Khreshchatyknews.com

Позначка: Угорщина

  • Орбана вимагають арештувати у справі «золотого конвою»

    Орбана вимагають арештувати у справі «золотого конвою»

    Адвокат українських інкасаторів звернувся з вимогою про арешт колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, а також низки колишніх високопосадовців країни у справі, що стосується ймовірного незаконного затримання українських громадян під час інциденту з так званим «золотим конвоєм». Ініціатива правозахисника вже викликала широкий резонанс в угорському та українському медіапросторі, оскільки вперше в межах цієї справи мова зайшла про можливу відповідальність політичного керівництва найвищого рівня.

    Про це повідомляє угорське видання 24.hu.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, адвокат обґрунтовує своє клопотання матеріалами журналістських розслідувань, зокрема публікаціями видання 444.hu, у яких йдеться про необхідність перевірки можливих рішень, ухвалених на політичному рівні під час затримання українських інкасаторських автомобілів. У центрі справи опинився інцидент, що стався 6 березня 2026 року, коли на території Угорщини були зупинені два інкасаторські автомобілі «Ощадбанку», які перевозили значні суми готівкової валюти та близько дев’яти кілограмів золота, загальною вартістю десятки мільйонів доларів і євро.

    Адвокат заявляє, що у діях фігурантів справи можуть міститися ознаки щонайменше семи епізодів незаконного позбавлення волі, а також можливі факти катування або жорсткого поводження. На його думку, ключовим питанням розслідування залишається встановлення того, чи було затримання українських інкасаторів здійснене в межах чинного законодавства та процесуальних норм, чи це було політично мотивоване рішення, ухвалене поза межами правового поля з метою реалізації державних або політичних інтересів.

    Окремо правозахисник наголошує, що у разі підтвердження того, що рішення про затримання та подальші дії щодо українських громадян ухвалювалися не слідчими органами, а на політичному рівні, такі дії можуть бути кваліфіковані як незаконне позбавлення волі з обтяжуючими обставинами. Він також підкреслює, що існує реальний ризик впливу потенційних фігурантів справи на хід розслідування, що, на його переконання, робить арешт необхідним запобіжним заходом для забезпечення неупередженості слідства.

    Журналісти зазначають, що наразі Генеральна прокуратура Угорщини не підтвердила і не спростувала інформацію щодо можливих підозрюваних, на яких посилається сторона захисту. У відомстві підкреслили, що слідство у справі триває, а будь-які публічні припущення щодо винуватості або статусу окремих осіб можуть негативно вплинути на процес збору доказів і встановлення об’єктивної картини подій.

    Водночас головний прокурор Угорщини Габор Балінт Надь у коментарі наголосив, що з професійної точки зору підстави для формування обґрунтованої підозри щодо окремих посадових осіб могли існувати значно раніше, однак остаточні правові висновки має зробити слідство після повного аналізу всіх матеріалів справи.

    Нагадаємо, що інцидент із затриманням українських інкасаторів стався під час транспортування валютних коштів та дорогоцінних металів через територію Угорщини. Тоді угорська сторона ініціювала розслідування за підозрою у відмиванні грошей, а парламент країни ухвалив рішення про арешт відповідних активів. Українська сторона розцінила ці дії як неправомірне вилучення майна та порушення міжнародних норм.

    Згодом, після тривалого дипломатичного тиску та переговорів між Києвом і Будапештом, у травні 2026 року президент України Володимир Зеленський повідомив про повернення всіх затриманих цінностей українській стороні. Попри це, юридичні наслідки інциденту продовжують розглядатися в правовому полі, а справа поступово набуває ознак міжнародного резонансу, оскільки може торкатися не лише виконавців, а й політичного керівництва держави.

  • Орбанівську заборону скасовано: Угорщина відкрила доступ до українських ЗМІ

    Орбанівську заборону скасовано: Угорщина відкрила доступ до українських ЗМІ

    Угорщина офіційно скасувала обмеження на діяльність українських засобів масової інформації, які були запроваджені попереднім урядом Віктора Орбана. Рішення стало одним із найпомітніших кроків нової влади у напрямку покращення відносин з Україною та перегляду політики, що тривалий час викликала суперечки між Будапештом і Києвом.

