США відмовили у видачі візи заступнику міністра закордонних справ Росії Олександру Алімову, який мав прибути до Нью-Йорка для участі в засіданні Ради Безпеки ООН. Через це в Москві заявили про порушення Вашингтоном зобов’язань як країни, що приймає штаб-квартиру Організації Об’єднаних Націй.
Про інцидент повідомив постійний представник Росії при ООН Василь Небензя під час засідання Радбезу, яке відбувалося під головуванням міністра закордонних справ Китаю Ван Ї.
За словами Небензі, Олександр Алімов, який у російському МЗС курує питання, пов’язані з ООН, мав бути присутнім на засіданні на запрошення китайської сторони. Російський дипломат заявив, що Москва нібито неодноразово намагалася переконати США видати посадовцю візу, але зрештою дозвіл на в’їзд так і не був наданий.
Небензя назвав ситуацію «кричущим проявом неповаги» до головування Китаю в Раді Безпеки ООН. Він також заявив, що США, як країна перебування штаб-квартири ООН, повинні забезпечувати доступ представникам усіх держав-членів до заходів організації.
Йдеться про угоду між США та ООН щодо штаб-квартири організації в Нью-Йорку. Вона передбачає, що американська сторона має сприяти в’їзду представників держав-членів для участі в роботі ООН. Водночас Сполучені Штати і раніше обмежували доступ окремим іноземним посадовцям, посилаючись на питання безпеки або санкційні обмеження.
В ООН після інциденту заявили, що очікують від країни перебування видачі віз усім особам, яким необхідно брати участь у роботі організації. Речник генерального секретаря ООН Фархан Хак наголосив, що це є стандартною позицією секретаріату.
За інформацією Reuters, візу для участі в цьому ж засіданні, ймовірно, не отримав і міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі. Через це він не перебував у Нью-Йорку та не зміг провести заплановану зустріч із генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем.
Засідання Ради Безпеки ООН, на якому виник скандал, було присвячене дотриманню Статуту ООН і зміцненню багатосторонньої співпраці. Саме цю тему виніс Китай у межах свого головування в Радбезі.
Під час виступу Ван Ї заявив, що світ потребує «оживлення» принципів Статуту ООН на тлі зростання кількості конфліктів і нестабільності. Він попередив, що глобальна безпекова система входить у небезпечний період.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш також заявив, що світ нині переживає найбільшу кількість конфліктів від моменту створення ООН у 1945 році. За його словами, міжнародна система стикається з новими й непередбачуваними ризиками для миру та безпеки.
Росія використала засідання для критики США та західних країн. Небензя заявив, що Статут ООН нібито перебуває під серйозним тиском, а країни Заходу застосовують подвійні стандарти для збереження власного домінування.
Окремо російський представник розкритикував Німеччину та Японію за посилення оборонної політики. Він назвав їхню «ремілітаризацію» небезпечною тенденцією та заявив, що це нібито підриває міжнародний порядок, сформований після Другої світової війни.
Водночас сама Росія продовжує повномасштабну війну проти України, розпочату у 2022 році, та регулярно використовує майданчики ООН для просування власних тез про «першопричини» агресії. Раніше Небензя вже озвучував у Радбезі російські умови для так званої мирної угоди з Україною, повторюючи заяви Кремля про НАТО та нібито «утиски» російськомовних.
Інцидент із візою для Алімова став новим епізодом дипломатичної напруги між Москвою та Вашингтоном. Для Росії він став приводом звинуватити США у політизації роботи ООН, тоді як американська сторона публічно не пояснила причин відмови.
Ситуація також наклалася на загострення навколо Ірану. За повідомленнями Reuters, Тегеран звинуватив США у порушенні режиму припинення вогню після американських ударів, які Вашингтон назвав оборонними. На цьому тлі відсутність іранського міністра в Нью-Йорку лише посилила дипломатичну напругу навколо засідання Радбезу.
Таким чином, засідання, яке мало бути присвячене зміцненню багатосторонності та ролі Статуту ООН, перетворилося на чергову арену взаємних звинувачень між великими державами. Москва використала відмову у візі для політичної атаки на США, а сам інцидент знову порушив питання про те, як має працювати ООН у країні, яка одночасно є її господарем і одним із головних учасників глобальних конфліктів.
