Khreshchatyknews.com

Позначка: Стів Віткофф

  • Нові “Плівки Міндіча” та до чого тут Джаред Кушнер та Кирило Буданов

    Нові “Плівки Міндіча” та до чого тут Джаред Кушнер та Кирило Буданов

    Як повідомляють наші джерела в дипкорпусі, новий злив “плівок Міндіча” – це “попередження Володимиру Зеленському після того, як він почав публічно критикувати спецпредставників США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, та обмежувати вплив Кирила Буданова”.

    “Кирило Буданов являється ставлеником Джареда Кушнера та його крила в адміністрації Трампа.

    Саме Буданова американці лобіювали на посаду голови Офісу Президента та хочуть зробити його своїм центром прийняття рішень в Україні.

    Американців не влаштовує, що Андрій Єрмак чи його “колективна спадщина” перетягує ковдру на себе.

    Ті самі контакти Рустема Умєрова з арабами в обхід американців стали сильним сигналом, щоб приземлити і Зеленського, і Умерова.

    Саме через це несподівано з’явилися нові плівки НАБУ, або, скоріше, їхня невелика частина.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю ведучій Фактів тижня Оксані Соколовій зазначив, що не варто перебільшувати значення можливого візиту Віткоффа і Кушнера до Києва та дорікнув спецпредставникам США за їх часті поїздки до Москви.

     

     

  • Трамп скасував переговори з Іраном у Пакистані

    Трамп скасував переговори з Іраном у Пакистані

    Президент США Дональд Трамп скасував заплановану поїздку американської делегації до Пакистан, де мали відбутися переговори з представниками Іран. Відповідну заяву він зробив 25 квітня в інтерв’ю Fox News, підкресливши, що Вашингтон не бачить сенсу в тривалих дипломатичних місіях без конкретних результатів.

    Йдеться про поїздку спецпредставника США Стів Віткофф та радника і зятя президента Джаред Кушнер. Раніше про підготовку цієї місії повідомляли CNN та Bloomberg, зазначаючи, що вона може стати важливим кроком до деескалації напруженості між США та Іраном.

    Однак Трамп різко змінив підхід, наголосивши, що США «мають усі карти» у протистоянні з Тегераном. «Я сказав своїм людям: ви не летите туди 18 годин. Вони можуть телефонувати нам будь-коли, але ми не будемо витрачати час на розмови, які ні до чого не ведуть», — заявив він. Така риторика свідчить про посилення жорсткої лінії Вашингтона у відносинах з Іраном.

    Переговори в Ісламабад розглядалися як важливий дипломатичний майданчик, який міг би відновити прямий діалог між сторонами. Пакистан виступив ініціатором цього процесу, намагаючись знизити напруження у регіоні та запобігти подальшій ескалації конфлікту.

    За інформацією Bloomberg, до Ісламабада також мав прибути міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі для участі у можливому другому раунді переговорів із представниками США. Візит американської делегації мав стати ключовим елементом цих контактів, однак після рішення Трампа перспектива зустрічі опинилася під питанням.

    Передумовою для переговорів стало оголошене раніше перемир’я. 21 квітня Дональд Трамп заявив, що США погодилися продовжити режим припинення вогню на прохання Пакистану, очікуючи на конкретні пропозиції від Ірану щодо мирного врегулювання.

    Втім, іранська сторона не підтримала цю ініціативу. Державні медіа Ірану повідомили, що Тегеран не визнає односторонньо оголошене перемир’я і діятиме відповідно до власних інтересів. Це стало серйозним ударом по дипломатичних зусиллях та поставило під сумнів можливість швидкого відновлення переговорів.

    Своєю чергою спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив, що будь-яке перемир’я має сенс лише за умови припинення «морської блокади» та зупинки бойових дій з боку Ізраїлю. Таким чином, Тегеран висунув умови, які значно ускладнюють досягнення компромісу.

    Скасування переговорів відбувається на тлі ширшого загострення між США та Іраном, яке охоплює як військову, так і економічну площини. Одним із ключових елементів конфлікту стала ситуація в районі Ормузька протока — одного з найважливіших енергетичних коридорів світу.

    Через цю протоку проходить значна частина глобальних поставок нафти, і будь-які обмеження судноплавства в цьому районі одразу впливають на світові ринки. Раніше США заявили про фактичну морську блокаду, тоді як Іран відповів обмеженням руху суден та іншими асиметричними заходами.

