Позначка: соцвиплати

  • Від 55 до 1100 євро: соцвиплати українцям у різних країнах ЄС

    Від 55 до 1100 євро: соцвиплати українцям у різних країнах ЄС

    Після початку війни в Україні сотні тисяч громадян змушені були покинути домівки і шукати прихисток у європейських країнах. Рівень соціальної підтримки українських біженців значно відрізняється залежно від держави, де вони опинилися.

    За даними Deutsche Welle, найбільші соціальні виплати для дорослих українських біженців, які не перебувають у шлюбі, отримують у Бельгії — близько 1100 євро на місяць. Крім того, вони мають право на державну медичну страховку та державне житло у разі потреби.

    В Німеччині українці отримують так зване «громадянське пособіє» (Bürgergeld), яке дорівнює виплатам для безробітних німців — 563 євро на місяць на людину. Крім того, покриваються витрати на оренду житла та медичне страхування.

    Польща не передбачає постійних виплат, окрім сімей з дітьми, які отримують близько 190 євро. Проте біженці можуть отримати персональний ідентифікаційний номер, що дає право на працевлаштування, навчання та безкоштовну медичну допомогу.

    У Великій Британії соціальна підтримка надається переважно дітям та пенсіонерам, а інші випадки розглядаються індивідуально, з можливістю отримати різні види допомоги.

    В Угорщині українські біженці отримують приблизно 55 євро на місяць, плюс 34 євро на кожну дитину. З 2024 року біженці із Західної України втратили право на безкоштовне проживання у державних центрах для біженців.

    У Швеції дорослі українці без доходів отримують не місячні виплати, а добові — близько 190 євро на місяць, а діти — до 140 євро.

    Таким чином, підтримка українських біженців у Європі дуже різна і залежить від соціальних програм кожної країни. Найвищий рівень допомоги наразі пропонує Бельгія, тоді як у інших державах виплати значно нижчі, але все ж сприяють адаптації біженців у новому середовищі.

  • У Німеччині закликають скасувати соцвиплати для військовозобов’язаних українців

    У Німеччині закликають скасувати соцвиплати для військовозобов’язаних українців

    У Німеччині розгортається політична дискусія щодо українських чоловіків призовного віку, які перебувають на території країни й отримують державну допомогу. Представники Християнсько-соціального союзу (ХСС) закликають уряд скасувати виплати для цієї категорії осіб, аргументуючи це необхідністю або служби в Україні, або роботи в Німеччині.

    Зокрема, експерт ХСС із зовнішньої політики Штефан Майєр заявив, що ситуація з понад 150 тисячами українських чоловіків віком від 18 до 63 років, які щомісяця отримують в середньому 882 євро від держави, є «ненормальною».

    «Якщо майже 151 тисяча українців призовного віку у нас отримують підтримку, то щось тут не так. Ця група осіб не має права на соціальні виплати й має або працювати в Німеччині, або служити в українській армії», – цитує політика видання BILD.

    Загалом, за даними німецьких джерел, з початку повномасштабної війни до Німеччини прибули понад 304 тисячі українських чоловіків призовного віку. Близько половини з них офіційно отримують соціальну допомогу, що обіймається бюджету ФРН приблизно в 1,3 мільярда євро щорічно.

    На тлі критики українське посольство в Німеччині закликає не робити узагальнень. У коментарі для ЗМІ дипломати наголошують, що більшість українських чоловіків мають законні підстави для перебування в країні, а також проходять військовий облік або виконують інші форми обов’язків.

    «Перебування українських чоловіків за кордоном не заборонено. Значна частина з них зареєстрована у системі військового обліку та має законні документи», – йдеться у відповіді посольства.

    Дискусія в Німеччині виникає на тлі ширших європейських дебатів про підтримку українських біженців, баланс між гуманітарною допомогою і зобов’язаннями перед країною, яка воює.

