Khreshchatyknews.com

Позначка: службова недбалість

  • Понад 5 мільйонів збитків: вирок у справі про премії на ЧАЕС

    Понад 5 мільйонів збитків: вирок у справі про премії на ЧАЕС

    13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області затвердив угоду про визнання винуватості щодо Сергія Мартинова, який у 2024 році виконував обов’язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС». Його визнано винним у службовій недбалості, що призвела до багатомільйонних збитків державному підприємству.

    Як встановлено матеріалами справи №377/1085/25, у червні 2024 року Мартинов підписав наказ №903 про виплату одноразової премії працівникам у розмірі 9,87% від посадового окладу за «успішне виконання планових завдань».

    Однак слідство з’ясувало, що такі виплати не були передбачені ані Колективним договором підприємства, ані Галузевою угодою. У результаті підприємству було завдано значних фінансових втрат.

    Загальна сума збитків склала понад 5,18 млн гривень, з яких:
    4 258 675 грн — безпідставно виплачені премії;
    927 461 грн — надмірно сплачений єдиний соціальний внесок.

    Обвинувачений повністю визнав провину за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) та уклав угоду з прокурором.

    Суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, статус ліквідатора аварії на ЧАЕС 1987 року, похилий вік, відсутність попередніх судимостей, а також добровільний внесок на потреби Збройних Сил України у розмірі 100 тисяч гривень.

    Суд призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

    Крім того, колишньому посадовцю заборонено обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, строком на один рік. Він зобов’язаний періодично з’являтися до органів пробації та не залишати територію України без погодження.

    Також засуджений має сплатити понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано безпосередньо в залі суду.

  • Директор фіндепартаменту КМДА отримав підозру через збитки на 581 млн грн

    Директор фіндепартаменту КМДА отримав підозру через збитки на 581 млн грн

    Нацполіція намагається довести, що директор Департаменту фінансів Київської міськдержадміністрації Володимир Репік допустив службову недбалість під час здійснення місцевих запозичень у 2020–2021 роках, чим завдав бюджету столиці збитків на 581,1 млн гривень. Йдеться про суму відсотків, які Київ сплатив інвесторам за облігації внутрішніх місцевих позик.

    Кримінальне провадження №42022102100000180 було відкрито 4 жовтня 2022 року Шевченківським управлінням Нацполіції Києва. 23 січня 2026 року Репіку повідомили про підозру за ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.

    Що інкримінує слідство

    За даними слідства, у 2020–2021 роках Департамент фінансів КМДА здійснив випуск облігацій серій «I», «J», «K», «L», «M», «N», «O» на загальну суму 2,59 млрд гривень. Дохідність перших чотирьох серій становила 11%, а наступних трьох — 5% маржі плюс облікова ставка Національного банку України.

    Рішення про здійснення запозичень ухвалювала Київрада, зокрема рішенням №439/9518 від 3 вересня 2020 року було передбачено емісію облігацій на 1,49 млрд грн. У документах зазначалося, що директор фіндепартаменту має здійснювати всі необхідні дії, пов’язані із запозиченнями, включно з підписанням відповідних документів.

    Правоохоронці вважають, що потреби у залученні коштів не було, адже бюджети Києва 2020 та 2021 років були профіцитними — близько 11 млрд грн щороку. За результатами судової економічної експертизи встановлено, що місто сплатило 581,1 млн грн відсотків за облігаціями.

    У матеріалах слідства також зазначено, що останні серії облігацій нібито випускалися для покриття відсотків за попередніми, а директор департаменту не ініціював заходів щодо зменшення боргового навантаження чи перегляду умов запозичень.

    Запобіжний захід і позиція захисту

    26 січня Шевченківський райсуд Києва обрав Репіку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21:00 до 6:00 до 23 березня 2026 року. Йому також заборонено залишати Київську область без дозволу слідства, зобов’язано здати закордонний паспорт і з’являтися за викликом.

    2 лютого суд відмовив у клопотанні про його відсторонення від посади. Захист наголошував, що всі документи вже вилучені, слідство триває майже чотири роки, а відсторонення може негативно вплинути на роботу міста в умовах воєнного стану. Репік підозру не визнає і наполягає, що рішення про запозичення ухвалювала Київрада як колегіальний орган.

