Khreshchatyknews.com

Позначка: Трамп

  • Як плівки Міндича впливають на позицію Зеленського в перемовинах із командою Трампа

    Як плівки Міндича впливають на позицію Зеленського в перемовинах із командою Трампа

    Наше джерело в Офісі президента повідомляє, що Національне антикорупційне бюро давно володіє записами голосу Володимира Зеленського у переговорах, де порушується тема схем, пов’язаних із Міндичем. За словами співрозмовника, існують також записи розмов Андрія Єрмака з представниками силових структур, у яких колишній гкерівник ОП нібито дає прямі вказівки щодо резонансних справ.

    Ці матеріали, за інформацією наших джерел, уже кілька місяців використовуються як інструмент політичного тиску на Зеленського у переговорах між Адміністрацією Дональда Трампа та російською стороною щодо “мирного треку”.
    Саме плівки, пов’язані з Міндичем, стали ключовим важелем у грі, яка визначає позицію Вашингтона і форму майбутнього рішення щодо закінчення війни.

    У переговорах із американцями тема плівок використовується як важіль — як спосіб примусити Київ погоджуватися на сценарії, які готуються адміністрацією Трампа та приймаються Москвою.

  • США та РФ запропонували план щодо України, який розколов Європу — Bloomberg

    США та РФ запропонували план щодо України, який розколов Європу — Bloomberg

    Після оприлюднення спільної американсько-російської пропозиції щодо припинення війни в Україні в Європі дедалі голосніше лунають паралелі з подіями 1939 року. Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон порівняв запропонований план із пактом Молотова-Ріббентропа, який фактично поділив Східну Європу між СРСР і нацистською Німеччиною та відкрив шлях до вторгнення Гітлера в Польщу. На його думку, нинішні дії Вашингтона й Москви свідчать про аналогічну логіку великих держав, які намагаються перерозподілити впливи на континенті — цього разу за рахунок України.

    Чемпіон зазначає, що ще від лютого попереджав: адміністрація Дональда Трампа прагне не стільки миру для України, скільки «перезавантаження» відносин із Росією. Публікація 28-пунктного плану, узгодженого без участі Києва чи його європейських партнерів, лише підтвердила ці побоювання. А коли європейські лідери зрозуміли, що залишилися самі у стримуванні Москви, виникло питання: чи здатен ЄС стати самостійним стратегічним гравцем? Відповідь, за оцінкою автора, неприємна — Євросоюз історично не пристосований до демонстрації жорсткої сили.

    Європейський проєкт будувався як антипод воєн між своїми — саме за це ЄС отримав Нобелівську премію миру у 2012 році. Але у сфері оборони блок системно перекладав відповідальність на НАТО, тобто на США. У результаті, пояснює Чемпіон, нинішній ЄС нагадує футболіста, якого змушують зіграти в регбі: наявних інструментів для силової дипломатії не вистачає.

    Втім, Європі, на думку оглядача, доведеться зробити стрибок у невідоме. Розв’язання він бачить поза межами інституцій ЄС — через коаліції країн, які готові діяти швидше й рішучіше. Приклади вже з’являються: Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили з десяти північних держав; існує Північно-Балтійська вісімка, а Лондон та Париж разом формують коаліцію для майбутньої миротворчої місії в Україні. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Ніклас Гельвіг вважає таку фрагментарність не хибою, а, можливо, навіть перевагою — адже ключові регіональні гравці, зокрема Британія, Норвегія та Туреччина, не входять до ЄС.

    Європа, підкреслює Чемпіон, повертається в реальність історії після кількох десятиліть «утопічного перепочинку». Її першочергове завдання — переозброєння і формування спільної позиції щодо загроз. Але в історії континент об’єднувався лише тоді, коли небезпека ставала очевидною та екзистенційною: як під час Холодної війни чи протидії Османській імперії у XVII столітті.

    На думку оглядача, сьогоднішній виклик для європейських лідерів — знайти спосіб одночасно зберегти мир усередині блоку та виробити силу зовні, щоб протистояти Росії та не дозволити їй нав’язати сценарій, схожий на той, що був узгоджений між Москвою і Берліном у 1939 році.

