Khreshchatyknews.com

Позначка: Угорщина

  • Україна та Угорщина не підписали двосторонню угоду: Зеленський пояснив причину відмови

    Україна та Угорщина не підписали двосторонню угоду: Зеленський пояснив причину відмови

    Під час останніх переговорів між Україною та Угорщиною сторони так і не досягли згоди щодо підписання двосторонньої угоди. Президент України Володимир Зеленський пояснив, що причиною стало видно в документі пункт про підтримку вступу України в НАТО. Це питання є принциповим для Києва на тлі триваючої війни з Росією та необхідності забезпечення тривалої безпеки.

    «Для нас важлива підтримка України до ЄС, підтримка Угорщиною України до НАТО. У документі на сьогодні немає підтримки України з боку Угорщини до НАТО. Оскільки цього немає, цей документ не підписано. На цьому крапка», – сказав президент на прес-конференції.

  • Зеленський прибув на саміт Європейської політичної спільноти до Будапешта: обмінявся рукостисканням з Орбаном

    Зеленський прибув на саміт Європейської політичної спільноти до Будапешта: обмінявся рукостисканням з Орбаном

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Будапешти для участі в самій Європейській політичній спільноті, яка відбувається в Угорщині. Зустріч із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном стала однією з перших подій саміту, що об’єднала 47 лідерів влади та урядів для обговорення актуальних міжнародних питань, зокрема безпеки, економіки.

    “Володимир Зеленський прибув на “Пушкаш-Арену”. Президент України прибув до Будапешта на саміт Європейської політичної спільноти, а на вході його, як і всіх, зустрічав особисто Віктор Орбан. На саміт запрошено 47 глав держав і урядів, керівників великих міжнародних організацій”, – пише видання.

    Як зазначає Sky TG24, Зеленського зустрів прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, з яким він потиснув руку перед камерами.

    “Я буду говорити після зустрічі”, – сказав Президент журналістам.

    Угорське видання Telex зауважило, що Президент України відвідує Угорщину вперше після свого обрання у 2019 році.

    Як вказує Infostart, цього разу політики не бойкотують зустріч. “Одна з причин полягає в тому, що це перший спільний саміт після президентських виборів у США”, – зазначає видання. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Сербії Александар Вучич та президент Європейської ради Шарль Мішель, як повідомляється, серед інших уже перебувають на “Пушкаш-Арені”.

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, як вказано, раніше наголошував, що це буде найбільший дипломатичний захід в історії Угорщини, на який приїдуть не лише лідери ЄС, а й лідери з-за меж ЄС. На саміті необхідно обговорити дві речі: президентські вибори в Америці і згортання спаду конкурентоспроможності Європи, додав він.

  • Сибіга їде в Будапешт щоб налагодити відносини з Угорщиною

    Сибіга їде в Будапешт щоб налагодити відносини з Угорщиною

    У Будапешті очільник українського Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга зустрінеться з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто. Під час двосторонніх переговорів планується обговорити ряд важливих питань, пов’язаних із розвитком добросусідських відносин.

    На зустрічі буде акцентовано на реалізації спільних проєктів у сферах економіки, прикордонної інфраструктури та захисту прав національних меншин. Сибіга і Сійярто також планують обговорити євроінтеграційний курс України, питання її вступу до НАТО, а також формулу миру, яка могла б стати шляхом до завершення російської агресії.

    Візит Сибіги до Будапешта є частиною його регіонального турне, метою якого є зміцнення добросусідських відносин і просування України на шляху до членства в Європейському Союзі та НАТО. Після завершення переговорів очільники МЗС зроблять заяви для преси, щоб підсумувати результати зустрічі.

    Варто зазначити, що перед візитом міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто анонсував зустріч, підкресливши наявність незавершеної суперечки з українською стороною, яка стосується прав угорської меншини в Україні.

  • Європейський Союз готовий надати Україні до 40 млрд євро кредитів до кінця року без участі США

    Європейський Союз готовий надати Україні до 40 млрд євро кредитів до кінця року без участі США

    Європейський Союз планує надати Україні до 40 мільярдів євро нових кредитів до кінця року, як повідомляє британський фінансовий журнал Financial Times. Цей крок здійснюється без участі США і є результатом рішення ЄС після провалу плану Великої сімки (G7), що передбачав використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України.

    За словами трьох осіб, які брали участь у переговорах, односторонній поштовх стався на тлі занепокоєння Брюсселя, що Угорщина перешкодить блоку забезпечити гарантії, необхідні США для участі в плані із замороженими активами.

    Уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, найпроросійськішого лідера ЄС, намагався відкласти рішення щодо плану щодо заморожених активів до президентських виборів у США 5 листопада, вказує видання.

    “Але Брюссель має розпочати роботу над будь-якою альтернативою протягом наступних кількох тижнів, оскільки такий крок залежатиме від повноважень, термін дії яких спливає наприкінці року”, – пише видання.

    Кошти, як повідомляється, призначені для підтримки фінансової стабільності України, яка, за даними Києва та МВФ, 2025 року зіткнеться з дефіцитом фінансування обсягом 38 млрд доларів.

    Згідно з проектом юридичної пропозиції, з якою ознайомилася FT, ЄС залучить невизначену кількість мільярдів у вигляді кредитів для України до кінця 2024 року.

    Такий крок, розширення існуючої програми допомоги, вимагатиме лише підтримки більшості, а не одностайності, що позбавить Будапешт права вето.

    Остаточна сума може змінюватись від 20 до 40 мільярдів євро і буде встановлена ​​Європейською комісією після консультацій з державами-членами, заявили чиновники.

    “Ми завжди можемо діяти самостійно”, – сказав чиновник ЄС.

    Хоча початковий план – за участю США – залишається планом Єврокомісії, чиновники стверджують, що їм потрібна альтернатива, якщо Будапешт збереже своє вето до виборів у США, пише видання.

    Лідери G7 у червні домовилися про надання Україні кредиту обсягом 50 млрд доларів США, який буде погашено за рахунок майбутніх прибутків із приблизно 260 млрд євро заморожених російських валютних резервів, більшість яких зберігається в Euroclear, центральному депозитарії цінних паперів Бельгії.

    Згідно з цим планом, ЄС і США візьмуть на себе близько 20 млрд доларів США кожен, а 10 млрд доларів США, що залишилися, розділять Велика Британія, Японія і Канада.

    Але США, щоб забезпечити стабільний потік доходів, які обслуговують кредит, зажадали гарантій, які б гарантували, що російські активи, більшість яких перебувають у Європі, залишаться замороженими.

    Єврокомісія, своєю чергою, запропонувала продовжити санкції блоку, які блокують російські активи, із поточного шестимісячного періоду до 36 місяців, щоб забезпечити більшу правову визначеність. Інші запропоновані варіанти включають продовження санкцій на п’ять років.

    Проте Орбан, який у минулому накладав вето на підтримку ЄС для України, наразі блокує таке продовження, як стверджують люди, ознайомлені з його думкою.

    Представник угорського уряду повідомив послам ЄС у Брюсселі у понеділок, що це питання доведеться вирішувати після виборів у США, згідно з двома джерелами, обізнаними про хід обговорення.

    Як альтернативу, за даними видання, ЄС зараз розглядає можливість видачі кредитів у межах існуючого пакету фінансової підтримки, термін дії якого закінчується наприкінці року. План включатиме збільшення загального обсягу запозичень блоку та буде підкріплений загальним бюджетом ЄС.

    План ЄС, за даними видання, передбачає частину з 20 мільярдів доларів, які планувалося отримати з Вашингтона згідно з початковою пропозицією G7, якщо адміністрація Байдена не зможе надати позику так близько до виборів. Офіційні особи Брюсселя сподіваються, що Вашингтон все ж зрештою надасть кошти.

    Брюссель, якщо вирішить видати кредити в односторонньому порядку, як повідомляється, має розпочати роботу протягом найближчих кількох тижнів, щоб вчасно усунути всі необхідні законодавчі перешкоди, оскільки дія пакету підтримки для України спливає наприкінці року.

    “Необхідно терміново ухвалити пропозиції до кінця жовтня, щоб кредит Союзу міг бути розблокований до кінця 2024 року для майбутніх виплат траншами”, – ідеться у пропозиції.

    Пропозиція, як вказано, зрештою все одно використовуватиме надходження від заморожених активів, які оцінюються у 2,5-3 млрд євро на рік, для погашення кредиту. Нині цей прибуток спрямовується в Україну через бюджет ЄС.

  • Блокував консульські послуги українцям за кордоном: чим відомий новий глава МЗС Андрій Сибіга

    Блокував консульські послуги українцям за кордоном: чим відомий новий глава МЗС Андрій Сибіга

    Сьогодні Верховна Рада України затвердила Андрія Сибігу на посту міністра закордонних справ. Сибіга, який змінив Дмитра Кулебу, відзначився в українському дипломатичному середовищі через низку спірних рішень та ініціатив.

