Khreshchatyknews.com

Позначка: українська література

  • Від Playboy до Радіодиктанту: чому українці знову сваряться через свято єдності

    Від Playboy до Радіодиктанту: чому українці знову сваряться через свято єдності

    До Радіодиктанту національної єдності залишилося лише два дні, але навколо головного мовного флешмобу країни вже розгорівся скандал. Цього року приводом для суперечок стала Даша Астаф’єва, яку організатори запросили читати текст разом із відомим учителем української мови Артуром Пройдаковим. Частина користувачів соцмереж розкритикувала вибір співачки через її минуле в модельному бізнесі, тоді як інші підтримали артистку та нагадали про її волонтерську діяльність.

    Радіодиктант національної єдності відбудеться 27 жовтня об 11:00. Цьогоріч текст під назвою «Лист, який не закінчується» написав письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

    Уперше в історії акції диктант читатимуть двоє людей — педагог Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва. Про це офіційно повідомило Суспільне Мовлення.

    Оголошення кандидатури Астаф’євої викликало неоднозначну реакцію. Деякі користувачі почали згадувати її фотосесії для журналу Playboy, ставлячи під сумнів доречність участі колишньої моделі в загальнонаціональній освітній акції.

    Сама артистка відреагувала на критику з іронією. Вона звернула увагу на суперечливість закидів: одні коментатори критикують її за модельне минуле, інші — за зовнішність або вік.

    Водночас прихильники Астаф’євої нагадують, що останніми роками вона активно займається волонтерством, бере участь у благодійних ініціативах і розвиває культурні проєкти.

    У коментарі виданню «Люкс ФМ» Астаф’єва та Пройдаков наголосили, що Радіодиктант передусім має об’єднувати людей, а не перетворюватися на змагання за оцінки.

    Цікаво, що подібні суперечки супроводжують Радіодиктант уже багато років.

    Протягом тривалого часу його тексти створював і читав мовознавець Олександр Авраменко. Попри професійний досвід, він також отримував критичні зауваження.

    Учасники скаржилися на складні речення, велику кількість розділових знаків і незвичні для повсякденного мовлення наголоси.

    Авраменко пояснював, що орієнтується на словникові норми, а не на власні мовні вподобання.

    У 2021 році текст «Слідом за пам’яттю» написав і прочитав письменник Юрій Андрухович. Після трансляції частина учасників скаржилася, що автор читав надто швидко, через що вони не встигали записувати почуте.

    Водночас у 2022 році Радіодиктант викликав зовсім інші емоції.

    Текст «Твій дім» письменниці Ірини Цілик прочитала акторка Ада Роговцева. Її виконання справило сильне враження на слухачів, а ведучий Роман Коляда не стримав сліз під час трансляції.

    У 2023 році текст Катерини Калитко читав актор Олексій Гнатковський. Його переважно хвалили за розмірений темп та виразну дикцію, хоча деякі учасники знову говорили про складність пунктуації.

    Наступного року справжню хвилю жартів спровокував текст Оксани Забужко «Магія голосу».

    Радіодиктант читав поет і військовослужбовець Павло Вишебаба. Українці обговорювали довгі речення письменниці, численні тире та малознайомі слова.

    Особливо активно жартували над словом «брехунець» — так називали дротовий радіоприймач.

    Проте найбільш резонансним за останні роки став Радіодиктант-2025.

    Текст «Треба жити!» написала Євгенія Кузнєцова, а прочитала народна артистка України Наталія Сумська.

    Частина слухачів розкритикувала темп читання та інтонацію акторки. Дехто зізнавався, що фізично не встигав записувати речення.

    У соцмережах активно обговорювали складні діалектні слова, зокрема «лелітки», «пітятко» та «кия́хи».

    Особливо гучною стала реакція львів’янки Христини Гоянюк, яка бере участь у Радіодиктанті від самого початку його проведення.

    Під час прямого ефіру вона різко розкритикувала і текст, і манеру читання. Ситуація викликала додаткову суперечку після того, як ведучий перервав її виступ.

    Нинішній Радіодиктант обіцяє відрізнятися від попередніх не лише участю двох читців.

    Автор тексту Артур Дронь розповів, що прагнув створити особисту й емоційну розповідь, яка нагадуватиме відверту розмову з близькою людиною.

