Khreshchatyknews.com

Позначка: «Укрексімбанк»

  • Один із символів центру Києва пішов з молотка: за Gulliver хочуть щонайменше $207 млн

    Один із символів центру Києва пішов з молотка: за Gulliver хочуть щонайменше $207 млн

    Один із найвідоміших комерційних комплексів столиці — Gulliver — офіційно виставили на відкритий продаж. 31 серпня державні Ощадбанк та Укрексімбанк оприлюднили лот у системі Prozorro.Продажі зі стартовою ціною понад 9,235 млрд грн, що відповідає приблизно $207,3 млн за курсом НБУ на дату оголошення. Торги можуть стати однією з найбільших публічних угод на українському ринку комерційної нерухомості за останні роки.

    Прийом пропозицій розпочався 31 серпня о 13:58 і триватиме до 20:00 30 вересня, а сам електронний аукціон запланований на 1 жовтня о 12:20. Торги відбудуться у форматі трираундового англійського аукціону, тобто учасники змагатимуться шляхом підвищення ставок. Мінімальний крок становить близько 92,35 млн грн, або 1% стартової вартості, а для участі претенденту необхідно внести гарантійний внесок у розмірі близько 461,8 млн грн.

    У лот входить не лише сама будівля Gulliver, а й земельні ділянки під комплексом. За даними Prozorro.Продажі, торговельно-офісний комплекс із громадськими приміщеннями та паркінгом має площу 151 805,3 кв. м і розташований на Спортивній площі, 1-А у Києві. Разом із ним продаються дві земельні ділянки загальною площею 1,2512 га. Оголошена стартова ціна нерухомості та землі становить 9 235 467 626,87 грн без ПДВ, причому на відповідну частину фінальної вартості податок буде нарахований згідно із законодавством.

    Сам Gulliver поєднує торговельно-розважальний центр і великий офісний блок та є одним із найбільш впізнаваних об’єктів у центральній частині столиці. Комплекс розташований біля одного з найбільших транспортних вузлів Києва та поряд одразу з кількома станціями метро, а його орендарями є українські та міжнародні компанії. Ощадбанк раніше оцінював загальну площу багатофункціонального комплексу більш ніж у 157 тис. кв. м, якщо враховувати весь обсяг пов’язаних площ, і повідомляв про понад 150 тис. відвідувачів на день.

    Голова правління Ощадбанку Юрій Каціон наголосив, що конкурентна процедура має дозволити визначити ринкову ціну активу та залучити до боротьби за Gulliver не лише українських, а й іноземних інвесторів. За його словами, комплекс має сформований пул орендарів, сильні операційні характеристики та потенціал для подальшого розвитку. Для державного банку важливо отримати максимальну можливу вартість, адже фінансовий результат Ощадбанку впливає і на майбутні надходження до бюджету через податки та дивіденди.

    Історія нинішнього продажу Gulliver безпосередньо пов’язана з багаторічною кредитною історією комплексу. Державні банки фінансували інвестиційний проєкт його будівництва ще з 2006 року, а сам об’єкт ввели в експлуатацію у 2014-му. Кредит кілька разів реструктуризовували, однак, за версією банків, із червня 2024 року позичальник ТОВ «Три О» почав скорочувати платежі, а згодом фактично припинив обслуговувати борг. У березні 2025 року Ощадбанк та Укрексімбанк розпочали процедуру звернення стягнення на заставлене майно.

    26 липня 2025 року право власності на Gulliver зареєстрували за консорціумом двох державних банків: 80% отримав Ощадбанк, ще 20% — Укрексімбанк. Банки пояснювали, що комплекс був забезпеченням за кредитними зобов’язаннями ТОВ «Три О», які не виконувалися належним чином. У листопаді того ж року Антимонопольний комітет також дозволив державним банкам набути контроль над єдиним майновим комплексом Gulliver.

    Окремою фігурою в історії Gulliver залишається бізнесмен Віктор Поліщук. Forbes раніше називав його реальним власником комплексу, хоча юридично актив належав компанії «Три О» В’ячеслава Ігнатенка. За інформацією видання, Поліщук надав особисту поруку за кредитом, який використовувався для фінансування будівництва, а також особисто брав участь у переговорах щодо реструктуризації заборгованості у 2020 році. Ощадбанк окремо підтверджував, що під час реструктуризації кредит додатково забезпечили особистою порукою Поліщука та його гарантією, підпорядкованою англійському праву.

    Перехід комплексу під контроль державних банків минулого року супроводжувався гострим конфліктом. 30 жовтня 2025 року Gulliver тимчасово припинив роботу, а Ощадбанк заявляв про проблеми з передачею інженерних, диспетчерських, енергетичних та охоронних систем від попереднього власника. У банку тоді стверджували, що ситуація створювала ризики для безпечної експлуатації комплексу, тому роботу довелося призупинити. Згодом функціонування торгових площ почали поетапно відновлювати.