    За даними міжнародних аналітиків, у мирний час через Ормузьку протоку транспортується близько 20% світової нафти. Тому будь-яке загострення в цьому регіоні має глобальні економічні наслідки — від коливань цін на енергоносії до ризиків для міжнародної торгівлі.

    Рішення Трампа скасувати поїздку делегації експерти розцінюють як політичний сигнал не лише Ірану, але й союзникам США. Воно демонструє готовність Вашингтона діяти з позиції сили та відмовлятися від переговорів, якщо вони не гарантують конкретного результату.

    З одного боку, така стратегія може посилити тиск на Іран і змусити його до більш конструктивної позиції. З іншого — вона несе ризики подальшої ескалації, оскільки відсутність діалогу часто призводить до загострення конфліктів.

    Наразі невідомо, чи відбудеться запланований раунд переговорів у Пакистані без участі американської сторони, або ж дипломатичний процес буде повністю призупинений. Попри жорстку риторику, Трамп залишив можливість для майбутніх контактів, заявивши, що Іран може ініціювати переговори у будь-який момент.

    Водночас ситуація залишається вкрай нестабільною. Відсутність узгодженого перемир’я, різні підходи сторін до врегулювання конфлікту та триваюче військове напруження створюють ризик подальшої ескалації.

    Таким чином, скасування поїздки до Пакистану стало не лише дипломатичним кроком, а й відображенням глибших змін у стратегії США щодо Ірану — від спроб переговорів до жорсткішого тиску та демонстрації сили на міжнародній арені.

  • Трамп направляє Віткоффа та Кушнера на переговори з Іраном: новий раунд може відбутися вже в Ісламабаді

    Трамп направляє Віткоффа та Кушнера на переговори з Іраном: новий раунд може відбутися вже в Ісламабаді

    Президент США Дональд Трамп направляє своїх спеціальних посланців Стів Віткофф та Джаред Кушнер до Пакистану для участі у новому раунді переговорів з Іраном. Очікується, що зустрічі відбудуться 25–26 квітня в Ісламабаді та стануть продовженням діалогу щодо врегулювання конфлікту і ядерної програми Тегерана.

    Про це повідомляє CNN з посиланням на двох представників адміністрації.

    За інформацією з американської адміністрації, ключовим представником іранської сторони на переговорах має стати міністр закордонних справ Аббас Арагчі. Він, ймовірно, очолить делегацію замість інших політичних фігур, яких раніше розглядали як учасників переговорного процесу.

    У Вашингтоні розраховують, що новий раунд перемовин дозволить просунутися у питанні обмеження ядерної програми Ірану та знизити напруження в регіоні. Відомо, що Кушнер і Віткофф уже кілька місяців працюють над підготовкою можливих домовленостей, ведучи неформальні контакти з іранськими представниками.

    Водночас віцепрезидент США Джей Ді Венс наразі не братиме участі в переговорах. За даними джерел, його можливий візит до Ісламабада залежатиме від того, наскільки успішно просуватиметься діалог між сторонами.

    Переговори відбуваються на тлі складної ситуації на Близькому Сході, де США одночасно поєднують дипломатичний тиск із військовими інструментами стримування. Раніше Трамп заявляв про продовження режиму перемир’я з Іраном, що, за його словами, стало результатом посередництва Пакистану.

    Крім того, Вашингтон продовжує активно впливати на ситуацію в регіоні, зокрема через контроль ключових морських шляхів та посилення військової присутності. Це створює подвійний тиск на Тегеран — дипломатичний і економічний.

    Аналітики зазначають, що саме Пакистан відіграє дедалі важливішу роль як майданчик для переговорів між США та Іраном. Ісламабад зберігає відносно нейтральну позицію та має можливість виступати посередником у складному діалозі між сторонами.

    Очікується, що головними темами переговорів стануть ядерна програма Ірану, зняття або пом’якшення санкцій, а також безпекова ситуація в регіоні. Водночас остаточний результат залишається невизначеним, адже позиції сторін значною мірою відрізняються.

    Новий раунд переговорів може стати важливим кроком у спробі знизити напруження між США та Іраном. Водночас подальший розвиток подій залежатиме від готовності сторін до компромісів і загальної ситуації в регіоні.

