Khreshchatyknews.com

Позначка: українці

  • Росія оприлюднила статистику щодо кількості українців, які прибули через “Шереметьєво” за рік дії режиму фільтрації

    Росія оприлюднила статистику щодо кількості українців, які прибули через “Шереметьєво” за рік дії режиму фільтрації

    У період із середини жовтня 2023 року до середини жовтня 2024 року через московський аеропорт «Шереметьєво» до Росії в’їхала значна кількість громадян України. За даними російської влади, за цей рік режим фільтрації пройшли десятки тисяч українців.

    У Москві заявили, що через аеропорт «Шереметьєво» в Росію за рік намагалися потрапити 107 тисяч громадян України, це єдиний пункт пропуску, через який у РФ можуть потрапити українці.

    З них пропустили близько 83 тисяч, тобто, не впустили приблизно кожного п’ятого.

    «Прибуло понад 107 тисяч громадян України. Пропущено на територію РФ понад 83 тисячі осіб зазначеної категорії», – повідомляла російському держканалу представник прикордонного загону в аеропорту Шереметьєво Оксана Міщенко.

    Зазначимо, що за відгуками в соцмережах і тих, хто проходив фільтрацію, відсоток відмови у в’їзді набагато вищий за зазначені цифри. Хоча, природно, за коментарями в соцмережах важко отримати точне уявлення про частку тих, хто пройшов фільтрацію.

    Втім, і достовірність названої росіянами цифри також неможливо перевірити. Відсоток тих, хто отримав відмову, могли свідомо занизити на тлі критики жорсткої фільтрації в Шереметьєво, яка інколи лунає і в самій Росії.

    Нагадаємо, раніше низка українських нардепів і чиновників заявили про масове повернення біженців у підконтрольні РФ області. Днями від депутата Ткаченка прозвучала навіть цифра 150 тисяч осіб, хоча її потім спростував і він сам, і Банкова.

    Але якщо правильною є названа росіянами цифра в понад 100 тисяч тих, хто намагався в’їхати за один рік, з жовтня 2023 року, то в реальності кількість тих, хто повернувся з 2022 року, може бути дійсно 150 тисяч і навіть більше. Тому що до жовтня 2023 року фільтрація не була такою жорсткою і в’їхати в РФ українці могли через усі пункти пропуску. А отже, і потік міг бути набагато більшим.

    Інше питання, скільки з них реально залишилися жити на цих територіях або в Росії – а хто, розв’язавши свої питання, наприклад, отримавши громадянство РФ і продавши квартиру, виїхав до Євросоюзу або повернувся в Україну. Тут ніякої достовірної статистики немає.

  • Більшість українців підтримує якнайшвидше закінчення війни шляхом переговорів — опитування Gallup

    Більшість українців підтримує якнайшвидше закінчення війни шляхом переговорів — опитування Gallup

    Більшість українців висловлюються за якнайшвидше завершення війни з Росією шляхом дипломатичних переговорів, свідчать результати нового опитування, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Gallup. Результати цього дослідження ставлять важливе запитання про ставлення громадян до поточного стану війни та майбутнього процесу мирного врегулювання конфлікту.

    Згідно з опитуванням, проведеним у серпні та жовтні 2024 року, у середньому 52% українців хотіли б, щоб Україна вела переговори про припинення війни якомога швидше.

    І тільки 38% вважають, що їхня країна повинна продовжувати боротьбу до перемоги. У 2022 році ця цифра дорівнювала 73%. Наступного року вона знизилася вже до 63%. А тепер уперше більшість склали ті, хто за якнайшвидше закінчення бойових дій.

  • Чому українці стали менше донатити на армію

    Чому українці стали менше донатити на армію

    Пожертвування на потреби української армії значно знизилися цього року, повідомляє Bloomberg з посиланням на найбільші українські волонтерські фонди. За словами волонтера Сергія Притули, щоб зібрати ті самі суми, потрібно працювати втричі більше, ніж у попередні роки. Падіння пожертвувань становить 20% у фонді Притули, 15% у «Повернись живим», 40% у Reactive Post, і навіть у «Армії SOS» збори впали в 10 разів.