    Європейські медіа нагадують, що ці процеси розгортаються на тлі поглиблення контактів між США та Росією, а також погроз Вашингтона обмежити підтримку Києва. За оцінками New York Post, фінансування української оборони упродовж чотирьох років коштуватиме Європі значно дешевше, ніж наслідки капітуляції перед Кремлем. Bloomberg своєю чергою пише, що багато європейських країн уже готуються стримувати Росію самостійно — інвестують у збройову промисловість і проводять навчання без участі США.

  • В США розслідують походження коштів, які Єрмак заплатив за інтерв’ю в The Atlantic

    В США розслідують походження коштів, які Єрмак заплатив за інтерв’ю в The Atlantic

    Як повідомляють наші джерела в Вашингтоні, в адміністрації Дональда Трампа були розлючені після виходу інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic, в якому Єрмак заявив, що поки Зеленський залишається президентом, не варто розраховувати на віддачу Україною своїх територій.

    За інформацією джерела, саме інтерв’ю Єрмака в The Atlantic послужило поштовхом до його звільнення.

    “Зеленському було поставлено ультиматум: або він усуває Єрмака, або наступні “плівки Міндича” будуть про нього” – зазначає джерело.

    Крім того, за інформацією джерела, інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic було проплачено. Вартість такого інтерв’ю становить мінімум 50 тисяч доларів, з можливою “доплатою за оперативність”.

    За інформацією джерела, наразі правоохоронні органи США проводять розслідування походження коштів, з було оплачено інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic, “чи це не були ті самі “відмиті” кошти, вкрадені у американських платників податків”.

    Варто відзначити, що тези з інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic широко “розганялись” як в Україні так і за кордоном.

    В Україні “методички” з тезами були “спущені” ОП підконтрольним блогерам та ТГ-каналам.

    Стосовно “розгону” тез із інтерв’ю Єрмака в The Atlantic в медіаполі США та Європи, за інформацією джерела, “цим питанням займався  американський підрядник”.

    ДОВІДКОВО

    The Atlantic — американський журнал і видавництво, власником якого є організація Emerson Collective, заснована Лорен Пауелл Джобс, вдовою Стіва Джобса, яка свого часу виступала спонсор передвиборчої кампанії Гілларі Клінтон.

    The Atlantic часто використовується опонентами Дональда Трампа для критики його адміністрації та політики в цілому.

    Нагадаємо, головний редактор The Atlantic Джеффрі Голдберг атакував “силовиків Трампа” –  Піта Гегсета та Майкла Уолтца.

    А влітку 2025 року директор ЦРУ часів Байдена –  Вільям Бернс зі сторінок The Atlantic закликав дипломатів, співробітників розвідки та нацбезпеки задуматися про невідповідність Трампа для управління країною.

  • Генсек НАТО прогнозує можливе завершення війни до кінця цього року

    Генсек НАТО прогнозує можливе завершення війни до кінця цього року

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що допускає завершення російсько-української війни до кінця 2025 року. Про це він сказав в інтерв’ю іспанському виданню El Pais, коментуючи перспективи мирного врегулювання та бачення нового президента США Дональда Трампа.

    На запитання журналістів, чи вірить він у можливість завершення війни до грудня наступного року, Рютте відповів однозначно:

    «Звичайно. Ми всі молимося, щоб ця війна закінчилася якомога швидше. Я хочу зробити все можливе, щоб допомогти реалізувати бачення президента Трампа щодо досягнення цієї мети».

    Генсек підкреслив, що повністю поділяє підхід Білого дому, адже «кровопролиття має припинитися». Він наголосив, що російська армія несе катастрофічні втрати:

    • близько мільйона військових — убитими або важкопораненими за весь період війни,
    • щомісячні втрати — приблизно 20 000 людей.

    «Ви можете собі це уявити? 20 000 солдатів на місяць. Це батьки й сини, які гинуть, практично не завойовуючи території», — зазначив Рютте.

    За його словами, попри величезні людські ресурси, цього року Росія змогла захопити лише близько 1% української території та просувається «на кілька метрів на день».

