Khreshchatyknews.com

Позначка: суд

  • На Закарпатті два прикордонника втекли за кордон

    На Закарпатті два прикордонника втекли за кордон

    Рахівський районний суд Закарпатської області розглянув справу щодо прикордонника, якого звинуватили в недбалому ставленні до військової служби, що призвело до втечі двох його колег до сусідньої країни.

    Як зазначено у матеріалах справи, 27 вересня 2024 року на службу на ділянці державного кордону України заступив прикордонний патруль у складі двох військовослужбовців – мешканців Сумської області.

    Зв’язок з вказаними військовослужбовцями мав підтримувати Дмитро Д., який знаходився на чергуванні. Кожні 30 хвилин Дмитро Д. мав здійснювати сеанси зв’язку з прикордонниками, які знаходилися на ділянці кордону.

    Однак згідно з матеріалами справи, Дмитро Д. сеанси зв’язку не здійснював, але відповідні формальні записи про сеанси зв’язку в робочому зошиті прикордонного наряду зробив.

    Аж раптом 27 вересня прикордонний наряд до місця розташування підрозділу не повернувся – скоріш за все, близько 00:50 обидва прикордонники втекли на територію сусідньої країни.

    На думку командування, Дмитро Д. порушив вимоги «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил і наказу по прикордонному загону «Про організацію оперативно-чергової служби у 2024 році».

    Дмитро Д. свою провину не визнав. На свій захист він пояснив, що 26-27 вересня, коли він здійснював обов’язки з чергування, у нього було велике навантаження, через що вийти на зв’язок з прикордонним нарядом йому вчасно не вдалося. Фізично завадити втекти своїм колегам по службі він у будь-якому разі теж не міг.

    Дмитро Д. додав, що у час, коли він, на думку командування, мав здійснити сеанс зв’язку з прикордонним нарядом, у нього взагалі мав бути час для відпочинку, але при цьому у 00:08 27 вересня він все ж здійснив сеанс зв’язку з нарядом.

    Також Дмитро Д. звернув увагу, що як виявилося вже під час службового розслідування інциденту, обидва прикордонники були прикомандировані до відділу прикордонної служби та давно знайомі між собою, при цьому раніше вони вже двічі намагалися незаконно перетнути державний кордон.

    Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Дмитро Д. все ж дійсно допустив порушення відомчих інструкцій і наказів, а відтак його провина у недбалому ставленні до військової служби є доведеною.

    3 грудня Рахівський райсуд Закарпатської області притягнув Дмитра Д. до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 тис. гривень.

  • Миколі Тищенку загрожує 5 років в’язниці: справу передано до суду

    Миколі Тищенку загрожує 5 років в’язниці: справу передано до суду

    Державне бюро розслідувань (ДБР) завершило досудове розслідування щодо народного депутата Миколи Тищенка, його звинувачують у протиправних діях проти учасника бойових дій у Дніпрі. Інцидент стався 20 червня 2024 року та супроводжувався застосуванням фізичної сили.

    Про це повідомили пресслужби ДБР та ОГП.

    За даними слідства, група осіб за вказівкою Тищенка незаконно позбавила волі ветерана, застосовуючи фізичну силу та спецзасоби. Потерпілого утримували протягом певного часу, завдаючи йому тілесних ушкоджень і фізичних страждань.

    Справу кваліфіковано як незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України).

    Обвинувальний акт щодо Тищенка скеровано до суду. Сам нардеп перебуває під цілодобовим домашнім арештом із носінням електронного браслета.

    Офіс Генерального прокурора повідомив, що один зі співучасників злочину вже отримав судове рішення, а обвинувальний акт щодо іншого перебуває на розгляді.

    Розслідування встановило, що дії Тищенка та його спільників були сплановані заздалегідь. Ветерана позбавили волі без правових підстав, а також завдали йому фізичних страждань, що є порушенням норм закону.

    Суд має вирішити подальшу долю Миколи Тищенка. Якщо провину буде доведено, нардепу загрожує кримінальна відповідальність відповідно до законодавства України.

    Нагадаємо, детективи НАБУ розслідують справу за фактом імовірного збагачення народного депутата Миколи Тищенка на суму понад 30 млн грн і недостовірного декларування.