    Водночас конфлікт навколо права власності остаточно не зник. Компанія «Три О» після переходу Gulliver до держбанків заявляла, що використовуватиме передбачені законодавством механізми для відновлення своїх прав на актив. У документації нинішнього аукціону навіть окремо оприлюднено інформацію про судові справи, пов’язані з комплексом, щоб потенційні інвестори могли ознайомитися з юридичним станом активу до подання пропозиції.

    Для майбутнього покупця важливо й те, що банки планують забезпечити юридичну можливість повноцінного переходу нерухомості. В оголошенні Prozorro зазначено, що в державному реєстрі існують записи про заборону відчуження та іпотеку, де обтяжувачами виступають самі банки. Ощадбанк та Укрексімбанк заявляють, що вчинять необхідні дії для припинення цих обтяжень і безперешкодної реалізації майна переможцю торгів. Договір купівлі-продажу має бути укладений протягом 20 робочих днів після формування протоколу про результати аукціону, хоча в окремих випадках завершення угоди може залежати від дозволу або висновку АМКУ.

    Продаж Gulliver буде показовим і для всього українського ринку комерційної нерухомості, який продовжує працювати в умовах повномасштабної війни. Ще наприкінці липня Ощадбанк називав майбутній аукціон одним із найбільших інвестиційних продажів такого типу в країні та сигналом для потенційних міжнародних інвесторів. Водночас стартова ціна у $207 млн означає, що коло реальних претендентів буде обмеженим великими українськими бізнес-групами, інституційними інвесторами та міжнародним капіталом. Хто саме подасть заявки, стане зрозуміло лише ближче до завершення прийому пропозицій 30 вересня.

    Таким чином, історія одного з найпомітніших київських комплексів переходить у нову фазу. Після багаторічної кредитної історії, стягнення застави, переходу до державних банків, конфлікту з попереднім власником і тимчасового закриття Gulliver тепер має отримати нового приватного власника через відкриті торги. Стартова планка вже встановлена на рівні понад 9,2 млрд грн, але остаточна вартість залежатиме від конкуренції між учасниками. Головна дата — 1 жовтня 2026 року, коли має відбутися аукціон і стане зрозуміло, чи знайдеться покупець на один із найдорожчих комерційних об’єктів Києва.

  • ТРЦ «Гуллівер» виставлений на продаж, головним претендентом на купівлю може стати Максим Кріппа

    ТРЦ «Гуллівер» виставлений на продаж, головним претендентом на купівлю може стати Максим Кріппа

    Державні банки готують до відкритого аукціону один із найпомітніших комерційних об’єктів Києва — багатофункціональний комплекс Gulliver. При цьому, за інформацією, що є в розпорядженні редакції, з імовірністю близько 90 відсотків його придбає Максим Кріппа. Стартова ціна лота, який виставлять через систему Prozorro Продажі, становитиме 207 мільйонів доларів. Публікація очікується на початку вересня.

    Комплекс загальною площею понад 157 тисяч квадратних метрів розташований у самому центрі столиці поруч із трьома станціями метро і поєднує торговельну галерею з 35-поверховою офісною вежею. Після кількох місяців невизначеності, пов’язаних зі зміною власника, об’єкт повністю відновив роботу в лютому. Потоки відвідувачів відновилися, орендарі повернулися, проте стратегічне питання про довгострокового власника залишалося відкритим. Право власності на Gulliver перейшло до консорціуму Ощадбанку та Укрексімбанку у липні 2025 року в результаті процедури стягнення іпотеки. Попередній власник — компанія «Три О», пов’язана з Віктором Поліщуком, — припинив обслуговувати кредитні зобов’язання. Сукупний борг перед двома державними банками оцінювався приблизно в 675 мільйонів доларів. Банки використали механізм, що дозволяє звернути стягнення без тривалого судового процесу, і зареєстрували право власності.

    Перехід активу супроводжувався гострим конфліктом. Колишні керівники, за твердженням банків, блокували доступ до інженерних систем, документації та диспетчеризації. Наприкінці жовтня комплекс тимчасово закрили, посилаючись на ризики техногенного характеру. Часткове відкриття відбулося в грудні, повноцінна робота відновилася лише через три місяці. Юридичні спори та спроби оскаржити реєстрацію права власності з боку колишніх бенефіціарів тривали паралельно. На цьому тлі ринок уже кілька місяців обговорює коло потенційних покупців. Серед імен, які регулярно лунали в професійних колах, фігурував Максим Кріппа — підприємець, який за останні роки сформував портфель зі знакових об’єктів у центрі Києва. Вінпридбав бізнес-центр «Парус», приватизував готель «Україна» на Майдані, а також розширював присутність в інших комерційних і девелоперських проєктах. Сам Кріппа неодноразово підкреслював інтерес саме до унікальних, «неповторних» локацій, альтернативи яким практично не існує.

