Позначка: Укрзалізниця

  • 17 років за диверсії: суд виніс вирок агенту РФ на Харківщині

    17 років за диверсії: суд виніс вирок агенту РФ на Харківщині

    Суд у Харківській області визнав винним 41-річного чоловіка у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану. Йдеться про агента Російської Федерації, який у Харкові підпалював релейні шафи залізничної інфраструктури. За вироком суду його засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, однак з урахуванням часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком остаточний строк ув’язнення становить 17 років.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними слідства, у червні 2024 року чоловік через месенджер Telegram погодився на пропозицію так званого «легкого заробітку». За грошову винагороду він взявся підпалювати релейні шафи систем сигналізації, централізації та блокування на об’єктах залізничної інфраструктури у Харкові.

    Ці об’єкти забезпечують роботу автоматики та безпеку руху поїздів. За задумом кураторів з Росії, диверсії мали порушити логістику та ускладнити постачання військової техніки і боєприпасів для Сил оборони України на Харківському напрямку.

    Слідством встановлено, що агент зламував металеві двері релейних шаф, обливав обладнання легкозаймистою сумішшю та підпалював його. Про виконання завдань він звітував куратору з Федеральної служби безпеки Росії, надсилаючи відеозаписи підпалів.

    Загалом диверсант устиг пошкодити три релейні шафи. За кожне виконане «замовлення» він отримував близько 9 тисяч гривень.

    Унаслідок диверсій Акціонерному товариству «Укрзалізниця» було завдано матеріальної шкоди на суму понад 100 тисяч гривень. Чоловіка затримали у червні 2024 року під час чергової спроби підпалу. Відтоді він перебував під вартою.

    Під час судового розгляду обвинувачений своєї вини не визнав. Водночас суд дійшов висновку, що доводи сторони обвинувачення є обґрунтованими та підтверджуються зібраними доказами, і визнав чоловіка винним у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану.

  • Пасажири «Укрзалізниці» за місяць проїхали 38 млн км у межах програми лояльності

    Пасажири «Укрзалізниці» за місяць проїхали 38 млн км у межах програми лояльності

    За перший місяць дії програми лояльності «3000 км Україною» пасажири «Укрзалізниці» вже обміняли накопичені кілометри на близько 80 тисяч залізничних квитків. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За словами урядовця, участь у програмі через мобільний застосунок «Укрзалізниці» взяли близько 500 тисяч українців. На стартовому етапі ініціатива охопила поїзди, що курсують до та з прифронтових регіонів, де потреба в доступних перевезеннях залишається особливо високою.

    Скористатися програмою змогли різні соціальні категорії пасажирів — родини з дітьми, люди старшого віку, волонтери, а також сім’ї військовослужбовців. Загалом за перший місяць дії програми учасники проїхали близько 38 мільйонів кілометрів.

    Найбільш затребуваними у грудні стали маршрути Херсон — Барвінкове, Одеса — Запоріжжя, Суми — Рахів та Запоріжжя — Ковель, що поєднують прифронтові, південні та західні регіони країни.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що реалізація програми «3000 км Україною» відбувається без залучення додаткових коштів з державного бюджету. Механізм працює за рахунок оптимізації перевезень та внутрішніх ресурсів компанії.

    Надалі «Укрзалізниця» планує розширити програму. У позапікові періоди пасажирам пропонуватимуть до 250 тисяч місць на місяць, що, за словами Олексія Кулеби, має зробити залізничні подорожі доступнішими для громадян, для яких ціна квитка є вирішальним чинником.

  • «Укрзалізниця» відкриває нові маршрути до Лейпцига, Мюнхена та Берліна

    «Укрзалізниця» відкриває нові маршрути до Лейпцига, Мюнхена та Берліна

    З грудня 2025 року українці зможуть дістатися Німеччини з однією пересадкою, повідомляє «Укрзалізниця». Нові маршрути з’єднуватимуть Київ, Харків, Запоріжжя та Дніпро з Перемишлем, де пасажири зможуть зробити пересадку на потяги до Лейпцига, Мюнхена та Берліна.

    Особливий маршрут передбачає поїздку з Дніпра до Холма з подальшою пересадкою через Варшаву до Берліна. Крім денних потягів, пасажирам будуть доступні нічні маршрути EC430 та EC440 із Перемишля та Холма до столиці Німеччини.

