщини. У червні внаслідок ударів по залізничних об’єктах загинули працівниці компанії, інші співробітники отримали поранення.

    Мобільні споруди вже продемонстрували свою ефективність. У травні «Укрзалізниця» повідомляла, що одне з таких укриттів врятувало життя провідниці на Харківщині. Жінка вчасно сховалася після попередження про небезпеку, тоді як вагон, у якому вона працювала, згодом знищив російський безпілотник.

    Паралельно в Україні діють оновлені правила роботи залізничного транспорту під час повітряних загроз.

    За жовтого рівня небезпеки поїзди можуть продовжувати рух, посадку та висадку пасажирів. За червоного рівня відправлення призупиняють, а людей спрямовують до укриттів.

    У разі необхідності «Укрзалізниця» також може тимчасово обмежувати рух поїздів або змінювати схеми перевезень.

    Розширення мережі укриттів має допомогти знизити ризики для залізничників і пасажирів та забезпечити роботу критично важливого транспорту навіть під час посилення російських атак.

    Водночас мобільні укриття не гарантують абсолютного захисту від прямого ракетного влучання. Пасажирам рекомендують виконувати вказівки працівників залізниці та під час повітряної небезпеки переходити до найближчого доступного укриття.

  • Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Колишній радник Офісу президента України та високопосадовець Служби безпеки Артем Шило, якого обвинувачували в організації корупційної схеми на закупівлях «Укрзалізниці», не відбуватиме призначене судом восьмирічне ув’язнення за умови виконання вимог випробувального строку. 13 жовтня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості. Натомість ексчиновник має сплатити 204 млн грн штрафу, відшкодувати частину збитків державній компанії, перерахувати кошти на підтримку українських військових та погодитися на конфіскацію активів на сотні мільйонів гривень.

    Про це повідомив Вищий антикорупційний суд. Подробиці угоди також оприлюднили Transparency International Ukraine, «Радіо Свобода» та інші українські медіа.

    Суд визнав колишнього посадовця винним в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

    Відповідні дії кваліфікували за частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

    За сукупністю злочинів Артему Шилу призначили вісім років позбавлення волі.

    Однак на підставі статті 75 Кримінального кодексу суд звільнив його від відбування покарання у вигляді ув’язнення з випробуванням на три роки.

    Вісім років ув’язнення, але без реальної в’язниці

    Затверджена угода передбачає, що Артем Шило не відбуватиме призначений строк позбавлення волі, якщо дотримуватиметься встановлених судом умов випробування.

    Протягом трьох років він повинен періодично з’являтися до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

    Також йому заборонено виїжджати за межі України без погодження з відповідним органом.

    Окремо суд на три роки позбавив ексчиновника права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями у військових формуваннях та правоохоронних органах.

    Водночас рішення не означає повного звільнення від юридичної відповідальності. Суд установив винуватість Шила та визначив додаткові санкції.

    Штраф, компенсація та конфіскація на сотні мільйонів

    Фінансова частина угоди передбачає одразу кілька окремих зобов’язань.

    Артем Шило має сплатити штраф у розмірі 204 млн грн. За повідомленням Transparency International Ukraine, суд дозволив розстрочити його на один рік — чотирма платежами по 51 млн грн.

    Окремо колишній посадовець зобов’язався відшкодувати 60 млн грн збитків та перерахувати ще 80 млн грн благодійному фонду «Повернись живим».

    Крім цього, суд застосував спеціальну конфіскацію.

    У дохід держави мають стягнути три квартири в Києві загальною площею 388,1 квадратного метра та кошти в розмірі 325,78 млн грн.

    За даними медіа, конфіскація стосується нерухомості у столичному житловому комплексі «Новопечерські Липки».

    Таким чином, сукупний обсяг передбачених вироком штрафу, компенсації, благодійного внеску та грошової конфіскації становить близько 670 млн грн без урахування вартості квартир.

    Водночас ці суми не можна автоматично вважати вже перерахованими до бюджету чи отриманими іншими адресатами. Йдеться про зобов’язання та майнові стягнення, передбачені судовим рішенням.

    За що судили колишнього радника Офісу президента

    Кримінальне провадження стосується закупівель обладнання для «Укрзалізниці», під час яких, за матеріалами слідства, державна компанія зазнала значних збитків.

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідували діяльність організованої групи, яка, за версією правоохоронців, створила неформальний механізм впливу на тендери залізничної компанії.

    Слідство називало цей механізм так званим бек-офісом.

    Його учасників підозрювали у сприянні перемозі визначених постачальників, які отримували контракти на вигідних для себе умовах.

    Один з епізодів стосувався закупівлі кабельно-провідникової продукції у 2021–2022 роках.

