Khreshchatyknews.com

Позначка: Україна

  • «Нас попередили, але не сказали як»: у Сеулі уточнили претензії до Зеленського

    «Нас попередили, але не сказали як»: у Сеулі уточнили претензії до Зеленського

    Суперечка між Києвом і Сеулом навколо передачі Південній Кореї двох полонених військових із КНДР отримала новий поворот. Адміністрація президента Південної Кореї підтвердила, що Україна ще до виступу Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН повідомила Сеулу про можливу публічну згадку цієї історії. Водночас південнокорейська сторона стверджує, що не знала, як саме президент України сформулює заяву.

    Про це Korea JoongAng Daily повідомило з посиланням на високопоставленого представника адміністрації президента Південної Кореї.

    За його словами, українська сторона «заздалегідь повідомила» Сеулу про намір Зеленського порушити тему двох північнокорейських військовополонених і звернулася по розуміння ситуації.

    «Ми через дипломатичні канали знали про можливість того, що інформація щодо репатріації північнокорейських полонених може бути включена до виступу», — пояснив посадовець. Однак, за його словами, Південній Кореї не було зрозуміло, «як саме це питання буде сформульовано».

    Таким чином, нова заява дещо уточнює картину дипломатичної суперечки, яка виникла після виступу Зеленського на Генасамблеї ООН.

    Раніше президент Південної Кореї Лі Чже Мьон публічно заявив, що Київ порушив домовленість про конфіденційність, розповівши про передачу Сеулу двох військовослужбовців КНДР. Він назвав ситуацію «глибоко прикрою» та наголосив, що доля північнокорейських полонених є надзвичайно чутливим питанням для дипломатії, національної безпеки та ситуації на Корейському півострові.

    За версією Сеула, Південна Корея хотіла вирішити питання максимально швидко та без зайвого публічного розголосу.

    Представник адміністрації Лі Чже Мьона пояснив, що позиція уряду полягала в тихому врегулюванні ситуації, оскільки публічність могла створити додаткові політичні та безпекові ризики.

    Сеул стверджує, що сторони мали взаємне розуміння: передача двох військових повинна відбутися без публічного оголошення. Саме тому виступ Зеленського, за версією південнокорейської адміністрації, «дещо відійшов» від попереднього розуміння між сторонами.

    Але в Києві цю версію подій заперечують.

    Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що домовленості, яка забороняла б українській стороні розповідати про передачу полонених, не існувало. В Офісі президента також заявили, що Україна не брала на себе зобов’язання приховувати сам факт переміщення військових КНДР до Південної Кореї.

    За інформацією РБК-Україна з посиланням на співрозмовника в Офісі президента, Київ виходить із позиції, що питання військовополонених має суспільне значення, зокрема тому, що українці мають право знати про подальшу долю людей, яких українські військові взяли в полон.

    Саме тут і виникає головна розбіжність між сторонами.

    Південна Корея говорить про домовленість щодо конфіденційності всієї операції. Українська сторона натомість стверджує, що не обіцяла приховувати сам факт передачі військових і не вважає заяву Зеленського порушенням домовленостей.

    При цьому тепер стало відомо, що Сеул усе ж був попереджений про можливу згадку цієї теми ще до виступу українського президента.

    Тобто суперечка фактично стосується не того, чи знала Південна Корея про намір Зеленського говорити про полонених, а того, наскільки детально сторони погодили межі публічного розкриття інформації.

    Сам Зеленський розповів про двох військових КНДР під час виступу на загальних дебатах 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Президент заявив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військових, яких українські сили захопили в російській Курській області.

    Ці військовослужбовці потрапили в український полон ще у січні 2025 року.

    На той момент Київ повідомляв, що вони входили до підрозділів КНДР, які Росія залучила до бойових дій у Курській області.

    Питання їхньої подальшої долі від початку було непростим. Південна Корея вважає жителів КНДР громадянами Республіки Корея відповідно до власної конституційної системи та заявляє, що готова забезпечувати захист північнокорейцям, які добровільно хочуть переїхати на Південь.

    У липні 2026 року президенти Володимир Зеленський і Лі Чже Мьон уже обговорювали питання північнокорейських військовополонених під час двосторонньої зустрічі на полях саміту НАТО в Анкарі.

    За офіційним повідомленням адміністрації президента Південної Кореї, тоді сторони домовилися вирішувати долю полонених із повагою до їхньої власної волі, а також відповідно до міжнародного права та гуманітарних принципів.