    Про це повідомив міністр соціальних відносин і культури Угорщини Золтан Тарр. За його словами, рішення про розблокування українських медіа було ухвалене після консультацій із Міністерством закордонних справ та іншими державними структурами.

    Таким чином українська громада в Угорщині, а також десятки тисяч українських біженців, які перебувають на території країни після початку повномасштабної війни, знову отримають безперешкодний доступ до інформації рідною мовою.

    За словами Тарра, заборона на українські медіа була введена у 2025 році як відповідь на рішення української влади обмежити діяльність окремих угорських видань. У Києві тоді пояснювали свої дії тим, що деякі медіаресурси систематично поширювали російські наративи, дезінформацію та матеріали, які могли загрожувати інформаційній безпеці держави в умовах війни.

    Водночас новий угорський уряд вважає, що попередня влада допустила серйозну помилку, фактично прирівнявши незалежні українські медіа до пропагандистських ресурсів.

    «Не можна плутати ЗМІ, які поширюють російську пропаганду, зі справжньою незалежною пресою ні в Угорщині, ні на міжнародному рівні. Попередній уряд постійно створював нові конфлікти, а блокування цих видань не мало іншої мети», – заявив Тарр.

    Його слова стали одним із найжорсткіших публічних випадів представників нової влади на адресу політики Віктора Орбана після зміни уряду.

    Міністр наголосив, що нинішній кабінет міністрів ставить за мету відновлення добросусідських відносин з Україною та іншими країнами регіону. За його словами, це відповідає національним інтересам Угорщини та сприятиме покращенню становища угорських громад за кордоном.

    «Наше завдання – налагодження добросусідських відносин. Це спільна національна справа. Завдяки нашим першим рішенням ми за кілька тижнів досягли більшого, ніж попередній уряд за шістнадцять років», – зазначив посадовець.

    Важливу роль у скасуванні заборони відіграли представники української меншини в Угорщині. Зокрема, рішення було погоджене з представницею української громади Ліліаною Грексою.

    Вона підкреслила, що доступ до інформації українською мовою має критично важливе значення для громадян України, які проживають в Угорщині, особливо в умовах війни.

    «Для української громади та біженців можливість отримувати новини рідною мовою є не лише питанням комфорту, а й важливим елементом зв’язку з Батьківщиною», – наголосила Грекса.

    Скасування заборони відбулося на тлі масштабних політичних змін в Угорщині. Після парламентських виборів партія «Тиса» сформувала новий уряд та отримала можливість проводити масштабні реформи.

    Одним із пріоритетів нової влади стало реформування медійної сфери, яка протягом багатьох років перебувала під жорстким політичним впливом.

    Зокрема, до парламенту вже внесено законопроєкт про реформу суспільного мовлення. Документ передбачає створення незалежних наглядових органів, оновлення керівництва державних медіа та запровадження додаткових гарантій редакційної незалежності.

    Аналітики відзначають, що рішення щодо українських ЗМІ може стати сигналом більш широкого перегляду політики Будапешта стосовно України.

    За часів уряду Орбана відносини між двома країнами неодноразово загострювалися через питання прав національних меншин, євроінтеграції України, санкцій проти Росії та військової допомоги Києву.

    Після приходу нової влади тональність офіційних заяв помітно змінилася. У Будапешті дедалі частіше говорять про необхідність відновлення діалогу та пошуку компромісів із Києвом.

    Політичні оглядачі вважають, що розблокування українських медіа може стати лише першим кроком на шляху до нормалізації двосторонніх відносин. Водночас подальший розвиток подій залежатиме від готовності обох сторін вирішувати накопичені проблеми шляхом переговорів.

    Для десятків тисяч українців, які нині проживають в Угорщині, рішення нової влади означає повернення доступу до українського інформаційного простору та можливість без обмежень отримувати новини з України рідною мовою.

    На тлі тривалої війни та складної міжнародної ситуації цей крок Будапешта вже називають одним із найбільш позитивних сигналів у відносинах між Україною та Угорщиною за останні роки.

  • Угорщина пригрозила зупинити вступ України до ЄС

    Угорщина пригрозила зупинити вступ України до ЄС

    Угорщина озвучила позицію щодо подальшого руху України до членства в Європейському Союзі та заявила про механізм, який може призвести до автоматичного призупинення переговорного процесу. Про це повідомила міністерка закордонних справ і торгівлі Угорщини Аніта Орбан, коментуючи результати нещодавніх домовленостей між Києвом і Будапештом.