    Кар’єра та зв’язки

    Володимир Репік працює на держслужбі понад 30 років. До приходу в КМДА у 2010 році обіймав посади в Держказначействі, Мінфіні та Міністерстві ЖКГ. У різні роки його називали близьким до колишнього очільника КМДА Олександра Попова, а згодом — до першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника.

    У період повномасштабної війни частина депутатів Київради критикувала фінансову політику міської влади, зокрема розподіл коштів між інфраструктурними проєктами та підтримкою армії.

    У публічному просторі також згадуються компанії, пов’язані з родичем чиновника Андрієм Репіком, які виконували роботи на замовлення структур, підпорядкованих КМДА. Водночас прямих обвинувачень у межах цього кримінального провадження щодо таких компаній не висунуто.

    Слідство у справі триває.

  • Посадовцю Дніпровського КЕУ оголосили підозру через збитки бюджету на 7,5 млн грн

    Посадовцю Дніпровського КЕУ оголосили підозру через збитки бюджету на 7,5 млн грн

    Начальнику паливної групи Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління повідомлено про підозру у службовій недбалості, що призвела до тяжких наслідків для державних інтересів. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.

    За даними досудового розслідування, посадовець відповідав за організацію та проведення закупівель для потреб оборонної сфери. Водночас він не здійснив належного аналізу ринкових цін і не забезпечив обґрунтованого визначення очікуваної вартості паливної деревини.

    Попри відсутність економічного обґрунтування, посадовець ініціював проведення процедур відкритих торгів із завищеною очікуваною ціною. Це призвело до укладення договорів на закупівлю паливної деревини за цінами, що суттєво перевищували ринкові.

    У результаті Дніпровським квартирно-експлуатаційним управлінням було закуплено понад 4 тисячі складометрів паливної деревини. За оцінками слідства, переплата становила понад 7,5 мільйона гривень, що завдало значних збитків державному бюджету.

    Дії посадовця кваліфіковано як службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки для державних інтересів. Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини закупівель та можливу причетність інших осіб.

  • Службова недбалість на 1,7 млн грн: у Києві судитимуть посадовицю комунальної організації

    Службова недбалість на 1,7 млн грн: у Києві судитимуть посадовицю комунальної організації

    Київська міська прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно посадовиці комунальної організації «Муніципальна охорона». Її обвинувачують у службовій недбалості під час закупівлі нагрудних відеореєстраторів, що призвело до збитків для міського бюджету на суму близько 1,7 мільйона гривень.

    За даними слідства, у 2022 році комунальна організація уклала договір на постачання 200 бодікамер. Водночас технічні характеристики отриманого обладнання не відповідали вимогам, зазначеним у тендерній документації. Зокрема, камери не забезпечували належної якості зображення, що було однією з ключових умов договору.

    Посадовиця, яка відповідала за проведення закупівлі та приймання товару, не здійснила належної перевірки технічних параметрів бодікамер. У результаті комунальна організація оплатила обладнання, яке не відповідало заявленим вимогам, що і спричинило матеріальні збитки на суму приблизно 1,7 млн грн.

    У прокуратурі зазначають, що дії посадовиці кваліфіковано як службову недбалість. Обвинувальний акт уже передано до суду, який має надати правову оцінку діям відповідальної особи.

    Справу щодо закупівлі бодікамер для «Муніципальної охорони» розглядатимуть у судовому порядку. У разі доведення вини посадовиці їй загрожує передбачена законом відповідальність.

  • Екологічна загроза та збитки: підозра ексмеру Сум

    Екологічна загроза та збитки: підозра ексмеру Сум

    Колишньому міському голові Сум оголошено підозру у службовій недбалості, що спричинила збитки на суму 8,2 млн грн.

    Як встановило слідство, чиновник виніс на голосування сесії Сумської міської ради проєкт рішення, запропонований групою депутатів, про скасування правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення.

    Фахівці КП «Міськводоканал» та юридичний відділ міської ради заздалегідь попереджали про відсутність законних підстав для ухвалення такого рішення. Також Професійна асоціація екологів України наголошувала на високому ризику екологічної катастрофи для річки Псел та міста Суми через неконтрольоване скидання недостатньо очищених стічних вод.

    Попри всі застереження, міський голова підписав рішення сесії, не вжив жодних дій для його призупинення чи оскарження в суді та не ініціював створення нових правил для безпечного водовідведення.

    Правоохоронці розглядають справу як службову недбалість, що призвела до значних фінансових збитків і загрози для довкілля.