  • У Києві судять хлопця, який викрав стипендію у 17-річного сироти

    У Києві судять хлопця, який викрав стипендію у 17-річного сироти

    У Києві правоохоронці завершили розслідування справи молодого чоловіка, якого звинувачують у викраденні коштів з рахунка стипендії 17-річного сироти. Зловмісник незаконно отримав доступ до банківської карти потерпілого та привласнив 13 600 гривень, які витратив на святкування свого дня народження.

    У Києві судитимуть 20-річного ділка, який викрав через банківський  застосунок 13 600 гривень стипендії, що призначалася неповнолітньому сироті. Гроші молодик витратив на святкування дня народження. Про це повідомляє поліція Києва.

    Потерпілий 17-річний хлопець товаришував з порушником й напередодні з його телефону заходив до свого особистого кабінету в мобільному застосунку банку.

    Ділок, маючи доступ до інтернет-банкінгу, перевів на свою картку кошти знайомого, які той отримав у якості стипендії від учбового закладу та соціальну як дитина-сирота. У подальшому на ці кошти зловмисник відсвяткував свій день народження.

    Поліцейські повідомили молодику про підозру й скерували обвинувальний акт до суду. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

    Image

  • НАЗК перевіряє дотримання антикорупційного законодавства Андрієм Задорожнім через конфлікт із дитячим садком

    НАЗК перевіряє дотримання антикорупційного законодавства Андрієм Задорожнім через конфлікт із дитячим садком

    За повідомленнями ЗМІ, Андрій Задорожний висловив невдоволення діяльністю дитячого садка, що межує з його приватним будинком. За даними очевидців, політик скаржився на шум та активність закладу, які, за його словами, поважають його та його сім’ю. Це викликало суспільний резонанс, після дитячого садку обслуговує мешканців прилеглого району і є клас соціальним об’єктом.

    Таку відповідь надали в агентстві на запит «ЗіБ».

    У листі зазначається, що НАЗК вже розпочато «моніторинг та контроль за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності народного депутата України Задорожного Андрія Вікторовича щодо обставин, які описані у вашому зверненні».

    Раніше начальник ГУ ДСНС у м.Києві Сергій Кривошликов повідомив на запит редакції, що нардеп, якому не подобається, що мами взимку підвозять дітей на машинах, а не ведуть пішки по морозу, вимагав перевірки діяльності закладу, використовуючи свій мандат.

    Також зазначалося, що «співробітником ГУ ДСНС здійснено вихід на місце та проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу з директором закладу дошкільної освіти UMAMI щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки».

    Суть конфлікту, що виник в голови Комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин А.Задорожного із дитячим садочком, полягає в тому, що останній розташований поруч із розкішним маєтком на Подолі по вул.Гончарній, де мешкає нардеп. Специфікою садочка є те, що в ньому впроваджуються програми розвитку дитини з наймолодшого віку. Й, зрозуміло, що мами привозять дітей до закладу на автомобілях.

    Проте, на думку нардепа, це неприпустимо. Й для припинення «неподобства», що полягає в користуванні загальною вулицею звичайними мамами, він направив депутатські звернення з вимогою провести перевірку дитячого садка.

    «ЗіБ» звернувся до НАЗК з проханням перевірити наявність у діях А.Задорожного складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.1727 Кодексу про адміністративні правопорушення, а також ознак складу злочину що передбачений ст.364 КК («Зловживання владою або службовим становищем»), прийняти відповідні рішення та скерувати матеріали для розгляду за компетенцією.

    Крім того, окремим листом редакція просила НАЗК повідомити, чи внесений до щорічних декларацій, з моменту обрання народним депутатом, А.Задорожним маєток у м.Києві по на вулиці Гончарній, 8, в якому він фактично проживає.

  • У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

    У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

    Адвокати підозрюваної голови МСЕК Хмельниччини намагалися скасувати арешт на її майно.

    Адвокати Тетяни Крупи, підозрюваної у незаконному збагаченні, намагалися скасувати у суді арешти, накладені на низку її майна. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила стороні захисту, однак під час перегляду рішення в суді були озвучені невідомі раніше деталі слідства.