    Водночас він визнав, що давати конкретні прогнози завжди складно, але щиро сподівається на швидке завершення війни. На його думку, дипломатичний шлях потребуватиме нових зустрічей після Женевських переговорів і паралельних консультацій з ЄС та НАТО.

    «І ми ще не на цьому етапі», — додав генсек, підкресливши, що шлях до миру залишається непростим, але реалістичним.

  • Загроза депортації: українці у США масово потрапили у бюрократичну пастку після зміни адміністрації

    Загроза депортації: українці у США масово потрапили у бюрократичну пастку після зміни адміністрації

    Українці, які в’їхали до Сполучених Штатів за гуманітарною програмою Uniting for Ukraine, опинилися на межі втрати свого правового статусу. Після зміни адміністрації у Вашингтоні процес продовження дозволів фактично зупинився, а часткове відновлення роботи не вирішило проблему. Про це повідомляє Reuters.

    Запущена у квітні 2022 року адміністрацією Джо Байдена програма дозволила близько 260 тисячам українців отримати дворічний гуманітарний статус із можливістю продовження. Проте на початку січня команда президента Дональда Трампа припинила розгляд заяв на поновлення, пояснивши це «питаннями безпеки».

    Після зустрічі президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у березні та публічної заяви Трампа про можливе повне скасування статусу українців ситуація стала ще більш напруженою. Хоча програму зрештою не зупинили, система продовження дозволів залишилася паралізованою.

    У травні федеральний суд зобов’язав імміграційні служби відновити обробку заяв. Але за оприлюдненими минулого тижня урядовими даними, за кілька місяців було опрацьовано лише близько 1900 заяв українців та інших іноземців — мізерна частина від загальної кількості людей, у яких спливає термін дії статусу.

    Конгресмен-демократ Майк Квіглі повідомив, що лише до його офісу надійшло понад 200 звернень від українців, які опинилися у невизначеному стані. Він наголосив, що через затримки люди ризикують формально втратити легальний статус і стати кандидатами на депортацію.

    Енн Сміт, виконавча директорка Імміграційної робочої групи України, повідомила, що адвокати щотижня отримують десятки дзвінків про затримання українців імміграційними органами. За її словами, затримання фіксують у різних сферах — на будівельних майданчиках, у службах доставки їжі, серед водіїв Uber, у сфері вантажних перевезень, а також під час масштабних рейдів у Чикаго та Клівленді.

    Правозахисники попереджають: затягування розгляду заяв перетворює тисячі українців, які рятувалися від війни, на заручників американської бюрократичної системи. Вони закликають владу негайно прискорити процедури, щоб уникнути масової втрати статусу та хвилі депортацій.

  • Після провалу переговорів: чому Трамп вирішив ударити по російській нафті

    Після провалу переговорів: чому Трамп вирішив ударити по російській нафті

    У США кажуть, що рішення президента Дональда Трампа запровадити новий пакет санкцій проти Росії стало кульмінацією кількох місяців невдалих спроб вмовити Володимира Путіна піти на реальне припинення війни в Україні. Після того, як Москва продовжила масовані удари по українських містах і не змінила свої вимоги навіть після переговорів на саміті в Алясці у серпні, Трамп вирішив «рухатися в іншому напрямку» і вдарив по ключових джерелах російських прибутків — «Роснефти» та «Лукойлу».

    Що сталося зараз

    22 жовтня 2025 року США ввели санкції проти «Роснефти» та «Лукойлу», найбільших нафтових компаній РФ. Ці обмеження мають відрізати їх від американських фінансових сервісів і ускладнити продаж російської нафти, яка фінансує війну проти України. Міністерство фінансів США пояснило крок «відсутністю серйозної прихильності Росії до мирного процесу». Трамп одночасно скасував запланований саміт із Путіним у Будапешті, заявивши, що не бачить сенсу зустрічатися, якщо «не відчуває прогресу» у припиненні російської агресії. Білий дім офіційно визнав: переговори зайшли в глухий кут.  Росія публічно обурилася, назвавши санкції «недружнім кроком», але водночас заявила, що вони не змусять її припинити війну. Путін дав зрозуміти, що не збирається змінювати вимоги до України. Паралельно Євросоюз оголосив про новий пакет власних обмежень, включно з забороною імпорту російського СПГ і додатковими фінансовими обмеженнями, синхронізувавшись зі США. Це демонструє рідкісну публічну єдність Заходу навколо тиску на Кремль.