    Восени 2025 року через свій фонд він публічно дистанціювався від Gulliver, заявивши, що об’єкт не відповідає поточній інвестиційній стратегії. Відтоді ситуація змінилася. Комплекс стабілізовано, юридичні ризики частково знято, а держава явно має намір вийти з активу через прозорий аукціон. Висока ймовірність його участі та перемоги на торгах логічно вписується у вже сформовану модель: Кріппа послідовно збирає активи, які формують впізнаваний «пояс» преміальної нерухомості в історичному центрі. Gulliver, розташований за кілька хвилин ходи від «Паруса» та готелю «Україна», географічно і статусно доповнює цю групу. При цьому стартова ціна в 207 мільйонів доларів виглядає відносно помірною на тлі попередніх оцінок і обсягу накопичених інвестицій в об’єкт.

    Для державних банків угода стане одним із найбільших публічних виходів із заставних активів за останні роки. Прозорість процедури через Prozorro має знизити політичні та репутаційні ризики, які неминуче супроводжують продаж такого помітного об’єкта. Якщо аукціон пройде за сценарієм, який зараз обговорюють у ділових колах, київський центр отримає ще одного великого приватного гравця з уже сформованим портфелем.

     

  • Gulliver виставлять на продаж: держбанки оцінили один із найбільших ТРЦ України у $207 млн

    Gulliver виставлять на продаж: держбанки оцінили один із найбільших ТРЦ України у $207 млн

    Один із найбільших торговельно-офісних комплексів України — київський багатофункціональний комплекс Gulliver — офіційно готують до продажу. Державні Ощадбанк та Укрексімбанк, які після багаторічного кредитного спору стали співвласниками об’єкта, погодили проведення відкритого аукціону через систему Prozorro.Продажі. Стартова вартість комплексу становитиме 207 млн доларів США, а самі торги планують оголосити вже на початку вересня 2026 року.

    Про рішення повідомила пресслужба Ощадбанку. У банку наголосили, що продаж стане фінальним етапом врегулювання одного з найбільших проблемних корпоративних кредитів в історії української банківської системи.

    Продаж через відкритий аукціон

    Наприкінці липня наглядові ради двох державних банків погодили реалізацію комплексу Gulliver через електронну систему Prozorro.Продажі. Саме ця платформа використовується для відкритих аукціонів державного майна та забезпечує рівний доступ усім потенційним покупцям.

    Наразі відомо, що стартова ціна активу становитиме 207 млн доларів. Повний пакет документів, умови участі, дату проведення торгів та вимоги до потенційних інвесторів банки оприлюднять одночасно з офіційною публікацією лота у вересні.

    За словами представників банків, відкритий формат аукціону має забезпечити максимальну прозорість продажу та залучити як українських, так і міжнародних інвесторів.

    Один із найбільших торговельно-офісних комплексів країни

    Gulliver є одним із найвідоміших багатофункціональних комплексів столиці. Загальна площа об’єкта перевищує 157 тисяч квадратних метрів. До його складу входять сучасний торговельно-розважальний центр і бізнес-центр класу «А».

    Комплекс розташований у самому центрі Києва поруч одразу з трьома станціями метро, що забезпечує надзвичайно високий потік відвідувачів. За оцінками банків, щодня територією Gulliver проходить понад 150 тисяч людей.

    У будівлі працюють десятки українських та міжнародних компаній, торговельних мереж, ресторанів, сервісних підприємств і офісів. Саме тому комплекс залишається одним із ключових комерційних об’єктів столиці навіть попри складну економічну ситуацію останніх років.

    Як Gulliver опинився у власності державних банків

    Історія комплексу тягнеться ще з середини 2000-х років.

    Будівництво Gulliver фінансувалося за рахунок кредитів, які надали державні Ощадбанк та Укрексімбанк. Кредитування інвестиційного проєкту стартувало ще у 2006 році, а в експлуатацію комплекс ввели у 2014 році.

    Позичальником виступало ТОВ «Три О», яке юридично володіло комплексом. Водночас у ділових колах фактичним власником активу тривалий час називали бізнесмена Віктора Поліщука. За інформацією Forbes Ukraine, саме він надавав особисту поруку за кредитними зобов’язаннями компанії та безпосередньо брав участь у переговорах щодо реструктуризації боргу.

    Попри кілька реструктуризацій кредиту, домовитися про остаточне врегулювання заборгованості сторонам не вдалося.

    Чому банки почали стягнення майна

    Ситуація суттєво загострилася у 2024 році.

    За інформацією державних банків, із червня 2024 року компанія «Три О» почала скорочувати платежі за кредитом, а згодом повністю припинила виконувати свої боргові зобов’язання.

    У листопаді 2024 року банки розпочали підготовку до звернення стягнення на заставне майно, а вже у березні 2025 року офіційно стартувала процедура переходу комплексу у власність кредиторів.

    Особливістю процесу стало те, що він відбувався без судового рішення. Банки скористалися механізмом іпотечного застереження, передбаченим Законом України «Про іпотеку», який дозволяє кредитору отримати право власності на заставний об’єкт у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань.