    За словами Орбан, після кількох тижнів двосторонніх консультацій Україна та Угорщина досягли домовленості щодо захисту прав угорської національної меншини, яка проживає на Закарпатті. Угода охоплює низку чутливих сфер, зокрема освіту, використання мови у державних інституціях, участь у системі державного управління, культурну політику, а також питання використання національної символіки. У Будапешті наголошують, що саме ці теми є ключовими для угорської сторони та довгий час залишалися предметом політичних розбіжностей між країнами.

    Міністерка заявила, що досягнута домовленість вже інтегрована у План дій Україна–ЄС щодо національних меншин, який є складовою першого переговорного кластера щодо вступу України до Євросоюзу. За її словами, цей крок має принципове значення, оскільки вперше питання прав меншин формально включене в євроінтеграційний переговорний процес як окремий структурний елемент із визначеними зобов’язаннями сторін.

    Орбан підкреслила, що саме в межах цього механізму закладено умову, згідно з якою невиконання Україною взятих зобов’язань може автоматично призвести до призупинення переговорів про вступ до ЄС. Вона не уточнила технічні деталі цього механізму, однак наголосила, що для Угорщини питання імплементації домовленостей щодо прав національних меншин є не політичною опцією, а фундаментальною вимогою до процесу євроінтеграції України.

    Водночас угорська сторона заявила, що більше не блокує початок переговорів про вступ України до Європейського Союзу. За словами Орбан, Будапешт підтримує стандартну процедуру розширення ЄС, яка базується на реальних реформах, виконанні критеріїв і досягненні конкретних результатів. Вона також окремо наголосила, що Угорщина не розглядає і не підтримує альтернативні моделі членства України в Євросоюзі, наполягаючи виключно на класичному форматі вступу.

    Окремо міністерка зазначила, що включення домовленостей до переговорного процесу стало «важливим досягненням» останнього етапу діалогу між країнами. За її словами, це дозволяє не лише зафіксувати політичні зобов’язання, а й створити постійний механізм контролю за їх виконанням у межах євроінтеграційної процедури.

    Раніше Київ і Будапешт провели серію переговорів щодо врегулювання питань національних меншин, за підсумками яких сторони домовилися продовжити роботу над імплементацією узгодженого плану дій. Частину зобов’язань Україна, за попередніми домовленостями, планує виконати вже до кінця поточного року, зокрема в частині освітніх і адміністративних змін.

    Паралельно триває підготовка до можливої зустрічі керівництва України та Угорщини на найвищому рівні, де очікується обговорення не лише питань нацменшин, а й ширшого спектра двосторонніх відносин, включно з європейською інтеграцією, безпекою та регіональною співпрацею.

    Таким чином, питання прав угорської меншини фактично стало одним із ключових елементів переговорної архітектури вступу України до ЄС і потенційним інструментом впливу на темпи та динаміку всього процесу євроінтеграції.

  • Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про підготовку масштабного законопроєкту, який передбачає «повну трансформацію» державних засобів масової інформації. За його словами, документ буде внесений до парламенту вже наступного тижня і має запустити докорінні зміни в системі державних медіа, які впродовж останніх років перебували під критикою через надмірну залежність від урядової політики та обмежений плюралізм у висвітленні подій.

    Про це Мадяр повідомив 6 червня у своєму дописі на Facebook, наголосивши, що мета майбутніх змін полягає у відновленні довіри до державних медіа та забезпеченні більш збалансованого і професійного висвітлення суспільно-політичних процесів. Він підкреслив, що нова модель має гарантувати чітке розмежування між новинами та політичними оцінками, щоб державні медіа діяли передусім як джерело об’єктивної інформації, а не інструмент політичного впливу.

    За словами прем’єра, ключовим принципом реформи стане відновлення стандартів журналістики, за яких новини мають залишатися нейтральними, а думки — вільними. Таким чином уряд планує змінити підхід до роботи державних медіа, який формувався протягом багатьох років і, за оцінками критиків, призводив до концентрації інформаційного впливу в руках влади.