    Що змінилося в позиції Трампа

    За даними джерел CNN у Білому домі, багато хто у Вашингтоні був здивований тим, наскільки раптово президент пішов на санкції. Але всередині адміністрації це описують не як спалах емоцій, а як накопичення розчарувань. Трампу «місяцями» казали, що Путін не готовий реально припинити війну, і це не змінилося навіть після їхніх прямих контактів, зокрема після зустрічі на Алясці у серпні 2025 року.

    Офіційний представник Білого дому пояснив логіку президента приблизно так:
    “Трамп вважав, що особисті розмови з Путіним можуть спрацювати краще за тиск. Він не хотів робити «надто різкий крок», аби не зірвати шансів на мирну угоду. Але Росія продовжувала бити по українських містах, у тому числі цивільній інфраструктурі”.

    За повідомленнями ЗМІ, удар РФ по дитячому садку в Харкові, який стався буквально за кілька годин до оголошення санкцій, лише посилив відчуття в Білому домі, що Москва не збирається змінювати тактику. Це стало емоційним тлом рішення.

    Цитата настрою з Адміністрації: «Жорсткість призвела до дій». Чиновники порівнюють це з підходом Трампа до Близького Сходу, де, за його переконанням, різкі публічні вимоги до прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху допомогли зрушити переговори щодо Гази. Тобто, логіка така: натиснути — і примусити рухатися.

    Роль Республіканської партії

    Це не тільки особистий імпульс Трампа. Республіканські сенатори, зокрема Ліндсі Грем, давно просували ідею жорсткого санкційного пакету проти РФ, а в Конгресі зареєстровано законопроєкт «Sanctioning Russia Act of 2025», який передбачає тиск не лише на Росію, а й на країни, що купують російські енергоносії. Сенатська більшість також публічно підтримала ідею ударити по доходах Кремля, підкреслюючи, що це потрібно для «припинення кровопролиття» в Україні.

    Тобто, політично Трамп вже не виглядає «м’яким до Путіна» всередині власної партії — навпаки, тепер він діє у фарватері яструбів-республіканців, які хочуть економічно задушити російську військову машину.

    Що саме під санкціями

    За даними Мінфіну США і ЗМІ, «Роснефть» і «Лукойл» — ключові джерела валютних надходжень Росії від експорту нафти. Вони забезпечують значну частину наповнення російського бюджету, з якого фінансується повномасштабна агресія проти України. Санкції спрямовані на те, щоб обмежити доступ цих компаній до американських фінансових послуг та ускладнити міжнародні розрахунки за російську нафту. Це удар по гаманцю Кремля, а не символічний жест. Білий дім також дає сигнал іншим імпортерам російської нафти — мовляв, купувати російську сировину стає токсично. Уже зараз повідомляється, що великі енергетичні компанії Китаю та Індії скорочують закупівлі, щоби не потрапити під вторинні санкції США. Якщо ця тенденція закріпиться, це стане найвідчутнішим реальним наслідком.

    Чи зупинить це Путіна

    Скепсис є — і він звучить навіть серед американських аналітиків. По-перше, Росія вже роками готувалася до енергетичних санкцій: переорієнтація експорту нафти в Азію, тіньовий флот, розрахунки в обхід долара. Це робить миттєвий ефект санкцій менш очевидним. По-друге, Путін демонстративно заявив, що «серйозні» санкції США не змінять курсу РФ у війні. Він дав зрозуміти, що готовий витримувати економічні втрати заради воєнних цілей, які Кремль називає «екзистенційними». По-третє, навіть усередині адміністрації визнають: Трамп неодноразово змінював тон щодо Путіна за свій нинішній термін, від лестощів до жорстких публічних вимог і назад. Питання, чи нова лінія стане сталою, відкрите.

    Чому це важливо для України

    1. США вперше при другій каденції Трампа не просто «погрожують», а реально вводять масштабні санкції проти російської енергетики — головного джерела грошей для війни. Раніше погрози звучали ще 22 січня, фактично «на старті» президентства, але тоді до практичних кроків не дійшло. Тепер дійшло.