  • З 1 липня в Україні змінюються правила техогляду, соцвиплат і роботи Укрпошти

    З 1 липня в Україні змінюються правила техогляду, соцвиплат і роботи Укрпошти

    З початком липня українців очікують важливі новації у соціальній сфері, технічному контролі автомобілів та роботі державних сервісів. Оновлення торкнуться мільйонів громадян – від внутрішньо переміщених осіб до звичайних користувачів електромереж.

    У другий місяць літа в Україні стартує новий пілотний проєкт базової соціальної підтримки для найбільш вразливих категорій населення. Йдеться, зокрема, про допомогу для одиноких матерів, багатодітних родин, малозабезпечених домогосподарств і тих сімей, де батьки ухиляються від сплати аліментів. Виплати будуть персоналізованими і розраховуватимуться окремо для кожного. Максимальний обсяг допомоги складатиме 4500 гривень на одного представника родини, неповнолітню дитину чи людину з інвалідністю, та до 3150 гривень на дорослого члена родини. Допомога надаватиметься на шість місяців з автоматичним продовженням до завершення проєкту, який розраховано на два роки. Але є важливе уточнення: особам, які перебувають за межами України або на тимчасово окупованій території, виплати не нараховуватимуться.

    Ще одна зміна стосується енергетичної галузі. Відтепер стандартною вважається напруга у мережах 230 Вольт замість звичних 220. Так Україна наближається до стандартів Європейського Союзу. Експерти запевняють, що для побутових електроприладів це безпечно, а на суми в платіжках це не вплине, адже тариф залежить від обсягу споживання, а не рівня напруги.

    Не менш важлива новація – оновлення вимог до технічного контролю транспортних засобів. Відтепер у пунктах проходження техогляду має бути встановлено щонайменше дві камери, які фіксуватимуть сам процес. Відео- та фотодокази стануть обов’язковим компонентом контролю. Це має зменшити кількість фіктивних перевірок та сприяти прозорості. Згідно з чинним законодавством, техогляд мають проходити як легкові авто, що використовуються в комерційній діяльності, так і вантажівки, автобуси, таксі та причепи. За порушення цієї вимоги передбачено штраф – 340 гривень.

    У липні також набувають чинності зміни в обліку внутрішньо переміщених осіб. Відтепер довідку про статус ВПО можуть скасувати, якщо людина без об’єктивних причин перебуває за межами України понад три місяці. У такому разі виплати припиняються. Втім, при поверненні на батьківщину довідку можна буде поновити за особистим зверненням.

    Ще одне оновлення торкнулося клієнтів Укрпошти, які користуються послугою післяплати. Компанія встановила ліміти: тепер фізична особа може здійснити не більше десяти операцій на загальну суму до 100 тисяч гривень на місяць у відділеннях. Для операцій з післяплатою дозволяється до 50 переказів на день і максимум 500 на місяць, із загальним лімітом у 250 тисяч гривень. Для звичайного споживача це навряд чи стане проблемою, а ось малому бізнесу доведеться оформлювати ФОП, щоби працювати без обмежень.

    Зміни, що стартують 1 липня, є частиною ширших реформ і прагнення до європейських стандартів. Для кожного українця важливо бути в курсі нововведень, адже вони впливають не лише на фінансову стабільність, а й на повсякденне життя.

  • 200 тисяч на «хворобу» якої не було: у Львові судитимуть жінку за шахрайство з соціальними виплатами

    200 тисяч на «хворобу» якої не було: у Львові судитимуть жінку за шахрайство з соціальними виплатами

    У Львові на лаву підсудних сяде 36-річна жінка, яка підробила медичні довідки про важке захворювання своєї дитини, щоб отримати соціальні виплати з державного бюджету. Про це повідомила Львівська обласна прокуратура.

    Слідством встановлено, що львів’янка надавала до органів соцзахисту фальшиві документи, аби оформити дві форми допомоги: компенсацію в межах програми «Муніципальна няня» та допомогу особі, яка доглядає за хворою дитиною.

