Khreshchatyknews.com

Позначка: соцопитування

  • Більшість українців не хоче участі Зеленського в наступних виборах — КМІС

    Більшість українців не хоче участі Зеленського в наступних виборах — КМІС

    Більшість опитаних українців не підтримує участь президента Володимира Зеленського у наступних президентських виборах. За даними нового опитування Київського міжнародного інституту соціології, 53% респондентів вважають, що він має обмежитися одним президентським строком, тоді як 42% підтримують його участь у наступних виборах. Ще 5% не визначилися.

    Опитування проводили 12–21 вересня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 1002 повнолітніх респонденти, які проживають на підконтрольній уряду України території.

    Порівняно з груднем 2025 року частка тих, хто вважає, що Зеленський має обмежитися одним строком, зросла з 46% до 53%. Водночас частка прихильників його участі у наступних виборах знизилася з 45% до 42%.

    У КМІС також простежили чіткий зв’язок між довірою до президента та ставленням до його можливої участі у наступних виборах.

    Серед тих, хто повністю довіряє Зеленському, його участь підтримують 85%. Серед тих, хто «скоріше довіряє», — 53%. Натомість серед тих, хто «скоріше не довіряє», за повторне балотування виступають лише 20%, а серед тих, хто зовсім не довіряє, — 7%.

    Водночас більшість українців не підтримує проведення виборів прямо зараз. 71% виступають проти виборів під час нинішніх умов, 24% наполягають на їх проведенні вже зараз, ще 4% не визначилися.

    Навіть серед респондентів, які зовсім не довіряють Зеленському, лише 53% наполягають на негайному проведенні виборів. Серед тих, хто «скоріше не довіряє» президенту, більшість — 58% — також виступає проти виборів зараз.

    Чергові президентські вибори мали відбутися навесні 2024 року, однак їх не проводили через дію воєнного стану. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів у період його дії.

    Тож результати КМІС показують дві паралельні тенденції: більшість опитаних не підтримує другий строк Зеленського, але водночас ще більша частина суспільства не вважає, що вибори потрібно проводити під час війни.

  • Закрите соціологічне дослідження показало просідання рейтингів мера Києва Віталія Кличка

    Закрите соціологічне дослідження показало просідання рейтингів мера Києва Віталія Кличка

    За інформацією наших джерел, одна із політичних сил провела закрите соціологічне дослідження по Києву ціллю якого стало визначення переліку партій, що мають шанс зайти до Київради та визначення рейтингів основних кандидатів на пост мера Києва.

    “Закрита соціологія показала цікаві цифри щодо Віталія Кличка та його політичної сили.

    Як показали дослідження, рівень підтримки партії “УДАР” ледь сягає 4%, і в наступній Київраді її взагалі може не бути.

    В розбивці по районам в УДАРу є підтримка в Деснянському районі – майже 10%, і практично немає підтримки в Подільському та Печерському – 1%.

    При  моделюванні виборчої кампанії мера столиці, Віталій Кличко в першому турі набирає 22%, і виходить у другий тур, але там він програє будь-якому іншому кандидату.

    Тож у 2027 році в Києві ймовірно буде новий мер” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про масштабну зачистку найближчого оточення Віталія Кличка в КМДА

  • В Україні знову заговорили про блокування Telegram: що кажуть українці

    В Україні знову заговорили про блокування Telegram: що кажуть українці

    Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська вважає, що месенджер Telegram необхідно заблокувати на території України. На її думку, це допоможе зменшити вплив російськомовного та ворожого контенту, який активно поширюється серед українських підлітків. Про це омбудсменка сказала в інтерв’ю «Радіо Свобода».

    За її словами, мова йде не лише про безпеку інформаційного простору, а й про стратегічне майбутнє держави. Івановська переконана, що без послідовного перекриття каналів поширення російських наративів Україні буде складно зберегти власну культурну й мовну незалежність.

    «Це необхідно зробити, як мені видається. Якщо ми думаємо про завтра, якщо ми думаємо про Україну українську… тут України не буде, якщо ми не почнемо послідовно перекривати канали поширення ворожих наративів і пропаганди», — наголосила вона.

    Попри заклики до блокування, настрої суспільства не такі однозначні. Згідно з дослідженням Internews, у 2024 році 72% українців використовували Telegram для читання новин, що робить месенджер одним із ключових каналів інформування.

    Разом із тим минулорічне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що лише 9% українців підтримують повну заборону Telegram. Натомість близько 54% виступають за часткові обмеження, зокрема блокування окремих каналів, а не всієї платформи.

    Дискусії щодо можливості блокування Telegram тривають і на державному рівні. Головне управління розвідки Міноборони України раніше заявляло, що месенджер становить ризики для національної безпеки, тому необхідно шукати рішення, яке б мінімізувало потенційні загрози.

