Позначка: Слуга народу

  • У прифронтовому Харкові перевіряють використання десятків мільйонів гривень на спортивні збори

    У прифронтовому Харкові перевіряють використання десятків мільйонів гривень на спортивні збори

    На тлі повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів втратили можливість тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових регіонах зруйнована або недоступна, бюджетні кошти продовжують освоюватися за схемами, далекими від реального розвитку спорту. Харківська область у 2023 році стала показовим прикладом того, як війна перетворюється на прикриття для корупції, фіктивних заходів і навіть схем з вивезення чоловіків призовного віку за кордон.

    За офіційними бюджетними даними, лише у 2023 році на навчально-тренувальні збори в Харківській області було виділено близько 50 мільйонів гривень. Ця сума в рази перевищує фінансування аналогічних програм у багатьох інших регіонах України. Особливу увагу привертає той факт, що майже 11 мільйонів гривень із цієї суми було спрямовано на розвиток регбі — нішевого виду спорту з мінімальною кількістю спортсменів і майже повною відсутністю масової бази.

    Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

    Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

    Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

    Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

    Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

    Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

    Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.

  • Тендери без суперників: хто стоїть за дорожніми підрядами в Одеській області

    Тендери без суперників: хто стоїть за дорожніми підрядами в Одеській області

    ТОВ «Євродор» за останні роки перетворилося на одного з найбільших дорожніх підрядників півдня Одеської області, системно отримуючи багатомільйонні бюджетні контракти. Власником компанії є депутат Ізмаїльської міської ради від партії «Слуга народу» Геворг Аветисян, що виводить історію з площини звичайного господарського бізнесу у сферу публічного інтересу та політичної відповідальності.

    Ключовою особливістю участі «Євродору» в публічних закупівлях є хронічна відсутність конкуренції. Компанія регулярно стає переможцем тендерів як єдиний учасник. Серед найбільш показових контрактів — понад 111 мільйонів гривень на утримання автомобільних доріг у Болградському районі, 8,9 мільйона гривень на поточний ремонт доріг в Одесі, а також численні підряди на ремонт і обслуговування дорожньої інфраструктури в Ізмаїлі та інших громадах півдня області. У жодному з цих випадків реального цінового змагання не зафіксовано.

    За оцінками регіональних аналітиків, така модель не є випадковістю. «Євродор» роками заходить у тендери без жодного конкурента, що вказує на системний характер ситуації. Відсутність альтернативних учасників у закупівлях на десятки й сотні мільйонів гривень викликає обґрунтовані питання щодо використання адміністративного ресурсу, формування тендерної документації під конкретного підрядника та фактичного витіснення конкурентів з ринку.

    Політичний контекст лише посилює ці сумніви. Геворг Аветисян представляє партію «Слуга народу», тоді як його батько, Артак Аветисян, раніше був депутатом Ізмаїльської районної ради від Партії регіонів. Така спадковість — від регіоналів до чинної партії влади — є типовою для місцевої політики та свідчить не про оновлення управлінських підходів, а про збереження впливу за зміни політичних вивісок.

    У професійному середовищі «Євродор» уже називають одним із ключових гравців дорожнього ринку півдня області. За обсягами освоєних бюджетних коштів компанія входить до четвірки найбільших підрядників регіону. Водночас діяльність підприємства неодноразово ставала об’єктом публічної критики — зокрема через можливе завищення вартості робіт та претензії до якості виконаних ремонтів. Попри відсутність судових вироків, сама регулярність таких зауважень формує суспільний запит на реальний контроль і прозорість.

    У підсумку вимальовується знайома для українських реалій картина: депутат від правлячої партії, родинний політичний бекграунд, десятки й сотні мільйонів гривень бюджетних коштів і тендери без конкуренції. Формально всі процедури дотримані. По суті ж ідеться про модель, у якій публічні гроші перерозподіляються у вузькому колі, а конкуренція існує лише на папері.

    Поки такі практики не отримують жорсткої інституційної реакції та персональних наслідків, заяви про реформи, рівні правила гри й чесні закупівлі залишаються деклараціями без реального наповнення.

  • Справа про хабарі у Раді: ВАКС визначив запобіжний захід депутату Кісєлю

    Справа про хабарі у Раді: ВАКС визначив запобіжний захід депутату Кісєлю

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід народному депутату України Юрію Кісєлю, якого підозрюють в організації отримання неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді. Суд ухвалив рішення про застосування застави, відмовившись від арешту парламентаря.