    За матеріалами провадження, продукцію для «Укрзалізниці» закуповували за завищеними цінами, а частину одержаних коштів згодом легалізували.

    Раніше НАБУ повідомляло про збитки державній компанії на суму понад 140 млн грн у межах відповідних епізодів розслідування.

    Інший напрямок справи стосувався закупівель обладнання, під час яких правоохоронці перевіряли можливе використання службового впливу для усунення конкурентних пропозицій.

    Зокрема, за повідомленням «Радіо Свобода», у матеріалах провадження фігурував лист від СБУ щодо загроз державній безпеці, підписаний Артемом Шилом.

    Слідство вивчало роль цього документа у відхиленні більш вигідних пропозицій інших учасників закупівлі.

    Як Шило опинився у центрі розслідування

    Артем Шило раніше працював у Службі безпеки України, а також був радником Офісу президента.

    У квітні 2024 року правоохоронці повідомили про його затримання в межах корупційного провадження щодо закупівель «Укрзалізниці».

    Тоді ВАКС обрав йому запобіжний захід із можливістю внесення застави.

    Під час перших судових засідань Шило заперечував свою причетність до інкримінованих йому дій.

    Зокрема, він не погоджувався з позицією обвинувачення щодо значення підписаного ним документа, який стосувався можливих загроз державній безпеці.

    Однак згодом позиція сторін змінилася, і в межах кримінального провадження було укладено угоду про визнання винуватості.

    13 жовтня 2026 року її затвердив Вищий антикорупційний суд.

    В обмін на угоду Шило має дати показання проти інших осіб

    Окремою умовою домовленості з обвинуваченням стало зобов’язання колишнього посадовця співпрацювати зі слідством.

    Відповідно до інформації ВАКС, він повинен надати викривальні показання щодо інших осіб у цьому та пов’язаних кримінальних провадженнях.

    Це означає, що затвердження угоди з Артемом Шилом не завершує автоматично всі розслідування, пов’язані з можливими корупційними схемами на «Укрзалізниці».

    Правоохоронці продовжують роботу щодо інших фігурантів.

    Раніше в межах цієї справи суд уже затверджував інші угоди про визнання винуватості.

    Зокрема, 1 жовтня ВАКС ухвалив вирок щодо рієлтора, якого визнали винним у пособництві в легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

    Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але також звільнили від відбування покарання з трирічним іспитовим строком. Крім того, він зобов’язався перерахувати 2 млн грн на допомогу Збройним силам України.

    Чи остаточне рішення ВАКС

    У Вищому антикорупційному суді зазначили, що вирок щодо ексрадника Офісу президента може бути оскаржений протягом 30 днів із дня його проголошення.

    Апеляцію можна подати до Апеляційної палати ВАКС через суд першої інстанції.

    Тому станом на 13 жовтня говорити про остаточне завершення всіх можливих судових процедур передчасно.

    Водночас уже відомо, що суд затвердив угоду, якою передбачено звільнення Артема Шила від реального відбування восьмирічного строку позбавлення волі за умови дотримання випробування.

    Таким чином, резонансна справа про корупцію на закупівлях «Укрзалізниці» завершилася для одного з її ключових фігурантів угодою зі слідством: замість перебування за ґратами — трирічний іспитовий строк, значні фінансові стягнення, конфіскація майна та обов’язок дати показання щодо інших учасників провадження.

  • Росія вдарила дронами по залізниці на Житомирщині: спалахнула пожежа, є постраждалий

    Росія вдарила дронами по залізниці на Житомирщині: спалахнула пожежа, є постраждалий

    У ніч проти 10 жовтня російські війська атакували залізничну інфраструктуру Коростенської громади Житомирської області. Внаслідок ударів безпілотників виникла пожежа та постраждала одна людина. Рятувальникам довелося працювати під загрозою повторних атак.

    Про це повідомив начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

    За його словами, російські дрони завдали ударів по об’єктах залізничної інфраструктури. Після влучань спалахнула пожежа, до ліквідації якої залучили підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    До гасіння займання залучили 12 рятувальників та три одиниці техніки. Попри небезпеку повторних ударів, пожежу вдалося ліквідувати.

    Унаслідок російської атаки постраждав чоловік. Медики надали йому необхідну допомогу, після чого він відмовився від госпіталізації.

    Інформації про точні масштаби пошкодження залізничних об’єктів поки немає. Також не повідомляється, чи спричинив удар затримки або скасування пасажирських поїздів.

    Атака на Житомирщину стала частиною масованого нічного обстрілу України. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 160 безпілотників, із яких 110 були реактивними.

    Українська протиповітряна оборона збила або подавила 117 дронів. Водночас зафіксовано влучання на 14 локаціях та падіння уламків ще на десяти.