    Причин для зменшення донатів кілька, зокрема економічні труднощі, що поглиблюються через енергетичні проблеми в країні, коли людям доводиться витрачати кошти на енергообладнання через постійні відключення світла. Окрім того, волонтери вказують на так зване «звикання» до війни — коли частина громадян перестала відчувати таку ж гостру потребу в підтримці армії, як це було на початку повномасштабного вторгнення.

    Опитування, проведене в серпні цього року, показало, що понад третина українців зізналися, що скоротили свої пожертвування порівняно з минулим роком. Це ставить під загрозу підтримку українських військових, хоча волонтери продовжують працювати, намагаючись знайти нові джерела фінансування.

    Експерти вважають, що падіння донатів є сигналом того, як війна все більше стає частиною буденності, а економічні труднощі накладаються на бажання підтримувати армію. Чи зможуть українські фонди відновити збір коштів на належному рівні — питання часу, але сьогоднішня ситуація вимагає нових підходів та стратегій.

  • Майже половина українців економлять на їжі

    Майже половина українців економлять на їжі

    Економічна ситуація в Україні, спричинена війною, високою інфляцією та зростанням вартості товарів і послуг, змушує багатьох громадян скорочувати витрати на основні потреби.

    Одним із найбільших і болючих аспектів є витрати на їжу. За даними Центру Разумкова, майже половина українців змушена економити на продуктах харчування, вибираючи дешевші варіанти, що призводять до важкого матеріального становища населення.

    Водночас, є й ті, хто намагається підтримувати рівень якості продукції, незважаючи на високу вартість.

    Так, у воєнний час збільшилася і кількість тих, хто насилу зводить кінці з кінцями.

    Якщо 2021 року 9% українців відповідали, що їм не вистачає грошей навіть на необхідні продукти, то у вересні 2024-го таких уже 12%.

    Також зростає (з 6% до 9%) і кількість людей, які вважають, що живуть досить добре, але великі покупки на кшталт квартири або автомобіля залишаються для них недоступними.

    При цьому зменшилася (з 44% до 41%) кількість тих, кому загалом на життя вистачає, але придбання меблів, холодильника або телевізора вже викликає труднощі. Таким чином, у країні з’являється дедалі більше сімей, які перейшли на режим економії, навіть якщо раніше вважали своє становище стабільним.

  • Зеленський оголосив про нову соціальну програму: тисяча гривень для кожного українця з 1 грудня

    Зеленський оголосив про нову соціальну програму: тисяча гривень для кожного українця з 1 грудня

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про запуск нової соціальної програми, яка стартує 1 грудня 2024 року. У рамках ініціативи, відомої як єПідтримка, кожному українцю буде виплачено тисячу гривень. Ця допомога призначена для підтримки громадян та стимулювання економіки країни.

    Президент України Володимир Зеленський доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка передбачає допомогу в розмірі тисячі гривень для кожного українця.

    Про це у своєму зверненні сказав президент Володимир Зеленський.

    “Зараз на всіх рівнях нашої держави має тривати підготовка до найближчих місяців. Опалювальний сезон. Зима. Багато роботи в енергетиці – це захист об’єктів, це робота над стійкістю системи. Готуються регіони, готуються громади, готуються військові. Окрім таких системних речей, є рішення, які можуть бути ухвалені безпосередньо для підтримки людей.

    Я доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутною для кожної сім’ї в Україні. Є-підтримка для всіх наших людей – дорослі, діти, кожна сім’я в Україні. Тисяча гривень на людину – на родину це вийде по кілька тисяч гривень, і кошти можна буде витратити на оплату українських товарів і послуг, зокрема комунальних послуг, електрики. Квитки – це Укрзалізниця. Українські лікарські засоби. Також доручив, щоб ці кошти можна було витратити на українські книжки, на культурні послуги. Можна донатити на військових – волонтерам, на дрони”.