    Оголошення про реформу відбулося на тлі тривалих дискусій у самому угорському суспільстві щодо ролі медіа в політичному житті країни. Протягом правління Віктора Орбана неодноразово лунали звинувачення у тому, що державні медіа та значна частина приватного медіасектору були інтегровані в систему політичної комунікації влади, що суттєво обмежувало медійну конкуренцію та альтернативні точки зору.

    У цьому контексті ініціатива Мадяра виглядає як спроба змінити підходи до функціонування державного інформаційного простору та зменшити політичний вплив на редакційну політику медіа. Очікується, що законопроєкт може передбачати як інституційні зміни в структурі державних ЗМІ, так і нові правила їхнього фінансування, управління та контролю за редакційними стандартами.

    Паралельно з медійною реформою в Угорщині тривають й інші процеси, пов’язані з переглядом ролі держави в інформаційній сфері. Раніше цього тижня стало відомо про початок поліцейського розслідування щодо компаній одного з найвідоміших медіамагнатів країни, які протягом багатьох років отримували значні державні контракти. Це розслідування також розглядається як частина ширшого процесу переоцінки взаємин між державою, бізнесом і медіа у період після тривалого правління попереднього політичного курсу.

    Запланований законопроєкт уже викликав значну увагу в політичних та експертних колах, оскільки потенційно може змінити баланс сил у медіапросторі Угорщини. Аналітики зазначають, що реформа державних ЗМІ є одним із найчутливіших питань у демократичних системах, адже напряму впливає на рівень довіри громадян до інформації та на якість суспільної дискусії.

    Наразі деталі майбутнього законопроєкту офіційно не оприлюднені, однак очікується, що після внесення до парламенту він стане предметом активних політичних дебатів і може суттєво вплинути на конфігурацію медіаринку в Угорщині в середньо- та довгостроковій перспективі.

  • Угорщина урізає трудову міграцію: кого торкнулося нове рішення

    Угорщина урізає трудову міграцію: кого торкнулося нове рішення

    Угорщина з 5 червня призупинила видачу нових робочих віз громадянам Грузії, Вірменії та Філіппін, що стало першим практичним кроком у межах заявленого урядом курсу на посилення контролю за припливом іноземної робочої сили. Про це повідомляє Reuters із посиланням на речника уряду країни. Рішення стосується насамперед нових заявників і передбачає перегляд спрощеного механізму працевлаштування громадян країн поза межами Європейського Союзу, який раніше активно використовувався угорським бізнесом для покриття дефіциту кадрів у ключових галузях економіки.

    За словами речника уряду, відтепер оформлення робочих віз для громадян зазначених трьох країн призупиняється в рамках зміни підходу до трудової міграції. Йдеться про корекцію чинних правил, які дозволяли компаніям швидко залучати працівників із третіх країн за спрощеною процедурою. У Будапешті наголошують, що цей крок є частиною ширшої політики, спрямованої на більш жорстке регулювання доступу іноземців до ринку праці Угорщини.

    Водночас влада уточнила, що запроваджені обмеження не поширюються на іноземних працівників, які вже перебувають і працюють на території Угорщини. Вони зможуть і надалі подавати заявки на продовження дозволів на проживання та працевлаштування відповідно до чинних правил, тобто масового перегляду вже виданих документів наразі не передбачається.

    За офіційними даними, іноземні працівники становлять приблизно 2% від загальної кількості зайнятих в Угорщині. Однак у низці секторів економіки, зокрема в промисловості, виробництві та сфері послуг, їхня частка значно вища, оскільки саме ці галузі найбільше залежать від додаткової робочої сили. Протягом останніх років саме іноземні працівники частково компенсували нестачу кадрів, спричинену демографічними змінами та трудовою міграцією угорців до інших країн ЄС.

    Рішення уряду пояснюється економічними та соціальними факторами. У Будапешті заявляють, що надмірна доступність іноземної робочої сили, яка в окремих випадках погоджується працювати за нижчу оплату, може створювати тиск на внутрішній ринок праці та стримувати зростання заробітних плат для громадян Угорщини. Саме тому влада прагне переглянути баланс між потребами бізнесу та захистом національного ринку праці.

    Водночас бізнес-спільнота та частина міжнародних інвесторів уже висловили занепокоєння таким рішенням. Вони попереджають, що різке обмеження доступу до іноземної робочої сили може призвести до дефіциту працівників у промисловості та сервісному секторі, а також ускладнити реалізацію інвестиційних проєктів. На думку представників бізнесу, це може негативно вплинути на конкурентоспроможність угорської економіки та темпи її зростання.