  • Збитки на пів мільярда: директору департаменту КМДА оголосили підозру

    Збитки на пів мільярда: директору департаменту КМДА оголосили підозру

    Правоохоронні органи повідомили про підозру керівнику одного з департаментів Київської міської державної адміністрації Володимиру Репіку. Його підозрюють у завданні збитків бюджету столиці на суму понад 581 мільйон гривень унаслідок випуску економічно необґрунтованих облігацій місцевої позики.

    Про це повідомили в Національній поліції у п’ятницю, 23 січня.

    За даними слідства, 53-річний посадовець протягом кількох років ініціював внутрішні запозичення шляхом випуску облігацій, попри те, що бюджет міста мав достатній обсяг власних коштів. У результаті Київ залучав кредитні ресурси та сплачував значні суми відсотків, що призвело до безпідставних витрат бюджету.

    Слідство встановило, що у період з 2020 по 2023 роки департамент здійснив випуск облігацій місцевої позики на загальну суму понад 2,5 мільярда гривень. Залучені кошти планувалося спрямувати на фінансування бюджету розвитку столиці.

    Водночас, за інформацією правоохоронців, у цей період бюджет Києва був профіцитним — доходи перевищували видатки, дефіциту не існувало, а реальної необхідності у додаткових фінансових ресурсах не було. Відсутність запозичень, як зазначають у поліції, не вплинула б на реалізацію міських програм, що фінансуються з бюджету розвитку.

    Незважаючи на це, місто продовжувало сплачувати відсотки за облігаціями, що призвело до економічно необґрунтованих витрат. Згідно з висновками експертів, дії посадовця завдали територіальній громаді Києва збитків на суму понад 581 мільйон гривень.

    Володимиру Репіку повідомлено про підозру за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також штраф до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    У Київській міській державній адміністрації повідомили, що зранку 23 січня правоохоронці проводять слідчі дії. Спочатку обшуки відбувалися за місцем проживання директора департаменту, після чого — у його службових кабінетах. За результатами дій складено процесуальні документи, а всі запитувані матеріали були надані слідству.

    Водночас у департаменті заявили, що вважають кримінальне провадження безпідставним і політично вмотивованим. Там наголосили на готовності співпрацювати зі слідством і відстоювати правомірність своїх дій у правовому полі.

  • Понад 450 тисяч гривень збитків: у Києві розслідують закупівлю асфальтобетону

    Понад 450 тисяч гривень збитків: у Києві розслідують закупівлю асфальтобетону

    У столиці правоохоронці оголосили про підозру посадовиці комунального підприємства, що обслуговує дорожню інфраструктуру Святошинського району. Йдеться про закупівлю асфальтобетонної суміші, яка, за даними слідства, була проведена з порушенням економічної доцільності та призвела до фінансових втрат для міського бюджету.

    Слідство встановило, що у березні 2024 року чиновниця, відповідальна за організацію та проведення закупівель, ініціювала придбання близько 1,5 тисячі тонн асфальтобетонної суміші. При цьому вона не здійснила належної перевірки ринкових цін і не провела аналіз альтернативних пропозицій.

    У результаті договір було укладено з приватною компанією за вартістю, що суттєво перевищувала середньоринкові показники. Проведені експертні дослідження засвідчили, що такі дії спричинили збитки територіальній громаді Києва на суму понад 450 тисяч гривень.

    Правоохоронці кваліфікують дії посадовиці як службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків. Наразі вирішується питання щодо обрання їй запобіжного заходу, а також перевіряються інші закупівлі, які могли проводитися за аналогічною схемою.

    У межах досудового розслідування слідчі з’ясовують, чи були завищені ціни наслідком умисних дій або ж системних порушень у процесі планування закупівель на підприємстві. Не виключається, що коло підозрюваних у справі може розширитися.

  • Міський бюджет втратив 3,8 млн грн через проєктанта «Київміськсвітла»

    Міський бюджет втратив 3,8 млн грн через проєктанта «Київміськсвітла»

    У Києві перед судом постане інженер-проєктувальник комунального підприємства «Київміськсвітло», якого обвинувачують у службовій недбалості, що призвела до багатомільйонних втрат для міського бюджету. За даними слідства, через його дії підприємство переплатило понад 3,8 млн гривень під час закупівлі опор для світильників у Деснянському районі столиці.