    Юрій Кісєль є заступником голови фракції «Слуга народу» та очолює парламентський комітет з питань транспорту та інфраструктури. Запобіжний захід було обрано в межах кримінального провадження, яке розслідує Національне антикорупційне бюро України.

    Напередодні НАБУ повідомило про оголошення підозр одразу п’ятьом народним депутатам України. За даними слідства, йдеться про можливу організацію схем отримання хабарів за підтримку певних рішень під час голосувань у Верховній Раді. Усім фігурантам справи були вручені клопотання про обрання запобіжних заходів.

    У ВАКС зазначили, що під час ухвалення рішення враховували статус підозрюваного, характер інкримінованих дій, а також ризики, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України. Сума застави та додаткові процесуальні обов’язки, покладені на депутата, мають забезпечити його належну процесуальну поведінку.

    Досудове розслідування у справі триває. У разі доведення вини Юрію Кісєлю може загрожувати кримінальна відповідальність відповідно до антикорупційного законодавства.

  • НАЗК викрило заниження вартості майна у родини депутата від «Слуги народу»

    НАЗК викрило заниження вартості майна у родини депутата від «Слуги народу»

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у декларації народного депутата від фракції «Слуга народу» Ореста Саламахи недостовірні відомості на суму понад 9 мільйонів гривень. Йдеться про заниження вартості нерухомості, незадекларовані фінансові операції та сумнівні пояснення щодо походження коштів.

    Як встановило НАЗК, у 2024 році дружина нардепа Анна Саламаха придбала три земельні ділянки у селі Сокільники під Львовом — одному з найдорожчих передмість міста, яке часто називають «львівським Козином». Площі ділянок становлять 628, 835 та 1350 квадратних метрів. Згідно з договорами купівлі-продажу, загальна сума угод склала лише 64 тисячі гривень. Водночас мінімальна ринкова вартість цієї землі, за оцінками агентства, перевищує 3 мільйони гривень.

    НАЗК дійшло висновку, що Орест Саламаха був обізнаний із цими операціями. Це підтверджується його згодою на подальшу передачу земельних ділянок до статутних капіталів будівельних компаній уже за ринковою вартістю. Зокрема, землю передали до ТОВ «Монс Девелопмент» з оцінкою 15,3 мільйона гривень, що становить 90% статутного капіталу товариства. Співзасновниками компанії є Анна Саламаха та її мати Ірина Дорош.

    Інші ділянки були передані до ТОВ «ДСТБуд», де частка Анни Саламахи становить 32,09%. Серед співзасновників компанії — батько Анни Володимир Дорош, а також колишній народний депутат від «Слуги народу» Олександр Трухін.

    Окрему увагу НАЗК приділило придбанню Анною Саламахою апартаментів у львівському житловому комплексі Mill Town у травні 2024 року. Вартість житла у декларації не зазначена. Водночас агентство зафіксувало, що в день купівлі на її банківський рахунок було внесено 1,5 мільйона гривень готівкою. Ці кошти не були відображені в декларації як зменшення готівкових заощаджень.

    Порівняння декларацій за 2023 і 2024 роки показало, що суми готівки, задекларовані дружиною нардепа, залишилися незмінними до копійки — 555 тисяч гривень, 315 тисяч доларів і 210 тисяч євро, попри значні покупки.

    Питання у НАЗК також виникли щодо автомобіля BMW X5 2020 року випуску, який було придбано за 2,7 мільйона гривень. Авто раніше належало брату депутата Тарасові Саламасі, однак сам Орест Саламаха регулярно ним користувався. У поясненнях агентству нардеп заявив, що автомобіль дружина придбала без його відома, а кошти на покупку вона нібито позичила у Назарія Мигаля. За словами депутата, про позику він дізнався вже після факту придбання.

    Водночас НАЗК зазначає, що Мигаль є бізнес-партнером тестя Ореста Саламахи та близьким другом родини. Жодних договорів позики в декларації не відображено, що агентство розцінює як суттєве порушення вимог фінансового контролю.

    Крім того, у жовтні 2024 року сестра Анни Саламахи Світлана Дорош подарувала їй будинок у Сокільниках площею 180 квадратних метрів. Задекларована вартість нерухомості становить 4 мільйони гривень, що, за оцінкою НАЗК, не відповідає задекларованим доходам родини.