    Поки що остаточних рішень немає, однак заява мовної омбудсменки може посилити дискусію навколо майбутнього Telegram в Україні.

  • Компанія «Медіатека» Маріковського отримує мільйони з бюджету за медіамоніторинг і соцопитування

    Компанія «Медіатека» Маріковського отримує мільйони з бюджету за медіамоніторинг і соцопитування

    Депутат від «Слуги Народу» Олександр Маріковський, який очолює компанію «Медіатека», продовжує отримувати з держбюджету значні кошти за надання послуг медіа-моніторингу та соціологічних досліджень. Замовником виступає державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України», яке щомісяця перераховує компанії близько мільйона гривень.

    Попри низку скандалів і підозри в необґрунтованому зростанні цін, співпраця між ДП та «Медіатекою» триває. У 2025 році вартість ключових продуктів компанії підскочила майже втричі. Тематичний медіа-моніторинговий звіт подорожчав із 19 до 60 тисяч гривень, а соціологічні дослідження – зі 120 до 450 тисяч гривень. При цьому обсяг робіт формально розширили додатковими договорами, але їхній зміст не пояснює суттєвого подорожчання. Кількість звітів і штат співробітників залишилися без змін, програмне забезпечення також не оновлювалося.

    Особливу увагу викликає спосіб життя нардепа. Минулого року він придбав будинок у престижному котеджному містечку під Києвом, де ціни стартують від 16,7 мільйонів гривень. Офіційні доходи Маріковського викликають питання, особливо з огляду на прибуткові держпідряди його компанії.

    Створювані «Медіатекою» звіти часто містять суб’єктивні оцінки, що впливають на репутацію високопосадовців і можуть формувати політичні рішення. Попри критику, державне підприємство не змінює підрядника і продовжує укладати з ним угоди.

    Експерти вказують на необхідність аудиту цих закупівель, аби з’ясувати, чи є подорожчання обґрунтованим, і чи відповідають отримані державою послуги витраченим коштам.

  • Соцопитування: більшість українців згодні завершити війну на умовах лінії фронту

    Соцопитування: більшість українців згодні завершити війну на умовах лінії фронту

    В Офісі Президента визнають — українське суспільство дедалі більше втомлюється від війни. Як стало відомо з наших джерел, наближених до Банкової, закриті соціологічні опитування фіксують стабільне зростання антивоєнних настроїв серед громадян.

    Згідно з даними, які наводить співрозмовник, понад 62% опитаних вважають прийнятним сценарій завершення війни по поточній лінії фронту. Це означає фактичне замороження конфлікту без звільнення усіх тимчасово окупованих територій, включаючи Крим.

    «Ці цифри викликають серйозне занепокоєння у президента. Влада розуміє, що населення втомлене не лише від війни як такої, але й від мобілізації, відсутності чітких перспектив і постійного тиску на фронті й у тилу», — зазначив співрозмовник.

    В ОП сподіваються знайти нові комунікаційні тригери для підтримки суспільного запиту на опір. Проте виявилося, що традиційні інструменти інформаційного впливу — зокрема вкиди Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦІПсО) — більше не спрацьовують. Українці дедалі частіше сприймають їх із недовірою або ігнорують.

    «Ми бачимо втому не лише фізичну, а й когнітивну. Люди перестали реагувати на наративи про “рішучий перелом” чи “унікальні події на фронті”. Емоційний ресурс виснажено, і це створює політичні ризики», — пояснює джерело в ОП.

    Ця ситуація змушує владу переглядати інформаційну політику, шукати нові формати донесення меседжів, а також готуватися до потенційних політичних криз, зокрема на тлі майбутніх президентських виборів.

  • Корупція в Україні – найгостріша проблема країни

    Корупція в Україні – найгостріша проблема країни

    Згідно з аналітичним звітом “Корупція в Україні у 2024 році”, опублікованим Національним антикорупційним бюро України (НАБУ), корупція залишається однією з найгостріших проблем країни. У звіті зазначається, що 91,4% громадян вважають корупцію дуже або дещо поширеною. Цей показник зріс на 3,5% порівняно з 2023 роком, що свідчить про загострення проблеми в суспільному сприйнятті.

    Корупція в Україні: 91,4% громадян вважають її масовою, але рівень готовності повідомляти про факти зростає

    Інфографіка Національного антикорупційного бюро України

    Сфери з найбільшою поширеністю корупції

    Громадяни, як і у попередні роки, вказують на незмінність найбільш корумпованих сфер:

    • Судова система (4,49 за 5-бальною шкалою).
    • Митниця (4,4).
    • Прикордонний контроль (4,26).