    Рішення Будапешта ухвалене на тлі загальноєвропейських дискусій щодо міграційної та трудової політики, у межах яких країни ЄС намагаються знайти баланс між потребою в робочій силі та політичним запитом на обмеження міграції. Угорщина останніми роками послідовно посилює контроль у цій сфері, поєднуючи економічні аргументи із внутрішньополітичними міркуваннями.

    На цьому тлі також варто зазначити, що цього тижня у відносинах між Угорщиною та Україною з’явилися сигнали про можливе потепління. У Міністерстві закордонних справ України заявили про відкриття «нової сторінки» у двосторонніх відносинах із Будапештом, а прем’єр Угорщини Петер Мадяр повідомив про досягнення попередніх домовленостей між Києвом і Будапештом щодо питань захисту прав національних меншин. Це може свідчити про спроби сторін зменшити напругу в політичному діалозі, попри наявність складних внутрішніх рішень Угорщини в інших сферах, зокрема у сфері трудової міграції.

  • Вже 15 червня: Україна отримає те, на що чекала роками

    Вже 15 червня: Україна отримає те, на що чекала роками

    Україна та Молдова вже 15 червня можуть зробити один із найважливіших кроків на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. У Люксембурзі планують провести дві окремі міжурядові конференції, під час яких буде офіційно відкрито перший переговорний кластер «Основи» («Fundamentals») у межах переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією співрозмовників видання, для України та Молдови відбудуться окремі міжурядові конференції, що фактично дадуть старт новому етапу переговорного процесу. Перед цим у Брюсселі триватиме інтенсивна підготовча робота на рівні робочих груп і послів країн-членів Євросоюзу. Очікується, що вже наступного тижня ЄС затвердить спільну переговорну позицію щодо першого кластера для обох держав.

    Відкриття першого кластера має особливе значення, адже саме він вважається фундаментом усього переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. До нього входять питання верховенства права, незалежності судової системи, захисту прав людини, функціонування демократичних інституцій, реформи державного управління, боротьби з корупцією, забезпечення свободи та безпеки, а також дотримання європейських стандартів у сфері правосуддя. Саме прогрес у цих сферах визначатиме темпи подальших переговорів щодо всіх інших напрямів євроінтеграції.

    У документах Ради ЄС зазначено, що переговори за кластером «Основи» відкриваються першими та закриваються останніми. Це пов’язано з тим, що саме реформи у сфері правосуддя, демократії та державного управління є базою для інтеграції до європейського простору. Від успішності виконання цих вимог залежатиме відкриття наступних переговорних кластерів.

    Важливо, що рішення про перехід до наступного етапу стало можливим після досягнення політичного прогресу у відносинах між Україною та Угорщиною. Напередодні прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про досягнення всеосяжної домовленості з Україною щодо питань угорської національної меншини. Саме ця тема тривалий час залишалася головною перепоною для розблокування переговорного процесу, оскільки Будапешт наполягав на виконанні низки вимог щодо захисту прав угорської громади на Закарпатті.

    Напередодні Кіпр, який головує в Раді Європейського Союзу, офіційно оголосив про початок підготовки до відкриття переговорів за першим кластером для України та Молдови. У ЄС назвали це важливим сигналом єдності та підтвердженням політичної підтримки європейських прагнень обох країн.

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко вже привітала рішення держав-членів Євросоюзу щодо початку переговорного етапу. За її словами, це ще один крок до стратегічної мети України — повноправного членства в ЄС. Вона наголосила, що країна продовжує виконувати необхідні реформи та адаптувати законодавство до європейських норм.

    Переговори про вступ до Європейського Союзу структуровані за шістьма тематичними кластерами, які охоплюють усі сфери державного управління та економіки. Після відкриття першого блоку Україна зможе поступово переходити до інших напрямів, зокрема внутрішнього ринку, конкурентоспроможності, сталого розвитку, сільського господарства та зовнішніх відносин. Водночас саме виконання вимог першого кластера залишатиметься ключовим критерієм оцінки готовності країни до подальшого просування в переговорному процесі.