    За словами письменника, текст не міститиме навмисно ускладнених архаїзмів чи діалектизмів.

    Організатори також наголошують: мета Радіодиктанту полягає не в перевірці грамотності як такій, а в об’єднанні українців незалежно від місця проживання, віку чи рівня знання мови.

    Попри щорічні суперечки, інтерес до акції залишається високим. У 2025 році учасники надіслали на перевірку понад 11 тисяч робіт, зокрема з-за кордону.

    Цьогоріч долучитися до Радіодиктанту можна буде через Українське Радіо, Радіо Культура, телеканал «Суспільне Культура», YouTube та застосунок «Дія».

    Чи стане участь Даші Астаф’євої та Артура Пройдакова приводом для нових дискусій після трансляції, покаже вже 27 жовтня. Однак історія Радіодиктанту свідчить, що навіть суперечки навколо текстів і читців не заважають українцям щороку повертатися до цієї традиції.

  • Литва хоче замінити Ломоносова на Шевченка

    Литва хоче замінити Ломоносова на Шевченка

    Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс запропонував переглянути шкільні навчальні програми та вилучити з них твори російського вченого Михайла Ломоносова. Натомість глава уряду закликав включити до навчальної програми творчість Тараса Шевченка, наголосивши, що саме український класик може стати значно кращим прикладом для формування у школярів уявлень про патріотизм, свободу та національну ідентичність.

    Про це повідомляє Delfi.

    За словами Сінкявічюса, литовські учні не повинні виховуватися на творах авторів, пов’язаних із російською імперською традицією. Він звернувся до Міністерства освіти, науки та спорту Литви із закликом переглянути чинні освітні програми та переосмислити перелік рекомендованої літератури.

    Прем’єр вважає, що творчість Тараса Шевченка має значно більшу цінність для сучасної молоді, оскільки допомагає зрозуміти історію українського народу, його боротьбу за свободу та процес формування національної ідентичності. На його думку, знайомство з українською класичною літературою також сприятиме кращому розумінню сучасних подій, пов’язаних із війною Росії проти України.

    Сінкявічюс наголосив, що патріотизм і громадянські цінності не повинні формуватися через творчість діячів, які асоціюються з російською імперською ідеологією. Саме тому він запропонував замінити твори Ломоносова на літературну спадщину Шевченка.

    Ініціатива прем’єра стала частиною ширшої суспільної дискусії у Литві щодо перегляду впливу російської імперської та радянської спадщини на систему освіти, культуру та історичну пам’ять. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Балтії значно активізували процеси деколонізації освітнього простору, приділяючи більше уваги власній історії, національній культурі та спадщині держав-партнерів.

    Питання присутності російських авторів у шкільній програмі Литви обговорюється вже кілька років. Після оновлення навчальних програм у 2022 році частина освітян і громадських діячів розкритикувала перелік рекомендованої літератури, зазначивши, що в ньому стало більше російських письменників і мислителів, тоді як українська література представлена недостатньо.

    Серед пропозицій, які лунали під час цієї дискусії, було й включення до програми творів Тараса Шевченка як одного з найвідоміших українських класиків, чия творчість присвячена темам свободи, боротьби за незалежність та людської гідності.

    Водночас Міністерство освіти, науки та спорту Литви раніше пояснювало, що перелік рекомендованих авторів не є обов’язковим для викладання. Відомство наголошувало, що вчителі мають право самостійно обирати художні твори для навчального процесу, враховуючи освітні потреби учнів та сучасний контекст.

  • «Тисячовесна» розширюється: держава підтримуватиме книжки та онлайн-ігри

    «Тисячовесна» розширюється: держава підтримуватиме книжки та онлайн-ігри

    Міністерство культури та стратегічних комунікацій України планує суттєво розширити державну програму підтримки українського культурного продукту «Тисячовесна», включивши до неї нові напрями — українські книжки та онлайн-ігри. Відповідні зміни вже закладені до бюджетної декларації на 2027 рік. Про це під час «Книжкового Арсеналу» повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури України Тетяна Бережна.