  • США йдуть на переговори попри відмову Ірану: Трамп відправив делегацію на чолі з Венсом

    Адміністрація США зробила неочікуваний дипломатичний крок на тлі загострення ситуації навколо Ірану — попри заяви Тегерана про відмову від перемовин, американська делегація вже вирушила на зустріч. Президент Дональд Трамп підтвердив, що високопоставлені представники США прямують до Пакистану для можливого нового раунду переговорів з іранською стороною.

    За словами Трампа, делегацію очолює віцепрезидент Джей Ді Венс. До її складу також увійшли спеціальний посланець Стів Віткофф та радник Джаред Кушнер. Очікується, що представники США прибудуть до Ісламабаду ввечері за місцевим часом, де можуть відбутися контакти з іранською стороною або посередниками.

    Цей дипломатичний маневр відбувається у складному геополітичному контексті. Напередодні речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що Тегеран не планує брати участь у новому раунді переговорів зі США. Причиною такого рішення іранська сторона називає зростання напруженості, зокрема морську блокаду, яка, за їхніми словами, ускладнює можливість конструктивного діалогу.

    Попри це, у Вашингтоні демонструють готовність до перемовин. «Ми повинні провести переговори», — заявив Дональд Трамп, підкресливши, що сторони мають шукати рішення навіть у складних умовах. Він також висловив сподівання, що процес не перетвориться на політичну гру і матиме практичні результати.

    Ключовим питанням для США залишається ядерна програма Ірану. Трамп чітко окреслив позицію своєї адміністрації: Тегеран має відмовитися від будь-яких прагнень до створення ядерної зброї. «Позбудьтеся ядерної зброї. Це дуже просто», — заявив він.

    Експерти зазначають, що саме це питання є головним каменем спотикання у відносинах між США та Іраном протягом останніх десятиліть. Попередні спроби досягти угоди неодноразово зазнавали невдач через взаємні звинувачення та відсутність довіри.

    Ситуацію додатково ускладнює безпекова обстановка на Близькому Сході. Напруження в регіоні зросло після нещодавніх інцидентів у районі Ормузької протоки — стратегічно важливого маршруту для світових поставок нафти. США та їхні союзники звинувачують Іран у провокаціях і загрозах судноплавству, тоді як Тегеран, своєю чергою, заявляє про тиск і блокаду.

    У цьому контексті переговори, навіть непрямі, розглядаються як можливість знизити рівень ескалації. Водночас вони відбуваються на тлі жорсткої риторики. Напередодні Дональд Трамп заявив, що у разі відмови Ірану від мирної угоди США можуть завдати ударів по критичній інфраструктурі країни, включно з електростанціями та мостами.

    Аналітики вважають, що такі заяви є частиною стратегії тиску, спрямованої на змушення Ірану повернутися до переговорів. Водночас вони попереджають, що надмірна ескалація риторики може ускладнити дипломатичний процес.

    Цікаво, що місцем потенційних переговорів обрано Пакистан — країну, яка традиційно підтримує зв’язки як із Заходом, так і з державами Близького Сходу. Це може свідчити про спробу використати нейтральний майданчик для діалогу.

    На цьому тлі міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій. Європейські країни та інші партнери США неодноразово закликали сторони до стриманості та пошуку дипломатичних рішень.

    Водночас перспективи переговорів залишаються невизначеними. З одного боку, США демонструють готовність до діалогу, з іншого — Іран офіційно заперечує свою участь у новому раунді. У таких умовах можливі як прямі, так і непрямі контакти через посередників.

    Відправлення американської делегації до регіону стало важливим сигналом про намір Вашингтона продовжувати дипломатичні зусилля навіть у складних умовах. Чи призведе це до реальних переговорів — залежатиме від готовності сторін до компромісу та зниження рівня конфронтації.

  • Ймовірність візиту американської делегації до Києва після Великодня вкрай низька. Джерела

    Ймовірність візиту американської делегації до Києва після Великодня вкрай низька. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, ймовірність візиту американської делегації на чолі зі спецпосланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером до Києва після Великодня вкрай низька та становить не більше 10%.

    “Американська сторона передала Україні інформацію, що у разі проведення 12–14 квітня продуктивної зустрічі в Ісламабаді, Джаред Кушнер та Стів Віткоф наступною зупинкою на 16 квітня визначили “переговори з Путіним у Москві”.