    Саме добровільність була принциповою умовою.

    Раніше обидва полонені через інтерв’ю та передані послання висловлювали бажання переїхати до Південної Кореї. Після цього між Києвом та Сеулом тривали консультації щодо юридичної та практичної сторони їхнього переміщення.

    Ситуація має значно ширший геополітичний контекст.

    Північна Корея стала безпосереднім військовим партнером Росії у війні проти України. Пхеньян не лише передавав Москві боєприпаси та ракети, а й направив військовослужбовців до Росії, де вони брали участь у бойових діях проти українських сил.

    Саме тому історія двох полонених виходить далеко за межі звичайної процедури поводження з військовополоненими.

    Для Південної Кореї вона безпосередньо пов’язана з відносинами з Пхеньяном, безпекою Корейського півострова та внутрішньою політикою.

    «Ненька інфо» раніше детально розбирала дипломатичний конфлікт після заяви Зеленського. У матеріалі йшлося про претензії Сеула щодо конфіденційності та ризики, які південнокорейська сторона бачить у публічному обговоренні долі військових КНДР.

    Дипломатичний конфлікт навколо полонених КНДР — матеріал «Ненька інфо»

    Окремо «Ненька інфо» писала про ширший контекст відносин Києва й Сеула. Попри участь військових КНДР у війні на боці Росії, Південна Корея досі утримується від прямих поставок Україні летального озброєння та систем ППО, наголошуючи на внутрішніх правилах і збереженні переважно гуманітарної та нелетальної підтримки.

    Сеул сказав «ні» зброї для України: що стоїть за позицією Південної Кореї

    При цьому нинішня суперечка, судячи із заяв південнокорейської адміністрації, поки не повинна вплинути на допомогу Україні.

    Представник офісу президента Південної Кореї окремо заявив, що консультації щодо підтримки Києва є іншим питанням і не пов’язані безпосередньо зі скандалом навколо полонених. За його словами, допомога Україні надавалася раніше і продовжуватиметься.

    Це важливий сигнал на тлі різких публічних слів Лі Чже Мьона.

    Фактично станом на 27 вересня позиції сторін виглядають так: Сеул стверджує, що існувало взаємне розуміння про непублічний характер передачі військових, а заява Зеленського вийшла за межі цього розуміння. Київ заперечує наявність зобов’язання приховувати сам факт передачі. Водночас адміністрація президента Південної Кореї тепер підтвердила, що українська сторона попередила її заздалегідь, що тема полонених може прозвучати під час виступу Зеленського.

    Саме ця деталь робить історію значно складнішою, ніж початкові повідомлення про нібито абсолютно несподіване для Сеула розголошення.

    Наразі немає даних про розрив домовленостей щодо підтримки України або про погіршення офіційної співпраці між двома державами. Навпаки, південнокорейська сторона публічно відокремлює суперечку щодо конфіденційності від подальшої допомоги Києву.

    Водночас історія показує, наскільки чутливим для Сеула залишається будь-яке питання, пов’язане з громадянами КНДР, особливо коли воно одночасно зачіпає Пхеньян, Москву, війну проти України та внутрішню безпекову політику Південної Кореї.

  • Після місяців очікування — новий великий обмін

    Після місяців очікування — новий великий обмін

    Україна та Росія можуть уже найближчими днями провести новий масштабний обмін військовополоненими. Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що позитивних новин щодо повернення українців із російської неволі варто очікувати «дуже швидко», а сам обмін, за його оцінкою, може відбутися вже протягом найближчого робочого тижня.

    Про це Буданов розповів у коментарі «Новини.LIVE». На запитання про перспективи наступного обміну він зазначив, що довго чекати, ймовірно, не доведеться.

    «Має бути взагалі дуже швидко, в найближчому. Я думаю, на тижні», — сказав керівник Офісу Президента.

    Таким чином, йдеться про тиждень, який починається 28 вересня. Водночас конкретної дати операції, кількості українців, яких планують повернути, а також категорій військовополонених Буданов не назвав.

    Це важливе уточнення, оскільки переговори щодо обмінів традиційно проходять у закритому режимі, а деталі часто не розголошують до моменту фактичного повернення людей. Причиною є не лише складність домовленостей із російською стороною, а й безпекові ризики для самих полонених.

    Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими підтверджував, що після останніх повернень робота над новими обмінами не зупинялася. Після обміну 19 серпня керівник Коордштабу та начальник ГУР Олег Іващенко заявляв, що переговорний процес продовжується, а державні структури вже працюють над наступними операціями з повернення українців.

    Саме 19 серпня відбувся один із останніх великих обмінів. За даними, наведеними в матеріалі ТСН, тоді додому повернули українських захисників, серед яких був військовослужбовець, що перебував у російській неволі ще з 2017 року.

    Незадовго після цього Буданов уже говорив, що Україна готується до ще одного масштабного повернення.

    «Ненька інфо» повідомляла, що після серпневих обмінів Буданов анонсував ще один великий етап, заявивши, що він має відбутися «дуже скоро». Тоді також ішлося про продовження звірки списків і переговорів із російською стороною.

    Читайте також: «Дуже скоро»: Україна та Росія готують новий масштабний обмін полоненими. Матеріал «Ненька інфо»

    Остання заява Буданова свідчить, що переговори могли перейти до етапу, на якому українська сторона вже очікує практичного результату. Водночас ані Офіс Президента, ані Координаційний штаб станом на ранок 27 вересня не оприлюднили списків людей, яких можуть повернути.

    Особливо чутливим залишається питання військовослужбовців, які тривалий час вважалися зниклими безвісти.

    Нещодавно стало відомо, що російська сторона підтвердила перебування у полоні ще 79 українських військових, які раніше мали статус зниклих безвісти. Ці дані були передані українській стороні у відповідь на запит щодо 1500 зниклих осіб.

    За інформацією уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, на цьому етапі Росія лише підтвердила факт перебування цих 79 військовослужбовців у полоні. Інформації про включення саме цих людей до наступного обміну немає.

    Питання формування обмінних списків залишається одним із найскладніших. На зустрічах із родинами військовополонених представники Координаційного штабу пояснювали критерії та принципи формування запитів на обмін, а також роботу з військовими, які зникли безвісти.

    Окрема увага приділяється українцям, які перебувають у російській неволі з 2014 року та перших місяців повномасштабного вторгнення у 2022 році. Родини таких військових регулярно порушують питання їхнього пріоритетного повернення під час зустрічей із представниками держави.

    У Координаційному штабі наголошують, що переговори про обміни є постійним і складним процесом. Українська сторона звинувачує Росію у використанні теми військовополонених для інформаційного та психологічного тиску на родини. У серпні Коордштаб заявляв про активізацію російської дезінформації навколо обмінів і закликав орієнтуватися лише на офіційну інформацію.

    Це вже не перший випадок у 2026 році, коли Буданов заздалегідь повідомляє про підготовку великого обміну.

    Навесні він говорив про переговори щодо повернення українців напередодні Великодня. «Ненька інфо» тоді повідомляла, що контакти між Україною та Росією з гуманітарного питання продовжувалися, хоча процес ускладнювали юридичні та технічні процедури.

    Читайте також: Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов. Матеріал «Ненька інфо»

    У квітні «Ненька інфо» також писала про один із найбільш резонансних обмінів року, коли в Україну повернули 193 полонених. Особливістю тієї операції було те, що частина звільнених раніше не мала належного підтвердження свого перебування у російській неволі з боку Міжнародного комітету Червоного Хреста.

    Читайте також: Повернули тих, кого «не існувало»: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест. Матеріал «Ненька інфо»

    Тема повернення полонених залишається одним із небагатьох напрямів, де Київ і Москва продовжують прямі або опосередковані контакти навіть на тлі бойових дій.

    При цьому сам переговорний процес значно ширший за обміни. На початку вересня Буданов заявляв, що подальші переговори щодо війни залежатимуть передусім від ситуації на полі бою, а серед питань, які обговорюються сторонами, називав безпеку чорноморського судноплавства та можливе зменшення кількості ударів по цивільних і критичних об’єктах.

    Однак гуманітарний трек — повернення військовополонених, цивільних заручників та пошук зниклих безвісти — продовжується окремо.

    У березні цього року указом президента було створено Координаційну раду з питань захисту прав ветеранів, родин загиблих захисників, полонених і зниклих безвісти. Очолив її Кирило Буданов. Завдання структури включає, зокрема, координацію державної політики щодо полонених та підтримку їхніх родин.

    Саме тому нинішня заява керівника Офісу Президента є одним із найбільш конкретних сигналів за останні тижні щодо можливого нового повернення українців.