    26 липня 2025 року право власності на Gulliver було зареєстровано за консорціумом державних банків.

    Згідно з домовленостями:

    • Ощадбанк отримав 80% комплексу;
    • Укрексімбанк — 20%.

    Конфлікт навколо передачі комплексу

    Передача комплексу новим власникам проходила непросто.

    Після реєстрації права власності банки заявили, що зіткнулися з перешкодами з боку колишнього власника під час передачі критично важливих систем управління об’єктом.

    Йшлося про диспетчеризацію, системи енергопостачання, охорони, технічну документацію та інші інженерні елементи, необхідні для повноцінної експлуатації будівлі.

    В Ощадбанку тоді зазначали, що така ситуація створювала потенційні ризики для безпеки орендарів і відвідувачів комплексу.

    Саме через це наприкінці жовтня 2025 року Gulliver тимчасово припинив роботу.

    Після завершення передачі необхідної інфраструктури та стабілізації роботи комплекс відновив діяльність із 1 лютого 2026 року.

    Компанія «Три О» не погоджується із рішенням

    Попри перехід права власності до державних банків, компанія «Три О» не визнає ситуацію завершеною.

    28 липня представники компанії заявили, що мають намір використати всі передбачені українським законодавством механізми для відновлення своїх прав на комплекс.

    Чи вплинуть можливі судові процеси на майбутній аукціон, наразі невідомо. Водночас державні банки продовжують підготовку до продажу активу відповідно до затвердженого графіка.

    Чому продаж Gulliver важливий для банківської системи

    Для Ощадбанку та Укрексімбанку реалізація комплексу має не лише комерційне, а й системне значення.

    У банках наголошують, що продаж дозволить завершити історію одного з найбільших проблемних корпоративних кредитів в історії державного банківського сектору та частково компенсувати кошти, які були видані на фінансування масштабного інвестиційного проєкту ще майже двадцять років тому.

    Водночас майбутній аукціон стане одним із найбільших продажів комерційної нерухомості в Україні за останні роки. Якщо комплекс вдасться реалізувати за стартовою або вищою ціною, це може стати знаковою подією для українського ринку нерухомості та сигналом про готовність великих інвесторів вкладати кошти у стратегічні комерційні активи навіть в умовах воєнного часу.

    Найближчим кроком стане публікація лота у системі Prozorro.Продажі, після чого потенційні покупці отримають можливість ознайомитися з усіма умовами придбання одного з найвідоміших торговельно-офісних комплексів України.

  • Держава не встигає платити за бізнес-кредити: програма «5-7-9%» накопичила рекордний борг

    Держава не встигає платити за бізнес-кредити: програма «5-7-9%» накопичила рекордний борг

    Заборгованість держави перед банками з компенсації частини процентних ставок за кредитами, виданими в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%», досягла 8,8 млрд грн. Лише за перше півріччя 2026 року сума невиплачених компенсацій збільшилася на 1,6 млрд грн, а порівняно з липнем минулого року — більш ніж у шість разів.

    На початку 2026 року борг становив близько 7,2 млрд грн, тоді як станом на початок липня він зріс до 8,8 млрд грн. Роком раніше показник перебував на рівні лише 1,4 млрд грн. Таким чином, за 12 місяців заборгованість збільшилася на 7,4 млрд грн, або приблизно у 6,3 раза. Відповідні дані Національна установа розвитку надала у відповідь на інформаційний запит «Економічної правди».

    Особливістю нинішньої ситуації стало те, що борг не зменшився після надходження бюджетного фінансування у першій половині року. Раніше держава могла накопичувати прострочені компенсації наприкінці бюджетного періоду, а після отримання нових асигнувань частково погашати їх. У 2026 році заборгованість продовжила зростати навіть у середині року, що свідчить про невідповідність між масштабами програми та коштами, передбаченими на її фінансування.

    Кредитний портфель зростає разом із боргом

    Одночасно з накопиченням невиплачених компенсацій продовжує швидко збільшуватися загальний портфель пільгових кредитів. На початку року його обсяг становив 150,1 млрд грн, а на початок липня — вже 189,3 млрд грн. Отже, лише за шість місяців портфель зріс на 39,2 млрд грн, або приблизно на 26%.

    Такий приріст означає, що держава має компенсувати банкам відсотки за дедалі більшою кількістю активних кредитів. Якщо обсяг бюджетного фінансування не зростає пропорційно до кредитного портфеля, розрив між нарахованими та фактично виплаченими компенсаціями неминуче збільшується.

    Програма «Доступні кредити 5-7-9%» працює з 2020 року та передбачає, що банк видає підприємцю позику за своєю базовою ставкою, а держава компенсує частину відсотків. Завдяки цьому фактична ставка для позичальника може становити 5%, 7%, 9% або інший пільговий рівень залежно від напряму кредитування, розміру підприємства, регіону та умов конкретної програми.