    Глава держави доручив Кабміну визначити деталі і представити людям.

  • Зеленському, можливо, доведеться зіткнутися з народним гнівом через підвищення податків

    Зеленському, можливо, доведеться зіткнутися з народним гнівом через підвищення податків

    Президент України Володимир Зеленський може опинитися перед викликами, пов’язаними з народним невдоволенням, після ухвалення нового податкового закону, що передбачає підвищення податків. Як повідомляє The New York Times, цей крок може викликати серйозні соціальні наслідки в умовах, коли українці вже відчувають фінансові труднощі через триваючу війну.

    Видання зазначає, що український парламент проголосував за найбільше підвищення податків з моменту початку війни з Росією понад два роки тому, вдавшись до політично непопулярного кроку, щоб зібрати кошти на виснажливі військові дії.

    «Цей крок, ймовірно, сильно вдарить по Україні, де люди вже відчули різке падіння свого економічного добробуту через конфлікт», – ідеться в публікації.

    Видання нагадує, що закон збільшує військовий збір з доходів фізосіб з 1,5% до 5%. Крім того, він заднім числом подвоює податки на прибуток банків до 50% цього року і підвищує податки на прибуток інших фінансових установ.

    Заступник голови економічного комітету Ради Олексій Мовчан визнав у коментарі виданню, що законопроєкт «непопулярний».

    «Нас будуть ненавидіти, але у нас немає іншого виходу. Йдеться про наше виживання в цій війні», – сказав він.

    NYT пише, що необхідність зміцнення державного бюджету останніми місяцями тільки зросла, оскільки українські війська постійно втрачають позиції на полі бою на сході країни, а військова і фінансова підтримка Києва ризикує скоротитися через втому від війни на Заході.

    «У четвер Зеленський вирушив у кругове турне європейськими столицями, щоб закликати іноземних союзників збільшити свою підтримку… Але коли Зеленський повернеться додому, йому, можливо, доведеться зіткнутися з гнівом свого населення через підвищення податків – непопулярним заходом у будь-якій державі, але особливо в країні, економіку якої зруйновано конфліктом», – ідеться в статті.

  • Скільки українців залишаться за кордоном після війни: прогноз від міграційних аналітиків

    Скільки українців залишаться за кордоном після війни: прогноз від міграційних аналітиків

    Після закінчення війни в Україні постане важливе питання: скільки українців залишаться за кордоном на постійній або частковій основі? Міграційні аналітики вказують на те, що цей процес буде залежати від ряду факторів, серед яких — швидкість економічного відновлення України та можливості інтеграції українців до країн Європейського Союзу.

    Станом на 2024 рік, близько 6,5 мільйонів українців перебувають за кордоном як біженці або тимчасові мігранти. Дослідження показують, що 64% українців, які зараз живуть у Європі, планують повернутися додому після війни. Однак лише 56% тих, хто вже повернувся в Україну мають намір залишитися, тоді як решта вивчають можливість знову виїхати за кордон, особливо якщо економічна ситуація залишатиметься нестабільною.

    Аналітики міграційної компанії International Expert кажуть, що багато людей після війни можуть «жити на дві країни». Мова йде про українців, які зараз отримали за кордоном посвідку на проживання або навіть друге громадянство. Після війни ці люди будуть активно повертатися в сім’ї в Україну.

    Але разом з тим, рівень життя в країнах, наприклад, Євросоюзу залишатиметься значно вищим, ніж на батьківщині. Тому ці нові біпатриди (особи з двома громадянствами), найімовірніше, житимуть в Україні та час від часу їздитимуть до Європи на заробітки.

    Можлива й зворотна ситуація, коли теперішні біженці залишаться на постійне проживання в ЄС (якщо статус їм це дозволятиме), а в Україну приїжджатимуть лише в гості до родичів або для вирішення важливих справ, як от продаж нерухомості. Таке явище вже зараз спостерігається в Польщі.

