Khreshchatyknews.com

Позначка: українці

  • Українці хотіли провезти за кордон мільйони, приклеєні до тіла

    Українці хотіли провезти за кордон мільйони, приклеєні до тіла

    У пункті пропуску «Вадул-Сірет» на кордоні з Україною румунські прикордонники виявили спробу незаконного ввезення великої суми готівки. Подружжя українців намагалося пішки пронести до Румунії 1,4 мільйона доларів, приклеївши їх до тіла за допомогою скотчу.

    Як повідомили прикордонники Румунії, інцидент стався увечері 14 червня. 49-річний громадянин України та його 39-річна дружина, яка має подвійне — українсько-румунське — громадянство, намагалися пройти перевірку, однак викликали підозру у співробітників митниці. Після ретельного огляду з’ясувалося, що чоловік приховував 810 тисяч доларів, а жінка — 590 тисяч доларів.

    Жодна з сум не була задекларована, що є прямим порушенням законодавства Румунії. Згідно з чинними правилами, ввезення понад 10 тисяч євро без письмового декларування заборонено та передбачає жорсткі санкції.

    Порушників оштрафували на 15 тисяч леїв кожного (приблизно 138 тисяч гривень) та вилучили всю готівку. Справу передано компетентним органам для подальшого розгляду.

    Цей інцидент — не перший випадок спроби незаконного переміщення великих сум через кордон. У вересні 2024 року польські митники затримали громадянку України, яка перевозила 355 тисяч євро та 46 тисяч доларів у валізі, подорожуючи потягом «Київ–Перемишль».

    Митні служби країн ЄС вкотре нагадують: будь-які суми понад 10 тисяч євро (або еквівалент в іншій валюті) мають бути задекларовані при перетині кордону, інакше гроші можуть бути конфісковані, а порушника оштрафують.

  • Українці в Польщі: тільки 11% відчувають повну інтеграцію — дослідження Gremi Personal

    Українці в Польщі: тільки 11% відчувають повну інтеграцію — дослідження Gremi Personal

    Аналітичний центр Gremi Personal провів масштабне дослідження серед українців, які мешкають у Польщі. Опитування охопило 1560 респондентів у великих містах країни та висвітлило рівень інтеграції, досвід дискримінації й погляди на подальше життя.

    Згідно з результатами, лише 11% опитаних відчувають себе повністю інтегрованими у польське суспільство. Водночас переважна більшість — 80% — мають стабільну роботу і бачать перспективу тривалого перебування в країні.

    Головною перепоною до інтеграції українці називають не мовний бар’єр, а відчуття неприйняття з боку частини польського суспільства. Половина опитаних визнали, що майже не мають соціальних контактів із поляками поза роботою. А 69% зізналися, що зазнавали неповаги або приниження.

    Оцінка медіа також відображає певну напруженість: лише 18% респондентів вважають, що польські ЗМІ висвітлюють українців у позитивному світлі. Ще 32% називають медіапокриття нейтральним, а 26% – вважають його стереотипним.

    Коли мова заходить про майбутнє, погляди українців розділилися. Понад 45% не мають визначеного плану щодо подальшого місця проживання. 17,9% заявили, що повернуться в Україну після завершення війни, 10,4% вказали, що перебувають у Польщі тимчасово. Лише 13,2% планують залишитися назавжди, навіть у разі настання миру.

    «Українці не чекають привілеїв чи громадянства, аби називати Польщу своєю країною. Їм потрібне прийняття, стабільність і можливість бути частиною суспільства — не тільки як працівники, а й як сусіди, батьки, клієнти», — наголосив Даміан Гузман, заступник генерального директора Gremi Personal.

    У Gremi Personal застерігають, що поширені стереотипи щодо мігрантів, які «відбирають робочі місця» або зловживають системою, можуть призвести до масового відтоку українських працівників. Це, у свою чергу, може викликати дефіцит кадрів, зниження конкурентоспроможності економіки та зростання вартості послуг.

  • Українці купують більше велосипедів: нові дані митниці

    Українці купують більше велосипедів: нові дані митниці

    У перші п’ять місяців 2025 року в Україну імпортували 223,4 тисячі велосипедів, що на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Такі дані оприлюднила Державна митна служба.

    Загальна вартість ввезених велосипедів склала майже 12 мільйонів доларів США. Водночас бюджет країни отримав понад 158 мільйонів гривень від митного оформлення цієї продукції.