    Після цього вони готові обговорити переговорний трек із Володимиром Зеленським у Львові або у Варшаві. Київ розглядається як альтернативний варіант.

    Тому наразі говорити про відновлення переговорів не просто зарано, а неможливо” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов у інтерв’ю Bloomberg повідомив, що делегація США на чолі зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером може відвідати Київ невдовзі після православного Великодня.

    Водночас, інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на власні джерела зазначає, що поїздка Віткоффа та Кушнера до України дійсно обговорюється, але ще не підтверджена.

  • Перед зустріччю у Швейцарії Трамп посилив тиск на Київ щодо мирної угоди

    Перед зустріччю у Швейцарії Трамп посилив тиск на Київ щодо мирної угоди

    Президент США Дональд Трамп напередодні нового раунду тристоронніх переговорів у Женеві звернувся до України із закликом активніше долучитися до мирного процесу та якнайшвидше досягти домовленостей з Росією.

    Про це він заявив журналістам на борту літака Air Force One дорогою до Вашингтона. За словами Трампа, Києву варто невідкладно брати участь у переговорах.

    «Україні краще сісти за стіл переговорів як можна швидше», — наголосив президент США.

    Новий раунд тристоронніх переговорів за участі представників США, України та Росії запланований на 17–18 лютого у Женеві. Очікується, що формат зустрічі буде подібним до переговорів, які раніше відбулися в Абу-Дабі. Американську сторону представлятимуть спеціальні посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

    Попри активізацію дипломатичних зусиль з боку Вашингтона, аналітики оцінюють шанси на швидкий прорив як низькі. Росія продовжує наполягати на максималістських вимогах, що значно ускладнює досягнення компромісу.

    За інформацією, озвученою російською стороною, переговори за посередництва США можуть зосередитися насамперед на територіальних питаннях, які залишаються ключовим каменем спотикання. Серед інших складних тем — контроль над Запорізькою атомною електростанцією та потенційна роль західних військ у післявоєнній архітектурі безпеки України.

    Таким чином, зустріч у Женеві відбуватиметься на тлі жорстких позицій сторін і зростаючого міжнародного тиску щодо пошуку формули врегулювання.

  • Мирні переговори: з’явились нові дані про дати та місце

    Мирні переговори: з’явились нові дані про дати та місце

    За інформацією джерел видання 360ua.news, наступний раунд переговорів щодо мирного врегулювання відбудется в ОАЕ.

    В Офісі Президента пройшли консультації в “телефонному режимі”, за результатами яких наша переговорна група буде в Абу-Дабі 4 та 5 лютого.

    Нагадаємо, цього вікенду спецпосланець президента Росії Володимира Путіна Кіріл Дмитрієв прибув до США з робочим візитом, де у нього відбулась серія робочих контактів з членами адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Водночас, спецпосланець США Стів Віткофф заявив, що “переговори із спецпредставником президента РФ Кирилом Дмитрієвим пройшли продуктивно”.

    “З боку США в переговорах з Дмитрієвим у Маямі також взяли участь американський міністр фінансів Скотт Бессент, зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і комісар Федеральної служби із закупівель управління загальних служб Сполучених Штатів Джош Грюнбаум” – зазначив Стів Віткофф.

    Раніше повідомляли, що запланована на 1 лютого в ОАЕ зустріч переговорних груп України, США та РФ скасована через “неготовність сторін”.

  • Стів Віткофф про майбутнє України: зона вільної торгівлі та економічне відновлення

    Стів Віткофф про майбутнє України: зона вільної торгівлі та економічне відновлення

    Після завершення війни Україна може отримати зону вільної торгівлі без тарифів зі Сполученими Штатами, що стане потужним стимулом для відновлення економіки та розвитку промисловості. Про це заявив спецпредставник США Стів Віткофф.

    За його словами, створення такої зони дозволить українським виробникам експортувати товари до США без сплати мит, що забезпечить конкурентну перевагу та може спричинити масовий переїзд промислових підприємств до регіону. «Ви побачите, як промисловість почне масово переміщатися до регіону», — зазначив Віткофф.

    Він також підкреслив, що українці заслуговують на завершення війни, і зараз прикладаються значні зусилля для досягнення миру та стабільності. Запровадження зони вільної торгівлі може стати одним із важливих кроків у відновленні економіки після закінчення військового конфлікту.