    Згідно з матеріалами справи, дитина не мала жодного з хворобливих станів, зазначених у фіктивних довідках, однак завдяки підробленим документам жінка змогла отримати майже 200 тисяч гривень.

    Прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт за кількома статтями Кримінального кодексу України:

    • шахрайство (ч. 2 ст. 190),

    • пособництво у підробленні офіційних документів (ч. 5 ст. 27 – ч. 3 ст. 358),

    • використання підроблених документів (ч. 4 ст. 358).

    Щодо особи, яка допомагала жінці виготовляти фальшиві довідки, матеріали виділено в окреме провадження. Наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин.

    Фігурантці загрожує реальний строк ув’язнення.

  • Держава планує платити 50 тисяч гривень за народження дитини

    Держава планує платити 50 тисяч гривень за народження дитини

    Міністерство соціальної політики України оприлюднило проєкт закону, спрямований на підвищення народжуваності та покращення умов для поєднання батьківства з роботою і навчанням. Документ винесено на громадське обговорення, одна з головних ініціатив — одноразова виплата 50 тисяч гривень кожній жінці після народження дитини.

    Що пропонують: ключові новації

    Згідно з проєктом, реформа системи підтримки батьків передбачає:

    • Виплату 100% зарплати вагітним жінкам, які мають страховий стаж. Для незастрахованих — фіксована допомога у розмірі 7 тисяч гривень;

    • Одноразову фінансову допомогу — 50 тисяч гривень — після народження дитини;

    • Додаткову виплату на відновлення після пологів, розмір якої буде встановлено Кабінетом Міністрів;

    • Допомогу по догляду за дитиною — одному з батьків або родичу, який фактично здійснює догляд;

    • Програму «єЯсла» — фінансове заохочення для тих, хто повертається до роботи після досягнення дитиною одного року;

    • Збереження «пакунку малюка» — одноразового набору речей для новонародженого.

    Мета — підтримати родини і стимулювати народжуваність

    У Мінсоцполітики наголошують: нововведення не лише мають зміцнити матеріальне становище молодих батьків, а й стимулювати працевлаштування після народження дитини, розвиток інфраструктури для дітей та приватних ясел і садків.

    Остаточне ухвалення документу залежить від результатів громадського обговорення, після чого його має затвердити уряд і розглянути парламент.

  • Декларація Олександра Корнієнка: зарплата, соцвиплати та нерухомість

    Декларація Олександра Корнієнка: зарплата, соцвиплати та нерухомість

    Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко задекларував понад 800 тисяч гривень заробітної плати за 2024 рік. Окрім цього, він отримав 4 тисячі гривень грошової допомоги за державною програмою “Зимова підтримка”. Його дружина Ольга Корнієнко також скористалася соціальними виплатами та отримала близько 60 тисяч гривень допомоги.

    У 2024 році заробітна плата Корнієнка склала 811 534 грн. Його дружина Ольга задекларувала 33 299 зарплати від Університету економіки та права “КРОК”, 3 594 729 грн від зайняття підприємницькою діяльністю.

    Також Корнієнко вказав 13 334 грн додаткових виплат, у тому числі кешбек, бонуси від “Універсал Банку”, 373 грн за рахунок Національного кешбеку, 4 000 грн грошової допомоги за програмою “Зимова підтримка”.

    Його дружина Ольга також скористалася соцдопомогою й отримала 52 900 грн соціальних виплат та 3 082 грн соцвиплат від Університету економіки та права “КРОК”. Також Ольга отримала 42192 грн відсотків від ПроКредит Банку.

    Грошові активи

    Корнієнко має 163 803 грн, 8 409 євро та 2 209 дол. на банківських рахунках.

    Його дружина має 551 684 грн на банківських рахунках та 18 000 дол. готівкою.

    Транспортні засоби та нерухомість

    Ольга Корнієнко володіє BMW X3 2020 року вартістю 1 165 240 грн.