    Утім, до офіційного повідомлення про завершення операції говорити про точну кількість звільнених чи конкретний склад групи зарано. Буданов окреслив лише орієнтовний часовий горизонт — найближчий тиждень.

    Якщо домовленості будуть реалізовані, це стане черговим етапом великої роботи з повернення військових і цивільних громадян України, які залишаються у російській неволі. Координаційний штаб наголошує, що переговорний процес триває постійно, а його головною метою залишається повернення кожного українця додому.

  • Супутниковий щит над Україною: як Starlink може стати елементом ППО та чому Фінляндія просить Ілона Маска про зняття обмежень

    Супутниковий щит над Україною: як Starlink може стати елементом ППО та чому Фінляндія просить Ілона Маска про зняття обмежень

    Наближення зимового періоду ставить перед Україною та її союзниками критичне завдання щодо захисту міст і енергетичної мережі від нової хвилі ракетного терору, змушуючи лідерів держав шукати нестандартні та високотехнологічні рішення. Президент Фінляндії Александр Стубб висловив тверезий скептицизм щодо можливості швидкого завершення бойових дій до настання перших морозів, наголосивши, що виживання нації взимку залежатиме від трьох ключових чинників – надійного протиповітряного захисту, розгортання додаткових енергетичних потужностей та безперебійної фінансової підтримки союзників. Гельсінкі вже формує масштабний пакет спеціальної зимової допомоги, проте фінський лідер закликав партнерів вийти за рамки звичного сприйняття оборони й розглядати супутникові технології як повноцінний превентивний елемент системи ППО. У цьому контексті передові супутникові мережі Starlink здатні стати ключем до знищення ворожих балістичних комплексів ще до моменту їхнього смертоносного пуску.

    Фінський керманич повідомив, що особисто звернувся до засновника аерокосмічної компанії SpaceX Ілона Маска з офіційним проханням суттєво розширити зону покриття глобальної супутникової мережі для потреб українського війська. Головна мета цієї ініціативи полягає в тому, щоб надати українським Силам оборони технічну можливість ефективно та точно вражати російські пускові установки балістичних ракет як на тимчасово окупованих територіях, так і в глибокому тилу самої Росії. За словами Стубба, подібне використання космічного зв’язку є суто стратегічним кроком, який покликаний рятувати тисячі життів цивільних українців, нейтралізуючи загрозу безпосередньо в місцях її базування. Збивати балістику в повітрі над мирними містами значно важче й дорожче, ніж ліквідувати саму наземну платформу ще під час підготовки до залпу, і саме високоточна супутникова навігація може стати вирішальним інструментом у цій боротьбі.

    Водночас надання дозволу на використання супутникового зв’язку для ударів по військових об’єктах у глибині території держави-агресора опинилося у тривалому бюрократичному глухому куті між технологічними гігантами та офіційним Вашингтоном. Сам бізнесмен раніше давав зрозуміти, що не заперечує проти такого кроку, проте вважає це виключно політичним рішенням, останнє слово в якому має залишатися за американською адміністрацією. З іншого боку, з боку вищого політичного керівництва США лунали заклики вирішувати ці питання безпосередньо з власником приватної корпорації. Цей небезпечний пінг-понг між політиками та бізнесом гальмує ухвалення життєво необхідних рішень, залишаючи українські позиції без критичної переваги в координації дальніх ударів саме тоді, коли ворог інтенсифікує обстріли.

    Паралельно фінський президент торкнувся і перспектив дипломатичного врегулювання за американського посередництва, наголосивши на необхідності поетапного руху до стабільності. Найбільш дієвим першим кроком він вважає негайне оголошення безумовного припинення вогню, яке дозволить або заморозити протистояння вздовж поточної лінії зіткнення зі створенням тридцятикілометрової буферної зони, або ж запровадити суворий режим тиші для взаємних атак на енергетичні об’єкти та зернову інфраструктуру. Лише після гарантованої зупинки ударів сторони зможуть перейти до фундаментальних переговорів щодо параметрів повоєнної безпеки, територіальних питань, виплати справедливих репарацій та відновлення зруйнованої країни.