  • Трамп: “Якщо Кремль не погодиться на мир, будуть санкції і 100% мита”

    Трамп: “Якщо Кремль не погодиться на мир, будуть санкції і 100% мита”

    Президент США Дональд Трамп підтвердив, що його спецпосланець Стів Віткофф вирушить до Росії вже цього тижня. За словами американського лідера, візит може відбутися у середу або четвер, і Москва сама запросила представника Вашингтона.

    “Він, можливо, поїде, думаю, наступного тижня, у середу або четвер, можливо, поїде в Росію. Вони хотіли б бачити його. Вони попросили, щоб він зустрівся, і подивимося, що станеться“, — заявив Трамп під час спілкування з журналістами.

    Говорячи про можливі наслідки візиту, Трамп нагадав про свій ультиматум Кремлю: якщо Росія не погодиться на припинення вогню в Україні до встановленого терміну, він запровадить жорсткі санкції. Зокрема, йдеться про 100% мита на імпорт з будь-яких країн, що продовжують купувати російську нафту.

    Президент США водночас зауважив, що РФ має досвід в обхідних схемах, але Вашингтон розраховує на досягнення домовленостей:

    “Санкції будуть, але, здається, вони досить добре уникають санкцій. Знаєте, вони хитрі персонажі, і вони досить добре уникають санкцій, тож подивимося, що станеться“.

    Відповідаючи на питання про те, яким буде послання Віткоффа російській стороні, Трамп наголосив, що головна мета — домовленість, яка зупинить загибель людей. Він нагадав про значні втрати обох сторін конфлікту.

    Минулого тижня Трамп вперше оголосив про візит Віткоффа до Москви, а посол США при НАТО Метт Вітакер припустив, що переговори можуть принести “певні результати”, здатні наблизити завершення війни в Україні.

  • У Трампа заговорили про майбутнє українських територій

    У Трампа заговорили про майбутнє українських територій

    Спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф зробив резонансну заяву щодо майбутнього статусу окупованих Росією українських територій. В інтерв’ю Такеру Карлсону він назвав це питання “найбільшою проблемою в цьому конфлікті” та припустив, що світова спільнота має розміщення з тим, чи визнає російську окупацію.

    Віткофф наголосив, що Крим, Донецька, Луганська та ще дві області (ймовірно, йдеться про Запорізьку та Херсонську) є “російськомовними регіонами”, на території яких нібито відбулися референдуми, де “переважна кількість людей висловила бажання бути під російським керівництвом”. Втім, він не згадав, що ці так звані “референдуми” проводилися під дулами російських автоматів, без міжнародного визнання та в умовах, коли більшість населення через війну була змушена покинути свої домівки.

    На думку Віткоффа, проблема цих територій “завжди існувала”, але нібито про неї ніхто не хоче говорити. Він порівняв це зі “слоном у кімнаті” і повідомив, що головне питання – це конституційні обмеження України щодо можливості відмови від своїх земель. Він також припустив, що політичне майбутнє Володимира Зеленського залежить від того, чи зможе він піти на поступки в цьому питанні.

    Росія з початку повномасштабного вторгнення 2022 року неодноразово заявила, що вимагає визнання своєї окупації. Москва продовжує пропагувати тезу про те, що Україна має “відмовитися” від територій, які насправді залишаються невід’ємною частиною української держави, що закріплено міжнародним правом.

    Україна категорично заперечує будь-які територіальні поступки та наголошує, що питання відновлення суверенітету є принциповим. Київ неодноразово заявив, що один іноземний лідер не має права вирішувати долю українських земель без згоди українського народу.

    Варто зазначити, що раніше сам Дональд заявив, що США ведуть з Україною переговори щодо територіальних питань Трампа. Він натякнув, що в рамках «завершення війни» можуть бути деякі варіанти втрати частини тимчасово окупованих територій. Ці заяви викликали обурення як серед українського керівництва, так і серед міжнародних партнерів Києва.

    Позиція Заходу щодо цього питання залишається чіткою: ООН та держава західних держав не визнають анексію українських територій та підтримують суверенітет і територіальну цілісність України. У свою чергу Росія продовжує використовувати питання окупованих регіонів як інструмент тиску та намагається змусити світ визнати її загарбницьку політику.