    Вони стосуються листувань у телефоні підозрюваної, які можуть вплинути на хід розслідування. У вилученому під час обшуків підозрюваної Крупи телефоні iPhone 14 Pro Max, відповідно до протоколів огляду, слідчі натрапили на чати з обліковими записами, які можуть свідчити про зв`язки Тетяни Крупи з керівництвом прокуратури області та працівниками митниці.

    За нашими джерелами це може бути керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник (якого в підсумку звільнили з керівної посади, однак залишили в органах прокуратури) та Іван Бережнюк (керівник Хмельницької митниці з березня 2024 року). Також у телефоні містилися переписки голови МСЕК Хмельниччини з абонентами про оформлення документів, що стосуються інвалідності та відстрочки різним особам.

    Серед іншого, у чатах знайшли заяву одного із суддів Хмельницького апеляційного суду на ім’я міністра охорони здоров’я про дозвіл на виїзд за межі України з метою лікування. Однак правоохоронцям не вдалось створити повну копію пам`яті мобільного телефону та скопіювати дані ряду додатків, які були виявлені в пам`яті пристрою під час його безпосереднього його огляду, у тому числі додатків Telegram, Signal та пошти.

    «Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що все вилучене майно та документи відповідають ознакам речових доказів, тому підлягають арешту з метою забезпечення збереження речових доказів», – сказано в ухвалі апеляційної інстанції.

    Нагадаємо, 11 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала
    арешт, який наклали на банківський рахунок сина Тетяни Крупи Олександра.

    Справа Крупи

    Керівницю Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу затримали за підозрою у незаконному збагаченні. Під час обшуків в неї вдома знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 млн 1528 гривень. Однак сторона захисту подала апеляцію.

    21 листопада в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду відбувся розгляд
    апеляційної скарги. Суд ухвалив залишити Тетяну Крупу під вартою до 3 грудня з
    альтернативою внесення застави у розмірі 300 мільйонів гривень.

    Під час розгляду клопотання про продовження арешту суму застави знизили до 280 мільйонів, а термін перебування у слідчому ізоляторі встановили до 26 січня 2025 року.

    Віднайдене в телефоні Крупи листування може свідчити про тотальну корупцію до якої можуть бути причетні представники правоохоронних органів. Тому сподіваємось на прогрес в розслідування резонансної справи та будемо інформувати громадськість про хід даної справи.

  • Суд покарав чоловіка за страх піти на фронт

    Суд покарав чоловіка за страх піти на фронт

    В Арцизі Одеської області працівник комунального підприємства “Благоустрій” постраждав через ухилення від виконання військових зобов’язань. Він отримав повістку, однак не з’явився на медичний огляд до ВЛК, через що суд визнав його винним і наклав штраф у розмірі 5 100 гривень.

    Згідно з вироком Арцизького районного суду, ухваленим 4 грудня, інцидент стався після того, як чоловік 5 листопада під особистий підпис отримав повістку. Його попередили про обов’язковість явки наступного дня о 09:00 та про кримінальну відповідальність у разі неявки. Проте, як з’ясувалося, фігурант не виконав своїх обов’язків без поважних причин, а в суді зізнався, що уникав проходження військового обліку через страх перед воєнними діями.

    Під час засідання обвинувачений визнав провину та висловив розкаяння. Суд врахував ці обставини, призначивши мінімальне покарання у вигляді штрафу. Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів, після чого рішення набуде законної сили.

  • Харків’янин отримав три роки за відмову від мобілізації

    Харків’янин отримав три роки за відмову від мобілізації

    У Харківській області суд виніс вирок 56-річному чоловіку, який отримав три повістки на мобілізацію, але відмовився від виконання своїх обов’язків. Суд визнав його винним у ухиленні від військової служби та засудив до трьох років позбавлення волі.

    За даними справи, у березні 2024 року чоловік був визнаний придатним до мобілізації. Протягом наступних місяців він отримав три “бойових” повістки, але категорично відмовився від мобілізації, стверджуючи, що має медичні показання, які дозволяють уникнути служби. Зокрема, чоловік посилався на захворювання, виявлене під час проходження ВЛК після строкової служби в 1990-1992 роках.