    Зазначимо, що Коростенська громада вже неодноразово зазнавала атак на транспортну інфраструктуру. Зокрема, у квітні 2026 року російські безпілотники вдарили по залізничних об’єктах Житомирщини. Тоді загинула жінка.

    Раніше про цю трагедію повідомляла «Ненька інфо».

    Наразі наслідки нового удару по залізничній інфраструктурі Коростенської громади уточнюються. Відомо про одного постраждалого та ліквідовану пожежу.

  • Резервні локомотиви закінчуються: Росія вибила понад 500 машин

    Резервні локомотиви закінчуються: Росія вибила понад 500 машин

    Україна практично вичерпала запас резервних локомотивів, які можна оперативно використовувати замість рухомого складу, пошкодженого або знищеного російськими ударами. На тлі різкого посилення атак по залізниці Київ уже веде переговори з європейськими партнерами щодо передачі додаткових локомотивів, сумісних з українською колією шириною 1520 мм.

    Про критичну ситуацію заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у коментарі Financial Times.

    «Ми майже вичерпали резервні локомотиви», — повідомив міністр.

    За його словами, переговори ведуться насамперед із країнами, де використовується широка залізнична колія, сумісна з українською. Більшість залізниць Європейського Союзу працюють зі стандартом 1435 мм, тоді як в Україні використовується колія 1520 мм. Такий або близький стандарт зберігається, зокрема, у країнах Балтії та Молдові, а також на окремих напрямках у Польщі та Словаччині.

    Проблема вже давно вийшла за межі технічного питання «Укрзалізниці». Локомотиви фактично стали ще одним критичним ресурсом воєнної економіки: вони забезпечують пасажирські перевезення, евакуацію людей із небезпечних районів, постачання товарів усередині країни та перевезення ключових експортних вантажів — передусім зерна і залізної руди.

    Понад 500 локомотивів пошкоджено або знищено

    Масштаб втрат став зрозумілим ще у вересні.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 15 вересня повідомив, що від початку повномасштабного російського вторгнення внаслідок атак було пошкоджено або повністю знищено понад 500 українських локомотивів.

    Особливо різко ситуація погіршилася у 2026 році: за офіційними даними, понад половина всіх цих втрат припала лише на цей рік.

    Тоді Сибіга вже звертався до партнерів із закликом терміново допомогти Україні знайти локомотиви, сумісні з колією 1520 мм, а також профінансувати закупівлю нової техніки.

    У МЗС наголошували, що залізниця сьогодні стала однією з ключових систем економічної та соціальної стійкості держави: нею евакуюють цивільних із прифронтових територій, перевозять життєво необхідні вантажі та підтримують експорт.

    Лише від початку вересня, за даними керівництва «Укрзалізниці», під російськими ударами опинилися щонайменше 22 локомотиви, причому значна частина була задіяна у пасажирських та приміських перевезеннях.

    «Ненька інфо» неодноразово писала про цю нову тактику ударів по залізниці. Зокрема, 16 вересня російські війська тричі атакували один і той самий поїзд Київ — Миколаїв протягом приблизно двох із половиною годин. Пасажирів і залізничників перед повторними атаками встигли евакуювати.

    Ще раніше, 8 вересня, два російські «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ — Суми. Потяг вдалося заздалегідь зупинити, після чого людей евакуювали.

    У порту Південний втратили одразу три локомотиви

    Окремо про проблему з технікою розповів виконавчий директор портового оператора TIS Микита Грубов.

    За його словами, лише в районі терміналів компанії у порту Південний через російські удари було втрачено три локомотиви.

    «Ми втратили три локомотиви лише в районі нашого порту», — зазначив він.

    Дефіцит тягового рухомого складу, за словами Грубова, вже перетворюється на одне зі слабких місць портової логістики.

    І саме тут проблема стає системною.

    Навіть якщо чорноморські порти зможуть відновлювати роботу після російських атак, вантаж ще потрібно фізично доставити до причалів. Значна частина аграрної продукції та руди надходить до портів саме залізницею.

    Тобто недостатньо мати неушкоджений термінал і судно, готове до завантаження. Потрібні справні колії, вагони і головне — локомотиви, здатні довезти тисячі тонн вантажу до порту.

    Росія одночасно б’є по портах і залізниці

    Ситуація з локомотивами загострюється на тлі масштабної кампанії РФ проти української експортної інфраструктури.

    За даними, наведеними Financial Times, лише у 2026 році українська влада зафіксувала 198 атак на портову інфраструктуру. Зокрема, йшлося про 95 ударів по суднах у портах і ще 69 атак у морському коридорі.

    Російські атаки різко ускладнили роботу чорноморського напрямку саме в період, коли Україні необхідно вивозити новий урожай.