    2. Санкції накладаються паралельно з тиском на союзників. ЄС оголошує власний пакет, Британія вже давно має санкції проти тих самих компаній. Координований удар Заходу завжди болючіший за односторонній.

    3. Риторика США різко змінилася: тепер офіційно лунає, що Кремль не демонструє «серйозної прихильності до миру». Це важливо дипломатично, бо посилює аргумент Києва: Путін не хоче припиняти війну, він хоче припинення опору.

    4. Для Києва це сигнал, що Білий дім не полишив ідеї тиснути на Москву економічно, а не тільки вимагати від України «піти на поступки». Після Аляски Трампу закидали, що він занадто наполягав на компромісах за рахунок територій. Зараз він робить ставку на інший важіль — гроші Кремля.

    Але є велике «але»

    Сам Трамп не закрив двері для нової зустрічі з Путіним. Він скасував саміт у Будапешті, але назвав це радше «паузою», заявивши, що зустріч «станеться в майбутньому», якщо побачить сенс. Тобто санкції — не кінець переговорів, а спроба вивести їх у вигіднішу для США (і, потенційно, для України) позицію.

    Зараз ми бачимо момент, який у Вашингтоні описують як «інстинктивний розворот» Трампа від надії на персональну угоду з Путіним — до тиску на російські гроші. Чи стане це стратегією, чи це черговий тактичний сплеск — залежить від двох речей:
    • чи протримаються санкції під політичним і бізнесовим лобізмом,
    • і чи справді впаде попит на російську нафту з боку великих покупців.

    Якщо друге трапиться, у Кремля вперше за довгий час з’явиться реальна фінансова тріщина. Якщо ні — Путін, як і попереджав, просто назве все це «недружнім кроком» і піде далі воювати.

  • Трамп заявив, що не дозволить Україні бити по Росії американськими ракетами

    Трамп заявив, що не дозволить Україні бити по Росії американськими ракетами

    Президент США Дональд Трамп оголосив, що скасовує раніше заплановану зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним. Про це він заявив під час спільної пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте. Водночас Трамп не виключив, що зустріч із Путіним може відбутися в майбутньому.

    Американський лідер визнав, що його попередні розмови з Путіним проходили «добре», але «ні до чого не призводили». При цьому він зазначив, що сподівається на «розумність» обох сторін — і Путіна, і президента України Володимира Зеленського:
    «Сподіваюся, Путін стане розумним, і сподіваюся, Зеленський теж буде розумним. Для танго потрібні двоє. Вони ненавидять одне одного», — заявив Трамп.

    Політик також додав, що завжди вважав, ніби Путін хоче захопити всю Україну, а не її частину, однак нині, за його словами, російський лідер готовий до переговорів.
    «Ми не хочемо, щоб він отримав усе», — наголосив Трамп.

    Коментуючи питання військової допомоги, Трамп зазначив, що Сполучені Штати не продають зброю безпосередньо Україні:
    «Ми продаємо зброю країнам НАТО, і вже вони вирішують, що з нею робити».

    Стосовно постачання Україні ракет “Томагавк” президент зауважив, що навчання поводженню з ними триває не менше шести місяців:
    «Єдиний спосіб — це щоб ми їх запускали, але ми не будемо цього робити».

    Крім того, Трамп прокоментував публікацію The Wall Street Journal, де йшлося про нібито дозвіл США на удари вглиб території Росії західною зброєю:
    «Україна не використовує наші ракети, вони використовують європейські ракети. Я контролюю лише наші, а вони не б’ють нашими».

  • Зеленський виправдовувався перед Трампом за ситуацію на фронті — джерела

    Зеленський виправдовувався перед Трампом за ситуацію на фронті — джерела

    Кілька наших джерел повідомляють, що переговори між президентом України Володимиром Зеленським і президентом США Дональдом Трампом відбулися у форматі, який став принизливим для української сторони. За словами співрозмовників, Зеленський був поставлений у позицію, коли змушений був виправдовуватися за ситуацію на фронті та пояснювати, чому українська армія не може зупинити російський наступ.