    Сибіга – уродженець Тернопільської області. На дипломатичній роботі з 1997 року. Працював у посольстві України в Польщі, і цілих п’ять років – з 2016 по 2021 рік – був послом у Туреччині. Потім перейшов в Офіс президента Зеленського, де займався зовнішньою політикою на посаді заступника Єрмака.

    З Банкової у квітні цього року перейшов у МЗС заступником до Кулеби. Уже тоді деякі джерела повідомляли, що це підготовка до призначення його міністром.

    Буквально за тиждень після свого призначення в заступники Кулеби він підписав скандальний лист до іноземних консульств України – з вимогою не видавати документи чоловікам призовного віку за кордоном. Багато хто тоді критикував це розпорядження як таке, що виходить за рамки законодавства.

    У червні Сибіга їздив до Китаю, де зустрівся з великими чиновниками китайського МЗС. Що тоді розцінили як спробу Банкової зміцнити свої позиції напередодні переговорів.

    Новий міністр недипломатично висловлювався щодо Угорщини та Польщі. Так, він називав «недополітиком» голову парламенту Угорщини Ласло Кевера у відповідь на його заяву, що у президента Зеленського «особисті психічні проблеми».

    А закриття Польщею кордонів для українських товарів Сибіга порівнював з «евтаназією».

    «Наполягати, щоб Україна в рамках своєї подяки Польщі, змирилася із закриттям кордонів для українських сільськогосподарських продуктів – рівнозначно змушувати нас погодитися на евтаназію», – говорив він.

    Нагадаємо, що однією з причин зняття Кулеби західні ЗМІ називають його небажання «грубити» міжнародним партнерам.

    Також Сибіга вважається ближчою, ніж Кулеба, людиною до Єрмака, який зараз реально і керує зовнішньою політикою України. При тому що з колишнім главою МЗС, як писали західні ЗМІ, у глави ОП були останнім часом непрості стосунки.

  • Ситуація з транзитом російської нафти може бути частиною кремлівської стратегії

    Ситуація з транзитом російської нафти може бути частиною кремлівської стратегії

    Відоме видання Politico опублікувало статтю про можливу паливну кризу в Угорщині, звинувачуючи українську владу у встановленні санкцій щодо транзиту російської нафти через територію України. Водночас, експерти та представники України, такі як аналітик енергетичного сектору Володимир Омельченко, заперечують ці звинувачення, наголошуючи на відсутності обмежень з українського боку. Омельченко зазначає, що ситуація навколо транзиту нафти може бути частиною інформаційної кампанії Кремля, метою якої є посилення антиукраїнських настроїв і блокування допомоги Україні.

    КОМУ ВИГІДНО НАГНІТАТИ СИТУАЦІЮ ЩОДО “ПРИПИНЕННЯ” ТРАНЗИТУ РОСІЙСЬКОЇ НАФТИ ДО УГОРЩИНИ?

    Відоме видання Politico нещодавно вийшло зі статтею із промовистою назвою “Угорщину очікує паливна криза”.

    Звинувачують у цьому українську владу, що у січні місяці нібито встановила санкції щодо транзиту нафти територією України для компанії “Лукойл”, що поставляє нафту до Угорщини й Словаччини.

    Начебто такі дії української сторони можуть призвести до великого дефіциту нафти на угорських НПЗ компанії MOL та до стрімкого зростання цін на нафтопродукти в країні. Водночас міністр закордонних справ РФ Лавров пообіцяв його угорському колезі Сіярто допомогти цю проблему вирішити через пошук інших шляхів поставок.

    Масло у вогонь у цій самій статті Politico підлила експертка з Центру східних досліджень Ілона Ґізінська. Вона сказала, що угорці можуть зіткнутися із захмарними цінами на енергоносії та дефіцитом електроенергії всього за кілька тижнів, якщо не буде знайдено рішення. У мене відразу виникла підозра, що тут щось не так.