    Альтернативою морю залишаються залізничні маршрути, автомобільний транспорт і Дунай. Однак повноцінно замінити великі чорноморські порти вони не можуть — передусім через обмежену пропускну спроможність і значно вищу вартість доставки.

    Тепер одночасний дефіцит локомотивів створює додатковий вузький момент уже на сухопутній частині маршруту.

    Під загрозою десятки мільйонів тонн експорту

    Наслідки можуть бути значно більшими, ніж просто затримки окремих вантажних поїздів.

    Україна планувала у 2026 році експортувати приблизно 64 млн тонн аграрної продукції. Однак Висоцький оцінює, що без нормального функціонування морських портів країна може фізично вивезти лише близько половини запланованого обсягу.

    За його прогнозом, якщо чорноморські порти залишатимуться фактично закритими або серйозно обмеженими, Україна може недоотримати щонайменше $8 млрд експортної виручки у період із червня 2026 року до червня 2027-го.

    Це приблизно п’ята частина всієї експортної виручки України за попередній рік. Важливо, що йдеться не про вже зафіксовані збитки, а про прогноз у разі тривалого блокування портового експорту.

    Навіть після відновлення судноплавства повернення до довоєнних або навіть до показників початку 2026 року може бути складним.

    Власник термінала Risoil у Чорноморську Шота Хаджішвілі розповідав FT, що після атак підприємство може працювати лише приблизно на 30% своєї потужності, одночасно завантажуючи два судна замість п’яти.

    Залізниця стала окремою ціллю

    Удари останніх місяців показують, що російські атаки спрямовані не лише на колії чи станції як такі.

    Під удар регулярно потрапляють саме локомотиви, депо, ремонтні потужності та пасажирські поїзди.

    1 вересня Росія завдала балістичного удару по залізничній інфраструктурі Києва. «Ненька інфо» повідомляла про руйнування депо та загибель працівників залізниці.

    Один із працівників локомотивного депо Дарниця, 31-річний Володимир Губський, отримав тяжкі поранення під час цього удару і помер 6 вересня. За інформацією «Укрзалізниці», балістична ракета вдарила фактично одночасно із сигналом повітряної тривоги.

    23 вересня російські війська знову атакували залізничну інфраструктуру Києва. Тоді поранення дістав працівник «Укрзалізниці», який повертався додому після зміни.

    А через постійні атаки на Сумщині перевізнику довелося навіть тимчасово обмежувати рух поїздів до Сум та використовувати комбіновану схему «поїзд + автобус».

    Чому локомотиви не можна просто швидко купити в ЄС

    Проблему неможливо вирішити звичайною закупівлею будь-яких європейських локомотивів.

    Українська мережа переважно має ширину колії 1520 мм, тоді як стандарт більшої частини Євросоюзу — 1435 мм.

    Техніка має бути сумісною не лише з шириною колії, а й із конкретними умовами експлуатації, системами живлення та інфраструктурою.

    Саме тому Україна шукає доступний рухомий склад у країнах, де історично використовувалася широка колія, а паралельно просить партнерів допомогти фінансувати виробництво та закупівлю нових локомотивів.

    Це також пояснює, чому резерв настільки важливий. Пошкоджену машину можна відправити на ремонт, але перевезення не можуть чекати кілька місяців. На маршрут має одразу вийти інший локомотив.

    Коли таких резервних машин залишається лише кілька, кожен наступний удар потенційно створює вже не локальну проблему окремого депо, а ризик для цілих маршрутів.

    Удар по локомотивах б’є одразу по кількох секторах

    Найпомітніший економічний ефект зараз пов’язаний із аграрним експортом, але проблема ширша.

    Залізницею Україна перевозить руду, металопродукцію, пальне, будівельні матеріали та інші вантажі. Потяги також залишаються одним із найважливіших видів пасажирського транспорту в умовах війни.

    Тому втрата резерву локомотивів одночасно створює ризики для експорту, внутрішньої економіки та пасажирського сполучення.

    Саме це робить нинішню ситуацію небезпечнішою за звичайний дефіцит техніки. Російські удари відбуваються одночасно по різних ланках одного логістичного ланцюга: портах, суднах, залізничних станціях, депо та самих локомотивах.

    У такій ситуації навіть швидке відновлення одного об’єкта не гарантує повернення маршруту до нормальної роботи, якщо на іншій його ділянці вже немає необхідної техніки.

    І заява Висоцького про майже вичерпаний резерв означає, що запас міцності, який дозволяв «Укрзалізниці» швидко підмінювати пошкоджені машини, суттєво скоротився.