  • Гарматне м’ясо після виборчого спектаклю: Макрон попередив про неминучу мобілізацію трьохсот тисяч росіян для затяжної війни на Донбасі

    Гарматне м’ясо після виборчого спектаклю: Макрон попередив про неминучу мобілізацію трьохсот тисяч росіян для затяжної війни на Донбасі

    Після завершення так званого виборчого процесу в Російській Федерації кремлівський режим готується зробити неминучий крок до масштабної ескалації бойових дій шляхом нової потужної хвилі примусового набору живої сили. Президент Франції Емманюель Макрон відкрито попередив міжнародне співтовариство про високу ймовірність мобілізації в Росії щонайменше трьохсот тисяч осіб. Французький лідер наголосив, що агресор свідомо вичікував зручного моменту, штучно стримуючи суспільне невдоволення до завершення голосування, аби після остаточного закріплення влади путінської верхівки розгорнути репресивну машину призову на повну потужність. За словами глави французької держави, наразі залишається відкритим лише суто технічне питання – чи наважиться Кремль оголосити масштабну мобілізацію публічно, чи продовжить поповнювати розбиті окупаційні частини прихованими методами та завуальованими кампаніями.

    Підготовка Москви до нового набору армійського поповнення не стала несподіванкою для західних союзників, адже на це вказувала ціла низка чітких сигналів, зафіксованих розвідками України, Сполучених Штатів та європейських держав. Головною метою залучення сотень тисяч новобранців є намагання російського командування утримати високу інтенсивність наступальних дій на сході України та спробувати реалізувати нав’язливу мету диктатора щодо повної окупації території Донбасу. Водночас Макрон дав тверезу оцінку реальним бойовим спроможностям ворога, зауваживши, що за збереження нинішніх темпів просування російським окупаційним військам знадобиться ще щонайменше від півтора до двох років кровопролитних боїв лише для того, щоб спробувати захопити всю Донецьку область. Така колосальна ціна та повільне просування демонструють незламну стійкість української оборони, яка методично перемелює ворожі резерви та руйнує загарбницькі плани Кремля.

    Коментуючи зростаючу мілітаризацію Росії та поширені в міжнародній пресі припущення щодо ймовірних ворожих диверсій або силових ударів агресора проти провідних європейських держав, зокрема Франції, Італії та Іспанії, Макрон зазначив, що офіційний Париж не отримував прямих розвідувальних підтверджень щодо таких намірів, проте сама безпекова ситуація стрімко загострюється. Постійне нагнітання напруженості та імперські амбіції Кремля вже давно вийшли за межі регіонального протистояння, створюючи пряму та дедалі тривожнішу загрозу для безпеки всього європейського континенту. Європейські лідери все виразніше усвідомлюють, що зупинити апетити диктатора можна виключно через непохитну та системну військову підтримку України, зміцнення власної оборонної промисловості та повну готовність дати рішучу відсіч будь-яким гібридним загрозам.

  • Новий удар по гаманцях Кремля: Київ вимагає від Брюсселя жорстких санкцій проти металургійних гігантів Лісіна та Потаніна

    Новий удар по гаманцях Кремля: Київ вимагає від Брюсселя жорстких санкцій проти металургійних гігантів Лісіна та Потаніна

    Офіційний Київ переходить у рішучий дипломатичний наступ на санкційному фронті, намагаючись не допустити послаблення міжнародного економічного зашморгу довкола російської воєнної машини. Після вкрай суперечливого рішення Європейського Союзу щодо виключення з чорних списків двох одіозних мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, українська влада запропонувала західним партнерам асиметричну відповідь. Україна офіційно ініціювала внесення до наступного пакета персональних обмежень двох інших впливових стовпів російського олігархату – власника активів Новолипецького металургійного комбінату Володимира Лісіна та керівника гірничо-металургійного гіганта «Норнікель» Володимира Потаніна. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк підкреслив, що діяльність підприємств цих магнатів у сталеливарній та нікелевій галузях забезпечує колосальні фінансові вливання у воєнну економіку агресора. Внесення обох бізнесменів до санкційного переліку дозволить нарешті надійно перекрити прямий доступ їхніх корпорацій до надприбуткової торгівлі з європейським ринком.

    Досі обом мільярдерам дивовижним чином вдавалося уникати західних обмежень завдяки глибокій індивідуальній інтеграції їхнього бізнесу в економічний простір країн континенту. Металургійна імперія Лісіна володіє стратегічними потужностями з переробки сталі в бельгійському регіоні Валлонія, що змушувало офіційний Брюссель послідовно ветувати запровадження персональних санкцій заради збереження робочих місць на місцевих заводах. Крім того, виробничі майданчики комбінату розгорнуті у французькому Страсбурзі, італійській Вероні та данському Фредеріксверку, формуючи потужне промислове лобі всередині Європи. Аналогічним імунітетом користувався і володар кольорових металів Володимир Потанін: європейські автогіганти та високотехнологічні підприємства залишаються критично залежними від постачань російського нікелю та паладію, що тривалий час розв’язувало олігарху руки для подальшого збагачення та агресивної експансії навіть у розпал повномасштабного вторгнення.