    По-перше, компанія-оператор із транспорту нафти “Укртранснафта” не має прямих контрактів із окремими нафтовидобувними компаніями РФ. Вона уклала у 2019 р. Угоду на послуги із транзиту нафти із російською нафтопровідною компанією “Транснефть”. Угода діє у період 2020–2030 р. Своєю чергою “Транснефть” укладає контракти на транспортні послуги із “Лукойлом”, “Роснефть”, “Сургутнефтегаз” та іншими. Тобто “Укртранснафта” немає жодних правових відносин із російськими нафтовидобувними компаніями, тому й не може припинити транзит, зокрема для “Лукойла”. Це офіційно підтвердив представник “Укртранснафта” журналу “Форбс”.

    По-друге, представник “Укртранснафти” повідомив, що жодних обмежень із транзиту нафти компанія не впроваджувала. Це ж саме підтвердила й словацька сторона.

    По-третє, жодної катастрофи для угорських споживачів не станеться, навіть якщо й припиниться транзит російської нафти територією України до Угорщини, оскільки ця країна має можливості отримувати нафту за альтернативними маршрутами, зокрема із Хорватії.

    Наводжу цитату відомого енергетичного експерта Михайла Гончара стосовно можливостей диверсифікації нафтових поставок в Угорщину. (“Ще в 2015 році MOL завершив модернізацію, збільшення потужностей системи “Адріа”–”Дружба” з метою розширення можливостей прокачування нафти з Адріатики. Тоді пафосно заявили, що розширені потужності з Адріатичного моря дають змогу не лише завантажити власний НПЗ в Сазхаломбатті, але й постачати нафту на НПЗ в Братиславу і навіть частково забезпечити транзит на НПЗ в Чехії. Тобто технічні можливості брати нафту із середземноморського ринку через хорватський термінал “Адріа” у MOL є”).

    Яка ж мета усього цього нагнітання напруги? На мою думку, Кремль свідомо за допомогою своїх угорських та словацьких маріонеток роздмухує уявний конфлікт для того, щоб посилити антиукраїнські настрої серед громадян Угорщини й Словаччини для виправдання блокади їхніми урядами військової допомоги Україні та її євроатлантичній інтеграції.

    Україна після початку широкомасштабної агресії мала повне право впровадити санкції на транзит російської нафти, але цього не зробила через прохання ЄС та зобов’язання Угорщини, Словаччини й Чехії до 2027 р. забезпечити припинення поставок російської нафти шляхом диверсифікації.

    Про це все я й сказав кореспонденту видання Politico, але він вирішив мою точку зору не публікувати. Мабуть, було інше журналістське завдання. Тут вже про об’єктивність не йдеться. Також хотілося б більш сильної комунікації із цього важливого питання для національної безпеки України з боку Уряду.

  • Будапешт і Братислава погрожують Києву через обмеження «Дружби»

    Будапешт і Братислава погрожують Києву через обмеження «Дружби»

    Україна обмежила поставки нафти в Європу через трубопровід «Дружба», який є останнім маршрутом для постачання російської нафти до Європи. За даними агентства Reuters, Угорщина і Словаччина тепер пригрозили подати на Україну в суд через цю блокаду, яка зачепила російську компанію «Лукойл».

    До 2022 року Росія забезпечувала третину всієї нафти, яка постачалася до Європи. Після початку війни в Україні обсяги постачань значно скоротилися, але все ж таки щоденно через трубопроводи до Європи прокачувалося близько 300 000 барелів нафти.

    Основними покупцями були Чехія, Угорщина і Словаччина, які звільнені від дотримання нафтових санкцій Брюсселя проти Росії через свою залежність від російської нафти і обмеженість в альтернативних джерелах постачання, оскільки не мають виходу до моря. Польща і Німеччина, які мають морські термінали, припинили закупівлі російської трубопровідної нафти.

    Reuters відзначає, що Росія не зазнала значних втрат від того, що Берлін і Варшава відмовилися від поставок через трубопровід «Дружба». Росія перенаправила більшість цих обсягів до Азії, а Китай став найбільшим покупцем російської нафти, отримуючи близько 2,14 млн барелів на добу через різні маршрути.

    Україна вже раніше обмежувала роботу трубопроводу «Дружба». Наприклад, у 2023 році кілька разів підвищувалися тарифи за його використання, через що маршрут «Дружба» став одним із найменш прибуткових для російських компаній. А з червня під санкції Києва потрапив «Лукойл», який забезпечував 50% обсягу нафти, що постачалася через трубопровід.

  • Угорщину додавили і Україні скоро надійде перший транш

    Угорщину додавили і Україні скоро надійде перший транш

    Комітет постійних представників країн-членів ЄС ухвалив важливе рішення, яке може суттєво вплинути на відновлення та розвиток України. Нещодавно стало відомо, що Європейський Союз надасть Україні перший транш економічної допомоги в обсязі €4,2 мільярда в рамках Українського фонду, що був закладений у бюджеті ЄС на 2024-2027 роки.