    Станом на лютий 2026 року за шість років дії програми українські підприємства отримали близько 137 тисяч пільгових кредитів на загальну суму 471,4 млрд грн. У квітні загальний обсяг виданого фінансування вже перевищив 500 млрд грн, що демонструє масштаб програми та її значну роль у банківському кредитуванні бізнесу.

    Що означає борг держави перед банками

    Йдеться не про неповернення підприємцями тіла кредиту. Позичальники, як і раніше, повинні своєчасно погашати основну суму позики та сплачувати визначену договором пільгову частину процентної ставки. Заборгованість виникає у відносинах між державою та уповноваженими банками, яким бюджет має компенсувати різницю між ринковою та пільговою ставками.

    У документах Міністерства фінансів такі невиплачені суми також називають квазізаборгованістю. Формально вони можуть не обліковуватися як класичне боргове зобов’язання держави, однак фактично створюють фінансові та репутаційні ризики. Мінфін раніше попереджав, що тривале накопичення компенсацій може знизити зацікавленість банків у подальшій участі в програмі.

    Банк під час затримки бюджетних платежів продовжує обслуговувати кредит, фінансувати позичальника та чекати на належну йому частину відсотків. Чим довше триває затримка, тим більший обсяг власних ресурсів фінансова установа фактично заморожує.

    Особливо відчутною така проблема може бути для невеликих приватних банків, які мають менший запас ліквідності, ніж найбільші державні установи. У перспективі це може впливати на готовність банків видавати нові пільгові позики, на внутрішні ліміти кредитування або на жорсткість оцінювання потенційних клієнтів.

    Чи перекладають затримки на підприємців

    Національна установа розвитку заявила, що не виявила випадків, коли банки стягували з позичальників додаткові платежі або збільшували комісії для компенсації затримок державного фінансування.

    За правилами програми загальний розмір комісій, пов’язаних із видачею та обслуговуванням кредиту, не може перевищувати 1,5% від його суми. Дотримання цієї вимоги перевіряють Національна установа розвитку та Державна аудиторська служба. За інформацією установи, під час проведених перевірок порушень не зафіксували.

    Водночас відсутність додаткових комісій не означає, що накопичення боргу не впливає на ринок. Банки можуть обережніше погоджувати нові заявки, віддавати перевагу фінансово стійкішим клієнтам або активніше пропонувати звичайні ринкові кредити, за якими не потрібно очікувати бюджетної компенсації.

    Національний банк раніше зазначав, що гривневе кредитування бізнесу швидко зростає не лише завдяки державним програмам. У 2025 році кредити на ринкових умовах збільшувалися швидше, ніж субсидоване фінансування. Це може поступово зменшувати залежність банківського сектору від програми «5-7-9%», однак для малого бізнесу пільгові позики все ще залишаються одним із найдоступніших джерел довгострокового фінансування.

    НБУ прогнозує подальше збільшення заборгованості

    У червні Національний банк попереджав, що до кінця 2026 року заборгованість держави за програмою може зрости приблизно до 10 млрд грн. З огляду на те, що вже на початку липня сума досягла 8,8 млрд грн, для реалізації цього прогнозу достатньо додаткового приросту лише на 1,2 млрд грн.

    Фактичний показник залежатиме від обсягу нових кредитів, швидкості виділення коштів із бюджету та можливого перерозподілу фінансування програми. Якщо темпи зростання портфеля збережуться, а бюджетні виплати не прискоряться, борг може перевищити прогнозований рівень.

    Проблема полягає у тому, що програма постійно розширюється. У 2026 році уряд збільшив максимальний розмір окремих інвестиційних кредитів на енергетичні проєкти зі 150 млн грн до 250 млн грн. Також було запроваджено фінансування енергетичного обладнання під 0%, розширено підтримку підприємств у прифронтових регіонах та додано окремий напрям відновлення зруйнованого або пошкодженого майна.

    Для підприємств, які працюють у зонах високого воєнного ризику, передбачена ставка 1% річних за інвестиційними кредитами протягом перших п’яти років та 5% надалі. Подібні умови роблять фінансування доступнішим для бізнесу, однак водночас збільшують частину процентів, яку повинен компенсувати бюджет.

    Чому програма залишається важливою

    Попри проблеми з фінансуванням, «5-7-9%» відіграє значну роль у підтримці підприємств під час війни. Позики використовують для придбання обладнання, поповнення оборотного капіталу, відновлення виробництва, енергетичної автономності та реалізації інвестиційних проєктів.

    Для компаній у прифронтових областях пільговий кредит часто є єдиною можливістю залучити кошти за прийнятною ставкою. Звичайне банківське фінансування для таких підприємств може бути надто дорогим або недоступним через високі воєнні ризики, пошкодження майна та нестабільні доходи.

    Водночас масштаб програми дедалі частіше викликає питання щодо її фінансової стійкості та правильного визначення пріоритетів. Спочатку «5-7-9%» створювали для мікро- та малого бізнесу, але після початку повномасштабної війни її суттєво розширили. У результаті держава почала компенсувати ставки за великим обсягом кредитів, а навантаження на бюджет різко зросло.

