Позначка: святині

  • Після тривалої перерви: у Києво-Печерській лаврі знову відкрили одну з головних святинь

    Після тривалої перерви: у Києво-Печерській лаврі знову відкрили одну з головних святинь

    У Києво-Печерській лаврі після тривалої перерви знову відкрили для паломників та відвідувачів Дальні (Феодосієві) печери. Один із найдавніших підземних комплексів України працюватиме у тестовому режимі з обмеженим графіком, а вже з середини серпня заповідник планує розширити можливості для відвідування.

    Про це повідомили у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра”.

    Відкриття Дальніх печер приурочили до Дня Хрещення України-Русі та Дня Української Державності. Урочистості розпочалися з молебню за Україну, після чого перших паломників і відвідувачів знову допустили до підземного комплексу, який залишався недоступним протягом тривалого часу.

    У заповіднику наголосили, що відновлення доступу до Дальніх печер є ще одним важливим етапом повернення українцям історичних і духовних святинь Києво-Печерської лаври. На початку цього року вже були відкриті Ближні (Антонієві) печери, а тепер повноцінно відновлюється доступ і до другої частини легендарного підземного комплексу.

    Дальні (Феодосієві) печери разом із Ближніми утворюють унікальний ансамбль, з якого в середині XI століття фактично розпочалася історія Києво-Печерського монастиря. Саме ці підземелля є одними з найдавніших пам’яток чернечої культури Київської Русі та мають виняткову історичну, духовну й культурну цінність.

    У підземному комплексі збереглися найдавніші підземні храми Лаври, келія преподобного Феодосія Печерського, Варязькі печери, а також мощі преподобних Печерських, які протягом століть залишаються місцем паломництва тисяч вірян.

    Поки що відвідування організоване у тестовому режимі. До 15 серпня Дальні печери працюватимуть лише двічі на тиждень — щоп’ятниці та щонеділі з 09:00 до 12:00. У цей період адміністрація заповідника оцінюватиме організацію роботи та потік відвідувачів.

    Із 16 серпня графік роботи планують розширити. У першій половині дня підземелля будуть відкриті для паломницьких груп, а після технічної перерви їх зможуть відвідувати екскурсійні групи. Одночасно до печер запускатимуть не більше 12 осіб, щоб забезпечити належні умови перебування та збереження історичної пам’ятки. Потрапити до комплексу можна буде як за попереднім записом через екскурсійне бюро, так і в порядку живої черги за наявності вільних місць.

    У Національному заповіднику підкреслюють, що відкриття Дальніх печер є частиною масштабної роботи з відновлення доступу українців до духовної та культурної спадщини Києво-Печерської лаври. Генеральний директор заповідника Максим Остапенко зазначив, що попереду ще значний обсяг робіт, зокрема у межах підготовки до відзначення 1000-річчя Києво-Печерської лаври.

    Нагадаємо, Ближні (Антонієві) печери відновили роботу для паломників наприкінці лютого 2026 року. Наразі вони працюють із середи до неділі за попереднім записом.

    Останніми роками Києво-Печерська лавра неодноразово зазнавала пошкоджень через російські атаки. У ніч на 24 січня 2026 року під час масованого ракетно-дронового удару вибухова хвиля пошкодила вхід до комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївську церкву. Тоді були вибиті вікна та двері, а також частково зруйноване штукатурне оздоблення. Водночас самі печери залишилися неушкодженими.

    Ще один серйозний удар російські війська завдали в ніч на 15 червня. Внаслідок атаки безпілотників значних пошкоджень зазнав Успенський собор Києво-Печерської лаври, де виникла масштабна пожежа. Також постраждали Башта Івана Кущника та будівля “Мистецького арсеналу”. Рятувальникам вдалося оперативно ліквідувати вогонь і врятувати унікальні історичні реліквії, після чого уряд заявив про підготовку програми відновлення пошкоджених пам’яток.

  • «Скарб під підлогою»: у давній лаврі на Львівщині знайшли заховані від радянської влади реліквії з золотом і коралами

    «Скарб під підлогою»: у давній лаврі на Львівщині знайшли заховані від радянської влади реліквії з золотом і коралами

    У Свято-Успенській Унівській лаврі на Львівщині під час реставрації митрополичих палат сталася подія, яку вже називають однією з найгучніших історичних знахідок останніх років. Під підлогою старовинної будівлі монахи виявили заховані ще у 1940-х роках церковні реліквії — кілограми коралів з Індійського моря, золоті персні, старовинні медальйони, монстранцію та посріблені підсвічники, якими колись прикрашали Унівську Чудотворну ікону.

    Схованку знайшли під час реставраційних робіт на горищі митрополичих палат 1820 року. Як повідомив ієромонах Свято-Успенської Унівської лаври Макарій Дутка, реліквії десятиліттями залишалися прихованими від людських очей, аби вберегти їх від радянської конфіскації та можливого знищення.

    «У Святуспенській Унівській лаврі надзвичайна подія: знайдено на горищі митрополичих палат намисто — коралі, які прикрашали до приходу радянської влади у 40-х роках нашу Унівську Чудотворну Ікону», — повідомив Макарій Дутка.

    За словами священнослужителя, монахи свідомо сховали церковні цінності перед приходом радянської влади, коли багато сакральних пам’яток по всій Україні вилучали, нищили або вивозили.

    Серед найцінніших знахідок — кілька кілограмів коралів з Індійського моря. Саме ними десятиліттями прикрашали Унівську Чудотворну ікону в Успенському храмі лаври. Також у сховку виявили дев’ять старовинних посріблених підсвічників, золоті персні, церковні медальйони XIX століття та монстранцію.

    Частину реліквій уже вдалося відреставрувати. За словами Макарія Дутки, частину коралового намиста після очищення знову повернули на старовинну ікону. Також реставратори очистили всі знайдені підсвічники.

    Історія знахідки викликала великий резонанс у соцмережах. Користувачі називають її «капсулою часу», яка десятиліттями чекала свого відкриття. Багатьох особливо вразив той факт, що реліквії вдалося зберегти практично неушкодженими попри радянські репресії проти церкви.

    Свято-Успенська Унівська лавра є одним із найдавніших духовних центрів України та важливою пам’яткою сакральної архітектури. У різні історичні періоди монастир переживав війни, переслідування та закриття, однак ченці продовжували зберігати церковні святині навіть у найнебезпечніші часи.

    Особливу увагу істориків привернули саме корали з Індійського моря. У минулі століття такі прикраси були надзвичайно дорогими та вважалися символом особливої шани до чудотворних ікон. Вони часто використовувалися як пожертви вірян або меценатів.

    Експерти припускають, що знайдені прикраси та церковні предмети можуть мати не лише духовну, а й значну історичну та культурну цінність. Частина предметів, імовірно, датується XIX століттям, а окремі елементи можуть бути ще старішими.

    На тлі повномасштабної війни та постійних загроз для культурної спадщини подібні знахідки набувають особливого значення. Вони демонструють, як українські святині століттями переживали імперські режими та спроби знищення української духовної ідентичності.

    У мережі вже активно обговорюють можливість створення окремої виставки з віднайденими реліквіями. Водночас у лаврі поки не повідомляли, чи будуть артефакти доступні для широкого огляду після завершення реставрації.

    Нагадаємо, раніше археологи повідомляли про низку сенсаційних знахідок на території Києво-Печерської лаври, а також про виявлення стародавніх скарбів у різних країнах Європи.