    Розклад руху потягів погоджено з польськими та німецькими залізницями, що дозволяє забезпечити зручні стикування та комфортну подорож для українців. Ця нова логістична схема значно спрощує поїздки до Німеччини для навчання, роботи або туризму.

  • КВБЗ отримує мільярдні держзамовлення попри російських бенефіціарів

    КВБЗ отримує мільярдні держзамовлення попри російських бенефіціарів

    Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) і надалі залишається головним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, незважаючи на те, що його кінцевими бенефіціарами є громадяни Росії, частина яких перебуває у санкційних списках РНБО та внесена до бази «Миротворець». Попри воєнний стан і ризики національної безпеки, підприємство фактично зберегло статус монополіста й продовжує вигравати тендери з одним учасником, отримуючи мільярди гривень бюджетних коштів.

    На підприємстві офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча — керівники. Зарплата управлінців коливається від 30 до 200 тисяч гривень, не враховуючи премій, надбавок і додаткових компенсацій. Це означає, що лише утримання керівного складу обходиться підприємству у 100–200 мільйонів гривень щомісяця. Такий фінансовий тягар завод перекладає на державу, регулярно вимагаючи нових замовлень та дотацій як від бюджету, так і від «Укрзалізниці».

    Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

    Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

    Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

  • Працівники “Укрзалізниці” продавали викрадене дизпаливо місцевим мешканцям

    Працівники “Укрзалізниці” продавали викрадене дизпаливо місцевим мешканцям

    Як повідомляє Національна поліція України, група викрадала пальне з залізничної техніки, задіяної у ремонті та будівництві колій державного та міждержавного сполучення. Організатор схеми залучив до оборудки працівників Львівської та Одеської філій. Викрадене дизпальне вони продавали місцевим мешканцям за готівку. Встановлено, що ділки злили та продали 3,8 тонни пального.

    11 листопада оперативники управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області та слідчі обласного управління поліції затримали організатора та п’ятьох спільників. Під час обшуків вилучили майже 1,4 тонни дизпального, насоси, шланги, близько 200 каністр, понад 5 тисяч доларів, понад 3 тисячі євро, майже 130 тисяч гривень та автомобілі.

    Затриманим повідомлено про підозри за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка). Санкція статті передбачає покарання до 8 років позбавлення волі.

    За словами правоохоронців, викриття та документування схеми проводилися спільно з працівниками Департаменту корпоративної безпеки АТ “Укрзалізниці”. Процесуальне керівництво здійснює Закарпатська обласна прокуратура.

  • Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця опинилася під подвійним ударом фінансів і політики. Ідея роздати українцям «по 3000 кілометрів безкоштовних подорожей» гарно виглядає на білбордах, але в реальності посилює дефіцит пасажирського сегмента. За підсумками 2024 року збитки від пасажирських перевезень сягнули близько 18 млрд грн, а у 2025-му прогнозуються вже понад 22 млрд грн. Ці втрати традиційно перекриваються доходами від вантажів, однак обсяги вантажних перевезень скорочуються.

    Ситуацію ускладнює тарифна «стіна»: уряд не переглядає вартість квитків, а пропозицію УЗ підняти тарифи хоча б на 37% залишили без руху. На тлі інфляції витрат, ремонту рухомого складу й нестачі вагонів це консервує збитковість пасажирського напрямку.

    Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

    На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

    Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

  • Двоє адвокатів планували дати хабар судді — НАБУ і САП повідомили про підозру

    Двоє адвокатів планували дати хабар судді — НАБУ і САП повідомили про підозру

    Детективи Національного антикорупційного бюро України спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили про підозру двом адвокатам, які планували надати хабар судді одного зі столичних судів. Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція неправомірної вигоди службовій особі.

    Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на НАБУ, адвокати запропонували обвинуваченому у справі про розкрадання піску, що належав АТ «Укрзалізниця», сприяти у винесенні виправдувального вироку. Для цього вони планували через свої зв’язки в одній з експертних установ організувати підготовку «потрібного» експертного висновку, який мав стати підставою для визначення розміру хабара судді.

    Таким чином, адвокати намагалися узгодити суму неправомірної вигоди, необхідну для ухвалення рішення на користь підзахисного.

    У квітні цього року одному з викритих фігурантів уже було повідомлено про підозру в несанкціонованому доступі до закритої частини Єдиного державного реєстру судових рішень. Тоді він незаконно здійснив понад 39 тисяч пошукових запитів і переглянув 7 572 судові рішення.