    У митній службі зазначають, що зростання імпорту пов’язане не лише з приходом теплої пори року, коли українці традиційно активніше купують велосипеди для прогулянок та подорожей. Воно також вказує на сталу популяризацію двоколісного транспорту як повсякденного засобу пересування у містах.

    Цікаво, що абсолютна більшість імпортованих велосипедів — 98,7% — походить з Китаю. Це свідчить про домінування китайських виробників на українському ринку, а також про стабільні логістичні зв’язки з цією країною.

  • Подвійне вбивство українців у Бельгії: загинули мати та шестирічна донька

    Подвійне вбивство українців у Бельгії: загинули мати та шестирічна донька

    У місті Хаасроде, що в бельгійській провінції Фламандський Брабант, сталося жахливе подвійне вбивство української жінки та її малолітньої доньки. Про це повідомило місцеве видання VRT.

    Тіла 46-річної жінки та її 6-річної доньки були знайдені в житловому будинку після пожежі, яка сталася у вівторок. Як встановили експерти, вогонь був підпалений навмисно, аби приховати сліди злочину. Обох загиблих виявили з численними ножовими пораненнями. Розслідування кваліфіковано як умисне подвійне вбивство.

    На момент трагедії 16-річний син загиблої був у школі, завдяки чому йому вдалося уникнути небезпеки. Відомо, що українська родина проживала в Бельгії вже три роки. Голова сім’ї, чоловік загиблої, нині захищає Україну на фронті.

    Поліція Бельгії наразі проводить розслідування, підозрюваних офіційно не названо. Прокуратура країни працює над встановленням обставин злочину та мотивів нападника.

    Цей трагічний випадок глибоко вразив як місцеву громаду, так і українську діаспору. Громадські організації та волонтери вже організовують підтримку для сина загиблої.

  • Євросоюз хоче допомогти українцям “усвідомлено” повернутися додому після війни, а поки планує подовжити захист до 2027 року

    Євросоюз хоче допомогти українцям “усвідомлено” повернутися додому після війни, а поки планує подовжити захист до 2027 року

    Європейський Союз готується продовжити програму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2027 року. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в Єврокомісії. Паралельно Брюссель починає розробку плану поступового повернення громадян України додому після завершення бойових дій.

    За даними видання, у Єврокомісії прагнуть створити механізм, який дозволить організовано та без тиску допомогти українцям ухвалити рішення про повернення, щойно ситуація в Україні дозволить це зробити. Наразі дозвіл на проживання та роботу в ЄС для українців продовжували вже кілька разів, але 2027 рік може стати фінальним терміном нинішньої системи захисту.

    Після завершення дії програми країни-члени ЄС мають запропонувати українцям альтернативні варіанти правового статусу. Для вразливих категорій населення — людей із хронічними захворюваннями, вагітних жінок або тих, хто має дітей шкільного віку — можуть бути запропоновані пільгові умови.

    «Україна більше за все потребує своїх громадян», — заявив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер. — «Ми маємо допомогти українцям ухвалити обґрунтоване рішення щодо свого майбутнього — повернутися додому чи поки підтримувати країну з-за кордону».

    За оцінками ООН, у ЄС наразі перебуває близько 4 мільйонів українських біженців, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Для багатьох із них повернення буде залежати не лише від військової ситуації, а й від соціальних, економічних та безпекових умов в Україні.

  • Українці назвали головне покарання для корупціонерів — конфіскація майна та тюремний строк

    Українці назвали головне покарання для корупціонерів — конфіскація майна та тюремний строк

    Більшість українців вважають, що справедливим покаранням для корупціонерів є конфіскація майна у поєднанні з реальним тюремним строком. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у лютому-березні 2025 року.

    Згідно з опитуванням, у разі конфіскації майна та призначення 10 років реального ув’язнення, від 74% до 80% опитаних вважають такий вирок справедливим — незалежно від того, як довго тривав судовий процес. При поєднанні конфіскації з коротшим строком у 3 роки справжнього ув’язнення, 58–62% респондентів також вважають це справедливим.

    Натомість, якщо йдеться лише про тюремний строк без конфіскації, навіть у випадку 10 років за ґратами, рівень довіри значно нижчий — лише 46% вважають вирок справедливим, тоді як 49% називають його несправедливим.

    Ще менш прийнятними в очах суспільства є умовні строки: навіть якщо вирок передбачає конфіскацію майна, але не включає реального позбавлення волі, більшість українців (57%) не вважають таке покарання справедливим. Якщо ж немає ані конфіскації, ані тюремного строку, підтримка вироку взагалі падає до рівня не більше 25%.