    Для України відкриття першого переговорного кластера стане не лише символічною перемогою на шляху до ЄС, а й практичним підтвердженням того, що попри повномасштабну війну держава продовжує рухатися до європейської інтеграції. Якщо всі необхідні процедури будуть завершені вчасно, вже 15 червня у Люксембурзі розпочнеться новий етап, який може стати одним із найважливіших у сучасній історії української євроінтеграції.

  • Угорщина готова прийняти переговори щодо завершення війни в Україні

    Угорщина готова прийняти переговори щодо завершення війни в Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність Будапешта стати майданчиком для можливих переговорів щодо завершення війни в Україні. Водночас він окреслив своє бачення майбутніх гарантій безпеки для Києва, наголосивши, що ключову роль у цьому має відігравати міжнародна спільнота.

    Про це він сказав в інтерв’ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ).

    Під час розмови журналісти запитали Мадяра, чи може достатній рівень військової допомоги Україні розглядатися як основа гарантій безпеки. Угорський прем’єр із таким підходом не погодився, заявивши, що гарантії не зводяться лише до озброєння.

    За його словами, реальні гарантії безпеки може забезпечити лише колективна політична воля провідних держав світу.

    «Я не вважаю, що зброя є гарантією безпеки. Гарантії безпеки може надати лише міжнародне співтовариство. Угорщина не може відігравати тут вирішальну роль; це питання великих держав», — зазначив він.

    Водночас Мадяр заявив, що Угорщина готова долучитися до процесу врегулювання війни у дипломатичному та гуманітарному форматі, а також потенційно надати свою територію для переговорів між сторонами конфлікту.

    «Ми можемо надати дипломатичну та гуманітарну допомогу, а Угорщина також могла б бути місцем для переговорів», — додав він.

    Інтерв’ю було опубліковане після візиту угорського прем’єра до Берліна, де він провів зустріч із канцлером Німеччини Фрідріх Мерц. На спільній пресконференції Мадяр підтвердив, що Будапешт і надалі дотримуватиметься позиції невідправлення Україні зброї чи військових контингентів.

    Попри це, він наголосив, що Україна має право на самозахист і є жертвою неспровокованої агресії Росії.

    Раніше угорська влада вже пропонувала Будапешт як можливий майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією, однак ці ініціативи не отримали практичного розвитку.

  • ЄС готується відкрити перший переговорний кластер для України вже у червні – ЗМІ

    ЄС готується відкрити перший переговорний кластер для України вже у червні – ЗМІ

    Європейський Союз готується зробити черговий важливий крок на шляху до членства України та Молдови. За інформацією дипломатичних джерел, вже у середині червня може відбутися офіційне відкриття першого переговорного кластера в рамках переговорів про вступ двох країн до ЄС.

    Як повідомляють європейські медіа та дипломатичні джерела, міжурядова конференція, під час якої планується ухвалити відповідне рішення, може відбутися 15 червня в Люксембурзі. Раніше серед можливих дат називалося 16 червня, однак зараз у Брюсселі обговорюють кілька варіантів, включно з 15 та 18 червня. Останній варіант передбачає проведення конференції на полях саміту Європейського Союзу.

    За даними джерел, наразі мова йде про відкриття лише першого переговорного кластера, який стане початком повноцінного переговорного процесу щодо майбутнього членства України та Молдови в ЄС. Відкриття кластерів є ключовим етапом євроінтеграції, оскільки саме в їхніх межах оцінюється готовність країни-кандидата адаптувати своє законодавство та державні інституції до стандартів Європейського Союзу.

    Однією з головних перешкод для просування переговорів тривалий час залишалася позиція Угорщини. Офіційний Будапешт під керівництвом колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана неодноразово блокував або затягував ухвалення рішень щодо євроінтеграції України, аргументуючи свою позицію питаннями захисту прав угорської меншини на Закарпатті.

    Втім, за інформацією дипломатичних джерел, останні переговори між українськими та угорськими експертами можуть стати переломним моментом. Під час консультацій, що відбулися на початку тижня, українська сторона представила пропозиції щодо врегулювання більшості зауважень, викладених у раніше підготовленому угорському плані вимог.

    Співрозмовники в дипломатичних колах зазначають, що Будапешт наразі демонструє готовність до компромісу та більше не наполягає на негайному ухваленні Україною нового законодавства як умови для розблокування переговорного процесу.