    Наразі триває досудове розслідування, підозрюваним може загрожувати до восьми років позбавлення волі.

  • Депутату Львіської облради Юрію Доскічу готують підозру від НАБУ після програшу судів НАЗК

    Депутату Львіської облради Юрію Доскічу готують підозру від НАБУ після програшу судів НАЗК

    Депутат Львівської обласної ради від партії “Слуга народу” Юрій Доскіч може стати фігурантом кримінального провадження після того, як Національне агентство з питань запобігання корупції виявило в його декларації ознаки недостовірних даних на понад 15 мільйонів гривень. Як повідомляє 368.media, НАЗК у серпні 2024 року завершило повну перевірку декларацій за новим ризико-орієнтованим підходом і встановило низку порушень, у тому числі в декларації Доскіча за 2021 рік. У документі, за висновком агентства, знайшли ознаки недостовірних відомостей на суму 15,1 млн грн. Матеріали за ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації) були направлені до Національного антикорупційного бюро.

    Сам Доскіч публічно заявив, що вважає дії НАЗК неправомірними, і подав позов до суду з вимогою визнати довідку агентства незаконною і скасувати її. Він стверджує, що в нього не було умислу вказувати у декларації за 2021 рік недостовірні або неточні відомості. Водночас адвокати депутата програли справу і в першій, і в апеляційній інстанціях. Постанова про відмову в задоволенні позову набула законної сили в серпні. Наразі юристи Доскіча оскаржують це рішення у Верховному Суді. За інформацією ЗМІ, 13 жовтня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду задовольнив клопотання адвокатки Наталії Вальчук і поновив строк на касаційне оскарження. Справу розглядає суддя Білак М.В.

    Журналісти пишуть, що після поразки в судах Національне антикорупційне бюро готується оголосити Юрію Доскічу підозру. Паралельно сам депутат, за даними джерел, нібито намагається терміново оформити мобілізацію до одного з підрозділів Збройних сил України. Це може бути спробою мінімізувати ризики притягнення до кримінальної відповідальності, вказує 368.media.

    Юрій Доскіч є не лише депутатом Львівської облради, а й власником підприємства “Гал-Кат”. Ця компанія фігурує в окремій справі про можливу корупцію в “Укрзалізниці”.

  • Скандал навколо УЗ: член Наглядової ради пов’язаний з компанією сина Януковича

    Скандал навколо УЗ: член Наглядової ради пов’язаний з компанією сина Януковича

    Кабмін 1 жовтня 2025 року оновив склад Наглядової ради АТ «Укрзалізниця» розпорядженням №1090-р. Уряд затвердив сім членів ради: чотирьох незалежних (Анатолій Амелін, Ельжбета Єва Беньковська, Максим Мокляк, Гепард Хафер) та трьох представників держави (Сергій Лещенко, Давід Ломджарія, Олександр Камишін). Документ підписала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

    Анатолію Амеліну, співзасновнику аналітичного центру «Український інститут майбутнього», фактично продовжили мандат на другий термін: він уже входив до Наглядової ради УЗ у попередньому складі разом із Гепардом Хафером, Сергієм Лещенком і Давідом Ломджарією. До цього Амелін працював у НКЦПФР (Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку) та очолював інвесткомпанію «Альтана Капітал», яку на ринку пов’язували з орбітою бізнесу Ріната Ахметова.

    Після рішення уряду навколо Амеліна виник публічний скандал. Журналісти, посилаючись на відкриті юрреєстри, стверджують, що на четвертому році повномасштабної війни він досі значиться співзасновником бізнесу в окупованому Донецьку — зокрема ТОВ «Столичний стиль». Серед співзасновників цього ТОВ фігурує ПрАТ «КЕПІТЕЛ БІЛДІНГ КОРПОРЕЙШЕН», кінцевим бенефіціаром якого значиться Олександр Янукович, син президента-втікача Віктора Януковича, через структуру ПрАТ «МАКО ХОЛДІНГ». Тобто формально в спільному бізнесі Амеліна простежується зв’язок із людьми з найближчого оточення родини Януковича.