  • Нардеп від «Слуги народу» Качура визнав участь в «Українському виборі» Медведчука

    Нардеп від «Слуги народу» Качура визнав участь в «Українському виборі» Медведчука

    Народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Качура визнав, що у 2012 році був прихильником Віктора Медведчука та співпрацював із рухом «Український вибір». Про це він заявив в інтерв’ю «Радіо Свобода», коментуючи свою участь у молодіжних акціях цієї організації.

    За словами Качури, у 2012 році він разом із представниками створеної ним молодіжної організації провів спільну акцію з молодіжним крилом «Українського вибору», присвячену боротьбі з поширенням ВІЛ/СНІД. Під час заходу студентам Київського політехнічного інституту роздавали презервативи.

    Депутат пояснив, що на той момент не вбачав у такій діяльності нічого негативного. За його словами, це відбувалося до окупації Криму та початку війни на Донбасі, а сам він був молодим і не усвідомлював можливих політичних наслідків.

    Водночас після цієї заяви з’явилися документальні підтвердження його участі в структурі «Українського вибору». Згідно з даними аналітичного ресурсу YouControl та офіційною відповіддю Міністерства юстиції України, прізвище Олександра Качури вказане в державних реєстрах як керівника відокремленого підрозділу №800896 Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський громадський рух “Український вибір”» у Солом’янському районі Києва.

    Колишній народний депутат Юрій Левченко заявив, що Качура очолював Солом’янську районну організацію «Українського вибору» до 2020 року. При цьому, за його словами, Качура вже мав статус чинного народного депутата від фракції «Слуга народу» та був одним із публічних спікерів правлячої партії.

    Левченко нагадав, що Служба безпеки України раніше заявляла про причетність «Українського вибору» до сприяння російській окупації та анексії Криму. Також Офіс Генерального прокурора повідомляв про підозру трьом керівникам ініціативних груп цієї організації за участь в організації та проведенні незаконного «референдуму» в окупованому Криму.

    На цьому тлі Левченко звертає увагу на відсутність відповідальності для функціонерів «Українського вибору», які перебувають на підконтрольній Україні території. За його словами, частина з них згодом була обрана депутатами місцевих рад від ОПЗЖ, попри численні публічні свідчення їхньої антиукраїнської діяльності.

    Екснардеп також наголосив, що головну відповідальність за діяльність «Українського вибору» має нести його засновник і керівник Віктор Медведчук, однак, попри гучні заяви правоохоронців, логічного завершення розслідування у вигляді реальних вироків досі не відбулося.

    На завершення Левченко поставив публічне запитання: чи нестиме бодай якусь відповідальність керівник одного з осередків організації, яку українські спецслужби пов’язують зі сприянням російській агресії.

  • Можливі кадрові перестановки у Кабміні: хто може втратити посади найближчим часом

    Можливі кадрові перестановки у Кабміні: хто може втратити посади найближчим часом

    У Кабінеті Міністрів України найближчим часом можуть відбутися суттєві кадрові зміни. Про потенційні відставки одразу кількох високопосадовців повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела у фракції «Слуга народу».

    Йдеться про можливе звільнення міністра освіти і науки Оксена Лісового. За словами співрозмовників видання, Лісовий уже тривалий час конфліктує з парламентарями та частиною освітян через складну реформу укрупнення навчальних закладів. Ця реформа викликала значний спротив у регіонах, а політичні союзники міністра дедалі частіше ставлять під сумнів його здатність продовжувати роботу в умовах кризи довіри.

    Під питанням також перебуває посада віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. У фракції «Слуга народу» його можливу відставку пов’язують із «деєрмакізацією» — внутрішньополітичною ініціативою, спрямованою на відсторонення від впливу осіб, яких пов’язують із колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. За інформацією джерел, частина депутатів вважає, що Кулеба може бути причетний до так званих «плівок Міндіча» і не має залишатися у виконавчій владі.

    Під загрозою звільнення також опиняється Руслан Магомедов — голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, кум Андрія Єрмака. У Верховній Раді сформувалася група депутатів, які наполягають на необхідності «чистки» від впливу колишньої команди голови ОП, включно з керівниками місцевих адміністрацій.

    Серед регіональних керівників, яких можуть попросити піти, — очільники обласних військових адміністрацій, що асоціюються з Єрмаком. Зокрема, йдеться про Олега Кіпера в Одесі та Володимира Когута в Полтаві.