    Водночас угорські посадовці офіційно поки не підтверджують остаточну зміну позиції. Представники уряду заявляють, що переговори тривають і остаточне рішення ще не ухвалене. Проте в дипломатичних колах ЄС дедалі частіше говорять про те, що питання відкриття першого переговорного кластера фактично перебуває на завершальній стадії узгодження.

    Додатковий імпульс переговорам надала активізація контактів між новим керівництвом Угорщини та інституціями Європейського Союзу. За словами дипломатів, під час останніх консультацій у Брюсселі також обговорювалися питання розблокування значних обсягів фінансування, заморожених раніше для Будапешта через суперечки щодо верховенства права.

    Очікується, що до кінця поточного тижня посли держав-членів ЄС остаточно сформують свою позицію щодо відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови. Для цього Київ має представити додаткові документи щодо реформ, які вже реалізуються або плануються до впровадження, а також надати оновлену інформацію про виконання рекомендацій у сфері захисту прав національних меншин.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше закликав Європейський Союз не обмежуватися відкриттям лише одного кластера та розпочати вже в червні переговори за всіма напрямками, необхідними для повноцінного просування України до членства.

    Відкриття першого переговорного кластера стане важливим політичним сигналом як для України, так і для всього регіону. Воно підтвердить незмінність курсу Євросоюзу на подальше розширення та продемонструє готовність Брюсселя підтримувати країни, які прагнуть інтеграції до європейської спільноти навіть в умовах триваючої війни.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році, а офіційний старт переговорів про членство був схвалений у 2024 році. Відкриття переговорних кластерів є наступним практичним етапом цього процесу і визначатиме швидкість подальшого просування країни до повноправного членства в Європейському Союзі.

  • США обговорюють можливу посаду Орбана в ООН для забезпечення імунітету

    США обговорюють можливу посаду Орбана в ООН для забезпечення імунітету

    У США, за даними журналістського розслідування проєкту Vsquare, обговорюють можливість надання експрем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану високої посади в системі Організації Об’єднаних Націй, яка потенційно могла б забезпечити йому дипломатичний імунітет та захист від судових переслідувань у разі зміни політичної ситуації в Будапешті.

    Як зазначає видання, відповідні обговорення нібито ведуться в колах, пов’язаних із MAGA-крилом Республіканської партії США. У межах цього сценарію розглядається варіант призначення Орбана на одну з керівних посад в ООН або в її спеціалізованих структурах. Такий крок, за оцінками авторів розслідування, міг би мати не лише політичне, а й юридичне значення для угорського політика, оскільки певні категорії посад в системі ООН передбачають міжнародно визнаний дипломатичний імунітет.

    Журналісти посилаються на положення Конвенції ООН 1946 року, згідно з якою Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй, його заступники та помічники користуються повним дипломатичним імунітетом, аналогічним статусу послів. Такий захист поширюється не лише на офіційні дії в межах виконання обов’язків, а й на особистий статус посадовців, а також членів їхніх сімей, включно з подружжям і неповнолітніми дітьми.

    Окрім цього, керівники спеціалізованих агентств ООН також мають право на дипломатичний імунітет, однак його обсяг є більш обмеженим і стосується переважно дій, здійснених у межах виконання службових обов’язків. Попри це, навіть такий рівень захисту може суттєво ускладнити будь-які судові процеси або переслідування щодо посадової особи.

    За даними Vsquare, у дискусіях щодо потенційного призначення Орбана в ООН також згадується підтримка з боку окремих міжнародних політичних гравців. Зокрема, йдеться про можливу роль президента Аргентини Хав’єра Мілея, чия позиція може бути важливою в контексті внутрішньоорганізаційної конкуренції за ключові посади в системі ООН, включно з виборами майбутнього Генерального секретаря.

    У матеріалі нагадується, що серед потенційних претендентів на керівні позиції в ООН фігурує також Рафаель Гроссі — очільник Міжнародного агентства з атомної енергії, який має аргентинське походження і вважається близьким до політичного кола Мілея. Це створює додатковий дипломатичний контекст навколо можливих кадрових рішень у системі Організації Об’єднаних Націй.

    Окремо журналісти звертають увагу на те, що потенційне призначення Орбана в ООН може мати для нього не лише юридичний захист, але й практичні переваги, зокрема можливість легально перебувати та працювати в Нью-Йорку. Це, за оцінками авторів розслідування, може стати важливим фактором у разі загострення внутрішньополітичної ситуації в Угорщині.