  • Грошові перекази українців на батьківщину зменшилися

    Грошові перекази українців на батьківщину зменшилися

    Свіжий звіт Національного банку України свідчить про суттєве зниження обсягів грошових переказів, які українці відправляють на батьківщину. У серпні 2024 року загальний обсяг таких перерахувань скоротився на 15,9%, досягнувши $791 млн. З початку року, за даними НБУ, обсяги переказів зменшилися на 14,3%, становивши $6,5 млрд.

    З офіційної статистики НБУ за останню п’ятирічку зрозуміло, що пік переказів в Україні було досягнуто в передвоєнному 2021 році, а потім люди зменшували відправлення:

    – 2019 рік – $11,92 млрд;

    – 2020 рік – $11,98 млрд;

    – 2021 рік – $14,0 млрд;

    – 2022 рік – $12,5 млрд;

    – 2023 рік – $11,3 млрд.

    Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення здебільшого головним чинником – масовим від’їздом біженців із країни та їхньою адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої сім’ї в безпечні країни, і їм просто вже нікому було слати гроші. Цей процес посилюється від місяця до місяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, якщо вірити владі, може виявитися найскладнішим для населення за весь час великої війни. А тому за підсумками 2024 року передбачають надходження в Україну ще менше за $11,3 млрд, зафіксованих у 20203-му.

    «Очікую, падіння приватних грошових переказів до $9,6 млрд», – спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

    А банкіри розповідають, що українці не тільки менше надсилають переказів, але також і залишають українську банківську систему.

    «Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там – мабуть, економили. Потім з банком стали зв’язуватися з метою закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети і вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і працевлаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки за рахунками в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати – гроші туди більше не капають. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо дедалі більше і більше», – розповіли в одному із системних банків.

  • Соціологічне опитування: українці залишаються вдома попри енергетичні виклики

    Соціологічне опитування: українці залишаються вдома попри енергетичні виклики

    Згідно з останнім соціологічним опитуванням, проведеним групою «Рейтинг», близько 90% українців не планують змінювати місце проживання протягом осінньо-зимового періоду 2024 року. Це свідчить про стійкість громадян перед викликами, пов’язаними з можливими проблемами з електропостачанням.

    Повідомляється, що намір переїхати мають 10% респондентів. Із них 4% – у межах своєї області, 3% – по країні, і 2% – за кордон.

    Зазначається, що на момент опитування, 64% українців мали стабільне електропостачання. Ще 30% повідомили про незначні відключення. Водночас 4% респондентів стикаються з частими перебоями, а 1% – постійно.

    Найбільш критична ситуація спостерігається у східних регіонах, де 13% опитаних відзначають регулярні відключення електроенергії.

  • До 2051 року населення України складатиме 25,2 млн

    До 2051 року населення України складатиме 25,2 млн

    Кабінет Міністрів України оприлюднив нову Демографічну стратегію, згідно з якою до 2051 року чисельність населення країни може знизитися до 25,2 мільйонів осіб. Цей прогноз викликає стурбованість у суспільстві та серед експертів, адже у 2001 році, за даними перепису, населення України становило 48,5 мільйона.

    За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя НАН, на 1 січня 2022 року чисельність населення становила 42 млн осіб.

    На липень 2024 року – вже 35,8 млн осіб, при тому на підконтрольній Україні території – тільки 31,1 млн.

    До 2041 року прогнозується скорочення до 28,9 млн осіб, а до 2051-го – до 25,2 млн осіб.

    Хоча Кабмін зазначає, що будувати сценарії в умовах війни проблематично.

    Серед причин скорочення населення уряд називає війну, міграцію, скорочення народжуваності та зростання смертності, старіння населення, часті передчасні смерті, відмову населення від заведення дітей, погіршення здоров’я через неспортивний спосіб життя українців і погану медицину в умовах війни.