    Як зазначають джерела, Трамп під час закритої зустрічі демонстрував власні матеріали — карти бойових дій, підготовлені його радниками, які нібито підтверджують, що російська армія веде позиційний наступ і поступово просувається вперед. У розмові він прямо заявив Зеленському, що Збройні сили України «втрачають ініціативу» і «не здатні змінити хід війни без нових політичних рішень».

    За словами присутніх, колишній президент США наполягав на необхідності «переглянути стратегію» і фактично схиляв українську сторону до компромісів, натякаючи, що «Вашингтон не може підтримувати війну безкінечно». Сам Зеленський, за словами джерел, намагався утримати розмову в дипломатичному руслі, наголошуючи, що Україна продовжує оборонятися і потребує підтримки союзників.

    Попри відсутність офіційних коментарів, сам формат переговорів уже викликав занепокоєння серед частини політичних експертів. На їхню думку, поведінка Трампа може свідчити про зміну підходу США до війни в Україні — від стратегічної підтримки до спроб нав’язати Києву поступки Москві.

  • Президент США Трамп пояснив свою позицію щодо Донбасу

    Президент США Трамп пояснив свою позицію щодо Донбасу

    Президент США Дональд Трамп на борту Air Force One заявив, що Росія й Україна мають “зупинитися на тих лініях, де вони перебувають зараз”, і заперечив, що обговорював передачу всього Донбасу Росії. Про це він сказав, відповідаючи на запитання журналістів.

    Трамп також додав, що “нехай усе буде розділено так, як є… вони можуть домовитися пізніше”, і промовив спірну цифру: “78% території вже зайнято Росією”.

    Напередодні йшлося про напружену закриту зустріч Трампа із Володимиром Зеленським у п’ятницю: джерела повідомляли, що Трамп наполягав на якнайшвидшому припиненні вогню вздовж поточних ліній зіткнення, що українська сторона сприйняла як небезпечний для Києва сценарій.

    Окремі медіа подали його слова жорсткіше — мовляв, Донбас доведеться “розрізати” й залишити значну частину під контролем РФ, — однак у розмові з журналістами на борту Трамп заперечив, що пропонував “віддати весь Донбас”.

    Заява Трампа про “78% території” не відповідає оцінкам провідних джерел. Reuters напередодні писало, що Росія контролює близько 19% території України (включно з окупацією з 2014 року). У Донецькій і Луганській областях контроль РФ справді значний, але йдеться про інші пропорції: раніше оцінювали близько 75% Донецької та майже всю Луганську області.

    Пропозиція “заморозити” фронт на поточних позиціях де-факто легітимізувала б захоплені території до майбутніх переговорів — сценарій, який Київ публічно відкидає, наголошуючи, що не поступиться територіями. Раніше у вересні Трамп, навпаки, робив більш прихильні до України заяви, що Київ “може повернути всі землі”, — отже, нинішні меседжі виглядають як риторичний зсув.

  • Переговори в США провалені: Україна залишилася без озброєння

    Переговори в США провалені: Україна залишилася без озброєння

    Українська делегація в США зазнала серйозного провалу на переговорах з Адміністрацією Трампа. За інформацією джерел всередині української делегації, Президент Володимир Зеленський вважає основним винуватцем цього провалу свого керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який не зміг налагодити ефективну комунікацію з представником США Браяном Уіткофом.

    В результаті переговорів Україна не отримала жодних домовленостей щодо постачання озброєння або фінансування. Особливо тривожним є той факт, що тему поставок ракет «Томагавк» навіть не обговорювали у закритій частині зустрічі, хоча це питання вважалося пріоритетним для Києва.

    За словами джерел, провал переговорів став наслідком як недоліків комунікації на найвищому рівні, так і недостатньої підготовки української сторони. Президент Зеленський нібито вважає, що саме Єрмак не забезпечив належний рівень контактів із ключовими американськими посадовцями, що ускладнило отримання підтримки для України.

    Наразі ситуація викликала критику серед українських дипломатів і експертів, які наголошують на необхідності більш професійного підходу до міжнародних переговорів та координації дій усіх учасників делегації. Провал цієї поїздки також став серйозним сигналом щодо перспектив подальшої військової та фінансової підтримки з боку США.