    У цьому контексті згадується, що родина Орбана вже певний час проживає у США. Також повідомляється, що сам політик планує поїздку до Сполучених Штатів улітку у зв’язку з проведенням Чемпіонату світу з футболу. Журналісти припускають, що за певних обставин ця поїздка могла б перетворитися на триваліше перебування за океаном, якщо політична ситуація в Будапешті стане нестабільною.

    Автори розслідування також згадують попередні повідомлення про те, що Орбан може розглядати США як потенційний безпечний напрямок у разі загострення політичної кризи в Угорщині. Раніше окремі журналісти та політичні опоненти в країні заявляли про можливі фінансові та юридичні ризики для оточення експрем’єра, однак ці твердження офіційно не підтверджені.

    Сам Віктор Орбан публічно відкидає будь-які припущення про можливі судові переслідування або політичні ризики. У своїх коментарях він заявляв, що дотримується законодавства та виконував усі свої обов’язки на посаді прем’єр-міністра. Також він наголошував, що не має підстав побоюватися будь-яких розслідувань.

    Водночас політична ситуація в Угорщині останнім часом залишається напруженою. Опозиційні сили, зокрема команда Пітера Мадяра, заявляють про необхідність розслідувань щодо діяльності представників чинної влади та пов’язаних із ними бізнес-структур. Це посилює внутрішньополітичну конкуренцію та формує дискусії про можливі сценарії майбутнього для колишнього прем’єра.

    Таким чином, повідомлення Vsquare описує гіпотетичний сценарій, у якому міжнародна посада в системі ООН може розглядатися як інструмент одночасно політичного впливу, дипломатичного захисту та потенційної юридичної безпеки для одного з найбільш впливових політиків Центральної Європи. Ця інформація наразі базується на даних журналістського розслідування і не підтверджена офіційними заявами сторін, які згадуються в матеріалі.

  • Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не підтримає відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу без виконання Києвом комплексу з 11 вимог, які стосуються прав угорської національної меншини в Україні. За його словами, це питання є принциповим для угорської сторони і без його врегулювання рух України до наступних етапів євроінтеграції буде заблокований.

    Мадяр наголосив, що позиція Угорщини залишається послідовною і напряму пов’язує прогрес у переговорах про вступ України до ЄС із виконанням вимог щодо освітніх, мовних і культурних прав угорської громади. Він підкреслив, що йдеться про близько ста тисяч громадян угорського походження, які проживають на території України, і, на думку Будапешта, мають гарантувати можливість повноцінного використання рідної мови в освітній системі, культурному житті та в адміністративній сфері.

    За словами угорського прем’єра, пакет із 11 пунктів не є новим і вже неодноразово передавався українській стороні в межах двосторонніх консультацій. Він зазначив, що частина технічних переговорів між Києвом і Будапештом триває і відбувається у робочому форматі, однак політичне рішення про відкриття кластерів напряму залежить від виконання цих вимог.

    Мадяр також заявив, що, попри політичні розбіжності, технічний рівень контактів між сторонами є “конструктивним і таким, що дає підстави для обережного оптимізму”. Водночас він підкреслив, що Угорщина очікує конкретних гарантій і документально підтверджених кроків з боку України щодо виконання всіх пунктів, а не лише політичних заяв.

    Питання відкриття переговорних кластерів для України наразі перебуває в центрі обговорень на рівні Європейського Союзу. Рішення щодо наступних етапів євроінтеграції Києва очікується після консультацій у Європейській раді, тоді як позиція окремих держав-членів, зокрема Угорщини, залишається одним із ключових факторів, що впливають на темпи переговорного процесу.

    Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС продовжує підтримувати євроінтеграційний шлях України і працює над технічним запуском переговорних кластерів. Водночас Україна наголошує, що вже реалізує необхідні реформи та готова до відкриття всіх кластерів у найкоротші терміни.

    Українська сторона також неодноразово заявляла, що питання прав національних меншин є частиною ширшого діалогу з ЄС і регулюється європейськими стандартами, а всі спірні моменти можуть вирішуватися в межах двосторонніх консультацій. Однак позиція Будапешта фактично зберігає політичну напругу навколо старту наступного етапу переговорів про вступ України до Євросоюзу.