Позначка: Стрітення Господнє

  • 15 лютого: яке церковне свято відзначають та що заборонено робити

    15 лютого: яке церковне свято відзначають та що заборонено робити

    15 лютого за новим церковним календарем православні в Україні вшановують пам’ять святого Онисима — одного з 70 апостолів Христа. У народній традиції цей день має особливі звичаї, прикмети та застереження.

    Святий Онисим жив у I столітті. Він був рабом християнина Филимона в місті Колоси, але після втечі опинився в Римі, де зустрів апостола Павло. Завдяки його заступництву Филимон пробачив Онисима і дарував йому свободу.

    Згодом Онисим прийняв хрещення, став ревним проповідником Євангелія, а пізніше — єпископом Ефеса. За правління імператора Траян він загинув мученицькою смертю.

    Також цього дня вшановують преподобного Пафнутія Києво-Печерського, преподобного Пафнутія з дочкою Євфросинією, преподобного Євсевія Сирійського, а також Віленську та Далматську ікони Богородиці.

    Третя неділя підготовчого періоду до Великого посту має назву М’ясопусна або Тиждень про Страшний суд. Це останній день перед Сирною седмицею, коли дозволяється споживати м’ясо. У храмах згадують євангельську притчу про Страшний суд як нагадування про відповідальність людини за свої вчинки.

    За юліанським календарем 15 лютого відзначають одне з найбільших дванадесятих свят — Стрітення Господнє. Воно символізує зустріч немовляти Ісуса Христа зі старцем Симеоном у Єрусалимському храмі.

    У народі день називають Онисим-вівчарник. Святого вважають покровителем овець і пастухів, тому йому молилися про здоров’я худоби та щедрий приплід. Вівчарі ввечері виходили надвір, кланялися на всі чотири сторони та просили небесного благословення для отар.

    Господині мали власний обряд: насіння для посіву тричі виставляли на ранковий мороз, вважаючи, що це зміцнить зерно і забезпечить добрий урожай.

    Також у цей день прийнято накривати щедрий стіл, запрошувати родичів і допомагати нужденним. Вважалося, що щедрість 15 лютого притягує достаток на весь рік.

    Церква закликає уникати сварок, заздрості, обману та жадібності. Не рекомендується відмовляти у допомозі чи милостині.

    За народними повір’ями, не варто ділитися планами, давати або брати гроші в борг, а також починати важливі довготривалі справи. Вважалося, що обіцянки цього дня можуть не справдитися.

    Погодні спостереження на Онисима вважали провісниками весни та врожаю:

    бурульки на дахах — весна буде затяжною;
    активне танення снігу — до багатого сінокосу;
    ясне небо і яскравий місяць — морози триматимуться довше;
    червоний захід сонця — до хуртовини.

    У народі казали: якою буде погода на Онисима, таким очікується й вересень.

  • Стрітення Господнє: що означає свято 2 лютого, традиції, прикмети та заборони дня

    Стрітення Господнє: що означає свято 2 лютого, традиції, прикмети та заборони дня

    2 лютого християни східного обряду відзначають одне з найдавніших і найглибших за змістом церковних свят — Стрітення Господнє. Назва походить від слова «зустріч» і символізує важливу подію — першу зустріч Ісуса Христа зі світом та перехід від Старого Завіту до Нового.

    Згідно з Євангелієм від Луки, на сороковий день після народження Марія та Йосиф принесли немовля Ісуса до Єрусалимського храму, щоб виконати приписаний законом обряд очищення. Там їх зустрів праведний Симеон — старець, який багато років чекав на пришестя Месії. За переказами, йому було відкрито, що він не помре, поки не побачить Спасителя.

    Побачивши Ісуса, Симеон узяв Його на руки та виголосив пророчі слова: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром». Ця молитва стала частиною богослужінь і щоденно звучить у храмах по всьому світу.

    Поруч із ним перебувала пророчиця Анна, яка також упізнала в дитині майбутнього Спасителя. Саме тому Стрітення сприймається як символ духовної зустрічі людини з Богом і надії на спасіння.

    У цей день у православних та греко-католицьких храмах проводять урочисті літургії. Особливе місце займає освячення свічок і води. Стрітенські свічки віряни зберігають удома протягом року та запалюють під час молитви, хвороби чи негоди, вірячи, що вони захищають оселю від зла та приносять Божу благодать.

    Освячену воду також вважають цілющою. Нею кроплять житло, господарство, худобу, використовують для молитви за здоров’я та добробут родини.

    Зі святом пов’язані й численні народні прикмети. Якщо 2 лютого сонячно та тепло — весна буде ранньою. Сильний вітер віщує негоду у березні, а якщо тварини ховаються — варто чекати похолодання.

    У народі вважалося, що цього дня не слід виконувати важку фізичну роботу. Люди намагалися не вирушати в далеку дорогу, не рубати дерева, не прибирати та не шити, аби не накликати нещастя. Свято радили провести спокійно, у молитві та родинному колі.