    Олександр Корнієнко має земельну ділянку площею 1182 кв.м в селі Буда-Бабинецька на Київщині, яка була ним набута у 2024 році. Вартість ділянки 113 691 грн.

    Дружина Ольга володіє квартирою площею 112,6 кв.м й вартістю 4 412 554 грн., квартирою площею 84,5 кв.м в Черкасах. Також в декларації вказаний житловий будинок площею 108,5 кв.м в селі Буда-Бабинецька, який у власності Олени Корнієнко.

  • Зростання кількості інвалідів в Україні: чому це важливо і як держава повинна реагувати

    Зростання кількості інвалідів в Україні: чому це важливо і як держава повинна реагувати

    В Україні зростає кількість осіб з інвалідністю, і ця проблема набуває все більших масштабів. За неофіційною інформацією, на сьогодні в країні вже налічується понад 600 тисяч людей, які мають інвалідність. І, за прогнозами експертів, ця цифра може досягти 1 мільйона вже в 2025 році. Вражаюча частка серед цих осіб — це колишні військовослужбовці, які отримали інвалідність через поранення або інші травми під час бойових дій на сході України. Відзначають, що близько 70% від загальної кількості осіб з інвалідністю — це ветерани війни.

    До речі, цей інсайд підтверджують і на Заході. Зокрема, видання The Economist повідомляє, що щонайменше 60-100 тис. українських солдатів загинули під час воєнного конфлікту в країні, а ще приблизно 400 тис. були сильно поранені і більше не можуть воювати.

    Водночас ситуація, що склалася з інвалідами, гарантовано збільшить навантаження на і так дефіцитний український бюджет. Саме тому на Банковій спеціально гальмують визнання військових інвалідами, щоб не псувати статистику та економити гроші. Так, Кабінет міністрів схвалив два законопроєкти, що передбачають призначення соціальних виплат з урахуванням оцінки «працездатності».

    Тепер стару систему в Україні замінить новий механізм, орієнтований на людину та її потреби, що змушує інваліда працювати нарівні зі здоровими членами суспільства. А соціальні послуги та страхові виплати залежатимуть від оцінки стану працездатності.

    Тобто в країні будуть не інваліди, а люди з «повною стійкою втратою працездатності» і з «частковою стійкою втратою працездатності». Не важко здогадатися, що до другої групи записуватимуть усіх поголовно. Грубо кажучи, уряд тупо «ріже» бюджет соціальних виплат як для звичайних інвалідів, так і для ветеранів війни.

  • 135 тисяч осіб оселилися в Чорнобильській зоні, щоб отримувати державні виплати

    135 тисяч осіб оселилися в Чорнобильській зоні, щоб отримувати державні виплати

    З початку повномасштабної війни в Україні понад 135 тисяч людей оселилися в Чорнобильській зоні відчуження, щоб отримувати соціальні виплати від держави. Про це свідчать дані, оприлюднені місцевою адміністрацією. Така тенденція викликає багато питань щодо якості контролю за реєстрацією та ефективності соціальних програм.

    Про це в інтерв’ю Forbes розповіла заступник міністра соцполітики Дар’я Марчак.

    За її словами, люди реєструються в Чорнобильській зоні, щоб отримувати виплати від держави за проживання в радіаційно забрудненій території. Навантаження на бюджет – 5 млрд грн на рік.

    У бюджеті на 2025 рік передбачили виплати тільки тим, хто жив у зоні ЧАЕС із 1986 по 1993 рік, додала Марчак.

  • Зеленський: Європейські країни можуть припинити соціальні виплати українським біженцям

    Зеленський: Європейські країни можуть припинити соціальні виплати українським біженцям

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що деякі європейські країни мають намір зупинити соціальні виплати українським біженцям, що може призвести до повернення частини з них в Україну. Ця ситуація викликала занепокоєння, оскільки багато українців знайшли прихисток у Європі через війну з Росією.

    Він каже, що країни ЄС хочуть залишити у себе тільки тих українців, які працевлаштовані.