    Зростання заборгованості до 8,8 млрд грн поки не означає припинення програми або автоматичного погіршення умов для підприємців. Проте воно демонструє, що чинна модель потребує додаткового фінансування або перегляду критеріїв підтримки.

    Без скорочення розриву між бюджетними можливостями та обсягом нових кредитів держава ризикує й надалі накопичувати борги перед банками. Це може послабити довіру фінансових установ до програми, обмежити видачу нових позик та зрештою ускладнити доступ малого і середнього бізнесу до фінансування, заради якого «5-7-9%» і була створена.

  • Укрексімбанк знову виставив на продаж київський довгобуд Sky Towers

    Укрексімбанк знову виставив на продаж київський довгобуд Sky Towers

    У столиці знову намагаються продати один із найвідоміших київських довгобудів — багатофункціональний комплекс Sky Towers. Державний «Укрексімбанк» виставив об’єкт на аукціон у системі електронних торгів OpenMarket. Торги заплановані на 27 лютого, а стартову ціну знижено майже у десять разів у порівнянні з попередніми спробами продажу.

    Про це повідомили у пресслужбі державного підприємства «СЕТАМ».

    Початкова вартість лоту становить 662,33 млн гривень. Для порівняння, ще у 2023 році комплекс намагалися реалізувати зі стартовою ціною 7,1 млрд гривень. Надалі ціну неодноразово зменшували, однак покупця знайти не вдалося.

    Об’єкт розташований на земельній ділянці площею 0,74 га на перетині вулиці Шолуденка, проспекту Берестейського та вулиці Борщагівської. За проєктом Sky Towers мав складатися з двох офісних веж: 47-поверхової та 34-поверхової, з’єднаних стилобатом, а також окремої двоповерхової будівлі банку. Загальна запроєктована площа комплексу перевищує 51 тисячу квадратних метрів.

    Фактично ж будівництво завершено лише приблизно до рівня 27 поверхів. Рівень готовності об’єкта оцінюють у 51%. Роботи були зупинені ще у 2015 році, після чого проєкт став одним із найбільш відомих довгобудів Києва.

    Будівництво Sky Towers розпочала компанія KDD Group у 2007 році. Під час фінансової кризи 2008 року девелопер залучив кредит в «Укрексімбанку» на суму, еквівалентну 3 млрд гривень. Через фінансові труднощі компанія не змогла виконати зобов’язання, і в 2021 році банк виграв суд щодо стягнення заборгованості.

    Того ж року фінустанова виставила на продаж права вимоги за кредитом разом із забезпеченням у вигляді недобудованого комплексу. Відтоді актив неодноразово намагалися реалізувати, однак безрезультатно. Нинішній аукціон стане ще однією спробою знайти інвестора для проблемного об’єкта.

  • Співпраця з ФСБ і торгівля російським вугіллям: як нардеп Христенко уникнув покарання за держзраду

    Співпраця з ФСБ і торгівля російським вугіллям: як нардеп Христенко уникнув покарання за держзраду

    Історія з тим, що народний депутат Федір Христенко нібито став “викривачем корупції” у НАБУ та САП, виявилася лише димовою завісою. Як з’ясувалося, політик, який фігурував у справі про державну зраду та можливу співпрацю з ФСБ, використав статус викривача, щоб домогтися максимально м’якого підходу суду до власної кримінальної справи.

    Нещодавно суд затвердив угоду про визнання вини Христенка у справі про держзраду. Засідання проводилося у закритому режимі, а деталі вироку — термін ув’язнення, додаткові обмеження та обставини, за яких угоду визнали прийнятною, — не розголошуються з міркувань “безпеки”. Така секретність викликає запитання, чи не отримав депутат фактичну індульгенцію за співпрацю з агресором і можливий вплив на роботу антикорупційних органів. За інформацією співрозмовників у судових колах, мова може йти не про реальне покарання, а про умовний термін, який дозволяє Христенку зберегти і політичний капітал, і частину бізнес-активів.

    Христенко — уродженець Донеччини та колишній представник ОПЗЖ. Після 2014 року він збудував бізнес на постачанні російського антрациту до України, у тому числі з тимчасово окупованих територій. Його компанії, серед яких естонська Heating Systems OU, імпортували продукцію російського “Сибантрациту”. Сировина опинялася на українських заводах, зокрема “Метінвесту” та “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Попри війну, схеми приносили багатомільйонні прибутки, а депутатський статус дозволив Христенку уникати кримінального переслідування роками.

    Одним із ключових елементів бізнес-імперії нардепа залишається діяльність його тестя Сергія Брюховецького. Він продовжує вести бізнес у тимчасово окупованій Горлівці, сплачуючи податки у так званий “бюджет ДНР”. Водночас українські банки, зокрема державний “Укрексімбанк”, надавали структурам Брюховецького кредити для придбання стратегічних активів, серед яких київський торговельний центр Sky Mall. Це підсилює підозри у можливому політичному прикритті та впливі Христенка на ухвалення рішень у фінансовій сфері.