    Нова українська ініціатива набула особливої актуальності на тлі скандальних кулуарних домовленостей, через які Рада Європейського Союзу, попри пролонгацію загальних санкцій на три роки, пішла на вимушену амністію щодо попередніх фігурантів чорного списку. Вирішальну роль у виведенні з-під обмежень зіграла позиція Парижа, який пояснив свою поступку специфічними міркуваннями національної безпеки. Як з’ясувалося згодом, за лаштунками європейської дипломатії розгорнулася складна геополітична угода з Азербайджаном: в обмін на зняття санкцій із російського мільярдера влада в Баку погодилася негайно звільнити кількох ув’язнених європейців, зокрема французького громадянина, засудженого за сфабрикованими звинуваченнями у шпигунстві.

    Такий прецедент розмивання санкційного тиску викликав неабияку тривогу в Києві, проте водночас відкрив унікальне вікно можливостей для нових юридичних кроків. Українські дипломати переконані, що компроміс щодо попередніх олігархів має бути обов’язково компенсований ще болючішими ударами по промислових магнатах агресора, чиї податки перетворюються на ракети. Брюссель постав перед принциповим іспитом: чи знайде об’єднана Європа політичну волю відмовитися від російської металургійної сировини, позбавивши поплічників диктатора мільярдних прибутків на європейській землі.

  • Велика гра наддержав: Трамп і Сі Цзіньпін провели переговори у Білому домі та визначили долю регіональних криз від України до Азії

    Велика гра наддержав: Трамп і Сі Цзіньпін провели переговори у Білому домі та визначили долю регіональних криз від України до Азії

    У Вашингтоні відбулася історична зустріч двох найвпливовіших світових лідерів, яка здатна кардинально переформатувати глобальний геополітичний ландшафт і вплинути на розв’язання найгостріших міжнародних криз сучасності. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп прийняв у Білому домі очільника Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, який прибув до США з триденним державним візитом уперше за понад десять років. Рівень безпрецедентної дипломатичної уваги до цієї події підкреслив сам американський президент, особисто зустрівши високого гостя біля трапа літака на військовій базі поблизу Вашингтона. Головною метою масштабних кількаденних консультацій став пошук надійних механізмів стабілізації взаємин між двома провідними економіками світу та спільне обговорення найбільш вибухонебезпечних конфліктів, серед яких ключове місце посіла російська війна проти України, ескалація на Близькому Сході та загроза загострення на Корейському півострові.

    Переговори в американській столиці засвідчили намір обох лідерів суттєво знизити градус взаємної конфронтації та перейти до прагматичного політичного діалогу заради глобального миру. За підсумками закритої бесіди високі сторони дійшли згоди щодо необхідності вибудовувати конструктивні, стратегічні та передбачувані відносини між Вашингтоном і Пекіном, наголосивши, що така довгострокова стабільність принесе відчутні дивіденди не лише китайському та американському народам, але й усьому міжнародному співтовариству. Особливу увагу політики зосередили на подіях в Україні, обмінявшись прямими оцінками поточного стану протистояння та шляхів до реального припинення бойових дій. Важливим практичним результатом саміту стала підтримка обома лідерами організації низки регіональних дипломатичних зустрічей уже протягом найближчих тижнів, що відкриває шлях до активнішого залучення ключових світових гравців до мирного процесу.

    Цей діалог набуває особливої ваги на тлі формування оновленого міжнародного порядку та насиченого календаря майбутніх глобальних форумів. Уже в листопаді Китай готується прийняти щорічний саміт лідерів Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, тоді як Сполучені Штати цьогоріч стануть господарями великої зустрічі країн «Великої двадцятки» у Флориді. Попри те, що протокольні деталі участі лідерів у цих масштабних заходах ще узгоджуються, відновлення прямого особистого контакту між лідерами двох наддержав закладає міцний фундамент для запобігання новим глобальним катастрофам. Світова спільнота розглядає цей візит як потужний сигнал до пошуку компромісів, адже саме від готовності Білого дому та Пекіна узгоджувати спільні червоні лінії залежить майбутня безпекова архітектура та припинення тривалих кровопролитних воєн.