    Тепер результат переговорів із партнерами щодо локомотивів стає питанням не лише роботи залізниці, а й здатності України утримувати експорт, перевозити критичні вантажі та зберігати стабільне сполучення під час подальших російських атак.

     

  • Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва

    Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва

    Київська кільцева електричка Kyiv City Express 2 жовтня продовжує курсувати між правим і лівим берегами столиці за повним маршрутом і графіком, попри нічну російську атаку та серйозні обмеження руху на мостах через Дніпро. Оператор перевезень повідомив, що залізничне сполучення не скорочували, хоча окремі поїзди можуть іти з невеликими затримками.

    Для Києва це особливо важливо вранці 2 жовтня, адже після нових ударів ситуація з автомобільним і частково громадським транспортом між берегами суттєво ускладнилася.

    За даними КМДА, Південний міст повністю перекрили в обох напрямках. На мосту Метро рух з лівого на правий берег частково обмежили однією смугою. Після ранкового обстеження автобуси №51, 55, 115 і 118-Д змогли відновити рух мостом Патона у напрямку правого берега, тоді як транспорт на лівий берег перенаправляли через Дарницький міст.

    Саме на цьому тлі кільцева електричка фактично залишилася одним із найстабільніших способів перетнути Дніпро громадським транспортом без необхідності шукати об’їзди через частково перекриті мости.

    У Kyiv City Express наголосили, що продовжують працювати попри нічну атаку. Пасажирів лише попередили, що деякі рейси можуть відхилятися від графіка на кілька хвилин. Актуальний розклад доступний на офіційному сайті міської електрички.

    Складна транспортна ситуація у столиці пов’язана насамперед із повторними ударами по Південному мосту. Ще 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу його опорної частини. Через це тимчасово змінили рух зеленої гілки метро: поїзди курсували лише між станціями «Сирець» – «Видубичі» та «Осокорки» – «Червоний хутір». Під час одного з вибухів через вентиляцію до вагона метро потрапив пил, однак пасажири та машиніст не постраждали.

    Після першого огляду 1 жовтня фахівці «Київавтошляхмосту» не виявили критичних пошкоджень Південного мосту, і наземний громадський транспорт частково повернули на звичайні маршрути.

    Однак у ніч проти 2 жовтня міст знову опинився під ударом. Після нової атаки влада вирішила повністю перекрити його для руху в обох напрямках до завершення додаткового обстеження.

    Через це навантаження на альтернативні маршрути між берегами Києва зросло. Частину автобусів перенаправили, рух на інших мостах також обмежили, а пасажири почали шукати залізничні маршрути, які не залежать від стану автомобільних переправ.

    Kyiv City Express у таких умовах має окрему перевагу: кільцевий маршрут проходить через залізничні мости та охоплює велику частину міста, дозволяючи пересідати на метро, автобуси та інший наземний транспорт уже на потрібному березі.

    Сама електричка працює за кільцевою схемою і сполучає, зокрема, Дарницю, Видубичі, Центральний вокзал, Святошин, Почайну та інші райони столиці. Саме тому під час великих транспортних обмежень вона часто стає резервною ланкою міської системи.

    Водночас міська влада просить пасажирів враховувати можливі затримки та оперативно перевіряти зміни перед поїздкою, оскільки транспортна ситуація після атак може змінюватися протягом дня.

    Kyiv City Express продовжує ходити по повному кільцю між двома берегами Києва, тоді як Південний міст закритий, а на інших переправах діють обмеження.

  • Ремонт під вогнем: Німеччина рятує українську залізницю після російських ударів

    Ремонт під вогнем: Німеччина рятує українську залізницю після російських ударів

    Німеччина передала державному підприємству «Укрзалізниця» нову партію спеціалізованого автомобільного транспорту для оперативного відновлення пошкодженої залізничної інфраструктури. Йдеться про десять транспортних засобів, які допоможуть ремонтним бригадам швидше реагувати на наслідки російських обстрілів та забезпечувати безперебійний рух потягів у критичних умовах. Про це офіційно повідомило Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту України.

    Згідно з даними профільного відомства, українські залізничники отримали п’ять сучасних пікапів та п’ять вантажних фургонів. Ця технічна допомога призначена безпосередньо для колійних робітників, фахівців із систем зв’язку та енергетиків. В умовах постійних ворожих атак на критичну інфраструктуру мобільність таких бригад стає вирішальним фактором для швидкого ремонту пошкоджених ділянок. Автомобілі дозволять оперативно доставляти необхідне обладнання, матеріали та спеціалістів на місця аварій, що суттєво скоротить час простою потягів та посилить безпеку працівників.