    Опитування проводилося з 14 лютого по 4 березня 2025 року методом телефонних інтерв’ю. Загалом було опитано 2029 повнолітніх громадян України, які проживають на підконтрольних уряду територіях. Статистична похибка не перевищує 2,9% для показників, близьких до 50%.

    Результати свідчать про чіткий суспільний запит на жорстке та реальне покарання корупціонерів — із конфіскацією набутих активів та ув’язненням. В умовах війни та економічної нестабільності українці дедалі менше толерують будь-яке поблажливе ставлення до злочинців у владі.

  • Бюджетне навчання в Польщі доступне майже кожному українцю

    Бюджетне навчання в Польщі доступне майже кожному українцю

    Вищі навчальні заклади за кордоном все частіше стають мрією українських старшокласників. Престижні дипломи, новітні підходи до освіти й перспективи працевлаштування — усе це приваблює молодь. Однак навчання у Великій Британії чи США часто недосяжне через високу вартість та складний вступ. Натомість Польща стала доступнішою альтернативою, особливо після початку повномасштабної війни, коли країна прийняла тисячі українських біженців.

    Де навчатись: приватні чи державні ВНЗ?

    Перед вступом до польського ВНЗ варто знати: університети там поділяються на приватні та державні.
    У приватних вишах усе навчання платне — як денне, так і заочне. Вартість коливається:

    • Денна форма — від 5 до 6 тис. злотих на рік;

    • Заочна — від 2500 до 30 000 злотих, залежно від престижності вишу та програми.

    У державних університетах ситуація інша. Бюджетні місця доступні лише на денній формі. Навчання заочно завжди платне. Наприклад, у Варшавському університеті рік коштує від 2 до 9 тис. злотих, а в Політехніці — до 10 тис. злотих. Медичні, технічні та інженерні спеціальності — ще дорожчі.

    Хто з українців має право на бюджет?

    Безкоштовне навчання у державних ВНЗ Польщі для українців можливе за певних умов. Відповідно до даних офіційного порталу Study in Poland, право на безоплатну освіту мають ті, хто:

    • має карту сталого побиту;

    • є громадянином Польщі або має Карту поляка;

    • має документи, що підтверджують польське походження;

    • оформив статус біженця або тимчасового захисту;

    • склав іспит з польської мови на рівень C1 і отримав державний сертифікат;

    • є родичем або подружжям громадянина Польщі;

    • має дозвіл на тимчасове перебування з метою возз’єднання сім’ї.

    Найреальніший варіант — іспит з мови

    Для багатьох українців, які не мають статусу біженця чи карти побиту, найреальнішим шляхом до безкоштовного навчання залишається сертифікат знання мови рівня С1. Його наявність відкриває шлях до державних вишів на рівні з громадянами Польщі.

    Також вступ на бюджет можливий за наявності PESEL зі статусом UKR. Для цього потрібно:

    • мати шкільний атестат;

    • надати документ про в’їзд до Польщі після 24 лютого 2022 року;

    • пред’явити сертифікат знання мови на рівні B1–B2.

    PESEL не гарантує зарахування автоматично — потрібно пройти конкурс атестатів або вступні іспити, як усі польські абітурієнти.

    Без знання мови — жодного шансу

    Навчання в Польщі після 11 класу неможливе без знання польської мови, особливо якщо йдеться про бюджетні місця. Дитині доведеться опанувати польську щонайменше на рівні B1, а краще — B2 або C1. В іншому разі доведеться розглядати лише платні програми або мовні курси з подальшим вступом.

  • День вишиванки єднає українців усього світу

    День вишиванки єднає українців усього світу

    Щороку у третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки — свято, яке не має фіксованої дати, але має глибокий сенс. Це не державне і не церковне свято, а день, коли українці по всьому світу вдягають вишиванки — як символ своєї ідентичності, культури та любові до рідного краю.

    День вишиванки об’єднує людей різного віку, статусу та регіону. У цей день українські вулиці, школи, офіси, урядові установи перетворюються на яскраві полотна з орнаментами, що мають вікову історію. Вишиванка — це не просто одяг. Це — зашифрована пам’ять про предків, знаки захисту, обереги, а в умовах війни — ще й акт спротиву та гордості.

    2025 року українці відзначають День вишиванки на тлі війни, але ще сильніше й свідоміше. Люди надягають вишиті сорочки, влаштовують флешмоби, поширюють фото з хештегами #ВишиванкаЄднає та #ДеньВишиванки. Навіть скульптури в містах одягають у вишиванки — як це зробили в Києві на Поштовій площі.