    За словами очільниці відомства, розширення програми є частиною більш масштабної державної стратегії розвитку українського культурного продукту та креативних індустрій. Влада розраховує, що підтримка нових напрямів дозволить стимулювати виробництво сучасного українського контенту, посилити його конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному ринках, а також сприятиме формуванню сильного культурного середовища в умовах тривалої війни та післявоєнного відновлення країни.

    Тетяна Бережна наголосила, що уряд має намір працювати над збільшенням фінансування програми на декілька мільярдів гривень. Водночас вона підкреслила, що успіх державної підтримки залежить не лише від бюджетних ресурсів, а й від активності самих представників культурної сфери. На її переконання, держава може створити необхідні умови, надати інструменти та фінансування, однак кінцевий результат залежатиме від того, наскільки творчі спільноти, видавці, автори, музиканти, режисери, художники та розробники ігор зможуть використати ці можливості для створення якісного та затребуваного продукту.

    Міністерка зазначила, що програма не зможе реалізувати свій потенціал лише за рахунок державних інвестицій. Вона переконана, що необхідною умовою успіху є наявність творчої енергії, професійної ініціативи та готовності культурної спільноти брати відповідальність за розвиток галузі. Саме взаємодія держави та креативного сектору, на думку уряду, має стати основою для формування потужного українського культурного продукту.

    За словами Бережної, вже перший етап реалізації «Тисячовесни» продемонстрував значний інтерес з боку учасників ринку. Міністерство отримало велику кількість заявок на участь у програмі, серед яких є масштабні та амбітні проєкти. Це свідчить про наявність значного потенціалу в українських креативних індустріях та готовність представників галузі до активної співпраці з державою.

    Особливу увагу привертає намір включити до програми підтримки книжковий сектор. Українське книговидання останніми роками переживає період активного розвитку, попри складні економічні умови та наслідки повномасштабної війни. Зростає попит на україномовну літературу, розширюється коло українських авторів, збільшується кількість перекладів світових бестселерів українською мовою, а також з’являються нові незалежні видавництва.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії книжкова галузь стала одним із важливих елементів культурного спротиву. Українські видавці та автори активно працюють над популяризацією національної історії, культури та сучасної літератури як в Україні, так і за кордоном. Водночас ринок залишається вразливим до економічних викликів, зокрема через зростання вартості друку, логістики та паперу. Саме тому державна підтримка може стати важливим інструментом для подальшого розвитку галузі.

    Не менш важливим новим напрямом є підтримка онлайн-ігор. Українська індустрія розробки відеоігор уже багато років входить до числа найбільш динамічних сегментів креативної економіки. Українські студії відомі далеко за межами країни, а створені ними проєкти здобувають популярність серед мільйонів користувачів у різних куточках світу. Попри війну, галузь продовжує працювати, залучати інвестиції та формувати значні валютні надходження для економіки.

    У Міністерстві культури вважають, що підтримка українського геймдеву може сприяти не лише економічному розвитку, а й просуванню української культури через сучасні цифрові формати. Відеоігри дедалі частіше стають інструментом культурної дипломатії, популяризації історії та формування позитивного іміджу держави за кордоном. Тому залучення цього сектору до програми «Тисячовесна» розглядається як інвестиція в майбутнє української креативної економіки.

    Програма «Тисячовесна» була офіційно запущена Міністерством культури у квітні 2026 року. Спочатку вона мала назву «1000 годин українського контенту», однак згодом отримала новий бренд і ширшу концепцію. Головною метою проєкту стало стимулювання виробництва сучасного українського контенту в різних сферах культури та творчості.

    Станом на сьогодні державна підтримка поширюється на сім категорій культурного продукту. До них входять ігрові фільми та серіали, документальні фільми та серіали, анімаційні проєкти, контент для дитячої аудиторії, сучасна музика, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво, а також аудіовізуальні шоу та короткі відеоформати для соціальних мереж.

    Уряд розглядає програму як один із ключових інструментів культурної політики держави на найближчі роки. В умовах війни підтримка українського контенту розглядається не лише як питання розвитку культури, а й як елемент національної безпеки, інформаційної стійкості та збереження культурної ідентичності. Саме тому держава прагне створити умови, за яких українські митці, автори, музиканти, режисери, видавці та розробники цифрового контенту отримають більше можливостей для реалізації своїх проєктів.