    Стратегічна логістика під прицілом

    Залізнична мережа залишається однією з головних цілей для російських окупаційних військ, які намагаються паралізувати пасажирські та вантажні перевезення в державі. Ворог регулярно завдає ракетних та дронових ударів по вузлових станціях, тягових підстанціях та рухомому складу. Показовим став інцидент, який стався 13 вересня, коли російська армія завдала цілеспрямованого удару по локомотиву пасажирського потяга безпосередньо неподалік державного кордону з Польщею. Цей акт агресії вкотре підтвердив наміри Кремля зруйнувати транспортні коридори, що сполучають Україну з європейськими союзниками.

    «Укрзалізниця» продовжує виконувати функцію головної логістичної артерії країни. Залізничники щодня забезпечують евакуацію мирного населення з прифронтових територій, доставку гуманітарних вантажів, а також перевезення критично важливої експортної продукції. Робота ремонтних бригад у цих реаліях часто відбувається з ризиком для життя, адже відновлювати пошкоджені колії та контактні мережі доводиться відразу після закінчення повітряної тривоги, а іноді й під загрозою повторних ударів. Наявність надійного та швидкого автомобільного транспорту для таких команд безпосередньо впливає на швидкість ліквідації наслідків терору.

    Запит на додаткові локомотиви

    На тлі систематичного знищення залізничної інфраструктури українська влада продовжує активні переговори з міжнародними донорами щодо розширення технічної підтримки. Після вересневої атаки на пасажирський потяг міністр закордонних справ Андрій Сибіга публічно звернувся до міжнародних союзників із закликом терміново передати Україні додаткові локомотиви. Дефіцит тягового рухомого складу може стати серйозним викликом для вітчизняної логістики, особливо в умовах наближення зимового періоду.

    Передача німецьких автомобілів є важливою складовою ширшої кампанії з підтримки транспортного сектору держави. Міжнародна допомога у вигляді спеціалізованої техніки та обладнання дозволяє українським залізничникам утримувати систему в робочому стані. Попри колосальні збитки та постійний тиск, транспортна мережа демонструє високий рівень стійкості, гарантуючи життєдіяльність економіки та стабільний зв’язок із цивілізованим світом.

  • Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Росія 23 вересня провела тривалу масовану атаку на Київ, під час якої в різних районах столиці зафіксували влучання та падіння уламків. Серед пошкоджених об’єктів — фармацевтичний завод «Дарниця», транспортна інфраструктура, автозаправні станції, складські та нежитлові будівлі, а також один зі столичних дата-центрів. Унаслідок ударів є загиблі та десятки постраждалих.

    Про влучання по підприємству «Дарниця» повідомила членкиня ради директорів фармацевтичної компанії Катерина Загорій. Вона підтвердила факт удару, однак закликала не публікувати фото, відео й інші деталі з місця події до завершення роботи компетентних служб.

    За її словами, на момент заяви загиблих серед працівників підприємства не було. Інформацію про характер пошкоджень та можливий вплив атаки на роботу виробництва компанія з міркувань безпеки не розкривала.

    Це вже не перший удар по фармацевтичному підприємству «Дарниця» у 2026 році. Ще 28 червня «Ненька інфо» писала про російську атаку на територію компанії під час масованого комбінованого обстрілу столиці.

    «Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці» — Ненька інфо

    Двоє загиблих і понад 20 постраждалих

    Паралельно протягом дня стрімко зростала кількість жертв атаки.

    За даними міської влади, один із постраждалих спочатку був госпіталізований у тяжкому стані, однак згодом помер у лікарні. Пізніше стало відомо ще про одну загиблу людину. Станом приблизно на 13:30 Віталій Кличко повідомляв про двох загиблих та 22 постраждалих. 16 поранених перебували у стаціонарах міських лікарень.

    Цифри протягом дня неодноразово оновлювалися: вранці йшлося лише про кількох постраждалих, згодом їхня кількість зросла до семи, восьми, а потім перевищила два десятки. Тому остаточні дані ще можуть змінюватися.

    Офіційний портал Києва повідомляв про наслідки одразу в кількох районах столиці. У Дарницькому районі зафіксували влучання в об’єкт транспортної інфраструктури та займання на даху АЗС. У Голосіївському районі були пошкоджені складські приміщення й автозаправна станція. У Солом’янському районі фіксували падіння уламків і пожежі.

    Дим біля вокзалу, але сам вокзал не пошкоджений

    Окремий резонанс викликали повідомлення про сильний дим у районі Центрального залізничного вокзалу.

    Очевидці та медіа повідомляли про падіння безпілотника в Солом’янському районі та пожежу біля вокзального району. Однак сама «Укрзалізниця» заявила, що Центральний вокзал не пошкоджений.

    За даними міської влади, у Солом’янському районі безпілотник упав на будівлю закладу торгівлі. «Українська правда» також повідомляла про сильний дим у районі залізничного вокзалу, однак офіційного підтвердження прямого удару саме по вокзалу не було.