     

  • «Скажи своєму начальнику: досить»: Сікорський публічно розніс Лаврова в Радбезі ООН

    «Скажи своєму начальнику: досить»: Сікорський публічно розніс Лаврова в Радбезі ООН

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час засідання Ради Безпеки ООН різко відповів своєму російському колезі Сергію Лаврову та спростував низку тверджень Москви про Україну. Лавров залишив залу буквально перед виступом польського дипломата, однак Сікорський все одно звернувся до нього напряму. Про це пише польське видання RMF24.

    «Припини руйнувати майбутнє Росії, Сергію. Я знаю, що ти слухаєш. Скажи своєму начальнику, що досить», — заявив Сікорський.

    Польський міністр сказав, що Росія може припинити війну в будь-який момент, і звинуватив Кремль у подальшій ескалації. За його оцінкою, Володимир Путін не досяг заявлених цілей повномасштабної війни, але продовжує тиснути на Україну та провокувати НАТО.

    Сікорський також відповів на російські твердження щодо подій 2014 року. Він нагадав, що особисто перебував у Києві разом із главами МЗС Німеччини та Франції, і відкинув російську версію про нібито «державний переворот». За його словами, Віктора Януковича усунув демократично обраний парламент після подій Майдану.

    Окремо польський дипломат спростував російські заяви про начебто заборону російської мови в Україні. Він зазначив, що нещодавно сам був у Києві й чув, що російська мова там залишається широко вживаною.

    Виступ Сікорського відбувся під час його візиту до Нью-Йорка на високорівневий тиждень 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Польське МЗС заздалегідь повідомляло, що серед ключових тем для глави дипломатії будуть російська агресія проти України, міжнародна безпека та захист принципів Статуту ООН.

    Того ж засідання Лавров заявив, що Росія нібито готова до переговорів щодо «стійкого та справедливого миру», але водночас прямо сказав, що Москва не збирається робити паузу у воєнних діях на час переговорів.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також виступив у Радбезі ООН і поставив Лаврову низку запитань щодо війни, наголосивши, що російська сторона продовжує перекладати відповідальність за агресію на Україну, Захід і НАТО.

    Для «Ненька інфо» до цього матеріалу логічно додати кілька внутрішніх посилань. Раніше видання писало, що Сікорський попереджав про можливі російські провокації проти НАТО, а також звинувачував Москву у спробах посварити Польщу та Україну через історичні питання.

    Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Сікорський попередив про можливі провокації Росії проти НАТО

    Також «Ненька інфо» раніше писала про оцінку Сікорського, що стратегічна ініціатива у війні більше не належить Росії.

    «Ініціатива більше не у Росії» — Сікорський

  • Зеленський розповів, чого хоче після завершення президентства

    Зеленський розповів, чого хоче після завершення президентства

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що після завершення війни та своєї роботи на посаді президента хотів би залишитися жити в Україні й вільно ходити її вулицями. Про це він розповів в інтерв’ю головній редакторці The Wall Street Journal Еммі Такер.

    Під час розмови Зеленського запитали, як йому вдається справлятися зі стресом після років повномасштабної війни. Президент відповів, що сам не впевнений, наскільки добре йому це вдається.

    За його словами, для нього важливо виконувати свою роботу так, щоб після завершення президентства мати можливість продовжити звичайне життя у власній країні.

    «Справа навіть не в тому, щоб люди тебе поважали. Справа в тому, щоб після війни і після цієї президентської роботи ти міг продовжувати жити у своїй країні, ходити вулицями, і щоб ніхто не хотів тебе вбити й не ненавидів тебе», — сказав Зеленський.

    Президент також пов’язав майбутнє після війни з тим, як людина ставиться до своєї роботи, країни та суспільства. За його словами, під час війни доводиться ухвалювати багато складних рішень, зокрема й таких, яких особисто не хочеться приймати.

    Зеленський визнав, що за роки повномасштабної війни припускався помилок, пояснивши це великою кількістю складних рішень і домовленостей, які президенту доводиться приймати щодня.

    Водночас він наголосив на ролі людей у власній мотивації. За словами Зеленського, одні люди дають енергію, тоді як спілкування з іншими, навпаки, її забирає.