    Це викликає логічне запитання всередині самої «Укрзалізниці»: як людина з такими зв’язками залишилася в складі наглядового органу стратегічної державної компанії вдруге поспіль під час війни. За даними профільного анонімного телеграм-каналу залізничників «Уволіть ПОНАБа» (канал пов’язують із колишнім головою правління УЗ Олександром Камишіним), Амелін — це «креатура прем’єр-міністрки Юлії Свириденко». Канал описує його як людину, що «поміняла донецькі ОПГ на “Київський інститут майбутнього”». Водночас жодних публічних підтверджень з боку самої Свириденко про особисту роль у просуванні Амеліна немає: відкритих спільних появ, заяв або коментарів щодо нього журналістам знайти не вдалося.

    Ще одна лінія цієї історії — роль Олександра Камишіна. Камишін, який колись очолював правління «Укрзалізниці», у 2023 році різко пішов із компанії. Пізніше він був призначений міністром з питань стратегічних галузей промисловості, і тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко публічно презентувала його як людину, яка має «перезапустити» відомство під потреби воюючої економіки. Уже за рік Камишина звільнили з посади міністра за рекомендацією профільного комітету Верховної Ради. У медіа тоді звучали версії, що однією з причин його швидкого відходу з УЗ могли бути питання до нього з боку НАБУ, і нібито його звільнення убезпечувало компанію від репутаційного удару. (Це саме по собі не означає пред’явленої підозри, а лише показує рівень токсичності теми корупції в УЗ.)

    Фактично маємо таку картинку:
    – Кабмін формально закінчив конкурсний відбір і поставив оновлену Наглядову раду УЗ — із міжнародними членами, з досвідом у логістиці та держуправлінні, і з українськими публічними фігурами типу Лещенка. Уряд підписала нинішня прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
    – Водночас у Раді залишається Анатолій Амелін, навколо якого тепер склеюють одразу три токсичні сюжети: його минулі бізнес-зв’язки з орбітою Ахметова, чинна присутність у донецькому бізнесі поруч зі структурами Олександра Януковича, і політичні натяки, ніби його лобіюють на найвищому рівні.
    – Усередині самої «Укрзалізниці» частина персоналу, за повідомленнями профільних каналів, не розуміє, як це виглядає з точки зору безпеки й репутації компанії, яка є критичною для оборони країни.

    На тлі цього варто пам’ятати: Наглядова рада УЗ — це не просто формальність. Вона контролює стратегічну політику компанії, погоджує ключові кадрові призначення, стежить за закупівлями та інвестиційними рішеннями. За законом її більшість мають складати незалежні члени, а повноваження члена ради — три роки, із можливістю переобрання необмежену кількість разів. Тобто зберегти місце в Раді вдруге — це не автомат, це або конкурсний відбір, або дуже серйозний «кредит довіри».

    І зараз якраз питання: цей кредит довіри виправданий, чи це політична «квота», яка не дуже красиво виглядає в умовах війни?

  • Укрзалізниця продала невідомий комплекс активів за 123 млн грн

    Укрзалізниця продала невідомий комплекс активів за 123 млн грн

    На платформі Prozorro 22 жовтня відбувся аукціон із продажу комплексу активів АТ «Українська залізниця». Стартова ціна становила 117,6 млн грн, а остаточна пропозиція переможця — 123 млн. Різниця між двома учасниками склала лише 200 гривень. Однак головне питання — що саме продали — залишається без відповіді. Про це пише блогер Володимир Бондаренко.

    У документації зазначено лише код закупівлі «05100000-6 — Комплекс активів підприємства». Жодних деталей про склад, призначення або розташування майна у відкритому доступі немає. Невідомо, чи були між собою пов’язані два учасники торгів, а також — хто саме став переможцем.

    У кулуарах ринку ходять чутки, що йдеться не про стратегічні об’єкти, а про родовище корисних копалин, однак прозорої інформації від «Укрзалізниці» немає. Якщо це не оборонна таємниця, то такий рівень закритості виглядає щонайменше підозріло.

    Експерти ставлять питання: чому продаж проводить не Фонд держмайна, а сама залізниця, і чи не приховується під грифом «комплекс активів» банальний дерибан державного майна. Згадують і керівника компанії Євгена Перцовського, якому закидають непрозорість рішень, а також начальника служби безпеки Олександра Риковцева, колишнього співробітника НАБУ.

    Суспільство не має доступу ні до декларацій керівництва, ні до списку проданих об’єктів. Тим часом вартість угоди — понад три мільйони доларів — зникає у звітах без жодного пояснення.