    Аналітики відзначають, що скандал із його нібито “викривальними свідченнями” щодо НАБУ та САП міг бути частиною стратегії з відбілювання репутації та пом’якшення відповідальності. Замість реального покарання за співпрацю з російськими структурами, постачання вугілля з окупованих територій і зв’язки з представниками ФСБ, Христенко, ймовірно, отримав умови, які дозволяють йому уникнути наслідків, непропорційних масштабу інкримінованих дій.

    Закритість рішення суду та мовчання правоохоронних органів лише підживлюють сумніви, що ця історія завершилася без жорсткого правового вироку. У суспільства залишається питання: чи стане справжня відповідальність за державну зраду невідворотною, чи інститут угод із правосуддям знову перетворили на спосіб порятунку політичних та бізнесових інтересів окремих фігурантів.

  • Київський ТРЦ Gulliver змінює власника: АМКУ дав дозвіл

    Київський ТРЦ Gulliver змінює власника: АМКУ дав дозвіл

    Антимонопольний комітет України надав дозвіл державним банкам «Ощадбанк» та «Укрексімбанк» на встановлення контролю над торгово-офісним комплексом Gulliver у центрі Києва. Це рішення стало ключовим етапом у завершенні багатомісячної процедури переходу активу новому власнику.

    Як повідомили в «Ощадбанку», дозвіл АМКУ стосується єдиного майнового комплексу, розташованого за адресою Спортивна площа, 1. Заяву на концентрацію банки подали ще 20 жовтня 2025 року, і погодження Комітету було необхідним відповідно до антимонопольного законодавства, оскільки йдеться про велику комерційну нерухомість у столиці.

    У банківському консорціумі зазначили, що схвалення АМКУ підтвердило законність процедури передачі активу та дозволяє фінансовим установам завершити підготовчі юридичні дії.

    Як Gulliver опинився на порозі зміни власника

    Процес зміни контролю над комплексом тривав понад рік.
    Улітку 2024 року суд передав Gulliver в управління АРМА на підставі звернення Офісу генпрокурора. Причиною стали борги компанії-власника — ТОВ «Три О».

    У серпні 2025 року компанія заявила про намір передати актив консорціуму «Ощадбанку» та «Укрексімбанку», однак тоді документи ще не були підписані. Пізніше АРМА припинила конкурс на обрання управителя, що створило додаткову невизначеність у процесі передачі.

    Ситуація загострилася наприкінці жовтня 2025 року, коли торгово-офісний центр був закритий на невизначений термін через блокування з боку попереднього власника. Це призвело до операційних труднощів для орендарів і створило юридичну паузу у функціонуванні комплексу.

    Після дозволу АМКУ державні банки отримали можливість фіналізувати процедуру контролю та відновити роботу одного з найбільших торгово-офісних центрів Києва. Очікується, що найближчим часом буде визначена модель управління комплексом і напрацьовано рішення для орендарів, які опинилися у стані невизначеності через судові та корпоративні конфлікти довкола Gulliver.

  • Ощадбанк звинуватив колишнього власника Gulliver у спрямуванні коштів не на погашення боргу

    Ощадбанк звинуватив колишнього власника Gulliver у спрямуванні коштів не на погашення боргу

    Консорціум держбанків — «Ощадбанк» і «Укрексімбанк» — звернув стягнення на торговельно-офісний комплекс Gulliver: актив орієнтовною вартістю близько $130 млн уже опинився на балансі кредиторів, тоді як близько $370 млн заборгованості залишаються предметом тривалих судових процесів в Україні та за кордоном. За даними учасників ринку, банки поки не погодили спільної стратегії щодо подальшої долі комплексу.

    Між держкредиторами існують принципові розбіжності: «Ощад» наполягає на стабілізації управління, відновленні операційної діяльності і перезаключенні договорів з орендаторами як шляху до повернення вартості активу, тоді як «Укрексім» вважає об’єкт непрофільним і відстоює продаж. Такі різні підходи ускладнюють оперативне ухвалення рішень і можуть подовжити період врегулювання.

    У «Ощадбанку» аргументують свій крок тим, що колишній власник — компанія «Три О» — нібито спрямовував кошти не на погашення кредиту, а на відновлення іншого заставного майна, зруйнованого під час ракетних ударів. Цю версію у «Укрексімі» офіційно не підтверджували, посилаючись на різні оцінки економічної доцільності утримання комплексу.

    Паралельно Gulliver опинявся в полі зору АРМА: агентство призначило тимчасового управителя через аукціон, після чого в медіа з’являлися повідомлення про можливі зв’язки нового управителя з фактичним власником активу та скарги на процедуру торгів. Представники контролюючих органів поки не оприлюднили остаточних висновків щодо законності тих процедур.