    Серед бізнесу найкорумпованішими вважаються:

    • Митниця (4,47).
    • Надання дозволів та видобуток корисних копалин (4,45).
    • Публічні закупівлі робіт і послуг зі будівництва, ремонту та утримання доріг (4,42).
    Корупція в Україні: 91,4% громадян вважають її масовою, але рівень готовності повідомляти про факти зростає

    Інфографіка Національного антикорупційного бюро України

    Аналітики підкреслюють, що незмінність переліку корумпованих сфер протягом чотирьох років поспіль демонструє запит громадськості на активні антикорупційні дії саме у цих секторах.

    18,3% громадян мали корупційний досвід у 2024 році, що дещо менше, ніж у 2023 році (20,8%). Частка підприємців, втягнутих у корупційні відносини на вимогу, залишилася майже незмінною — 11,6%.

    Ініціативна корупція серед населення також знижується: у 2024 році ініціаторами таких відносин були 9,2% громадян (у 2023 році — 12,1%) та 4% представників бізнесу (у 2023 році — 3,9%).

    Зниження корупції у сфері освіти та стабілізація в інших секторах

    Корупція в освітній сфері демонструє позитивні тенденції:

    • У комунальних дитячих садках рівень корупції знизився на 11,9% і становить 15,1%.
    • У початковій та середній освіті показник впав на 9,6% і становить 12%.

    Мінімальний рівень корупції зафіксовано у ЦНАП, де лише 3,8% респондентів вказали на корупційний досвід. Водночас найбільше населення стикалося із корупцією у медичних закладах — 51,5%.

    Частка громадян, які самостійно визнали свій корупційний досвід, стабілізувалася на рівні 18,7%. У бізнес-середовищі цей показник залишився незмінним порівняно з 2023 роком і становить 23,2%.

    Готовність громадян повідомляти про факти корупції зросла до 12,3%, що на 2,1% більше, ніж у 2023 році. Однак у бізнес-середовищі спостерігається зворотна тенденція: готовність повідомляти знизилася до 21,3%, повернувшись на рівень 2021 року.

  • Згідно соцопитування більшість українців виявили готовність “зрозуміти ухилянтів”

    Згідно соцопитування більшість українців виявили готовність “зрозуміти ухилянтів”

    Останнє опитування, проведене соціологічними агентствами в Україні, виявило досить суперечливе ставлення громадян до можливості мобілізації в разі загрози для країни. Згідно з результатами опитування, 54% українців виявили готовність “зрозуміти ухилянтів” у випадку потреби у військовій службі, що, за словами експертів, є “вагомим викликом” для держави.

    На думку понад половини українців, до осіб, які не хочуть мобілізуватися, можна поставитися “із розумінням”. Причому у даному питанні найбільша лояльність у мешканців півдня України. Такі результати показало опитування Інституту соціальної та політичної психології НАПН України з Асоціацією політичних психологів України, які презентували в агентстві “Інтерфакс-Україна”.

    Зазначається, що 53,9% респондентів висловили згоджу з твердженнями, що “тих, хто ухиляється від мобілізації, можна зрозуміти”, оскільки “ніхто не хоче помирати”. 17,2% з цим не згодні і близько 29% не змогли дати конкретної відповіді.

    Причому ухилянтів готові зрозуміти понад 70% мешканців південних областей, які взяли участь в опитування.

    Разом з цим 43% українців заявили про відчуття сорому за чоловіків, які не поспішають вступати до лав Збройних сил. Результати дослідження свідчать, що на півдні України таких майже половина.

    За словами соціологів, в Україні до мобілізації ставляться вкрай неоднозначно, що можна вважати “вагомим викликом для воєнно-політичного керівництва держави”.

    Соцопитування було проведено у період з 1 по 15 березня методом очних (face-to-face) інтерв’ю, в ньому взяли участь 2000 респондентів віком від 18 років і старше на підконтрольній Україні території. Показник похибки вибірки складає 3,2%.

    Верховна Рада України 30 січня поточного року почала розгляд законопроєкту про мобілізацію, спрямованого на врегулювання законодавства у сфері призову під час воєнного стану. Автори документа пропонують запровадити повістки через електронний кабінет призовника, знизити призовний вік до 25 років, передбачити терміни для демобілізації, запровадити добровільну мобілізацію для осіб, позбавлених волі, обмеження для ухилянтів, заборонити державну службу без проходження військової підготовки тощо.

    7 лютого депутати ухвалили законопроєкт № 10449 про посилення мобілізації в першому читанні. При цьому до другого читання нардепами було подано понад 4000 поправок.

    27 лютого парламентський комітет з питань нацбезпеки почав розглядати ці поправки до законопроєкту.

    29 березня оборонний комітет ВР завершив розгляд усіх 4269 правок до законопроєкту про мобілізацію. За словами нардепа Ярослава Железняка, документ буде винесено на голосування у другому читанні через два тижні.