    За словами джерел, необхідність масштабних кадрових рішень обумовлена бажанням оновити управлінську вертикаль та дистанціювати державні інституції від політичних корупційних скандалів, що завдали репутаційних втрат команді влади. Очікується, що найближчі тижні можуть стати вирішальними у визначенні нового балансу сил у виконавчій владі.

  • Депутати “Слуги народу” подають заяви про вихід: монобільшості загрожує розвал

    Депутати “Слуги народу” подають заяви про вихід: монобільшості загрожує розвал

    У фракції «Слуга народу» загострюється криза: частина її депутатів вже подала заяви про вихід не лише з фракції, а й із Верховної Ради. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, наголосивши, що такий розвиток подій створює реальну загрозу для монобільшості.

    За його словами, під час зустрічі керівництва фракції з депутатами голова «Слуги народу» Давид Арахамія визнав, що частина парламентаріїв уже оформила заяви про вихід. Він попросив своїх колег не залишати фракцію до завершення поточної сесії 4 лютого. Це аргументували «мирним треком» і необхідністю демонструвати політичну єдність перед міжнародними партнерами, які уважно стежать за процесом.

    Железняк зазначає, що головна мета Арахамії — не допустити втрати монобільшості, адже зараз фракція має 229 депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів. Втрата навіть кількох депутатів ставить стабільність цієї більшості під загрозу. Особливо ризикованою ситуація є тому, що йдеться про списочників, які, за законом, у разі виходу з фракції автоматично втрачають мандат. За даними Железняка, вони готові прийняти такі наслідки.

    «Коли запас для коаліції становить лише чотири голоси, утримують усіх решту мажоритарників під будь-яким приводом. Зараз вигадали цей мирний трек до лютого», — зазначив нардеп.

    У фракції ситуацію офіційно не коментують, однак неофіційно депутати визнають, що напруга зростає, а внутрішня дисципліна слабшає. Якщо тенденція збережеться, «Слуга народу» може втратити монобільшість — уперше з моменту приходу до влади.

  • Новий керівник центру зайнятості Закарпаття Токар задекларував мільйонні активи і 3 млн від продажу нерухомості

    Новий керівник центру зайнятості Закарпаття Токар задекларував мільйонні активи і 3 млн від продажу нерухомості

    Новопризначений керівник Закарпатського обласного центру зайнятості та депутат облради від «Слуги Народу» Едгар Токар оприлюднив декларацію, у якій вказав значні грошові запаси, кілька об’єктів нерухомості, автопарк із шести транспортних засобів та серію угод на мільйонні суми. Відповідні дані оприлюднені в реєстрі НАЗК.

    У розділі про заощадження Токар задекларував 21 тисячу доларів, 17 тисяч євро та 950 тисяч гривень готівкою. Попри це, офіційний дохід посадовця за місцем роботи у Закарпатському центрі зайнятості становив 67 тисяч гривень на рік.

    У декларації політик вказав нерухомість у Мукачеві: дві квартири площею 89,3 м² та 150,3 м², придбані у 2016–2017 роках за цінами, суттєво нижчими за ринкові — 48,5 тис. і 138,5 тис. гривень відповідно. Також задекларована частка земельної ділянки площею 887 м², купленої у 2017 році за 69 тисяч гривень.

    Його дружина Аліна має частку земельної ділянки у селі Зняцево та незавершене кафе, оформлене навпіл із Михайлом Глаголичем. Крім того, в оренді родини перебуває нежитлова будівля площею 259,65 м² у Синевирській Поляні, що належить Фонду держмайна.

    Автопарк родини теж виявився значним. У 2022 році Токар придбав Mazda CX-9 2010 року за 216 тисяч гривень. На дружину оформлена Mazda CX-7 2010 року за 108 тисяч та Fiat Punto 2008 року, куплений у серпні за 34 тисячі. Також у декларації згадані Suzuki Swift 2007 року та Renault Megan 2003 року. Окремо у повідомленні про суттєві зміни станом на 22 жовтня Токар вказав придбання Volkswagen Passat 2017 року за 491 тисячу гривень.

    Дружина посадовця у 2023 році отримала 150 тисяч гривень доходу від оренди (ТОВ «База»), 86 тисяч гривень страхових виплат, а також соціальні допомоги на дітей та при народженні.