    Бюро економічної безпеки повідомляло про кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків у період 2019–2021 років у зв’язку з діяльністю компанії-колишнього власника — вказана сума податкових претензій становить близько 146 млн грн; справа перебуває на розгляді в суді. Журналістські розслідування також звертали увагу на окремі репутаційні ризики, пов’язані з поведінкою кінцевих власників, які потребують додаткової перевірки в офіційних інстанціях.

  • Україна може втратити 15–18 мільярдів на продажі ТРЦ Gulliver

    Україна може втратити 15–18 мільярдів на продажі ТРЦ Gulliver

    Останні події навколо торгово-офісного комплексу Gulliver у столиці викликали широкий резонанс. Історія демонструє, як державні активи втрачаються не через об’єктивні економічні труднощі, а через непрозорі механізми з ознаками рейдерства.

    Комплекс опинився у власності державних «Ощадбанку» та «Укрексімбанку» після багаторічних реструктуризацій боргу. Йшлося про суму близько $500 млн. Власники пропонували інший шлях – механізм фінансового лізингу, який дозволяв би поетапно повернути весь борг державі. Такий варіант гарантував 100% виплат, однак його несподівано відкинули.

    Замість цього державні банки в нічний час фактично «захопили» актив, а вже невдовзі заявили про намір його продати. Проте нинішня ринкова оцінка комплексу становить лише $130 млн. Це означає, що держава отримає у чотири рази менше від суми боргу й фактично втратить щонайменше $370 млн (15–18 млрд гривень).

    Скандал із Gulliver напряму перегукується з діяльністю АРМА – Агентства з розшуку та менеджменту активів. Орган, створений для прозорого управління арештованим майном, фактично перетворився на механізм перерозподілу прибуткових активів. Йдеться про фіктивні аукціони, передачу майна в управління “своїм” структурам і нехтування законними процедурами.

    ТРЦ Gulliver уже опинявся під контролем компаній, афілійованих із фактичним власником комплексу, бізнесменом Віктором Поліщуком. Це створює враження, що й нинішня “оборудка” може бути лише черговою спробою передати об’єкт у потрібні руки.

    Окремі факти вказують на масштабні зловживання в управлінні комплексом. У 2019–2021 роках керівництво Gulliver проводило закупівлі неіснуючих товарів і послуг, фактично ухиляючись від сплати податків. Держава втратила понад 146 млн гривень, були відкриті кримінальні провадження, але схеми продовжували діяти.

    У підсумку ситуація з Gulliver стала ще одним прикладом того, як прибуткові активи держави перетворюються на джерело втрат. Замість реального повернення боргів у бюджет, країна може втратити мільярди гривень, а контроль над стратегічним об’єктом отримає вузьке коло зацікавлених осіб.

  • “Ощадбанк” і “Укрексімбанк” стали новими власниками ТРЦ “Гулівер” у Києві

    “Ощадбанк” і “Укрексімбанк” стали новими власниками ТРЦ “Гулівер” у Києві

    Один із найбільших торгово-розважальних центрів Києва — ТРЦ “Гулівер” — відтепер належить державі. Як офіційно повідомив голова правління “Ощадбанку” Сергій Наумов, консорціум у складі “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” отримав об’єкт у власність у рахунок погашення боргів компанії “Три О”, яка раніше управляла майном.

    Згідно з новим розподілом, “Ощадбанк” отримав 80% ТРЦ, а “Укрексімбанк” — 20%. Об’єкт перейшов банкам як застава за багаторічними боргами, які сягнули понад $675 млн. Тільки “Ощадбанк” недоотримав $537,2 млн, а “Укрексімбанк” — ще $137,8 млн.

    У зв’язку зі зміною власника всім орендарям “Гулівера” рекомендовано звернутися до юридичного радника “Ощадбанку” для переоформлення договорів. При цьому наголошується, що відсутні будь-які підстави здійснювати подальші орендні платежі попередньому власнику.

    ТРЦ “Гулівер” став запорукою ще у 2016 році, коли “Ощадбанк” надав компанії “Три О” кредит у розмірі $460 млн, хоча на той час вартість застави покривала лише половину позики. У 2018-му державні банки спробували продати права вимоги за цим кредитом, оголосивши стартову ціну 18,2 млрд грн, але покупців не знайшлося.

    Згодом Шевченківський райсуд Києва передав “Гулівер” в управління АРМА, яка організувала конкурс на управителя. Але після судових процесів і невиконаних зобов’язань власність остаточно перейшла держбанкам.

    Колишній власник ТРЦ, Віктор Поліщук, під час війни уникав виплат за боргами, натомість продовжував купувати елітні автомобілі та подорожувати за кордон. Як встановлено, він кілька разів подавався у систему “Шлях” як водій-волонтер, але жодної допомоги не завозив. Одна з іноземних організацій, ім’ям якої він прикривався, публічно заявила, що жодної гуманітарної місії через Поліщука не здійснювала, а її ім’я використали без дозволу.