    «Я намагаюся жити для добрих людей», — пояснив президент, додавши, що сподівається бачити таких людей навколо себе і після війни.

    При цьому Зеленський не оголошував у цій частині інтерв’ю конкретних політичних планів після завершення війни чи строків завершення своєї президентської роботи. Його слова стосувалися передусім особистого бачення майбутнього — життя в Україні після завершення нинішнього етапу його політичної кар’єри.

  • Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, – Ігор Мосійчук

    Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, – Ігор Мосійчук

    Як повідомляє  екс-нардеп Ігор Мосійчук,  колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко міг оформити інвалідність та списатись з військового обліку під час роботи у Київській обласній військовій адміністрації.

    “8 квітня 2024 року колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який в той час очолював Київську обласну воєнну адміністрацію: пройшов ВЛК, оформив собі фіктивну інвалідність і списався у званні майора запасу з військового обліку” – зазначив Ігор Мосійчук.

    Нагадаємо, раніше екс-нардеп  подав позов до Касаційного адміністративного суду, щодо визнання незаконним Указу Президента України №946/2026 про покладення виконання обов’язків Генерального прокурора на Ковальського В. О., як на особу особу, яка на момент його видання обіймала посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури.

    Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, - Ігор Мосійчук

  • Північний технологічний альянс: Україна та Фінляндія підписали масштабну безпілотну угоду для спільного виробництва дронів

    Північний технологічний альянс: Україна та Фінляндія підписали масштабну безпілотну угоду для спільного виробництва дронів

    Україна та Фінляндія зробили історичний крок у поглибленні оборонно-промислового партнерства, офіційно уклавши масштабну безпілотну угоду, покликану кардинально трансформувати спільні спроможності у сфері безпеки та високих технологій. Цей стратегічний документ відкриває нову еру двостороннього співробітництва, зосереджуючись на взаємному обміні передовими військовими технологіями, критично важливою інформацією, проведенні спільних наукових досліджень та запуску спільних виробничих ліній у галузі безпілотних систем. Домовленість має на меті створити міцний технологічний міст між оборонними підприємствами обох держав, поєднуючи український безцінний бойовий досвід із потужною промисловою культурою, фінансовими ресурсами та інженерними стандартами північноєвропейського партнера.

    Одним із ключових практичних досягнень підписаної угоди є суттєве спрощення та лібералізація бюрократичних процедур, які раніше значно гальмували розвиток партнерства. Йдеться передусім про прискорення видачі ліцензій та експортних дозволів на продукцію оборонного призначення, що дозволить безперешкодно та максимально оперативно переміщувати компоненти, готові комплекси й технічну документацію між Києвом і Гельсінкі. Ініціатором цього амбітного проєкту виступив президент України Володимир Зеленський, який особисто запропонував прем’єр-міністру Фінляндії Петтері Орпо започаткувати такий альянс під час їхньої двосторонньої зустрічі у Вірменії на початку травня. Напружений переговорний процес тривав протягом усього літа й завершився на початку осені створенням надійної правової рамки, здатної масштабувати інноваційні розробки вітчизняних зброярів до промислових обсягів за підтримки фінських гігантів.

    Унікальність підписаного документа полягає в абсолютній обопільній вигоді для обох країн. Якщо для України угода дає прямий доступ до сучасних виробничих потужностей, якісних комплектуючих та іноземних інвестицій для швидкого насичення фронту безпілотниками, то Фінляндія отримує унікальний шанс перейняти реальний досвід ведення сучасної високотехнологічної війни. Очільник фінського уряду Петтері Орпо публічно визнав вражаючі успіхи українських розробників, відверто заявивши, що вітчизняна оборонна індустрія досягла такого рівня розвитку, що навіть провідні країни Північної Європи мають чому вчитися у Києва. За його словами, ця взаємодія не лише допоможе утримувати оборону на українській землі, а й дасть змогу фінській армії якісно підготуватися до викликів війни майбутнього.

    Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен також підкреслив, що досягнуті домовленості відкривають колосальні горизонти для зростання національного сектору безпеки, а президент країни Александр Стубб підтвердив абсолютну готовність фінського оборонного бізнесу до якнайшвидшого переходу до спільного виробництва техніки. Об’єднання потенціалів створює потужний північний кулак у сфері безпілотної авіації, здатний суттєво зміцнити східний фланг усього цивілізованого світу та продемонструвати агресору здатність вільних націй оперативно відповідати на будь-які технологічні виклики часу.