    Сьогодні вишиванка — це частина української стійкості, знак непохитності культури, що жила й житиме, попри всі загрози. І щороку, одягаючи її, кожен українець додає ще один візерунок до великої історії свого народу.

  • 8 червня українці святкуватимуть Трійцю

    8 червня українці святкуватимуть Трійцю

    Одне з найглибших за змістом християнських свят — Трійця, знана також як Зелені свята — цьогоріч матиме особливий характер. У 2025 році як православні, так і католики відзначатимуть його в один день — 8 червня. Такий збіг трапляється рідко, адже конфесії використовують різні календарі.

    Свято Трійці символізує зішестя Святого Духа на апостолів, що стало точкою відліку нової епохи — початку діяльності Церкви Христової. Цей день нагадує вірянам про єдність Бога-Отця, Бога-Сина і Святого Духа, про силу віри, що надихає і об’єднує.

    Чому Зелені свята?

    В Україні Трійця отримала ще одну, народну назву — Зелені свята. Це відлуння давніх дохристиянських традицій, коли наші пращури вшановували природу, вважали, що саме в цей час рослини мають особливу цілющу силу, а зелень — це оберіг. Із приходом християнства ці уявлення не зникли, а органічно поєдналися з новою духовною сутністю свята.

    Тож і нині в цей день українці прикрашають оселі гілками липи, клена, дуба, луговими квітами та пахучими травами. Це — символ оновлення, гармонії з навколишнім світом і благословення згори.

    Традиції святкування

    Зелені свята завжди були одними з найбарвистіших у народному календарі. Серед найпоширеніших традицій:

    • Освячення зелені — в церквах благословляють гілки дерев і трави, які віряни забирають додому як оберіг.

    • Плетіння вінків — дівчата створюють вінки з квітів і трав, що символізують молодість і плодючість.

    • Святкові пікніки — родини виїжджають на природу, влаштовують обіди на свіжому повітрі, проводять час у грі й спілкуванні.

    • Сімейна вечеря — на стіл подають м’ясні та молочні страви, як знак достатку й радості.

    Заборони Зелених свят

    Трійця — день не лише радості, а й шанобливого ставлення до духовного та природного світу. Українська традиція передбачає низку застережень:

    • Не можна працювати фізично — це день молитви й відпочинку, важка праця вважається гріхом.

    • Заборонено рубати дерева або ламати гілки — вважається, що в них живуть духи або душі померлих.

    • Не рекомендується купатися у водоймах — збереглося повір’я про русалок, які “затягують” у воду.

    • Уникати сварок та негативу — день має пройти в мирі, любові й гармонії.

    Свято Трійці поєднує в собі глибоку релігійну суть і прадавні символи любові до природи. Це нагадування про єдність духовного й земного, небесного й людського — у просторі віри, краси та надії.

  • Українці скуповують квартири в Польщі: рекордний рік на ринку

    Українці скуповують квартири в Польщі: рекордний рік на ринку

    У 2024 році кількість іноземців, які придбали житло в Польщі, досягла історичного максимуму — 17 330 квартир, і найбільшими покупцями стали саме громадяни України. Такі дані наводить видання Rzeczpospolita.

    Попри загальне зниження обсягу продажів на польському ринку нерухомості, частка угод з іноземцями зросла до понад 10%. Це свідчить про суттєвий інтерес іноземних громадян до житлової нерухомості в країні.

    Найпопулярнішими містами серед покупців стали:

    • Варшава — 3535 квартир,

    • Краків — 1523 квартири,

    • Вроцлав — 1491 квартира.

    За площею житла лідирують ті самі три міста. Варшава, за даними аналітиків, залишається найбажанішою локацією серед іноземців — зокрема для українців, які вважають польську столицю доступнішою в порівнянні з довоєнними цінами в Києві.

    «Для них Варшава — дешева. Бо, наприклад, у Києві до війни було дорожче», — пояснив старший аналітик агентства Hamilton May Патрік П’єта.

    Найбільше житла в Польщі купують українці, за ними йдуть білоруси, росіяни, індуси, британці та в’єтнамці. Середня площа об’єкта купівлі — 58 квадратних метрів.

    Особливістю є також те, що іноземці часто платять готівкою, без оформлення іпотеки. Деякі покупці набувають відразу кілька квартир, розглядаючи це як інвестицію або спосіб зберегти капітал.