    Розширення «Тисячовесни» на книжки та онлайн-ігри може стати одним із найбільших кроків держави у сфері підтримки креативних індустрій за останні роки. Якщо відповідні зміни будуть остаточно затверджені та забезпечені належним фінансуванням, програма охопить практично всі ключові сегменти сучасного культурного виробництва та може стати важливим чинником розвитку української культури як всередині країни, так і на міжнародному рівні.

  • НБУ випустив монети на честь «Розстріляного відродження»

    НБУ випустив монети на честь «Розстріляного відродження»

    Національний банк України ввів в обіг дві нові пам’ятні монети, присвячені представникам «Розстріляного відродження» — покоління українських митців і інтелектуалів 1920–1930-х років, яке стало одним із найяскравіших культурних явищ свого часу та водночас символом масштабних репресій радянського тоталітарного режиму. Нові монети продовжують тематичну серію, що покликана зберігати пам’ять про діячів української культури, чия творчість була насильно перервана, але залишила глибокий слід в історії мистецтва, літератури та національної ідентичності.

    Про це повідомили в Національному банку України.

    До обігу офіційно введено дві пам’ятні монети: «Розстріляне відродження. Іван Падалка» та «Розстріляне відродження. Майк Йогансен». Обидві присвячені знаковим постатям українського культурного авангарду першої третини ХХ століття, які зробили вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, літератури, мовознавства та інтелектуального життя.

    У НБУ наголошують, що цей випуск є частиною послідовної політики вшанування «Розстріляного відродження» як феномену, який поєднав надзвичайний творчий підйом із трагічним зламом епохи. У 1920-х роках українська культура переживала період активного розвитку, модернізації та експериментів, однак уже на початку 1930-х років значна частина цієї інтелектуальної еліти була репресована, арештована або знищена.

    Іван Падалка був художником-монументалістом, графіком і педагогом, представником школи монументального мистецтва, пов’язаного з іменем Михайла Бойчука. Його творчість стала важливою складовою формування українського візуального мистецтва модерного періоду. Падалка працював у напрямі оновлення художньої мови, поєднуючи національні традиції з новими європейськими мистецькими течіями, а також займався викладацькою діяльністю, формуючи нове покоління українських митців.

    Майк Йогансен — одна з найяскравіших постатей українського літературного авангарду. Він був поетом, прозаїком, перекладачем, лінгвістом, сценаристом і літературним критиком. Його творчість вирізнялася сміливими експериментами з формою, мовою та жанрами, а також прагненням оновити українську літературу, зробити її більш динамічною та європейською. Йогансен належав до кола митців, які активно формували інтелектуальний клімат свого часу, однак згодом стали жертвами політичних репресій.

    Особливим елементом нових пам’ятних монет є їхній художній задум. Вони мають спільний символічний аверс із написом «СЛОВО» — відсиланням до легендарного харківського будинку письменників, який став одним із головних центрів українського культурного життя 1920–1930-х років. Саме в цьому будинку жили та працювали представники творчої еліти, формувалися літературні течії, обговорювалися нові мистецькі ідеї та напрями розвитку культури.

    Водночас будинок «Слово» сьогодні сприймається і як символ трагічної долі покоління, значна частина якого зазнала репресій. Саме ця подвійність — творчий злет і подальше знищення — стала ключовою ідеєю художнього оформлення монет.

    У дизайні використано низку символічних деталей. Зокрема, у структурі літер простежується образ паростків озимої пшениці, що символізують молоде покоління митців, їхній потенціал та незавершені творчі шляхи. Водночас стилізована «прострелена» літера «О» підкреслює трагізм епохи та втрату цілого культурного пласта, який міг би визначити розвиток українського мистецтва на десятиліття вперед.

    Монети виготовлені з нейзильберу, мають номінал 5 гривень і доповнені кольоровим друком, що дозволяє детальніше передати художні елементи дизайну. Тираж кожної монети становить до 75 тисяч штук у сувенірному пакованні.

    У Національному банку України підкреслили, що подібні випуски мають не лише нумізматичну цінність, а й виконують важливу культурну та просвітницьку функцію. Вони спрямовані на збереження історичної пам’яті, популяризацію української культурної спадщини та нагадування про долі митців, які стали частиною національної історії попри спроби їхнього знищення.