    Упродовж жовтня Токар подав три повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. 4 жовтня він задекларував продаж нерухомості за 3,03 млн гривень, 22 жовтня — купівлю автомобіля, а 24 жовтня — продаж рухомого майна на 390 тисяч гривень.

    Едгар Токар — відомий політичний діяч на Закарпатті, входить до правління ГО «ЗЕ Команда Закарпаття» та «Громадський рух «Сила Правди». Попри невелику офіційну зарплату, задекларовані активи свідчать про суттєві ресурси, джерела яких залишаються не поясненими в документі.

  • Чому депутати не готові голосувати за бюджет 2026 та до чого тут “майбутні вибори”

    Чому депутати не готові голосувати за бюджет 2026 та до чого тут “майбутні вибори”

    Як повідомляють наші джерела, депутати відмовляються голосувати за Бюджет на 2026 рік через те, що не враховані їх особисті побажання в контексті “майбутніх виборів” та претензій групи Арахамії на розширення впливу на Кабмін.

    Зокрема, за інформацією джерела, відразу кілька груп депутатів всередині Слуг заявили, що їхні регіональні побажання не враховані, оскільки в уряді заявляють, що “незрозумілі джерела наповнення бюджету без міжнародної допомоги”.

    Водночас, як зазначає джерело, це не зовсім відповідає дійсності: “в рамках обмеженого бюджету і переформатувань напередодні можливих виборів вертикаль Офісу Президента хоче максимально замкнути всі потоки на собі, а ламати опір опальних нардепів планують тими ж методами, що й спробу усунути Андрія Єрмака”.

    Другим фактором, що впливає на затримку голосування за бюджет, є  претензії умовної “групи Арахамії” на розширення впливу на Кабмін.

    За інформацією джерела, група Арахамії наполягає на заміні ряду міністрів на “своїх людей”. Зокрема, мова йде про Мін’юст та Міненерго.

    Нагадаємо, голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа заявила, що розгляд Верховною Радою законопроєкта про державний бюджет-2026 у другому читанні та в цілому має відбутися 2 грудня.

  • Новий керівник центру зайнятості на Закарпатті Едгар Токар задекларував значні статки

    Новий керівник центру зайнятості на Закарпатті Едгар Токар задекларував значні статки

    Новий керівник Закарпатського центру зайнятості та депутат обласної ради від «Слуги Народу» Едгар Токар опинився в центрі уваги після оприлюднення детальної декларації про доходи та майно. Згідно з поданими документами, посадовець володіє значною кількістю готівки, нерухомістю та автотранспортом, що привертає суспільний інтерес на тлі офіційно невисоких доходів.

    У декларації Токар зазначив 21 тис. доларів, 17 тис. євро та 950 тис. гривень готівки. Також він задекларував продаж нерухомості вартістю понад 3 млн грн, який був відображений у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані.

    Нерухомість депутата зосереджена переважно в Мукачеві. Серед задекларованого: дві квартири — площею 89,3 м² та 150,3 м², придбані у 2016–2017 роках за 48,5 тис. грн і 138,5 тис. грн відповідно. Також Токар володіє 25 % земельної ділянки площею 887 м², вартістю 69 тис. грн на момент покупки.

    Його дружина Аліна є співвласницею земельної ділянки у селі Зняцево та частини незавершеного кафе, а також орендує нежитлову будівлю площею майже 260 м² у Синевирській Поляні, що належить Фонду держмайна.

    Автопарк сім’ї також виглядає значним. У 2022 році Токар придбав Mazda CX-9 за 216 тис. грн. Дружина володіє Mazda CX-7, автомобілем Fiat Punto, а в декларації також значаться Suzuki Swift і Renault Megan. Наприкінці жовтня в декларації з’явився ще один автомобіль — Volkswagen Passat, куплений за 491 тис. грн.

    При цьому сам Токар вказав офіційний дохід у розмірі 67 тис. грн за роботу в центрі зайнятості. Його дружина отримала близько 271 тис. грн за рік — від оренди, страхових виплат і державних допомог.

    Окремі суттєві зміни в майновому стані були подані протягом жовтня: продаж нерухомості за 3,03 млн грн, придбання автомобіля та продаж рухомого майна.

    Едгар Токар є одним із помітних регіональних політиків Закарпаття: входить до правління місцевих громадських організацій, був кандидатом у депутати від «Слуги Народу», а нині представляє фракцію в обласній раді.