    Про це повідомило угорське головування в Раді ЄС у соцмережі X.

    Як зазначено в повідомленні, рішення постпредів країн Євросоюзу дозволяє переказати значну суму на відновлення, реконструкцію та модернізацію України. «Сьогодні посли погодили перший транш згідно з Українським планом … у межах Українського фонду, що відкриває шлях для переказу близько €4,2 мільярда на відновлення, реконструкцію та модернізацію України», – йдеться у повідомленні.

    Цей транш є частиною Українського фонду, створеного для підтримки економічного відновлення України в умовах триваючого конфлікту та реформ. Загальний обсяг фінансування, що буде виділено Україні з моменту початку роботи фонду в березні цього року, досягне €12 мільярдів, що підтверджує серйозний підхід ЄС до підтримки українських зусиль.

    Згідно з рішенням Європейської Комісії, регулярні щоквартальні виплати в межах фонду залежать від виконання Україною заздалегідь узгоджених вимог. Перший регулярний платіж слідує за попередніми проміжними та попередніми фінансуваннями, що свідчить про прогрес у реалізації плану відновлення.

    Фінансування охоплює важливі сфери, включаючи управління державними фінансами, державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику та розмінування. Україна отримає до €50 мільярдів у вигляді грантів і кредитів у період 2024-2027 років, що забезпечить необхідні ресурси для підтримки та розвитку країни в умовах післявоєнного відновлення.

  • Угорщина буде блокувати допомогу Україні, доки не вирішиться питання з транзитом російської нафти

    Угорщина буде блокувати допомогу Україні, доки не вирішиться питання з транзитом російської нафти

    Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто оголосив про блокування виплат із Європейського фонду миру на суму 6,5 мільярда євро, які були передбачені для компенсації поставок зброї до України.

    Причиною такого рішення стало питання транзиту нафти від російської компанії «Лукойл» через Угорщину.

    Про це міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто сказав в інтерв’ю телеканалу ATV.

    Очільник угорського МЗС обурився складнощами в транзиті російської нафти через Україну в Угорщину і Словаччину, енергопостачання яких «опинилося під загрозою через дії українців».

    «Я також чітко дав зрозуміти, що поки Україна не розв’яже це питання, всі мають забути про виплату 6,5 мільярда євро компенсації за передачу зброї з Європейського фонду миру, тому що який би це мав вигляд, якби ми сприяли виплаті 6,5 мільярда євро, тоді як Україна загрожує безпеці нашого енергопостачання», – додав він.

    Сійярто вважає, що Європейська комісія «повинна натиснути на Україну», щоб дозволити «Лукойлу» відновити постачання нафти через українську територію.

  • Прикордонники затримали мікроавтобус із 17 чоловіками, що намагалися нелегально перетнути кордон з Угорщиною

    Прикордонники затримали мікроавтобус із 17 чоловіками, що намагалися нелегально перетнути кордон з Угорщиною

    Прикордонники Мукачівського загону затримали мікроавтобус із 17 чоловіками, які намагалися незаконно перетнути кордон з Угорщиною. Про це 30 червня повідомило Західне регіональне управління Державної прикордонної служби.

    «За 200 метрів до державного кордону автомобіль було зупинено. У ньому знаходились 17 чоловіків з різних областей України – Київської, Львівської, Одеської, Харківської, Тернопільської, Івано-Франківської та Закарпатської. Усі вони мали на меті незаконно потрапити до Угорщини», – йдеться у повідомленні.

    За даними прикордонників, кожен з чоловіків повинен був сплатити від 3 до 12 тисяч доларів США організаторам поїздки. Відносно затриманих складені протоколи про адміністративне правопорушення.

    Прикордонники регулярно повідомляють про затримання груп чоловіків, які намагаються незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску.

    12 червня речник ДПСУ повідомив, що за час воєнного стану було викрито понад 480 злочинних груп, які займалися організацією незаконного перетину державного кордону. Він зазначив, що прикордонники щодня затримують людей, які намагаються незаконно перетнути західний кордон.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що має інформацію про загальну кількість затриманих на кордоні чоловіків призовного віку від початку повномасштабної війни, але відмовився озвучити цю статистику. За його словами, це закрита інформація.

    Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.