    На суді чоловік не визнав себе винним і намагався довести свою непридатність до служби за станом здоров’я. Однак суд, врахувавши його позицію, відмовився визнавати покази обвинуваченого як достовірні. Суд відзначив, що чоловік не оскаржував висновки військово-лікарської комісії, що підтверджує його здатність до мобілізації.

    В результаті суд визнав його винним у злочині за статтею про ухилення від військової служби та призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

  • У Чехії суд визнав факт викрадення дитини, але відмовив у її поверненні до України

    У Чехії суд визнав факт викрадення дитини, але відмовив у її поверненні до України

    Міський суд міста Брно, Чехія, виніс рішення у справі про міжнародне викрадення дитини, що стало важливим прецедентом для усіх, хто стикається з подібними ситуаціями. Суд визнав факт викрадення неповнолітньої дитини, але, незважаючи на це, ухвалив рішення відмовити в її поверненні до України.

    Про це повідомляє Закон і Бізнес.

    В 2022 році українська сімʼя отримала тимчасовий захист в Чеській Республіці. Але сімейне життя там не склалося і жінка з дитиною згодом повернулися до Києва. На батьківщині було подано позов про розірвання шлюбу, під час розгляду якого питання визначення постійного місця проживання дитини, порядку участі у вихованні дитини вирішено не було.

    Черговий літній відпочинок дитина провела з батьком, після чого не повернулася до матері, а залишилася проживати у Празі. Там же вона пішла на навчання до освітнього закладу.

    Не погоджуючись такими обставинами, жінка звернулася до чеського суду з вимогою про повернення її дитини до постійного місця проживання у Києві, де були наявні усі необхідні умови для розвитку та освіти, а також не існувало мовного бар’єру. При цьому було надано довідки з управління освіти райадміністрації про відвідування дитиною закладу дошкільної освіти, індивідуальних тренувань.

    Батько наполягав на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та побоюваннях щодо фізичного та психологічного стану неповнолітньої дитини. Він також надав довідки з освітнього закладу в Празі, довідку про перебування на обліку у педіатра, акт обстеження житлових умов, звіт психолога про можливість повторної травматизації неповнолітньої через порушення почуття безпеки, примусовий контакт з матір’ю.

    В ході розгляду справи через психолога було заслухано і думку самої дитини. Вона висловила бажання залишитися у Чехії, адже боялася війни та її лякали сигнали повітряної тривоги.

    У цій справі суд виходив з того, що матеріальне право ґрунтується на Гаазькій конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25.10.1980, стороною якої є Україна. Тож ключовим питанням, яке розглядав суд, було наступне: чи підлягає дитина поверненню до місця постійного проживання. Суд застеріг, що вирішувати питання про опіку (виховання), утримання дитини або контакт батьків з дитиною в цьому провадженні неможливо. Але не було піддано сумніву, що звичайним місцем проживання дитини є Київ. А батько незаконно утримує її, не передавши її матері після контакту з дитиною. Тим самим він учинив міжнародне викрадення у розумінні Гаазької конвенції.

    Судом було ретельно розглянуто аргументи сторін, зокрема, звернуто увагу на посилання батька на значну кількість пошкоджених житлових будинків, освітніх закладів, постраждалих осіб, які звернулися у м.Києві за медичною допомогою.

    Зрештою суд зазначив, що дитина має право на спокійне дитинство, психологічний розвиток, що не повною мірою можливо в Києві. Дитина відчуває на собі загальну атмосферу війни і в її віці вона, природно, здатна розпізнати і оцінити відмінності між життям у Чехії та в Україні. При цьому територію Києва не можна вважати повністю безпечною, це столиця, в якій розташовані важливі інституції.

    З цих міркувань суд дійшов висновку, що повернення до такого місця піддасть дитину серйозному ризику фізичної та психічної шкоди. Дитина в Україні не тільки могла б опинитися в прямій небезпеці для фізичного здоров’я та життя, але й перебувати в постійному стресі. Адже вся територія України перебуває у стані війни, і немає жодних сумнівів у тому, що про безпеку на цій території не може бути й мови.

    Оцінивши докази кожної зі сторін, врахувавши, що концепція забезпечення найкращих інтересів дитини є гнучкою та адаптованою, визначена на індивідуальній основі з урахуванням конкретної ситуації, суд дійшов висновку про наявність підстави для відмови у поверненні дитини відповідно до статті 13(2) Гаазької конвенції (незгоди дитини на повернення.)