    Рух Kyiv City Express уранці тимчасово призупиняли через підвищену повітряну загрозу. У «Укрзалізниці» пояснювали, що це було превентивне рішення для безпеки пасажирів.

    Також під час атаки уламкові поранення отримав працівник залізниці, який повертався додому після зміни. Про це повідомив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.

    Пошкоджено дата-центр: у Києві виникли проблеми з інтернетом

    Удар зачепив і цифрову інфраструктуру столиці.

    Інтернет-оператор UTELS повідомив, що через російську атаку постраждав один зі столичних дата-центрів, у якому було розміщене вузлове обладнання компанії. Через відсутність електроживлення могли виникати перебої у роботі мережі та доступі користувачів до послуг.

    Аварійні бригади почали відновлювальні роботи одразу після того, як ситуація з безпекою це дозволила.

    Про проблеми також повідомляв провайдер «Павутина». Згодом стало відомо, що пошкодження цифрової інфраструктури були суттєвими.

    Росія запустила 161 повітряну ціль

    Атака на Київ була частиною масштабного удару по Україні, який розпочався ще ввечері 22 вересня.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 161 безпілотний засіб повітряного нападу, серед яких були Shahed, «Гербера», дрони-імітатори «Пародія», а також три «Бандероль»/«Дань-Т». Із загальної кількості Shahed 82 були реактивними.

    Запуски здійснювали з Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська, Міллерового, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Станом на 08:00 сили ППО збили або подавили 119 безпілотників, а також усі три «Бандероль»/«Дань-Т». Водночас Повітряні сили зафіксували влучання на 18 локаціях і падіння уламків збитих цілей ще на восьми.

    АЗС теж стали цілями

    Окремо російські дрони били по автозаправних станціях у Києві.

    У Голосіївському районі безпілотник влучив в АЗС. Ще одне займання на заправці зафіксували у Дарницькому районі. Міська влада також повідомляла про пожежі у складських приміщеннях та на об’єктах транспортної інфраструктури.

    Це відбулося на тлі серії атак на об’єкти паливної інфраструктури столиці та інших регіонів.

    Пошкоджена й нежитлова забудова

    У Солом’янському районі один із дронів влучив у нежитлову багатоповерхову будівлю. Спочатку з’являлася інформація, що йдеться про корпус навчального закладу, однак пізніше медіа уточнили, що пошкоджено будівлю галузевого інституту «Діпрозв’язку».

    На місці виникла пожежа, постраждали також сусідні приміщення.

    За даними міської влади, наслідки атаки фіксували у Дарницькому, Солом’янському та Голосіївському районах.

    «Дарницю» атакують повторно

    Особливо показовим у цій атаці є повторне ураження великого фармацевтичного виробника.

    Підприємство «Дарниця» є одним із великих українських виробників лікарських засобів. Після попереднього удару в червні компанія також повідомляла про пошкодження своєї території.

    «Ненька інфо» тоді писала, що удар припав на підприємство під час масштабної ракетно-дронової атаки по Україні.

    Тепер компанія знову підтвердила влучання.

    Водночас важливо не перебільшувати відомі наслідки: станом на момент заяви представників компанії загиблих серед працівників не було, а масштаб пошкоджень виробничих потужностей офіційно не розкривався.

    Київ пережив багатогодинну атаку

    23 вересня стало для столиці черговим днем із кількома хвилями повітряної небезпеки.

    Удари та падіння уламків фіксувалися з раннього ранку, а потім атака продовжилася новими хвилями вже ближче до дня. Через це екстрені служби неодноразово виїжджали на нові місця влучань, а інформація про постраждалих постійно змінювалася.

    Станом на середину дня підтверджено: двоє людей загинули, понад 20 постраждали, пошкоджені об’єкти транспортної, комерційної, фармацевтичної та цифрової інфраструктури.

    Удар по фармацевтичному заводу «Дарниця» став одним із найбільш резонансних епізодів цієї атаки. Компанія просить киян не поширювати фото й відео наслідків до завершення роботи служб, оскільки такі матеріали можуть допомогти противнику оцінювати результати ударів.

    Інформація про масштаби пошкоджень і остаточну кількість постраждалих продовжує уточнюватися.

  • Росія знову б’є по залізниці Києва: є поранений, біля вокзалу повідомляють про повторний приліт

    Росія знову б’є по залізниці Києва: є поранений, біля вокзалу повідомляють про повторний приліт

    Російські війська вранці 23 вересня знову атакували залізничну інфраструктуру Києва. Унаслідок удару уламкових поранень зазнав працівник «Укрзалізниці», який саме повертався додому після робочої зміни. Його госпіталізували, медики надають необхідну допомогу. На тлі повторних повітряних загроз керівництво перевізника закликало пасажирів не залишатися біля залізничних об’єктів під час тривог та негайно переходити в укриття.

    Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський повідомив, що залізнична інфраструктура столиці знову опинилася під ударом. За його словами, один із працівників компанії отримав уламкові поранення дорогою зі зміни. Наразі він перебуває в лікарні, поруч із ним представники компанії.

    Перцовський окремо звернувся до пасажирів та працівників із попередженням: у період повторних атак необхідно максимально швидко залишати відкриті залізничні об’єкти.

    В «Укрзалізниці» наголошують, що навіть за жовтого рівня повітряної тривоги посадка та висадка пасажирів у Києві здійснюється лише з підземних приміщень Центрального вокзалу. Аналогічний порядок діє на станції Дарниця. Якщо пасажир через необхідність перебувати в укритті не встигає на свій поїзд, перевізник обіцяє повернути 100% вартості квитка, щоб людина могла продовжити подорож наступним рейсом.

    За даними окремих медіа та моніторингових ресурсів, у столиці також повідомляли про повторне влучання поблизу району залізничного вокзалу. Водночас на момент підготовки матеріалу офіційні джерела не підтверджували точну локацію другого удару та не уточнювали, який саме об’єкт був уражений. Тому достовірно підтвердженим наразі залишається факт атаки на залізничну інфраструктуру Києва та поранення працівника залізниці.

    Міська влада водночас повідомила про влучання в об’єкт транспортної інфраструктури у Дарницькому районі. Попередньо там також був постраждалий. Крім того, в районі зафіксували загоряння на даху однієї з автозаправних станцій.

    Ранкова атака відбувалася на тлі багатогодинного масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил, від вечора 22 вересня Росія застосувала 161 повітряний засіб нападу, серед яких були ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», дрони-імітатори «Пародія», а також «Бандероль»/«Дань-Т». При цьому 82 «Шахеди» були реактивними.

    Станом на 08:00 сили ППО збили або подавили 119 безпілотників та три «Бандероль»/«Дань-Т». Влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на восьми. На той момент повітряна атака продовжувалася.

    Через підвищену повітряну загрозу вранці в Києві тимчасово призупиняли рух Kyiv City Express. Міська влада повідомляла, що обмеження було запроваджене саме через небезпеку для столиці під час дронової атаки.

    Після удару по залізничній інфраструктурі «Укрзалізниця» також попередила про можливий вплив на вчасність відправлення поїздів із Києва. Відновлювальні роботи проводять оперативно, однак у разі повторної загрози працівників знову відводять до укриттів, що може уповільнювати роботи та впливати на графік.

    Нинішня атака на столичну залізницю стала далеко не першою за останні тижні.

    1 вересня російські війська завдали балістичного удару по залізничному депо та інших об’єктах у Києві. Тоді загинули семеро людей, шестеро з яких були працівниками «Укрзалізниці». Ще один залізничник опинився в лікарні.

    Про цю атаку детально писала і «Ненька інфо»: Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    Тоді головними цілями були саме цивільні залізничні об’єкти, а пошкодження торкнулися виробничої інфраструктури перевізника.

    У вересні російські війська також кілька разів атакували пасажирські поїзди.

    8 вересня два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ — Суми. Завдяки моніторинговій системі «Укрзалізниці» потяг вчасно зупинили, а пасажирів та обидві бригади евакуювали. Люди не постраждали.

    Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    Ще одна показова атака сталася 16 вересня. Російські сили атакували пасажирський поїзд №122 Київ — Миколаїв. Пасажирів також встигли евакуювати до влучання. Згодом стало відомо, що по тому самому складу росіяни завдали ще двох ударів протягом приблизно двох з половиною годин, коли людей у ньому вже не було.

    РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    Олександр Перцовський раніше неодноразово заявляв, що атаки на українську залізницю набувають системного характеру. Зокрема, російські сили намагаються уражати колії, депо, тягові підстанції, вокзали та безпосередньо рухомий склад. Reuters ще раніше описував російську кампанію проти залізниці як системну спробу порушити критичне транспортне сполучення України.

    Саме тому нинішнє звернення Перцовського до пасажирів звучить максимально конкретно: під час будь-якої повітряної тривоги біля залізничних об’єктів не варто чекати розвитку подій — необхідно одразу переходити в укриття.

    Станом на ранок 23 вересня підтверджено поранення одного працівника «Укрзалізниці», а також вплив атаки на роботу столичної залізничної інфраструктури. Інформація про точні місця всіх влучань та масштаби пошкоджень продовжує уточнюватися.