    Як повідомляє Київська міська прокуратура, обвинувальний акт уже скеровано до суду. Посадовцю інкримінують частину 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

    За матеріалами справи, КП «Київміськсвітло» реалізовувало проєкт капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення у Деснянському районі. У межах робіт планувалося замінити застарілі ртутні та натрієві світильники на сучасні світлодіодні. Інженер-проєктувальник відповідав за формування кошторису, зокрема мав провести моніторинг ринкових цін на опори для світильників.

    Слідство встановило, що посадовець неналежно виконав свої обов’язки та не здійснив повноцінного аналізу цін на ринку будівельних матеріалів. У результаті підприємство закупило опори за завищеною вартістю, що призвело до переплати з міського бюджету на суму понад 3,8 млн гривень.

    Досудове розслідування здійснювали слідчі Головного управління Національної поліції у Києві. Процесуальне керівництво забезпечувала Київська міська прокуратура, а оперативний супровід — Служба безпеки України у Києві та Київській області. Наразі підозрюваний перебуває на волі, а справу розглядатимуть у суді по суті.

    Це не перший випадок проблем із закупівлями у КП «Київміськсвітло». Станом на літо 2024 року правоохоронні органи розслідували щонайменше три кримінальні провадження щодо службової недбалості посадовців підприємства, а загальні можливі втрати бюджету оцінювалися приблизно у 7 млн гривень. У вересні 2024 року фігурувала справа про переплату майже 14,5 млн гривень за вуличні ліхтарі, а в січні 2025 року до суду передали матеріали щодо розкрадання понад 1,4 млн гривень під час ремонтних робіт.

    Ситуація навколо «Київміськсвітла» вкотре демонструє системні проблеми з контролем у сфері комунальних закупівель. Відсутність належного цінового моніторингу та відповідальності посадовців призводить до втрат мільйонів гривень, які формуються з податків мешканців столиці. Судові рішення у цих справах мають показати, чи понесуть винні реальну відповідальність.

  • Через службову недбалість лісничих на Закарпатті знищили десятки дерев

    Через службову недбалість лісничих на Закарпатті знищили десятки дерев

    У Закарпатській області до суду скерували обвинувальні акти щодо двох майстрів лісу Полянського лісництва, яких підозрюють у службовій недбалості, що призвела до масштабних незаконних вирубок на Мукачівщині. Про це повідомила обласна прокуратура.

    За даними слідства, обидва посадовці не забезпечили належний контроль за збереженням лісових насаджень на підпорядкованих їм ділянках. У результаті протягом тривалого часу на цих територіях незаконно вирубували та пошкоджували дерева, що завдало державі значних збитків.

    Зокрема, 36-річний майстер лісу, який відповідав за охорону кількох кварталів, фактично не здійснював перевірок і контролю. На ввіреній йому території правоохоронці зафіксували близько 50 незаконно зрубаних і пошкоджених дерев. Загальну суму збитків оцінили приблизно у 530 тисяч гривень.

    Інший майстер лісу цього ж лісництва не перевіряв законність проведення рубок у сусідніх кварталах. Через таку бездіяльність незаконна заготівля деревини тривала, а шкода, завдана державі, сягнула майже 450 тисяч гривень.

    Обом фігурантам інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки, за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконання службових обов’язків, яке призвело до істотних збитків.

    Досудове розслідування у цих провадженнях здійснювали слідчі територіального управління ДБР у Львові. Процесуальне керівництво забезпечувала Спеціалізована екологічна прокуратура Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід проводили підрозділи СБУ та управління стратегічних розслідувань за участі Департаменту внутрішньої безпеки державного підприємства «Ліси України».

    Справи розглядатимуться судами, які дадуть оцінку діям посадовців та визначать їхню відповідальність за завдані збитки.

  • Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    У Києві триває кримінальне розслідування навколо колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, майже шість з половиною років працювало без належних дозвільних документів. Правоохоронці вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично перебував на земельній ділянці незаконно, а контролюючі органи міста тривалий час не реагували на порушення.

    У межах цього провадження підозри у службовій недбалості отримали директорка Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих та директор Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов. За даними слідства, посадовці роками не забезпечили перевірку законності використання земельної ділянки та не ініціювали демонтаж атракціону, що, на думку правоохоронців, призвело до значних збитків для міського бюджету.

    Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.

    Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.

    Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.

    Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.

    Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.