    «Щодо українців, які не працюють за кордоном, вони (влада європейських країн – Ред.) шукають спосіб, як їх змусити повернутися в Україну. Це факт. Так чи інакше ця частина українців повернеться, тому що соціальні виплати і підтримка за кордоном зникнуть. Це факт», – заявив президент на прес-конференції в Закарпатті.

    За його даними, у Німеччині 1,1 млн українських біженців, з яких щонайменше 300 тисяч не працюють і «навіть не намагаються».

  • МВФ вимагає скоротити соцвиплати, Україна готує законопроєкт на зміну системи

    МВФ вимагає скоротити соцвиплати, Україна готує законопроєкт на зміну системи

    Наше джерело повідомляло, що МВФ зажадало від Офісу Президента скоротити соціалку і Зеленський торік погодив поетапне скорочення.

    В Україні хочуть “переглянути філософію” соціальних виплат, тому що грошей на них уже не вистачає, заявила міністр соцполітики Оксана Жолнович.

    Виплати хочуть зробити тимчасовими, поки людина не зможе сама заробляти.

    “Ми взяли на себе надмірну кількість соціальних зобов’язань щодо соціальних виплат, які не завжди можуть бути підтверджені фінансовим ресурсом. Ми працюємо над тим, щоб переглянути філософію соцвиплат. Щоб кожна ця виплата мала чітку мету – виходу людини зі складної життєвої ситуації і обов’язково була пов’язана з послугою, яка допоможе людині стати економічно незалежною”, – заявила Жолнович на конференції у Вільнюсі.

    Відповідний законопроєкт уже підготовлено.

    Україна взяла на себе надмірну кількість зобов’язань по фінансовим виплатам соціально вразливим верствам населення. Подібну диференційованість важко підтримувати бюджетним ресурсом, тому в уряді хочуть переглянути “філософію” соціальних видатків.

    Деталі розповіла міністерка соціальної політики Оксана Жолнович на Конференції у Вільнюсі.

    На соціальні потреби витрачається дуже багато державних коштів, ця сфера за рівнем фінансування перебуває на другому місці після оборонної. І хоча наразі надходить допомога від міжнародних партнерів України, з часом вона припиниться.

    Необхідно замислитися над оптимізацією витрат, бо мова йде про величезні кошти, особливо в умовах зростаючої кількості людей на межі бідності через війну. Це не означає, що комусь, хто потребує допомоги, відмовлятимуть, але варто приготуватися до характерних змін.

    “Ми не можемо збільшувати ресурс на соціальні видатки, ми повинні його оптимізувати і зробити максимально адресним. Працюємо над тим, щоб переглянути філософію соцвиплат. Щоб кожна виплата мала чітку мету – виходу людини із складної життєвої ситуації і була пов’язана з послугою, яка допоможе стати економічно незалежною”, – констатувала Оксана Жолнович.

    Вона не уточнила, яким способом уряд хоче домогтися позитивного результату. Але зазначила, що в Міністерстві вже підготували законопроєкт про базову соціальну допомогу, яка об’єднує деякі диференційовані виплати.

    В Україні визначили дуже багато категорій громадян, які мають право на соціальні пільги. До великої групи пільговиків належать:

    • пенсіонери за віком, вислугою років, інвалідністю;
    • особи з інвалідністю будь-якої групи;
    • малозабезпечені сім’ї;
    • діти війни;
    • багатодітні родини (троє і більше неповнолітніх);
    • сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;
    • ветерани війни (учасники бойових дій, члени сімей загиблих або померлих військових тощо);
    • ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції;
    • постраждалі від Чорнобильської катастрофи;
    • працівники окремих професій.

    Ці люди становлять переважну більшість громадян України, адже після початку повномасштабної війни збільшилася кількість сиріт, ветеранів, загиблих військових тощо. Пільговикам надають допомогу в різноманітних сферах життя – починаючи з оплати комунальних послуг і завершуючи регулярними фінансовими виплатами.