    Таким чином було оцінено інтереси та потреби конкретної дитини та з метою мінімізації негативних наслідків для неї, відмовлено у поверненні до місця її постійного проживання через небезпеку завдання серйозної фізичної або психічної шкоди, що в даний час це не відповідає найкращим інтересам неповнолітньої.

  • За ухилення від мобілізації – чотири роки в’язниці: рішення Львівського апеляційного суду

    За ухилення від мобілізації – чотири роки в’язниці: рішення Львівського апеляційного суду

    Львівський апеляційний суд ухвалив рішення про засудження 39-річного жителя Нового Роздолу до чотирьох років позбавлення волі за ухилення від мобілізації. Чоловік, хоча і був визнаний придатним до військової служби за станом здоров’я, відмовився проходити службу в лавах Збройних сил України.

    Раніше районний суд призначив йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, але з іспитовим терміном на два роки. Проте прокурори подали апеляцію, і Львівський апеляційний суд змінив вирок, засудивши чоловіка до реального ув’язнення.

    Згідно з повідомленням Львівської обласної прокуратури, обвинувачуваний відмовився служити в армії, незважаючи на те, що був здатний до служби. У зв’язку з цим, суд ухвалив рішення, яке має стати сигналом для інших осіб, які ухиляються від виконання своїх обов’язків перед державою.

  • Як уникнути штрафів за неявку по повістці

    Як уникнути штрафів за неявку по повістці

    Мобілізація в Україні триває, і разом з нею зростає кількість запитань, які турбують військовозобов’язаних. Новий законопроєкт №10449 передбачає суворі штрафи та навіть кримінальну відповідальність за порушення правил військового обліку. Юристи пояснили, які штрафи загрожують, у яких випадках і як уникнути несправедливих покарань.

    Якщо військовозобов’язаний не забрав повістку на уточнення даних чи проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), йому загрожує штраф у розмірі від 17 до 25 тисяч гривень. Це стосується як тих, хто проігнорував замовний лист, так і тих, хто забрав повістку, але не з’явився до територіального центру комплектування (ТЦК).

    Штраф визначається залежно від обставин порушення. За перше правопорушення найчастіше накладається мінімальний штраф — 17 тисяч гривень. Якщо ситуація повторюється, штраф може сягнути максимального рівня.

    Найсуворіші наслідки передбачені за неявку по бойовій повістці, яка вручається особам, визнаним придатними до служби після ВЛК. Ухилення від такого виклику регламентується статтею 336 Кримінального кодексу України. За це передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

    Однак суди можуть врахувати пом’якшувальні обставини, наприклад, стан здоров’я, і призначити умовний термін.

    Вручення повісток повинно відповідати чітким нормам закону. Якщо документ залишили у поштовій скриньці, передали через сусідів або родичів, його не можна вважати врученою. Лише особисте отримання повістки із підтвердженням підпису військовозобов’язаного є підставою для застосування штрафів.

    За словами адвоката Дмитра Франчука, надіслана рекомендованим листом повістка вважається врученою лише за умови, що адресат отримав її особисто і підписав повідомлення про вручення.

    Юристи радять фіксувати будь-які порушення під час вручення повісток. У разі сумнівів у законності накладеного штрафу необхідно звертатися до суду.

    Серед причин для оскарження штрафів можуть бути:

    • Неправильні особисті дані у повістці.
    • Вручення документа неналежним чином.
    • Відсутність доказів, що військовозобов’язаний отримав повістку.

    Юристи зазначають, що ймовірність скасування штрафу у суді становить близько 40% для обґрунтованих позовів. Приклади таких рішень є, наприклад, у Володимир-Волинському міському суді, де штраф було анульовано через порушення процедур вручення.

    Закон про мобілізацію вже призвів до хвилі судових позовів. У 2023 році суди розглянули понад 5 тисяч справ щодо оскарження штрафів. У середньому лише 15-20% із них завершилися на користь військовозобов’язаних.

    Експерти прогнозують, що після закінчення війни суди можуть зіткнутися зі значним збільшенням кількості таких справ.